Tag: помилування

У неділю, в Бухаресті відбулася Національна
рада Соціал-демократичної партії (СДП), першої скрипки правлячої коаліції в Румунії. Напередодні читання в
Парламенті резолюції про вотум недовіри, ініційованої правою опозицією, яка намагається, вже вдруге, повалити кабінет міністрів правлячої
коаліції складі СДП-АЛДЕ, спостерігачі очікували на те, що лідер соціал-демократів Лівіу Драгня звернеться із
закликом до своїх
партійних колег до солідарності та боротьби з політичними опонентами. Напрочуд,
Лівіу Драгня нехтував опозицією, це будучи ознакою того, що для нього вона не є реальною небезпекою. Натомість
він виступив із жорсткою промовою, що на думку
оглядачів була основоположним
актом вступу СДП в неліберальну епоху.

Лівіу Драгня напав на ЄС, який, за його словами, тримав Румунію із зав’язаними руками за
допомогою Механізму співпраці і перевірки щодо системи правосуддя, напав на Європейський
парламент та своїх колег соціалістів, які бажають негараздів нашій країні. Він
піддав критиці транснаціональні корпорації з енергетики, роздрібної торгівлі,
банківської системи і телекомунікацій, яких звинуватив у тому, що вони
витягують гроші з країни, не сплачуючи податки. Він не забув і не оминув Президента
Клауса Йоханніса, якого звинуватив у державній зраді, оскільки він стверджував,
у певний момент, що Румунія не здатна забезпечити головування в Раді ЄС у
першому півріччі наступного року. Лідер соціал-демократів не оминув ані улюблену
тему «паралельної держави», тобто секретних служб та прокурорів, які порушують
справи проти небажаних людей, включно проти нього самого, і таким чином зайшла мова
про багато очікувану тему амністії та помилування.

Він закликав уряд схвалити
термінову постанову про амністію та помилування, якщо не знайде інших
рішень, щоб виправити те, що Лівіу Драгня назвав несправедливостями у системі
правосуддя. Чому такі
слова як амністія і помилування є богохульством, свого роду атомною бомбою, і чому ми повинні
добре подумати про те чи використовуємо їх проти ЄС та світу? Я не боюся
використовувати ці слова, – заявив Лівіу Драгня. Жорстка критика лідера СДП на адресу ЄС, з її суверенними акцентами та оголошеними намірами стосовно системи
правосуддя не
врятувалися від негативних відгуків.

Це оголошення
війни проти партнерів з ЄС та НАТО, марення диктатора, здатного засудити країну
до її найтемнішого періоду, – заявив лідер Націонал-ліберальної партії (НЛП)
Людовік Орбан. Він закликав порядних соціал-демократів дистанціюватися від
Драгні і голосувати за резолюцію про вотум недовіри уряду. У свою чергу, лідер
Союзу «Рятуйте Румунію» (СРР) Дан Барна застеріг уряд, що постанова про
амністію та помилування кине Румунію в ситуацію революції. Ми вийдемо по
всій країні на вулиці, поки не буде повалений уряд СДП-АЛДЕ. Ми будемо мирно
протестувати, поки Румунія не відсторонить від влади Лівіу Драгню та створений
ним корумпований, брехливий і безвідповідальний режим, – оголосив Дан
Барна.

У листопаді
Європейська Комісія закликала Бухарест призупинити внесення всіх поправок -
багато суперечливих – до законів правосуддя та відновити процес перегляду
Кримінальних кодексів. Термінова постанова про амністію та помилування, якою б
користувалися включно засуджені до ув’язнення корумповані політичні лідери, посилила
б підозру про те, що влада в Бухаресті розглядає судову владу як власний інструмент.
За цих обставин, Румунія перейме головування в Раді ЄС, 1 січня 2019 року.

У понеділок, на другий день після того, як майже 100
тисяч осіб, в тому числі члени румунської діаспори, протестували проти наміру
лівого уряду схвалити два суперечливі нормативно-правові акти про колективне помилування
і про внесення змін до Кримінального кодексу, Міністерство юстиції організувало
публічні дебати з цього питання.

Міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє, ведучий
дискусії та ініціатор відповідних поправок, заявив, що внесе на розгляд уряду
когерентні нормативно-правові акти кримінального права, з дотриманням порядку
проведення консультацій з громадськістю. Помилування не здійснюється для когось
конкретно, а в спробі поліпшити умови утримання у в’язницях, – ствердив міністр
Йордакє, якого підозрюють в тому, що ініційовані ним зміни спрямовані на
відбілення клієнтів і членів Соціал-демократичної партії, багато з яких, в
тому числі представники керівної ланки партії, отримали в останні роки вироки за корупційні злочини.

Флорін Йордакє – про усунення деяких положень із
запропонованих ним проектів: Ми врахуємо зроблені сьогодні зауваження і ті
положення, які спочатку були неясними або суперечливими, безумовно, будуть
видалені. Я не кажу, що буде видалено і як виглядатимуть кінцеві варіанти.
Повторюю, після сьогоднішньої консультації я маю кілька зауважень, які планую
включити в текст обох нормативно-правових актів.

Запропоновані
Міністерством юстиції зміни і поправки зазнали критики з боку багатьох присутніх на публічних дебатах. Один з
учасників вважає, що: спосіб у який були задумані колективне помилування і
зміни до кримінального законодавства, практично змінюють всю
кримінально-виконавчу політику щодо таких злочинів як зловживання службовим
становищем та халатність і не можна допустити здійснення цього шляхом термінових
розпоряджень.

Теж у понеділок президент
Клаус Йоханніс зажадав від уряду відкликати ці два нормативно-правові акти. Він
зазначив, що уряд не може нехтувати народним суверенітетом і додав, що потужною є та демократія, в якій парламентська більшість не зловживає своїми правами тільки
тому, що тимчасово перебуває при владі.

Чинна влада потрапила
під шквал критики не тільки з боку глави держави та громадянського суспільства,
а й основних представників судової влади: Вищої ради юстиції, Верховного суду
Румунії, Генеральної прокуратури, професійних організацій суддів та прокурорів,
Національного управління по боротьбі з корупцією, Національного управління по
боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, опозиційних партій і
посольства США в Румунії.

Міністерство юстиції, зі
свого боку, продовжує аргументувати свої дії необхідністю вирішення проблеми
переповненості пенітенціарних установ і приведення законодавства у
відповідність до рішень Конституційного суду.

50 тисяч осіб вишли на вулиці Бухареста, ще 40 тис протестували
в інших великих містах країни, а також в Парижі та Брюсселі, де проживає
румунська діаспора. Румуни у неділю взяли участь в найбільшому протесті з початку
90-их років після антикомуністичної революції.

Вони зібралися, щоб знову
зажадати від коаліції більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та
Альянсу лібералів та демократів, відкликати суперечливі законопроекти про колективне
помилування на про декриміналізацію
зловживання службовим становищем.

Ними передбачено повне звільнення від подальшого
виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення
волі на строк до п’яти років. Так само ініціатори помилування пропонують
скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку. Крім того,
згідно із законопроектами, зловживання службовим становищем буде вважатися
злочином, якщо розмір заподіяного збитку перевищуватиме 200.000 леїв (близько
45 тисяч євро).

Міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє
стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості
пенітенціарних установ, в яких кількість ув’язнених на дев’ять тисяч перевищує
фактичну місткість в’язниць, і приведення законодавства у відповідність до
рішень Конституційного суду. Він нагадує, що Румунія програла чимало справ в Європейському
суді з прав людини за «погане поводження» і за «нелюдські умови утримання» у
в’язницях.

В інтерв’ю нашій радіостанції Флорін Йордакє сказав, що помилування
не поширюється на осіб, які вчинили корупційні та насильницькі злочини. Проте,
аргументи міністра юстиції та прем’єр-міністра Соріна Гріндяну не переконали людей.
Вигукуючи доволі гострі гасла, але виключно в мирний спосіб, протестувальники,
в основному молоді люди, повторили минулотижневий протест, коли близько 30 тисяч
людей вийшли на вулиці столиці. «Нехай вас забере Національна антикорупційна
дирекція!», «Румунія вимагає: без помилування!» «СДП – червона чума!» або «АЛДЕ-СДП
– однакове багно!» вигукували учасники антиурядового маршу.

Так само як більшість засобів масової
інформації, громадянське суспільство, праві опозиційні сили і як президент Клаус
Йоханніс, пересічні румуни, які вийшли у неділю на вулиці звинувачують владу в «спробі
«відбілити» кримінальні справи» низки привладних політиків, звинувачених у
корупції або засуджених за корупційні діяння. Їхнє обурення викликане й тим, що
ці зміни до чинного кримінального законодавства не згадувалися в передвиборчій
програмі, завдяки якій соціал-демократи здобули беззаперечну перемогу на
парламентських виборах 11 грудня.

Близькі до правлячих сил румунські ЗМІ спочатку
звинуватили протестувальників у спробі державного перевороту, а потім вдались
до відвертих глузувань, стверджуючи, що румуни вийшли на вулиці, щоб відсвяткувати
перемогу швейцарського тенісиста Роджера Федерера на турнірі в Мельбурні.

Аналітики нагадують, однак, що проти
ініціативи уряду одностайно виступили Вища рада юстиції, Громадське
міністерство (Генеральна прокуратура), Національна антикорупційне управління, Національне
управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом тощо. Вони висловили
невдоволення тим, що «раптом, Соціал-демократичну партію серйозно стурбували ув’язнені,
хоча раніше стверджувала, що хоче управляти країною в інтересах чесних людей».

Нова доповідь ЄС щодо правосуддя в Румунії

Євросоюз не планує згортати так званий Механізм
співпраці та контролю в галузі правосуддя Румунії. В оприлюдненій Єврокомісією у
середу доповіді з питань судової реформи та боротьбаи з корупцією підкреслено
продовження позитивних тенденцій останніх років і відзначено незворотній
характер ряду вжитих заходів. Згідно з документом, протягом 10 років членства в
ЄС, незважаючи на періоди уповільнення реформ, Румунії вдалося домогтися значного
прогресу в сфері юстиції. Європейська комісія має, однак, і деякі рекомендації,
яких Бухарест має дотриматися, якщо хоче скасування цього механізму ЄС,
запровадженого в 2007 році. Йдеться зокрема про впровадження солідної і
незалежної процедури призначення старших прокурорів, внесення чітких положень
до кодексу поведінки парламентаріїв, який перебуває в стадії розробки, чітких
положень про взаємну повагу між установами із зазначенням того, що законодавці
повинні поважати незалежність судової системи. Ще одна рекомендація стосується
необхідності продовжити впровадження стратегії по боротьбі з корупцією.
Президент Клаус Йоханніс привітав той факт, що Брюссель визнає прогрес румунської
влади. Він згадав, водночас, і стурбованість Єврокомісії у зв’язку з двома суперечливими
законопроектами: про колективне помилування і про внесення змін до кримінального
законодавства, ініційованими нинішньою правлячою більшістю, що складається з
Соціал-демократичної партії й Альянсу лібералів та демократів.

Колективне помилування та референдум

Намір кабінету міністрів прийняти два
термінові розпорядження про колективне помилування і про внесення змін до
Кримінального і Крмінально-процесуального кодексів спонукали президента Клауса Йоханніса
ініціювати на цьому тижні проведення референдуму, на якому громадяни мають
висловитися щодо продовження боротьби з корупцією і забезпечення доброчесності
у державному секторі. Соціал-демократична партія, головна політична сила правлячої коалції, каже,
що рішення президента Клауса Йоханніса має політичний характер і, що в
дійсності глава держави намагається повернути підтримку виборців, втрачену після
поразки опозиції на парламентських виборах. Опозиційні Націонал-ліберальна
партія та Союз «Рятуйте Румунію» заявили, що підтримують ініціативу президента.
У неділю Клаус Йоханніс на кілька хвилин
долучився до багатотисячної акції протесту, організованої в Бухаресті та інших
містах Румунії проти ініціативи уряду помилувати певну категорію засуджених. Протестувальники
стверджують, що влада намагається помилувати корупціонерів або частково
декриміналізувати зловживання службовим становищем. Міністерство юстиції
стверджує, однак, що зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості в’язниць
і приведення ряду положень Кримінального кодексу у відповідність до рішень
Конституційного Суду. Помилування
не може бути предметом законодавчої народної ініціативи, тому ще не відомо як
буде сформульоване запитання.

Візит президента К.Йоханніса до Страсбурга

Під час дводенного офіційного візиту до
Страсбурга президент Клаус Йоханніс обговорив тему проекту колективного
помилування з президентом Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Гвідо Раймондом.
Після зустрічі, президент заявив, що немає ніякого тиску з боку ЄСПЛ або
небезпеки можливого штрафу у розмірі 80 мільйонів євро, накладеного цим судом
через становище в румунських пенітенціарних установах. Пілотне рішення ЄСПЛ
буде опубліковане в першій половині цього року: у ньому буде вказано, що не
працює, які проблеми мають бути вирішені і термін, упродовж якого Румунія буде
зобов’язана знайти рішення, – сказав глава держави. Помилування, – сказав Клаус
Йоханніс, – є лише одним з можливих рішень, невеликою складовою цілого пакету
заходів, який ми маємо розробити. З іншого боку, згідно з доповіддю ЄСПЛ, опублікованою на цьому тижні, Румунія
займає 3-е місце за кількістю програних в ЄСПЛ справ, після Росії та Туреччини,
а більшість із них стосуються умов утримання у в’язницях. Президент ЄСПЛ Гвідо
Раймонд сказав, що ці проблеми мають постійний характер і вимагають комплексного
підходу Румунії до їх вирішення.

Секретні служби та парламентський контроль

Румунська служба інформації (РСІ) працює
над Кодексом професійної етики працівників установи, який буде опублікований в
Офіційному віснику за кілька днів – оголосив директор секретної служби Едуард
Хелльвіг. Він пояснив, що цей документ чітко визначить всі випадки несумісності
роботи офіцера розвідки з іншими видами діяльності та внесе прояснення щодо їх стосунків
з політиками, держслужбовцями, бізнесменами тощо. Це оголошення було зроблене
після заслухання у середу керівництва Румунської служби інформації членами
парламентської комісії з питань контролю над РСІ. Глава Румунської служби
інформації заявив, що в ці дні спостерігаються безпрецедентні нападки на адресу
установи, яку він очолює, але запевнив, що ця служба не брала і не братиме
участі в політичних іграх. Ці заяви та уточнення були зроблені на тлі
скандалу довкола генерала Флоріана Колді, який протягом 12 років обіймав посаду
першого заступника голови РСІ. Колишній депутат Себастьян Гіце, який є
суб’єктом кримінального провадження та перебуває в розшуку, висунув серйозні
звинувачення на адресу Флоріана Колді. Хоча спеціальна слідча комісія за
результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади, а президент за поданням Едуарда Хелльвіга підписав
указ про його звільнення у запас.

Румунка на церемонії вручення Оскара

Ада Соломон стала на цьому тижні першим
румунським продюсером, який бере участь у боротьбі за здобуття премії «Оскар» в
категорії «Кращий фільм іноземною мовою», з кінострічкою «Тоні Ердманн»
німецької режисерки Марен Аде. Комедія, що була знята майже повністю в Румунії,
стала єдиною кінострічкою 2016 року випуску, включеною редакцією BBC Culture до 100 найкращих фільмів XXI століття. «Тоні Ердманн»,
світова прем’єра якого відбулася минулого року в Каннах, був удостоєний премії
ФІПРЕССІ за кращий фільм в офіційному конкурсі.

У понеділок, через день після багатотисячних протестів проти проекту
колективного помилування і поправок до Кримінального кодексу, ініційованих урядом
правлячої коаліції, що складається з лівої Соціал-демократичної партії та
правоцентристського Альянсу лібералів та демократів, президент оголосив про
намір ініціювати проведення всенародного референдуму, на якому громадяни мають
висловитися щодо ряду делікатних аспектів в діяльності правосуддя.

Причиною
такого рішення глави держави є остання суперечлива ініціатива Соціал-демократичної
партії, незаперечного переможця на парламентських виборах в грудні, про яку соціал-демократи
нічого не згадали під час передвиборної кампанії.

Зміст проектів і порядок, в якому вони мали бути
схвалені, тобто терміновим розпорядженням, що набуває чинності одразу після його схвалення,
обурили громадськість. Гостро розкритикували їх і представники органів судової
влади – Генеральний прокурор, Національне антикорупційне управління, Національне
управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, Верховний суд
тощо. Багато хто стверджує, що цією ініціативою уряд намагається помилувати корупціонерів
або частково декриміналізувати зловживання службовим становищем.

Зі свого боку Міністерство юстиції стверджує,
що переповненість в’язниць і необхідність приведення ряду положень
Кримінального кодексу у відповідність до рішень Конституційного Суду, а також можливість
стягнення з Румунії штрафу у розмірі 80 мільйонів євро Європейським судом з
прав людини, змушують до вжиття
невідкладних заходів. У тому, що оглядачі назвали грою в шахи між президентом і
його противниками соціал-демократами, глава держави швидко зробив перший хід і
розпочав процедуру проведення референдуму. Тема стосується продовження боротьби
з корупцією і забезпечення доброчесності у державному секторі. Помилування не
може бути предметом законодавчої народної ініціативи, тому ще не відомо як буде
сформульоване запитання.

З іншого боку у Страсбурзі президент Клаус Йоханніс
обговорив проекти про помилування та поправки до чинного кримінального
законодавства з президентом Європейського суду з прав людини. Після розмови він сказав,
що немає ніякого тиску з боку ЄСПЛ або небезпеки можливого штрафу у розмірі 80
мільйонів євро, накладеного цим судом через становище в румунських
пенітенціарних установах. Пілотне рішення ЄСПЛ буде опубліковане в першій
половині цього року.

Клаус Йоханніс: «У ньому буде вказано, що не працює, які проблеми
мають бути вирішені і надано досить щедрий період, упродовж якого Румунія буде
зобов’язана знайти рішення. Наступним кроком буде розробити в Румунії, напевно
під керівництвом Міністерства юстиції, пакет заходів щодо поліпшення ситуації у
в’язницях. Помилково в Румунії ширяться чутки, що від Бухареста вимагають
здійснити помилування. Помилування є лише одним з можливих рішень, невеликою складовою
цілого пакету заходів, який ми маємо розробити.»

Ініціативу президента
Клауса Йоханніса рішуче підтримують опозиційні Націонал-ліберальна партія та Союз
«Рятуйте Румунію», але соціал-демократи вбачають в ній політичний підтекст. Лідер
Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня стверджує, що дії президента в
останній період мають виключно електоральний характер. Лівіу Драгня: «Це глибоко
помилкова кампанія, яка, врешті-решт, матиме негативні наслідки для президента Йоханніса.
Це, напевно, спроба реанімувати тих, хто проголосував за президента у 2014 році.
Дії глави держави можуть негативно вплинути на стабільність, які високо цінують
як за океаном, так і в Європі.»

Починаючи з
вівторка парламент має в розпорядженні 20 днів, щоб дати згоду на проведення
референдуму. Проте, незважаючи на відповідь законодавчого органу, президент має право видати
указ про скликання референдуму.

Десятки тисяч людей у неділю ввечері зажадали
від уряду, що складається з представників лівої Соціал-демократичної партії та правоцентристського
Альянсу лібералів і демократів, відкликати проекти двох термінових розпоряджень про
колективне помилування і про декриміналізацію
певних злочинів.

Таким чином йдеться про відмову держави від
подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до
позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само ініціатори помилування
пропонують скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку.
Водночас помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня
звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину.

Зміни до кримінального
законодавства передбачають, що заявники про злочин не звільняються від
кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було
здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання
службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку
перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро).

Міністр юстиції, соціал-демократ Флорін
Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості
пенітенціарних установ, в яких кількість ув’язнених на дев’ять тисяч перевищує
фактичну місткість в’язниць, і приведення законодавства у відповідність до
рішень Конституційного суду. Міністр нагадав, що Румунія програла чимало справ
в ЄСПЛ за «погане поводження» і за «нелюдські умови утримання» у в’язницях.
Закон про помилування, – каже Йордакє, – поширюватиметься на близько 2500 осіб.

Верховний суд, Національне управління по
боротьбі з корупцією, Національне управління по боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом, професійні асоціації суддів та прокурорів та
організації громадянського суспільства виступили проти ініціативи правлячої
коаліції внести поправки в терміновому порядку без об’єктивного аналізу і абсолютно непрозорим чином до чинних законодавчих
положень, що регулюють боротьбу з корупцією та зловживанням службовим становищем, а також доброчесність.

У Клужі (північний захід) і Плоєштах
(південь), Тімішоарі (захід) і Яссах (північний схід), в столиці та інших містах країни спільним чинником учасників
протестів було обурення:

– Мені особисто, молодій людині, як виразника
румунського народу, не здається нормальним звільнення, передусім людей, які своїми діями завдали шкоди державі. Тобто, на мій погляд цей закон був розроблений
спеціально для когось.

– Я згоден звільнити тих, хто вкрав курку, три
консерви, бо не мав, що їсти і так далі, але тих, хто пограбував країну
– ні, це недопустимо.»

Більшість протестувальників, яких було близько 30 тис., зібралися в столиці, де вони пройшли ходою центральними бульварами
Бухареста, із зупинками біля будівлі уряду і правлячих партій. «Бухарест вимагає:
без помилування!», «За грати, а не при владі!», «У демократії злодії сидять в
тюрмі!» – це лише кілька гасел, які вигукували протестувальники, які попри вірулентність
риторики, протестували абсолютно мирно.

До учасників протесту в Бухаресті на
приблизно п’ятнадцять хвилин вийшов і президент Клаус Йоханніс. Глава держави,
який неодноразово виступив проти відповідної ініціативи членів уряду, сказав,
що прийшов, щоб висловити обурення з приводу дій політиків з кримінальними проблемами, які намагаються послабили правову державу. Клаус
Йоханніс: «Неприйнятно, щоб зміни до законодавства «відбілили» десятки, сотні
політиків, які не ладять із законом, і дали їм можливість продовжувати
порушувати законодавство. Румуни небезпідставно обурені.»

Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня
заявив, що своєю присутністю на марші протесту глава держави опинився поза
законом, оскільки зробив це для того, щоб отримати особисту політичну вигоду. Деякі
коментатори кажуть, що лідер соціал-демократів має рацію, коли звинувачує
президента в порушенні нейтралітету посередника. Інші, однак, не втомлюються
повторювати, що ніде в передвиборчій програмі, завдяки якій минулого місяця Соціал-демократична
партія здобула незаперечну перемогу на парламентських виборах, не згадувалося
про те, що однією з перших ініціатив при владі буде звільнення злочинців із
в’язниць.

Помилування і протести

Проекти двох Термінових розпоряджень про помилування і про внесення змін до кримінального законодавства, ініційовані новим кабінетом міністрів вивели на вулиці Бухареста та інших великих міст Румунії кілька тисяч протестувальників. Після появи напередодні в ЗМІ інформації про те, що кабінет міністрів планує потайки, без громадського обговорення, схвалити відповідні термінові розпорядження, проекти були розміщені на веб-сайті Міністерства юстиції та направлені для ознайомлення головним установам системи правосуддя. У відповідних нормативно-правових актах передбачено відмову держави від подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само у проекті передбачено скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку, які мають неповнолітніх дітей у віці до п’яти років, а також вагітних жінок. Помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину і не поширюється на рецидивістів або осіб, засуджених за насильницькі злочини, злочини проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Термінове розпорядження, яким вносяться ряд змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів передбачає, що заявники про злочин не звільняються від кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро). Міністр юстиції Флорін Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і для приведення чинного законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду. Противники проекту стверджують, однак, що цим самим правляча коаліція хоче помилувати корумпованих політиків, а також небезпечних злочинців та звільнити від кримінальної відповідальності осіб, звинувачених у зловживанні службовим становищем і конфлікті інтересів. Судді і прокурори вважають, що ці зміни чинного законодавства не допомагають правосуддю та боротьбі з корупцією, а Посол США в Румунії Ганс Клемм вважає цю ініціативу недоречною, оскільки вона веде до послаблення правової держави.

Пріоритети закордонної політики Румунії

Президент Клаус Йоханніс у середу представив послам іноземних країн, акредитованим в Румунії пріоритети закордонної політики Бухареста в 2017 році. За його словами основні вектори румунської закордонної політики залишаються незмінними – поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами і зміцнення ЄС та НАТО. Серед інших пріоритетів глава держави згадав боротьбу з тероризмом і нелегальною міграцією. З іншого боку, Клаус Йоханніс сказав, що Румунія готова взяти участь у переговорах довкола виходу Великої Британії з Євросоюзу і наголосив на необхідності забезпечення інтересів румунів, які проживають у цій країні. Президент згадав і про поглиблення стратегічних відносин з Німеччиною, Францією та Італією. Так само й з Польщею, особливо в сфері безпеки та на регіональному рівні. Він сказав, що буде посилене і Стратегічне партнерство з Туреччиною, дуже важливим союзником для забезпечення регіональної стабільності, а також поглиблена співпраця з країнами Балтії. Конкретні зобов’язання підтримати європейську та євроатлантичну інтеграцію західнобалканських держав, а також подальший розвиток відносин з Україною є іншими координатами румунської закордонної політики в 2017 році. Президент Клаус Йоханніс сказав, що на жаль міжнародні зусилля з врегулювання кризи на сході України не увінчалися успіхом, а Мінські угоди не виконуються. Він висловив сподівання, що 2017 рік принесе врегулювання цієї кризи, щоб уникнути перетворення ситуації на затяжний конфлікт, що може негативно вплинути на здатність України продовжити процес реформ. Глава румунської держави сказав, що з огляду на те, що незаконна окупація Криму та мілітаризація півострова і Чорного моря продовжилися в минулому році, на засіданні Європейської ради в грудні минулого року він, разом з іншими главами держав і урядів, підтримав продовження санкцій, які будуть діяти до виконання Мінських угод. Глава держави також зазначив, що особлива увага буде приділена економічній співпраці з державами Центральної Азії та Середнього Сходу і наголосив на необхідності більш активного розвитку відносин з країнами Азії, Латинської Америки й Африки. Клаус Йоханніс торкнувся і відносин з Республікою Молдова та запевнив, що однією з основних цілей зовнішньої політики Румунії залишається незворотна орієнтація Кишинева на Євросоюз.

Друга за
посадовою ієрархією людина в керівництві румунської розвідки, генерал Флоріан
Колдя на цьому тижні був відсторонений від посади, яку обіймав протягом 12 років
і звільнений у запас. Рішення було прийнято на тлі звинувачень на його адресу з
боку колишнього депутата Себастьяна Гіце, що є суб’єктом кримінального
провадження і перебуває в європейському розшуку. Останній дав зрозуміти, що
секретні служби втручаються у роботу правосуддя. Хоча спеціальна слідча комісія
за результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади. У контексті суспільних дебатів довкола
поширеної в ЗМІ інформації, президент Клаус Йоханніс звернувся із закликом до
нової парламентської більшості, стверджуючи, що її підхід до законодавчих змін
у сфері національної безпеки і правосуддя покаже рівень її політичної зрілості.
Президент пояснив, що для сильних і ефективних спецслужб потрібен потужний і
неупереджений парламентський контроль.

Перевірка
доцільності останньої корекції держбюджету

Сенат і Палата
депутатів Румунії на спільному засіданні прийняли рішення провести
розслідування змін до бюджету, внесених в минулому році урядом технократів на
чолі з Дачіаном Чолошем. Будуть перевірені процедура і дані, відповідно до яких
уряд Дачіана Чолоша прийняв ряд поправок до держбюджету в серпні і листопаді
2016 року, в умовах, коли, за словами лідера головної правлячої партії Лівіу Драгні,
бюджетні надходження зменшувалися з кожним місяцем. Теж з ініціативи голови
Соціал-демократичної партії Палата депутатів доручила Рахунковій палаті
здійснити перевірку діяльності
попереднього кабінету міністрів. Це рішення піддали критиці опозиційні
Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР), які
проголосувати проти відповідної ініціативи. Колишній
прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош відповів на всі звинувачення у зв’язку
виконанням бюджету на своїй сторінці в Facebook. Він каже, що ця ідея є
«димовою завісою» тих, хто не має як виконати свої передвиборчі обіцянки.
Екс-прем’єр нагадує про рекордний рівень освоєння коштів з фондів ЄС – 7 млрд
євро, гроші, які увійшли в Румунію. Крім того, враховуючи еволюцію румунської
економіки в першому півріччі, позитивне коригування бюджету в другій половині
року було виправданим, – ствердив Дачіан Чолош.

У столиці Румунії та інших великих містах країни у середу
тисячі людей вийшли на протести проти дій влади, зокрема проти наміру
нового уряду помилувати деякі категорії засуджених до позбавлення волі та
внести низку суперечливих змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.

«Ми
хочемо справедливості, а не корупції, нам потрібна демократія, а не амністія» – вигукували
протестувальники, котрі звинувачують
привладних політиків в тому, що спробі звільнити з-за грат своїх однопартійців, родичів
або друзів.

Поширена напередодні в ЗМІ інформація про те, що кабінет
міністрів планує потайки, без громадського обговорення, схвалити відповідні термінові розпорядження, спонукали президента Клауса Йоханніса прийти особисто
на засідання Уряду Соріна Гріндяну та очолити його, у
відповідності до положень Конституції. Раніше глава держави висловив категоричну
незгоду з цими змінами, які сказав він, спрямовані на «відбілювання» певних осіб.

Оприлюднені теж учора на веб-сайті Міністерства юстиції
та направлені для ознайомлення головним установам системи правосуддя, проекти відповідних
нормативно-правових актів передбачають відмову держави від подальшого виконання
призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення волі на строк
до п’яти років. Так само у проекті передбачено скорочення наполовину покарання
особам, які досягли 60-річного віку, які мають неповнолітніх дітей у віці до
п’яти років та вагітних жінок. Помилування обумовлене відшкодуванням, протягом
одного року з дня звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину.

У нормативно-правовому акті зазначається, що помилування
не поширюється на рецидивістів або осіб, засуджених за насильницькі злочини, злочини
проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Термінове
розпорядження, яким вносяться ряд змін до Кримінального та
Кримінального-процесуального кодексів передбачає, що заявники про злочин не
звільняються від кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину
не було здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того,
зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір
заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 50 тисяч євро).

Новий міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє
стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних
установ, в яких кількість ув’язнених на дев’ять тисяч перевищує фактичну
місткість в’язниць і приведення законодавства у відповідність до рішень Конституційного
суду. Міністр нагадав, що Румунія програла чимало справ в ЄСПЛ за «погане
поводження» і за «нелюдські умови утримання» у в’язницях. Закон про помилування,
– додав Йордакє, – поширюватиметься на близько 2500 осіб.

Натомість Генеральний прокурор Румунії Августин Лазер
рішуче виступив проти відповідної ініціативи пом’якшення призначеного покарання.
Він піддав критиці відсутність прозорості в розробці нормативно-правових актів і
сказав, що їх положення мають бути розглянуті Вищою радою юстиції. Голова Верховного
суду Крістіна Тарча попереджає, в свою чергу, що зміни можуть викликати хаос в
судах і засумнівалася в правовій компетентності членів уряду.