Radio România Internațional

Tag: поправки

  • Поправки до держбюджету на тлі пандемії

    Поправки до держбюджету на тлі пандемії




    У середу, Уряд Румунії прийняв, шляхом термінового розпорядження, поправки
    до державного бюджету та бюджету фонду соціального страхування на 2020 рік, враховуючи нові економічні дані в
    умовах кризи, спричиненої коронавірусною епідемією. В результаті цих змін
    будуть підвищені кошти для таких секторів як охорона здоров’я, праця, фінанси,
    громадський порядок та безпека та громадські роботи. В основному розглядаються забезпечення
    бюджетних ресурсів, необхідних для фінансування заходів економічної підтримки,
    прийнятих урядом за останній період.


    За словами керівника Канцелярії прем’єр-міністра Йонела Данке, уряд втричі
    збільшив кошти бюджетної схеми, що гарантує позики на обігові кошти та
    інвестиції, адресовані МСП. Вони зможуть скористатися позиками зі 100%
    субсидованими процентними ставками, нульовими відсотками та нульовими
    адміністративними комісіями до кінця цього року. У п’ятницю розпочинається
    найважливіша програма підтримки МСП в Румунії за останні 30 років – IMM Invest – програма, в якій
    візьмуть участь понад 40.000 малих і середніх підприємств.


    Це схема державної допомоги, затверджена Європейською Комісією, і наразі
    вона є єдиною, підкреслив міністр фінансів Флорін Кицу. Поправки до державного
    бюджету також забезпечуватимуть фінансування, необхідне для виплати допомоги по
    технічному безробіттю всім категоріям працівників, чиї трудові договори зараз
    призупинені, а також тим особам, які надають послуги на основі інших трудових угод,
    а саме уповноваженим фізичним особам, окремим підприємствам або іншим видам
    професіоналів, передбачених Цивільним кодексом.


    У сфері охорони здоров’я були виділені суми як для забезпечення необхідними
    медичними та санітарними матеріалами для боротьби з епідемією, так і для сплати
    соціального медичного страхування або прав бенефіціарів медичного страхування. Йдеться
    тут про медичні відпустки, пояснив Йонель Данке. Він уточнив, що коригування
    бюджету враховувало й макроекономічні дані, що надійшли від Національної комісії
    стратегії та прогнозування. Йонель Данке: За даними Національної комісії зі стратегії та
    прогнозування, економіка скоротиться на 1,9% порівняно з початковим прогнозом
    економічного зростання на 4,1%, на основі якого був розроблений державний
    бюджет. Це означає, що ВВП скоротиться на майже 6% цього року. Таким чином,
    були скориговані бюджетні асигнування відповідно до нових даних про обсяг
    економічної діяльності та прогнозованих надходжень до бюджету за цей рік, враховуючи
    одночасно й основні пріоритети уряду в цьому періоді щодо забезпечення
    необхідних ресурсів у сфері охорони здоров’я для обмеження розповсюдження
    коронавірусної епідемії та, водночас, для обмеження негативних економічних та
    соціальних наслідків, спричинених цим періодом.


    Данке уточнив, що внесенням змін до державного бюджету, гроші виділені з
    державного бюджету на зазначені заходи становитимуть 3% ВВП. Раніше міністр
    фінансів Флорін Кицу оголосив, що заразуряд працює над пакетом основних заходів щодо відновлення
    економіки, які будуть оприлюднені після завершення надзвичайного стану.

  • Поправки до Кримінальних кодексів, визнані КС неконституційними

    Поправки до Кримінальних кодексів, визнані КС неконституційними

    Зміни, внесені до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів Парламентом, є неконституційними в цілому, одноголосно
    оголосив учора Конституційний
    суд Румунії. Причина, на яку посилаються судді щодо ухваленого рішення, полягає в тому,
    що Парламент не виконав свого зобов’язання узгодити всі поправки до Кримінальних кодексів з попередніми
    рішеннями Суду. Суд відклав рішення у цій справі сім разів, до винесення
    рішення у понеділок. Серед оскаржених змін у Кримінальному кодексі ми
    зазначимо значне скорочення терміну позовної давності кримінальної
    відповідальності за злочини, що мають високу суспільну небезпеку, точніше – на половину.




    Також скорочення на половину покарань за розтрату та зловживання службовим
    становищем, якщо винні
    особи покривають шкоду до остаточного рішення суду. Поправки до Кримінально-процесуального
    кодексу посилалися, серед іншого, на інформацію, отриману на підставі мандатів
    національної безпеки, яка вже не може використовуватися у загальноприйнятих
    судових справах, навіть якщо це стосується корупції, зґвалтування чи вбивства.
    Інші зміни стосуються заборони прокурорам брати з обшуку докази, що підтверджують
    інші правопорушення, крім того, для якого було дозволено обшук, та обмеження
    доносів максимум на один рік від вчинення злочину. Тими, хто оскаржив зміни
    кримінальних кодексів у КС Румунії були президент Клаус Йоганніс та опозиційні партії Союз
    «Рятуйте Румунію»
    та НЛП. Вони стверджують, що через ці законопроекти, прийняті більшістю СДП-АЛДЕ (при владі), до кримінального законодавства
    вносяться понад 300
    поправок, яких
    вони вважають шкідливими.




    Клаус Йоганніс привітав рішення Суду і
    попросив Парламент повністю усунути зміни, внесені до кримінального кодексу, та
    повернутися до змін, вже внесених до законів правосуддя. А лідер НЛП Людовик Орбан закликає Парламент
    відхилити кодекси в цілому, а можливі зміни будуть внесені пізніше новим
    законопроектом, винесений на громадське обговорення. Зі свого боку, Союз «Рятуйте
    Румунію» вимагає, серед
    іншого, призначення начальників поліції за заслугами. З іншого боку, лідери правлячої
    коаліції заявили, що готують термінову постанову для вдосконалення законодавчих рамок. СДП та АЛДЕ вирішили скликати Парламент
    на позачергову
    сесію, і прем’єр-міністр
    Віоріка Данчіле запевнила, що уряд не витрачатиме час.


    Рішення Конституційного суду Румунії
    про відхилення змін до кримінальних кодексів потрапило також у міжнародну пресу. Reuters зазначає, що після приходу
    до влади у 2016 році уряд СДП вніс ряд змін до законодавства та кадрових змін, які
    вважаються загрозами незалежності правосуддя та викликають занепокоєння
    Європейського Союзу, Державного департаменту США, тисяч румунських магістратів, а Венеціанська комісія закликала
    скасувати поправки.



  • Венеціанська комісія про закони правосуддя в Румунії

    Венеціанська комісія про закони правосуддя в Румунії

    Упродовж півтора року правосуддя- це тема найбільш пристрасних громадських дебатів у Румунії. Урядова коаліція.що складається з СДП-АЛДЄ зазначає, що внесення змін до законів про функціонування системи та кримінальних кодексів відповідає рішенням Конституційного Суду та судовим вирокам ЄСПЛ. З іншого боку, права опозиція, громадянське суспільство та засоби масової інформації стверджують, що частка всіх цих змін підпорядковує суддів та прокурорів, припиняє боротьбу з корупцією та, загалом, злочинністю. Нарешті, сторони звернулися до зовнішнього арбітражу Венеціанської комісії, консультативного органу Ради Європи, чиї думки в цілому поважають держави-члени.

    Комісія попереджає, що поправки до трьох законів про судоустрій, швидше за все, підривають незалежність прокурорів та суддів Румунії та довіру громадськості до судової влади. Експерти Комісії рекомендують встановити рівновагу між повноваженнями Президента, Вищої ради суддів та прокурорів та Міністерством юстиції у процедурі призначення голів прокуратур. Вони також стурбовані обмеженням свободи вираження суддів та прокурорів, створенням структури для розслідування їхньої діяльності та зменшенням ролі Вищої ради суддів та прокурорів, як гаранта незалежності системи.

    Незважаючи на те, що деякі зміни були зроблені за рішеннями КС, важко уникнути небезпеки того, що вони підривають незалежність системи правосуддя та створюють негативні наслідки для боротьби з корупцією, – попереджає дорадчий орган Ради Європи. Вірулентний критик лівої політики, президент Клаус Йоганніс каже, що оцінка Венеціанської комісії є дуже тривожним сигналом про незалежність судової влади. Він стверджує, що її попередній висновок підтверджує погляди, висловлені громадянським суспільством, Вищою радою суддів та прокурорів, і виправдовує скарги щодо неконституційності та запити про перегляд внесених поправок до цих законів.

    Головна опозиційна НЛП закликає Конституційний Суд прийняти до відома попередній звіт про закони правосуддя, про які вона зазначає, що повинні бути переглянуті в парламенті. Союз «Рятуйте Румунію» та Партія «Народний рух» поділяють цю точку зору. У відповідь юристи соціал-демократи в Парламенті заявляють, що попередній висновок заперечує думку опозиції та президента що закони правосуддя не треба змінювати. Більше того, це не офіційний документ і навіть суперечить попередній доповіді Венеціанської комісії про європейські стандарти щодо незалежності судової влади. Дуже необґрунтована політична думка, – вважає лідер демократ-лібералів Келін- Попеску Терічану, який також є президентом Сенату, про попередження іноземних експертів. Остаточна оцінка Венеціанської комісії очікується восени.