Tag: поранені

  • Справа революції 1989 року в суді

    Справа революції 1989 року в суді






    Цього року, у грудні, сповняться 30 років від коли розпочата в Тімішоарі (захід) антикомуністична революція поширилася на столицю,
    а потім на всю країну. Понад 1.000 людей загинули і
    близько 3.000 отримали поранення в боях, що відбулися в ті часи, Румунія ставши
    єдиною країною Південно-східної Європи, де зміна режиму була насильницькою, а комуністичні
    лідери – Ніколає та Елена Чаушеску – страчені. Один із гасел того часу – «хто
    стріляв у нас 16-22 грудня?» – перетворився на запитання, яке не перестало
    ставитися протягом 30 років від повалення комунізму.




    Краще пізніше, ніж ніколи! – сказали декотрі, після того як у понеділок, генеральний прокурор Румунії Аугустін Лазер оголосив, що справа
    «Революції» була направлена до суду в кінці багатьох років розслідування: Культурні та політичні діячі, науковці та історики протягом часу висловили ряд теорій,
    пояснень і оцінок у зв’язку
    із моментом «Грудень 1989 р.». Сьогодні юристи завершують цей виклик,
    представляючи юридичну істину як частину дуже складного
    розслідування, що рушило від тієї ідеї, що відповідальність за жертви революції грудня 1989 року не є інституційною, а
    безпосередньо, індивідуальною.




    Розслідування довели, що встановленням узагальненого психозу тероризму, були створені численні хаотичні братовбивчі
    ситуації і суперечливі
    військові накази, які викликали чимало жертв, поранень, арештів і психічних травм. Водночас, були створені умови для
    засудження та розстрілу президентської пари Чаушеску в результаті симульованих судових дебатів. І останнє,
    але не менш важливе, у справі були звинувачені у злочинах проти людства, колишній президент Іон Іліеску і колишній
    віце-прем’єр-міністр Джелу Войкан Войкулеску, які ніби-то
    використали диверсії та дезінформації, щоб прийти до влади.




    Фіналізація справи «Революція» та направлення її до суду викликали різні реакції з боку румунських політиків. З одного боку, Президент Клаус Йоханніс і опозиційні Націонал-ліберальна
    партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР) привітали оголошення Генерального прокурора Аугустіна Лазера, вважаючи, що це надзвичайно важливий крок у
    встановленні істини. З іншого боку, правлячі соціал-демократи (СДП) вважають, що правду треба було розкрити
    вже давно, і що справа могла бути передана до суду через місяць після виборів до Європарламенту.

    Ті ж соціал-демократи також обурені тим,
    що Справа Революції була направлена до суду Аугустіном Лазерем, який був підданий
    серйозним звинуваченням у зв’язку з недавнім розкриттям ЗМІ. У 1980-х роках,
    коли він був членом Комісії з питань звільнення ув’язнених пенітенціарної
    установи Аюд (центр), однієї з найсуворіших комуністичних репресивних систем, Аугустін
    Лазер нібито відмовив умовне звільнення кільком антикомуністичним дисидентам.

  • “Колектив” – через три роки

    “Колектив” – через три роки


    30 жовтня 2018 року сповнилися три роки від пожежі в столичному клубі Колектив, в результаті якої загинули 64 особи та більше ста було поранено. Згодом, молодий чоловік,
    поранений у пожежі, покінчив життя самогубством майже через
    два роки після трагедії. Еуджен
    Янку, голова Асоціації «Colectiv GTG 3010», батько 22-річного хлопця, який загинув після пожежі в бухарестській лікарні, заявив: Сповнилися три роки від дати пожежі, три роки від коли наші поранені намагаються одужати якомога більше, на жаль, вони втомилися від операцій, анестезій та болю.


    З медичної точки зору, система лікарень не змінилася
    в нашій країні. Відсутність медичного персоналу, ліків та обладнання є вже
    хронічними захворюваннями румунської медичної системи. Адіна Апостол, яка пережила
    трагедію в клубі Колектив, каже, що більшість тих, кому вдалося вижити після
    пожежі та лікарняних інфекцій, все ще борються з одужанням. Кому допомагає те,
    що рятувальники втручаються швидко, якщо в лікарнях немає місць, каже вона.
    Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя підтверджує, що зараз Румунія має лише 11
    ліжок для великих опіків, і каже, що у випадку такої трагедії, як та, що сталася
    в клубі Колектив, Румунія знову звернеться до іноземної допомоги.


    Жодна країна в Європі не може впоратися з такою
    великою кількістю жертв, як це було в клубі Колектив, стверджує міністр Пінтя.
    Через три роки після цієї трагедії, гнів батьків та жертв цієї трагедії є все
    ще живим, оскільки румунське правосуддя ще не встановило винуватих. Цього місяця
    було відновлено судовий розгляд справи «Колектив» у першій інстанції, після того, як суддя, який розглядав до тепер справу у першій
    інстанції, вийшов на пенсію.


    Було встановлено термін 9 листопада для подання доказів, і теж тоді може початися допит свідків.
    Ані що стосується захисту від пожеж Румунія
    не стоїть краще. Остання інформація від Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій показує, що існують ще великі проблеми стосовно видачі дозволів на пожежну безпеку в клубах, барах та ресторанах.


    Вистава на тему драми, що сталася в клубі
    Колектив, була поставлена на сцену в столичному Національному центрі
    танцю. Під назвою «153 секунди», вистава починається з розповіді вцілілої дівчини. Проект координований режисеркою Іоаною Пеун, яка зібрала свідчення жертв, а також думки соціологів та психологів, та поставила на сцену виставу про скорення
    долі та можливість зміни.
    Назва вистави«153 секунди» походить від тривалості пожежі в клубі Колектив.
    Нагадаємо, після трагедії відбулися широкомасштабні протести проти корупції центральних та місцевих
    органів влади, що призвело до відставки уряду СДП та чолі з Віктором Понтою.

  • Румунські військовослужбовці у міжнародних місіях

    Румунські військовослужбовці у міжнародних місіях

    Дотримуючись своїх зобов’язань щодо міжнародної військової солідарності, Румунія бере участь у рамках міжнародних коаліційних місіях під керівництвом НАТО, ЄС та ООН. Йде мова про гуманітарні місії, а також про місії з підтримки миру або боротьби із тероризмом.

    Більшість румунських військовослужбовців, тобто 629 перебувають, в даний час, у Кандагарі, під керівництвом НАТО, в одній з найнебезпечніших провінції Афганістану. Саме тут, четверо румунських військовослужбовців у неділю отримали поранення. Румунські солдати входять до складу елітного батальйону спецпризначення «Білі акули», розгорнутого в Афганістані в серпні цього року. За попередніми даними, на узбіччі дороги вибухнув саморобний вибуховий пристрій, який пошкодив патрульний автомобіль, в якому знаходилися військовослужбовці, – зазначається у прес-релізі Міністерства оборони Румунії. Румунські військовослужбовці перебувають у одній із афганських лікарень, їх стан здоров’я стан стабільно покращується – уточнив міністр оборони Міхня Моток.

    У свою чергу, Президент Клаус Йоханніс висловив свою солідарність з румунськими військовослужбовцями, пораненими в Афганістані. Для нас, тих хто вдома, вони є героями, які ризикують своїм життям заради миру. Ми всі повинні бути вдячні їм. Я бажаю їм здоров’я та якнайшвидшого одужання, – написав Президент на своїй сторінці в соціальній мережі. Румунія, як член НАТО, бере участь ще від 2001 року в рамках коаліції багатонаціональних сил під керівництвом США в Афганістані. До тепер, в Афганістані, загинуло 25 румунських військовослужбовців та понад 100 отримали поранення.

    Про внесок Румунії в місіях з підтримки миру говорив нещодавно, в Нью-Йорку, і прем’єр-міністр Дачіан Чолош. Румунія як і раніше прихильна зусиллям Організації Об’єднаних Націй з підтримки миру та міжнародної безпеки, – заявив він з трибуни Генеральної Асамблеї ООН, нагадавши, що, в даний час, румунські військові та поліцейські сили беруть участь в операціях з підтримки миру. Погіршення регіональної стабільності є реальною проблемою, – заявив прем’єр-міністр Дачіан Чолош в своєму виступі, стверджуючи, що ці конфлікти перешкоджають процвітанню і дотриманню принципів і норм міжнародного права. Румунський прем’єр-міністр виступив за підтримку процесу примирення на Близькому Сході, додавши, що Румунія виділятиме надалі додаткові політичні, дипломатичні, фінансові та людські ресурси, важливі для підтримки регіональної і глобальної стабільності.

  • До Румунії для лікування доставлено 10 українських військовослужбовців

    До Румунії для лікування доставлено 10 українських військовослужбовців




    У Румунію
    доставлено 10 українських військовослужбовців, які отримали поранення в зоні
    АТО. Про це повідомляє Міністерство оборони Румунії.

    Українські
    бійці з травмами кінцівок, обличчя та опіками сьогодні прибули в Бухарест
    спеціальним румунським військовим літаком C-27 J Spartan у супроводі румунських військових
    лікарів.

    Спершу спецтранспортом військових доправили до Центрального військового
    госпіталя імені Кароля Давіли Бухареста, а далі, за призначенням лікарів, декого
    з них можливо переправлять до інших лікарень країни.

    Як ми раніше повідомляли, наприкінці
    березня група румунських лікарів відвідала Україну для відбору військових, які пройдуть
    лікування та реабілітацію в Румунії.