Tag: посади

Амністія для боржників

Уряд у Бухаресті ухвалив у середу проект термінової постанови про податкову амністію для компаній та фізичних осіб. Документ передбачає бонуси для тих, хто своєчасно сплачує податки, а також для тих, хто вирішить сплатити свою заборгованість. Станом на кінець серпня заборгованість фізичних та юридичних осіб до державного бюджету склала понад 71 мільярд леїв (еквівалент понад 14 мільярдів євро), і уряд просить боржників сплатити їх до 25 листопада без нарахування пені та штрафів. Уряд також пропонує 3% бонус для сумлінних платників податків. Проект, розроблений Міністерством фінансів, також включає низку заходів жорсткої економії в бюджетному секторі, які передбачають обмеження витрат на товари та послуги.

Пожертвування для України

Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер підписав закон про передачу третім сторонам зенітно-ракетного комплексу Patriot, придбаного у США. Закон, прийнятий раніше в парламенті, схвалює передачу, узгоджену з американським партнером, сусідній Україні. Закон також «уповноважує румунський уряд вжити необхідних заходів для відновлення своїх наземних засобів протиповітряної оборони» шляхом укладання контрактів з урядом США на закупівлю ще одного зенітно-ракетного комплексу «Патріот».

Підтримка Ізраїлю 

Румунія рішуче засуджує терористичні напади на Державу Ізраїль і закликає всі залучені сторони сприяти відновленню безпеки і укладенню угоди про припинення вогню – з таким посланням виступив прем’єр-міністр Марчел Чолаку в Єрусалимі в четвер, під час зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху. Як повідомляє Радіо Румунія, Марчел Чолаку висловив стурбованість ситуацією в сфері безпеки та небезпекою ескалації конфлікту. У супроводі міністрів оборони, закордонних справ та економіки прем’єр-міністр перебував з робочим візитом в Ізраїлі, на порядку денному якого була зустріч з президентом Ісааком Герцогом. Це другий візит прем’єр-міністра Румунії до Ізраїлю менш ніж за рік, після візиту від 17 жовтня 2023 року, через десять днів після того, як єврейська держава зазнала нападу терористів з ісламістського руху ХАМАС.

Високопосталені посади для румунів

Депутат Європарламенту від СДП Роксана Минзату є офіційним кандидатом на посаду єврокомісара з боку Румунії. Про це оголосив у понеділок прем’єр-міністр Чолаку, який сказав, що обговорить з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн портфоліо, яким буде керувати Румунія. Склад майбутньої виконавчої влади ЄС буде оголошено 11 вересня. Також у Брюсселі румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан (ЄНП/НДП) був призначений політичними групами Європарламенту головним переговірником щодо майбутнього багаторічного бюджету ЄС після 2027 року. 7-річна програма на загальну суму близько 1,3 трильйона євро є інструментом, за допомогою якого країни-члени отримують основну частину безповоротних коштів ЄС на інвестиції та фермерські субсидії. Парламент має визначити пріоритети багаторічного бюджету ЄС. Вони будуть передані до Європейської Комісії для включення в проект бюджету. З поточного багаторічного фінансового періоду 2021-2027рр., Румунія отримає близько 46 мільярдів євро, до яких слід додати суми з Національного плану відновлення та стійкості.

Президентські вибори

У вівторок румун Мірча Джоане подав у відставку з посади заступника Генерального секретаря НАТО. Це сталося наприкінці п’ятирічного терміну, позначеного війною в Україні і виведенням військ союзників з Афганістану. В інтерв‘ю Радіо Румунія Джоане заявив, що він продовжить використовувати свій вплив для просування румунів на міжнародних форумах, в тому числі в НАТО, і що він відчуває потребу повернутися в румунську політику. Преса чекала цієї заяви більше двох років і вважала кандидатуру Джоане, як незалежного кандидата, дуже ймовірною на президентських виборах наприкінці року. Колишній посол у США, колишній міністр закордонних справ і колишній лідер СДП, Мірча Джоане балотувався на посаду президента і в 2009 році, програвши Траяну Бесеску. Серед інших претендентів на президентське крісло – лідери всіх парламентських партій: Марчел Чолаку (СДП), Ніколає Чуке (НЛП), Елена Ласконі (СРР), Джордже Сіміон (АОР) та Келемен Хунор (ДСУР).

Зустрівшись вдруге після виборів до Європейського парламенту на початку цього місяця, лідери країн-членів ЄС домовилися про те, хто займе ключові посади в інституціях ЄС. Урсула фон дер Ляєн була номінована на посаду голови Європейської комісії, прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас – на посаду Верховного представника з питань зовнішньої політики і політики безпеки, а колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта очолить Європейську раду.

Таким чином, три посади розподілені між трьома політичними групами, які формують більшість у Європарламенті – народними, Renew та соціал-демократами. Як глава дипломатії ЄС, лібералка Кая Каллас також відповідатиме за безпеку ЄС. Кая Каллас: «Це величезна відповідальність, тому що ми живемо в контексті геополітичної напруженості, зростаючої нестабільності в світі, і це виклики для зовнішньої політики ЄС».

Призначення були узгоджені на зустрічі за участю шести європейських лідерів з трьох проєвропейських політичних груп, які виступають за поглиблення європейської інтеграції та посилення прерогатив Брюсселя, що обурило главу італійського уряду Джорджію Мелоні, яку обійшли під час цих переговорів. Серед тих, хто вів переговори про посади, були канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, прем’єр-міністри Польщі та Греції Дональд Туск та Кіріакос Міцотакіс, президент Франції Еммануель Макрон і тимчасовий прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Мелоні, партія якої входить до групи європейських консерваторів і реформістів у Європарламенті, заявила, що шість лідерів, які вели переговори, сформували олігархію, яка уклала угоду, незважаючи на те, що громадяни віддали свої голоси на виборах до Європарламенту 6-9 червня. Вибори підтвердили зростання євроскептично налаштованих консервативних партій, але вони не змогли змінити більшість, сформовану народними, соціал-демократичними та ліберальними групами.

Лідери держав-членів також ухвалили стратегічний порядок денний Союзу на наступні п’ять років, пріоритетами якого є економічна конкурентоспроможність, захист демократичних цінностей, внутрішні реформи для розширення та безпека. Це включає в себе витрати, які країни-члени повинні збільшити на оборону. За словами Урсули фон дер Ляєн, ЄС потребує додаткових 500 млрд євро на оборону протягом наступних 10 років.

Україна залишається ще одним пріоритетом, як з точки зору членства, так і з точки зору фінансової та військової підтримки. Під час обговорення Стратегічного порядку денного ЄС Президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що документ має відображати спільне зобов’язання продовжувати працювати над створенням сильнішого, стійкішого та впливовішого Євросоюзу на міжнародному рівні.