Radio România Internațional

Tag: посол

  • Румунія та Україна обговорили шляхи посилення співробітництва у сфері безпеки і оборони

    Румунія та Україна обговорили шляхи посилення співробітництва у сфері безпеки і оборони

    У середу, 1 травня, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула провів зустріч із Секретарем РНБО України Олександром Литвиненком. Під час розмови йшлося про розвиток румунсько-українського співробітництва у сфері безпеки і оборони. Зокрема сторони обговорили можливість підписання меморандуму про співробітництво та партнерство.

    Олександр Литвиненко висловив слова вдячності за підтримку Румунією суверенітету і територіальної цілісності України, надання гуманітарної та іншої допомоги, а також акцентував на важливості продовження більш тісної і системної співпраці між двома країнами.

    Нагадаємо, що в січні Україна та Румунія розпочали двосторонні переговори про укладення двосторонньої безпекової угоди. Перед цим президент Клаус Йоганніс, під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським, запевнив у незмінній рішучій підтримці України з боку Румунії.

  • Посла Росії викликали до МЗС Румунії

    Посла Росії викликали до МЗС Румунії

    Міністр закордонних
    справ Богдан Ауреску вирішив викликати посла Російської Федерації
    в Румунії в контексті російського
    військового нападу на
    Україну, якому
    передувало незаконне визнання Росією
    так званих сепаратистських Донецької
    та Луганської «республік».

    З цього приводу,
    держсекретар із стратегічних питань
    Юліан Фота передав
    послання, у якому найрішучіше
    засуджує визнання Росією так званої
    незалежності українських сепаратистських
    Донецької та Луганської областей,
    а також вторгнення та неспровоковану
    військову агресію
    Росії проти України.

    Юліан Фота зазначив,
    що ці дії є грубими
    порушеннями міжнародного права та
    міжнародних зобов’язань з боку Російської
    Федерації, включаючи Статут ООН,
    Гельсінський Заключний акт, Паризьку
    хартію для нової Європи, Будапештський
    меморандум та Основоположний акт
    НАТО-Росія, і що ці дії матимуть
    тверду, скоординовану та змістовну
    відповідь з боку євроатлантичної
    спільноти.

    Державний секретар із
    стратегічних питань Юліан Фота підтвердив
    позицію Румунії щодо негайного та
    беззастережного припинення військових
    операцій Росії проти України та виведення
    російських збройних сил з усієї
    території України. Він підкреслив,
    що російська військова агресія, розпочата
    вранці 24 лютого 2022 року, вже спричинила
    людські жертви та матеріальні збитки.

    Юліан Фота
    підтвердив єдність і солідарність
    західного співтовариства
    з Україною та зазначив, що обмежувальні
    заходи, які вже були
    вжиті проти Росії внаслідок порушень
    міжнародного права, будуть
    належним чином доповнені
    в результаті нової агресії.

    Держсекретар Румунії
    також підтвердив рішучу
    підтримку суверенітету та територіальної
    цілісності України в межах міжнародно
    визнаних кордонів. Він наголосив на
    праві України суверенно вирішувати
    свою зовнішню політику та політику
    безпеки, а також підтвердив підтримку
    законної та демократично обраної
    української влади.

  • 5 – 11 вересня 2021 року

    5 – 11 вересня 2021 року

    Урядова
    криза у Румунії




    Резолюція про недовіру уряду, на чолі з лібералом
    Флоріном Кицу, ініційована партією USR-PLUS, колишньою «другою скрипкою»
    керівної коаліції, разом з ультранаціоналістичним опозиційним Альянсом «За
    об’єднання румунів», була зачитана в четвер на пленарному засіданні парламенту у
    досить напружений обстановці. Текст документа зосереджений на інвестиціях,
    охороні здоров’я, освіті та інфраструктурі. Обидві партії зазначають, що
    Румунію очолює уряд, який втратив підтримку парламентської більшості, а прем’єр-міністр
    загруз у внутрішньопартійній боротьбі за лідерство. Однак дебати та голосування
    з цього питання відбудуться після того, як Конституційний Суд висловиться у
    справі за конституційним поданням прем’єра, щодо наявності або ні правового
    конфлікту між Парламентом і Урядом. Спікер Палати депутатів та чинний голова
    Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, суперник Флоріна Кицу у боротьбі за
    лідерство в НЛП, вважає, що рішення про відкладення голосування щодо недовіри
    уряду є неконституційним. У свою чергу, спікерка Сенату Анка Драгу, представниця
    USR-PLUS, каже, що ліберали вдаються до різноманітних хитрощів, щоб максимально
    відкласти дебати та голосування з цього питання. Прем’єр-міністр заявив, що
    вимагатиме відставки голів двох палат, якщо Конституційний суд задовольнить
    його клопотання. Нагадаємо, що партія USR-PLUS ініціювала резолюцію про
    недовіру уряду після того, як Флорін Кицу звільнив її міністра юстиції Стеліана
    Йона. Згодом усі міністри USR-PLUS подали у відставку, а потім прем’єр-міністр
    звільнив усіх державних секретарів та субсекретарів, а також префектів та субпрефектів
    цієї політичної сили.




    Візит
    Президента Румунії до Швейцарії


    Під час офіційного візиту до Швейцарії у четвер, говорячи
    про політичну ситуацію в Румунії, президент Клаус Йоганніс заявив, що урядова
    ситуація не є тривожною. У рамках зустрічей зі своїм колегою Гаєм Пармеліном,
    які відбулися з нагоди 110-ої річниці встановлення двосторонніх дипломатичних зав’язків,
    глава румунської держави згадав про великі та надзвичайно успішні інвестиції
    Швейцарії в Румунії та оцінив, що ця тенденція буде продовжена. Водночас
    президент Клаус Йоганніс подякував своєму швейцарському колезі за підтримку,
    яку його країна надає Румунії в частині приєднання до Організації економічного
    співробітництва та розвитку. У свою чергу, президент Швейцарії сказав, що у
    двох країн багато спільних поглядів та підстав для надії. Президенти також
    обговорили різні можливості співробітництва в сфері освіти, кібербезпеки,
    дослідження та інновації, де існує великий потенціал для співпраці.




    Щорічна
    нарада румунських дипломатів


    Щорічна нарада румунських дипломатів пройшла у змішаному форматі.
    Протягом трьох днів у Бухаресті відбулися кілька пленарних засідань, які
    проводив та модерував міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Основна увага була
    зосереджена на таких темах як: безпека, стійкість під час пандемії та посилення
    співпраці з партнерами Румунії. Також було проаналізовано роль Румунії в обговоренні концепції
    Конференції про майбутнє Євросоюзу та елементи консульської реформи, проведеної
    на рівні МЗС протягом останнього року, разом із заходами, які планується вжити на
    цьому рівні в подальшому. Спеціальними гостями в цьому році були міністр
    закордонних справ Греції Нікос Дендіас та генеральна секретарка ОБСЄ Гельга
    Шмід. Глава румунської дипломатії підкреслив появу нових викликів безпеки як у
    регіоні, так і у світі, а грецький міністр сказав, що солідарність є важливим
    чинником у вирішенні транснаціональних загроз. Зі свого боку, генеральна
    секретарка ОБСЄ наголосила на тому, що багатостороння дипломатія – це єдине
    дієве рішення для ефективного управління поточними загрозами безпеці.
    Спеціальним гостем на зустрічі був і міністр закордонних справ Республіки
    Молдова Ніку Попеску. Республіка Молдова та усе східне сусідство ЄС продовжують
    стикатися з різним тиском з-за кордону, – сказав Богдан Ауреску. Молдовський
    міністр зазначив, що в останні роки його країна стикається з посиленням явища корупції
    й ослабленням держави та її інститутів, унаслідок чого стійкість знизилася, в
    тому числі під впливом різних наслідків пандемії.




    Румунія
    та четверта хвиля пандемії COVID -19


    Цього тижня у Румунії був зафіксований черговий добовий
    антирекорд кількості інфікованих COVID-19: понад дві тисячі нових підтверджених
    випадків коронавірусної хвороби. І кількість смертей зросла до кількох десятків
    на день, так само стрімко зростає кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної
    терапії. Експерти в галузі охорони здоров’я стверджують, що в країні настала четверта
    хвиля пандемії COVID-19 і вкотре рекомендують дотримуватися протиепідемічних заходів
    та щепитися від коронавірусу. Однак румуни не дуже поспішають з цим, так що
    загальнонаціональне охоплення вакцинацією проти COVID-19 населення віком від 12
    років, становить близько 31%. Наразі приблизно 5,2 мільйона людей були
    імунізовані за повною схемою. За даними Національного інституту громадського
    здоров’я у понад 80% випадків новим коронавірусом заразилися невакциновані
    особи. Водночас майже 93% зареєстрованих смертей припадало на неімунізованих
    осіб, а 5% – на осіб, які не пройшли повний курс вакцинації. Влада оголосила,
    що докладає зусиль для збільшення ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії,
    а паралельно організовує пересувні центри вакцинації, особливо в селах, де бракує
    лікарів. Те саме відбуватиметься й в університетських кампусах, де студенти
    матимуть можливість отримати вакцину. Тим часом у понеділок, 13 вересня, стартує
    новий навчальний рік у закладах середньої освіти, наразі в очному режимі, а
    міносвіти каже, що школи працюватимуть у звичайному режимі доти, доки рівень
    зараженості в кожному населеному пункті не перевищить 6 випадків на тисячу
    жителів. Теж на цьому тижні уряд продовжив на ще 30 днів режим надзвичайної
    ситуації, але без додаткових обмежувальних заходів, як заявив держсекретар з
    надзвичайних ситуацій Раєд Арафат. У четвер Національний комітет з надзвичайних
    ситуацій оновив список країн із значним поширенням COVID-19, після повернення з
    яких необхідна самоізоляція, список, що набуде чинності 12 вересня. Серед
    іншого, до списку так званої «червоної» зони потрапила сусідня Болгарія, а
    Німеччина перейшла із «зеленої» в «жовту» зону. Від самоізоляції звільняються
    усі щеплені проти COVID-19 особи, навіть, якщо вони повертаються з країн з «жовтим»
    та «червоним» рівнями поширенням нового коронавірусу.



  • Посол для громади

    Посол для громади




    З огляду на те, що зупинити час неможливо, щоденно
    виникають все більше ініціатив, покликаних
    допомогти учням, їх батькам та вчителям, у
    сподіванні на краще пристосування до кризової ситуації, викликаної
    пандемією COVID-19, а також після неї, ще деякий час, наразі невідомо на який саме.




    У цьому контексті, для підтримки румунських
    родин Асоціація ProactaEDU у партнерстві з Міністерством освіти
    та досліджень, Федерацією вільних профспілок освіти та Федерацією батьківських
    асоціацій – середня освіта, запустили першу
    лінію психологічного консультування на період пандемії, а також після виходу з цієї
    кризи під назвою «Посол для громади».




    Психолог Ніколета Лариса Альберт, засновниця
    Асоціації Proacta EDU, наводить деталі цієї ініціативи. «Це більш
    масштабний проєкт, не просто інформаційна
    кампанія з усвідомлення, що всі ми є однією командою: вчителі та
    батьки, – а конкретний проєкт. Ми
    пропонуємо вчителями та батькам, залежно від ситуації, психологічні консультації від колег-психологів,
    співробітників нашої асоціації. У рамках наших
    попередніх проєктів ми
    визначили цей потенціал та вирішили перетворити
    вчителя на своєрідного посланника громади, а в умовах
    пандемії COVID 19, ми ще більше віримо у корисність цієї ідеї.
    Практично вчителі стануть нашими союзниками і
    вкажуть на сім’ї, які входять до «груп ризику» і
    можуть направити їх до нас, а ми
    допоможемо їм з психологічною, соціальною чи юридичною консультацією, пристосовану
    до їхніх конкретних потреб, а також можуть стати нашими союзниками в об’єднанні
    зусиль та підтримці у пошуку комунікаційних рішень у різних
    ситуаціях.»




    Ніколета Лариса Альберт упевнена в тому, що може
    допомогти людям і на відстані, що може допомогти у відновленні емоційної
    рівноваги людей. «З моменту запуску проєкту і до сьогодні ми отримали чимало
    електронних листів, повідомлень, дзвінків, з проханням надати психологічну
    консультацію. Усі ці люди, котрі звернулися до нас були направлені до
    психологів, з якими ми співпрацюємо. Це були учні 12-их класів, наприклад, або вчителі,
    які хотіли повідомити про щось заклади, з якими ми співпрацюємо, наших партнерів.
    Або хотіли запитати, в нинішньому контексті, чи маємо ми якісь конкретні рекомендації.
    І дійсно ми маємо різні матеріали психоосвітнього характеру. Фактично люди
    зрозуміли нашу ідею, яка полягає в тому, що разом ми одна громада, отримали численні
    запити бажаючих приєднатися до нашої групи у Фейсбуці – Посол для громади. Ми
    залишили двері відкритими для усіх охочих долучитися: вчителів, батьків, учнів та
    у співпраці з іншими НУО та психологами ми відповідаємо на їхні запити.»


    Й оскільки дізналися, що багато запитань надійшло
    від учнів старших класів ми запитали Ніколету Ларису Альберт, які питання виникають
    сьогодні у старшокласників: «12-й клас є викликом для наших підлітків, особливо
    в контексті пандемії COVID 19. Тому що крім випускних іспитів виникає багато
    запитань щодо того, як нинішня ситуація відіб’ється на подальшому соціальному
    та економічному житті, і тоді відчувається певна невпевненість. Окрім основної
    мети – випускних іспитів, у них виникає чимало запитань щодо того, що буде
    далі. Нинішній контекст трохи посилив невизначеність. І тоді їх запитання про
    те що буде з іспитами є своєрідною «верхівкою айсберга», у дійсності за цим
    стоїть більша емоція: що буде зі мною, що вибирати, в якому напрямку йти тощо.
    Були учні, які шукали відповідей на конкретні запитання. Вони казали, що
    спочатку думали, що мають більше часу на навчання, але потім побачили, що ні,
    відчуття тривоги посилилося, вони не розуміють, що відбувається, як
    контролювати свої емоції, та відчули потребу поговорити з фахівцем.»




    Психолог Ніколета Лариса Альберт, засновниця
    Асоціації Proacta EDU, також зазначила:
    «Я думаю, що для всіх нас найкраще розвивати свою пристосованість. Переконана, що це
    найважливіший ресурс, який ми маємо в наявності та єдине, що роботи не можуть у нас
    скопіювати. Ми можемо справлятися на рівні інформації, ми її знаходимо скрізь,
    але на даний момент адаптованість допомагає нам, незалежно від того, чи
    з’явився б COVID 19 або ні, пристосовуватися до сучасних реалій та до їх
    динаміки. Очевидно, що ми рухаємося в цьому напрямку (    ред. онлайн середовища) і
    будемо робити це все більше й більше, але маємо зберігати й життя офлайн, нам
    потрібні обійми, зустрічі з людьми, вони залишаються там у нашому внутрішньому
    світі, як своєрідні якоря, до яких ми
    повернемося в якийсь момент і ніхто не знає коли. Завжди, коли не можемо
    контролювати ситуацію, виникає багато питань. Саме для цього тут ми. Ми -
    команда і як команда, вчимося сприймати кожен день таким, яким він є та мусимо адаптуватися до кожної ситуації. Тому що будь-який контекст, в тому числі
    нинішній сприймається кожною людиною по-різному.»

  • 10 січня 2020 року

    ЄВРОСОЮЗ – Міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску взяв участь у Брюсселі у позачерговому засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС, скликаному
    віце-президентом Європейської комісії і Верховним представником з питань зовнішніх справ та політики
    безпеки Джозефом Борреллєм на тлі останніх подій на Середньому Сході. Згідно із заявою Міністерства закордонних
    справ Румунії європейські чиновники обмінялися думками та оцінками щодо
    ситуації в Іраку та визначили умови, за яких ЄС може допомогти розрядити
    ситуацію. Напередодні
    Богдан Ауреску заявив, що Румунія підтримує посилену роль НАТО в Середньому
    Сході та в боротьбі з тероризмом. Він зазначив,
    що заяви президента США Дональда Трампа у середу показують, що «деескалація можлива».
    Румунський дипломат також заявив, що для НАТО та ЄС надзвичайно важливо, щоб члени
    обох організацій були об’єднані та діяли в дусі солідарності.





    ІРАН – Посол Ірану в Бухаресті Мортеза
    Абуталебі у п’ятницю заявив, що Румунія, як союзник США, не є мішенню для
    Ірану. Він також заявив, що елементи системи протиракетної оборони НАТО, розміщені
    у Девеселу (південь Румунії) так само не є ціллю. Дипломат також заявив, що Тегеран
    не розглядає збільшення присутності НАТО на Середньому Сході як спрямовані проти
    Ірану дії. Тегеран, за словами Мортези Абуталебі, був і завжди готовий до
    переговорів з міжнародною спільнотою, в тому числі зі США.




    ООН – Постійний представник Румунії при
    ООН, посол Йон Жінга виступив з промовою на засіданні Ради Безпеки на тему
    «Роль Хартії ООН у забезпеченні миру та безпеки в світі». Румунський дипломат
    нагадав, що у 2020 році виповнюється 75 років від заснування Організації
    Об’єднаних Націй, що залишається найбільш адекватною платформою для
    колективного підходу до загроз на адресу миру та безпеці в світі, а Хартія ООН
    надалі залишається еталонним документом для цієї мети. Він підкреслив, що
    останні події на Близькому Сході та в Північній Африці вкотре демонструють
    відповідальність міжнародної спільноти за виявлення політичних рішень для
    підтримки сталого миру. У той же час Йон Жінга наголосив на внеску Румунії у
    підтримку миру, в тому числі, участю у 10 миротворчих місіях під егідою ООН упродовж 2019 року.




    ПЕРЕВИБОРИ
    – Прем’єр-міністр і лідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, після
    зустрічі у п’ятницю з президентом Клаусом Йоганнісом, заявив, що вони вирішили
    разом розпочати процедуру проведення дострокових парламентських виборів. Глава
    уряду заявив, що була створена робоча група, яка проведе відповідні переговори
    зі всіма парламентськими партіями. Людовік Орбан сказав, що Соціал-демократична
    партія, яка має відносну більшість, виступає гальмом у парламенті, додавши, що
    в цій ситуації єдиним правильним рішенням
    є проведення дострокових виборів якомога ближче до місцевих виборів, які намічені
    на травень. З іншого боку, соціал-демократи розглядають можливість оголошення
    вотуму недовіри уряду, але розкритикували ідею дострокових виборів, заявляючи,
    що такий підхід «призведе до поверхневої політичної кризи у Румунії».




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп та німкеня Анжелік Кербер візьмуть участь у
    парному демонстраційному матчі разом з іншими спортсменками у неділю в Аделаїді,
    про що в понеділок оголосили організатори турніру WTA в австралійському місті.
    Демонстраційний матч відбудеться під час благодійного заходу зі збору коштів
    для допомоги жертвам пожеж в Австралії. 27 осіб загинули унаслідок масштабних
    лісових пожеж, що випалили 63 тисячі квадратних кілометрів лісів і житлових
    районів. Третя ракетка світу Сімона Халеп є другою в списку фавориток турніру Міжнародної
    жіночої тенісної асоціації в Аделаїді, в якому братимуть участь, серед інших, перша
    ракетка світу, австралійка Ешлі Барті, Петра Квітова (7 WTA) з Чехії, Белінда
    Бенчич (8 WTA) зі Швейцарії або нідерландка Кікі Бертенс (9 WTA).




    ГАНДБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу сьогодні зіграє в італійському
    Беневенто проти Грузії в дебютному матчі 3-го кваліфікаційного раунду Чемпіонату
    світу, що відбудеться наступного року в Єгипті. У суботу румуни зустрінуть команду
    Косова, а в неділю зіграють проти італійців. Переможець групи отримає путівку до
    другого кваліфікаційного раунду, що відбудеться 15/16, відповідно 18/19 квітня 2020 року. Тренер
    збірної Румунії Рареш Фортуняну впевнений, що Румунія має шанси вийти у фінальну
    частину світової першості, першої з 32 командами.

  • 14 грудня 2019 року

    ПРЕМІЯ – Міжнародна премія імені Карла Великого буде присуджена у 2020 році президенту Румунії Клаусу Йоганнісу, оголосив у суботу комітет цієї престижної європейської відзнаки. Церемонія вручення відбудеться наступного року 21 травня в німецькому місті Ахені. На прес-конференції, на якій було оголошено рішення, голова комітету Міжнародної премії ім. Карла Великого Юрген Лінден заявив, що президент Клаус Йоганніс є «винятковим захисником свободи і демократії, прав меншин та культурного розмаїття, а також важливим посередником і будівельником мостів між східними та західними європейськими суспільствами». Премія імені Карла Великого присуджується щорічно з 1950 року муніципалітетом Ахена особам, які сприяють європейській єдності або співпраці між європейськими країнами. У 2018 та 2019 роках лауреатами цієї премії були президент Франції Еманнуель Макрон та, відповідно, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

    ЗАРПЛАТНЯ – Уряд Румунії у п’ятницю прийняв рішення про збільшити з 1 січня 2020 року мінімальну заробітну плату на 7,2%, з 2080 леїв до 2230 леїв (близько 465 євро). При встановленні мінімальної заробітної плати були враховані рівень інфляції та реальне підвищення продуктивності праці на особу. З іншого боку кабінет міністрів планує скасувати деякі положення, що називає шкідливими для економіки, суперечливої термінової постанови №114, якою минулого року попередній уряд запровадив так звані податки «на жадібність» банків і «заморозив» ціни на газ та електроенергію для побутових споживачів Румунії. Чинний ліберальний уряд меншості планує, серед іншого, здійснити лібералізацію ціни на природний газ з 1 липня 2020 року та ціни електроенергії з 31 грудня 2020 року, скасувати податок у розмірі 2%, який сплачують енергетичні компанії до державного бюджету, а також скасувати можливість перерахування коштів із IІ-го (накопичувального) рівня пенсійної системи до I-го рівня – державного. Уряд планує прийняти відповідний закон в процедурі взяття відповідальності у парламенті.

    ПОСОЛ – Новопризначений Посол США у Румунії Адріан Цукерман у суботу вручив копії Вірчих грамот Міністру закордонних справ Румунії Богдану Ауреску. Як повідомляє прес-служба румунського МЗС під час зустрічі Богдан Ауреску сказав, що Румунія є надійним союзником США, особливо активним в Чорноморському регіоні, та наголосив на необхідності посилення військової присутності США у Румунії. Він нагадав про важливу ціль, яку поставили перед собою громадяни Румунії – включення Румунії до Програми безвізового в’їзду до США. Зі свого боку Адріан Цукерман висловив своє тверде зобов’язання сприяти сильному розвитку Стратегічного партнерства, підкреслюючи особливу повагу до Румунії президента Дональда Трампа та всієї Адміністрації у Вашингтоні. У той же час американський дипломат відзначив глибоку трансформацію румунської держави за 30 років, що минули від антикомуністичної революції 1989 року. Румунія стала одним із найсильніших союзників США, членом НАТО та ЄС, з міцною демократією, дотримуючись принципів верховенства права та ринкової економіки. Колишній адвокат Адріан Цукерман замінює Ганса Клемма, який був Послом США у Румунії з вересня 2015 року. У 2020 році виповниться 140 років від встановлення дипломатичних стосунків між Румунією і США.

    РЕВОЛЮЦІЯ – Сенат та Палата депутатів у понеділок проведуть спільне урочисте засідання, присвячене 30-річчю грудневої Антикомуністичної революції 1989 року. З промовами виступлять: глава держави Клаус Йоганніс, спікери двох палат парламенту Теодор Мелешкану (Сенат) та Марчел Чолаку (Палата депутатів), прем’єр-міністр Людовік Орбан і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. Урочисте засідання, приурочене тридцятиріччю падіння режиму Чаушеску, у понеділок проведе й Священний Синод Румунської Православної Церкви, якому передуватиме богослужіння за померлих у грудні 1989 року героїв, відправлене у Патріаршому соборі. Й Європейський Парламент відзначить на першій сесії нового скликання у Страсбурзі 30-ту річницю Румунської революції, а в четвер має бути прийнята резолюція на цю тему. Антикомуністична революція спалахнула 16 грудня в Тімішоарі (захід), котра 20 грудня стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Вже наступного дня народне повстання швидко поширилося на Бухарест та інші міста країни. Понад 1000 людей загинули, а близько 3 тис. отримали поранення під час кривавих сутичок у Румунії, єдиній країні Східного блоку, де зміна режиму відбулося з кровопролиттям і в якій були страчені комуністичні лідери – подружжя Ніколає та Елена Чаушеску.

  • Новий посол США в Бухаресті

    Новий посол США в Бухаресті

    У середу Сенат США затвердив кандидатуру Адріана Цукермана на посаду посла в Румунії. За нього проголосували 65 сенаторів, а 30 висловилися проти. Під час його слухання, 20 листопада, в Комітеті із закордонних справ Сенату США, майбутній посол заявив, що хоче повернути американську гостинність, просуваючи інтереси США в Румунії. Якщо моя кандидатура буде затверджена, я хотів би запропонувати постійну підтримку важливим зусиллям по боротьбі з корупцією в Румунії, – ствердив Цукерман.

    Він додав, що найсильнішим аспектом відносин між Вашингтоном та Бухарестом є військова співпраця. З іншого боку, Адріан Цукерман відмітив, що Румунія, яка зазнала найбільші темпи економічного зростання в Євросоюзі, багата на природні ресурси: Румунія багата лісами, багата на корисні копалини, нафтою, природним газом та іншими природними ресурсами. Останнім часом в Чорноморському регіоні були виявлені значні запаси нафти і газу, які можуть забезпечити енергетичну безпеку Румунії та Європи. Я буду надавати постійну підтримку чудовим зусиллям Румунії по боротьбі з корупцією. Боротьба з корупцією та підтримка незалежності судових органів мають життєво важливе значення для процвітання і безпеки Румунії.


    Юрист за фахом, Адріан Цукерман емігрував з Румунії до США, коли йому було 10 років, він добре володіє румунською мовою. У 1984 році його прийняли до Адвокатської колегії в Нью-Йорку. Він також був співкоординатором Департаменту національних служб нерухомості та декількох компаній. Він також обіймав посаду голови Колегії з питань відбору цивільного суду та арбітражного суду при Нью-Йоркській раді з нерухомості. Адріан Цукерман, який займається благодійними акціями та освітою, є членом Ради Kids Corp та членом Ради випускників Нью-Йоркської юридичної школи.

    Стратегічним пріоритетом Румунії є і залишаються міцні трансатлантичні відносини, заявив президент Клаус Йоганніс 4 липня під час прийому, у Посольстві США з нагоди 243-ї річниці Дня незалежності США. 13 вересня 2011 року у Вашингтоні була прийнята Спільна декларація про стратегічне партнерство для ХХІ століття між Румунією та Сполученими Штатами Америки. Стратегічне партнерство між двома державами було укладене 11 липня 1997 року під час візиту Президента США Білла Клінтона до Бухареста.

  • Інтерв’ю Посла України в Румунії Олександра Банькова Українській редакції ВСРР

    Інтерв’ю Посла України в Румунії Олександра Банькова Українській редакції ВСРР

    У квітні
    цього року указом Президента України Петра Порошенка Послом України в Румунії
    був призначений Олександр Баньков, який в інтерв’ю Всесвітній службі Радіо
    Румунія з нагоди 26-ї річниці незалежності України розповів про співпрацю між Бухарестом
    і Києвом та про величезний поступ в румунсько-українських відносинах.





    – Пане Посол, цього
    року ми відзначаємо 25 років від встановлення румунсько-українських
    дипломатичних відносин і 26 років від проголошення незалежності України. На тлі
    радикальних змін в українському суспільстві упродовж останніх двох-трьох років
    динаміка відносин між Румунією та Україною помітно посилилася. На Вашу думку,
    яким є головний підсумок румунсько-українського співробітництва упродовж цього
    періоду?





    – По-перше,
    хочу сказати, що наші двосторонні відносини, яким формально цього року
    виповнилося 25 років, вони набагато давніші. Це, в першу чергу, стосунки між
    людьми, які проживали на одній території, які проживають на сьогодні по обидва
    боки кордону, це два сусідні народи зі схожою культурою, з дуже схожим, я би
    сказав близьким ставленням до цінностей, до потреб дружнього і партнерського
    співіснування. Звичайно наша спільна історія двосторонніх взаємин, вона має
    різні періоди, і в різні періоди політичний вплив на ці відносини мав свої
    наслідки, і позитивні, і негативні. Останні зміни в українському суспільстві
    після Революції гідності, це ті зміни, яких країна очікувала досить довго, які
    далися і продовжують даватися ціною дуже високою, ціною людських життів, ціною
    страждань українців, які були вимушені залишити свої домівки і людей,
    українських воїнів, які на сьогодні відстоюють незалежність і суверенітет та
    боронять територію України від російських загарбників. Але країна розвивається
    і країна стала на шлях реформ, які беззастережні, яким немає альтернативи, бо
    це питання розвитку країни, питання виживання і питання збереження української
    національності, української ідентичності, в якій, відповідно, присутній і
    румунський етнос.




    Говорячи
    про двосторонні відносини між Україною і Румунією протягом останніх трьох
    років, я хочу відзначити надзвичайно позитивну динаміку, яка склалася як на
    найвищому рівні, враховуючи контакти між нашими президентами, контакти на
    урядовому рівні, хочу відзначити активізацію діалогу в принципі з усього
    спектру питань, особливо тих, які довгий час, в силу різних обставин стосунків
    між нашими державами, не просувалися або політизувалися і використовувалися
    різними політичними силами для досягнення певних своїх інтересів, але це
    блокувало фактично двосторонній діалог. На сьогодні ми вийшли на рівень, коли
    взаємна зацікавленість у розв’язанні тих питань, які є у нас на порядку
    денному, вона підтверджена як президентами двох країн, так і експертами на
    урядовому рівні і на парламентському рівні. Ми можемо говорити про відновлення
    і активізацію діалогу на рівні двосторонніх урядових комісій в питанні
    дотримання прав осіб, які належать до національних меншин, чергове засідання
    комісії після одинадцятирічної перерви невдовзі ми матимемо в Києві.
    Черговий візит Президента Румунії до
    України і зустріч в Києві з українським президентом, чергове засідання
    українсько-румунської президентської комісії в її оновленому форматі, які ми
    матимемо в цьому жовтні – це далеко не всі контакти, які відбуваються на різних
    рівнях, це тільки основні найвищого і високого рівнів…




    – Наскільки
    мені відомо Ви мали досить насичений серпень, хоча це зазвичай період
    відпусток…





    – Я
    чесно скажу, що дуже задоволений початком своєї роботи тут, не дивлячись на те,
    що період відпусток він дійсно видався гарячим, але не сонці, на пляжі,
    а в Бухаресті і працюючи з різними делегаціями в рамках різних засідань і
    комісій. Я дуже задоволений тим, що як з українського боку, так і румунського боку
    демонструється абсолютно щира і відверта готовність до розвитку діалогу,
    налаштованість на конструктивну співпрацю і налаштованість, в першу чергу, на
    результат.








    – У
    параді до Дня Незалежності України взяли участь підрозділи кількох країн НАТО,
    в тому числі Румунії. Як Ви оцінюєте цей факт, а також постійну готовність
    офіційного Бухареста просувати інтереси України та сприяти її інтеграції в ЄС й
    допомогти офіційному Києву у впровадженні системних реформ?





    – Говорячи
    про участь румунських військових разом з представниками інших союзних країн
    НАТО у військовому параді в Україні, можу лише сказати, що це чергове і дуже
    приємне свідчення всебічної підтримки Румунією українського поступу в розвитку
    країни і в реформах, в тому числі у військовій сфері. Я думаю, що Вам відомо,
    що українські військові постійно беруть участь в спільних навчаннях, які
    проводяться як на території Румунії, так і в Чорноморському регіоні за участі натівських сил, не тільки Румунії,
    а й американців, британців і інших. У нас, у Збройних сил України існує чудова
    співпраця з партнерами як з Румунії, так і з НАТО загалом, тому це абсолютно не
    дивно, що і прапор Румунії, і румунські військові взяли участь в параді до Дня
    незалежності, військовому параді в Києві як демонстрація підтримки,
    солідарності й єдності з Україною і як свідчення того, що в Україні докорінні
    зміни, які на сьогодні відбуваються, вони є позитивними, вони є поступальними,
    але правильними, на шляху до, в тому числі посилення регіональної безпеки, в
    чому зацікавлена як Україна, так і Румунія та інші крани регіону. Має бути
    передбачуваність, має бути стабільність і має бути співпраця з орієнтиром на
    спільні цілі і спільні цінності, а ті, хто не поділяє спільні цінності і цілі,
    ну їм не має місця в рамках тієї регіональної безпеки, яку ми будемо створювати
    незважаючи ні на що.






    – У
    ході минулорічної зустрічі в Бухаресті президенти Румунії та України обговорили
    весь спектр румунсько-українських відносин у спробі надати нового імпульсу
    двосторонній співпраці. Чи можна вже говорити про конкретні зрушення і які
    галузі мають найбільший потенціал розвитку?






    – Говорячи
    про конкретні зрушення я б назвав, в перше чергу, відновлення нашого діалогу, діалогу між Києвом і Бухарестом з усього спектру двосторонніх питань і, що головне, і
    Київ, і Бухарест віддані тому, щоб не уникати ніяких питань, які перебувають у
    нас на порядку денному, навіть тих, які протягом довгого часу, більше двадцяти
    років, не були вирішені. Але нова динаміка розвитку наших двосторонніх відносин
    на сьогодні дозволяє з певним оптимізмом говорити про те, що з обох боків є
    налаштованість на пошук взаємоприйнятних рішень і цей процес, він поступово, я
    не говорю і не вірю в швидкі рішення, особливо тих питань, які довгий час у нас
    перебувають на розгляді двох сторін, але є налаштованість на знайдення
    взаємоприйнятних рішень і ці рішення будуть знайдені. Тому на сьогодні головним
    результатом є активізація нашого діалогу і взаємодії на урядовому рівні, в
    рамках двосторонніх комісій, на експертному рівні в рамках різних робочих груп,
    є чудові ініціативи в туристичній галузі, у нас на розгляді є проект угоди про
    співробітництво в туристичній сфері… Це, в першу чергу, міжлюдські контакти, це відкриття країни однієї для іншої, це прекрасна, різноманітна і чудова
    Україна, про яку мають дізнатися і, яку мають побачити румуни, так само, це
    чудова країна Румунія. З власного досвіду можу сказати, що тут дійсно є на що
    подивитися і дійсно є чому здивуватися і користуючись нагодою хочу запросити
    своїх співвітчизників до Румунії як на літній відпочинок, так і на зимовий
    відпочинок та запропонувати румунським друзям відвідати Україну, побачити на
    власні очі ті зміни, які відбуваються в країні і ту теплоту, з якою неодмінно
    вас зустрінуть Україна.




    – Пане
    посол, дяку Вам за інтерв’ю і хочу побажати успіхів у Вашій дипломатичній
    місії, яка стосується не лише Ваших дипломатичних завдань, а й зближення,
    передусім, зближення двох країн і двох народів.




    – Щиро
    дякую Вам за запитання і за можливість поділитися своїми думками, перспективами
    і планами зі слухачами. Всім бажаю гарного настрою!

  • Президент Румунії прийняв вірчі грамоти від нового посла України

    Президент Румунії прийняв вірчі грамоти від нового посла України

    Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер прийняв вірчі грамоти від новопризначеного
    посла України в Румунії Олександра Банькова.





    29 червня 2017 року, відбулась церемонія вручення
    Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії Олександром Баньковим вірчих
    грамот Президенту Румунії Клаусу Йоханнісу.



    Під час бесіди Глави Румунської держави з Послом України в
    Румунії Клаус Йоханніс привітав висхідну тенденцію двосторонніх відносин і
    висловив зацікавленість в досягненні цілей, погоджених з Президентом України
    Петром Порошенком.




    Президент Румунії також
    запевнив українського посла у незмінній підтримці Румунією територіальної
    цілісності та суверенітету України і пообіцяв постійну підтримку Бухареста
    у всіх діях України, в тому числі у
    здійсненні реформ.




    Посол Олександр Баньков
    заявив, що бачить своєю основною метою розвиток двосторонніх відносин,
    зазначивши, що Україна розглядає Румунію не лише як сусіда, а й як партнера та
    друга, подякувавши за підтримку, яку Бухарест надав Києву в цей період,
    підтримку, яку українська влада дуже цінує.



    В центрі уваги під час бесіди з Послом України Олександром Баньковим були й
    питання підготовки двосторонніх заходів вищого рівня на найближчу
    перспективу.




    Нагадаємо, що у вівторок, під час прийняття копії вірчих
    грамот від новопризначеного посла України в Румунії, Державний секретар МЗС Румунії Александру Віктор Микула привітав
    Олександра Банькова з призначенням на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла
    України в Румунії, підкресливши особливу увагу, яку румунська сторона приділяє
    розвитку двосторонніх відносин з сусідньою країною.





    Держсекретар румунського зовнішньополітичного
    відомства представив стадію співпраці в різних сферах і перелічив наявні можливості для поглиблення транскордонного
    співробітництва.




    Румунський дипломат
    підтвердив незмінну підтримку Бухарестом територіальної цілісності і
    суверенітету України і наголосив на важливості підтримки національних меншин та
    цінний внесок, який румуни в Україні та українці в Румунії можуть зробити у
    всебічний розвиток двосторонніх відносин.





    Посол України висловив вдячність за незмінну
    підтримку Румунією територіальної цілісності, суверенітету України, а також
    жорстку позицію щодо необхідності збереження санкцій проти РФ до виконання нею
    Мінських домовленостей.




    Сторони також обговорили порядок денний
    двосторонніх контактів на найближчу перспективу, зокрема проведення
    Румунсько-Української Спільної комісії з питань економічного, промислового,
    наукового та технічного співробітництва та Змішаної міжурядової
    румунсько-української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до
    національних меншин.




    Було висловлено обопільну налаштованість на
    подальшу активізацію двостороннього діалогу в інтересах обох держав.

  • У Румунію прибув новий посол України

    У Румунію прибув новий посол України






    Державний секретар МЗС
    Румунії Александру Віктор Микула 27 червня прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного
    посла України в Румунії Олександра
    Банькова.




    Александру Віктор Микула привітав
    призначення українського посла, підкресливши особливу увагу, яку румунська
    сторона приділяє розвитку двосторонніх відносин з Україною. Держсекретар
    румунського зовнішньополітичного відомства представив стадію співпраці в різних
    сферах і перелічив наявні можливості
    для поглиблення транскордонного співробітництва.





    Румунський дипломат підтвердив незмінну підтримку Бухарестом
    територіальної цілісності і суверенітету України. Водночас він наголосив на важливості підтримки національних меншин і цінний внесок,
    який румуни в Україні та українці в Румунії можуть зробити у всебічний розвиток
    двосторонніх відносин.

    Посол України висловив вдячність за незмінну підтримку Румунією територіальної цілісності, суверенітету України, а також жорстку позицію щодо необхідності збереження санкцій проти РФ до виконання нею Мінських домовленостей.

    Сторони також обговорили порядок денний двосторонніх контактів на найближчу перспективу, зокрема проведення Румунсько-Української Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва та Змішаної міжурядової румунсько-української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.

    Висловлено обопільну налаштованість на подальшу активізацію двостороннього діалогу в інтересах обох держав.

  • 11-17 жовтня 2015 року

    11-17 жовтня 2015 року

    Румунія на осінній Європейській раді в Брюсселі



    Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь, у четвер, у Брюсселі, разом з лідерами ЄС в осінній Європейській раді, чиїми головними темами порядку денного були криза іммігрантів і убезпечення зовнішніх кордонів Союзу. Запланований спочатку відбутися протягом 2 днів, саміт закінчився в четвер вночі оголошенням принципової угоди між ЄС і Туреччиною щодо припинення припливу іммігрантів до Європи. В обмін на розширення співробітництва з Анкарою аби зупинити хвилю мігрантів, європейські лідери пообіцяли цій країні лібералізацію візового режиму, фінансову допомогу і відкриття нових розділів переговорів для вступу в ЄС. У Туреччині, яка вважається країною-транзитером для хвилі іммігрантів із Сирії, в даний час проживають близько два мільйони сирійських біженців. Водночас, лідери ЄС вирішили зміцнити зовнішні кордони Союзу і знайти рішення для гуманітарної кризи, викликаної конфліктом в Сирії. Проблема біженців та реформи в середині ЄС були обговорені напередодні саміту і Президентом Румунії Клаусом Йоганнісом у ході зустрічі з головою Європейського парламенту Мартіном Шульцом. Клаус Йоганніс заявив, що питання міграції необхідно розглядати у всій своїй повноті, там де воно виникає, і що ЄС повинен співробітничати з країнами, з яких прибувають біженці, і допомагати країнам-транзитерам мігрантів, якою наприклад є Туреччина, але й державам, що надають у даний момент притулку біженцям.



    Новий посол США в Бухаресті про боротьбу з корупцією і покращення економічного середовища в Румунії



    Румунія домоглася значного прогресу в боротьбі з корупцією і поліпшення економічного середовища, зазначив новий посол США в Бухаресті Ханс Клемм на форумі з економічних питань, що відбувся в столиці Румунії. Він ствердив, що Румунія має козирі, необхідні для того, щоб стати трампліном для інвесторів у регіоні і вона повинна використовувати свої стратегічні переваги. З іншого боку, посол США попередив, що наша країна потребує різкого скорочення політичного впливу в економіці. Він закликав румунських політиків припинити втручання в управління державними компаніями з метою отримання вигод. Ханс Клемм звернувся з проханням, водночас, до румунських лідерів захищати публічно і рішуче прокурорів, які розслідують корумпованих та підтримувати незалежну судову систему.



    Румунія надала кредит сусідній Республіці Молдова



    Румунські депутати ратифікували у вівторок Угоду про фінансову допомогу між Бухарестом і Кишиневом, гроші будуть виділені протягом трьох траншів, перша з них, на суму 60 млн євро, в наступному місяці. Період погашення кредитної заборгованості становить 5 років, із можливістю дострокового погашення без сплати додаткових комісійних.Будучи присутнім у Бухаресті у день ратифікації угоди, прем’єр-міністр Республіки Молдова Валеріу Стрелец заявив, що позика, яку Румунія вирішила надати Республіці Молдова є жестом, за який Кишинів висловлює свою щиру подяку і додав, що молдовська влада постарається, щоб ці гроші були витрачені на просування реформ і модернізації країни. Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта пояснив, що складна ситуація, в якій знаходиться Республіка Молдова є наслідком реакції Росії на утвердження європейських устремлінь Кишинева: Республіка Молдова потребує сьогодні, тепер фінансової підтримки, яку вона не може отримати в іншому боці, а тільки у нас, щоб подолати важкий період, крізь який вона проходить, головним чином, через економічні санкції, що Російська Федерація ввела проти Республіки Молдова за один її жест: торік вона підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Валеріу Стрелец був прийнятий і Президентом Клаусом Йоганнісом, який запевнив, що сусідня країна може надалі покладатися на допомогу з боку Румунії.



    Уряд Румунії надає пільги при сплаті непогашених податкових зобов’язань до бюджету



    Фізичні та юридичні особи, які до 31 березня 2016 року сплатять румунській державі всі прострочені заборгованості користуватимуться скасуванням пенні за прострочення оплати і частини відсотків, відповідно до термінового розпорядження, прийнятого, у середу, урядом. Прем’єр-міністр Віктор Понта підкреслив, що це не податкова амністія, але підтримка для платників податків, яким не вдалося виплатити свої борги до бюджету до 30 вересня 2015 року. Щоб користуватися положеннями цього термінового розпорядження, платники податків повинні подати заяву до податкової установи, до якої вони належать.



    Реакції на розміщення в Румунії елементів ПРО



    Дипломатія в Бухаресті відповіла на звинувачення посадової особи МЗС Росії Михайла Ульянова, відповідно до якого Румунія порушує Проміжний договір про ядерні сили, шляхом розташування елементів системи протиракетної оборони в Девеселу (південь). МЗС Румунії вважає, що звинувачення є необґрунтованими і повторило, що європейська складова системи протиракетної оборони США в Девеселу носить суто оборонний характер, не спрямована на Російську Федерацію, але покликана забезпечувати захист від потенційних загроз, що можуть походити ззовні євроатлантичного регіону. Посилення обороноздатності НАТО проти балістичних ракет є одним із способів зміцнення колективної оборони на рівні союзників, зростання регіональної та міжнародної стабільності та безпеки, підкреслив офіційний Бухарест. Росія закликала, у понеділок, уряди США та Румунії відмовитися від розміщення пускових установок для ракет Mk-41 у системі протиракетної оборони в Девеселу. За словами Михайла Ульянова, чиновника МЗС Російської Федерації, розміщення цих елементів є викликом для міжнародної безпеки, що буде вважатися Росією серйозним порушенням Проміжного договору про ядерні сили, укладеного в 1987 році між США та колишнім Радянським Союзом.