Tag: посольство

  • 8 грудня 2024 року

    8 грудня 2024 року

    ВИБОРИ – Румуни протестували біля румунських посольств та виборчих дільниць у європейських столицях, незадоволені скасуванням президентських виборів, другий тур яких мав відбутися у неділю 8 грудня. У п’ятницю Конституційний суд Румунії постановив, що президентські вибори мають бути проведені повторно в повному обсязі. Судді КС встановили, що виборчий процес був недосконалим на всіх етапах. Вони також розкритикували непрозорий і нечесний характер виборчої кампанії та нехтування правовими нормами щодо фінансування виборчої кампанії. Незалежний кандидат Келін Джорджеску, який посів перше місце в першому турі голосування, але опинився в центрі скандалу щодо втручання Росії у вибори, з’явився в неділю з кількома прихильниками біля виборчої дільниці, де він мав голосувати. Він заявив, що разом з виборами була «скасована» демократія. Його правоцентристська суперниця Елена Ласконі, з якою він мав зустрітися у другому турі, закликала прихильників не відповідати на образи, але заявила, що якщо КСР скасує вибори десять разів, вона буде балотуватися в 11-й раз. У той час як Келін Джорджеску та Елена Ласконі розкритикували рішення про скасування президентських виборів, інші політики назвали його правильним.

     

    СЛІДСТВА – Сім осіб потрапили під судовий контроль у кримінальній справі, порушеної в Румунії після того, як минулого тижня понад 100 осіб взяли участь у вшануванні пам’яті лідера колишнього Легіонерського руху Корнеліу Зелі Кодряну, де демонстрували фашистську та легіонерську символіку, дії, заборонені законом. За даними прокуратури, особи, які перебувають під слідством, використовували прапори, символіку «Легіонерів», а потім поширили кілька відеозаписів заходу в TikToc. Прокуратура також оголосила про взяття під судовий контроль 5 осіб у справі, пов’язаній з погрозами вбивством прихильникам колишньої кандидатки в президенти Елени Ласконі. Інша справа пов’язана з фінансуванням президентської виборчої кампанії, і, згідно з судовими джерелами, обшуки в Брашові (в центрі) були спрямовані на Богдана Пешкіра, власника акаунта в TikToc, якого прокуратура підозрює у підкупі виборців, відмиванні грошей і комп’ютерній підробці. Документи, розсекречені ВРНО, свідчать, що він брав участь у фінансуванні виборчої кампанії Келіна Джорджеску.

     

    КОНСТИТУЦІЯ – 8 грудня відзначається День Конституції Румунії. Основний закон був прийнятий 21 листопада 1991 року і затверджений на всенародному референдумі 8 грудня того ж року, з більшістю у понад 77% голосів. Конституція Румунії в редакції 2003 року, складається з 156 статей, розділених на 8 розділів, і регулює серед іншого, загальні принципи державного устрою, права, основні права, свободи та обов’язки громадян і органів влади. У своєму посланні Президент Клаус Йоганніс підкреслив, що основний закон – це відданість демократії, свободі та захисту прав громадян. «Основний закон залишається гарантом стабільності політичного та інституційного життя, рівноваги соціального миру в країні та збереження нашого європейського і євроатлантичного шляху», – йдеться у зверненні прем’єр-міністра Марчела Чолаку.

     

    СИРІЯ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті заявляє, що уважно стежить за розвитком подій у Сирії і підтримує зв’язок з європейськими та регіональними партнерами, щоб діяти відповідно до розвитку ситуації на місцях. За даними МЗС, ситуація є мінливою і розвивається. Співробітники посольства Румунії в Дамаску знаходяться в безпеці, і були вжиті посилені заходи захисту. У той же час, МЗС нагадує громадянам Румунії про необхідність звертатися до посольства і повідомляти про свою присутність в регіоні, повідомляючи свої контактні дані, щоб з ними можна було зв’язатися в разі надзвичайної ситуації. Росія, яка є основним спонсором режиму президента Башара Асада, заявила в неділю, що останній подав у відставку і покинув Сирію після швидкого наступу сирійських повстанців на чолі з радикальними ісламістами, що спричинило дезорганізацію серед сирійської армії. Туреччина також заявила, що контактує з сирійськими повстанцями, щоб переконатися, що Ісламська держава і Робітнича партія Курдистану не скористаються падінням режиму в Дамаску для розширення свого впливу.

     

    КНИГА – У неділю, в останній день книжкового ярмарку Gaudeamus, організованого Радіо Румунія в Бухаресті, відбулося нагородження переможців на основі оцінки спеціалізованого журі та публічного голосування.  Протягом п’яти днів, з 4 по 8 грудня, на 31-му ярмарку відбулося понад 600 презентацій книг, конференцій, дебатів та літературних майстер-класів. Почесним гостем заходу був Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найпопулярніших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних премій.

     

    СПОРТ – Румунія посіла четверте місце у змішаному командному чемпіонаті світу з настільного тенісу в Ченду, Китай, програвши в неділю малий фінал команді Гонконгу з рахунком 2:8. Також у неділю Румунія програла Китаю в півфіналі з рахунком 8:1. На минулорічних змаганнях Румунія не змогла пройти далі першого раунду.

  • Румунські військовополонені, які загинули в таборах СРСР

    Румунські військовополонені, які загинули в таборах СРСР

    Друга
    світова війна закінчилася для східної частини Європи, у тому числі для Румунії,
    радянською окупацією. Під час конфлікту сотні тисяч румунських солдатів
    загинули в боях на території Радянського Союзу, але десятки тисяч інших померли
    в радянських таборах або їхня доля залишилася невідомою. У спробі відновити
    пам’ять про румунів, які загинули у Другій світовій війні на Східному фронті Посольство
    Румунії в Російській Федерації опублікувало список румунських
    військовополонених, загиблих у таборах СРСР. В опублікованих списках є й імена цивільних
    осіб, виявлених в російських архівах.


    Пошукові роботи в російських архівах очолив Надзвичайний і Повноважний Посол
    Румунії в Російській Федерації Васіле Соаре: «У тиждень перед цьогорічним Великоднем ми, працівники Посольства
    Румунії в Москві, здійснили прем’єру в румунській історіографії. А саме, опублікували
    повний список, максимум, що можна було знайти в російських архівах, румунських
    військовополонених та «інтернатів» (депортованих цивільних осіб), які загинули
    в таборах на території сучасної Російської Федерації. Вони були поховані в
    районі відповідних таборів між 1941 і 1956 роками. Йдеться про 20.718 румунів,
    більшість з яких військовополонені, тобто військові.»

    Докладені зусилля були величезними, а пошуки загиблих
    румунських полонених тривали більше десяти років. В інтерв’ю нашому кореспонденту
    в Москві Александру Белявському Васіле Соаре розповів про кількість та статус осіб у відповідному списку: «Цю цифру протягом десяти
    років ми постійно оновлювали. Минулого року ми опублікували половину у першій частині, понад 10 тис. прізвищ, а тепер нам
    вдалося закрити цей список, додавши ще 11 тис. прізвищ. Йдеться виключно
    про полонених, а не про тих, хто загинув у боях під Сталінградом чи на Дону, ми говоримо про тих,
    хто вижив у боях та потрапили в полон. Водночас
    ми маємо й прізвища багатьох цивільних осіб. Мова йде про етнічних
    німців, депортованих у січні-лютому 1945 року. Тоді, незадовго до завершення Другої
    світової війни, вони були
    депортовані до СРСР разом з етнічними
    німцями з інших країн Центральної та Східної Європи. Більшість із них походили з Румунії, близько 70 тис. людей, з яких приблизно 8000 осіб загинули в трудових батальйонах
    та радянських таборах.»

    Під час війни
    було багато невідомих аспектів, тому чимало з них довелось прояснити прийдешнім
    поколінням. Васіле Соаре розповів про долю румунських полонених в Радянському
    Союзі 40-х років. «Вони почали прибувати у радянські табори ще в 1941 році,
    перші з них. Більшість прибула у 1942 році – понад 100 тис. людей, дуже багато,
    навіть і після 23 серпня 1944 року та пізніше, після жовтня 1944 року. Важко
    визначити точну цифру, але за нашими оцінками, судячи з того, що ми знайшли в
    архівах, було 236 тис. ув’язнених румунських солдатів. Близько 65 тис. здається
    загинули в таборах. Зараз, з того, що опублікували і що знайшли в
    російських архівах, ми маємо точні дані про приблизно 21 тис осіб. Після боїв під Сталінградом,
    з листопада 1942 року і до березня-квітня 1943 року не робилося записів про
    прибуття ешелонів іноземних військовополонених до радянських таборів. Таким
    чином є тисячі і навіть десятки тисяч людей, які ніколи не були зареєстровані.
    Ось чому виникає така різниця в цифрах. В офіційній російській статистиці щодо
    румунських військовополонених є відомості про 15455 загиблих, але ми виявили більшу
    кількість в різних архівах. Коли поєднали усі ці дані, то побачили, що йдеться
    про різні прізвища солдатів, тож загальна кількість 20 718 осіб.»

    Імена 40 тис. румунських військовополонених залишилися невідомими. Васіле Соаре розповів про труднощі архівної роботи. «Ми почали з того, що було найскладнішим – розшифрування рукописного тексту. Усе було записано від
    руки, радянські солдати в таборах робили записи та вели облік іноземних
    полонених на слух. Звичайно, ми зустріли
    дуже багато помилок, найважче було розшифрувати прізвища та імена ув’язнених. Ми планували опублікувати список на
    Різдво 2019 року, але не встигли зробити це
    раніше 75-ї річниці закінчення Другої
    світової війни.»


    У
    списках вказано ім’я, прізвище та ім’я батька, дата народження кожного солдата, табір, в якому він був утриманий та дата
    смерті. Також є додаток із зазначенням усіх таборів, спеціальних лікарень НКВС і
    трудових батальйонів, в яких були інтерновані цивільні особи. Після оприлюднення списків
    багато румунів знайшли відомості про своїх родичів, знайшли своїх бабусь і
    дідусів, що викликало великі емоції. Окрім виявлення в архівах відомостей про загиблих на території Росії румунів, Посольство Румунії в Російській Федерації проводить
    кампанію з виявлення місць, де загинули румуни майже 80 років тому. До тепер на
    території Російської Федерації встановлено 34 пам’ятники на вшанування пам’яті
    загиблих румунів. Деякі з цих меморіальних комплексів облаштовані та можуть
    бути відвідані. Багато місць, де загинули румуни, зникли в часі, але інші були
    виявлені та відновлені.

  • 24 – 30 березня 2019 року

    24 – 30 березня 2019 року

    Чергова
    полеміка довкола Посольства Румунії в Ізраїлі


    Король Йорданії Абдулла
    II скасував свій триденний візит до Румунії, який мав
    розпочатися
    у понеділок. Таке рішення він прийняв після того, як прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле повідомила, що уряд має намір перенести Посольство Румунії в Ізраїлі з
    Тель-Авіва в Єрусалим. Вона сказала, що остаточне рішення з
    цього питання буде ухвалене
    після «завершення відповідного
    аналізу
    всіма конституційними суб’єктами, залученими до процесу прийняття рішень в
    країні, і в умовах повного консенсусу». Про це прем’єр-міністр
    заявив на конференції Американсько-ізраїльського комітету
    громадських зв’язків (AIPAC), на запрошення якого вона здійснила візит до Сполучених Штатів Америки. Президент Клаус Йоханніс заявив, однак, що остаточне рішення в цьому питанні приймає він, оскільки,
    відповідно до Конституції, він здійснює керівництво зовнішньополітичною
    діяльністю держави і представляє державу в
    міжнародних відносинах. Європейський Союз підтвердив
    свою
    позицію щодо Єрусалиму і оголосив, що єдиним
    реальним рішенням конфлікту між Ізраїлем і Палестиною є існування двох держав і перетворення
    Єрусалиму на спільну столицю для ізраїльтян і палестинців. У жовтні 2018
    року Міністерство закордонних справ направило уряду аналіз
    наслідків перенесення посольства з Тель-Авіва
    в Єрусалим. Він містить як аргументи «за», так і «проти», – сказав глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану,
    який відмовився оприлюднювати рекомендацію МЗС. Ідея переїзду Посольства Румунії в
    Ізраїлі була озвучена керівною коаліцією в Бухаресті, зокрема лідером соціал-демократів Лівіу Драгнею, наприкінці
    2017 року в прямому ефірі політичного
    ток-шоу. Його заява викликала
    жорстку
    реакцію з боку правої опозиції. Палестинська автономія
    тимчасово
    відкликала свого посла в Румунії.




    У Румунія
    стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту





    Четвер був останнім
    днем, коли партії, політичні союзи або незалежні кандидати в Румунії змогли
    подати свої списки або кандидатури на вибори
    до Європарламенту, що пройдуть 26 травня. До Центрального
    виборчого бюро мали бути подані списки, а також 200 тис. підписів для партій та
    100 тис. для незалежних кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має прийняти рішення про
    реєстрацію або відхилення кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12
    квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях будуть визначені шляхом
    жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і завершиться вранці 25
    травня. Згідно з останнім опитуванням громадської думки
    головна керівна ліва Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна, права
    Націонал-ліберальна партія користуються
    практично однаковою підтримкою виборців, приблизно 26% голосів. А потім йдуть опозиційний
    «Альянс
    2020», утворений Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією свободи, єдності і солідарності з результатом 15%, а також Альянс лібералів та демократів (партнер СДП у керівній коаліції) і Про Румунія (партія, утворена з перебіжчиків від СДП),
    обидві з 9%. Прохідний бар’єр до
    Європейського парламенту може подолати й Демократичний союз
    угорців Румунії, який користується
    підтримкою приблизно 5% опитаних.

    Референдум з питань правосуддя


    Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив про намір
    провести референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського Парламенту. Глава держави не уточнив, яке запитання буде поставлено до народу на референдумі,
    але піддав гострій критиці дії керівної коаліції, яку закликав зупинити
    постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
    давно перетнув всі межі дозволеного. «Прийняття урядом термінової постанови з цього
    питання до завершення процесу волевиявлення громадян буде нелегітимним, – сказав
    президент додавши, що правосуддя – це питання національного інтересу, а
    громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб
    корупція стала державною політикою. У відповідь на це лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня звинуватив президента в спробі підпорядкувати собі суддів і
    прокурорів і оголосив, що його партія планує подати скаргу до прокуратури на
    дії Клауса Йоханніса якого звинувачує в державній зраді.




    Корупція та антикорупція


    Прокурори Відділу росзлідування злочинів, вчинених суддями
    і прокурорами вручили колишньому керівнику антикорпуціного управління Лаурі
    Кодруці Кьовеші підписку про невиїзд у справі, в якій їй було оголошено про
    підозру у зловживанні службовим становищем, підкупі та завідомо неправдивих
    показаннях. Справа була порушена у грудні 2018 року за скаргою колишнього
    депутата від Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом
    кількох корупційних справ і в даний час переховується в сусідній Сербії. Останній
    стверджує, що вісім років тому, Кьовеші попросила його заплатити 200 тис. євро
    за перевезення літаком до Румунії з Індонезії румунського бізнесмена,
    оголошеного в міжнародний розшук за обвинуваченням у вчиненні кількох економічних
    злочинів. Тим часом другий раунд переговорів між представниками Ради
    Європейського Союзу та Європейського Парламенту довкола призначення Головного
    прокурора ЄС закінчився безрезультатно. Європарламент підтримує кандидатуру
    Лаури Кодруци Кьовеші, а Рада ЄС підтримує француза Жана-Франсуа Бонерта.
    Наступні переговори намічений на 4 і 10 квітня. Майбутній головний прокурор буде
    обраний строком на сім років, а Європейська прокуратура має запрацювати наприкінці
    2020 року.




    Румунія
    на міжнародних спортивних змаганнях


    Жіноча
    волейбольна команда CSM Алба Блаж програла на виїзді з рахунком 3:1 італійському
    Busto Arsizio у вирішальному матчі фіналу Кубка CEV, другого за важливістю континентального
    змагання. У першому матчі італійки виграли 3:0. Минулого року румунські волейболістки
    стали фіналістками Ліги чемпіонів, але програли в Бухаресті стамбульському VakifBank.
    З іншого боку збірна Румунії на цьому тижні перемогла вдома з рахунком 4:1 команду
    Фарерських островів у групі F кваліфікаційного раунду Чемпіонату Європи з
    футболу 2020. У дебютному матчі румуни програли збірній Швеції з рахунком 2:1.
    У цій групі також грають Іспанія, Норвегія та Мальта, а до фінальної частини
    європейської першості вийдуть команди, які посядуть перше та друге місця. Жеребкування
    фінальної стадії Євро-2020 відбудеться 30 листопада 2019 року в Бухаресті. Столиця
    Румунії також прийматиме чотири матчі фінального турніру – три на груповому
    етапі та один в 1/8 фіналу.

  • Нові реакції на заяву прем’єр-міністра про перенесення посольства Румунії  в Ізраїлі

    Нові реакції на заяву прем’єр-міністра про перенесення посольства Румунії  в Ізраїлі




    Дипломатична
    недієздатність, грубе аматорство у такій складній сфері, як закордонна політика,
    помилковість у розрахунку переваг в результаті такого жесту! Так оцінили в Румунії
    заяву прем’єр-міністра Віорікою Денчіле у Вашингтоні про переміщення
    посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима. Назвавши слова
    прем’єр-міністра повним незнанням стану речей в зовнішній політиці, президент
    Клаус Йоханніс вже почав оцінювати потенційні збитки, завдані заявою Денчіле,
    додавши при цьому, що рішення про перенесення дипломатичних установ приймається
    главою держави.

    Він додав, що саме в результаті заяви прем’єр-міністра Румунії,
    король Йорданії Абдулла скасував свій візит до нашої країни, який мав відбутися
    на початку цього тижня. Таке рішення йорданського лідера було прийняте після
    нищівної критики з боку Організації визволення Палестини. Клаус Йоханніс: «Король Йорданії сприйняв підхід
    прем’єр-міністра до цього питання під час конгресу в Америці, як особисту
    образу і скасував візит до Румунії. Це реальна проблема для країни. Румунія побудувала відносини довіри з арабським світом. Це одна з небагатьох констант,
    принаймні одна з небагатьох констант закордонної політики Румунії.»


    З
    іншого боку, Лівіу Драгня, лідер Соціал-демократичної партії, до якої належить і
    прем’єр Віоріка Денчіле, відзначив, що переїзд румунського посольства в
    Єрусалим принесе лише вигоди. Драгня звернувся до президента Йоханніса з
    проханням якнайшвидше ухвалити рішення у Верховній раді оборони країни й
    розкритикував президента через затримку призначення посла Румунії в Ізраїлі. Лівіу
    Драгня: «Необхідно провести обговорення
    на рівні Верховної ради оборони країни, яке має бути розпочате, проведене і
    завершене. Лише обмін репліками не допомагає. Водночас, дуже велика проблема,
    яку ми маємо з Ізраїлем, стосується відмови президента Йоханніса призначити
    посла Румунії в цій країні впродовж двох років, хоча він отримав кілька
    пропозицій з боку уряду.»



    З
    боку опозиції, Націонал-ліберальна партія вимагає відставки прем’єр-міністра. Ліберали, в особі їхнього лідера Людовіка Орбана, стверджують, що ця заява негативно вплинула на імідж країни. «Імідж
    Румунії на рівні Європейського Союзу дуже постраждає і я нагадую пані
    прем’єр-міністру, що вона висловлюється не як приватна особа, а як очільниця
    уряду країни, яка головує в Раді Європейського Союзу і будь-яка заява має
    відповідати офіційній позиції ЄС.»



    Втім,
    коментарі європейських ЗМІ також невтішні. «Заяви румунського прем’єр-міністра
    порушують спільну позицію ЄС і ООН щодо Єрусалима, який зараз перебуває під
    військовою окупацією Ізраїлю і повинен відноситися, як до території Ізраїлю,
    так і Палестини, й це є частиною майбутнього рішення для двох держав», – зазначається в статті EUObserver. В інтернет-публікації підкреслюється, що заява румунського
    прем’єр-міністра принесла додатковий збиток для політики ЄС, оскільки в даний
    час Румунія впродовж піврічного терміну головує в Раді ЄС. Попри негативні
    реакції, є й позитивні відгуки на слова пані Денчіле. Її заяву привітали
    віце-президент США Майк Пенс та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху.

  • 24 травня 2018 року

    АВТОПРОМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні заявив, що уряд має докласти всіх зусиль
    для того, щоб привабити в Румунію якомога більше високопродуктивних іноземних
    компаній, особливо в тих сферах, де є особливі конкурентні переваги. Під час
    дискусії в місті Пітешть, організованої Асоціацією автовиробників, він
    зазначив, що Румунія входить в першу десятку держав ЄС-автовиробників, а станом на кінець
    минулого року в країні було вироблено
    350 тис. автомобілів. У цілому автомобільна промисловість забезпечує більше чверті експорту Румунії, а профільні компанії є справжніми стовпами
    румунської економіки, – сказав президент. Нагадаємо, що французька група Renault є головним акціонером автозаводу Дачія в Міовень, що поруч з містом Пітешть, а американська
    компанія Ford вклала значні
    кошти в автозавод у місті Крайова. Представники цих двох великих компаній
    неодноразово зверталися до влади Румунії з проханням покращити транспортну
    інфраструктуру для підтримки світової конкурентоспроможності виробничих
    операцій.




    ІНТЕРВ’Ю
    – Уряд Румунії продовжить нинішню політику зниження податків і збільшення
    мінімальної заробітної плати та державних пенсій до 2020 року для покращення
    життєвого рівня населення, – сказав у середу в інтерв’ю агентству Reuters лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня. Він додав, що влада може
    зробити необов’язковими відрахування до другого рівня пенсійного забезпечення.
    З іншого боку Європейська комісія прогнозує, що бюджетний дефіцит Румунії в
    цьому році становитиме 3,4% ВВП, вище
    цільового показника в 2,9%, якщо влада не вжиє додаткових заходів з обмеження
    витрат. Лівіу Драгня, однак, висловив своє переконання, що Уряд Румунії
    дотримається планового дефіциту без додаткових заходів, а також підтвердив
    прогноз зростання ВВП на 5,5% в цьому році. З а його словами до 2020 року
    соціальні внески будуть скорочені, а мінімальна заробітна плата складе не менше
    300 євро, в той час як мінімальна пенсія збільшиться до 200 євро.


    ОБВИНУВАЧЕННЯ – Колишнього прем’єр-міністра Румунії Петра Романа сьогодні викликали до
    Генеральної Прокуратури в рамках кримінального провадження за фактами
    загибелі більше тисячі румунів під час
    Антикомуністичної революції 1989 року, в якому йому було пред’явлено звинувачення в злочинах проти людяності.
    Минулого місяця глава держави Клаус Йоханніс дав згоду на притягнення до
    кримінальної відповідальності в цьому проваджені колишнього президента
    Румунії Йона Ілієску, Петра Романа та екс-віце-прем’єра Джелу Войкана Войкулеску.
    Прокурори звинувачують їх в організації військової диверсії, спрямованої на узаконення
    свого перебування на чолі держави після втечі комуністичного диктатора Ніколая
    Чаушеску. У грудні 1989 року померло 1166 людей, понад вісімсот з
    них загинули після повалення режиму Чаушеску. На цьому тижні ГПР пред’явила
    звинувачення й Іону Ілієску. Обидва, Роман та Ілієску, відкинули усі
    пред’явлені їм обвинувачення.




    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Теодор Мелешкану у четвер заявив, що він не згоден
    з розсекречуванням нещодавно затвердженого державного меморандуму про можливе
    переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму. Він сказав,
    що незважаючи на його позицію, остаточне рішенні в цьому питанні належить
    прем’єр-міністру Віоріці Денчіле. Аналіз доцільності переміщення румунського
    дипломатичного представництва буде завершено за місяць, – сказав міністр
    закордонних справ. Нагадаємо, що озвучений чинним урядом намір перенести
    посольство спровокував гостру суперечку між лівою керівною коаліцією СДП-АЛДЕ
    та Президентом Клаусом Йоханнісом, якого підтримує ліберальна опозиція.

    США-КНДР – Президент США Дональд
    Трамп у четвер повідомив, що направив лідеру КНДР Кім Чен Ину листа в якому, повідомив
    останнього про скасування їх зустрічі, наміченої на 12 червня в Сингапурі. Дональд
    Трамп пояснив своє рішення «відкритою ворожнечою» в останніх заявах північнокорейського
    режиму. Про можливу зустріч між лідерами США та КНДР було оголошено після
    історичної зустрічі в квітні між Кім Чен Ином та президентом Південної Кореї
    Мун Дже Іном в демілітаризованій зоні на спільному кордоні. Нещодавно Північна
    Корея оголосила, що повністю знищила свій головний випробувальний ядерний
    полігон.




    КІНО – У п’ятницю в місті Клуж-Напока (північний захід) стартує 17-й Міжнародний
    кінофестиваль Трансільванія (TIFF). Фестиваль відкриється показом суперечливої
    кінострічки «Фокстрот» в присутності режисера Самуеля Моаза. Це історія,
    натхненна ізраїльсько-палестинським конфліктом. В цьому році в рамках
    фестивалю буде відзначено Сторіччя Великого Об’єднання показом низки румунських
    фільмів, в тому «Повстання (1965)», кінострічки, що принесла режисеру Мірчі
    Мурешану премію «За дебют» Каннського
    кінофестивалю. У Клуж-Напоці відбудеться і прем’єрний показ дебютної стрічки
    «Чарльстон» режисера Андрея Крецулескуа, історії про безглуздий любовний
    трикутник, «створений» з двох чоловіків і жінки, яку обидва втратили, а також
    документального фільму «Вільні дакійці» Андрея Горгана і Моніки Лезурян-Горган.

  • Консультації на теми закордонної політики

    Консультації на теми закордонної політики

    Рішення Президента США Дональда Трампа перемістити посольство США в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму майже підпалило всю міжнародну спільноту, яка боїться нової ескалації ізраїльсько-палестинського конфлікту, але й можливого його поширення. У Бухаресті переговори та консультації на найвищому рівні про можливе переміщення посольства до Єрусалиму, подібно американському стратегічному партнеру, але всупереч позиції Європейського Союзу – перетворилися ще навіть до того, як почалися, на скандал між палацами, як ніби то не вистачало того, що Румунія вже знаходиться між молотом і ковадлом.

    Президент Клаус Йоханніс каже, що останнє рішення належить йому. Проте прем’єр-міністр Віоріка Денчіле нещодавно здійснила офіційний візит до Ізраїлю відразу ж після того, як уряд схвалив меморандум про аналіз переваг переміщення посольства Румунії. І ось так вибухнув скандал! У вівторок Президент Йоханніс закликав прем’єр-міністра Денчіле на переговори, під час яких нагадав їй, що закордонна політика Румунії повинна здійснюватися лише в інтересах країни. На його думку, закордонна політика Румунії повинна здійснюватися тільки на благо країни, а внутрішні розбіжності з питань закордонної політики повинні негайно припинитися, щоб Бухарест залишався надійним партнером у відносинах зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом і НАТО, а також в інших укладених ним стратегічних партнерствах.

    Більше того, Президент також попередив, що закордонну політику Румунії повинні відрізняти послідовність і передбачуваність, і що в сфері дипломатії існують певні принципи, від яких румунська влада ніколи не відступала, незалежно від політичної приналежності. Утім, на думку Президента, зміна зваженої та неупередженої позиції, яку займала до цих пір Румунія, викликало б тільки занепокоєння і тривогу. Таким чином, глава держави закликав до лояльної та коректної інституційної співпраці з боку уряду.

    У свою чергу, Віоріка Денчіле заявила, що у якості керівника виконавчої влади, головною її відповідальністю є захист інтересів Румунії та виявлення найкращих методів консолідації ролі та іміджу країни на міжнародному плані. Вона запевнила, що процес аналізу та оцінки можливості переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму повинен керуватися принципом, згідно з яким Румунія послідовно виступала за існування двох держав – Ізраїлю та Палестини, які жили б у мирі, безпеці та взаємному визнанні.

    Нагадаємо, що Румунія була єдиною державою за Залізною завісою, яка наприкінці 60-х років не дотримувалася наказу Москви розірвати дипломатичні відносини з Ізраїлем, зберігаючи, водночас, прекрасні відносини з Організацією з визволення Палестини Ясіра Арафата. У той час як в Ізраїлі живуть сотні тисяч євреїв, за походженням з Румунії, на Палестинських територіях проживають багато випускників румунських університетів.

  • 21 квітня 2018 року

    РУМУНІЯ-ІЗРАЇЛЬ – Посольство Палестини у Бухаресті повідомило, що із занепокоєнням ставиться до наміру румунського уряду перемістити своє
    посольство з Тель-Авіва до Єрусалима. За словами посла, цей підхід порушує міжнародне право і
    суперечить позиції румунського уряду щодо врегулювання
    ізраїльсько-палестинського конфлікту. У свою чергу, Європейська Комісія нагадала, що всі посольства держав-членів знаходяться в Тель-Авіві,
    відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН. Питання про перенесення Посольства Румунії в Ізраїлі з
    Тель-Авіва до Єрусалиму знаходиться на початку процесу оцінки та аналізу, -
    повідомило у п’ятницю Міністерство закордонних справ. У заяві також зазначається, що процедура включатиме консультації з усіма компетентними установами й акторами. Відповідну заяву МЗС
    Румунії поширило після того, як Адміністрація Президента повідомила, що Президент Клаус Йоханніс не був проінформований про намір
    уряду почати цей процес. Напередодні голова
    Соціал-демократичної партії та фактичний лідер керівної коаліції Лівіу Драгня заявив, що уряд схвалив меморандум про початок процедури
    перенесення до Єрусалима румунського посольства в Ізраїлі. Він сказав, що цей крок матиме велике символічне значення для впливової та могутньої держави Ізраїлю, а Румунія має перемістити
    посольство після аналогічного рішення США. Адміністрація
    Президента Румунії вважає, що на даному етапі цей крок
    стане порушенням міжнародного права. Лідер опозиційної
    Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан нагадав, що рішення про
    перенесення посольства Румунії до Єрусалима може бути прийнято тільки президентом і зажадав від уряду припинити
    будь-яку ініціативу в цьому напрямку.




    КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – Платформа Румунія-100, створена колишнім технічним
    прем’єром Дачіаном Чолошем вважає, що запропоновані керівною коаліцією
    СДП-АЛДЕ поправки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів
    перетворять Румунію на кримінальний рай, що демонструє повну неповагу до
    жертв злочинців. Чільні посадовці в державі розробляють закони для себе, – звинувачує платформа Румунія-100 з посиланням на кримінальні
    провадження, в яких фігурантами є лідер СДП та спікер Палати депутатів Лівіу
    Драгня і лідер Альянсу лібералів та демократів і спікер Сенату Келін Попеску Терічану. Дачіан Чолош
    попереджає, що запропоновані зміни ставлять під загрозу позицію Румунії в ЄС. Й
    опозиційні Націонал-ліберальна партія та Союз Рятуйте Румунію піддали критиці
    наміри парламентської більшості СДП-АЛДЕ внести суперечливі зміни до
    відповідних кодексів. Представники керівної коаліції стверджують, однак, що ця
    ініціатива спрямована на узгодження окремих положень Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів з рішеннями Конституційного суду,
    Європейського суду з прав людини і ряду Директив ЄС. Дебати в спеціальній
    комісії з цього питання почнуться 2 травня.




    ЯДЕРНА ЗБРОЯ – ЄС привітав багатоочікуваний позитивний етап, після того як Північна Корея в суботу оголосила про припинення ядерних та ракетних випробувань. Представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могерині заявила, що це
    рішення демонструє бажання Пхеньяна виконувати свої міжнародні зобов’язання та резолюції Ради Безпеки ООН.
    Оголошення, зроблене лідером КНДР Кім Чен Ином, привітали, так
    само, США, Китай та Росія. Рішення про заморожування ядерної та ракетної програм було прийнято за тиждень до зустрічі Кім Чен Ина з президентом Південної Кореї Мун Чже Іном. Після цих переговорів наприкінці травня або початку червня
    північнокорейський лідер має зустрітися з Президентом США Дональдом Трампом.




    ТЕНІС – Румунія після першого дня тенісного матчу
    на Кубок Федерації виграє з рахунком 2:0. У румунському Клужів суботу в першому матчі плей-оф за вихід у
    Світову групу Кубку Федерації між жіночими національними збірними Румунії та Швейцарії, перша ракетка світу Сімона Халеп обіграла Вікторію Голубіч з
    рахунком 2:1, а в другому матчі дня Ірина Бегу здобула перемогу 2:0 в поєдинку з Тимеєю
    Бачинські. У неділю Халеп зустріне Бачинські, а Бегу гратиме проти Голубіч. У парній зустрічі Симона Халеп/Ірина Бегу гратимуть проти дуету Петті Шнайдер/Джиль Тейхман. Команда, яка здобуде перемогу в Клужі, гратиме наступного сезону в першій Світовій групі. У рейтингу Кубку Федерації Румунія займає 10 місце, а Швейцарія – 6-е.