Tag: посольство Румунії

З-поміж
жертв двох останніх масштабних нападів в
Афганістані були й румуни – представник дипломатичної
місії Румунії в Кабулі та військовослужбовець, який працював
водієм у командних структурах НАТО і
втратив життя в результаті вибуху
автомобіля-пастки неподалік Зеленої
зони. Теракти взяли на себе бойовики таліби,
які регулярно організовують такі дії, чиїми мішенями, як
правило, стають члени сил НАТО, іноземні
громадяни в Кабулі, а також афганські установи. На
сьогодні Румунією дислоковано в Афганістані понад 760
військовослужбовців, що діють в рамках НАТО місії «Resolute Suport».

Гість
Радіо Румунія, військовий аналітик Харі Букур-Марку пояснює
ситуацію в Афганістані і чому існує міжнародна відповідальність у цій зоні: «Афганістан
– це особлива держава у світі, вона географічно розташована
між державами, які все ще вирішують свої проблеми з добробутом чи безпекою
військовими засобами. Ми говоримо про Пакистан, говоримо про Іран, навіть
про Росію. Якщо краще
подумати про це, то
вони є державами побудованими на
цій основі, в яких військова влада має велике значення у
повсякденному житті громадян, вже не говорячи про
ставлення держави до світу. Подібна держава,
Афганістан,на цей раз,
зазнала військових ударів, особливо з боку США, але
також і з боку союзників США з простої причини, що вона
приховувала одну з найуспішніших терористичних
організацій проти США, а саме «Аль-Каїду»,
яка 11 вересня 2001 року вразила вежі-близнюки в Нью-Йорку та інші цілі в США.Вже
18 років як військові сили США присутні
в Афганістані, вони воювали з цими талібами, які на той час були при урядуванні,
вони перемогли їх військово, але, звичайно, не знищили їх, так би мовити, бо вони
все ще продовжують завдавати там клопоту. Час від часу їм вдається навантажити
вантажівку чи автомобіль вибуховою речовиною і вцілити ними якусь мішень. Це
контекст. Велике питання – що Румунія шукає у цій ситуації. Відповідь -
міжнародна відповідальність».

Згідно
з статистикою Пентагону, від коли США розпочали військові
операції в Афганістані,у
жовтні 2001 року, в місіях
загинуло понад 2.400 військовослужбовців і понад 20.000
отримали поранення. Близько 30 з них – загиблі румуни.
Головними мішенями, загалом, у таких конфліктних зонах
є представники великих держав. Днями, в
результаті першого з вищезгаданих терактів, посольство
Румунії було знищено на понад 80%.
Це в умовах, коли Румунія вважається однією із перших
п’яти країн присутніх з військовими в цьому регіоні
і користується симпатією з боку населення. Чи змінилося щось з цього приводу
щодо Румунії? Міністр закордонних справ Румунії Рамона Менеску
пояснює: «Нічого
не змінилося. Симпатія до румунів та до Румунії не пов’язана з причиною, яку
має терорист під час нападу. Йдеться про теракт на
місію в Афганістані, це місія європейської держави і не
має жодного зв’язку із симпатією чи антипатією до Румунії».

Напад стався незабаром після зустрічі між
президентом Афганістану Ашрафом Гані та посланцем США Зальмаєм Халілзадом, присвяченої мирній угоді з афганськими повстанцями,
проект, який не був схвалений талібами, і який зараз знаходиться під знаком питання, після того, як президент Дональд Трамп скасував мирні переговори з
талібами. Лідер Білого дому оголосив про скасування зустрічі в Кемп-Девіді, яка
мала відбутися за кілька днів до вшанування пам’яті жертв нападів від 11 вересня, здійснених організацією
Аль-Каїда і які стали джерелом міжнародної
військової присутності в Афганістані.

Дональд Трамп, який пообіцяв
відкликати американських військових з
Афганістану і покласти край участі США
у вже 18-річному конфлікті, пояснив
зміну своєї позиції останніми терактами в
Кабулі, в результаті яких втратив життя і
американський військовий. Однак, США не виключають відновлення
переговорів з талібами, за умови, щоб повстанці змінили
своє ставлення та поважали свої зобов’язання, заявив глава
американської дипломатії
Майк Помпео. У відкритому листі, кілька
колишніх послів США в Афганістані попередили про ризики поспішного
виведення американських військових до цілісного встановлення миру. У
Кабулі президент Ашраф Гані заявив, що справжній мир в Афганістані буде
можливий лише тоді, коли таліби припинять насильство і проводитимуть
прямі переговори з урядом. Майже 200 осіб загинули
та близько 900 були поранені під час нападів у Кабулі від початку
цього року.

Анексія Москвою Криму, а також надання фінансової, політичної та військово-технічної допомоги проросійським сепаратистам були рішучо засуджені всіма офіційними особами з Бухареста. Комітети по спеціальності, пленум Парламенту, нинішній Президент Клаус Йоханніс, колишній глава держави Траян Бесеску, премєр-міністр Віктор Понта, колишні глави румунської дипломатії Тітус Корлецян і Теодор Мелешкану, як і нинішній міністр МЗС Богдан Ауреску одноголосно кваліфікували дії Росії як агресію та висловилися на користь дотримання суверенітету і територіальної цілісності України.

У якості члена ЄС та НАТО, як стратегічний партнер США, Румунія без вагання приєдналася до введених Брюсселем і Вашингтоном економічних та політичних санкцій проти Москви. Українці, які постраждали під час кривавих репресій, ініційованих проросійським екс-президентом Віктором Януковичим, були госпіталізовані в кращих бухарестських лікарнях.

В рамках Північноатлантичного альянсу, Румунія зобов’язалася очолити процес забезпечення кібероборони сусідньої України. Постійна турбота румунів відносно кризи в Україні має дві головні причини. З одного боку, Україна є найбільшим територіальним та демографічним сусідом Румунії, з яким має спільний кордон, загальною протяжністю понад 600 кілометрів. З іншого боку, в Україні проживають майже 500.000 етнічних румунів, зокрема вздовж спільного кордону.

Анексовані в 1940 році Сталіним, після ультиматуму, східні румунські територій – Північна Буковина та Південна Бессарабія, Герцаївський район, острів Зміїний, в 1991 році увійшли до складу України. Бухарест, який завжди висловлювався за дотримання суверенітету і територіальної цілісності України, бажає гарантування прав румунської громади відповідно до європейських стандартів.

У ході зустрічі з Послом України в Бухаресті Теофілом Бауером міністр закордонних справ Богдан Ауреску сказав, що румунська сторона сподівається, що виконання передбачених законом положень про часткову мобілізацію в Україні не мають вибірковий характер і здійснюється справедливо, прозоро та передбачувано, з уникненням будь-якого дискримінаційного підходу за національною ознакою. Ця заява була зроблена після інформації згідно яким, щоб припинити втечу від мобілізації, українська влада вирішила ввести обмеження вільного пересування військовозобов’язаних через кордон. Бухарест уважно стежить за ходом цього процесу і, через Генеральні консульства у Чернівцях та Одесі та через Посольство Румунії в Києві, знаходиться в постійному контакті з представниками етнічних румунів та українських органів місцевої влади й військкоматів, – додав Богдан Ауреску.