Tag: Потепління

На недавній
Кліматичній конференції ООН у Бонні, в якій взяли участь 19 тисяч учасників, науковці
попередили, що за їх оцінками у 2017 році глобальні викиди двоокису вуглецю зростуть,
вперше за останні чотири роки. Основною причиною цього зростання, що оцінюється
приблизно в два відсотки, вважається більш інтенсивне використання вугілля в
Китаї. З одного боку, в результаті зростання економіки, а з іншого боку, тому що через посуху знизився рівень річок й, отже, зменшилося виробництво
гідроелектроенергії.

Але й Сполучені
Штати (де споживання вугілля зросло вперше за п’ять років через подорожчання природного
газу) та ЄС показали менш втішні результати у 2017 році в порівнянні з
попередніми роками, кажуть експерти у галузі. Це зростання спостерігається
після трирічного уповільнення обсягу глобальних викидів, якому передували десять
років, до 2014 року, упродовж яких викиди двоокису вуглецю росли на 3% в рік.

Разом з
викидами двоокису вуглецю, все більшу стурбованість викликає є підвищення
середньої глобальної температури. Згідно з
доповіддю, оприлюдненою Всесвітньою метеорологічною організацією на Боннськії кліматичній
конференції, досить ймовірно, що 2017 рік стане одним з найтепліших років в
історії здійснення вимірювань. Метеорологічна статистика показує, що останні
десять років були найтеплішим в історії міжнародних наукових вимірювань, а
кількість стихійних лих зросла уп’ятеро в порівнянні з тим, що було 40 років
тому. Негативні новини тиснуть на міжнародне співтовариство, змушене вдаватися
до спільних дій, щоб скоротити викиди у спробі уповільнити зміну клімату.

Професор
Мірча Дуцу, президент Екологічного університету Бухареста, в інтерв’ю нашій
радіостанції коротко розповів, що таке кліматичні зміни: «Це зміна клімату, що
прямо або побічно викликана діяльністю людини, діяльність, котра призвела до змін
в складі атмосфери на глобальному рівні. Це додається до природних коливань
клімату, що спостерігаються протягом певних періодів часу. Є й природна
мінливість, тобто кліматичні зміни, викликані звичайними природними змінами, як
наприклад, сонячна активність, активність полюсів тощо. Але коли ми говоримо зараз
про зміну клімату, ми маємо на увазі зміни, спричинені людською діяльністю. Що
це означає? В результаті викидів парникових газів, такі як двоокис вуглецю,
метан, водяна пара і т.д., парниковий ефект, який являє собою природне явище,
при відсутності якого середня температура на земній поверхні становила б -18 градусів
за Цельсієм, що зробило б неможливим життя на Землі, посилюється внаслідок людського
забруднення. І виникають зміни клімату.»

Усі фахівці сходяться в одному – для припинення явища глобального
потепління потрібен спільний всеосяжний план дій. Але чи можна досягти такого плану? На це запитання відповідає начальник
відділу кліматології Національного метеорологічного управління Роксана Божаріу: «Я б сказала, що це не
так просто, але є ще шляхи і ми мусимо це зробити для скорочення викидів. І мова йде про спробу виграти час, тому що ми вже змінили кліматичну систему і вже відчуваємо на собі зміни – 2017
буде одним з найтепліших років, напевно на третьому місці. Ми фіксуємо рекорд за рекордом не тільки щодо поступового потепління на глобальному рівні, а й в статистиці щодо екстремальних явищ. Ці домовленості на міжнародному рівні про скорочення викидів парникових газів
допомагають нам виграти час, тобто пристосуватися до темпів, аби якось зберегти ситуацію під контролем. Тому що в протилежному випадку, якщо зміни стануться ще швидше, якщо рівень викидів перевищить наші очікування, то ми не
зможемо йти в ногу з цими змінами, які й так відбуваються надто швидко порівняно з тим, що сталося в геологічному минулому Землі. Фактично за 200 з чимось років температура повітря зросте на кілька градусів за
Цельсієм, стільки ж скільки вона зросла від останнього льодовикового максимуму і
міжльодовиков’я, тобто протягом більше десяти тисяч років. Це свідчить про те, що ми
вийшли з геологічної шкали і повинні дещо повернутися в ці рамки значно зменшуючи викиди.»

Водночас є й гарна
новина: в останні роки викиди стабілізувалися, а це демонструє, що можна отримати економічний розвиток з більш низьким рівнем викидів. Зміни клімату, водночас, мають значний вплив на здоров’я людей, – каже Мірча Дуцу. «У
доповіді, опублікованій 31 жовтня 2017 року Всесвітньою організацією охорони
здоров’я зазначається, що наслідки зміни клімату все більше впливають на здоров’я людей.
Теплові хвилі викликають тепловий стрес і спричиняють серцеву недостатність,
збільшуючи в той же час, ризик ниркової недостатності через зневоднення організму.
Документ має наступний висновок: симптоми, викликані збільшенням середньої температури повітря та кількості екстремальних погодних явищ стали все більш очевидними протягом останніх кількох
років, а їх вплив на здоров’я людей набагато гірший, ніж очікувалося.»

Боннська
конференції є першою зустріччю на кліматичну тему після оголошення Дональда Трампа про плани США вийти з Паризької кліматичної угоди.

Підписана в 2015 році близько 200 державами і спрямована на обмеження підвищення глобальної температури, Паризька хартія про зміну клімату вступить в силу в листопаді цього року. Міжнародна угода, яка встановлює принципи глобального підходу до зміни клімату після 2020 року, є третім важливим документом в цій галузі, після Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату з 1992 року і Кіотського протоколу від 1997 року.

У Вашингтоні Президент США Барак Обама підтвердив, що угода набуде чинності в листопаді після її прийняття найбільшими забруднювачами у світі. США і Китай, найбільші економіки світу і найбільші забруднювачі, приєдналися до угоди, і сьогодні, світ перетнув, офіційно, поріг щодо реалізації Паризької хартії. Сьогодні, цілий світ досягнув того моменту, коли, якщо ми будемо дотримуватися згаданих зобов’язань, цю угоду можна буде вважати в історії орієнтиром для нашої планети- вважає лідер Білого дому, назвавши паризький документ найкращим шансом врятувати планету.

У Бухаресті, університетський професор Мірча Дуцу нагадав про контекст, в якому була укладена ця угода, представляючи ситуацію за останні кілька років з точки зору зміни клімату: Ми повинні визнати, що, незважаючи на погляди декотрих про те, що є зараз свідками уповільнення темпів кліматичних змін, в дійсності вони збереглися, і протягом періодів коли виникли глобальні явища, такі як Ель-Ніньо або Нінія, безсумнівно середні температури зазнали коливання, особливо перевищили звичайні середні показники. Проте, слід визнати, що після 2000 року ми пережили найтепліші 10 років в історії метеорологічних даних, екстремальні кліматичні явища стають правилом, і таким чином, деякі фахівці говорять про кліматичні розлади, інші про кліматичні зміни і, нарешті, найбільш песимістичні говорять про зміну клімату, про зміну кліматичної системи, так як ми до цього звикли в основному до середини минулого століття, 1960-их років. У будь-якому випадку, варто відзначити, що, в умовах коли концентрація вуглекислого газу в атмосфері перевищила критичний поріг 400 частин на мільйон, ми повинні очікувати далі, в умовах не втручання мажорних руйнівних природних факторів, на тенденцію зростання середньої глобальної температури. У цій ситуації, щоб не досягти дисбалансу, який викликав би швидкий темп кліматичних порушень і радикально змінив би умови існування людства, докладаються зусилля на міжнародному рівні. Перший документ у цьому смислі був укладений в Ріо в 1992 році – Рамкова конвенція про зміну клімату. Потім мали ми досвід Кіотського протоколу і ось в останні роки ставиться питання – Що робитимемо пост-Кіото?

На відміну від попередньої угоди ООН про глобальне потепління – Кіотський протокол від 1997 року – якому потребувалося вісім років, щоб вступити в силу, і який був націлений тільки на багаті країни, Паризька угода повинна бути реалізована швидко. Можливо й тому що, згідно з прогнозами досліджень ООН, на основі поточних тенденцій, середня глобальна температура підвищиться на три градуси за Цельсієм або більше до 2100 року. А 2016 буде найтеплішим роком за всю історію метеоспостережень з 1880 року.

Що приносить нового Паризька хартія? Знову ж, академік Мірча Дуцу: Паризька хартія, підписана 195 державами-членами, є першим успіхом переговорів, проведених під егідою ООН з 2000 року, отже в цьому столітті. Її масштаб є універсальним, і характер міжнародного права дозволяє застосовувати її у внутрішньому законодавстві, навіть якщо це переважно політична угода. Що є безпрецедентним, це те що громадянське суспільство мобілізоване поряд з державами для досягнення поставлених цілей – обмеження підвищення глобальної температури на два градуси за Цельсієм по відношенню до допромислових рівнів і, якщо це можливо, на 1,5 градуса за Цельсієм. Також, мається на увазі забезпечення нейтралізації викидів парникових газів починаючи з 2050 року. У той же час, однак, хартія встановлює добровільні національні внески, які повинні переглядатися кожні 5 років. Прийнята на основі консенсусу, Паризька хартія має, однак, ряд серйозних прогалин. По-перше, це не є обов’язковим, національні внески залишаються добровільними цілями, не передбачено ніякого механізму перевірки, все засновується на принципах прозорості та дотримання державами взятих зобов’язань.

Що стосується Румунії, професор Мірча Дуцу нагадує, що наша країна не має ніяких проблем з прийняттям і виконанням зобов’язань по скороченню викидів парникових газів, вона перевищила стандарти і цілі щодо частки відновлюваних джерел енергії в загальному споживанні енергії і має потенціал для досягнення європейських цілей у галузі.

Через шість років після невдачі на саміті в Копенгагені, історичну угоду про обмеження глобального потепління до менш ніж 2 градусів за Цельсієм в порівнянні з доіндустріальним періодом була підписана у вихідні в рамках Конференції зі зміни клімату в Парижі. Покликана істотно змінити нестійку економіку в найближчі десятиліття, на основі поточного споживання викопних видів палива і обмежити зміни клімату, угода була досягнута в кінці кількох років переговорів. Переговори проводились в умовах розбіжних інтересів багатих країн з країнами, що розвиваються, або острівних держав, які в небезпеці через підвищення рівня океану, в результаті глобального потепління.

Наша відповідальність перед історією величезна, сказав міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус, який представив у суботу, проект угоди перед представниками майже 200 країн, що брали участь у конференції. Поряд з амбітною метою щодо обмеження глобального середнього підвищення температури менше ніж на 2 градуси за Цельсієм, угода також передбачає фонд у 100 млрд доларів на фінансування країн, шо розвиваються після 2020 року, перегляд зобов’язань за кожні 5 років і процес оцінки на глобальному рівні досягнутого прогресу у виконанні взятих на себе зобов’язань.

Інші важливі положення стосуються передачі технології і потенціалу держав, що розвиваються адаптуватись до зміни клімату. Підписання угоди в Парижі привітали політичні лідери в усьому світі і представники міжнародних установ, таких, як МВФ, Світовий банк або Міжнародного енергетичного агентства. Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що тепер світ об’єднаний в боротьбі зі зміною клімату, і прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон зазначив, що нинішнє покоління зробило важливі кроки для забезпечення майбутнього планети.

Міністр навколишнього середовища Румунії Крістіна Пашка призначена спільнотним представником в дискусіях з адаптації до зміни клімату, підкреслила на Радіо Румунія, що ЄС взяв активну участь у переговорах в Парижі щодо угоди зі зміни клімату. За експертними дослідженнями і даними, якими керуються експерти Організації Об’єднаних Націй, економічні втрати, викликані глобальним потеплінням, перевищують 125 мільярдів доларів на рік, чотири мільярди людей є уразливими і близько 500 мільйонів людей живуть в районах високого ризику.