Tag: поштове голосування

Румунія потерпає від посухи

Тривала посуха в Румунії вже завдала шкоди 350 тис гектарів сільськогосподарських угідь. Влада зазначає, однак, що точна загальна
площа постраждалих сільгоспугідь буде відома лише наприкінці року, оскільки з
регіонів постійно поступає нова
інформація з цього питання. Міністр сільського господарства Акім
Ірімеску заявив, що зараз розглядається можливість
надання компенсацій фермерам, які накопичили борги, щоб заплатити за
електроенергію і воду для зрошення. Префектури встановлюють на місці ступінь пошкодження і повідомляють
Міністерство сільського господарства. Ми збираємо всі дані на національному
рівні і в кінці року буде відома загальна площа і встановлена сума
відшкодувань, в залежності від ступеню збитків, який повинен бути не менше 30%,
щоб отримати компенсацію, котра надаватиметься тільки тим фермерами, які не
мають зрошувальної системи. З іншого боку, вчора фермери провели акцію
протесту перед урядом, незадоволені затримками у виплаті сільськогосподарських
субсидій. Декілька з них оголосили голодування доти, доки не будуть здійснені
всі платежі. Вони відмовилися від будь-яких переговорів з міністром сільського
господарства, якому дорікають у невиконанні обіцянок.

Бухарест спростував інформацію про ядерну зброю США

Румунська влада категорично заперечила
твердження про те, що через погіршення стосунків між Вашингтоном і Анкарою США
розпочали переправляти в Румунію свою ядерну зброю, розміщену дотепер в
Туреччині. Цю інформацію поширила в четвер електронна публікація Eurаctiv,
стверджуючи, що понад 20 ядерних боєголовок мають бути перевезені з турецької
авіабази Інджірлік на військову базу Девеселу в Румунії. Міністр оборони Міхня
Моток назвав цю інформацію чистою спекуляцією. Він зазначив, що не було ніяких
дискусій, ні на політичному, ні на спеціалізованому рівнях з цього
питання. Румунський депутат в
Європарламенті, колишній міністр оборони Йоан Мірча Пашку підкреслив, що на території Румунії
не можуть бути розміщені на постійній основі ні ядерна зброя, ні збройні сили
країн НАТО, оскільки це чітко передбачено в угоді, яку Бухарест підписав
напередодні входження до Північноатлантичного альянсу. В інтерв’ю нашій радіостанції він пояснив, що перекидання ядерних боєголовок з Туреччини на базу
Девеселу є технічно неможливим, оскільки Румунія не посідає спеціально
обладнаних аеропортів, з яких могли б злітати літаки з ядерною зброєю на борту.

У Румунії порушено кримінальну справу проти
британських журналістів

Прокурори Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
тероризмом ГПР порушили кримінальне провадження проти трьох членів знімальної
групи британського телеканалу Sky News, яка зняла репортаж про нібито незаконну
торгівлю зброєю в Румунії. Їм пред’явлено звинувачення в поширенні завідомо
неправдивої інформації. Фейковий сюжет британських журналістів може негативно
вплинути на національну безпеку румунської держави – зазначається в
мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Бухареста про вжиття
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо двох громадян Румунії,
які в репортажі видали себе за торговців зброєю та посередника, який познайомив
їх з британськими журналістами. Щонайменше 30 діб мають відсидіти вони за
ґратами за звинуваченням у створенні організованого злочинного угрупування, порушенні
правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів та
наданні завідомо неправдивої інформації, цим самим створюючи загрозу
національній безпеці Румунії. У ході
слідства було встановлено, що так зване журналістське розслідування не мало в
основі реальних фактів та обставин, а було вигадане репортерами, які поширили
неправдиву інформацію. З іншого боку обвинувачені у справі громадяни Румунії
сказали, що вони думали, що беруть участь у зйомках фільму, при показі якого
буде зазначено, що всі персонажі та події у ньому – вигадані.

Уряд планує внести зміни до закону про голосування поштою

Уряд Румунії оголосив, що після парламентських канікул внесе низку змін
і поправок до закону про поштове голосування, щоб дати можливість якомога
більшій кількості закордонних румунів проголосувати на майбутніх парламентських
виборах. Підхід виправданий тим, що за чотири місяці від початку процесу
реєстрації в Реєстрі виборців менш ніж 6000 румунів, які мешкають в інших
країнах, висловили намір голосувати на виборах, які пройдуть наприкінці року.
Із них 4700 осіб обрали варіант поштового голосування.

Від Румунії на «Оскар» висунуто фільм «Сьєрра-Невада»

Художній фільм «Сьєрра-Невада» режисера
Крісті Пую був номінований Румунією на премію «Оскар» в розділі «Кращий фільм іноземною мовою», оголосив
Національний центр кінематографії. Четверта художня кінострічка режисера Крісті
Пую «Сьєрра-Невада» увійшла до офіційної програми Каннського кінофестивалю в
цьому році та інших
подібних заходів в Європі, США та Канаді.

Румунські футбольні клуби в єврокубках

Минулорічний переможець румунського чемпіонату з футболу
Астра «Джурджу» у четвер прийняв англійську команду «Вест Хем Юнайтед» в
боротьбі за путівку в груповий етап Ліги Європи. Матч завершився нічиєю – 1:1.
Другий призер чемпіонату Румунії з футболу ФК Стяуа «Бухарест» у вівторок вдома
програв з рахунком 0:5 англійському Манчестер Сіті, втративши фактично шанси на
вихід у груповий раунд Ліги чемпіонів. Водночас Стяуа забезпечила собі путівку
до групового турніру Ліги Європи. Три інших румунських клуби CSMS «Ясси», Віїторул
«Констанца» і Пандурій «Тиргу Жіу» вилетіли з розіграшу європейських кубків.

Пріоритети нового уряду

Новий Уряд Румунії на чолі з Дачіаном Чолошем приступив до роботи на цьому
тижні, після того
як парламент переважною більшістю голосів схвалив його
склад і програму діяльності. У короткостроковій і
середньостроковій перспективах,
уряд має розробити Державний бюджет
Румунії на 2016 рік і провести
парламентські
та місцеві вибори наступного року. Потім він планує розробити 10-річний інвестиційний план та Національну стратегію розвитку і реформи в галузі освіти та
охорони здоров’я. Іншими напрямами діяльності нового кабінету міністрів буде збільшення ролі Румунії в Європейському Союзі і НАТО, зміцнення і розвиток
стратегічного партнерства з США і підтримка євроінтеграційних прагнень сусідньої Молдови. Очікування румунів від нового уряду Чолоша, що складається з технократів із досвідом роботи в приватному секторі та в європейських установах дуже високі. Вони були стисло озвучені президентом Клаусом Йоханнісом: «Ви маєте шанс показати, як треба управляти Румунією у важкий рік і з високими
очікуваннями суспільства і народу. Ви маєте усвідомити, що подібні очікування мають і політики. Я твердо переконаний в тому, що всі хочуть, щоб все працювало
чітко, мов годинник, а для цього потрібен ефективний уряд.»

СДП – час підбиття підсумків

Один уряд прийшов, інший пішов! А
для кабінетів міністрів, які протягом майже чотирьох років очолював соціал-демократ
Віктор Понта настав час підбиття
підсумків. Це зробив Лівіу Драгня, чинний лідер Соціал-демократичної партії, яка
була головною політичною силою колишньої правлячої коаліції. «Уряди Віктора Понти, – сказав Драгня, – успадкували у 2012 році,
економіку, що починала відходити від кризових років і зуміли зміцнити економічне зростання до рівня 3,8%, одного з
найбільших в Європейському Союзі. Дефіцит поточного бюджету становить зараз 1,5% від
ВВП, у порівнянні з 5,4% в 2011 році.» Лівіу Драгня озвучив також інші досягнення: «Румунія стала менше позичати на
зовнішньому і внутрішньому ринках, тому що справи в економіці йшли добре. ВВП зріс від 133 млрд євро до 158 млрд євро в 2015 році. Таким чином уряд Понти мав кошти, щоб зробити дві фундаментальні речі: збільшити купівельну
спроможність більшості румунів, за рахунок зростання їх доходів і зниження
податків, а також стимулювати бізнес за допомогою низки
заходів, включених до Податкового кодексу.» Однак є й багато тих,
хто дорікає Віктору Понті постійні конфліктні відносини, на шкоду країні, з екс-президентом Траяном Бесеску, його можливу корумпованість та поразку на виборах
президента в 2014 році.

Румунська діаспора отримала право голосувати поштою

У четвер президент Клаус Йоханніс промульгував закон про
поштове голосування після того як напередодні судді Конституційного суду
Румунії одноголосно визнали, що він відповідає Конституції. Згідно з новим нормативно-правовим
актом громадяни
Румунії з правом голосу, які постійно проживають або тимчасово перебувають за
кордоном, і хочуть голосувати поштою,
зможуть записатися до Реєстру виборців. Для цього вони повинні подати
відповідну заяву, особисто чи поштою, до дипломатичного представництва або
консульської установи Румунії в країні проживання. У кінцевій редакції закону,
однак, не передбачена можливість он-лайн реєстрації. Альтернатива поштового голосування спрямована на усунення
організаційних недоліків, що на президентських виборах у листопаді 2014 року призвели
до створення багатотисячних черг перед закордонними виборчими дільницями.
Багато румунів тоді так і не змогли проголосувати. На першому етапі, цей спосіб
голосування
буде використаний тільки на
парламентських виборах наступного
року, але якщо він продемонструє свою ефективність може бути застосований і на
президентських перегонах та на виборах до Європейського парламенту.

Румунія та антитерористична боротьба

Тероризм добивається свого лише якщо йому вдається сіяти
страх, – заявив президент Клаус Йоханніс після кривавих терактів наприкінці минулого
тижня в Парижі, які забрали життя й двох румунів. Клаус
Йоханніс: «Лише якщо ми дозволимо страху проникнути в соціальну тканину наших
країн, тільки тоді терористи зуміють досягти своїх справжніх цілей. Ми не
можемо дозволити, аби це трапилося. Ми не можемо дозволити ксенофобії,
ультранаціоналізму, шовінізму стати актуальними в наших суспільствах. У ніякому
разі ми не повинні дозволити цьому страху призвести до стигматизації релігійних
громад, які не мають ніякої провини в цьому питанні.» Як союзник Франції в НАТО
і партнер в Європейському Союзі, традиційно франкомовна та франкофільна Румунія
одразу приєдналася до заходів, вжитих міжнародним співтовариством у спробі
запобігти повторенню подібних жахливих подій. Водночас, за словами президента Йоханніса на знак поваги до етнічних і
релігійних меншин, щодо мусульманського населення Румунії не будуть застосовні ніякі
спеціальні заходи. Більшість
етнічних татар і турків, яких в Румунії близько 70 тис. і, які зосереджені в
основному на південному сході країни, є прикладом інтеграції та лояльності румунській державі.

Кількість загиблих внаслідок пожежі в
клубі Бухареста зростає

Кількість жертв пожежі, що сталася три тижні тому в
бухарестському рок-клубі постійно
зростає і в даний час наближається до 60. Із понад 40 осіб, які досі
перебувають у бухарестських лікарнях, більше 10 знаходяться у критичному або
важкому стані. Ще 30 лікуються за кордоном. Трагедія сталася під час рок-концерту на якому були
присутні кілька сотень людей, а причиною займання став запуск феєрверку. Багато
осіб отримали опіки різного ступеня тяжкості, але велика кількість загиблих
викликана отруєнням токсичними речовинами.

Пожежа в нічному клубі Бухареста забрала 27 життів

27 осіб загинули і 146 отримали поранення в результаті сильної пожежі, що сталася в ніч проти суботи в одному з нічних клубів у центрі Бухареста. Постраждалі доставлені в різні лікарні Бухареста, багато з них у дуже важкому стані, із опіками різних рівнів тяжкості. За словами свідків пожежу спричинив феєрверк під час презентації нового альбому місцевого рок-гурту. На місці трагедії прибуло 11 пожежних розрахунків, 28 бригад мобільної служби швидкої медичної допомоги, реанімації та вивільнення – СМУРД, 29 карет швидкої допомоги та 2 автомобілі реанімації та інтенсивної терапії .Національний комітет із надзвичайних ситуацій провів вранці екстрене засідання під керівництвом віце-прем’єра Габріеля Опрі. Президент Клаус Йоханніс висловив висловив співчуття і солідарність з з родинами постраждалих у пожежі в столичному клубі. Прем’єр-міністр Віктор Понта скликав засідання уряду на сьогодні, 31 жовтня 2015 року, щоб оголосити три дні жалоби. За фактом пожежі в центрі столиці розпочате кримінальне провадження.

Парламент прийняв закон про поштове голосування

Громадяни Румунії, які проживають
за кордоном, зможуть голосувати поштою, але тільки на парламентських виборах
наступного року. Палата депутатів у середу прийняла відповідний закон для уникнення
ситуацій, як та, що виникла минулого року на президентських виборах, коли тисячі
закордонних румунів годинами стояли в черзі, щоб проголосувати, а багато з них
так і не змогли проголосувати через погану організацію виборчого процесу.
Соціал-демократи, які перебувають при владі, стверджують, що цей
нормативно-правовий акт є пілотним проектом і, в залежності від того, що відбудеться
в ході парламентських виборів восени наступного року, ця система буде
використана і на президентських перегонах, а також на виборах до
Європейського парламенту. Лідер Соціал-демократичної
партії Лівіу Драгня: «З огляду на те, що мова йде про трохи різні процедури,
які потребують більш серйозного аналізу двох виборчих турів, зокрема з точки
зору логістики та інфраструктури, ми вирішили уникнути можливих причин відкладення прийняття закону сьогодні. Усі, хто мав певні сумніви, побачать ті самі
положення і на президентських виборах.
Вони або переконаються, що помилилися, або навмисно намагаються затінити здобутий
разом успіх.» Опозиційна Націонал-ліберальна партія також підтримала цей закон,
в сподіванні, що після парламентських виборів 2016 року його положення будуть
поширені й на президентські перегони. Ліберал Міхай Войку: «Ми зробили один
крок, прийнявши закон про поштове голосування на парламентських виборах, але це
не повний стрибок уперед. Цього ми зуміли добитися при нинішній парламентській більшості.
Сподіваюся, ще парламентська більшість після виборів 2016 року розширить цей закон.»

Антикорупційний
наступ триває

Тимчасово відсторонений
від виконання повноважень на посаді мера міста Ясси Гьорге Нікіта і президент
однієї з найбільших в Румунії ​​групи компаній – UTI були заарештовані у четвер ввечері за
звинуваченням в одержанні, відповідно, даванні хабара. За даними Національної
антикорупційної дирекції Гьорге Нікіта вимагав і отримав неправомірну вигоду
взамін на укладення між муніципалітетом і компанією UTІ договору на суму понад 69 млн леїв (12
млн євро), в рамках реалізації проекту, що фінансуються з європейських фондів.
Договір стосувався організації пішохідних та транспортних потоків і зниження
рівня забруднення навколишнього середовища в Яссах. З іншого боку Національна антикорупційна
дирекцією порушила нову кримінальну справу проти нещодавно звільненої з-під
варти і поміщеної під судовий нагляд, колишнього міністра розвитку Елени Удрі.
Прокурори звинувачують пані Удрю, яка зараз є депутатом, в одержанні у період
коли вона була міністром, майже 4 млн доларів хабара від бізнесмена в обмін на своє сприяння в укладенні договору з державою. Народні обранці дали згоду на порушення
кримінальної справи і затримання Елени Удрі, але не дали дозвіл на її арешт.

Економічні заходи
та показники

Уряд на засіданні
у вівторок схвалив внесення низки поправок до Податкового кодексу, серед яких: зниження ПДВ на питну воду до 9%, зміна податкового режиму мікропідприємств,
звільнення від сплати податку на прибуток закладів середньої освіти і зниження
податку на дивіденди від 16% до 5%. Представники румунського бізнесу привітали останнє
рішення, що набуде чинності з 1 січня 2016 року і поширюватиметься на
дивіденди, що отримуватимуть румунські фізичні та юридичні особи, а також нерезиденти.
Теж на цьому тижні уряд затвердив новий пакет законів щодо державних закупівель,
який запроваджує останні європейські стандарти в цій області і спрямований на
поліпшення інфраструктури. Найближчим часом відповідна законодавча ініціатива
буде внесена до парламенту. Економічний аналітик Представництва Європейської
комісії в Бухаресті Кармен Меркуш, посилаючись на дані румунських та зарубіжних
фахівців, заявила, що Румунія ніколи не була в кращій макроекономічній ситуації
завдяки програмам фінансової допомоги від зовнішніх кредиторів. Водночас, Румунія
піднялася на 11 місць і займає 37 сходинку зі 189 країн у рейтингу Світового
банку за умовами ведення бізнесу і випереджає такі країни як Італія, Угорщина,
Росія, Хорватія або Греція.

Р.Молдова без уряду

Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер прийняв до уваги звільнення про-західного
молдовського уряду і наголосив на необхідності якнайшвидшого утворення нового
стабільного кабінету міністрів для продовження європейського курсу Молдовської
держави. Клаус Йоханніс в котрий раз підтвердив готовність Румунії надати повну
підтримку сусідній країні в цьому напрямку. У свою чергу глава румунської
дипломатії Богдан Ауреску зазначив: «Дуже важливо, щоб весь відповідальний політичний
клас у Кишиневі, особливо про-європейські партії, які здобули підтримку своїх
громадян у листопаді минулого року, підтримка, що була підтверджена про-європейським вибором на місцевих
виборах у червні, зрозуміли необхідність стабільності, необхідність створення про-європейської
коаліції і необхідність реформи в європейському дусі.» Парламент Молдови
відправив уряд у на чолі з ліберал-демократом Валерієм Стрельцем у відставку.
Резолюція про вотум недовіри уряду була ініційована про-російськими опозиційними
Комуністичною та Соціалістичною партіями, та підтримана демократами, які входять
до правлячої коаліції, але, як і ініціатори звинуватили Валерія Стрельця у
некомпетентності та корумпованості. Останній відкинув звинувачення,
стверджуючи, що з допомогою резолюції про недовіру уряду ліві політичні сили намагаються
дестабілізувати країну і змінити курс європейської інтеграції.

Прийняття закону про поштове голосування, чого наполегливо
вимагає діаспора і, який вважається,
принаймні, декларативно, всім політичним спектром найкращим рішенням для
уникнення ситуації, на кшталт тієї, що виникла під час торішніх президентських
виборів, дедалі затягується.

Нескінченні черги на закордонних виборчих дільницях, а в
деяких випадках неможливість скористатися конституційним правом голосу через
погану організацію виборчого процесу, викликали тоді масштабні протести проти
соціал-демократичної влади. Тепер, через майже рік, влада й опозиція
звинувачують одне одного в затягуванні процесу прийняття відповідного
нормативно-правового акту.

Одним із виборчих стандартів є те, що виборче
законодавство не може суттєво змінюватися пізніше, ніж за рік до початку
виборів, тому, з огляду на те, що наступного року пройдуть загальні вибори,
закон про поштове голосування має бути прийнятий не пізніше початку наступного
місяця, нагадує співголова головної опозиційної сили Аліна Горгіу. Вона оголосила,
що з понеділка ліберали перебувають в «японському страйку».

Аліна Горгіу: «Це символічний захід. Це наша остання надія – в
найближчі тижні зрушити щось з місця. Я розраховую, включно на запрошення до консультацій президента Йоханніса. Ми продовжимо свій демарш доти, доки закон про поштове
голосування не стане реальністю. Ми працюватимемо, приходитимемо в парламент,
голосуватимемо. Зрештою робитимемо парламентську опозицію по всіх темах.»

Теж в знак протесту депутат від Націонал-ліберальної
партії Міхай Войку, подав у відставку з посади голови спеціальної парламентської
комісії з питань
розробки Виборчого
кодексу, в умовах, коли її членам не вдалося досягти домовленості щодо закону про
поштове голосування.

З іншого боку, т.в.о. лідера Соціал-демократичної партії Лівіу
Драгня вказує пальцем на лібералів: «Націонал-ліберальна
партія відмовилася, на наше прохання, призначити людину в цій комісії, щоб
продовжувати роботу. Ми працюємо і, врешті-решт, розробимо закон, що обов’язково
повинен поважати два принципи: забезпечити те само право голосувати, що й румуни,
котрі проживають в Румунії, з одного боку, а, з іншого боку, дати нам
впевненість, що голосування є безпечним.»

«Ми зобов’язані забезпечити всім румунам право голосувати.
Ми знаємо, що Віктор Понта ніколи не забуде, що діаспора не проголосувала за
нього на президентських виборах. Закон про поштове голосування став «гарячою
картоплею» в руках чинної влади», – стверджує депутат від Націонал-ліберальної
партії Андрея Паул, пояснюючи, що ліберали оголосили «японський страйк», щоб
прискорити прийняття відповідного нормативно-правового акту. У свою чергу,
лідер фракції соціал-демократів у Сенаті Міхай Фіфор назвав «японський страйк» лібералів
«дешевим політиканством».