Tag: права

  • Румунія просить не більше ніж надає сама

    Румунія просить не більше ніж надає сама




    Влада України
    має поважати права історичної румунської громади «пропорційно до правильного
    ставлення» до етнічних меншин, які проживають на території Румунії, – заявив голова
    Комісії у справах румунів звідусіль, сенатор від Альянсу за об’єднання румунів
    (АОР) Клаудіу Тирзіу на Міжнародному форумі «Румунські громади в Одеській
    області: ефективні шляхи розвитку українсько-румунських відносин». Про це повідомляє
    агентство AGERPRES, з посиланням на заяву цієї політичної сили.




    «Ми просимо не
    більше ніж пропонуємо ми етнічним меншинам, які проживають на території Румунії:
    мовні, освітні та культурні права рідною мовою – усе це закріплено в
    Конституції. Наші побратими у Південній Бессарабії прагнуть збереження та забезпечення
    права на те, що їм завжди належало: румунську мову, національну культуру та
    освітній процес відповідно до критеріїв, що поважають їхню національну
    ідентичність. Ніщо не є більш легітимним за це», – заявив лідер АОР на форумі,
    організованому в Ізмаїлі Ректоратом Державного гуманістичного університету та
    Генеральним консульством Румунії в Одесі.




    За словами
    Клаудіу Тирзіу, «за відсутності чітко сформульованої та послідовної політики з
    боку партій, які перебувають при владі, румунська історична громада в Україні
    зазнає інтенсивного та агресивного процесу примусової асиміляції з боку
    української держави». Під час дводенного офіційного візиту в Україну на чолі
    парламентської делегації, сенатор Клаудіу Тирзіу зустрівся з викладачами Ізмаїльського
    державного гуманітарного університету і був прийнятий мером міста Андрієм
    Абрамченком, а також головою Ізмаїльської районної державної адміністрації
    Родіоном Абашевим.

  • Пандемія та права людини

    Пандемія та права людини




    Минулого року увесь
    світ був спантеличений невпинним розповсюдження нового коронавірусу, а пандемія
    та протиепідемічні заходи, вжиті урядами всіх країн світу для боротьби з нею,
    вплинули на людей і подекуди посилили існуючу нерівність та зловживання владою.
    До такого висновку прийшла міжнародна правозахисна організація Amnesty
    International у своїй щорічній доповіді щодо ситуації з дотриманням прав людини
    у світі.


    Стосовно Румунії,
    протиепідемічні обмежувальні заходи, прийняті урядом в умовах пандемії, викликали
    занепокоєння щодо дотримання прав людини, особливо щодо підтримання порядку,
    свободи мирних зборів та права на освіту, – стверджують автори звіту Amnesty
    International.


    У березні 2020
    року, – нагадує Міжнародна амністія,- уряд Румунії оголосив надзвичайний
    стан, пізніше замінений режимом надзвичайної ситуації, які зробили можливим тимчасове
    призупинення забезпечення прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав
    людини, таких як право на освіту, право на вільне пересування або право на
    свободу вираження поглядів та зборів. Що стосується дискримінації, то
    наприкінці минулого року в Сенаті все ще залишався на стадії обговорення законопроект
    про посилення боротьби з цим явищем, повідомляє Amnesty International.




    Amnesty International,
    з посиланням на оприлюднену в лютому доповідь Європейської комісії, кажє, що представники
    ромської меншини надалі потерпали від дискримінації та сегрегації, особливо у
    сферах освіти та зайнятості, а також щодо доступу до житла, оскільки вони найчастіше
    підпадають під заходи примусового виселення. Під час надзвичайного стану НУО та
    ЗМІ повідомляли про випадки незаконного застосування сили з боку правоохоронних
    органів та жорстокого поводження щодо затриманих людей. Правозахисні групи та
    неурядові організації висловили занепокоєння щодо використання ромського
    населення в ролі «цапа-відбувайла» під час пандемії та нарікають на «збільшення ненависті
    та расизму» щодо цієї етичної меншини у ЗМІ та соціальних мережах, особливо
    лідерами думок або іншими впливовими громадськими діячами.




    Що стосується
    ЛГБТІ-спільноти (лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів), у
    червні парламент Румунії прийняв закон, який забороняє проведення окремих
    курсів та тренінгів з питань гендерної ідентичності. Прийнятий без публічних
    обговорень, закон забороняє «популяризацію теорії або думки про гендерну
    ідентичність, де гендер є іншим поняттям від біологічної статі і ці два
    варіанти не завжди ідентичні», – показали фахівці Amnesty International.

    Що
    стосується освіти, організація цитує дослідження, яке демонструє труднощі, з
    якими стикаються діти з уразливих верств населення в контексті дистанційного
    навчання, встановленого під час карантину. Серед найбільш постраждалих були діти
    з ромських громад. Згідно з дослідженням, лише 15% дітей з маргіналізованих громад
    регулярно брали участь в онлайн-уроках. Головними причинами для неучасті дітей у
    дистанційному навчанні були відсутність комп’ютера чи планшета та місця для
    належного навчання в часто переповненому житлі, а також нездатність батьків допомогти
    у виконанні домашніх завдань.



  • 8 квітня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії планує продовжити на ще 30 днів режим
    надзвичайної ситуації. Крім цього кабінет міністр планує схвалити незначне послаблення
    карантинних обмежень під час православних Великодніх свят. Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу сьогодні на своєму Facebook оголосив, передусім буде скасована комендантська
    година у Великодню ніч. Інші пом’якшення стосуються продовження на 2 години до
    20:00 графіку роботи магазинів у Страсну п’ятницю, а чорноморські курорти зможуть
    працювати в період свят за умови
    дотримання усіх чинних правил, але з максимальною місткістю 70% (так само, як працюють
    зараз гірські курорти). Тим часом у четвер в Румунії було зареєстровано майже
    5000 нових випадків COVID-19, 172 смерті, пов’язані з новим коронавірусом, а
    1495 пацієнтів перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, що є новим антирекордом.
    Найбільша кількість підтверджених випадків була зареєстрована знов у Бухаресті.
    Тим часом триває кампанія щеплення проти COVID-19. Станом на 8 квітня
    COVID-щеплення щонайменше однією дозою отримали приблизно 2,2 млн
    осіб.




    ВАКЦИНА – Влада Румунії вирішила продовжити щеплення вакциною від компанії
    AstraZeneca всіх вікових груп населення, після того як Європейське агентство з
    лікарських засобів визнало можливий зв’язок між діючою речовиною вакцини та
    випадками тромбозу. Особи, які отримали першу дозу від AstraZeneca, повторну
    дозу вакцини проти COVID-19 отримають від того ж виробника. Нагадаємо, що ЄАЛЗ наголосило,
    що надалі вбачає більше користі, аніж ризиків у використанні вакцини від
    коронавірусу, розробленої компанією AstraZeneca. Кілька країн, зокрема:
    Великобританія, Іспанія, Німеччина, Нідерланди та Італія – ​​вирішили продовжити
    щеплення цією вакциною лише осіб старшого віку.




    ПРАВА ЛЮДИНИ – Міжнародна
    правозахисна організація Amnesty International зазначає у своєму щорічному
    звіті, що в контексті пандемії коронавірусу у всьому світі спостерігаються порушення
    прав людини. Криза COVID-19 посилила нерівність, дискримінацію та утиски, йдеться
    у звіті. Організація зазначає, що найбільше постраждали такі чутливі категорії,
    як люди з хронічними захворюваннями, біженці чи медпрацівники та меншини. Що
    стосується Румунії, Amnesty International заявила, що заходи, вжиті урядом в
    умовах пандемії, викликали занепокоєння, зокрема щодо забезпечення правопорядку,
    свободи мирних зібрань та права на освіту.




    РОМИ -
    Міжнародний день ромів відзначається щороку міжнародним співтовариством 8 квітня, на
    знак визнання культури, історії та прав мільйонів ромів у всьому світі, а також
    для привернення уваги до викликів дискримінації, з якими стикаються ромські
    громади в Європі та в світі. У Румунії 8 квітня також відзначається «Свято етнічних
    ромів Румунії». У заяві, поширеній з цього приводу, президент Клаус Йоганніс
    підкреслив, що толерантне і відкрите суспільство повинно відкинути будь-які
    расистські та ксенофобські прояви. Глава держави зазначає, що в цей надзвичайно складний період, позначений
    серйозними наслідками пандемії COVID-19, внесок кожного громадянина у загальне
    добро та соціальну солідарність – це елементи, які можуть допомогти нам
    подолати труднощі, з якими ми стикаємось. Прем’єр-міністр Флорін Кицу
    наголосив, що румунське суспільство впродовж історії доводило, що полікультурна
    гармонія є джерелом «здійснень та натхнення», а традиції кожної етнічної групи
    доповнюють національну культурну спадщину.

  • Румунія крізь призму Державного департаменту США

    Румунія крізь призму Державного департаменту США






    Державний
    департамент США оприлюднив щорічний звіт «Про дотримання прав людини у країнах
    світу», який охоплює майже 200 країн світу. У розділі, присвяченому Румунії,
    показано, що в 2020 році поширеними залишаються проблеми, що стосуються жорстоких, нелюдських або таких, що
    принижують гідність, видів поводження, широко розповсюдженою корупцією, недостатнім
    розслідуванням домашнього насильства насамперед проти жінок з боку
    правоохоронних органів, та насильства щодо людей з обмеженими можливостями чи представників
    етнічних меншин.

    Відповідно до звіту, судові органи докладають зусиль для
    офіційного переслідування та засудження осіб, які вчинили такі правопорушення
    або злочини, проте влада не має ефективних механізмів протидії таким вчинкам.
    Деякі з тих, хто порушував права людини, продовжують залишатися безкарними. А
    минулого року, зазначається в документі, були зареєстровані численні випадки
    корупції серед чиновників та високопосадовців. Хабарництво продовжує залишатися
    поширеним явищем у державному секторі, особливо в галузі охорони здоров’я.






    Національне
    антикорупційне управління продовжило і минулого року боротьбу з хабарництвом та
    зловживанням службовим становищем серед політиків та урядовців. Згадується справа
    про хабарництво, порушена проти колишнього міністра охорони здоров’я та директорки
    лікарні Соріни Пінті, яка в лютому 2020 року була затримана прокурорами «на
    гарячому» коли отримувала хабар за укладання договору на будівництво нових
    відділень медичного закладу, яким вона завідувала.




    Згідно
    зі звітом Державного департаменту США, кілька поліцейських та жандармів були
    виправдані за побиття та інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують
    гідність дії, а громадяни Румунії загалом не поважають поліцію, оскільки вони вважають
    цю установу корумпованою та неефективною. Також звертається увага на той факт,
    що після антикорупційних демонстрацій у Бухаресті 2018 року, хоча було подано
    770 скарг через надмірне застосування сили з боку правоохоронних органів проти
    мирних протестувальників, дотепер ніхто не був притягнутий до відповідальності.




    Також
    відзначається зростання випадків насильства проти жінок та суперечливість судових рішень. У
    звіті згадуються свідчення неурядових організацій, що підтверджують численні
    випадки, коли працівники поліції намагалися знеохочувати жертв зґвалтування
    подавати скаргу на ґвалтівників, а іноді навіть відмовляються реєструвати такі
    скарги. З іншого боку, у 2020 році в Румунії були зафіксовані прояви
    антисемітизму. У документі Державного департаменту США згадується про дані Інституту
    ім. Елі Візеля з дослідження Голокосту в Румунії, згідно з яким минулого року організації,
    школи, бібліотеки чи вулиці були названі у честь людей, засуджених за військові
    злочини чи злочини проти людства.




    Також
    згідно з висновками Інституту Елі Візеля, в Інтернеті з’явилися матеріали, які
    поширювали антисемітську пропаганду та прославляли членів ультраправого румунського
    легіонерського руху у міжвоєнній Румунії. Щодо ЗМІ, Держдепартамент США зазначає,
    що подані думки різноманітні, але низка медіа-каналів належать або
    опосередковано контролюються людьми, що мають політичні зв’язки. Часто новини
    та редакційна політика цих ЗМІ відображають погляди власника та націлені на
    політичних опонентів чи інші медіа-канали.



  • 100-річчя надання громадянських прав євреям Румунії

    100-річчя надання громадянських прав євреям Румунії






    До 1919 року румунські євреї не мали громадянських прав,
    тому що в статті 7 Конституції 1866 року зазначалося, що тільки особи
    християнсько-православного віросповідання можуть бути громадянами Румунії.
    Проте багато євреїв сприяли розвитку румунських економіки, культури та
    мистецтва, а чимало з них воювали в румунській армії у Війні за незалежність у
    1877-1878 роках і в Першій світовій війні.






    Але в 1919 році, наприкінці Першої світової війни, євреї
    Старої Румунії отримали право бути громадянами Великої Румунії. Міжнародні
    мирні договори змусили Румунію визнати права національних меншин, які були
    частиною нової держави, разом з територіями, населеними в основному румунами.
    Румунське законодавство 1919 року повинно було лише затвердити міжнародну
    реальність після десятиліть боротьби єврейських організацій за отримання
    громадянських прав.






    Через 100 років від здобуття євреями румунського
    громадянства історик Лія Бенджамін розповіла про отримання румунського
    громадянства особами, які сповідували юдаїзм. Це не тільки історія євреїв
    Румунії, але й Румунії загалом століття тому. «Політична історія євреїв в
    румунському контексті, історія боротьби за здобуття політичних прав, почалася в
    1857 році, коли напередодні об’єднання 1859 року у Румунії відбулася низка
    політичних подій. Ініціатором цієї боротьби виступив Юлій Бараш, автор
    меморандуму, що в 1857 році був вручений принцу кайкаму Гіка. Він містив низку
    вимог щодо прав і наступний текст «ми очікуємо рівності прав, якою більшість
    наших соратників користуються майже по всій Європі.» Ця вимога була задоволена
    тільки після Першої світової війни і
    лише після багатьох коливань та різноманітними обмеженнями.»




    Румунія до 1918 року була переважно сільським
    суспільством, як і більшість країн Центральної та Східної Європи, менш
    урбанізованою і ксенофобською. Румунський антисемітизм вписувався у
    загальноєвропейську картину настроїв. Незважаючи на інтенсивні кампанії з
    інформування громадськості та зусилля румунських політиків, правовий статус
    євреїв залишився незмінним до весни 1918 року, коли переможена Румунія
    підписала Бухарестський мирний договір. Розповідає Лія Бенджамін: «Підписання мирного договору
    24 квітня 1918 року у Бухаресті є важливою віхою на довгому шляху, що
    врешті-решт призвів до визнання громадянських і політичних прав євреїв у
    Румунії. Мирний договір має, серед іншого, спеціальну статтю про надання прав
    нацменшинам і ще одну статтю – 28-му, яка особливо стосується євреїв, в якій
    йдеться про те, що розрізнення за релігійною конфесією не може впливати на
    цивільний статус, особливо на політичні права. І теж у цьому договорі
    передбачено прийняття закону про те, що всі, хто не мав «іноземного
    підданства», котрі брали участь у війнах Румунії, народилися в цій країні з
    батьків, що тут народилися, отримували рівні з румунами права.»




    Отже, перший крок був здійснений незадовго до закінчення
    Першої світової війни. Уряд на чолі з консерватором Александром Марґіломаном
    спробував втілити у життя положення мирного договору, але наштовхнувся на
    сильний опір опозиції. Лія Бенжамін: «Це положення мирного договору між Румунією
    та Німеччиною, за деякими припущеннями, було внесене за пропозицією єврейської
    громади Німеччини. У дусі положень цього договору влітку 1918 року був
    прийнятий закон «Марґіломана», який передбачав здійснення ряду заходів щодо
    надання громадянства євреям. Але ці положення були досить обмежувальними і
    досить складними: Союз місцевих євреїв 25 липня 1918 р. протестував у
    парламенті, стверджуючи, що закон суперечить духу мирного договору, а
    формулювання закону було неясним і ніде не було слова єврей. Бажаючі мали
    подати численні документи, в тому числі свідоцтва заявників та їх батьків.
    Президент Союзу місцевих євреїв Вільгельм Філдерман і загалом усі члени союзу
    вважали закон нереальним і недіючим.»




    Восени 1918 року відбулися серйозні зміни в житті Румунії,
    яка з переможеної країни стала країною-переможцем. Александру Марґіломан, який
    вважався зрадником, у листопаді 1918 року пішов у відставку, а замість нього
    уряд очолив його суперник Йонел Бретіану, а закон Марґіломана розділив долю
    його ініціатора. Ні закон Бретіану не був більш дружнім до євреїв, містячи
    складні формальності і процедури оформлення румунського громадянства. Була
    абсолютно абсурдна ситуація: євреї Бессарабії, Банату, Буковини та
    Трансільванії автоматично отримали румунське громадянство, але 270 тис. повністю
    румунізованих євреїв Старого Королівсва – ні.

    Єврейські організації вимагали,
    щоб євреї Старої Румунії мали можливість отримувати громадянство лише за
    допомогою простої заяви про те, що вони народилися в Румунії і що вони не мають
    іншого підданства. Урешті-решт Йонел Бретіану поступився. Розповідає Лія Бенджамін: «Під тиском цих протестів
    Бретіану, перебуваючи за кордоном навесні 1919 року, передав текст нового
    закону про громадянство, який на думку Фільдермана відповідав загальній орієнтації,
    як він написав у своїх спогадах, «мого вибору». Чому? Тому що це був перший
    закон, який передбачав надання громадянства на підставі заяви заявника. Закон
    був опублікований в Офіційному віснику 28 травня 1919 року.»




    Але цей закон не гарантував євреям світлого майбутнього.
    У 1938 році, на жаль, був прийнятий закон про перегляд румунського
    громадянства, який особливо вдарив по євреях, закон, який проклав шлях до
    Голокосту.

  • Наслідки недоречного закону

    Наслідки недоречного закону

    Новий Закон України Про освіту, прийнятий восени цього року викликав багато критики та вважається більшістю експертів, як мінімум, недоречним. На думку представників нацменшин в Україні, стаття 7 цього закону суттєво обмежує право навчатися рідною мовою.

    Закон передбачає поступове запровадження нової системи освіти і, таким чином, заміну предметів, які вивчаються мовами нацменшин, предметами, які вивчаються українською мовою. Перший етап реформи заплановано на 1-е вересня 2018 року, другий – на 1-е вересня 2022 року, а третій, і останній – для вищих класів – на 2027 рік.

    У середніх класах, відповідно 5-9-их, освіта буде проводитися державною мовою з елементами мови відповідної національної меншини, право навчання рідною мовою здійснюється – за законом – через деякі установи, класи (групи) з викладанням мовою національної меншини разом з викладанням українською мовою. Також передбачається можливість вивчення рідної мови меншин у деяких школах чи культурних товариствах та асоціаціях відповідних етнічних спільнот. Нормативно-правовий акт був підданий критиці владою Румунії, а також іншими країнами регіону, які мають етнічні громади в Україні, які нагадали, що відповідно до положень Рамкової конвенції про захист національних меншин країни зобов’язуються визнати право будь-якої особи, яка належить до національної меншини, навчатися рідною мовою.

    Реакції румунської сторони були численними. Президент Румунії Клаус Йоганніс, навіть, скасував запланований візит в Україну. За словами критиків, закон може викликати напруженість, соціальні невдоволення та нестабільність в Україні. На засіданні Верховної Ради депутат Григорій Тиміш, етнічний румун, не брав участі у голосуванні та протестував проти прийняття цього закону. У рамках спеціальної програми на Радіо Румунія Григорій Тиміш заявив, що рішення української влади було прийняте на тлі русифікації східної частини країни, але вона завдає шкоди всім меншинам: До цих пір ми, румуни, пишались більш ніж 100 національними школами, до недавнього часу, тепер їх 70 і я не знаю, як вони зникають щороку. Особливо в Чернівецькій області залишилось приблизно 60 шкіл. Поточний закон передбачає викладання рідною мовою лише у дитячих садках та початковій школі. Потім всі предмети викладатимуться державною українською мовою і звичайно вивчатиметься рідна мова і література.

    Близько півмільйона етнічних румунів живуть у сусідній державі, більшість із них на східних румунських територіях, анексованих після ультиматуму в 1940 році колишнім Радянським Союзом. Бухарест неодноразово критикував прийняття нового закону про освіту в Україні, зокрема Міністерство закордонних справ, Міністерство для румунів звідусіль та Парламент, та відбулося кілька зустрічей між посадовими особами двох сусідніх країн. Незважаючи на все це президент Петро Порошенко не передумав і підписав закон, прийнятий Верховною Радою на початку вересня. З ініціативи Румунії і за підтримки ще п’ятьох країн, це питання було донесене до Парламентської асамблеї Ради Європи, яка прийняла критичну резолюцію щодо нового українського закону про освіту.

    Відповідно до резолюції, коли держави вживають заходів для просування офіційної мови, вони не повинні суперечити заходам, спрямованим на захист та просування мов національних меншин. Бо якщо цього не дотримуватись, то результатом буде асиміляція, а не інтеграція, – застерегли члени ПАРЄ.

    13 жовтня проблеми, викликані українським освітнім законом та шляхи їх вирішення були обговорені в
    Бухаресті під час робочого візиту в стлицю Румунії міністра закордонних справ
    України Павла Клімкіна. Глава українського зовнішньополітичного відомства провів зустріч зі спеціальною делегацією Парламенту Румунії, під час якої
    було обговорене питання налагодження діалогу з українськими установами для
    забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
    Україні. Румунські депутати знову висловили своюстурбованість забезпеченням права румунської меншин на
    освіту рідною мовою, але наголосили на готовності до спільного пошуку
    взаємоприйнятного вирішення цього питання. Після відвертого обміну думками
    зустріч завершилася на оптимістичній ноті.




    Павло Клімкін
    провів переговори зі своїм румунським колегою Теодором Мелешкану по завершенню
    яких глава МЗС Румунії озвучив готовність румунської сторони продовжити діалог з українською владою та висловив
    сподівання, що Україна внесе деякі зміни до цього закону з метою врегулювання
    ситуації.





    Теодор Мелешкану: «Я знову озвучив заклопотаність з приводу негативних
    наслідків закону для учнів, які навчаються румунською мовою в Україні і
    закликав українську сторону знайти рішення, з тим, щоб навчання румунською мовою
    було гарантоване для всього освітнього циклу щонайменше на нинішньому рівні.
    Вітаю
    готовність міністра Клімкіна відповісти на цю пропозицію тісного та відвертого
    діалогу на дуже делікатну тему у відносинах між нашими країнами. Ми переконані
    в тому, що таким чином, шляхом зваженого і відповідального діалогу, в дусі
    партнерства та європейських цінностей, які Румунія та Україна поділяють, ми
    зможемо разом знайти стале і принципове рішення, що відповідатиме легітимним
    інтересам громадян України румунської національності користуватись правом на
    навчання рідною мовою і дозволить в повній мірі зіграти роль містка між нашими
    країнами і суспільствами, яку природно виконують румунська меншина в
    Україні та українська меншина в Румунії.»






    У свою чергу Павло Клімкін підкреслив прихильність України до
    забезпечення права румунської меншини на навчання рідною мовою та висловив
    готовність активізувати діалог, в тому числі із залученням міністерств освіти
    та представників української громади в Україні до пошуку відповідних рішень. Він
    високо оцінив готовність румунської сторони до відкритого діалогу

  • Права румунів у Великобританії

    Права румунів у Великобританії


    Після активації статті 50-ї Лісабонського договору ЄС,
    головною метою Бухареста в переговорах довкола умов виходу Великої Британії з Європейського
    Союзу є дотримання прав громадян Румунії на роботу і навчання у цій країні, -
    заявляють в унісон представники румунської влади. За оцінками офіційного
    Бухареста більше 250 тисяч румунів проживають у Великобританії, де працюють або
    вчаться. Що станеться з цією румунською громадою, яка бере активну участь у
    всіх сферах британського повсякденного життя?


    В інтерв’ю нашій радіостанції колишній шеф-редактор Румунської
    служби BBC сказав, що немає ніяких підстав побоюватися на даний момент:
    «Великобританія ще є членом Європейського Союзу і буде ним принаймні, ще два
    роки, якщо не більше. Можливо, урешті-решт, буде узгоджена тимчасова угода до
    фактичного виходу з ЄС. Усе вказує на те, що будуть забезпечені права, якими
    вони користуються сьогодні, навіть і після власне виходу. Можливо будуть певні
    сфери, в яких британська влада буде більш вимогливою і ті, хто захоче працювати
    у них без трудових договорів будуть найбільш уразливими. Краще їм цього не робити,
    оскільки без трудового договору і без реєстрації у британській податковій вони
    не матимуть права на безплатну або частково безплатну медичну допомогу, ні на соціальну допомогу. Більш того, навіть британський міністр, відповідальний за
    переговори сказав, що в найближчому майбутньому очікується зростання еміграції
    і тільки в довгостроковій перспективі буде встановлений якийсь контроль за
    емігрантами.»


    Раду Чінпоєш лектор на Факультеті мистецтва та соціальних
    наук Лондонського університету Кінгстон, за спеціалізацією політика, права людини та міжнародні відносини, оцінює більш
    песимістично подальшу ситуацію румунів у
    Великобританії після
    виходу з ЄС. Наслідки будуть відчутні в першу чергу з
    точки зору обмеження права на працю та
    отримання соціальної допомоги. Професор
    Раду Чінпоєш: «Так чи інакше це
    торкнеться всіх, всіх громадян ЄС.
    Цілком очевидно, що після переговорів буде налагоджений процес легалізації статусу громадян ЄС, попри те, що уряд
    Великобританії відмовився надавати гарантії щодо їх прав, що в кінцевому рахунку, призведе до створення системи,
    яка дозволить всім, хто тут працює, продовжити тут жити, продовжити життя, але це пропускатиме
    певні витрати, деякі матеріальні витрати вже існують, але будуть і інші. Ймовірно, що під час цього процесу легалізації, громадяни ЄС у Великій Британії, в тому
    числі громадяни Румунії, будуть, в якийсь момент змушені подати заяву на отримання британського громадянства. В даний час,
    вартість заяви на натуралізацію становить
    трохи більше 1200 фунтів стерлінгів, що, чесно кажучи, не кожному по кишені. Крім цього, до отримання громадянства зникнуть певні права, такі як, скажімо, право на допомогу по безробіттю та інші подібні
    речі. Природна логіка підказує, що Велика Британія не може одразу відмовитися від цих людей, хоча б тому, що вони є частиною британської економіки, яка підтримується робочою силою з ЄС. У будівельній
    галузі, наприклад, робоча сила з
    країн ЄС має дуже велику роль, так само система охорони здоров’я та інші сфери, які в значній
    мірі залежать від іммігрантів з Європейського Союзу.»



    На сьогодні
    за офіційними даними близько 3,3 мільйонів європейських громадян
    працюють і живуть у Великобританії, -
    сказала сенатор Габрієла Крецу, голова
    Комітету з європейських справ. Деякі з них мають
    подвійне громадянство, тому їх ці зміни не торкнуться. Але решта: «Іноземцям у
    Великобританії не гарантуються ті самі права, що
    випливають з трудового права, які мають британські громадяни. Британський
    працівник має цілий ряд інших прилеглих прав: на освіту його
    дітей, на освіту протягом усього життя, на пенсію, на
    допомогу по безробіттю. Першими негативні
    наслідки виходу Великобританії з ЄС на собі відчують усі
    ти, хто не буде працівником, хто має
    там бізнес як приватний підприємець, тому
    що й вони втрачають право, пов’язане з внутрішнім ринком щодо надання послуг в іншій
    державі ЄС. Особи, які належать до цієї категорії першими втратять
    свої права, тобто не зможуть
    отримувати допомогу по безробіттю, допомогу на дітей, право на підтримку цих
    установ тощо.»




    «Їм
    загрожує найбільша небезпека і до цієї категорії входять досить багато румунів.
    Більше поляків ніж румунів, але за офіційними даними на поточних переговорах їх
    приблизно 237 тисячі, а в дійсності їх кількість значно більша»,
    – каже Габрієла
    Крецу.

  • Прем’єр-міністр Великобританії у Бухаресті

    Прем’єр-міністр Великобританії у Бухаресті

    Партнери в Європейському Союзі та НАТО, Великобританія та Румунія є й хорошими діловими партнерами, товарообіг сягнувши торік рекордної цифри 3,5 млрд євро – зазначив, у середу, в Бухаресті, голова британського уряду Девід Кемерон. Поряд з Польщею та Болгарією, Румунія була одним із етапів його дипломатичного туру країнами Центральної та Східної Європи, в контексті переговорів щодо перевизначення відносин між Лондоном і Брюсселем, а також враховуючи, що Великобританія готує референдум про її членство у ЄС.

    Кемерон підтвердив, що Лондон бажає реформування Союзу, так щоб це відповідало британським інтересам, особливо у питанні про вільне пересування, в цілому, і пересування робочої сили, зокрема. Девід Кемерон: Я виступаю за принцип свободи пересування. Це основний принцип. Румуни, подібно іншим європейцям, мають цінний внесок у Великобританії в багатьох областях – фінансовій, науковій, медичній. Але я ніколи не думав, що ця свобода пересування принесе таке число людей і нам доведеться вирішити весь цей натиск, який чиниться на школи, лікарні, комунальні послуги в цілому. Чиста міграція до Великобританії досягає 300.000 людей щороку і ми не можемо справитися з таким числом людей, тому необхідно знайти способів для вирішення цієї ситуації.

    Подібно до Польщі, Румунія виключає будь-яке обмеження свободи пересування, що вважається основним принципом ЄС. Більшість румунських громадян дуже добре інтегровані у Великобританії і шляхом податків, які вони сплачують, сприяють економіці цієї країни – підкреслив Клаус Йоганніс у ході переговорів з прем’єр-міністром Девідом Кемероном. У свою чергу, прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош уточнив: Пропозиції Великобританії можуть бути підтримані Румунією, за винятком питання про права трудящих в ЄС. Тут я наполягав би на необхідності знайдення рішення, які не суперечили би правам, що були вже закріплені у європейському законодавстві, особливо щодо соціальних прав, враховуючи, що, здебільшого, принаймні румуни, що працюють у Великобританії, йдуть туди працювати і, таким чином, вони сплачують податки. Я сподіваюсь, що будуть знайдені рішення, які враховуватимуть ці занепокоєння Румунії.

    Зміцнення співпраці між Румунією і Великобританією у сферах економіки та безпеки були, разом з реформуванням європейських механізмів, іншими темами переговорів прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона з румунськими офіційними особами.

  • Новий звіт про інтеграцію іммігрантів

    Новий звіт про інтеграцію іммігрантів

    Через загальну програму Солідарність та управління міграційними потоками в Європейському Союзі, Центр досліджень і документації в галузі інтеграції іммігрантів у партнерстві з Фундацією Відкрите суспільство, провів дослідження за 2015 рік. Команда координована Камелією Міхалаке поділила міграційні потоки на 13 великі категорії: від вільного пересування до остаточної інтеграції через здобуття громадянства. Румунське громадянство надається через п’ять або вісім років після укладення шлюбу з громадянином Румунії, якщо подружжя легально проживає в Румунії. Протягом цього періоду, іммігранти не мають права обирати і бути обраними, не можуть створювати партії і не можуть подавати клопотання.

    Зміна умов, в яких іммігранти можуть брати активну участь у політичному житті, за винятком права голосу, що вимагає внесення змін до Конституції, припускає сучасне бачення позитивної ролі різноманітності в житті суспільства. Біанка Флоря, дослідник Фундації Відкрите суспільство стверджує: Вільне пересування є першим показником інтеграції. Йде мова про право в’їзду та перебування на території Румунії. Крім того, ми взяли до уваги й пересування в межах кордонів Румунії, для цього ми використовували три показники: доступні умови в’їзду та проживання, вільне пересування в межах кордонів та відновлення посвідчення на тимчасове проживання для іммігрантів. Стосовно вільного пересування, оцінка за цим показником, є однією з найкращих, хоча трохи меншою ніж минулого року, а саме 7 балів. 10 балів були зареєстровані стосовно показнику громадської думки і возз’єднання сім’ї. Третє місце посідає показник вільного пересування, працевлаштування та економічної інтеграції. У зв’язку з першим показником, тобто доступні умови в’їзду та проживання, треба ствердити той факт, що для того щоб в’їхати на територію Румунії або для здобуття посвідчення на тривалий або короткий строк проживання, громадяни третьої країни повинні виконувати низку умов. Частина цих умов є загальними, як наприклад мати при собі дійсний документ для перетину кордону, щоб йому не був заборонений вхід до Румунії, щоб не створювати загрози чи небезпеки для інших.. Є ряд конкретних умов, пов’язаних з цілями, з якими відповідна особа прибула до Румунії для возз’єднання сім’ї або для навчання.

    У порівнянні з минулорічним дослідженням про інтеграцію іммігрантів, після схвалення Указу 25/2014, певні категорії людей не повинні отримувати дозвіл на працевлаштування, якщо отримали посвідчення на проживання. Йде мова про керівні особи філій та представництв іноземних компаній, які знаходяться на території Румунії, але й про тих, які тимчасово проживають на території Румунії з метою навчання. Стосовно показника дискримінації, Данієла Тарновська, дослідник Фундації Відкрите суспільство представить результати вищезгаданого дослідження: Румуни оголосити себе толерантними і вони погоджуються з іммігрантами. Стосовно дискримінації ми мали на увазі чотири показники: визнання основних прав, правовий захист іноземців проти дискримінації, ефективна політика щодо дискримінації і той факт, що іммігранти не почувають себе дискримінованими. Були визнані основні права іммігрантів, але немає механізмів для реалізації та моніторингу політики щодо боротьби з дискримінацією. Що стосується правового захисту іноземців від дискримінації, наявна правова база щодо боротьби з дискримінацією, але немає відповідних рамок для спеціального захисту іноземців від дискримінації або ці рамки не дотримуються. Також був констатований той факт, що не існують ефективні політики щодо боротьби з дискримінацією.

    Стосовно доступу іноземців до соціальних систем, Лучіана Лезереску підсумувала результати вищезгаданого дослідження: Показник добробуту, насправді, є базою для всіх інших показників. Насамперед, ми мали на увазі помешкання. Йде мова зокрема про соціальні помешкання, але мали на увазі і приватний ринок. Ми мали на увазі також і доступ до системи соціального забезпечення та доступ до медичних послуг. Важливим є й надання послуг щодо забезпечення зв’язку з державними установами та, не востаннє, моніторинг та оцінка наслідків програм та послуг на життя іммігрантів.

    У проведеному Фундацією Відкрите суспільство за 2015 рік дослідженні про інтеграцію іммігрантів, показник добробуту іммігрантів є трохи нижчим ніж середня оцінка решти показників.