Tag: права людини

  • 24 квітня 2024 року

    24 квітня 2024 року

    ВІЗИТ – У середу, в останній день візиту Президента Румунії Клауса Йоганніса до Південної Кореї офіційна делегація відвідала у середу виробничий комплекс компанії Doosan Enerbility в Пусані, світового лідера з виробництва енергії. З цієї нагоди Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест дуже зацікавлений у співпраці з міжнародними партнерами в розробці та впровадженні у Румунії технології малих модульних реакторів. У Сеулі сторони домолись про розширення двостороннього співробітництва між Румунією та Південною Кореєю та підписали спільну декларацію про зміцнення двостороннього стратегічного партнерства, а також низку угод про співпрацю в галузі оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями.

    ДІТИ – Кількість румунських дітей, батьки яких виїхали на заробітки за кордон, у п’ять разів перевищує офіційні дані, а місцева влада потребує більше інформації про них, щоб розробити програми допомоги. Такими є основні висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей – Румунія» в південно-східному регіоні країни, де 57 000 неповнолітніх перебувають у такій ситуації. Дані також показують, що майже у 14% дітей в Румунії принаймні один із батьків виїхав за кордон на заробітки протягом останнього року, а ті, хто залишився під опікою бабусь і дідусів, родичів або іноді залишені напризволяще, мають більший ризик покинути навчання, більш схильні до емоційних травм і більш вразливі до насильства і булінгу.

    ПРАВА ЛЮДИНИ – Державний департамент США оприлюднив щорічну доповідь про права людини в Румунії. Документ показує, що у 2023 році на права людини вплинула «серйозна урядова корупція», а влада іноді вживала недостатньо заходів проти чиновників, які вчинили зловживання. Звіт також свідчить про неефективність і відсутність контролю у випадках застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а хабарництво сприймається як звичайне явище в державному секторі. На думку експертів у Вашингтоні, Румунія також має проблеми з домашнім насильством та етнічною дискримінацією.

    КІНО – Два румунські фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. «Насті» буде представлений у розділі «Спеціальні покази». Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критично ставиться до інтегралістського режиму в Тегерані. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 кінострічки. 77-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 14 по 25 травня.

    КНИГИ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід) розпочинається найбільший книжковий ярмарок в Трансільванії – Gaudeamus, організований Румунським Радіо. Це вже 23-й за рахунком захід. У 16 павільйонах розміщено 60 стендів, на яких представлено 85 видавництв. Ярмарок пропонує книги, музику та розвиваючі ігри. Тут представлено кілька тисяч видань румунською та іноземними мовами, а також мовами національних меншин, які проживають у Румунії. Загалом заплановано понад 40 презентацій книг, а також зустрічі письменників з читачами. Перша презентація – книга «Наратон» покійного письменника Корнела Удрі, одного з голосів Клузького суспільного радіо, який помер кілька днів тому.

    ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,3 бали за шкалою Ріхтера стався в середу вранці у повіті Вранча, на південному сході Румунії. Про це повідомив Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі. З початку квітня у Румунії було зафіксовано 26 землетрусів магнітудою від 2,4 до 3,4 балів за шкалою Ріхтера. Минулого року найбільший підземний поштовх силою 5,7 балів за Ріхтером стався 14 лютого в повіті Горж (південний захід), на глибині 6,3 кілометра.

    АЕРОПОРТ – Після дворічної модернізації сьогодні у місті Тульча (північний схід Румунії) було урочисто відкрито міжнародний аеропорт «Дельта Дунаю». Це другий аеропорт такого типу в регіоні Добруджа, після аеропорту ім. Міхая Когелнічану в чорноморському портовому місті Констанца. Створений у 1952 році і модернізований у 1973 році, аеропорт «Дельта Дунаю» минулого року обслужив лише 300 пасажирів, що робить його найменш використовуваним аеропортом в Румунії. Це пов’язано з його близькістю до українського кордону, оскільки основний напрямок зльоту знаходиться приблизно в 1,5 км від кордону, а Росія часто атакує українські порти на Дунаї. За даними Румунської асоціації аеропортів, перші регулярні рейси до Тульчі розпочнуться через два роки.

    БАНКИ – Румунські банки були зобов’язані довести, що вони намагалися реструктуризувати борги, прострочені більш ніж на 90 днів. Це передбачено у терміновій постанові, прийнятій урядом Румунії. Заходи з реструктуризації повинні включати рефінансування, відстрочку або призупинення платежів, зміну процентних ставок, конвертацію валюти або часткове списання боргу. Це підвищить роль Центру альтернативного вирішення спорів у банківському секторі та збільшить кількість позасудових врегулювань, як для кредитів, на які може бути звернене стягнення, так і для тих, на які вже звернене стягнення. У цьому контексті Національний банк Румунії повідомив, що банківські депозити компаній та домогосподарств зросли більш ніж на 11% у березні 2024 року порівняно з березнем 2023 року, до 584 млрд леїв (близько 117,3 млрд євро). Водночас кредити домогосподарствам та компаніям також зросли до майже 388 млрд леїв (майже 78 млрд євро), що на 4,7% більше, ніж у березні минулого року.

    ІНВЕСТИЦІЇ – Комісар ЄС з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен відвідає Бухарест у середу та четвер, щоб обговорити участь Румунії в інвестиційній стратегії Global Gateway. Ютта Урпілайнен зустрінеться з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, щоб обговорити роль, яку Румунія може відіграти в поглибленні міжнародного партнерства ЄС і просуванні сталого розвитку в усьому світі в нинішньому складному геополітичному контексті. Вона також зустрінеться з представниками приватного сектору, щоб з’ясувати, як Global Gateway може стимулювати румунський бізнес інвестувати в ринки, що розвиваються.

  • Свобода преси в часи пандемії

    Свобода преси в часи пандемії


    З
    нагоди Всесвітнього дня свободи преси
    прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу
    подякував журналістам за їх
    роботу
    під час пандемії коронавірусу, та
    наголосив
    на тому,
    що їх зусилля щодо правильного
    інформування населення є
    життєво
    важливими
    в боротьбі з неправдивою інформацією.
    У свою чергу, Міністерство закордонних
    справ у Бухаресті висловило солідарність
    з усіма журналістами та іншими
    медіа-фахівцями,
    які сприяють правильному
    та актуальному інформуванню
    громадської думки. МЗС засудило будь-які
    свавільні акти насильства та репресії
    проти журналістів.
    Від імені Європейського Союзу Верховний
    представник із питань закордонної
    політики
    Джозеп
    Боррелл нагадав, що, за даними обсерваторії
    ЮНЕСКО, з
    початку 2020 року
    у світі були вбиті 76 журналістів, багатьох
    представників преси було заарештовано,
    їх переслідували, їм погрожували.

    Глава
    європейської дипломатії оцінив, що
    свобода преси -
    це безпека
    для всіх, і визначив її як наріжним
    каменем демократичних суспільств,
    процвітання яких можливе лише за умови
    доступу громадян до достовірної
    інформації та ухвалення ними
    зважених рішень.
    Боррелл також сказав,
    що свободу преси та свободу вираження
    поглядів слід пропагувати та захищати
    скрізь, і наголосив
    на тому,
    що ЄС готовий зробити більше для
    досягнення цієї мети. Від імені ЄС
    верховний
    представник із питань закордонної
    політики
    висловив,
    щоособливе
    занепокоєння викликає гендерне насильство
    стосовно журналісток.
    Згідно
    з глобальним опитуванням, проведеним
    Організацією Об’єднаних Націй з питань
    освіти, науки та культури (ЮНЕСКО), майже
    троє
    з чотирьох журналісток
    стали жертвами насильства в
    онлайн-середовищі,
    а 20% постраждали внаслідок продовження
    цих нападів
    у
    реальному житті.

    До
    речі
    тема, обрана ЮНЕСКО для відзначення
    цьогорічного Всесвітнього дня свободи
    преси – Інформація як суспільне благо
    – має на меті перетворення
    масової
    комунікації та інформування
    за допомогою нових технологій та впливу
    цих змін на права людини, демократію та
    сталий розвиток. Етика, відповідальність
    та
    прозорість повинні бути
    першочерговими у
    створені
    та
    розповсюдженні журналістського контенту,
    а медіаграмотність громадян повинна
    стати пріоритетом для держав світу,
    рекомендує ЮНЕСКО.

    У
    свою чергу,
    глава Європейського союзу радіо і
    телебачення Дельфіна Ернотте засудила
    тиск, що чиниться на громадські ЗМІ в
    ряді європейських країнах,
    і
    звернула увагу на
    дедалі більший тиск на журналістів та
    недостатню незалежність мас-медіа
    в Угорщині,
    Словенії та Чехії. У світовому рейтингу
    свободи преси
    здійсненому неурядовою органіфзацією
    Репортери
    без кордонів,
    Румунія залишається на 48-му місці, проте
    організація говорить
    про
    зниження рівня прозорості
    у нашій країні.
    Нагадуємо, що річниця 2021 року настає
    після року пандемії, коли,
    за словами експертів, дезінформація та
    маніпуляції безпосередньо вплинули на
    здоров’я та життя людей.

  • Європарламент застерігає Республіку Молдова

    Європарламент застерігає Республіку Молдова




    Колись, Молдову вважали преміанткою Східного партнерства, програми, за допомогою якої Європейський
    Союз прагне поширювати демократію і процвітання в країнах колишнього радянського простору, який включає також Грузію, Україну, Вірменію,
    Азербайджан і Білорусь. Кишинів, разом з Тбілісі та Києвом, чотири роки тому
    підписав з Брюсселем угоди про
    асоціацію та вільну торгівлю, важливий крок
    на шляху до європейської інтеграції. Проте з часом оцінка європейських установ стала більш суворою. У вівторок, Комітет
    закордонних справ Європейського парламенту схвалив проект звіту про застосування Угоди про асоціацію з Республікою Молдова, і в цьому документі висловлюється
    занепокоєння з приводу погіршення стану дотримання демократичних цінностей.


    Як застерігали
    й фахівці
    Венеціанської комісії, прийняття змішаної системи голосування на парламентських
    виборах наступного року, коли половина депутатів буде обрана по списках, а інша половина по
    одномандатним округам, є вигідною так званим великим
    партіям – тобто Демократичній партії, прозахідній, та правлячій Соціалістичній партії, президента Ігоря Додона. Відхиленням від стандартів
    демократії є й скасування червневих виборів до кишинівської мерії. Їх переможець,
    колишній громадянський активіст та один із лідерів проєвропейської опозиції
    Андрій Настасе, був визнаний винним у порушенні Виборчого кодексу, оскільки він
    закликав громадян голосувати в день виборів.


    Сам прем’єр-міністр Павел Філіп тоді визнав, що рішення суду
    ставить багато запитань і що виникають різні спекуляції, які не є на користь нинішньому урядуванню. Із сусідньої Румунії, яка
    завжди підтримувала прагнення Кишинева до інтеграції, міністр закордонних справ
    Теодор Мелешкану
    попередив, що рішення це
    може вплинути на стабільність республіки.


    Посли європейських країн, з іншого
    боку, оцінили, що рішення скасувати голосування
    та спосіб прийняття цього
    рішення позбавляє права кишинівських громадян мати демократично обраного мера. І Єврокомісія оголосила, що до коли
    не будуть виконані політичні умови, пов’язані з
    демократією, верховенством права та правами людини, виплату першого
    траншу макрофінансової
    допомоги у розмірі 100 млн. євро Молдові буде припинено. У доповіді Комітету із закордонних
    справ Європейського парламенту також засуджується тиск на лідерів опозиції,
    відсутність незалежності судової влади та монополія влади над засобами масової
    інформації.


    Оглядач Йон Теберце, цитований
    кореспондентами Радіо Румунія, зазначає, що відносини Кишинева з Брюсселем погіршуються,
    і висловив побоювання що, крім припинення макрофінансової допомоги, існує ризик
    повернення до візового режиму для громадян Республіки Молдови, які подорожують
    до Європейського Союзу.

  • Доповідь Державного департаменту

    Доповідь Державного департаменту

    Державний департамент США оприлюднив, наприкінці минулого тижня, доповідь про ситуацію в галузі прав людини, яку він щорічно публікує на основі інформації, отриманої від Посольств та Консульств США в розглянутих країнах, від урядовців та інших джерел. Що відмічає документ щодо Румунії? І в 2017 році в’язниці були переповнені та не відповідали міжнародним стандартам, навіть якщо влада вжила певних заходів для виправлення ситуації. Зловживання, вчинені в’язням владою та іншими затриманими, були проблемою.

    Потім, за даними Держдепартаменту США, минулого року в Румунії також мали місце випадки зловживань поліцією, які в більшості залишилися несанкційонованими, проти осіб з обмеженими можливостями, сексуальних меншин, бездомних людей, жінок або споживачів заборонених речовин, а також випадки антисемітизму, заперечення Голокосту та дискримінації ромів. Фактично расизм не розглядався як привід у жодній кримінальній справі. Натомість, у деяких справах, виніс вердикт Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) після констатування, що судова влада не змогла отримати справедливий результат. Діти в Румунії були нехтувані та стали жертвами зловживань, а деякі з них експлуатувалися через роботу.

    У доповіді про права людини, Державний департамент США також вважає, що феномен корупції залишається поширеним, а хабарництво – загальноприйнята практика в румунському державному секторі, особливо в галузі охорони здоров’я. Поточне законодавство передбачає санкції корупційних правопорушень чиновників, але, незважаючи на численні кримінальні справи, у минулому році, на урядовому рівні було багато справ про корупцію. Кількість випадків корупції, в яких причетні високопосадовці, залишається незмінною, як і темпи розслідування Національного антикорупційного управління багатьох справ у яких причетні політики, судові та управління чиновники.

    У тій же доповіді йдеться про те, що в Румунії існують політичні діячі, які мають або контролюють через посередників засоби масової інформації, впливаючи на їх редакційну політику. Незалежні організації, такі як Агентство моніторингу преси, Freedom House та Незалежний центр журналістики, привернули увагу на надмірну політизацію ЗМІ, корумповані механізми фінансування та редакційну політику, підпорядковану інтересам власника.

  • XI-ий Міжнародний кінофестиваль ‘One World Romania’

    XI-ий Міжнародний кінофестиваль ‘One World Romania’


    XI-ий Міжнародний фестиваль документального кіно про
    права людини One World Romania проходить з 16 по 25 березня 2018
    року. Упродовж цього періоду можна побачити найновіші документальні фільми з
    усього світу в 8 бухарестських кінозалах.

    І на цьогорічному фестивалі One World Romania розглядаються найбільш висвітленні
    теми румунськими та міжнародними засобами масової інформації, такі як стан
    правосуддя, оновлення методів
    навчання та переосмислення сім’ї відповідно сучасним критеріям. Більше деталей
    подає Александру Соломон, директор вищезгаданого фестивалю: Ці теми
    актуальні в Румунії й
    не лише. Хоча можливо вже нам надоїла, тема юстиції здається, що набула ще
    більшої актуальності.
    Хоча ми думали, що речі вже утихомирилися, здається, що ідея паралельної
    держави ще багатьох дратує в Румунії. І питання прав ЛГБТ-спільноти все більш
    обговорене в суспільстві, тим більше, що останніми місцями мали місце досить
    неприємні інциденти, коли окремі групи фундаменталістів намагалися перешкодити
    показу фільмів з відповідною тематикою. Про тему виховання та його ролі в
    румунському суспільстві можна багато дечого сказати. Очевидним є той факт, що
    якщо ми не приділятимемо освіті відповідної уваги, ми нічого не доб’ємося.

    XI-ий Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «One World Romania» містить розділ Архівна
    кіно-пам’ять, що є своєрідною спробою ознайомлення з різними історичними
    явищами, щоб виявити різні нюанси сьогодення. Насправді, однією з
    постійних намагань асоціації One World Romania є відновлювання документальної
    спадщини колишньої кіностудії «Александру Сахія». Андрей Рус помічник директора фестивалю стверджує: Мова йде про більш обґрунтовану
    концепцію. Цей розділ Архівна кіно-пам’ять приділяє чимало уваги
    зрозумінню способу впливу минулого на сучасність, включно й на майбутнє.
    Створюючи цей розділ, ми мали на увазі сповнення 100 років від об’єднання
    румунських історичних територій в єдину державу,
    необхідність запобігти фестивізму, залучити глядачів до розуміння сутності
    сучасності. До речі, гаслом цьогорічного фестивалю є: Повернімось до
    реальності. Саме тому наявні
    декілька розділів, у яких обговорюються кінострічки, різні аспекти
    минулого, та способи його впливу на сучасність. Один з найбільш значущих
    розділів називається Минула сучасність, що містить 10 кінострічок із
    усього світу, які висвітлюють різні теми, зокрема вплив комунізму та фашизму на
    життя різних суспільств.

    У іншому розділі цьогорічного кінофестивалю
    Культура протесту були показані п’ять документальних фільмів, які
    представляють різні форми протесту у країнах світу, зокрема у Камбоджі (Камбоджійська Весна), в Ізраїлі ( Перед того як мої ноги
    торкнули землю), в Франції (Асамблея), в США («На вулиці) та в
    Румунії (Мегафон). Александру Соломон, директор кінофестивалю
    One World Romania стверджує: Незважаючи на те, що упродовж
    останніх двох років, вуличні протести були досить масштабними в
    Румунії, вони на мою думку знаходяться в тупику, у пошуках певного
    напрямку, певного лідера. Мене цікавила дискусія стосовно культури вуличних
    протестів, обговорення за посередництвом кінострічок з різних частинах світу, починаючи Камбоджією й
    кінчаючи Європою, тощо. На цьогорічному фестивалі був показаний і румунський
    фільм Мегафон присвячений саме цій темі. Я вважаю гідним звернути
    увагу на те як стоять справи в інших країнах, які наслідки вуличних
    протестів там, у якій мірі сприяли вони та якщо дійсно сприяли появі
    інших політичних засобів розв’язання злободенних проблем або іншого зразку політичного дискурсу? У зв’язку з цим, ми
    показали фільм з Гонк-Конгу, в якому мова йде про вуличний рух, що
    пізніше перетворився на організований політичний рух. Крім того, ми
    прагнемо висвітлити події з точки зору близької нам історичної перспективи, показуючи фільми про протести 60-х
    та 70-х років з Франції, Чехословаччини, Італії.

    Інший розділ Міжнародного фестивалю документального кіно
    про права людини One World Romania називається 1968 рік.
    Після 50 років. Це нагадує нам, що виповнюється 50 років з моменту
    відомих подій 1968 року, які позначились як на Заході, так і на Сході важливими
    протестами, які призвели до мажорних змін у соціальному плані, в
    суспільстві. Андрей Рус помічник директора кінофестивалю стверджує: У
    рамках цього розділу розгортають декілька суміжних заходів, які я вважаю
    важливими. Один з них присвячений студентському руху 50 років тому, метою якого
    була зміна способу суспільного життя. Ми бажаємо проаналізувати, у якій мірі
    вплинули ці протести на суспільство, якими були наслідки цих протестів. Цій темі присвячені дві дискусії, одна у суботу у Бухареському центрі культури, в якій запрошені Карел Кованда й Моніка Мек-Донаг-Пажерова,
    протагоністи фільму «Протест чеських студентів», а також історик Лавінія Бетя та голова Національного Альянсу студентських організацій в
    Румунії Маріус Дякону.


    Інший захід під назвою 1968 рік між
    Сходом та Заходом, відбудеться у неділю 25 березня у Французькому
    інституті де глядачі зустрінуться з відомим французьким журналістом
    Бернаром Гетта, який розповість про власні спогади щодо подій 1968 року в Парижі та про його враження стосовно впливу цих подій на сьогоденне
    життя. Для участі в цьому кінофестивалі були відібрані 12 документальних
    кінострічок, румунського або спільного виробництва.

  • 14 квітня 2016 року

    ВІДСТАВКА – Міністр праці Ана Костя у четвер оголосила про свою відставку. Рішення було прийнято на тлі невдоволення профспілками державного сектора текстом проекту постанови про заробітну плату в бюджетній сфері, в результаті чого міністр праці відкликав свою підтримку документа. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош прийняв відставку й оголосив, що найближчим часом подасть кандидатуру нового керівника зазначеного відомства президенту Клаусу Йоханнісу. Теж у четвер Д.Чолош заявив, що наступного тижня почне переговори з профспілками на тему оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки у пошуку прийнятного для них рішення, але яке б було здійсненним з бюджетного та правового поглядів.

    ВІЗИ – Міністерство закордонних справ Румунії висловило розчарування тим, що переговори довкола скасування візового режиму для румунських громадян, які відвідують Канаду не привели ні до яких результатів. МЗС вважає, що збереження візового режиму створює очевидні і невиправдані незручності для румунів порівняно з іншими європейськими громадянами. Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що влада Канада неодноразово, починаючи з 2008 року, зобов’язалася скасувати візовий режим для Румунії з тим, щоб забезпечити свободу пересування для всіх без дискримінації європейських громадян. З іншого боку, Європейська комісія закликала Раду Європи і Парламент ЄС в терміновому порядку розпочати дискусію і прийняти, не пізніше 12 липня, рішення про введення візового режиму для громадян США і Канади. Відповідну позицію Єврокомісія прийняла на тлі відмови США і Канади скасувати візовий режим для громадян певних країн ЄС, включаючи Румунію.

    ПРАВА ЛЮДИНИ – У Румунії, найпоширенішими формами порушення прав людини є систематична дискримінація ромів, випадки жорстокого поводження з ув’язненими та умови утримання у в’язницях, що не відповідають міжнародним стандартам. Принаймні це випливає з доповіді Державного департаменту США з прав людини в світі. У документі, в розділі присвяченому Румунії, згадуються окремі антисемітські висловлювання і статті, опубліковані в пресі або расистські, ксенофобські і націоналістичні висловлювання в Інтернеті. Були виявлені і випадки тиску на приватні або державні засоби масової інформації з боку їх власників або політиків. З іншого боку, в доповіді наголошується на тому, що Національна антикорупційна дирекція ГПР продовжує розслідування, в досить прискореному темпі, справ щодо корупції на високому рівні. Хоча румунські закони гарантують права людини, влада не завжди забезпечує їх ефективне дотримання, – зазначається в доповіді.

    ІММІГРАНТИ – Кількість офіційно зареєстрованих румунських іммігрантів у Великобританії значно зросла, – повідомляють ЗМІ з посиланням на результати дослідження, проведеного Обсерваторією з питань міграції престижного Оксфордського університету. Таким чином їх кількість зараз перевищує 220 тисяч, хоча в 2011 році у Великобританії було зареєстровано лише 80 тисяч румунів. У документі наголошується, між іншим, що, в середньому, заробітна плата у Великій Британії в 4,2 рази більша ніж в Румунії. Автори дослідження також стверджують, що, в цілому, частка громадян південних і східних країн Європи, які працюють у Великобританії значно зросла, особливо в зв’язку з перевагами ринку праці Великобританії, на відміну від країн походження іммігрантів.

    СОЦОПИТУВАННЯ – Майже половина румунів (49,7%) вважають Сполучені Штати Америки головним союзником Бухареста у разі загрози національній безпеці, показує соціологічне дослідження, результати якого були сьогодні опубліковані. На значній відстані від американців знаходяться Німеччина – 9,2% опитаних і Франція – 4,5%. Автори дослідження вважають, що вибір румунів є природним, враховуючи те, що наша країна має стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, а Вашингтон посилив свою військову присутність в регіоні після початку кризи в Україні. З найбільшою симпатією більшість респондентів ставиться до країн, що представляють основні напрямки румунської імміграції, зокрема до Італії – 83,5%, Іспанії – 83% і Великобританії – 82,3%. З-поміж сусідніх країн, найбільший рівень симпатії більшість опитаних (71,7%) продемонстрували до Р.Молдова. Водночас тільки 27,9% опитаних стверджують, що мають скоріше позитивні почуття по відношенню до Росії, а з найменшою довірою румуни дивляться на Сирію та Іран.

    ІНВЕСТИЦІЯ – У четвер, в присутності посла США в Румунії Ханса Клема, був офіційно відкритий новий завод, побудований неподалік міста Плоєшти в результаті американської інвестиції. Йдеться про завод з виробництва автозапчастин на якому працюватимуть 300 осіб. Нова виробнича лінія постачатиме європейським автовиробникам компоненти системи склоочистки транспортних засобів.

    КІНО – Фільми «Випускні іспити» режисера Крістіана Мунджіу та «Сьєрра – Невада» Крісті Пую були відібрані до офіційного змагання Каннського кінофестивалю, який пройде з 11 по 22 травня, оголосили в четвер організатори. Нагадаємо, що в 2007 році Крістріан Мунджіу отримав «Золоту пальмову гілку», головний приз Каннського кінофестивалю за кінострічку «4 місяці, 3 тижні і 2 дні». У 2012 році він знову увійшов до конкурсної програми цього престижного кінофестивалю з фільмом «За пагорбами», який отримав дві нагороди: «Кращий сценарій» і «Краща роль». У свою чергу Крісті Пую у 2005 році здобув головний приз кінофестивалю в Каннах в розділі «Особливий погляд» за фільм «Смерть пана Лезереску». Цього року за Гран-прі конкурсної програми «Особливий погляд» змагатиметься кінострічка «Собаки» румунського режисера Богдана Міріке. Крім цього в офіційному відборі на кінофестивалі цього року будуть представлені два румунські короткометражні фільми «4:15 вечора – кінець світу» режисерів Кетеліна Ротару і Габі Вірджинії Сарги та «Усі ріки впадають в море» режисера Александра Баді.

  • Уряди і права людини

    Уряди і права людини

    «Випадки порушення прав людини зіграли важливу роль у виникненні або загостренні багатьох сучасних криз» у світі, стверджує міжнародна організація Human Rights Watch у щорічній доповіді. Організація зазначає, що при прийнятті заходів по боротьбі з тероризмом і безпеки, уряди не повинні ігнорувати права людини. Документ, представлений у Бейруті виконавчим директором HRW Кеннетом Ротом, має 656 сторінок і вивчає ситуацію з правами людини у більш ніж 90 країнах світу.



    Доповідь показує, що швидке поширення екстремістського угруповання «Ісламська держава» є одним з найбільших глобальних викликів, що призвів до підпорядкування прав людини. «Але «Ісламська держава» не виникла з нізвідки. Крім вакууму безпеки, залишеного після американського вторгнення до Ірак у 2003 році, сектантські і репресивні політики іракської та сирійської влад, і міжнародна байдужість до них є важливими факторами, які призвели до створення ІД», йдеться в доповіді. Більше 200 тисяч осіб загинуло протягом чотирьох років внутрішнього конфлікту в Сирії, а, згідно з цим документом, Сполучені Штати та їх союзники дозволили, щоб їх військові дії проти угруповання «Ісламська держава» затьмарили зусилля, спрямовані на змушення режиму Асада припинити зловживання. Згідно доповіді, багато країн, серед яких Нігерія, Кенія, Єгипет та Китай відреагували на реальні або припустимі загрози тероризму репресивними політиками, що в кінцевому підсумку призвели до кризи.



    У доповіді, експерти HRW попереджають, що у Франції існує небезпека того, що реакція уряду на напад на редакцію журналу Charlie Hebdo – використання антитерористичного законодавства, щоб зупинити підбурювання до насильства — матиме гальмівний вплив на свободу слова і заохочуватиме інші уряди використовувати подібні закони проти супротивників. На більш ніж 600 сторінках, Human Rights Watch детально презентує порушення прав людини в усіх регіонах світу, де є конфлікти і досліджує причини, що привели до серйозних криз і зачіпають мільйони людей. Президент організації каже, що так-звана арабська весна переросла в конфлікти і репресії у відповідних країнах, ісламісти-екстремісти вчиняють масові вбивства на Близькому Сході, в деяких частинах Азії та Африки, а в Україні виникли напруження типу холодної війни і був збитий цивільний літак.



    Іноді здається, що світ ось-ось розвалиться, говорить Кеннет Рот. На підставі подій, проаналізованих у 2014 році він вважає, що «уряди багатьох країн світу, навіть якщо приділяють особливу увагу питанням прав людини, вважають, що загрози безпеці є більш важливими, ніж права людини, які розглядають як розкіш і відкладають на другий план. Такий підхід є не тільки неправильним, а й безперспективним і контрпродуктивним», стверджує голова Human Rights Watch.



    Стосовно ситуації на сході України у доповіді говориться, що найбільше потерпають мирні люди і відзначаються зловживання з обох сторін у конфлікті, а також наголошується на тому, що увага до конфлікту на сході України залишила непоміченими зловживання Росії в Криму, який вона окупувала в 2014 році, і де татари, які виступають проти анексії та журналісти стали мішенню російських воєнізованих груп. Для Румунії, як держави НАТО, зміцнення східного флангу Альянсу є головним пріоритетом в даний час, стверджують представники влади. Нещодавно на Форумі глобальної безпеки GLOBSEC у Братиславі, глава румунської дипломатії Богдан Ауреску торкнувся безпрецедентної кризи безпеки в Європі після Другої світової війни, що почалося в минулому році порушенням основних норм міжнародного права, і закликав до спільного чіткого підходу до кризи в Україні.



    Незважаючи на угоди, конфлікт продовжує робити жертви, а сиуація залишається невизначеною. В інтервю нашій радіостанції професор Юліан Фота, колишній радник президента з питань безпеки, розповів про можливі наслідки для Румунії у разі продовження гарячого конфлікту поблизу румунського кордону: «Наша ситуація безпеки вже перебуває під знаком запитання через те, що відбувається в Україні і вже було поставлене під знак запитання тим, що сталося в Грузії у 2008 році. Криза в Україні, конфлікт на сході України, а також незаконна анексія Криму, просто підкреслюють цю невизначеність і стурбованість. Перед нами постає запитання, що нам робити в цій ситуації? Ми не маємо ніякого контролю над міжнародною обстановкою, ми занадто мала або середня за розміром країна, але у нас є контроль над нашою власною ситуацією. Тому моя відповідь на вищезгадане запитання наступна: кращою реакцією Румунії на такі кризи є наведення порядку усередині нашої країни.»



    «Тому що, – каже Юліан Фота, – ніхто не знає, що принесе майбутнє, і я сподіваюся, що ми не опинимося знов у ситуації, як та, з якою ми вже стикалися, наприклад, в 1940 році, коли нам оголосили ультиматум і змусили поступитися національними територіями протягом 48 годин, а ми не були в змозі якось відреагувати.»