Tag: право

Румунська держава усе ще пасе задніх в Європі, коли йдеться про повагу та гарантування свободи і безпеки ЗМІ, а також необмеженого доступу до інформації, що становить суспільний інтерес, – вважає Ліана Ганя, голова організації ActiveWatch. На її думку, однією з головних проблем залишається непрозоре фінансування ЗМІ великими політичними партіями, що призводить до обґрунтованих підозр у спотворенні суспільного порядку денного в ЗМІ. У той же час, нечисленні журналістські голоси, які критикують політичну владу, стали мішенню кампаній з дискредитації, ініційованих політиками або засобами масової інформації з довгою історією відхилень від професійної етики, – зазначила Ліана Ганя. Вона каже, що держава повинна здійснювати реальний контроль над спецслужбами, обмежити їхні зростаючі повноваження та їхню здатність втручатися в реалізацію права на свободу вираження поглядів.

Зі свого боку, президентка Незалежного центру журналістики Йоана Аведані заявила, що в Румунії є великі проблеми зі ЗМІ, які належать до компетенції держави і її здатності їх вирішити. Серед них вона назвала недостатню прозорість володіння акціями медіа-компаній та їхнього впливу на редакційне політику, напади на журналістів із зони впливу або агресивний дискурс проти них. Румунська держава повинна зрозуміти, навіть без тиску з боку Європи, що ЗМІ є легітимним гравцем у суспільних дебатах, і що їхня критична роль знаходиться поза будь-якими партійними або матеріальними інтересами, підкреслила Йоана Аведані.

Ці думки були озвучені в контексті заяв віце-президентки Європейської комісії з питань цінностей та прозорості Вери Юрової, яка вважає, що нинішній стан румунських засобів масової інформації не дуже райдужний і ще багато чого потрібно вдосконалювати. На запитання, чи достатньо нових законодавчих інструментів, запропонованих Єврокомісією минулого року і тих, що зараз знаходяться в процесі прийняття, для вирішення цих проблем, вона відповіла ствердно, додавши, що до того часу очікує більшого від румунської влади.

У Звіті Єврокомісії про верховенство права за 2022 рік зазначається, що ЗМІ в Румунії стикаються з різними проблемами, серед яких прозорість медіа-власності залишається неповною, а також погіршення ситуації щодо погроз, переслідувань і насильства проти журналістів. У 2022 році румунські органи правосуддя винесли два кримінальні вироки особам, які вчинили злочини, спрямовані проти безпеки журналістів.

Європарламент проголосував у середу за резолюцію,
що містить пропозиції щодо механізму захисту та зміцнення демократії, правової
держави та основних прав. Причина проста: нинішні механізми контролю за станом
здоров’я демократії в ЄС не працюють ефективним чином, адже вони недостатньо
примусові у разі, коли уряди відхиляються від правил. У резолюції законодавчий
орган ЄС підтверджує свою стурбованість «зростанням та укоріненням
самодержавних та неліберальних тенденцій», посилених кризою, спричиненою COVID-19,
а також «корупцією, дезінформацією та захопленням державних установ» в ряді
країн ЄС.

У документі зазначається, що ЄС не має необхідних
інструментів для подолання безперервної та безпрецедентної кризи своїх основних
цінностей, наводячи як приклад нездатність Ради досягти конкретного прогресу у
провадженнях проти Угорщини та Польщі. Тому, на думку Європарламенту, існує
потреба у спеціальних рекомендаціях для країн, внаслідок яких може бути
запущений механізм захисту європейських цінностей, процедура констатації
невиконання зобов’язань та висування умов щодо доступу до європейських фондів.

Таким чином, ЄП пропонує укласти інституційну угоду
щодо «Річного циклу моніторингу (дотримання) цінностей ЄС». Він включатиме
профілактичні та коригувальні аспекти на основі конкретних рекомендацій для
таких країн, з графіками та цілями, що стосуються конкретних заходів, процедур
порушення невиконання зобов’язань та умов доступу до бюджету ЄС. Ці пропозиції
зміцнять та замінять чинні механізми, такі як нещодавній звіт Європейської
комісії про стан правової держави. Відсутність прогресу в усуненні виявлених
серйозних проблем може призвести до конкретних примусових дій.

По суті, Європарламент пропонує, обмежити доступ
держав, які не поважають європейські цінності та лібералізм європейського типу,
до фондів європейської спільноти, заснованої саме на принципах, які порушують
ці держави. Парламент затвердить бюджет на 2021-2027 роки лише за наявності
конкретного механізму обумовленості, який дозволить скоротити або зупинити отримання
фінансування від Європейського Союзу, якщо країна-член порушує принципи
правової держави.

Консервативні режими Угорщини та Польщі, яких
безпосередньо стосуватимуться зазначені процедури ЄС, через їхні спроби
політичного підпорядкування правосуддя та суспільних засобів масової
інформації, погрожують заблокувати майбутній багаторічний бюджет ЄС та
Європейський фонд постпандемічного відновлення у розмірі 750 млрд євро, у разі
введення умов щодо правової держави.

На екскомуністичному сході Європи спостерігається
спокуса переосмислювати правила для власної вигоди. Хоча, проти них не були
порушені провадження за недотримання принципів правової держави, подібні
критики лунали й на адресу Болгарії, Словаччини та Румунії, в останньому
випадку через суперечливу ініціативу колишнього лівого уряду про внесення цілої
низки змін до законів, які регламентують основи правосуддя.

Уряд Румунії виділить додатково 3
млн. леїв (майже 640 тис. євро) на фінансування програми надання стипендій румунським дітям, які навчаються в школах з рідною мовою викладання в Україні, – заявила
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле.

Уряд
Румунії стурбований дотриманням та пропагування права мовного самовизначення румунів,
які проживають за кордоном. Сьогодні ми вживемо заходів, які дозволять
отримувати стипендії якомога більшій кількості учнів румунської національності,
які навчаються у школах з румунською мовою викладання в Україні. До фондів,
виділених на фінансування цієї програми, ми виділимо ще 3 мільйонів леїв,
враховуючи, що кількість школярів, які бажають навчатися румунською мовою та
отримувати стипендію, цього року збільшилася на 60% порівняно з попереднім навчальним
роком», – зазначила Віоріка Денчіле на засіданні уряду.

Глава румунського
уряду додала, що ця програма призвела до збільшення кількості етнічних румунів,
які бажають зарахувати своїх дітей до шкіл з рідною мовою викладання і значно
сприяє поглибленню знань румунської мови.

Протягом останніх кількох років навчальні програми загальноосвітніх навчальних
закладів Румунії містять і ряд факультативних занять. За спільною згодою шкіл, батьків та учнів, ці факультативи можуть бути обрані починаючи ще з III-го класу. Одним з них є
архітектура. Щойно після його затвердження асоціація «Про архітектуру» за підтримки Спілки архітекторів Румунії розробила й план та підручник для III-го і IV-го класів. Навчання за підручником можна проводити протягом року або двох років у III-му та IV-му класах.

Архітектор Міруна Грігореску, одна із засновників організації «Про архітектуру» розповідає про ініційований ними
проект. «Цей факультативний предмет був введений в рамках пілотного проекту у сімох класах в Бухаресті, в 2012-2013-му навчальному році. Потім викладання цього предмету зросло в геометричній
прогресії: в наступному році у нас було 60 класів і на сьогодні цей предмет викладається понад у 100 класах по всій країні. У минулому році ми відправили підручники до 37 населених пунктів.»

У класах, в яких викладається цей предмет зазвичай
присутній архітектор, який на добровільній основі допомагає вчителю у проведенні
занять. Предмет «Про архітектуру» поєднує теорію з практикою, а головний
наголос ставиться на виявленні дітьми міста, в якому вони проживають. Міруна
Грігореску. «У віці дев’ять, десять або одинадцять років, скільки мають наші діти,
дуже важливо, щоб вони проекспериментували своє місто, важливо їм пояснити і
заохотити їх подивитися на нього з іншої перспективи. Повертаючись у клас, учні
обговорюють з архітектором побачене і почуте і, врешті-решт, будують власними руками
різні речі, від мініатюрних будівель до макетів міста зусиллями всього класу.
Діти вчаться як зменшити масштаб і зрозуміти, що таке план об’єкту, фасад або
ергономіка. Звідси вони починають вивчати матеріали і текстури, а також
географічний та кліматичний і, навіть, історичний
контекст будівель. Потім вони дізнаються про місто і як воно функціонує як
механізм або як організм. Вони дізнаються й про міське регулювання та його важливість.»

З огляду на зростаючу популярність
факультативних курсів, представники системи освіти у співпраці з громадянськими
організаціями розглядають можливість введення нових занять. Одним з них є
правознавство. Суддя Крісті Данілєц, член Вищої ради юстиції, взяв участь у
цих дискусіях. Він навіть розробив підручник для старшокласників, який може
бути використаний, коли юридична освіта буде включена в навчальну програму. Що повинен
містити цей новий курс? Відповідає суддя Крісіті Данілєц: «Ми виходимо за теоретичні
рамки і розповідаємо дітям те, що їм дозволено і не дозволено робити, щоб не
порушувати закони держави, від Конституції до Кримінального кодексу, від їх
обов’язків, коли вони йдуть по вулиці в школу, обов’язки по відношенню до сім’ї,
до їх прав. Вони також дізнаються про свої права та обов’язки, коли мають
справу з певною державною установою. В останні роки у Румунії збільшилася кількість
дітей, що постають перед органами правопорядку. Усе більше і більше
дітей-злочинців, все більше і більше дітей-жертв і все більше і більше дітей-жертв
зловживання своїх батьків. Якщо суспільство не робитиме все, щоб не допустити порушення
законів, досить імовірно, що через п’ять чи десять років, коли ці діти стануть
дорослими, вони можуть стати правопорушниками.»

Підручник з правового виховання складається з кількох розділів, що ознайомлюють
дітей з чинним законодавством. Крісті Данілєц: «Він містить 15 уроків з правового виховання, що пояснюють дітям нетехнічною мовою, з численними прикладами, як правильно вести себе в суспільстві, їх права
до отримання внутрішнього паспорту. З підручника діти дізнаються, що з ними
відбувається, якщо батьки виїхали працювати за кордон або розлучені, як вони
можуть захистити себе від насильства в сім’ї, або що таке викрадення дитини. Так
само вони дізнаються, які речовини заборонені неповнолітнім, я маю на увазі
алкоголь, тютюн і наркотики, або як вони захищені законом у разі придбання
невідповідного товару або електроапарату, що не працює належним чином. Інші розділи
присвячені правилам дорожнього руху, як карається безквитковий проїзд дитини у міському
транспорті, коли дитина може відкрити рахунок у банку, в якому віці можна
укласти договір про надання послуг або трудовий договір.»

Усі ці
практичні питання дуже цікавлять школярів, як розповів Хорія Оніце, президент
Національної ради учнів. «Ми з самого початку підтримали цю ініціативу,
виходячи з того, що наша школа повинна навчити учнів бути громадянами, як інтегруватися
на ринок праці. На жаль, в цей час, школа не робить ні того, ні іншого. Школа
пропонує теоретичну базу знань, нецікаву для учня. Не вчить його як вчитися
самотужки. Ці додаткові предмети, ці матеріали приносять додану вартість системі,
а деякі з них мають широкий діапазон застосовності. Я маю на увазі правове
виховання, фінансове виховання тощо. Кілька місяців тому ми навіть провели
опитування серед 7000 учнів, а багато з них сказали, що вони розчаровані тим,
що закінчують 12 класів, отримали багато інформації, але їх ніхто не навчив, що
таке трудовий договір, не пояснив різницю між законом і постановою уряду, які
повноваження має парламент. Незалежно від того, ким і де працюватимуть, вони стикатимуться
з такими питаннями: що таке ПДВ, що означає податок… Ці питання ніяк не порушуються
в системі освіти Румунії.»

Навіть і вже затверджені факультативні курси не «обираються» і не
викладаються, так як цього хотіли б учні. Хорія Оніце пояснює: «На жаль, небагато
шкіл вибирають ці факультативи належним чином, тобто простою більшістю голосів.
Учні та їхні батьки, в якості осіб, які підтверджують вибір школяра, вибирають ці
факультативи із запропонованого школою списку. На жаль, у цьому списку немає
таких предметів як правове виховання або архітектура та інші, тому що школа пропонує
традиційні предмети, щоб забезпечити вчителям повну норму.»

Наостанок слід сказати, що нещодавно Міністерство освіти винесло на публічне обговорення рамковий план
середньої освіти, який містить більше факультативних курсів ніж раніше.