Tag: презентація

  • Презентація збірки «Сторінки української літератури» румунською мовою

    Презентація збірки «Сторінки української літератури» румунською мовою

    У 2024 році коштами Союзу українців Румунії у бухарестському видавництві «RCR Editorial» вийшла друком збірка «Pagini de literatura ucraineana» (українською «Сторінки української літератури»). Розміром 498 сторінок книга містить переклади з української на румунську мову творів найбільш відомих українських письменників. Переклад належить колективу перекладачів Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, а саме: Міхаєлі Гербіл, Івану Гербілу, Христині Сілагі та Джессіці Білчек. Редактор збірки – Йосеф Крістіан Пашкалеу, викладач румунської мови того самого університету. Презентація книги відбулася на 31-му книжковому ярмарку Gaudeamus 2024 у Бухаресті, організованому Радіо Румунія, за участі перекладачів, представників СУРу та читачів.

    Доктор доцент українського відділу Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя та голова Клузької філії СУРу Іван Гербіл подає деталі про цю книгу: «Збірка “Сторінки української літератури” (румунською «Pagini de literatura ucraineana») появилася за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії, який підтримує книговидання й, взагалі пресу. Хрестоматія містить переклади румунською мовою із прози шести класиків української літератури, таких як: Марко Вовчок, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник,  до яких добавлено представника покоління «Розстріляного відродження» Миколу Куліша. Збірка, видана цього року у видавництві RCR Editorial в Бухаресті, містить 498 сторінок і укладена новоствореним колективом перекладачів Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, до якого належать: Міхаєла Гербіл, Крістіна Сілагі, Іван Гербіл та Джессіка Білчек. Редактор збірки –  викладач румунської мови філологічного факультету того ж університету Йосеф Крістіан Пашкалеу, який написав і передмову. Наукові референти: Корнелій Ірод, Штефанія Пєтряну та Йосеф Крістіан Пашкалеу. Обкладинка зроблена Іриною Мойсей, головним редактором літературно-культурного журналу «Наш голос». Презентація збірки відбулась у Бухаресті 4 грудня, на 31-му книжковому ярмарку Gaudeamus, на якому були присутні голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, письменник Михайло Трайста, члени Ради СУРу та прихильники української культури та літератури.»

    Лектор доктор українського відділу Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Міхаєла Гербіл говорить про важливість та зміст цієї збірки: «Ідея написання збірки «Сторінки української літератури» появилася з суто прагматичних мотивів, а саме для того щоб полегшити доступ до української літератури студентам, які не володіють дуже добре українською мовою або які зовсім не знають її, й тут маю на увазі румуномовних студентів, які вивчають українську мову з початкового рівня. Це так би мовити початковий задум збірки. Пізніше, коли збірка була вже оформлена, виявилося, що це чудова нагода для того, щоб відкрити румунському читачеві чудовий світ української класичної літератури, яка проходить всі літературно культурні течії та напрямки від просвітницького реалізму, сентименталізму, романтизму, реалізму до модерністських та постмодерних течій. Прозові твори, які складають дану хрестоматію були перекладені у хронологічній послідовності наступними перекладачами: Джессіка Білчек, яка переклала повісті Марка Вовчка «Козачка», «Одарка», «Два сини», «Ледащиця». Джессіка також переклала «До світла» і «Поєдинок» Івана Франка. Моя колега Крістіна Сілагі переклала «Людина» та «Valse mélancolique» («Меланхолчний вальс») Ольги Кобилянської, а також «Голосні стурни» і «Над морем» Лесі Українки. Я переклала з творчості Коцюбинського «Сміх», «Невідомий» та «З глибини», Іван Гербіл переклав Василя Стефаника, не буду перелічувати всі новели, здаю лише декілька: «Портрет», Сама-самісінька”, «Новина». Я також переклала «Патетичну сонату» Миколи Куліша», яка завершує збірку. Художній універсум, який пропонує читачеві ця збірка дуже різнобарвний і багатий на теми, мотиви, жанри та художньо-стилістичні прийоми. Тут відзеркалена, як об’єктивна дійсність другої половини ХIХ століття, в якій в основному викривається зло кріпосницького права у прозі Марка Вовчка, наприклад, трагічна доля української жінки на плечах, якої найтяжче тисне ярмо безправя, так і суб’єктивне сприйняття дійсності через експресіонізм Стефаника та імпресіонізм Коцюбинського. Не бракують також ідеї жіночої емансипації у творчості Ольги Кобилянської або образи вільних самодостатніх, гордих жінок Лесі Українки. Слід зазначити величезний внесок вищезгаданих письменників щодо європеїзації української літератури через їхню видавничу, перекладацьку, громадську діяльність. Таким чином, українську літературу можна зарахувати до найкращих зразків європейської літератури тим більше, що не одного разу її приходилося боротися з різними указами та церкулярами за своє право на існування.  Це перший том збірки  «Сторінки української літератури». Сподіваємося наступного року вийде й другий том. Отож запрошуємо читачів, як румунів, так і українців  пірнути у художній світ української класичної літератури, насолоджуватися скарбами української словесності та відкрити для себе нові грані художнього слова.»

    Мастераднка Клузького філологічного факультету Джессіка Білчек говорить про твори, які вона переклала, про перекладацьку роботу та про отримання задоволення від перекладу: «Я переклала чотири твори Марка Вовчка: «Козачка», «Одарка», «Два сини» і «Ледащиця». Також, переклала два твори Івана Франка: «До світла» і «Поєдинок». Без викликів не обійтися у перекладацькій роботі. По-перше, потрібно відчути твір, потрібно відчути ті почуття та переживання, які спонукали письменника взяти перо в руку та написати такі перлини! Лише якщо перекладач увійшов у атмосферу твору та відчув її по-справжньому, він буде здатний перекласти його якісно на іншу мову. По-друге, в усіх творах зустрічаємо архаїзми, фразеологізми та різні терміни яким не завжди легко знайти відповідні вирази у румунській мові. Але, якщо дивитися на результати, то всі труднощі майже забуваються. Я відчула на собі, як цей досвід збагатив мене. Завдяки оповіданням Марії Вілінської, я почула душевний крик жінки, яка вибрала, літературним шляхом, боротися за жіночі права, за справедливість та за нормальне життя. Про Франка, генія нашого народу, можна дуже багато чого сказати. Спочатку, деякі його твори мене залишали без слів, але зараз розумію, що саме ці твори  відображають його внутрішню силу, майстерність та мудрість. Безперечно, перекладати таких відомих письменників – це велика честь і, водночас, відповідальність. Вважаю за честь і співпрацю з такими досвідченими перекладачами, від яких я багато чого навчилася. Зараз, дуже радують відгуки читачів. Звісно, ми прекрасно усвідомлюємо цінність перекладених творів, саме тому й хочемо донести їх і до румунського читача, але і кожне добре слово сказане про нашу літературну приносить особливе задоволення. Тому заохочую всіх: читайте та діліться враженнями з іншими!»

    «Ця книга є результатом зусиль, докладених перекладачами у трьох вимірах: створення антології-документ з літературної та історіографічної точок зору; відбір відповідних творів для забезпечення тематичної цілісності; переклад і, не в останню чергу, відшліфовування матеріалу румунською мовою. Кожному з письменників, включених до антології, присвячено дві сторінки біо-бібліографічної довідки з основними лініями їхнього екзистенційного та професійного розвитку, а також основними творами, архітектурою тем, мотивів та естетичним баченням. Без сумніву, такий спосіб презентації є ідеально вивіреним з точки зору інформативності та виразності, забезпечуючи оптимальну основу для занурення у світ самих творів (…) Вибрані твори є справжніми метафорами людського буття. Письменники вводять у діалог невизначеності та пошуки, з якими читачі можуть себе ідентифікуватися. Підірвані ілюзії (любові, влади, самого існування) є ретельно використаними  ресурсами, щоб представити ключі до мистецтва, розкриваючи виразну силу, за допомогою якої література долає епохи і фіксує сенс людської постійності. Поділяти такі мистецькі бачення передбачає інтерес до творів вражаючої епічної щільності, в яких центральним героєм є людина у всій складності її переживань, особливо в волокнах неминучої трагедії, яка в поєднанні смутку та трансісторичного болю живить зв язуючу силу всього літературного матеріалу, що увійшов до антології. Чудовий переклад румунською мовою українських літературних творів, написаних на зламі XIX-XX століть, ця книга є видавничим подарунком для читачів, які захоплюються творами, що досліджують безодню людського духу», – написав у вступному слові до книги «Pagini de literatura ucraineana» (укр. «Сторінки української літератури» лектор доктор Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Йосеф Крістіан Пушкалеу, редактор збірки.

  • Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

    Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

    8 жовтня ц.р. у приміщенні Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки в Києві відбулася презентація збірки румунської поезії «Таблиця повернень» у перекладі Віктора Баранова. Подія була присвячена темі перекладів українською творів молдовських і румунських поетів в творчості Віктора Баранова, який свого часу в Київському університеті імені Тараса Шевченка як фах вивчав румунську філологію і чимало років був головою Культурної асоціації «Україна-Румунія».

     

    Участь у заході взяли: Повноважний Міністр Посольства Румунії в Україні Міхай Дону, заступниця Голови місії Румунії в Україні Анамарія Вероніка Сандор, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь та його радник-посланник Штефан Горда, професор КНУ Дмитро Чистяк, переклади віршів Віктора Баранова прочитала вдова письменника Лідія Петрівна Баранова.

    Директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольга Романюк подякувала присутнім за те, що знайшли час і можливість взяти участь у заході та підтримати його проведення. «Румунська література, література Молдови, як і культура загалом, є надзвичайно багатими, надзвичайно потужними і ще для України недостатньо відомими і знаними. Загалом, чим більше ти цікавишся культурою, літературою, надбанням інших народів, тим ти багатший. Тому наш сьогоднішній захід це ще один крок до пізнання румунської і молдовської літератури. Сьогодні цей захід присвячений пам’яті Віктора Баранова, надзвичайно талановитій людині, яка зробила великий внесок у збагачення української літератури тому що його переклади безцінні. Ми хочемо звичайно, щоб було побільше книжок і румунських авторів, і  авторів з Республіки Молдова, щоб вони були представлені у наших фондах якнайбільше, і звичайно і перекладів, і звичайно і літератури румунською мовою, тому що нам цього теж дуже треба.»

     

    Куратор видання, професор Київського державного університету імені Тараса Шевченка Сергій Лучканин, виступив з публічною лекцією, високо оцінивши значні зусилля покійного українського письменника та інтелектуала Віктора Баранова, який переклав українською мовою вірші з творів таких класиків, як Міхай Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбук, Нікіта Стенеску та інших відомих румунських авторів. «Зустріч була організована в пам’ять про Віктора Баран, який відійшов у вічність 10 років тому. Він був головою Національної спілки письменників України три роки, він відомий передусім як український поет і прозаїк, але відносно небагато, знають те, що Баранов був і видатним перекладачем з румунської і, як він саме говорив, що він прикипів душею до румунської мови, до румунської культури і сам себе називав фахівцем завжди з молдо-румуністики, бо говорячи про його з румунської, маємо на увазі, що румунська мова поширена також і в Республіці Молдова. Він також відвідував і Республіку Молдова, другу румунськомовну державу і має дуже багато перекладів. І саме з Віктором Барановим я познайомився передусім як з перекладачем, коли сам починав вивчати румунську мову далекого 1991-го і привів мене на свою лекцію з румунської мови, Станіслав Семчинський саме Віктора Баранова, свого випускника, свого дипломника. Віктор Баранов писав дипломну роботу під керівництвом Станіслава Семчинського про поезії Емінеску і Шевченка. А потім Віктор Баранов став багато перекладати, він довгий час був заступником голови Товариства «Україна-Румунія», яке очолював ще один відомий поет і пісняр Михайло Ткач, і до останніх днів життя плідно працював.»

     

    Сергій Лучканин розповів, також як виникла збірка Віктора Баранова «Таблиця повернень», до якої включені переклади поезій класиків румунської та світової літератури, які репрезентують історичний поступ румунської поезії від зародження й до сьогодення. «Не всі переклади були за його життя опубліковані й тому, коли він відійшов у вічність, то в його вдови –  Лідії Петрівни Баранової виникла ідея зібрати ці всі переклади з румунської, поетів  Румунії та Республіки Молдова й опублікувати окремою книгою, до якої я написав ґрунтовну передмову як фахівець з румунської філології. І ця книжка, завдяки старанням і Лідії Баранової, і моїх, побачила світ ще 2017 року в Києві, але якось був ковід, почалася війна, тому руки до організації повноцінної презентації  дійшли зараз.»

     

    У своєму слові Посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь висловив щиру вдячність за вагомий внесок у просуванні румунських культурних цінностей серед українського народу, сусіда й друга, зазначивши, що, популяризуючи оригінальні твори та переклади, твори великих поетів Румунії та Молдови будуть наближені до серця та розуму кожного українця. «Упродовж багатьох років Віктор Баранов доклав чимало зусиль для ознайомлення українців із сучасною зарубіжною літературою, зокрема особливо промовистими є його переклади Міхая Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбука та Алексанрду Македонського, Тудора Аргезі, Лучіана Благи, Нікіти Стенеску та Ани Бландіани – видатних імен нашої спільної літератури останніх двох століть. Вшановуючи сьогодні Віктора Баранова, я хотів би також згадати про ще одного наступника покійного Станіслава Семчинського, про Сергія Лучканина, професора цього університету, який сьогодні з нами і який вирішив зібрати в спеціальному томі і видати дорогі нашому серцю переклади. Через таких виняткових людей яскраво сяє згасла зірка Віктора Баранова. Цей блискучий і улюблений нами вірш Емінеску в перекладі Віктора Баранова наводить нас на думку, що він залишив по собі світлий слід в українській літературі та культурі. Популяризуючи цю збірку перекладів, ми наближаємо творчість наших великих попередників до серця і розуму кожного українця.»

     

    Представники посольств заявили про підтримку видань перекладів румунськомовних поетів Віктором Барановим, щоб якнайбільше українських бібліотек отримали їх у свої фонди. Своєю чергою  заступниця Голови місії Румунії в Україні Анамарія Вероніка Сандор висловила сподівання, що, можливо, колись у найближчому майбутньому День румунської мови, який відзначається 31 серпня, Румунія разом з Республікою Молдова та Україною відзначатимуть у Києві або в іншому українському місті. «Ми особливо вдячні, що ви запросили нас сьогодні сюди з нагоди презентації збірки “Таблиця повернень”, завдяки якій практично твори класиків румунської літератури, таких як Міхай Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбук, Лучіан Блага, знайшли свій шлях в душу українців, їх рідною мовою. Ми цінуємо цей зв’язок  між мовами та культурами наших країн як міст, як рукостискання, як знак обраної дружби, яка непідвладна часу і яку ми хочемо і надалі зміцнювати. Ця дружба стала можливою завдяки зусиллям таких людей, як шановний професор Віктор Баранов, пам’ять якого ми сьогодні вшановуємо, пані Лідія Баранова та не в останню чергу професор Сергій Лучканин. Мова нації є важливим елементом у визначенні її ідентичності, вона виражає дух та ідеал нації, і я не можу знайти більш глибокого символу передачі духу та ідеалу нації, ніж емоції поезії.  І коли вона виражена і перекладена на іншу мову дружньої нації, я бачу глибоке свідчення міцної дружби між ними. Ми розглядаємо цю подію як один із багатьох прикладів прагнення українців зберегти свою мовну ідентичність та відзначити дружбу між двома народами і дружбу між двома мовами в контексті викликів, пов’язаних із незаконною та невиправданою агресією проти України.»

     

    З вітальним словом від Національної спілки письменників України виступив український письменник, перекладач, літературний критик, науковець-філолог і громадський діяч, заступник Голови Київської організації Національної спілки письменників України Дмитро Чистяк. «Праця Віктора Федоровича на чолі товариства «Україна-Румунія», на чолі журналу «Київ» і, звичайно, на чолі Національної спілки письменників України, на чолі київської організації, яку він також тривалий час очолював, вона не має нам дати забути про те, який це видатний письменник, поет, перекладач. І саме як перекладач він переклав цілу бібліотеку румунськомовної літератури. Треба сказати, що частіше нам треба згадувати про цю велику працю, згадувати про тих румунських і молдовських побратимів Віктора Федоровича, з якими він працював. І от сьогодні приміром, як символ цієї співпраці маю сказати приємну новину. Попри наш важкий час, у Румунії, стараннями нашого великого друга Президента академії «Міхая Емінеску» Йона Дяконеску укладається, вже завершена робота над Антологією української поезії румунською мовою, від творчості Тараса Шевченка до наших днів. І у цій Антології української поезії є твори зокрема і Віктора Федоровича Баранова. Але треба сказати, що така робота вона має відбуватися і в інший бік. І тому, звичайно, я втішений те, що ми змогли підготувати і видання поезії укладача цієї антології Йона Дяконеску, і великого нашого друга з Молдови, з яким ми багато працювали, незабутнього Ніколає Дабіжи, і всі ці твори, вони представлені, зокрема, в цій моїй авторській антології вибраних творів, де є ці переклади молдовської та румунської поезій. Тому така співпраця буде тривати і ми сподіваємося, що невдовзі ми матимемо змогу презентувати, зокрема і цю Антологію української поезії румунською мовою і це буде запорукою нашої подальшої співдружності.»

     

    Наостанок Сергій Лучканин наголосив на важливості таких подій, особливо в нинішній непростий період випробувань. «Мушу сказати, що відчуваєтться, що суспільство потребує таких заходів. Цей захід зайвий раз довів, що мости культурного єднання між Румунією, Республікою Молдова та Україною, між румунськомовною та українськомовною літературами потрібно будувати, згадувати, наладжувати, адже це зближує,  культурне єднання зближує порозуміння між з народами таке необхідне в наш час. Я особисто дуже вдячний Румунії, керівництву Румунії, румунському народові, як і Республіці Молдова за всю допомогу Україні в її нелегкий період існування. Я впевнений, що після тих випробувань важких інтерес до наших двох культур, до української в Румунії та в Республіці Молдова і до румунської в Україні, зокрема в Києві, яка постійно наголошую, що в Чернівцях це зрозуміло, а зокрема в Києві, він має зростати.»