Tag: президентські вибори

ПОСТАНОВА – Уряд Румунії ухвалить у понеділок, на останньому цьогорічному засіданні, термінову постанову, яка передбачає скорочення видатків державного сектору у 2025 році. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, включає такі заходи, як призупинення прийому на роботу в державний сектор або заморожування пенсій і зарплат працівників державного сектору на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові години, а також не будуть надаватися премії та бонуси. Згідно з проєктом, опублікованим Міністерством фінансів, заходи, викладені в цій постанові, матимуть фінансовий вплив на суму понад 133 мільярди леїв (близько 26,6 мільярда євро) в наступному році. У 2025 році доходи бюджету зростуть на 7,11 млрд леїв (понад 1,4 млрд євро), а витрати бюджету скоротяться на 126,26 млрд леїв (близько 25,2 млрд євро). Профспілки розкритикували положення документа і попередили про акції протесту. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то він має бути ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для ухвалення на позачерговій сесії.

 

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

 

ОПИТУВАННЯ – Більше половини румунів вважають, що 2024 рік був для Румунії економічно гіршим, ніж минулий, згідно з телефонним опитуванням IRES. Розгорнута Росією війна в Україні, політична криза та зростання цін були головними проблемами 2024 року.  Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе зараз, і стільки ж кажуть, що у них не було жодної причини для великої радості в 2024 році. Дані також показують, що політики залишаються на останньому місці серед категорій, яким румуни довіряють. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, більше чотирьох з 10 румунів вказали на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина – хорошим. Майже чверть румунів відчули полегшення від рішення КС, 17% були розлючені, 16% обурені, а 15% відчули жаль і страх.

 

КОРДОН – Понад 183.600 румунських та іноземних громадян, перетнули кордони Румунії за останню добу – повідомила прикордонна поліція. З 1 січня 2025 року, коли Румунія приєднається до Шенгенської зони вільного пересування з сухопутними кордонами, 33 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Болгарією, а також при Чорному морі та приморському Дунаї, будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові, на південному кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня.

 

ЗБРОЯ – Понад 3100 одиниць вогнепальної зброї було конфісковано румунською поліцією за перші 11 місяців цього року. З них близько 1300 одиниць – летальна зброя, а решта – нелетальна, йдеться у прес-релізі румунської поліції. Вилучення були результатом кількох дій, пов’язаних з браконьєрством, вибуховими або небезпечними речовинами. Поліцейські також стверджують, що з конфіскованої зброї близько 1220 одиниць перебували у незаконному володінні. Також було вилучено понад 277.000 одиниць боєприпасів. Щодо заходів у сфері мисливського господарства, то вилучено майже 1000 кг м’яса дичини, понад 700 трофеїв та 45 одиниць техніки, які використовувалися для браконьєрства. В інших операціях вилучено майже 80 тонн піротехнічних виробів.

 

ЛІТАК – У Південній Кореї оголосили семиденну національну жалобу після того, як літак компанії Jeju Air зі 181 людиною на борту розбився під час посадки в аеропорту Муан (на південь від столиці Сеула). За останніми даними, вижили лише двоє осіб. Це найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в Південній Кореї. За даними південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, причиною аварії, ймовірно, став «контакт із птахами, який призвів до несправності шасі». Літак приземлився на черево і загорівся, коли вдарився об огорожу в кінці злітно-посадкової смуги.

 

ГРУЗІЯ – Колишній професійний футболіст Михайло Кавелашвілі, різкий критик Заходу, склав присягу президента Грузії в неділю на тлі великої політичної кризи в колишній радянській республіці Південного Кавказу. Прозахідна колишня глава держави Саломе Зурабішвілі оголосила, що йде з посади президента, але підтвердила, що обрання Кавелашвілі було нелегітимним. Колегія виборців, підконтрольна правлячій партії «Грузинська мрія», висунула його кандидатуру на посаду глави держави на засіданні в середині місяця без будь-яких зволікань. У Грузії повноваження глави держави обмежені і значною мірою символічні, але це не завадило Зурабішвілі жорстко критикувати виконавчу владу, звинувачувати її в авторитарному дрейфі та русофільстві і стати одним з голосів проєвропейської опозиції. Протестувальники звинувачують Кавелашвілі в тому, що він є маріонеткою тіньового мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який заробив статки в Росії, заснував партію «Грузинська мрія» і з 2012 року керує країною.

У Румунії президентські вибори зазвичай викликають найбільший інтерес і пристрасті. Більше того, цей рік – особливий, оскільки, після двох десятиліть, він поєднує в собі всі можливі вибори – два тури виборів на найвищу посаду організовані до і після парламентських виборів, що збільшує виборчі ставки. Висловлюючись комерційним жаргоном, попит з боку електорату високий, але пропозиція – не з точки зору кількості, бо кандидатів 13, а з точки зору якості – дуже слабка, можливо, найслабша за останні 35 років, в унісон кажуть коментатори та аналітики.

І у них є свої аргументи: більшість кандидатів не мають чітко окресленого професійного профілю, навіть якщо вони мали політичний досвід, у них мало або зовсім немає харизми, а деякі з них не уникли корупційних скандалів; з іншого боку, є кандидати, чия компетентність у сфері зовнішньої політики та безпеки – сферах, які домінують у посадовій інструкції президента, – доведена і не викликає сумнівів, але вони страждають з точки зору політичної підтримки, оскільки вступили у перегони як незалежні кандидати.

Крім того, ці президентські вибори страждають ще в одному відношенні: один з кандидатів вважається безсумнівним претендентом на вихід у вирішальний тур 8 грудня, але за друге місце борються щонайменше два, якщо не три кандидати, і це парадоксальним чином розбавляє напруженість перегонів. Протистояння 1992 та 1996 років між Іоном Ілієску та Емілем Константінеску, 2004 року між Траяном Бесеску та Адріаном Настасе, а також 2014 року між Клаусом Йоганнісом, нинішнім президентом, та його колишнім опонентом Віктором Понтою – все ще свіжі в колективній пам’яті.

Усі вони були змаганнями між основними політичними блоками, лівими та правими, причому останні перемагали протягом останніх двох десятиліть. За одним винятком, під час нинішньої президентської кампанії відбулися лише одні телевізійні дебати, та й ті не об’єднали всіх кандидатів. З ідеологічної точки зору, у змаганні представлені всі напрямки – від соціал-демократів до лібералів, від центристських проєвропейців до популістських націоналістів і сувереністів.

У Румунії виборча кампанія розпочалася 9 червня, коли одночасно пройшли місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту. 24 листопада та 8 грудня відбудуться два тури президентських виборів, а між ними, 1 грудня, в Національний день, пройдуть вибори до Парламенту Румунії. Румунські виборці, які проживають або перебувають за кордоном, зможуть проголосувати в першому турі президентських виборів протягом 3 днів, у п’ятницю, суботу та неділю. За кордоном влада організувала рекордні 950 виборчих дільниць. За даними Постійного виборчого органу, близько 7 000 румунів, які проживають за кордоном, вирішили проголосувати поштою.

Народжений в 1958 році,
колишній посол у Вашингтоні та колишній
міністр закордонних справ на початку
2000-х років, коли Румунія була прийнята
до НАТО, Мірча Джоане завжди вважався
одним з найбільш атлантистськи
налаштованих румунських політиків. У
2005-2010 роках він очолював СДП, партію,
яка вже понад три десятиліття домінує
на румунській політичній сцені. І, що є
досить незвичайним фактом для
соціал-демократичних лідерів, від Іона
Ілієску до Лівіу Драгні,
через Адріана Нестасе чи Віктора Понту,
він ніколи не був фігурантом жодної
кримінальної справи чи звинуваченням
у плагіаті.

У 2009 році Мірча Джоане програв у
вирішальному турі президентських
виборів Траяну Бесеску з різницею менше
одного відсотка. З 17 жовтня 2019 року румун
Мірча Джоане є заступником Генерального
секретаря НАТО, і останнім часом, за
даними преси та політологів у Бухаресті,
він частіше буває в країні, ніж у Брюсселі,
що може свідчити про його бажання знову
балотуватися на посаду президента
Румунії наприкінці цього року.

Кілька днів тому заступник Генерального
секретаря знову приїхав на батьківщину,
щоб презентувати в місті
Плоєшть (південь) свою
книгу Битва за майбутнє Румунії.
Думки румуна на чолі НАТО. З цієї
нагоди, говорячи про масштабні
навчання НАТО, які незабаром відбудуться
в Польщі, найбільші з 1988 року, Мірча
Джоане заявив, що він хотів би сприймати
їх як стримуючий фактор для можливих
супротивників.

90 000 людей, широкий спектр техніки,
всі союзники (…) беруть участь у цих
навчаннях, в тому числі і з нашої країни
(…) Ми показуємо,
що ми сильні і що здатні
швидко і професійно перекинути додаткові
сили з Північної Америки до Європи, і
що весь альянс може мобілізуватися,
– сказав Джоане. Він також
каже, що Америці потрібні союзники в
Європі і в усьому світі, і якщо Дональд
Трамп повернеться в Білий дім після
осінніх виборів, то, ймовірно, у відносинах
США і НАТО будуть інші акценти.

Джоане нагадав сказане
не тільки Трампом, але і всіма американськими
президентами: багато європейських
союзників Америки не інвестують в
оборону, і Америка змушена платити за
безпеку своїх союзників, в той час як
вони дбають про свою економіку і отримують
дешевий газ від росіян. Але, нагадує
генсек, у своїй останній промові про
стан нації майже чотири роки тому Трамп
похвалив НАТО.

Говорячи про підготовку румунської
армії до можливого конфлікту, Джоане
наголосив на важливості військових
навчань: Коли ви чуєте про навчання,
не хвилюйтеся. Я сподіваюся, що Румунія
(…) завдяки цим великим інвестиціям
(…) зможе відродити оборонну промисловість
(….) Шкода, що не намагається створювати
робочі місця, не створює екосистему
інновацій навколо оборонної сфери,
– підсумував офіційний представник
НАТО.

Республіка Молдова готується до президентських виборів, перший тур яких відбудеться 30 жовтня. Це перші президентські вибори за останні 20 років, оскільки, починаючи з 2001 року, президент був обраний парламентом, що викликало кілька політичних криз.

У березні поточного року, Конституційний суд прийняв рішення про проведення президентських виборів. Реєстрація кандидатів проводиться до 29 вересня, але представники найвпливовіших партій вже зареєструвалися, офіційно, в Центральній виборчій комісії в Кишиневі. Відповідно до Виборчого кодексу, всі кандидати – за підтримки партій або незалежні, повинні зібрати не менше 15.000 підписів на свою користь. Опитування свідчать про те, що найбільше шансів має лідер Соціалістичної партії, Ігор Додон.

За ним слідують колишній міністр освіти Майя Санду, яка проявила себе шляхом реформ в цій галузі, і політик Андрей Нестасе, лідер масових протестів восени минулого року. Обидва вони оголосили, що до кінця передвиборної кампанії, візьмуть рішення стосовно підтримки єдиного кандидата, щоб не розпорошувати голоси проєвропейських виборців. Явним є те, що жоден з кандидатів не збере більшість голосів з першого туру. Серед відомих політичних діячів, які змагатимуться в цих виборах є колишній прем’єр-міністр Юріє Лянке, колишній спікер Парламенту Маріан Лупу і колишній тимчасовий президент Республіки Молдова Міхай Гімпу.

Останні три належать до чинної проєвропейської правлячої коаліції. Комуністична партія можливо не візьме участь у виборах, які вона вважає неконституційними. За словами лідера партії Володимира Вороніна, рішення Конституційного суду про повернення до прямих виборів президента було незаконним, зміна могла бути зроблена, на його думку, тільки шляхом референдуму.

Громадсько-політичний рух Рівноправність, керівництво якого було перейнято мером міста Оргей Іланом Шор, головного підозрюваного у справі про зникнення мільярда доларів з банківської системи Республіки Молдова, призначив Інну Попенко в якості кандидата, так само поступив і мер міста Бельц, суперечливий політик Ренато Усатий, який запропонував журналіста російської мови в якості кандидата від партії, чиїм лідером є.

Політологи цитовані Радіо Кишинів вважають, що президентські вибори будуть мати геополітичний характер, так як це сталося в останні роки. Вони кажуть також, що можлива зміна вектора від проєвропейських демократів до проросійських соціалістів не може принести позитивні зміни в економічному і соціальному планах.

Центральне виборче бюро Румунії оприлюднило у неділю остаточний список кандидатів у президенти Румунії та їхні виборчі знаки. На перегонах, які відбудуться 2 листопада за найвище крісло в державі боротимуться дві жінки та 12 чоловіків. Двоє кандидатів балотуються від виборчих альянсів, вісім – від політичних партії, а четверо — незалежні кандидати. За даними опитувань, найбільші шанси має чинний премєр-міністр і лідер правлячої лівої Соціал-демократичної партії Віктор Понта, який покладається на підтримку правлячої Соціал-демократичної партії та двох політичних союзників по правлячій коаліції — Національного союзу “За прогрес Румунії” і Консервативної партії. Віктор Понта сказав, що має намір замінити профіль президента, з генератора кризи на представника громадського інтересу.

Великі шанси пройти до другого туру президентських виборів має і голова Націонал-ліберальної партії, мер міста Сібіу Клаус Йоганніс, кандидат від опозиційного правоцентристського Християн-ліберального альянсу, в який обєдналися недавно Демократ-ліберальна і Націонал-ліберальна партії. Клаус Йоганніс ствердив, що має намір провадити зовсім іншу політику. Лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор, віце-прем’єр-міністр та міністр культури, бажає, щоб Румунія стала сильнішою силою в регіоні, в той час як голова партії “Народний рух”, Елена Удря, колишній міністр у кабінеті Еміля Бока виступає на користь демократії та розвитку. Її підтримує нинішній Президент Румунії Траян Бесеску, другий термін каденції якого добігає кінця. Лідер партії Велика Румунія Корнеліу Вадим Тудор знову намагається стати президентом Румунії. Він вважає, що найважливіші проблеми країни є бідність та недоліки у функціонуванні державних установ. Дан Дяконеску засновник популістської Партії народу Дана Дяконеску заявив, що він є кандидатом простих людей.

Серед незалежних кандидатів, фігурує голова Сенату Румунії Келін Попеску Терічану, колишній прем’єр-міністр, який має амбітний проект для держави — Румунія – 7 місце в Європейському Союзі, колишній директор Служби зовнішньої розвідки Румунії Теодор Мелешкану, який недавно подав у відставку з посади голови цієї установи та має який намір стати президентом всіх румунів і правого і лівого напряму а також євродепутат Моніка Маковей, ціллю якої є збереження західного напряму зовнішньої політики Румунії.

З-поміж менш відомих широкому загалу кандидатів на президентське крісло згадаємо Константіна Ротару від партії “Соціалістична альтернатива”, Вільяма Бринзе від Екологічної партії Румунії, Мірела Амеріцей від партії “Продемо” і Жолта Сілагі від Народної угорської партії Трансільванії та незалежного кандидата Гьорге Фунара. Політичні оглядачі стверджують, що у відсутності реального інтересу щодо виборчих програм, виборці обиратимуть главу держави у залежності від популярності політичних лідерів. Президентські перегони стартують у пятницю 3 жовтня.

Добігає кінця другий пятирічний термін президентських повноважень Траяна Бесеску, який, згідно з конституцією, не зможе балотуватися на третій президентський мандат. Упродовж 10 років перебування на чолі держави він часто опинявся у складних ситуаціях. Підсумки його діяльності суперечливі, самопроголошений чемпіоном боротьби з корупцією, але із рідним братом за гратами, ненависний одними і обожнюваний іншими, однак більшість румунів фактично байдуже ставиться до Траяна Бесеску. Зазираючи в майбутнє, електорат більше зацікавлений його наступником.

Майже всі опитування громадської думки свідчать, що прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта є фаворитом президентських перегонів від листопада. Кандидат з боку лівого сегменту політичного спектра, лідер дисциплінованої партії, яка контролює більшу частину важелів влади, кандидат Віктор Понта користується важливою логістичною перевагою, до чого додається підтримка окремих ЗМІ. Але, за румунськими стандартами, 42 річний Віктор Понта, занадто молодий, щоб стати віртуальним переможцем президентських виборів. На думку аналітиків, він не перейшов всі етапи у своєму розвитку як політика. Якщо ліві сили об’єднали свої зусилля, енергію та надії довкола однієї людини, з якою можуть виграти або програти все, на правому фланзі румунської політики, який різко фрагментований, велика кількість кандидатів у президенти.

Ліберал-християнський альянс, у складі основних опозиційних правих НЛП та ДЛП, призначив, лідера НЛП Клауса Йоганніса кандидатом на президентських виборах в листопаді. Етнічний німець, мер міста Сібіу, що в центральній частині Румунії, Клаус Йоганніс займає друге місце в опитуваннях громадської думки. Він має крім переваги доброго мера, який дуже добре управляв своїм містом і імідж врівноваженого політика. За нього голосували б зокрема жителі міст рідної Трансільванії. Згідно політологам, Клаус Йоганніс вважається єдиним справжнім суперником у другому турі премєр-міністра, соціал-демократа Віктора Понти.

Решта кандидатів з боку правого флангу мають малих шансів вийти до другого туру президентських виборів. Колишній прем’єр-міністр Келін Попеску-Терічану кандидує з боку Ліберал-реформістської партії. Висунула свою кандидатуру й Моніка Маковей, євродепутат від Демократ-ліберальної партії, хоча партія не підтримує її. Хоча раніше пропрезидентська Партія Народний рух висунула кандидатуру Крістіана Дяконеску, останнім часом його кандидатуру все більш заперечували колеги по партії. Сьогодні колишній міністр Крістан Дяконеску покинув партію та оголосив, що буде балотуватись в президенти незалежним, в той час як голова партії Елена Удря повідомила, що готова висунути свою кандидатуру з боку Партії Народний рух.