Tag: премія

  • 2 червня 2024 року

    2 червня 2024 року

    ПАРЛАМЕНТ – Комітет з економічних питань Сенату Румунії найближчими днями відновить обговорення проблем, про які повідомляють деякі румунські виробники, скаржачись на те, що їхні продукти харчування безпідставно знімають з полиць великих магазинів, і звинувачуючи їх у тому, що вони перешкоджають місцевим компаніям. Міністерство сільського господарства планує запровадити штрафні санкції, якщо торговці знімуть з продажу румунські продукти харчування, які є дешевшими за аналогічні імпортні продукти. Профільні комітети Сенату також планують обговорити законодавчу пропозицію щодо надання фінансової підтримки від держави молодим випускникам кращих закордонних університетів, якщо вони бажають повернутися в країну і відкрити власний бізнес.

     

    BOOKFEST – У неділю в Бухаресті завершився 17-й міжнародний книжковий ярмарок Bookfest. У ньому взяли участь 200 експонентів та 150 видавців з Румунії та сусідньої Респ. Молдова, яка цього року була почесним гостем. До сьогодні любителі друкованого слова змогли відвідати сотні заходів: презентації книг, дебати, тематичні майстер-класи, дитячі ігри та лотереї з несподіваними призами. Міжнародний книжковий ярмарок «Bookfest», який співфінансується Міністерством культури, організовує Румунська асоціація видавців. На попередніх міжнародних виставках країнами-гостями були: Іспанія, Угорщина, Франція, німецькомовні країни (Німеччина, Австрія, Швейцарія), Польща, Чехія, Ізраїль, Швеція, США, Великобританія, Японія та Італія. Книжковий ярмарок Bookfest має місцеві видання в чотирьох великих румунських містах, Тімішоарі (захід), Клуж-Напоці (північний захід), Тиргу-Муреш, Брашов (центр) та ще одне міжнародне видання у Кишиневі, столиці Республіки Молдова.

     

    ЯРМАРОК – З 31 травня по 16 червня Румунія присутня на 83-му Мадридському книжковому ярмарку з національним стендом та 20 літературними заходами. Очікується, що три мільйони відвідувачів відвідають понад 300 заходів для читачів різного віку та 5.000 автограф-сесій. Це вже 13-та участь Румунії у цьому великому заході. Серед румунських учасників  – письменники Габрієла Адамештяну, Єуджен Барз, Аура Крісті, Нікіта Данилов, Крістіан Фулаш, Мігел Гане, Стежерел Олару, Раду Парасківеску, Радміла Попович, Андрея Расучану та Коріна Сабеу, журналістка ВСРР. З іншого боку, Сібіуський міжнародний театральний фестиваль був нагороджений Орденом громадянських заслуг Іспанії від короля Феліпе VI. Нагороду вручить посол Іспанії в Румунії під час 31-го випуску цього культурного заходу, який відбудеться з 21 по 30 червня.

     

    КРЕАТИВНА ЄВРОПА – Проєкти реставрації церкви Святого Михаїла в місті Клуж-Напока (північний захід Румунії) та Євангельської саксонської церкви в селі Алма Вії Сібійського повіту  (центральна Румунія) стали переможцями цьогорічної премії Європейської спадщини, що присуджується в рамках програми Європейського Союзу «Креативна Європа». Церква Святого Михаїла пройшла масштабну реставрацію в період з 2016 по 2022 рік, проєкт включивши також роботи з оновлення та модернізації інтер’єру. У свою чергу, за даними Представництва Європейської Комісії в Бухаресті, відновлена з нуля Євангельська саксонська церква з населеного пункту Алма Вії вважається культурною пам’яткою, що символізує багатовікову історію та майстерність. Церемонія нагородження відбудеться 7 жовтня в Бухаресті.

     

    ТЕРМІНАЛ – У п’ятницю в Сучавському повіті (північна Румунія), на кордоні з Україною, в присутності представників румунської та української влади було урочисто відкрито найбільший в Європі зерноперевалочний термінал. Новий термінал був побудований в рамках державно-приватного партнерства і коштував близько десяти мільйонів євро, фінансування будучи забезпечено найбільшою румунською приватною залізничною групою в Південно-Східній Європі. Завдяки своїм великим перевантажувальним потужностям, термінал стане стратегічним пунктом для потоку зернових вантажів від українського кордону до порту Констанца.

     

    ВОЛЕЙБОЛ – Жіноча збірна Румунії з волейболу зазнала поразки від збірної Іспанії з рахунком 3:1 у неділю в Хіхоні в матчі попереднього раунду Золотої ліги. Однак, незалежно від результату, Румунія була впевнена у виході до Фіналу чотирьох змагань. Румунія (чотири перемоги і дві поразки), разом з Бельгією, Чехією та Україною, візьме участь 15-16 червня у турнірі в Остраві (Чехія), переможець якого отримає 100.000 євро. У суботу чоловіча збірна Румунії з волейболу зазнала поразки від команди Чехії з рахунком 3:2 у Карлових Варах у своєму останньому матчі Золотої ліги. Чоловіча збірна Румунії завершила змагання з двома перемогами і чотирма поразками.

  • Радіовистава «60-ті роки» отримала нагороду ВВС

    Радіовистава «60-ті роки» отримала нагороду ВВС

    Радіовистава Еми Стере 60-ті роки у постановці Міхні Келару нещодавно отримала нагороду BBC у номінації Найкраща європейська драматургія. Починаючи з 2012 року, премія BBC Audio Drama Awards щорічно відзначає оригінальність і видатну якість британської радіо-драми, що транслюється в ефірі та онлайн, а також митців, які беруть участь у створенні цього жанру. Категорія Найкраща європейська драма, заснована у 2019 році, підкреслює роль європейського суспільного радіо у популяризації та розвитку аудіо-драматургії та об’єднує міжнародну спільноту продюсерів радіо-драматургії. 60-ті роки, це вистава, що також була відібрана на інших міжнародних жанрових фестивалях (Grand Prix Nova, Prix Europa) і розповідає про невдачу цілого покоління, першого покоління молодих людей, відрізаних від вільного світу в роки консолідації комуністичного режиму в Румунії.

    Ема Стере, чий роман Діти Марселя (нагороджений преміями Спілки письменників Румунії та ім. Софії Надежде за жіночу літературу, є також дуже талановитою авторкою короткої прози. Ми поговорили з письменницею та журналісткою Емою Стере про актуальність премії ВВС та історію, яка лягла в основу радіошоу 60-ті, адаптованого для радіо і поставленого режисером Міхнею Келару. Ема Стере: Це нагорода, яка має авторитет BBC і це також єдина нагорода в конкурсі, яка присуджується продукту, що не створений самим BBC. Заснована після Брекзиту, категорія Найкраща європейська драма присуджується європейській раідовиставі. Церемонія нагородження, на якій я була присутня, включала всілякі секції, де нагороджували кілька жанрів: передача, радіо-драма, подкасти. Оповідання 60-ті роки з’явилося в першому номері журналу оповідань Iocan, саме там Міхня Келару знайшов його і захотів перетворити на радіодраму. Це був дуже особистий текст для мене, я писала його, думаючи з певним розчаруванням про долю покоління моєї матері. Я написала його дуже швидко, за три години. Але вистава, в її нинішньому вигляді, багато в чому завдячується режисеру Міхні Келару, який зумів створити технічну перлину. Найважливіше в подібних колабораціях – подобатися людям, з якими працюєш, знаходити з ними спільну мову. До того ж, у випадку з цією історією, ми обидва пережили схожий досвід і це, безумовно, мало значення.



    Ема Стере та Міхня Келару співпрацюють вже не вперше, вони разом продюсували інші радіопостановки, які мали міжнародний успіх, створені театральною редакцією Радіо Румунії. Міхня Келару визнаний новатором у галузі саунд-арту, а його вистави та твори отримали численні нагороди на найбільших міжнародних фестивалях, присвячених радіотеатру. Міхня Келару: Коли я вперше прочитав цей текст в журналі Iocan, я зрозумів, що хочу зробити виставу на основі цієї прози Еми Стере, але я відчував, що це чужа для мене тематика. Всесвіт, описаний Емою, здавався мені фантастичним, у стилі Фелліні, дуже підходящим для того, щоб перетворити його на радіотеатр, але я не міг зрозуміти, як до нього підійти. Півтора роки тому у мене був досвід, який ще більше наблизив мене до прози і тільки тоді я зрозумів усі нюанси тексту, адаптував його і вийшла ця маленька перлина. Ема Стере – письменниця, яка мені дуже подобається, тому що вона має цю якість, вона помічає деталі, які для більшості людей можуть бути несуттєвими. Минулого року у нас була ще одна співпраця, ми зробили виставу, також за мотивами оповідання Еми Як поводитися з клієнтами, яке здобуло премію Гран-прі Nova в розділі Короткі п’єси. Якщо тема мене захоплює і мені подобається стиль автора, я можу уявити собі історію і звук. Якщо я не можу уявити її звучання, у мене немає особливих підстав для її адаптації. Щодо звукового супроводу 60-х, то хочу сказати, що хоча є й звукорежисером, я не був залучений до роботи над саундтреком. Звукорежисером вистави 60-ті роки став мій колега Маделін Крістеску, який запропонував абсолютно фантастичні рішення.



    До акторського складу 60-х увійшли Даніель Бадале, Константін Кожокару, Гавріл Петру, Йоан Гросу, Кока Блус, Родіка Мандаке, Вірджінія Роджін, Петру Лупу, Георге Аркудян, Віолета Бербіук, Джуліана Дрегіч. Музичний керівник – Андрій Міріческу, а редактор – Оана Крістя Грігореску. Вистава, прем’єра якої відбулася у 2022 році, розміщена на веб-сайті eTeatru.ro, де представлений широкий вибір радіоп’єс, створених Радіо Румунія.

  • Іоана Бугарін, подвійний номінант на премії Гопо

    Іоана Бугарін, подвійний номінант на премії Гопо


    Минулого року на сцені Міжнародного кінофестивалю Трансільванія актриса Йоана Бугарін отримала стипендію Алекс. Лео Шербан за ролі у кінострічках «Мія сумує помститися» (режисер Богдан Теодор Олтяну) та «Отто Варвар» (режисер Руксандра Гіцеску). Цього року на Гала-вечорі премій Гопо Йоану Бугарін двічі
    номінували за ролі в тих же фільмах: за роль Мії у фільмі «Мія сумує
    помститися», де була номінована на
    найкращу жіночу роль у головній ролі та за роль Лаури у фільмі «Отто Варвар» у номінації «Найкраща жіноча роль
    другого плану».




    Також цього року Йоана Бугарін повернулася на великий екран, зігравши
    головну роль у фільмі «Чудо» режисера Богдана Джорджа Апетрі, володаря нагороди
    за найкращий повнометражний фільм на Міжнародному кінофестивалі Трансільванія у розділі «Дні румунського кіно» та високо оціненого в американській пресі. Йоана Бугарін вразила своєю грою в
    нещодавно випущеному серіалі HBO RUXX. У свої 25 років Йоана Бугарін робить кар’єру в кінематографі, але її також
    можна побачити на сцені театру «Одеон», куди її найняли після виконання ролі Офелії у виставі «Гамлет» у постановці Драгоша Галгоціу.




    У театрі «Одеон» Йоана Бугарін також зіграла ролі у виставах «Джульєтта без
    Ромео» режисера Богдана Теодора Олтяну,
    «Генріх IV» режисера Влада Крістаке, «Персона» режисера Раду Ніка. Успішна міжнародна копродукція «Маршрути. Світ зміниться колись» режисера Еуджена Жебеляна, до акторського складу якого входить Йоана Бугарін, отримала нагороду UNITER 2020 за «Найкращу режисуру» та була оголошена румунськими театрознавцями виставою 2019 року. Ми поспілкувався з Йоаною
    Бугарін про ці її останні ролі, про значення, яке зіграло у її акторській кар’єрі навчання в Королівській академії драматичного
    мистецтва, і про те, як вона обирає свої проєкти. Ми також говорили про отримані нагороди, що є втішними, але ніколи не самоцілями.




    Емоційним моментом, каже актриса, був минулий рік, коли на Міжнародному кінофестивалі Трансільванія її було присвоєно стипендію Алекс. Лео Шербан, в пам’ять про одного з найвідоміших кінокритиків нашої країни: Це була велика честь для мене, я зовсім не очікувала. Пам’ятаю, що організатори Гали-вечора
    кінофестивалю постійно надсилали
    мені запрошення взяти участь у Галі-вечорі, а я все відмовляла кажучи їм, що у мене немає причин брати участь. Але коли я прийшла туди, все стало зрозумілим. Я ніколи не зосереджувалася на цьому, ніколи не ставила собі за мету вигравати нагород. Ані тоді, коли почала кар’єру, ані тоді, коли обирала проєкти. Хочу сказати, що для мене найважливішим було знайти
    якісь партитури, які мене репрезентують, які мене надихають. Звичайно, кожна
    людина також потребує підтвердження, і тому це чудово, це неймовірно, коли ти отримуєш визнання, але для мене, як я
    вже сказала, це було не головне.




    У повнометражних фільмах «Мія сумує помститися» (режисер Богдан Теодор Олтяну) і «Чудо» (режисер Богдан Джордже Апетрі) Йоана Бугарін грає головні ролі, змінивши двох надзвичайно різних образів. Мія – молода акторка, яка
    розповідає про становище жінок у міському середовищі та важливість їх незалежності, тоді як Крістіну Тофан приваблює,
    принаймні очевидно, життя в монастирі, де вона хоче впізнати саму себе. Роль Лаури у фільмі «Отто варвар» (реж. Руксандра Гіцеску), – роль депресивного підлітка, яка зрештою покінчить життя самогубством, також була складною. Іоана Бугарін: Вважаю, що мені дуже пощастило, і я якось опинилася в підхідному місці в
    підхідний момент. Це, звичайно, також була сприятлива ситуація, але всі ролі я
    отримувала в результаті кастингів. Потім, коли почала зніматися, режисери
    зрозуміли напрямок, який цікавить мене як актора, і особливо шукали для ролей,
    які мені підходять. Якось стало зрозуміліше, по мірі того як я накопичувала досвіду,
    які саме речі цікавлять мене. Ґендерна дискримінація є однією з них,
    дискримінація, яка інколи проявляється у досить витонченій формі. Деякі
    автори-феміністки, яких я відкрила під час навчання в Лондоні в Королівській
    академії драматичного мистецтва, також допомогли мені визначити себе. Те, як ми
    говоримо про жінок і як ми їх представляємо, дуже важливо, культура має силу
    формувати нас, трохи змінювати наше бачення світу. Тому для мене завжди було
    важливо обирати ті теми, які представляють мене, щоб мати змогу повністю
    присвятити їм себе. І я можу сказати із задоволеністю, що поки що це сталося.






    Остання вистава, в якій зіграла Йоана Бугарін, – це «Сара/Мара (своєрідна комедія з
    відеоблогерами)», постановка Apollo 111 та Ideo Ideis, режисера Богдана Теодора Олтяну. До акторського складу вистави також увійшли Меделіна Стойка, Александру Йон, Рамона
    Нікулає та Кароль Іонеску.

  • Гран-прі «Золота раковина» для румунської кінострічки на кінофестивалі в Сан-Себастьяні

    Гран-прі «Золота раковина» для румунської кінострічки на кінофестивалі в Сан-Себастьяні

    Аліна Грігоре
    минулого року отримала Гран-прі «Золота раковина» на одному з
    найпрестижніших кінофестивалів Європи, у Сан-Себастьяні, Іспанії за її дебютний
    фільм «Край Ноу» («Блакитний місяць»). Аліна Грігоре є режисером та сценаристом
    фільму «Crai nou» («Блакитний місяць»). У ньому виступають актори Йоана
    Кіцу, Мірча Постельніку, Мірча Сілагі та Влад Іванов. Сценарій фільму
    натхненний особистим досвідом актриси та режисерки Аліни Грігоре, яка частину
    свого дитинства прожила в одному селі в повіті Нямц. «Там зокрема дівчата не
    мали шанс розвиватися, фізичне та психічне насильство, якого вони зазнавали,
    було звичкою в сільській місцевості», – згадує той період Аліна Грігоре.


    Фільм «Край
    Ноу» розповідає
    історію юної Іріни, яка хоче втекти від токсичної сім’ї та мріє
    поїхати вчитися до столиці, але зазнає невдачі, будучи заражена насильством
    наявним навколо неї. Трофей, отриманий у Сан-Себастьяні нагороджує фільм «Край
    Ноу», знятий дуже відданою командою, без того щоб отримати грошей від
    Національного центру кінематографії. Ми говорили з Аліною Грігоре про нагороду,
    про те, як їй вдалося перетворити пережитий досвід на кінематографічну історію
    та про її незвичайний метод роботи, який стоїть за фільмом. Аліна Грігоре: «Я
    певний період жила у сільській місцевості, мені було сім років, коли я
    пересилася з Бухареста до села повіту Нямц та пережила досить сильний
    культурний шок. Це було тим більше шокуючим, тому що я була досить маленькою та
    звикла до іншого типу громади, тому з тих пір як я почала писати свій щоденник
    про події, які мали місце у тій громаді, та час від часу розгортала ці
    сторінки.
    По-перше, батьки
    не були зацікавлені вихованням своїх дітей, тому що їхній інтерес мав як
    пріоритет виживання, що зовсім не можна осудити. Але оскільки головною турботою
    було виживання, дітей заохочували працювати вдома або працювати за кордоном.
    Пригадую випадок, коли я поверталася додому, щоб робити домашні завдання, а моя
    найкраща подруга йшла додому, щоб копати поле, це відбувалося в першому чи
    другому класі у ’90-роках. На
    жаль, ситуація не дуже змінилася, навіть і тепер сільських дітей не заохочують
    продовжувати навчання. Натхненна побаченим, я пізніше почала писати книгу, яку
    хочу опублікувати і, можливо, колись мені вдасться зробити це. Над цим фільмом
    ми працювали за методом праці акторської школи InLight, а це означає, що ми
    пропонуємо акторам ідею, яку потім разом розвиваємо. Після написання сценарію
    була дуже завзята робота, я постійно обговорювала та будувала різні
    ситуації і персонажи з акторами, з імідж-режисером, з редактором. І ось так ми
    почали відкривати мотивацію героїв фільму».




    Що означає
    акторський метод InLight, який до речі дає й назву школі, заснованій Аліною
    Грігоре разом із командою художників? На це запитання відповідає режисерка
    фільму «Край Ноу»: «Методом InLight ми зосереджуємось на співпраці з
    акторами та іншими членами команди. Тобто ми заохочуємо всіх членів команди
    говорити про те, як вони бачать речі, ми розмовляємо з імідж-режисером,
    редактором, працюємо над сценарієм і говоримо про персонажи та ситуації. На мою
    думку це дуже захоплююча робота. Ми пишемо аркуші персонажів, робимо різні
    пропозиції, імпровізуємо. Стосовно цієї історії ми шукали і знайшли спільні
    спогади, оскільки тема пов’язана з сім’єю, ми знайшли чимало спільних речей. І
    всі ці дослідження, всі ці передумови дуже допомагають акторові. Дуже корисно,
    коли працюєш, виявляти спільні речі з іншими, знати мотиви партнера по сцені.
    Це був один з аспектів, а потім мене цікавило, що думають актори та як
    ставляться до сценарія. Для мене така спільна робота дуже важлива. Під час
    перекладу тексту мене також цікавить, що думає про відповідний текст
    перекладач, тому очевидно, що пропозиції акторів та членів команди для мене є
    дуже цінними. Я думаю, що співпраця ефективніша, тому що, коли ви дозволяєте
    іншим досліджувати, вони досягають дуже високого рівня творчості, і режисер
    може використовувати цю творчість. З іншого боку, якщо ти є режисером, який
    лише координує, немає багато спілкування. Метод InLight – це співпраця з
    іншими. І якщо довіряєш такому підходу, я вважаю, що можна принести більше емоцій,
    я маю на увазі зокрема будову персонажів. Крім того, командабільш щаслива,
    яка знає, що може вільно висловлюватися, зрозуміло, враховуючи деякі обмеження.
    Було кілька зьомків, під час яких актори мали повну свободу, я маю на увазі,
    зокрема сцену з Мірчею Постельнику та Йоаною Кіцу, про цю сцену всі сказали, що
    була справжнім танцем, як танго між режисером, імідж-директором та акторами. І,
    власне кажучи, цього я бажала, щоб фільм був зроблений як спільний танець.»





    До фільму «Край
    Ноу» режисерка Аліна Грігоре була відомою для публіки більше у ролі актриси.
    Вона грала в кількох серійних фільмах і в художньому фільмі «Ilegitim» режисера
    Адріана Сітару, де також була сценаристкою.

  • Майстерні без кордонів

    Майстерні без кордонів

    Громадянське суспільство ЄС відіграває активну роль у досягненні кліматичної нейтральності, якої ЄС
    прагне досягти до 2050 року в рамках Європейського зеленого пакту. Щоб
    заохотити ініціативу в цій сфері, Європейський економічний і соціальний комітет
    (ЄЕСК) заснував премію «За кліматичні дії», щоб підкреслити важливість
    розгляду кліматичних політик всіма сторонами суспільства.

    Комітет сподівається, що через цю премію може надихнути людей стати
    частиною рішення та заохотити їх змінити системи, норми та поведінку, які призвели
    нас до межі кліматичної кризи. Вже 12-ий раз поспіль ця премія присуджується приватним особам та
    неприбутковим організаціям за «відмінний успіх громадських ініціатив».
    Щороку обирається інша тема, яка охоплює важливу сферу діяльності Європейського
    економічного і соціального комітету. Румунська неурядова організація «Майстерні
    без кордонів» отримала третю премію. Вона спрямована на сприяння справедливому
    переходу до низьковуглецевої та стійкої до змін клімату економіки.

    Директор неурядової організації «Майстерні без кордонів» Дам’єн Т’єрі подає
    деталі: «Організація «Майстерні без кордонів» записалася в червні 2021 року для
    отримання премії Європейського економічного і соціального комітету «За
    кліматичні дії», якою нагороджені найбільш активні організації у сфері боротьби
    зі зміною клімату. «Майстерні без кордонів»- це соціальне підприємство, ми маємо осідки у
    Бухаресті та повіті Димбовіца, ми допомогаємо вразливим людям, які знаходяться
    далеко від ринку праці. Ці люди, які є дуже вразливими, працюють в рамках асоціації
    «Майстерні без кордонів» максимум 24 місяці, ми навчаємо їх працювати, а
    потім допомагаємо їм знайти місце на ринку праці. У нас три майстерні. Перша, яка була створена
    у 2008 році, називається Educlick (Едуклік), ми є авторизованими збирачами електричних
    та електронних відходів. Ми є єдиною організацією такого роду в Румунії, яка
    має дозвіл від Міністерства навколишнього середовища, відновлювати ці відходи,
    тобто дати їм друге життя. Ми обрали ремонт комп’ютерів, вони краще підходять
    для ремонту, наші працівники їх ремонтують, і потім ми даруємо їх сільським
    школам, школам, які на даний момент не мають жодного комп’ютера. За останні 13
    років ми подарували понад 22.000 комп’ютерів, тобто ми оснастили оновленими
    комп’ютерами понад 10% шкіл Румунії. У нас є 15 робочих місць у майстерні ремонту комп’ютерів Educlick, а в рамках «Майстерні без кордонів» ми допомогли
    загалом понад 300 особам.»

    Директор неурядової організації «Майстерні
    без кордонів» Дам’єн Т’єрі розповідає, які інші майстерні працюють: «Інша
    майстерня – це Remash (Ремаш), майстерня пошиття одягу, в якій ми використувуємо
    старі рекламні банери. Вони виготовлені з армованого ПВХ, який дуже шкідливий
    для навколишнього середовища. Ці банери спалюють або скидають на сміття і це дуже
    шкодить природі. Ми перетворюємо їх на різні вироби, процес називається
    Upcycling (апсайклінг), ми перетворюємо відходи в красивий вироб, який можна купити на нашому
    сайті, для різних заходів. Третя майтерня – це соціальна ферма під назвою Bionco
    (Біонко), розташована в місцевості Чокенарь, у повіті Димбовіца. Тут маленьке
    містечко, де циганська громада становить 80% від загального населення і ми
    працевлаштовуємо людей цієї ​​громади. Ми виробляємо 80 видів екологічно
    сертифікованих овочів та доставляємо їх споживачам в Бухаресті.»

    Директор Дам’єн Т’єрі з великим ентузіазмом отримав звістку про нагороду: «Зрозуміло, це велике визнання для нас – отримати нагороду на європейському рівні від Європейського
    економічного і соціального комітету, особливо в галузі боротьби зі зміною клімату.
    Це саме те, що ми робимо щодня протягом останніх 13 років, і ми будемо
    продовжувати нашу працю ще більше.»

    Оголошення переможця та рейтингу інших чотирьох кваліфікованих команд у
    фіналі відбулося на церемонії 9 грудня під час пленарного засідання Європейського
    економічного і соціального комітету в Брюсселі. Загальна вартість премії становить
    50.000 євро, яка буде розділена між п’ятьма переможцями. Інші чотири кваліфіковані організації були в алфавітному порядку: Associació Catalana Enginyeria Sense
    Fronteres, Естонський екологічний рух/Естонський природний фонд/Естонський
    центр правової допомоги з питань навколишнього середовища, Grootouders voor het
    Klimaat (Дідусь проти кліматичних змін) та Prostorož – неприбуткове офіс, яке
    мобілізувало жителів Любляни через проект Hot Spots (Гарячі точки).
    Переможець, який зайняв перше місце, отримав приз у розмірі 14.000 євро, а
    наступні чотири номінанти отримали по 9.000 євро.

  • 5 жовтня 2020 року

    САМОІЗОЛЯЦІЯ ПЛР-тест не виявив
    коронавірусу у
    прем’єр-міністра Румунії
    Людовіка Орбана Про це сьогодні повідомила прес-служба Уряду Румунії. Згідно із
    заявою, глава уряду у понеділок вирішив пройти тестування на коронавірус, після
    того як в однієї особи, з якою він контактував у телестудії минулого тижня,
    підтвердили наявність коронавірусу. Прем’єр-міністр не має жодних симптомів
    зараження новим коронавірусом, але у четвер проведе повторне тестування через
    10 днів від участі у телепрограмі. За словами цитованого
    джерела, глава уряду скасував всі свої очні зустрічі.




    КОРОНАВІРУС
    – У Румунії за останню добу зареєстрували 1591 новий випадок захворювання на
    COVID-19. За даними Групи стратегічної комунікації за минулу добу було проведено
    6.537 тестувань методом ПЛР. Таким чином загальна кількість випадків
    коронавірусу в країні перевищує 137 тис., а понад 108.500 людей вже одужали.
    Теж за останню добу від коронавірусу було зареєстровано 45 летальних випадків,
    а загальна кількість померлих становить 5048 осіб. У відділеннях інтенсивної
    терапії перебувають 592 тяжко хворих. Тим часом за кордоном до тепер
    коронавірус було підтверджено в 6.702 румунів, найбільше в Німеччині, Італії та
    Іспанії, водночас в інших країнах померли 126 громадян Румунії. Негативна тенденція
    поширення COVID-19 за останній період не вимагає повернення до надзвичайного
    стану, – стверджують представники влади, які наполягають на важливості
    профілактики, зокрема дотримання низки заходів, таких як: носіння маски,
    дотримання фізичної дистанції, часте миття або дезінфікування рук.

    ВИБОРИ – За остаточними результатами виборів перемогу на місцевих перегонах у столиці Румунії
    здобув незалежний кандидат Нікушор Дан, підтриманий Націонал-ліберальною
    партією та Союзом «За порятунок Румунії» -ПЛЮС. У боротьбі
    за крісло мера Бухареста він набрав 42,81% голосів (282 631). Кандидатка від Соціал-демократичної
    партії Габрієла Фіря дістала 37,97% голосів (250 690). На третьому місці
    опинився колишній
    президент Траян Бесескут (від партії Народний рух) , який
    набрав 10,99% (72 556 голосів). За ним йдуть Флорін Келінеску (від Партії
    зелених) з 2,08% (13 742 голоси) та екс-
    прем’єр Келін Попеску Теречану (від
    Альянсу
    лібералів і демократів), який отримав 1,49% (9892 голоси). Йоан Сірбу,
    кандидат від Альянсу Про Бухарест-2020, набрав 0,80% (5315 голосів). У міськраді
    Бухареста СДП отримала 21 місце, за нею йдуть в Альянс СЗПР-ПЛЮС – 17
    місць, НЛП – 12 місць і ПНР- 5 місць. Явка в Бухаресті на місцевих
    виборах 27 вересня склала 36,76%.




    ПАРЛАМЕНТ
    – Розслідування можливих махінацій на місцевих виборах та скасування податків на
    період до трьох років у сфері гостинності – налічуються серед пріоритетних питань,
    які стоять на порядку денному румунських парламентарів цього тижня. Інша тема -
    законодавча ініціатива щодо перенесення парламентських виборів на 14 березня 2021
    року. Раніше уряд призначив вибори на 6 грудня. Незалежний депутат Адріан
    Дохотару, який подав законодавчу пропозицію до Сенату, заявив, що вибори до
    двох палат парламенту слід відкласти через тривожне збільшення кількості
    випадків захворювання на SARS-CoV-2 і тиск, який створюється на систему охорони здоров’я.




    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Лауреатами Нобелівської премії з медицини в цьому році стали дослідники Харві Альтер, Майкл Хоутон та Чарльз Райс «за відкриття вірусу
    гепатиту С». У 2019 році Нобелівська премія з
    медицини була присуджена американцям Вільяму Кейлін та Ґреґґу Семензі та британцю
    Пітеру Реткліффу за відкриття способу реакції клітин на рівень кисню. Цього
    тижня також будуть оголошені лауреати Нобелівської премій з фізики, хімії,
    літератури та миру, а 12 жовтня стане відомо хто отримав Нобелівську нагороду у
    за досягнення у сфері економіки. За винятком Премії за економіку, інші
    Нобелівські премії були створені шведським промисловцем і винахідником динаміту
    Альфредом Нобелем (1833-1896). У 2020 році кожна Нобелівська премія буде
    супроводжуватися чеком на суму понад 1 мільйон доларів, що перевищує суму,
    отриману лауреатами попередніх років. Нещодавно організатори оголосили, що
    через пандемію COVID-19 лауреати, найімовірніше, отримають свої нагороди в
    країнах проживання без необхідності участі у церемонії нагородження в Стокгольмі.




    COVID-19 – У світі станом на ранок 5 жовтня на коронавірус захворіли понад 35 млн. людей, а понад мільйон осіб померли, – повідомляє сайт worldomters.info. США залишаються
    країною з найбільшою кількістю підтверджених випадків зараження та смертей.
    Нові ознаки нової хвилі коронавірусу з’явилися в Європі, де останніми днями все
    більше і більше країн реєструють рекордну кількість інфікованих. У понеділок
    Чехія та Словаччина повернулись до режиму надзвичайного стану. Вперше
    Великобританія повідомила про понад 10 тис. підтверджених випадків за один день.
    У третині Сполучного Королівства діють нові правила, які забороняють
    соціалізацію людей з різних помешкань, а у понад 50 ВНЗ спостерігаються спалахи
    COVID-19. З початку пандемії Польща перевищила 100 000 підтверджених випадків,
    повідомивши про понад 2000 випадків за 24 години. І Росія також повідомила про
    майже 10 000 випадків за останній день, що є найвищим показником за останні
    п’ять місяців. У Франції статистика також викликає занепокоєння. Париж та три
    сусідні регіони приведені в стан підвищеної готовності через загрозу поширення
    коронавірусної інфекції.


    ТЕНІС – Румунія не має
    жодного представника на елітному турнірі Великого шолому – Ролан Гаррос
    після вибуття Хорії Текеу та його голландського партнера Жана-Жульєна
    Ройера в парному розряді серед чоловіків неділю вони
    програли хорватсько-бразильському дуету Мате Павич/Бруно
    Соарес в 1/8 фіналу змагання. Теж у неділю, також в 1/8 фіналу, в
    жіночому одиночному розряді вибула головна фаворитка турніру, румунка
    Сімона Халеп, яка програла молодій тенісистці з Польщі Ізі Святек.



  • 14 грудня 2019 року

    ПРЕМІЯ – Міжнародна премія імені Карла Великого буде присуджена у 2020 році президенту Румунії Клаусу Йоганнісу, оголосив у суботу комітет цієї престижної європейської відзнаки. Церемонія вручення відбудеться наступного року 21 травня в німецькому місті Ахені. На прес-конференції, на якій було оголошено рішення, голова комітету Міжнародної премії ім. Карла Великого Юрген Лінден заявив, що президент Клаус Йоганніс є «винятковим захисником свободи і демократії, прав меншин та культурного розмаїття, а також важливим посередником і будівельником мостів між східними та західними європейськими суспільствами». Премія імені Карла Великого присуджується щорічно з 1950 року муніципалітетом Ахена особам, які сприяють європейській єдності або співпраці між європейськими країнами. У 2018 та 2019 роках лауреатами цієї премії були президент Франції Еманнуель Макрон та, відповідно, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

    ЗАРПЛАТНЯ – Уряд Румунії у п’ятницю прийняв рішення про збільшити з 1 січня 2020 року мінімальну заробітну плату на 7,2%, з 2080 леїв до 2230 леїв (близько 465 євро). При встановленні мінімальної заробітної плати були враховані рівень інфляції та реальне підвищення продуктивності праці на особу. З іншого боку кабінет міністрів планує скасувати деякі положення, що називає шкідливими для економіки, суперечливої термінової постанови №114, якою минулого року попередній уряд запровадив так звані податки «на жадібність» банків і «заморозив» ціни на газ та електроенергію для побутових споживачів Румунії. Чинний ліберальний уряд меншості планує, серед іншого, здійснити лібералізацію ціни на природний газ з 1 липня 2020 року та ціни електроенергії з 31 грудня 2020 року, скасувати податок у розмірі 2%, який сплачують енергетичні компанії до державного бюджету, а також скасувати можливість перерахування коштів із IІ-го (накопичувального) рівня пенсійної системи до I-го рівня – державного. Уряд планує прийняти відповідний закон в процедурі взяття відповідальності у парламенті.

    ПОСОЛ – Новопризначений Посол США у Румунії Адріан Цукерман у суботу вручив копії Вірчих грамот Міністру закордонних справ Румунії Богдану Ауреску. Як повідомляє прес-служба румунського МЗС під час зустрічі Богдан Ауреску сказав, що Румунія є надійним союзником США, особливо активним в Чорноморському регіоні, та наголосив на необхідності посилення військової присутності США у Румунії. Він нагадав про важливу ціль, яку поставили перед собою громадяни Румунії – включення Румунії до Програми безвізового в’їзду до США. Зі свого боку Адріан Цукерман висловив своє тверде зобов’язання сприяти сильному розвитку Стратегічного партнерства, підкреслюючи особливу повагу до Румунії президента Дональда Трампа та всієї Адміністрації у Вашингтоні. У той же час американський дипломат відзначив глибоку трансформацію румунської держави за 30 років, що минули від антикомуністичної революції 1989 року. Румунія стала одним із найсильніших союзників США, членом НАТО та ЄС, з міцною демократією, дотримуючись принципів верховенства права та ринкової економіки. Колишній адвокат Адріан Цукерман замінює Ганса Клемма, який був Послом США у Румунії з вересня 2015 року. У 2020 році виповниться 140 років від встановлення дипломатичних стосунків між Румунією і США.

    РЕВОЛЮЦІЯ – Сенат та Палата депутатів у понеділок проведуть спільне урочисте засідання, присвячене 30-річчю грудневої Антикомуністичної революції 1989 року. З промовами виступлять: глава держави Клаус Йоганніс, спікери двох палат парламенту Теодор Мелешкану (Сенат) та Марчел Чолаку (Палата депутатів), прем’єр-міністр Людовік Орбан і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. Урочисте засідання, приурочене тридцятиріччю падіння режиму Чаушеску, у понеділок проведе й Священний Синод Румунської Православної Церкви, якому передуватиме богослужіння за померлих у грудні 1989 року героїв, відправлене у Патріаршому соборі. Й Європейський Парламент відзначить на першій сесії нового скликання у Страсбурзі 30-ту річницю Румунської революції, а в четвер має бути прийнята резолюція на цю тему. Антикомуністична революція спалахнула 16 грудня в Тімішоарі (захід), котра 20 грудня стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Вже наступного дня народне повстання швидко поширилося на Бухарест та інші міста країни. Понад 1000 людей загинули, а близько 3 тис. отримали поранення під час кривавих сутичок у Румунії, єдиній країні Східного блоку, де зміна режиму відбулося з кровопролиттям і в якій були страчені комуністичні лідери – подружжя Ніколає та Елена Чаушеску.

  • Гала-вечір нагородження образотворчих митців Румунії

    Гала-вечір нагородження образотворчих митців Румунії

    Церемонія вручення премії Спілки
    образотворчих митців (UAP) Румунії та Національної премії ім. Константіна Бринкуша за 2018 рік завершили низку заходів, присвячених 81-річчю від дня створення скульптурного комплексу
    видатного румунського митця у місті Тиргу Жіу. Подія відбулася на сцені
    драматичного театру ім. Ельвіри Годяну в Тиргу Жіу. Спілка образотворчих
    митців Румунії вручила дев’ять премій у спеціалізованих категоріях, премію для
    молоді, премію за особливі досягнення, три премії журі та дві премії друзям мистецтва.




    Георге Дікан, віце-президент UAP торкнувся важливості цих нагород. «Для нас
    як організації, надзвичайно важливо присуджувати ці нагороди, але не менш важливим
    для тих, хто має особливі результати в UAP, є визнання їхніх заслуг цією
    організацією, що має велике значення для образотворчого мистецтва Румунії. Кілька
    років тому UAP відновила цю традицію, перервану на деякий час, присуджувати
    премії Спілки наприкінці року. Зазвичай ми робимо це за підтримки Міністерства
    культури, але, на жаль, минулого року міністерство не виконало цієї обіцянки і я
    сподіваюся, що це була випадковість. Ми проводимо церемонію в цьому форматі вже
    третій рік поспіль. Вважаємо, що діяльність румунських артистів повинна бути
    відома через засоби масової інформації, а Гала-вечір у такому форматі є чудовим
    способом відновлення іміджу UAP, яка опинилася «у тіні». І не тому, що артисти не
    мали досягнень, а тому, що в останні роки ми не могли дозволити собі цим
    займатися.»




    Головний приз Спілки образотворчих митців Румунії отримав художник, графік,
    скульптор, член-кореспондент Румунської академії Мірча Думітреску. У 2006 році
    він Спілки угорських гравюристів та літографів. З 1975 по 1990 роки був
    секретарем відділу мистецтва графіки Спілки образотворчих митців Румунії. З
    1979 по 1989 роки – художній дизайнер у бухарестському видавництві «Спорт -
    туризм». У 1990 році він
    почав викладати на кафедрі графіки столичної Академії мистецтва. У 2005 році Мірча Думітреску захистив докторську дисертацію з темою «Окулоцентричний винахід або спокуса
    святого Антонія». З 1990 по 2008 роки він очолював кафедру графіки, а з 2005 року почав співпрацю з Румунською Академією над проектом академіка Євгена Сіміона щодо
    збереження рукописів Міхая Емінеску, ініційованого Йоргою, Перпесічіусом, Келінеску
    та Нойкою. Він запропонував перевидати їх інноваційним методом друку, за
    допомогою цифрової техніки, завдяки якій відтворення рукописів Михая Емінеску,
    нарешті, стане можливим, зберігаючи культурну значимість для майбутніх
    дослідників та колекціонерів. Мірчія Думітреску проілюстрував значну частину
    творів Нікіти Стенеску. Вони були друзями і взаємно пишалися одне одним. Нікіта
    Стенеску присвятив йому 33 поеми, а Мірча подарував Нікіті Стенеску кілька своїх
    творів.




    Ось, що сказав Мірча Думітреску про головний приз від Спілки образотворчих
    митців. «Думаю, що я заслужив цю
    нагороду, тому не можу сказати, що почуваю себе так чи інакше. Премія прийшла
    саме зараз, коли мені більше не потрібні нагороди. Але я радий, що церемонія
    пройшла у Тиргу-Жіу, місті, яке ми всі любимо завдяки Константіну Бринкушу.
    Крім того, я був радий, що мав можливість презентувати й тут, у Тиргу-Жіу,
    після цілої низки аналогічних заходів у Бухаресті – Румунській Академії та
    Центральній університетській бібліотеці ім. Кароля I-го, а також у Бакеу, книгу
    «Жахливі події, пережиті румунськими в’язнями в Ельзасі та Лотарингії», тепер з
    нагоди сторіччя. Ніхто не займався цими в’язнями, але мені пощастило зустріти
    французького полковника Жана Нузіля, який розповів мені, що одним із тих
    в’язнів, про яких ніхто досі не писав, був мій дідусь, який помер у лікарні в
    Шербурі після війни. Таким чином ця книга допомогла мені знову зустріти свого діда.
    Щодо моєї роботи, я завжди щось готую. Нещодавно я закінчив скульптури братів
    Міновичів, бронзові скульптури, які будуть розташовані в парку вілли Міновичів,
    і планую також провести виставка живопису.»




    Колекційна книга «Велика війна 1914-1918 років. Жахливі події, пережиті румунськими в’язнями в
    Ельзасі та Лотарингії» була видана у 2019 році тиражем 33
    примірники. Графіка та десять оригінальних ілюстрацій, з підписом Мірчі
    Думітреску, надруковані на папері ручної роботи, зробленому ПП «Вінце Ласло та
    сини» з Шентендре, Угорщини. «Трагічна і маловідома історія понад 2000
    румунських солдатів, які загинули у німецькому полоні в Ельзасі та Лотарингії
    століття тому, – це глава національної історії, яку ми не можемо ігнорувати.
    «Історія країни з маленьких подій» – знаходиться тут. Насправді ці хоробрі герої,
    які померли далеко від дому є «великими» румунами, які створили Велику Румунію,
    яку так і не побачили. Вклонімося низько перед цими могилами, закритими сто
    років тому», – написав історик та академік Резван Теодореску у вступному слові
    до книги.






    Луренціу Могошану отримав дві премії Спілки образотворчих митців Румунії.
    Він став лауреатом Національної премії ім.
    Бринкуша та премії журі на урочистій церемонії вручення нагород. Скульптор Лауренціу
    Могошану – випускник Бухарестської академії мистецтва. У 1993 р. він отримав
    стипендію імені Фредеріка Шторка, в 1994 р. – стипендію Спілки образотворчих
    митців Румунії, а в 1996 р. – стипендію ахенського культурного центру
    «Людвиг-форум», Німеччина. У 1994 році він отримав Молодіжну премію Спілки
    образотворчих митців Румунії, а в 1998 році спеціальну премію спілки, присуджену
    в рамках симпозіуму в місті Келерашь. Він взяв участь у численних групових
    виставках та мистецьких салонах у Румунії та за кордоном. Луренціу Могошану: «Моєю
    метою було не отримати приз – це результат моєї роботи в останні роки. У 2018
    році я мав дві виставки, одна з них у галереї «Сімеза» на столичному бульварі
    Магеру, з темою «Пожертва та радість Воскресіння», а друга – в палаці Могошоая,
    в галереї Кухня, з темою «Стовпи та Стовпники», на якій, у межах засобів,
    наявних у розпорядженні образотворчого митця, я спробував передати драму святих
    з родини Бринковяну. Я можу сказати, що ці премії стимулюють мене, адже
    визнання від колег по гільдії заохочує мене до продовження нинішніх проектів та починати нові.»




    Премію за заслуги отримав Міхаїл Тріфан, Премію за графіку було
    присуджено Флоріну Стойчіу, премію за скульптуру здобула Вікторія Зідару, а
    премію «Друг мистецтва» отримали Дору Стримбулеску та Мірча Някша.

  • 11 жовтня 2019 року

    УРЯД -
    Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер після консультацій з
    представниками парламентських партій оголосив, що назве кандидата на посаду прем’єр-міністра на початку наступного тижня. Глава держави
    заявив, що країні терміново потрібен новий перехідний уряд, додавши, що, цілком зрозуміло, вже окреслюється варіант створення націонал-ліберального уряду або навколо Націонал-ліберальної
    партії. Президент додав, що підтримує ідею дострокових парламентських виборів, але щодо
    цього дуже важко досягти консенсусу. «Я віддаю перевагу політичному уряду і не буду шукати іншого
    рішення, ніж політичний уряд», – сказав Клаус Йоганніс. Президент
    провів перший раунд консультацій з парламентськими партіями, після оголошення вотуму недовіри та відставки уряду Соціал-демократичної
    партії на чолі з Віорікою Денчіле. Націонал-ліберальна
    партія, Союз «Рятуйте Румунію» та партія Про Румунія підтримали ідею перевиборів. Однак, у разі відсутності консенсусу з цього питання
    ліберали заявили про свою готовність взяти на себе управління країною, а лідер партії Людовік Орбан зазначив, що готовий зайняти пост прем’єр-міністра. Демократичний союз угорців Румунії підтримав
    варіант створення уряду навколо власного прем’єр-міністра або призначення
    незалежного кандидата. У свою чергу, Альянс лібералів та демократів заявив, що не має
    наміру входити до майбутньої керівної формули, але підтримуватиме новий уряд, який має сформувати НЛП, котра має
    дати й прем’єр-міністра. Партія «Народний рух» не впевнена в доцільності проведення дострокових парламентських виборів і запропонувала Клаусу Йоганнісу розглянути призначення
    прем’єр-міністра від цієї
    політичної сили.




    ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – У Румунії у суботу
    офіційно стартує президентська передвиборча кампанія. Остаточний список
    кандидатів на виборах Президента Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських
    партій зокрема: чинний президент Клаус Йоганніс, якого підтримує
    Націонал-ліберальна партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер
    Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього президента
    Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс лібералів
    та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного союзу угорців
    Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також заявили кандидати
    від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел Пейя,
    Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та Віорел
    Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та Александру
    Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий
    – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні румуни зможуть
    голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10 листопада, а у другому
    турі з 22 по 24 листопада.




    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії базова інфляція
    уповільнилась і в річному вимірі у вересні знизилася до 3,5%, з 3,9% у серпні.
    За даними Національного інституту статистики, продовольчі товари подорожчали на
    4,07%, непродовольчі – на 2,78%, а вартість послуг зросла на 4,24%. Середня
    ставка споживчих цін за останні 12 місяців (вересень 2018 – серпень 2019 року)
    порівняно з попереднім періодом (жовтень 2018 – вересень 2019 року) становить
    3,8%. Згідно з прогнозом Національного банку Румунії річний рівень інфляції
    сягне 4,2% наприкінці поточного року і становитиме 3,3% у 2020 році.




    ГАЗ – Румунська компанія «Трансгаз» та російська «Газпром експорт»
    домовились продовжити на три місяці, до 31 грудня угоду про транспортування
    природного газу територією Румунії. За даними «Трансгазу», ця домовленість дозволить
    забезпечити безперервність постачання природного газу з Росії до Туреччини,
    Греції та інших країн Південно-Східної Європи. «Трансгаз» є технічним
    оператором Національної транспортної системи природного газу і забезпечує
    виконання з точки зору ефективності, прозорості, безпеки, недискримінаційного
    доступу та конкурентоспроможності положень національної стратегії внутрішнього
    та міжнародного транспортування природного газу, а також досліджень та проектування
    у цій галузі.




    НОБЕЛЬ – Прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед
    став лауреатом Нобелівської премії миру-2019 рік. Норвезький Нобелівський
    комітет присудив йому цю нагороду за його «за його зусилля щодо досягнення
    миру та міжнародного співробітництва, а особливо за його рішучу ініціативу з
    врегулювання прикордонного конфлікту із сусідньою Еритреєю». Ефіопія та
    Еритрея, давні вороги, які вели прикордонну війну з 1998 по 2000 роки,
    відновили відносини в липні 2018 року. У четвер Нобелівська премія з літератури
    за 2018 рік була присуджена польській письменниці Ользі Токарчук, а за 2019 рік
    – австрійському письменнику Пітеру Гандке. 14 жовтня буде оголошено ім’я особи,
    яка отримає в цьому році премію Шведського національного банку пам’яті Альфреда
    Нобеля з економіки.

    ФУТБОЛ – 10 жовтня у рамках зустрічі 3-го туру відбору на молодіжний чемпіонат Європи в групі 8, молодіжна збірна Румунії (U21) вдома обіграла суперників з України з рахунком 3:0. У понеділок румуни зіграють, теж вдома, проти команди Північної Ірландії. У дебютному матчі відбору до молодіжного Євро-2021 румуни зазнали поразки 2:1 від однолітків з Данії. До 8-ої групи також входять Фінляндія і Мальта. У червні молодіжна збірна Румунія уперше пройшла кваліфікацію у півфінал Континентальної першості, що проходитиме в Італії та Сан-Марино, а також здобула путівку Олімпійські ігри наступного року в Токіо. З іншого боку основна збірна Румунії з футболу у суботу зіграє на виїзді проти команди Фарерських островів, а у вівторок, вдома прийме Норвегією, у групі F відбору до Євро-2020. Жеребкування фінального турніру відбудеться 30 листопада у Бухаресті, де пройдуть і чотири матчі фінальної стадії в червні 2020 року.

  • 10 жовтня 2019 року

    ВОТУМ
    НЕДОВІРИ
    – Президент Клаус Йоганніс оголосив, що у п’ятницю відбудеться перший
    раунд консультацій з парламентськими партіями, оскільки Румунія терміново
    потребує уряду, після того, як парламент у четвер прийняв резолюцію про вотум
    недовіри і відправив у відставку соціал-демократичний уряд Віоріки Денчіле.
    Остання закликала главу держави якомога швидше висунути кандидатуру нового
    прем’єр-міністра, який би негайно приступити до виконання обов’язків глави
    уряду. Рішення про відставку уряду підтримали 238 парламентарів, за необхідних
    233. Ініційована Націонал-ліберальною партією резолюція була підтримана депутатами
    і сенаторами він всіх парламентських партії, в тому числі четверо
    соціал-демократів, двоє депутатів від фракції нацменшин та один незалежний
    депутат.




    ЕКОНОМІКА
    – Національний інститут статистики переглянув
    у бік зниження з 4,6% до 4,5%, свою оцінку щодо зростання Валового
    внутрішнього продукту Румунії у другому кварталі цього року порівняно з
    аналогічним періодом минулого року. З іншого боку, Світовий банк дещо
    покращив прогноз зростання румунської економіки в найближчі роки, але вказує на
    те, що існує ризик збільшення нерівності в заробітній платі. СБ рекомендує
    включити до пріоритетів плану дій влади заходи щодо зменшення високого рівня безробіття
    серед молоді та осіб з низькою кваліфікацією, а також прискорити реформу в
    державному управлінні та в управлінні державних компаній.




    НОБЕЛЬ -
    Нобелівська премія з літератури за 2018 рік була присуджена польській
    письменниці Ользі Токарчук, а за 2019 рік – австрійському письменнику Пітеру Гандке.
    Ольга Токарчук отримала премію «за наративну уяву, яка з енциклопедичною
    пристрастю пояснює, що долання бар’єрів може бути способом життя». А австрійський
    письменник Пітер Гандке був нагороджений Нобелівською премією за чудовий твір
    «що з лінгвістичною майстерністю, зумів дослідити периферію та специфіку
    людського досвіду». Нагадаємо, що минулого року Нобелівську премію з літератури
    не присудили через звинувачення у секс-домаганнях усередині Шведської академії,
    яка визначає лауреатів.


    ГОЛОКОСТ – Схваливши
    створення Національного музею євреїв та Голокосту Румунія зробила важливий крок
    вперед, – заявив сьогодні посол США в Бухаресті Ганс Клемм. Це буде символом
    постійного розвитку Румунії як нації та демократичного суспільства, символом,
    яким можуть пишатися всі громадяни Румунії, – додав американський дипломат.
    Однак він додав, що незважаючи на це історичне досягнення, антисемітська та
    антиромська риторика продовжує бути присутньою у публічному дискурсі Румунії, а
    в румунських містах та селах все ще вшановують антисемітських та фашистських
    історичних діячів. Ганс Клемм також нагадав, що священні місця євреїв регулярно
    осквернюються вандалами, додавши. Що антисемітизм характерний не лише для
    Румунії. У вівторок Клаус Йоганніс підписав закон про створення в Бухаресті
    Національного музею історії євреїв та Голокосту в Румунії.

  • 9 жовтня 2019 року

    СИРІЯ – ЄС, НАТО
    та ООН відреагували на військовий наступ Туреччини на
    курдські загони на північному сході Сирії, початий всього через кілька днів після виведення
    американських військ з цього району. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
    закликав припинити військову операцію і попередив, що, якщо Туреччина планує створити
    зону безпеки, ЄС не виділить на це фінансування. У свою чергу, генеральний
    секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що військовий наступ на півночі Сирії має
    бути «пропорційним та поміркованим». Важливо уникати дій, які можуть додатково
    дестабілізувати регіон, призвести до зростання напруженості та спричинити
    більше людських страждань», – сказав Столтенберг. Президент Ради Безпеки
    Організації Об’єднаних Націй, посол Південної Африки Джеррі Метьюс Матхіла
    закликав Туреччину «пощадити мирних жителів» та проявити «максимальну
    стриманість» у своїх військових операціях в Сирії. У четвер відбудеться
    екстрене засідання Ради Безпеки ООН для обговорення турецького наступу на
    північному сході Сирії. У середу Анкара завдала повітряних ударів по району
    Рас-аль-Айн, розташованому на кордоні між Туреччиною та Сирією. Президент
    Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про початок операції Джерело миру
    в Сирії, спрямованої проти «Ісламської держави» і курдських Загонів народної
    самооборони (YPG), які Анкара вважає союзниками Партією робітників Курдистану
    (ПКК), забороненої в Туреччині. Ердоган також заявив, що зона безпеки, яка буде
    створена, дозволить сирійським біженцям повернутися до своєї країни. Союз
    курдських та арабських бійців повідомляє про загиблих та поранених.


    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Четвер стане вирішальним для долі чинного румунського
    уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле. На тлі президентських
    виборів, які відбудуться в листопаді, парламентарії розглянуть резолюцію про
    вотум недовіри уряду, ініційовану опозицією минулого тижня. Опозиційні партії
    звинувачують уряд, серед іншого, у втраті європейських коштів, відсутності
    інфраструктури та дорікають за катастрофічний стан речей у сферах охороні
    здоров’я, правосуддя та освіти. Націонал-ліберальна партія, яка підтримує президента
    Клауса Йоганніса, стверджує, що готова як до проведення дострокових виборів,
    так і до перейняття влади до наступних парламентських виборів наступного року. І
    партія «Народний Рух» каже, що готова взяти на себе відповідальність за майбутнє
    управління державою, а Союз «Рятуйте Румунію» вважає перевибори єдиним шляхом виходу
    з політичної кризи. Партія «Про Румунія», що складається з перебіжчиків з Соціал-демократичної
    партії підтримає вотум недовіри, а її лідер Віктор Понта заявив, що у разі
    схвалення резолюції запропонує соціал-демократам створити уряд з незалежним
    прем’єр-міністром, з підтримки нової парламентської більшості, що складатиметься
    з соціал-демократів, Про Румунії та Альянсу лібералів і демократів.
    Представники цього альянсу, колишнього меншого партнера соціал-демократів по
    правлячій коаліції до серпня цього року, вважають, однак, що президент Румунії більше
    не прийме кандидатуру прем’єр-міністра, запропонованого більшістю, утвореною за
    участі Соціал-демократичної партії. У свою чергу Демократичний союз угорців
    Румунії підтримає за резолюцію недовіри, але збирається входити до складу
    перехідного політичного уряду. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле звинуватила опозицію в політичній
    безвідповідальності, висловивши водночас своє тверде переконання в тому, що
    очолюваний нею уряд вистоїть вотуму недовіри. Резолюцію підписали 237
    парламентаріїв, а для відставки уряду необхідно 233 голоси.




    СУСІДСТВО
    – Румунія залишається найщирішим і найбільш відданим партнером Республіки
    Молдова в регіоні і в Європейському Союзі, – заявила глава румунського
    зовнішньополітичного відомства Рамона Менеску під час офіційного візиту в
    сусідню країну. На спільній прес-конференції з її молдовським колегою Ніку
    Попеску, Рамона Менеску зазначила, що газопровід, що з’єднує східнорумунське місто
    Ясси із західномолдовським містом Унгень буде готовий до запуску навесні 2020
    року, у результаті чого Кишинів більше не буде залежним від єдиного джерела
    імпорту газу. Рамона Менеску і Ніку Попеску підписали документ, який також
    передбачає посилення співпраці в сфері транспорту, фінансів, сільського
    господарства, юстиції, освіти і внутрішніх справ. Глави румунського МЗС також планує
    зустрітися з прем’єр-міністром Республіки Молдова Майєю Санду.






    КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
    – У щорічному рейтингу конкурентоспроможності, опублікованому у середу Всесвітнім
    економічним форумом, Румунія піднялася і на одну сходинку порівняно з
    минулим роком, посівши 51 місце із 141 країни. Загальний результат, отриманий
    Румунією, становить 64,4 бали зі 100. Румунію випереджають такі країни як
    Чехія, Польща, Словаччина, Росія, Угорщина та Болгарія. Водночас Румунія в
    згаданому рейтингу випередила Грецію, Туреччину, Сербію, Республіку Молдова та
    Україну. Лідером цьогорічного рейтингу став Сингапур, який зумів випередити США,
    а замикають рейтинг Демократична Республіка Конго, Ємен і Чад. Звіт вимірює
    конкурентоспроможність за 100-бальною шкалою з урахуванням таких показників, як
    інфраструктура, охорона здоров’я, ринок праці, фінансова система, якість роботи
    державних установ та економічний розвиток.




    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Дослідники Джон Гуденаф (США), Стенлі Уіттенгем
    (Велика Британія) та Акіра Йошино стали лауреатами цьогорічної Нобелівської
    премії з хімії. Шведська королівська академія наук присудила їм пермію «за
    розробку літій-іонних батарей». «Своїми дослідженнями цьогорічні лауреати з
    хімії заклали основу бездротового суспільства, вільного від викопного палива»,
    – оголосили в Нобелівському комітеті. Нагадаємо, що 10 жовтня буде оголошено
    лауреата Нобелівської премії з літератури 2019, а 11 жовтня стане відомо хто
    буде лауреатом Нобелівської премії миру. 14 жовтня буде оголошено ім’я особи,
    яка отримає в цьому році премію Шведського національного банку пам’яті Альфреда
    Нобеля з економіки.






    КІБЕРБЕЗПЕКА -
    З 9-го по 11-го жовтня,
    у Бухаресті відбудеться конкурс «Європейський виклик кібербезпеки», на якому 10
    молодих людей з Румунії змагатимуться з представниками 19 країн, серед яких Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Польша, Іспанія та Велика Британія. Упродовж трьох днів командам-фіналістам доведеться діяти за
    сценаріям, який передбачає розвиток та захист певної інфраструктури. За словами
    організаторів, йдеться про таких сфери, як: веб-безпека, криптографія, зворотна
    інженерія та розслідування, програмування, напад та захист, безпека Linux/Windows/macOS та безпека мобільних
    телефонів. Метою змагання є виявлення, об’єднання та розвиток молодих талантів
    з кібербезпеки в Європі, щоб запобігти проблемі залучення фахівців з
    кібербезпеки. Румунія у 2016 та 2017 роках стала віце-чемпіоном Європи з
    кібербезпеки.

  • Фільм «Різдвяний подарунок», переможець Гран-прі у Клермон-Феррані

    Фільм «Різдвяний подарунок», переможець Гран-прі у Клермон-Феррані

    Короткометражний фільм
    «Різдвяний подарунок», режисера
    Богдана Мурешану, нещодавно отримав
    Гран-прі на Міжнародному фестивалю короткометражних фільмів
    у Клурмон-Феррані. З моменту свого показу на різних фестивалях, фільм
    Богдана Мурешану був нагороджений численними міжнародними нагородами, серед яких премією «Дні румунського фільму» на Міжнародному
    кінофестивалі Трансільванія,
    Гран-прі на Фестивалі короткометражних фільмів у Коттбусі та спеціальною відзнакою на фестивалі в Монпельє.




    Дія фільму відбувається
    ввечері 20 грудня 1989 року. Історія починається з листа хлопчика до Діда
    Мороза, в якому дитина пише, який подарунок зажадали батьки на Різдво. Батько дізнається, що в листі, надісланому
    поштою, маленький виявив його бажання: побачити Чаушеску мертвим. Ми провели розмову з Богданом Мурешану про
    фільм як про дискурс, про
    надію, що походить від активізації громадянського суспільства, про обов’язок
    говорити про історичні моменти, які пережив, особливо тому, що інший багаторазово
    премійований короткометражний фільм Богдана Мурешану Пострижений, поголений та зачесаний
    розповідає історію, яка відбувається в Румунії в 1990-х роках, відразу ж після революції, коли
    перукар впізнав серед клієнтів свого
    колишнього ката.

    Богдан Мурешану: Я пережив
    дуже бурхливі часи, зокрема дві революції, а саме Революцію від 1989 року та цифрову революцію, коли мені було дуже дивно що, все
    переселяється в Інтернеті. Зрозуміло,
    що ці
    події та інші вплинули на мою біографію.
    Наприклад, той перехідний період
    початку 90-х рр., коли майже не було правил та вся сила залишилася в руках тих, хто керував країною і під час комуністичного режиму так звані «колишні». Для мене ті часи були бурхливими, було важко щось зрозуміти. Мені здавалося, що був розсіяний будь-який порядок речей, порядок який був знову наведений набагато пізніше під тиском
    західних установ. А це тому, що наші
    установи залишилися без так званого змісту, як до
    речі є й тепер. Наприклад, нагороду, яку я отримав нещодавно на Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів у Клермон-Феррані є дуже
    важливою, тому що вона
    надана серйозною установою із закордону. Міжнародний
    кінофестиваль Трансільванія дуже
    важливий, там я отримав премію «Дні румунського фільму» за мій короткометражний фільм. Однак, дуже
    важлива є перевірка із закордону, оскільки ми вже не довіряємо цінностям, які були знищені під час комуністичного періоду.
    Так що треба часу для того,
    щоб відновити цінності та, щоб керівні установи
    набували свого значення.




    Одним з намірів Богдана Мурешану було перетворити «Різдвяний подарунок» у
    чорну комедію: Я дуже старався
    зрозуміти як це можна зробити, як можна за допомогою даних історії, перетворити
    все на чорну комедію. І, здається, що мені вдалося. Тому що я побував з цим фільмом
    у багатьох місцях світу, і я помітив, що глядачам, з усіма культурними
    відмінностями, подобався фільм. Перш за все, я був дуже здивований тим, що ці
    люди розуміють нюанси діалогу. Коли я працював, я боявся, що глядачі з інших
    країн не зрозуміють всіх нюансів і натяків фільму. Я думав, що вони не
    зрозуміють, хто є дядько Ніку, як можна боятися сусіда, як це може статися, щоб
    підозрювати свою дружину і т.д. Я боявся, що фільм буде зрозумілий лише в
    країні, або його меседж зрозуміють лише глядачі зі Сходу. Можу сказати, що я
    був вражений, коли його почали відбирати на фестивалях, я майже не міг
    повірити, що його меседж сприйняли члени журі. І це мені дуже сподобалося. І я
    був радий, що те, що здавалося мені місцевим, виявилося універсальною мовою,
    легко зрозумілою, якщо розглядати її з точки зору влади, страху, параної.


    Я навіть пам’ятаю, що на одному з фестивалів хтось оцінив, що я залишив за
    собою велику, відому історію, та що я просто зосереджувався на тому, що
    відбувається в квартирі. І навіть я наважуся сказати, що ззовні Революція ясніша,
    ніж ми бачимо її звідси.




    Андрій Венчіке, Іоана Флора та хлопчик Лука Тома є головними персонажами фільму
    «Різдвяний подарунок».

  • Письменниця та есеїстка Габрієла Адамештяну

    Письменниця та есеїстка Габрієла Адамештяну




    Премія
    «Opera Omnia» ім.
    Герогія Кречуна була присвоєна в рамках ХІІ-го Гала-вечора журналу «Observator Cultural/Культурний спостерігач», прозаїку та есеїсту Габрієлі Адамештяну. ЇЇ книги прози,
    зокрема романи «Одна дорога кожен день», «Втрачений ранок», «Зустріч», «Тимчасовість» та збірки коротких оповідань «Подаруй собі день відпочинку» і «Літо-Весна», були перекладені на 15 мов і здобули чимало відзнак.





    Роман «Однадорога кожен день» був номінований на
    французьку літературну премію ім. Жана Моне, роман «Втраченийранок» був номінований на премію Латинського Союзу, а
    роман «Тимчасовість» у 2013 році став бестселером на книжковому ярмарку «Salon du Livre» у Парижі.




    Про
    роман «Втрачений ранок» (опублікований в 1975 році) англійський
    поет Алан Браунджон написав у літературному додатку публікації «The Times» наступне: «Частково, це прекрасно дивне і оригінальне дослідження забутих обіцянок і
    нездійсненних мрій, але книга може бути прочитана і як зухвалий погляд, в стилі пізнього
    модернізму, на суспільство в цілому. Це надзвичайна панорама сучасного
    румунського життя».




    Роман «Тимчасовість» (2010 р.), на думку критика Алекса Голдіша
    є: «найбільш специфічним романом письменниці, яка вільніше ніж будь-коли поставила у всі можливі рівняння індивідуальність і політикум. «Тимчасовість» демонструє, що Габрієла
    Адамештяну остаточно повернулася до літератури і продовжує працювати
    над зворушливою сагою зображення «людини як дзеркала часу», -вважає критик.




    Книги «Одержимість політикою» (1995 р.) та «Дві Румунії» (2000 р.) є результатом журналістської діяльності
    Габрієли Адамештяну, яка 13 років була директором газети «22» та ще сім років – директором її культурного додатку «Bucureştiul cultural/Культурний Бухарест». За свою журналістську діяльність у 2002 році вона була
    нагороджена премією ім. Хеллмана-Хамметта, яка присуджується організацією «Human Rights Watch».
    Письменниця і журналістка Габрієла Адамештяну була віце-президентом (2000-2004
    рр.), а потім президентом (2004-2006 рр.) румунської філії ПЕН-центру. Так само вона була членом журі
    Латинського Союзу (2007-2009 рр.) та почесним президентом комітету з
    присудження Гонкурівської премії в Румунії (2013 р.). У 2014 році Габрієла
    Адамештяну була нагороджена французьким Орденом мистецтв та літератури.




    Кармен
    Mушат, Шеф-редактор журналу «Observator Cultural/Культурний
    спостерігач», розповіла про творчість лауреата премія «Opera Omnia» ім. Герогія Кречуна Габрієлу Адамештяну. «Мова йде про надзвичайно сильну
    письменницю, яка і до 1989 року видавала романи та короткі оповідання, які
    завойовували визнання критиків і читачів, але сьогодні, перед іншою аудиторією, з іншими очікуваннями, вона «не має зморшок».
    Проза, яку вона пише, «не має зморшок». Це проза, яка описує світ простих людей в
    різних життєвих ситуаціях, проза в якій відчувається уважне око і завжди
    нагострене вухо письменниці, яка вміє помічати найдрібніші нюанси людського
    існування, а також вміє будувати як у невеликому просторі короткої прози, так і
    в значно більшому просторі роману можливі та вигадані всесвіти, здатні
    привернути до себе увагу читача, поглинути його. Йдеться про такі романи як «Втрачений ранок», «Одна дорога кожен день», «Літо-Весна», «Зустріч», «Тимчасовість», і не тільки про прозу, а й про публіцистику. Це
    не просто високоякісна, а й витончена публіцистика, це різноманітні інтерв’ю,
    записані з особами, які є виразниками дуже різних соціальних категорій, дуже
    різних культур, дуже різних професій.
    Це авторка, яка побудувала не тільки літературну творчість, а й протягом
    багатьох років журнал, який не був таким же, після її відходу. Мова йде,
    зрозуміло, про Габрієлу Адамештяну.»





    На церемонії вручення премії Габрієла
    Адамештяну згадала про зустріч з письменником Георгєм Кречуном. Це сталося в
    2005 році, коли разом з іншими
    румунськими письменниками вони брали участь у фестивалі «Les Belles
    Etrangères» у Франції, який став початком перекладу сучасної румунської літератури
    на інші мови та її відкриття для інших культур. Після отримання премії Габрієла
    Адамештяну подякувала тим, хто підтримав її на початку її літературної кар’єри. «Тут знаходиться Мірча
    Мартін, один з тих критиків, хто прочитав мою дебютну книгу. Перша книга завжди
    дуже важлива. У залежності від неї письменник може йти вперед або відмовитися. Є
    різні люди, іноді наші шляхи розійшлись, але які назавжди залишилися в моїй
    пам’яті, як наприклад Нора Юга або Паул Гома, мої редактори, тому що, коли я показувала свої
    книги, перекладені за кордоном, мені завжди казали: «А-а-а, ти прийшла з
    Румунії Ніколая Чаушеску, як ти зуміла там видати ці книги?» Я не маю як
    пояснити цим людям, що й тоді була література і, що мої романи опублікувало
    краще видавництво «Картя роминяске», на чолі з двома великими письменниками,
    яких я хочу згадати: Маріном Предою та Джорджем Белеїце, які мабуть мало відомі
    нинішньому молодому поколінню. І, звичайно, я повинна додати ім’я мого
    нинішнього редактора Сільвіу Лупеску, який підтримав всю нову літературу після
    2003 року. Я також хотіла б згадати Кетеліну Бузояну, яка організувала для мене
    магічний творчій вечір, який залишився канонічним, видатну артистку в країні,
    де іноді важко бути жінкою та артисткою. І нарешті – мою родину, з якої мабуть
    мала б почати, в якій були запроваджені надзвичайно болісні, але
    корисні інтелектуальні стандарти. Так само й ті, хто був поряд з сім’єю в
    професії, яка не рекомендована жінкамі незважаючи на це ми маємо так багато виняткових письменниць!»





    У 2008
    році видавництво «Polirom»
    ініціювало серію книг «Авторські зібрання. Габрієла Адамештяну».



  • Соленоїд – книга 2017 року в Іспанії

    Соленоїд – книга 2017 року в Іспанії


    На початку квітня в Буеносі Айресі, Мірча Кертереску був
    удостоєний престижної Премії Formentor de las Letras 2018, однієї з найважливіших у світі літературних премій, за всю
    його літературну діяльність, яка згідно з журі покликана дати імпульс радикальним змінам людської
    свідомості.




    Журі, до складу якого ввійшов й письменник Алберто Мангуель, удостоєний премії Formentor
    у 2017 році, відмітило також наративну силу, з якою автор
    роману Solenoid (Соленоїд) зумів поширити межі фікції, – пише щоденник El Pais (Ел Паїс). Роман Соленоїд, у його вже другому видані, був дуже добре сприйнятий, як іспанською
    та південно-американською літературною критикою, так і літературною пресою, й
    вважається найкращою книгою 2017 року такими журналами як: La Vanguardia, Еl
    Periodico, The
    New York Times en espanol, користуючись похвальними хроніками у інших численних
    виданнях. Соленоїд це шедевр – пише Андре Ібанес у журналі ABC Cultural.
    Мірча Кертереску написав свій
    найважливіший твір – пише Роберт Саладрігас у La Vanguardia. Соленоїд – суттєвий твір – вважає Babеlia, культурний додаток видання El Pais, а журнал El
    Correo пише: Це важливий, чудовий незабутній твір.




    Нещодавно румунське видавництво Humanitas, розміщене поблизу парку Чішміджіу, організувало
    зустріч з читачами, присвяченої виданню роману Соленоїд Мірчі Кертереску,
    опублікованого іспанським видавництвом Impedimenta у перекладі Маріан Очоа де Ерібе у супроводі післямови,
    написаної літературним критиком Маріусом Ківу. У цій зустрічі з нагоди
    публікації роману Соленоїд іспанською мовою взяли участь поряд з автором твору
    Мірчею Кертереку та перекладачкою Маріан Очоа де Ерібе, директор видавництва Impedimenta Енрікуе Редел. Також були присутні директор видавництва Humanitas Лідія Бодя, літературний критик Маріус
    Ківу та засновник видавництва Humanitas Габріель Лійчану.




    На початку цієї події, Мірча Кертереску висловив
    похвальну промову стосовно перекладницької праці, відмітивши, що ця праця не є
    простим перекладом слів з однієї мови на іншу, оскільки перекладачі відтворюють
    й поширюють поза рамки кордонів психологічний зміст, змальовують особистість
    героя твору з різних поглядів. Ця праця ускладнюється в залежності від того, в
    якій мірі культурні ідентичності різняться між собою. Мірча Кертереску: Значно легше перекладати подібні за змістом твори письменників
    близьких традицій. Мені неважко зрозуміти мислення сучасних французів або
    німців. Однак, досить важко зрозуміти мислення
    середньовічної людини. Набагато важче перекладати на іншу мову Божественну комедію ніж Зачаровану Гору або
    будь-який інший сучасний твір. Віддаленість у просторі, часі та мисленні становить
    досить значною перешкодою для перекладу художньої творчості. Однак, там, де
    перекладницька праця відсутня, там – неминуча згуба. Переклад – це лавровий вінок, оливкова гілка. Переклад,
    можливо, є однією з найважливіших подій, які мають місце у житті людей, оскільки перекладницька праця сягає за рамки того, що роз’єднує людей між собою, а роз’єднують людей не лише
    кордони або різномовність, роз’єднують людей їхні мислення. Індивідуальні мислення, мислення народів,
    великих груп населення. Саме тому я
    шаную працю перекладачів. В нашій країні для перекладу з румунської на інші
    мови існують по два-три перекладачі для кожної країни, звідси гострий нестаток
    спеціалістів. Нормально було б, щоб
    твори кожного письменника були перекладені з часом на інші мови. Проте,
    йдеться лише про двох-трьох перекладачів, отже йдеться про велике змагання. У
    свою чергу бажаю висловити велику подяку перекладачам й не тому, що мої твори
    перекладаються на різні мови, а тому що це високоякісні переклади.Коли твої твори перекладені на ста мов, але переклади
    слабенькі, це не на твою користь, оскільки ця, я сказав би маска, не відповідає суті
    твоїх творів. Проте, вдалий переклад твору є своєрідним відродженням іншою
    мовою. Саме тому, я вважаю себе щасливим, оскільки й в даний момент працюю з
    найкращими перекладачами, які перекладають мої твори приблизно 10-15 мовами.


    Маріан Очао де Ерібе ознайомила іспанських читачів з творчістю таких
    класиків румунської літератури як: Панаїт Істраті, Міхаїл Себастіан або Мірча Еліади.
    Соленоїд не є першою зустріччю Маріан Очоа де Ерібе з творчістю Мірчі Кертереску. Вона вже переклала
    його твори такі як Рулетчик 2010, Маски 2011, Ностальгія 2012 та Іноземні красуні 2013. Нині перекладає Левант Мірчі Кертереску. Послухаємо, які почуття викликала в неї праця над
    перекладом роману Соленоїд: Над перекладом роману Соленоїд я працювала протягом одного року, відмовившись від усього
    іншого. Перекладала майже щоденно. Не обійшлося без серцебиття,
    безсонних ночей та кошмарів. Це саме відчував й Енріке Рендал, читаючи цей твір.
    Одного дня дзвонить телефон і Енріке каже, що читаючи роман, зрозумів мої
    враження, якими я поділилася з ним. Хочу зауважити, що я цілком поділяю думку
    Габріела Лійчану стосовно трьох розділів
    твору, цих трьох надзвичайних ступенів художнього вираження сенсу роману Соленоїд.
    Щоразу, коли перекладала певний розділ твору, я була впевнена, що творчо, естетично
    говорячи, створити щось більше неможливо. Я впевнена, що поділяю ці почуття
    щодо сприйняття Соленоїда з численними читачами цього роману. Цей роман практично
    змінює світосприйняття читача. Переклад творчості Мірчі Кертереску істотно
    змінив мій світогляд, одночасно засмутив мене у певній мірі, я хотіла б
    залишитися наївною читачкою, але будучи перекладачем, не можу бути як інші.




    Енріке Рендал, директор видавництва Impedimenta вважає, що творчість Мірчі Кертереску є феноменом,
    відомим в Іспанії вже декілька років. Він дуже похвально оцінив Соленоїд: Для мене цей твір був фізичним, щиро кажучи, органічним
    досвідом. Читаючи його, я майже не міг зупинитися, хоча твір слід читати крок
    за кроком. Читаючи цей роман, я почав бачити дійсність по-іншому. Почав мати
    кошмари, як казала мені Маріан Очоа, нараз затерпла рука. Було враження, що
    рука майже паралізована, мені почало здаватися, що пан, який щоденно п’є каву на подвір’я будинку, є не що інше як уявою мого
    розуму. Я навіть заздрю читачам, які можуть читати крок за кроком, як я вже
    казав. В інтернеті існують численні коментарі людей, які користуються саме
    таким методом й окреслюють різні етапи читання роману, ніби вбачають в ньому
    різні рівні висоти. Проте, я, будучи
    видавцем, повинен в першу чергу звернути увагу на певні технічні засоби. Мене зачарувала літературна творчість Мірчі
    Кертереску й я радо сприймаю її, як наприклад й твори Томаса Пінчона, Джаймса Джойса або Джона Барта.

  • ”Золотий ведмідь” знову дістався Румунії

    ”Золотий ведмідь” знову дістався Румунії

    Головна нагорода 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, одного з найпрестижніших профільних заходів у світі, знову дісталася Румунії. Дебютний повнометражний художній фільм Не торкайся мене/Touch Me Not румунської режисерки Адіни Пінтіліє, у суботу виграв Золотого ведмедя, після того як отримав й приз за кращий повнометражний дебют.

    Не торкайся мене це особистий проект-дослідження, що ставить під сумнів упереджені або загальноприйняті ідеї про інтимність та сексуальність як фундаментальний аспект людського існування. Картина є спільною напівдокументальною продукцією Румунії, Німеччини, Чехії, Болгарії та Франції, що була знята протягом 10 тижнів, в період з 2015 по 2017 роки за участі професійних акторів і реальних людей. У стрічці досліджуються усвідомлення сучасною людиною власного тіла, сексуальності, невербальних способів комунікаціі між людьми. Сюжет стрічки розповідає про троє людей – Лора, Тудор та Крістіан, які намагаються подолати страх перед інтимною близькістю, усвідомити своє тіло і прийняти власну сексуальність.

    Фільм Не торкайся мене, який коливає на межі фікції, документального кіно і візуального мистецтва та який змагався за Золотий ведмідь поряд з іншими 18 кінокартинами, поділив публіку цьогорічного Берлінського міжнародного кінофестивалю, темами якого були міграція, художні протерти, але без домінуючої теми,відзначило агентство Reuters. Таким чином, – пише агентство – вибір фільму Touch Me Not був сюрпризом, шокуючи частину аудиторії надзвичайно сміливими явними кадрами.

    Фільм є закликом до діалогу і водночас викликом нашим уявленням про красу, тіло, сексуальність – заявила режисерка Адіна Пінтіліє, зізнавшись, що фільм може бути непридатним для публіки. Ми хотіли нагородити фільм не лише за його цінність для кінематографу, а й за те, яке значення він може мати в майбутньому, – пояснив рішення голова журі Берлінського кінофестивалю Том Тикер.

    Присудження Золотого ведмедя румунській режисерці Адіні Пінтілє має місце в контексті, в якому румунське кіно проявилося на світовій кінематографічній сцені новою хвилею. Все почалося у 2005-році, коли кінострічка Смерть пана Лезереску Крісті Пую перемогла в Каннах у програмі Особливий погляд. Потім, фільм 4 місяці, 3 тижні і 2 дні румунського режисера Крістіана Мунджіу отримав Золоту пальмову гілку у Каннах 2007-го року. Найвищу нагороду Берлінського кінофестивалю Золотого ведмедя виграв у 2013 році Келін Петер Нецер за фільм Позиція дитини. Слід згадати і режисера Раду Жуде, який отримав у 2015 році Срібного ведмедя за фільм Аферім/Браво!.