Tag: премії

Кожні два роки змагальний сезон у європейській легкій атлетиці розпочинається ранньою весною з чемпіонату континенту в приміщенні. Саме тут можуть виявити себе нові міжнародні таланти та перспективи. Таким чином, результати Чемпіонату Європи- 2025 з легкої атлетики в приміщенні, який пройшов у нідерландському Апелдорні  з 6 по 9 березня були дуже приємними для прихильників румунської легкої атлетики.

Румунська делегація завершила змагання з двома медалями: золотом у штовханні ядра серед чоловіків (Андрей Рареш Тоадер) та сріблом у потрійному стрибку серед жінок (Діана Ана-Марія Іон). Це були найкращі результати на континентальних змаганнях з легкої атлетики в приміщенні за останні роки. Після восьми років без медалей з 2015 року румуни не піднімалися на п’єдестал до 2023 року, коли Клаудія Бобоча виграла срібло в бігу на відстані 1500 метрів, а Габріель Бітан здобув бронзу в стрибках у довжину в Стамбулі.

Але вже 20 років Румунія не вигравала титул чемпіона Європи на чемпіонаті в приміщенні, а саме з часу перемоги Елени Бугаяну в бігу на 1.500 метрів у Мадриді в 2005 році. Перед змаганнями надії румунських тренерів були обмежені. Завдання, поставлене Федерацією легкої атлетики в Бухаресті, полягало в тому, щоб посісти 4-6 місце і ще двічі пройти кваліфікацію до фіналу.

В інтерв’ю агентству Agerpres Оана Пантелімон, тренерка національної збірної, відмітила шанси Андрея Рареша Тоадера, який чудово розпочав сезон. У неділю він це підтвердив. Він кваліфікувався до фіналу зі штовхання ядра на 4-му місці з результатом 20 метрів 59 сантиметрів. Однак у фінальному раунді він метнув ядро на 21 метр 27 сантиметрів, що на 23 сантиметри краще, ніж у шведа Віктора Петерссона, який посів друге місце. Більше того, цей результат став новим національним рекордом Румунії.

Але першу медаль для румунської делегації в Апелдорні завоювала в п’ятницю Діана Ана-Марія Іон – срібло в потрійному стрибку. З результатом 14 метрів і 31 сантиметр вона досягла найважливішого результату в своїй кар’єрі. Золото здобула іспанська спортсменка Ана Пелетейро – Компаоре, яка стрибнула на шість сантиметрів більше, ніж Діана. Бронзову медаль здобула фінська спортсменка Сенні Салмінен з результатом 13 метрів 99 сантиметрів. Діана Ана-Марія Іон вийшла у фінал з 7-го місця у кваліфікації.

На черзі – Чемпіонат світу в приміщенні в Нанкіні, Китай, який відбудеться 21-23 березня. Змагання мали відбутися у 2020 році, але через пандемію їх відкладали три роки поспіль і нарешті перенесли.

 

У Національному театрі ,,І. Л. Караджале” в Бухаресті відбулася 18-та церемонія вручення нагород Ґопо, метою якої було відзначити досягнення румунського кіно за останні роки. “Свобода”, режисера Тудора Джурджіу, була кінострічкою, яка зібрала 10 статуеток Ґопо, найбільше цього року, включаючи нагороду за найкращий повнометражний фільм. Фільм Раду Жуде “Не чекай занадто багато від кінця світу”, визнаний міжнародною пресою, нагороджений “Срібним леопардом” – спеціальним призом журі в Локарно, пропозиція Румунії на “Оскар” 2024 року, отримав лише дві нагороди: премію за сценарій, яку розділив з цьогорічним фаворитом Гали–премій Ґопо “Свобода”, та нагороду за найкращу жіночу роль, яку отримала Ілінка Манолаке.

 

Одна з найпопулярніших румунських актрис, Родіка Мандаке, була нагороджена на гала-вечорі премією Ґопо за життєві досягнення. Серед останніх ролей Родіки Мандаке на великому екрані – фільм “Головоломка” (режисера Андрея Зінке, 2012), де вона грає разом з акторами Даном Нуцу, Адріаном Тітієні та Іоаною Павелеску. У 2020 році Родіка Мандаке знялася разом з Іштваном Тегласом, Маделіною Краю та Анді Васлуяну у фільмі “Лука” режисера Гораціу Мелеєле. За роль у цьому фільмі Родіка Мандаке отримала нагороду за найкращу жіночу роль другого плану від Спілки кінематографістів Румунії. Родіка Мандаке була однією з найулюбленіших актрис Бухарестського національного театру та театру “Одеон”, де зіграла у численних виставах.

 

Актор Маріус Маноле вручив її нагороду за життєві досягнення на 18-й церемонії вручення премії Ґопо: “Для мене, для мого покоління і для сотень ваших студентів, які зараз є чудовими акторами на сценах країни, ви є найкращим орієнтиром, який утримує баланс. Ви – людина, яка дає нам відвагу, ви – людина, яка показує нам, що енергія ніколи не вмирає. Ви показуєте нам, що коли виступаєте у виставі, навіть якщо можете виглядати як листок на вітрі, коли виходите на сцену, ти стаєте горою сили. У момент, коли мені важко, а ви тримаєте мене за руку, все стає легше. На жаль, ми вже не маємо тієї допитливості, яку ви зберегли, і було б добре навчитися цьому знову. Ви показуєте нам, що готові вчитися у будь-кого, слухати будь-кого і говорити з будь-ким. Шість десятиліть роботи, шість десятиліть життя, по-справжньому присвячених цій захоплюючій і прекрасній професії, яку ми всі любимо. Найважливіша порада, яку я отримав від Родіки Мандаке, полягає в наступному: часи завжди важкі, сезон завжди поганий, але публіку ніколи не можна обманювати”.

 

Кар’єра актора Дана Нуцу, що триває понад п’ять десятиліть, була відзначена нагородою “За життєві досягнення” на 18-й церемонії вручення премії Ґопо. Режисер відомий своїми незабутніми ролями у фільмах “Неділя о 6-й годині” (реж. Лучіан Пінтіліє, 1965), “Меандр” (реж. Мірча Сеукан, 1966), “Ранок хорошого хлопця” (реж. Андрей Блайєр, 1966), “100 леїв” (реж. Мірча Сеукан, 1973) та “По той бік пісків” (реж. Раду Габря, 1974), а також документальними фільмами, знятими в рамках програми “Майстерня Аристотеля”, яку він заснував у 2006 році. Маючи бунтарську вдачу і часто порівнюваний з Джеймсом Діном або Томом Куртеней, Дан Нуцу раптово перервав свою кар’єру наприкінці 1970-х років, щоб емігрувати до США, повернувшись до країни після 2000 року.  Разом з продюсеркою Крістіною Гофман, Дан Нуцу заснував у 2006 році Aristoteles Workshop – майстерню документального кіно, присвячену митцям з усього світу. На сьогоднішній день цей проєкт створив понад 40 фільмів, багато з яких були відібрані та нагороджені призами на відомих фестивалях.

 

Актриса Оана Пелля вручила Дану Нуцу нагороду “За життєві досягнення”: “Я хочу подякувати Тудору Джурджу за те, що дав мені можливість публічно розповісти про велике кохання мого життя. Людину, яку обожнювала і обожнює камера. Людину, яка одного дня обрала свободу, залишивши позаду виняткову кар’єру. Людину, якій Бог подарував чарівність і красу. Мені шкода нових поколінь, які ніколи не мали можливості полюбити його. Якби я свого часу навіть емігрувала до Америки, то емігрувала би заради нього. Я тоді ще не відкрила для себе Де Ніро”.  

 

Нагороду “Молода надія” отримав Ніко Беккер за роль Думітру у фільмі “На північ”. Ще одну нагороду за фільм “На північ” отримав Джордже Кіпер-Ліллемарк за найкращу операторську роботу. “Між революціями” режисера Влада Петрі був визнаний найкращим документальним фільмом. У категорії короткометражних фільмів нагороду Гопо отримав фільм “Туди, куди не допливають човни” режисера Влада Бузеяну.

 

РОШІЯ МОНТАНЕ – В результаті рішення Міжнародного арбітражного суду у Вашингтоні, Румунія виграла справу Рошія Монтане, порушену компанією Gabriel Resources у 2015 році. Румунська держава не повинна буде виплачувати жодної компенсації канадській компанії і має отримати понад 1 мільйон євро, 30 мільйонів леїв (близько 6 мільйонів євро) і понад 1 мільйон доларів у якості судових витрат і витрат на арбітражний розгляд. Рішення може бути оскаржене протягом наступних чотирьох місяців. Gabriel Resources вимагала відшкодування збитків на суму близько 6,7 мільярдів доларів, стверджуючи, що зазнала значних втрат через те, що адміністрація вирішила не затверджувати видобуток золота в центрі країни після того, як, за словами канадців, вони вже вклали значні інвестиції. Рошія Монтане була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2021 році завдяки зусиллям Румунії, яка вкотре заблокувала будь-які спроби відновити видобуток. Румунські юристи пояснили, що докладалися постійні зусилля для дотримання прав як інвесторів, так і румунських громадян. Вони заявили, що трибунал взяв до уваги численні екологічні, соціальні, культурні та економічні виклики, з якими зіткнувся гірничодобувний проєкт, і встановив, що румунська влада виконала свій регуляторний мандат в міру своїх можливостей у цих складних обставинах.

СТАТИСТИКА – Туризм в ЄС перевищив допандемічний рівень у 2023 році, свідчать дані, опубліковані Європейським статистичним управлінням. Згідно зі звітом, кількість ночей, проведених минулого року в туристичних закладах розміщення по всьому ЄС, була на 1,4% вищою, ніж у 2019 році. У Словаччині та Чехії зафіксовано найбільше зростання кількості ночей, проведених туристами в готелях і гостьових будинках. Обидві країни повідомили про зростання майже на 30% порівняно з 2022 роком. За ними йдуть Румунія та Нідерланди, кожна з яких продемонструвала зростання на 23%, тоді як Хорватія зафіксувала найскромніший приріст. Дані Євростату свідчать про відновлення туризму в ЄС з літа 2022 року і далі – тенденція, яка була широко поширена минулого року, коли було зафіксовано рекордне зростання майже на 3 мільярди ночей, проведених в готелях і гостьових будинках.

ПОСТАНОВА – Уряд Румунії прийняв термінову постанову про організацію виборів 9 червня. Документ офіційно встановлює проведення виборів до Європейського парламенту разом з місцевими виборами. Передвиборна кампанія розпочнеться 12 березня. Урядовці вважають, що проведення двох видів виборів в один день матиме багато переваг і може мотивувати явку громадян. Тоні Гребле, голова Постійного виборчого органу, каже, що весь процес об’єднання місцевих і європарламентських виборів був здійснений відповідно до Конституції, положень Венеціанської комісії та чинного румунського законодавства. Комп’ютеризована система моніторингу явки виборців та запобігання незаконному голосуванню буде використовуватися і управлятися, як і раніше, Спеціальною службою телекомунікацій. Нагадаємо, що теж цього року пройдуть і президентські вибори у вересні, та парламентські – у грудні.

АВТО – У Румунії з понеділка набувають чинності нові терміни дії дорожніх зборів і тарифів, встановлених урядом. Плата за проїзд буде вноситися на один день, один місяць, два місяці або один рік, замість одного тижня, одного місяця, трьох місяців або одного року, як це було раніше. Протягом двох днів водії не зможуть оплатити проїзд за допомогою SMS – повідомляє Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою. З іншого боку, Міністерство транспорту опублікувало проєкт термінової постанови зі змінами до законодавства, що регулює діяльність альтернативних транспортних послуг. Змін вимагали представники таксистів, які наприкінці минулого місяця протестували проти діяльності платформ спільних поїздок, таких як Uber або Bolt, які, на їхню думку, недобросовісно конкурують з ними.

ПРОТЕСТ – Понад 5.000 членів Федерації Санітарна Солідарність у сфері охорони здоров’я протестуватимуть у понеділок перед будівлею уряду в Бухаресті, парламентом і міністерствами охорони здоров’я та праці. Основною вимогою є підвищення заробітної плати вище рівня інфляції. Профспілчани вимагають реального збільшення купівельної спроможності та справедливої оплати за важкі умови праці. Представники федерації заявляють, що демонстрації також спрямовані проти нещодавньої термінової постанови уряду про підвищення заробітної плати, яка, на думку профспілкових активістів, встановлює нові нерівності і поглиблює старі.

ОСКАР – Сьогодні вночі в Лос-Анджелесі, США, відбудеться 96-та церемонія вручення премії “Оскар”. Біографічний трилер “Оппенгеймер”, сценариста, режисера і продюсера Крістофера Нолана з Кілліан Мерфі в головній ролі, лідирує в номінаціях у 13 категоріях. Фільм розповідає історію життя фізика Роберта Оппенгеймера та його роль у створенні атомної бомби. Кінострічка “Бідолахи” режисера Йоргоса Лантімоса з Еммою Стоун у ролі Белли Бакстер розповідає про жінку, яку повернув до життя геніальний вчений доктор Годвін Бакстер, і отримала 11 номінацій. Вестерн-драма “Вбивці квіткового місяця”, продюсера і режисера Мартіна Скорсезе, з Леонардо Ді Капріо, Робертом Де Ніро і Лілі Ґледстоун у головних ролях, посідає третє місце в номінаціях, змагаючись у 10 категоріях. Драма Жюстін Тріє “Анатомія падіння” (Anatomie d’une chute) з п’ятьма номінаціями сподівається на велику несподіванку після здобуття Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю 2023 року. Серед інших фаворитів на “Оскар” – біографічний фільм про композитора Леонарда Бернстайна “Маестро” (реж. Бредлі Купер), комедія “Утриманці” (реж. Александр Пейн) та “Зона інтересів” (реж. Джонатан Глейзер) – моторошна хроніка безтурботного життя нацистської сім’ї, яка живе на віллі неподалік від табору Аушвіц.

Нещодавно на сцені театру «Одеон» у Бухаресті
після двох років відсутності, спричиненої пандемією коронавірусу,
відбулася 21-а церемонія вручення премії Радіо Румунія Культурал. Гала-вечір премій Радіо Румунія Культурал – це єдиний захід під час якого нагороджуються всі галузї культури Румунії. На цьогорічному ювілеї було нагороджено
найважливіші досягнення румунської культури за 2021 рік.

Головну нагороду гали-вечора премії Радіо Румунія Культурал отримали доктор Кетелін Денчіу
та команда реанімаційного відділення лікарні П’ятра-Нямц, люди, які ризикували
життям, щоб врятувати своїх пацієнтів під час трагічної пожежі 2020 року.
Премія у номінації Освіта отримала платформа навчання математики MateX.xyz.
Платформу створили 8 олімпійців, щоб допомогти малозабезпеченим учням 8-х класів підготуватися онлайн для національних іспитів. Спеціальну премію в номінації Наука отримав засновник платформи Graphs.ro Драгош Вана. Його платформа щодня представляла
дані про еволюцію пандемії коронавірусу в Румунії та інформацію про
кампанію вакцинації проти COVID-19. Розпочатий як особистий проєкт за
власними коштами у квітні 2020 року, платформа Graphs.ro
стала довідковим джерелом та необхідним інструментом
для моніторингу еволюції пандемії коронавірусу в
Румунії.

Спеціальну премію
у номінації Література отримала книгарня «La Două bufnițe» у місті Тімішоара,
масштабний культурний проєкт, приклад культурного виживання у важкі дні карантину.
Ралука Сележан та Оана Добоші, засновниці цієї книгарні під час отримання спеціальної премії з боку Радіо Румунія Культурал ствердили: «Ми дякуємо Радіо
Роминія Културал та журі, яке номінувало нас на
цю нагороду. Це нагорода приходить в той час, коли ми були майже готові відмовитися
від всього, після двох дуже важких років, але премія нагадує
нам, що навколо нашої книгарні, поруч з нами, коли нам дуже важко, утворилася
така прекрасна спільнота, не знаючи, що нам так важко було. Ми хочемо подякувати нашим
батькам, які завжди нас підтримували і завдяки яким вижила наша книгарня та всім
нашим друзям. Пандемія була важким періодом, тому
що в нашій країні, як відомо, книга не є суттєвою, книгарні не
захищені законом, у нас немає єдиного закону про ціни на книги, тому єдині, хто
може захистити цей ринок та книги – це читачі. Також хочемо подякувати вчителю та
письменнику Данієлу Вігі, який коли ми були дуже маленькими дуже довіряв нам, як
мало хто довіряв, який заохочував нас стати такими, якими ми є сьогодні, і від
якого ми дізналися, що в літературі немає вихідних чи свят. Ми також
дізналися від Данієла Вігі, що найбільша радість, яку приносить нам література,
– це момент самотності, зустрічі між текстом і читачем, і тому ми сподіваємося
принести вам якомога більше книжок. Ми закликаємо вас підтримати фізичні
книгарні, тому що працівники книгарень чекають
на вас у книгарнях.»

Сімона Попеску була нагороджена на галі-вечорі
премії Радіо Румунія Культурал за
«Книгу рослин і тварин» (Видавництво Неміра). Сімона
Попеску є автором томів поезії «Ксилофон та інші поеми»
(1990), «Пауза дихання» (разом з Андрієм Бодіу, Каюсом Добреску та Маріусом Опря,
1991), «Ювентус» (1994), повністю перевиданих у збірці Опера
поетика (2021) та «Праці в зеленому кольорі. Мій виступ заради поезії» (2006). Вона написала роман
«Ексувій» (1997); сім видань до 2021), том есе «Волубіліс»
(1998) та критичні книги фікції про поета-сюрреаліста Джеллу Наума «Врятування виду». Про
сюрреалізм та Джеллу Наума (2000) і Клава. Критика з Джеллу Наумом
(2004). Сімона Попеску: «Я
дякую журі, я дуже ціную нагороду Радіо
Румунія Культурал. Дякую, що ви зупинилися у моєму саду із
видом на море й океан, як я розповідаю в моїй книзі. Книга містить
300 сторінок, з десятками рослин і тварин, фактично
приводами для того, щоб говорити про світ, про людський рід, а не тільки про
рослини і тварин, і щоб охопити багато тем літератури, великі,
середні чи малі. Мої найкращі думки направляються
до моїх хороших друзів, номінованих поряд зі мною Штефанії Міхалаке та
Міруни Влади, і, звісно, ​​до всіх тих, хто написав добрі та дуже добрі книги поезії, але не тільки поезі, у 2021 році.»

У номінації «Проза» Аліна Нелега
отримала нагороду за роман «Хмара у вигляді верблюда» (Видавництво «Поліром»),
а в номінації «Театр» – Театр імені Андрея Мурешана з міста Сфинту Георге отримав
нагороду за виставу «Згода» режисера Евана Плейсі, режисер Раду Афрім. Фільм
«Отто Барбарул» режисера Руксандри Гіцеску отримав нагороду Радіо Роминія Културал у номінації «Фільм», а чотири персональні виставки Мірчі Думітреску
були відзначені в категорії «Образотворче мистецтво». Нагороду в категорії «Наука»
отримав Разван Керекеш, директор Департаменту громадського здоров’я факультету
політичних, адміністративних та комунікаційних наук Клузького Університету Бабеша-Бойоя за кампанію з просування заходів громадського здоров’я проти COVID-19 у Румунії.
Ніку Аліфантіс та Зан були нагороджені в категорії «Музика» за альбом «Dimov •
Leoneed is love». В номінації «Освіта» Асоціація Narada отримала премію за проєкти
технології у галузі освіти.

Румунське кіно було відзначено у вівторок увечері в Бухаресті на церемонії вручення нагород Ґопо, найважливішої події, присвяченої румунському кіно, яка пройшла цього року вже в шістнадцяте. У 20 категоріях було номіновано не менше 19 повнометражних фільмів, що вийшли в кінотеатрах чи онлайн-платформах. Великим переможцем став «Невдалий трах, або Шалене порно» режисера Раду Жуде.

Фільм отримав Трофей за кращий повнометражний фільм, а також нагороди в категоріях: «Краща жіноча роль у головній ролі» (Катя Паскаріу) та «Кращий монтаж» – Кателін Крістуціу. У фільмі, який аналізує відносини між людиною та суспільством, відправною точкою є наслідки, які має на життя людини аматорське порно відео, завантажене на спеціалізований сайт викладачкою середньої школи. Постановка, яка отримала дуже хороші відгуки в міжнародній пресі, отримала минулого року на Берлінському міжнародному кінофестивалі Золотого ведмедя за найкращий фільм. Кінострічка «Невдалий трах, або Шалене порно» також була пропозицією Румунії на церемонії вручення премії «Оскар» 2022 року.

Проте більшість статуеток Ґопо, тобто п’ять, отримав фільм знятий режисером Крісті Пую «Мальмкроґ» за режисуру, зображення, декорації, костюми, макіяж і зачіску. Шостий повнометражний фільм Крісті Пую також досяг міжнародного успіху, отримавши Приз за найкращу режисуру два роки тому на Берлінському кінофестивалі, де відбулася його світова прем’єра. Дія фільму відбувається приблизно в 1900 році в особняку аристократичної родини, де кілька гостей проводять разом Різдво. Герої ведуть філософські дискусії французькою мовою про війну, мир, армію, релігію, найвище добро, найвище зло. Сценарій натхненний томом російського філософа Володимира Соловйова (1853-1900) «Trois entretines», який вийшов також румунською мовою під назвою «Три діалоги про кінець всесвітньої історії».

На церемонії вручення премії Ґопо, актор Богдан Фаркаш був номінований на кращу головну чоловічу роль у фільмі «Невизначений», який отримав ще нагороду за сценарій. Премію за всю діяльність також отримали актори Мар’яна Мігуц та Віктор Ребенджюк. На завершення заходу режисер Тудор Джурджу, ініціатор та організатор Гали вечора Ґопо, зазначив, що це був вечір із багатьма емоційними моментами.

«Це були хороші фільми, дуже хороші фільми, і я не можу сказати, що один із них був явним фаворитом. Але мені здається, що вибір було зроблено правильно», – додав Тудор Джурджу. Цьогорічний Гала вечір Ґопо пройшов під знаком солідарності. Кіноманів та глядачів з усього світу запросили долучитися до акції «Об’єднані фільмом». Усі кошти, зібрані під час кампанії, будуть розподілені між професіоналами української кіноіндустрії за допомогою Міжнародної коаліції кінематографістів у зоні ризику.

Національному музею румунської літератури цього року було присвоєно Європейську премію. Під час онлайн-церемонії присвоєння премій Європейської музейної академії (European Museum Academy) два найважливіші та значущі проєкти Національного музею румунської літератури за останні сім років отримали нагороду DASA: базова виставка на вулиці Ніколая Крецулеску та виставка Меморіального будинку «Антона Панна». Мотивація журі: «Постійна виставка вражає своїм стриманим, але добре зробленим оформленням/аранжуванням, що доповнює історичну будівлю, в якій вона розміщена. У своїх виховних програмах Національний музей румунської літератури демонструє мужність і безкомпромісне виняткове ставлення, функціонуючи як засіб вирішення сучасних соціальних проблем. В основі його діяльності лежить інтерактивна література».

Справді, організуючи основну виставку музею, куратори та музеєзнавці орієнтувалися насамперед на взаємодію з публікою та організували виставку за літературними жанрами (перший поверх – поезія; другий поверх – проза, есе, історія та літературознавство; третій поверх – драматургія ). У музеї зберігається понад 300.000 рукописів, предметів спадщини та старовинних книг, у тому числі деякі інкунабули, яким понад 500 років. Серед них – рукописи Марселя Пруста, Томаса Манна, Поля Валері, Джованні Папіні, Джузеппе Унгаретті та Міхая Емінеску. Останніми роками Національний музей румунської літератури (MNLR) став все більш активною присутністю в культурному ландшафті Бухареста, організовуючи низку різноманітних заходів, від академічних симпозіумів до поезії та джазових марафонів.

Таким чином, команда Національного музею румунської літератури організувала публічні читання, конференції, тематичні виставки, творчі майстер-класи, заходи з цільовою аудиторією, а також заходи, визнані на міжнародному рівні, такі як Бухарестський міжнародний фестиваль поезії. Цього року Бухарестський міжнародний поетичний фестиваль відбувся в 11-е і запропонував публіці публічі читання поезії румунських поетів, а також виступи та відеозаписи поетів з Англії, Аргентини, Канади, Колумбії, Еквадору, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Мексики, Перу, Респ. Молдова, Іспанії та США. Редактор і письменник Йоан Крістеску, директор Національного музею румунської літератури з 2014 року, каже, що одним із його намірів було перетворити музей на живий простір: «Літературна історія вчить нас одному, а саме тому, що присутність письменника в суспільстві має бути сильною. Письменники є важливими членами спільноти, але, на жаль, вони вже не сприймаються такими суспільством. І йдеться не лише про письменників та їх сприйняття, а про митців загалом, митці сьогодні майже невідомі, навіть якщо їхня творчість користується європейським, навіть світовим визнанням. На жаль, нам більше не цікаво знати наші сучасні цінності. З цієї причини ми прагнули відкрити музей для всіх поколінь і для всіх форм художнього вираження, ми хотіли створити місце, середовище, в якому можуть проявлятися митці. І те, що нам вдалося створити творчий музей, надало цьому закладу плюс музейної самобутності. Національний музей румунської літератури – це музей, де ми можемо зробити більше, ніж просто подивитися на експонати, це живе місце. Ми вирішили знайти свою власну ідентичність, відкривши музей для всіх, і ми зробили це, тому що люди хотіли такого місця, де вони могли б проявити себе. Це місце, де завжди знаходиш щось нового, де кожен гість може підкреслити свій талант та ерудицію – якості, яких, на жаль, все більше не вистачає нашому суспільству. Ми хочемо і сподіваємося, що нам вдалося зробити внесок своєю діяльністю в напрямок до зближення людей до написаного, до читання, ми хочемо заохочувати читання, ми хочемо зробити свій внесок в освіту тих, хто приходить до нас».

Щоб зберегти зв’язок з громадськістю під час пандемії, Національний музей румунської літератури створив відеоплатформу «Культура у прямому ефірі». Йоан Крістеску, директор Національного музею румунської літератури: «Ми створили цю відеоплатформу, «Культура у прямому ефірі», як доповнення до веб-сайту музею та нашої діяльності. Нашим наміром було повільно перейти до сфери Інтернету та телебачення. Як бачимо, більшість дебатів у румунському суспільстві – це не дебати, зосереджені на питаннях, які ми вважаємо важливими, чи на питаннях культури. Ми часто бачимо політичні дебати, і нас співробітників Національного музею румунської літератури політика не цікавить. Ми зацікавлені в обговоренні ідей, літературних та міждисциплінарних дискусіях, тому що письменник і його література також є результатом того, що відбувається в сучасному суспільстві, тому ми намагаємося об’єднатися, знайти зв’язки між літературою та іншими дисциплінами».

Антон Панн: румунський поет, який жив у першій половині XIX століття, композитор релігійної музики, фольклорист, письменник і публіцист

9-го квітня 2019 року в бухарестському театрі
Одеон відбувся XIII-й Гала-вечір премій культурного тижневика
«Обсерваторул културал». З цієї нагоди ми запросили заступника головного
редактора журналу «Обсерваторул Културал» (Культурний оглядач) Овідіу Шімонка
розповісти про останній гала-вечір сучасної румунської літератури та про її
сприйняття у західних країнах.
Однією з новин Гали-вечора премій культурного тижневика «Обсерваторул културал»
була премія «Observator Universitas», яку присудили студенти філологічних
факультетів за один том поезії.

Але, на початку Овідіу Шімонка розповість про премію «Observator Lyceum» (Ліцейний оглядач), яку вже четвертий рік поспіль присуджують
старшокласники з столичних національних коледжів. Цього року з наступних
коледжів: Національний коледж імені Йона Луки Караджале, Національний коледж
імені Джорджа Енеску, Національний коледж імені Юлії Хашдеу, Національний
коледж імені Георге Лазера, Національний коледж імені Міхая Вітязул,
Національний коледж імені Святого Сави, Національний коледж імені Георге
Шінкая, Національний коледж імені Тудора Віану. Проект «Observator Lyceum» (Ліцейний оглядач) був ініційований у 2016 році
культурним тижневиком «Обсерваторул културал» за підтримки
Національного музею румунської літератури за зразком престижної французької
літературної нагороди – Гонкурівська премія ліцеїстів.Проект спрямований на створення
комунікаційної платформи між сучасними румунськими письменниками і молодими
читачами та має на меті, зокрема, заохочувати молодих осіб до румунської
літератури і розвивати пристрасть до читання.

Овідіу Шімонка: «Це був дуже цікавий досвід, учні, які ввійшли до складу
журі прийшли до редакції «Обсерваторул Културал», де ми обговорили з ними всі книги в номінації «Проза». Я радий, що серед цих молодих людей є майбутні критики та професійні
читачі румунської літератури. Слід сказати, що учні, які оцінили кники з метою надання премії
«Ліцейний оглядач» користувалися підтримкою надзвичайних вчителів, які
заохочували їх читати сучасну румунську літературу. Новиною Гали-вечора премій
культурного тижневика «Обсерваторул културал» є премія «Observator
Universitas», яку присудили студенти філологічних факультетів. Ми покладалися
на студентів Бухарестського філологічного університету, Клузького університету
імені Бабеша Бояї, Ясського Університету імені Александра Йона Кузита Сібіуського університету імені Лучіана
Благи. Зі запропонованих книг, вони обрали том поезії. Так що є читачів, є
майбутнє для румунської літератури, є й пропозиції, але ми повинні діяти більше на міжнародному рівні.»

Премія «Observator Lyceum» (Ліцейний оглядач) була присуджена Крістіні Андрей за том Matriarhat
(Матріархат), який побачив світло у видавництві Nemira. Премія «Observator
Universitas» була присуджена Роберту Габрієлу Елекес за том «Дрона, яка б
нарешті бажала лише мене», яка вийшла друком у видавництві Мах Blecher. Ми обговорили з Овідіу Шімонка і про
те, шо румунські видавці віддають все більше переваги румунській літературі: Я
хочу відмітити той факт, що видавництво Humanitas поступило дуже добре коли
почало все більше друкувати румунську літературу. Письменниця Андрея Ресучану, координатор колекції «Румунські
письменники» обрала дуже добрі книги минулого року та продовжує друкувати
якісну літературу. Аби як, конкуренція між видавництвами Humanitas, Polirom та
Nemira є корисною. Це означає, що все більше видавців ставлять ставку на
румунську літературу. З огляду на книги, які вийшли друком дотепер, я
думаю, що у нас є хороший рік з точки зору літературної пропозиції, з великою кількістю книг, які будуть
закуплені та прокоментовані. До речі, дуже хороший рік з цієї точки зору був і
2018 рік.

Румунська література все більш багата, читачі та видавці все більше цінують її, важливо, щоб вона більше утверджувалась та перекладалася, -
стверджує Овідіу Шімонка. Іншими словами, необхідно більше зусиль з боку румунських
видавців знайти професійних перекладачів, які б займалися перекладом румунської літератури. Ось таким чином ми можемо потрапити на міжнародний ринок. Овідіу
Шімонка, заступник головного редактора журналу «Обсерваторул Културал»: «Минулими роками були переклади книг румунських письменників, особливо
німецькою та іспанською мовами, переклади були дуже добре прийняті літературною
критикою за кордоном. Я маю на увазі, зокрема роман Dimineata pierduta
«Загублений ранок», перекладений на німецьку мову Евою Рут Вемме та виданий
німецьким видавництвом «Aufbau», книги Мірчі Кертереску, Orbitor «Сліпуча
та Solenoid «Соленоїд» у
Латинській Америці та Іспанії, які користувалися великим успіхом. До речі
«Orbitor» була оголошена Книгою 2017 року в Іспанії. Я б
також згадав про успіх Нори Юги в Німеччині, доказом будучи дуже добрі хроніки,
написані про її книги. Але, на жаль великі видавництва не дуже друкують
румунських письменників, а добре відомий той факт, що саме ці видавництва
показують наскільки автор є важливим у контексті універсальної літератури. До
2007 року, коли ми вступили до ЄС, був інтерес до румунської літератури, тоді
Румунський інститут культури посприяв перекладу 20 книг румунських письменників,
які дійшли до великих видавництв та присутніми на великих книжкових
ярмарках в Лейпцигу, Лондоні, Парижі. На даний момент, на мою думку
великі європейські видавництва, за невеликими винятками, не дуже публікують
румунських авторів.»

На XIII-му Гала-вечорі премій «Обсерваторул културал» були присуджені наступні премії: Премія «Георге
Кречеун» була надана поету, прозаїку, драматургу та перекладачу Константіну Абелуци за
Opera Omnia (Опера Омініа), премія
журналу Обсерваторул културал у розділі Проза була
надана Габріелі Адамештяну за роман Fontana di Trevi (Фонтана ді Треві), що
вийшов у видавництві Поліром, а у розділі Поезія – Косміну Перці за книгу Cantec de leagan pentru generatia mea
(Колискова пісня для мого покоління),яка
побачила світло у видавництві Паралела 45 та Васіле Леаку за книгу
Monoideal (Моноідеал), яка вийшла у видавництві Неміра.

Кінострічка Moромети 2, режисера Стере Гуля, була великим переможцем Премій
Гопо 2019 року, найважливіша подія, присвячена кіно в Румунії. Фільм був
нагороджений, серед іншого,за звук, декори, костюми, бокс офіс, найкращий монтаж та візуальні
ефекти. «Було
дуже важко сняти
цей фільм. Це був
довгоочікуваний фільм, і якби я зазнав невдачі, розчарування було б
великим», – зізнався
режисер. Він також розповів про нове покоління акторів. Стере Гуля: «Мене дуже
вразили актори молодого
покоління. Було
велике задоволення для мене, що я їх виявив, і вони також придумали щось таке,
що мені потрібно.»

Насправді, Стере Гуля – це той, котрий виявив актора Йосипа Паштіне, лауреата премії Гопо за дебют.
Йосип Пуштіне:
«Спасибі вам, пане
Гуля за наданий шанс, що ви дали мені можливість бути частиною цього великого проекту. Для мене це багато значить, і я дякую від душі. Ви надзвичайна
людина.»

19 румунських художніх фільмів, що
вийшли в прокат минулого року, змагалися. Статуетку кращого режисера отримав Константін Попеску за фільм «Поророка», який отримав інші нагороди: краща
актриса у другорядній ролі, Юлія Луменаре, а нагороду кращий актор в головній ролі отримав Богдан Думітраке, який зазначив: «Дякую всім тим, з ким я працював
над цим фільмом, зокрема Константину, за таку щедру і складну роль. Цю нагороду присвячую моїм дочкам, Марі і Зої.»

Краща актриса в головній ролі призначена Косміна Стратан за роль у фільмі
«Любов 1. Собака» режисера Флоріна Шербана. Кращий сценарій написав Раду Жуде для фільму «Мені байдуже,
якщо в історію ми ввійдемо як варвари.» Кращим документальним фільмом визнано «Абрикос», режисера Александру Мавродяну, кращий дебютний фільм – «Солдати. Історія з
Ферентар» Івани Младеновіч, і кращий короткометражний
проголосовано Різдвяний
подарунок» режисера Богдана Мурешану.

На заході були й
емоційні моменти, коли були вручені нагороди за заслугу актрисі Іляні
Стані Іонеску та за всю
діяльність актору Костянтину Дінулску. Були вручені й інші
призи, які не були
винесені на голосування:
спеціальний приз вручено оператору Іону Ніка, співробітник
режисера Іона Попеску Гопо, приз глядача за фільм«Моромети 2», і один спеціальний за підтримку кіновиробництва, наданий Дану Кішу. Переможців призів Гопо відібрали
приблизно 600 активних членів румунської кіноіндустрії.

Відомі в країні та за кордоном численні минулорічні та цьогорічні протести під гаслом «#встою» є виразом громадянської активності, яка все
сильніше проявляється останніми роками.
Крім цього виду громадянської активності проти корупційних правопорушень, стали відомі й інші форми громадянської
активності, наприклад, петиції та діалог з вирішальними факторами.

Активістам допомагає й неурядова організація Ресурсний центр для громадської участі, яка вже дев’ятий рік поспіль нагороджує найбільш працьовитих та
найбільш талановитих активістів. На цьогорічній Галі-вечір були премійовані минулорічні
проекти, які стосувалися обидвох категорій громадської активності: активізму виявленого шляхом вуличних масових акцій та активізму, якого практикують невеликі ініціативні групи,
що займаються такими питаннями як: життєві умови в житлових кварталах, рівні шанси в школах, захист навколишнього середовища.

Про цьогорічну Галу-вечір розповідає Оана Преда,
виконавчий
директор Ресурсного центру для громадської участі розповідає: Ми зорганізували цьогорічну Галу-вечір навколо
концепції солідарності, вважаючи, що
шляхом солідарності представники вищезгаданих видів активізму можуть зустрічатися та допомогти один одному. Ми констатували, що рівень громадської активності збільшився, люди бажають щось робити у цьому сенсі. На жаль, це ставлення людей ще не призвело до глибоких змін на рівні влади. В даний наявний песимизм, але люди сповненні рішучістю встоювати.

Таким чином, Асоціація матерів SAMAS зуміла переконати Національну
аудіовізуальну раду включити до рекламних пауз на телебаченні повідомлення, що
спонукає матерів годувати дітей до шести місяців виключно грудним молоком. Це повідомлення є дуже важливим,
враховуючи той факт, що за статистикою ЮНІСЕФ, лише 16% матерів в Румунії годують дітей
до шести місяців виключно грудним молоком. Ось, що сказала на Галі-вечір Елі
Роман, член асоціації матерів SAMAS: Телеканали не дуже бажають поширювати вищезгадане повідомлення так часто, як інші
повідомлення громадського інтересу. Ми хотіли поширити це повідомлення, щоб
заохотити матерів. Грудне вигодування нелегке, але не є неможливим. Ми нікого не
звинувачуємо, якщо мати вважає за краще не годувати грудьми, це її вибір, але:
пані, матері та батьки будьте впевнені про користь та необхідність маминого
молока в житті маляти!

Овідіу Мігуц, захоплений рибалка разом з іншими рибалками привернув увагу громадськості на негативний вплив функціонування малих гідроелектростанцій у захищених гірських регіонах на навколишнє середовище. Крім
того, на підставі законодавства Євросоюзу, звернувся до Європейської комісії, яка розпочала штрафну процедуру у випадку Румунії за невиконання своїх обов’язків стосовно захисту природних заповідників
у тому значені, що дала дозвіл на будування там малих гідроелектростанцій.
Овідіу Мігуц: У нас не має організації, ми звичайні громадяни, які серед перших оприлюднили той факт, що будувати малі гідроелектростанції у природних заповідниках є
лише схемою для
збагачення окремих людей. Нам
вдалося продемонструвати, що насправді ці малі гідроелектростанції приховують багато
корупційних дій.

Оана Васіліу привернула увагу на нелюдські життєві умови жителів соціального
будинку Канта у одному з ясських кварталів, де вона сама жила протягом семи
років: Мені вдалося покинути соціальний будинок Канта. Я жила там
7 років разом з трьома моїми дітьми. Дуже важко там жити, аж страшно. Є багато
хворих людей, малозабезпечених людей, дітей з епілепсією і аутизмом, які й
тепер там живуть. Місцеві органи влади з нічим не допомагають їм. Я надсилала запити
упродовж понад 7 років, тому мені вдалося вийти звідти. Але ті, хто залишилися
в Канті, далі борються з безперервною відмовою з боку влади, тому що не вміють
захищати себе. За допомогою журналістів, я трохи допомогла їм, у тому значені,
що тепер їм відомі свої права. Не можна, щоб місцева влада нічого не робила, хоча вона ознайомлена з цією ситуацією.

Якщо громадянська кампанія в Яссах лише перевернула увагу громадськості, у місті Констанца
активісти зуміли переконати місцеву владу відкрити притулок
для жертв домашнього насильства. Це стало можливим завдяки асоціації «Без слів», яка
шляхом кампанії Караван змін зуміла поінформувати громадськість про домашнє
насильство. Про переконливу роботу, виконану асоціацією, розповідає Сімона
Войкулеску, яка взяла участь у вищезгадані кампанії: Був відкритий притулок, була влаштована безкоштовна місцева
телефонна лінія, але все було зроблено з великим зусиллям.

Проте, тиск з боку громадських організацій та місцевої преси, нарешті призвів
до відкриття притулку для жертв домашнього насильства, за що асоціація Без
слів була премійована на Галі-вечір, поряд з іншими вищезгаданими
асоціаціями.

Десять найбільш відомих румунських письменників, серед яких Ана Бландіана, Раду
Косашу, Влад Зографі отримали нагороди від престижного культурного журналу на
гала-вечері премії «Обсерваторул културал (Культурний спостерігач)», що відбувся у приміщенні
бухарестського театру «Одеон». Загалом було 34 сучасних румунських авторів у шістьох
категоріях: Мемуари, Есе/Публіцистіка, Літературознавство/Історія літератури /Літературна
теорія, Дебют, Поезія і Проза.

Кращою збіркою віршів у 2016 році стала книга Раду Андрієску «Коли немає
повітря», опублікована видавництвом «Макс Блехер». Премію за прозу розділили між
собою письменники Раду Косашу за «Життя фантастики після революції» та Раду Павел
Гео за «Диско Титанік», обидві видані видавництвом «Поліром». Рік тому дисидент
і правозахисник Габрієль Андреєску писав: «Поява публікації «Обсерваторул културал
у 2000 році ознаменувала новий етап в еволюції ідеологічних відбитків на інтелектуальній
спільноті. Між часом «Обсерваторул културал» підтвердив статус, за який з
самого початку взяв на себе відповідальність – формування культурної ідеології.
Премії, що присуджуються з 2007 року,
окреслили і, я б сказав, визначили вибори.»

Говорить Кармен Мушат, головний редактор журналу «Обсеваторул културал»: «Ми дійсно намагаємося, в тому числі з допомогою цих нагород, окреслити і отримати картину яскравої румунської
культури, сьогоднішньої румунської літератури. І оскільки кожного року до списку
номінантів і переможців
потрапляють нові імена, ми намагаємося визначити культурно й
самі себе, визначити
культурний профіль журналу
«Обсерваторул културал». Таким чином, це ідентично
подвійний підхід. З одного боку,
для журналу, тому що наші вибори і премії окреслюють профіль ідентичності журналу, а з іншого боку – формує ідентичність румунської культури на сьогодні.»

16
старшокласників з шести столичних
національних коледжів вручили на сцені театру «Одеон» премію «Observator Lyceum» прозаїку Владу Зографі за роман «Побічні наслідки
життя», що вийшов друком у видавництві «Гуманітас». Говорить Кармен Мушат. «Ми зустрічаємося з цими
молодими людьми і прислуховуємося до їх виборів, аргументів. Ці підлітки
вразили мене і не тільки мене. І минулого року, і в цьому році всі
присутні на гала-вечері були вражені виступами старшокласників, їх мотивацією й
аргументами, такими «свіжими» і добре сформульованими. Я думаю, що ми повинні
заохочувати і розвивати цих молодих людей і на мій погляд вони повинні мати
можливість зустрітися з румунськими письменниками, щоб відкрити для себе їх літературу.
На цьогорічному гала-вечері поетеса Ана Бландіана розповіла, як її вразила реакція
однієї дитини, яку вона зустріла, коли була запрошена до однієї початкової школи.
Коли вчителька сказала учням, що до них прийде Ана Бландіана, ця дитина заперечила
її, кажучи, що це не може бути правдою. Усі захотіли дізнатися, чому вона це
каже. І дитина сказала, що знає, що всі поети мертві, тому жінка, яка
знаходилася перед ними у класі не може бути Аною Бландіаною. Ця реакція багато
говорить про те, як представлена у школі румунська література. Усі представленні
у підручниках письменники це музейні письменники. Таким чином, у дітей складається враження, що література це своєрідний музей, а не щось живе, з яким можна
взаємодіяти. Саме це ми намагаємося зробити за допомогою журналу «Обсерваторул
културал» і присуджуючи ці нагороди. Ми
намагаємося продемонструвати, що література жива. Незабаром ми розпочнемо проект
публічних читань, в рамках якого плануємо провести зустрічі між учнями
старшокласниками та румунськими письменниками, тощо. Ми хочемо кинути виклик, створювати
культурні перехрестя.»

У цьому році
«Обсерваторул културал» вручив премію не тільки за переклад іноземного твору на
румунську мову, а й за переклад румунського літературного твору на іншу мову. Лауреатами
цієї премії стали Вероніка Д. Нікулеску і Джоанна Корнаш-Варвас (Польща).
Письменниця і перекладачка Вероніка Д. Нікулеску: «Я усвідомила в 2007 році, що почала
перекладати першу книгу Набокова без жодних договірних зобов’язань, без
будь-яких тисків, з чистого задоволення. Книга була опублікована в 2008 році
завдяки щасливому збігу обставин. Цього могло не статися, могло не бути ніякого договору,
а я могла залишитися лише із задоволенням, що мені приніс переклад цієї книги.
Але на щастя через рік видавництво «Поліром» виграло видавничі права на серію
творів Володимира Набокова. І так сталося, що перекладений мною роман був
виданий. Я добре пам’ятаю ті сторінки, які спонукали мене почати переклад,
вони залишилися для мене як дуже корисне мотто, особливо коли я втомлена. Я пригадую
тодішнє відчуття і воно є для мене ідеальним завжди, коли перекладаю, це
ідеальне відчуття. Це 107 і 108 сторінки в румунському варіанті книги «Соглядатай»,
де герой говорить про «красу, яку неможливо взяти у володіння». Це забарвлення заходу
сонця над дахами або запах квітки, який можна вдихати, ним можна
насолоджуватися, але неможливо володіти. І я думаю, що саме це ми робимо, коли пишемо,
коли читаємо, або займаємося чимось іншим, намагаємося оволодіти чимось, чим
неможливо володіти.»

До складу журі XI-го гала-вечора премії журналу «Обсерваторул културал» увішли
Кармен Мушат (голова журі), Біанка Бурца-Чернат, Адіна Дініцою, Чезар Георге,
Адріан Лекетуш, Юлія Поповіч, Богдан-Александру Стенеску.

Урочистий гала-вечір вручення премій УНІТЕР, одна з найбільш важливих програм Театральної спілки Румунії (УНІТЕР), ініційована й координована актором Іоном Карамітру, головою Спілки, відбувся в 24-е. Захід був організований 9 травня в театрі Королева Марія з міста Орадя, в одному з найгарніших театральних залів Румунії. Проект будівлі був розроблений відомими віденськими архітекторами Фелльнером і Хелмером – зовнішній вигляд поєднує в собі нео-класичний стиль з елементами нео-ренесансу й нео-бароко, в той час як внутрішня обробка і прикраси виділяються вираженим тоном рококо.

Вечір премій УНІТЕР проводиться щорічно, починаючи з 1991 року, в ході якого присуджуються нагороди Спілки за кожен завершений календарний рік. Присудження нагород здійснюється за принципом номінацій, встановлених обраним журі. Зі зроблених номінацій інше журі вирішує на гала-вечорі таємним голосуванням переможця для кожної з 11 категорій. Останніми в програмі Премій УНІТЕР, і найбільш очікуваними, є нагороди Найкращому режисеру та Найкращій виставі. Найкращим режисером 2015 року був обраний Раду Афрім, якого протягом багатьох років вважають одним з найкращих румунських режисерів, з дуже особливою естетикою, але який, хоча й був номінованим, не отримав цієї нагороди з 2007 року.

Вистава Спокій за Отілла Бортішем, яка принесла йому номінацію й премію, була поставлена на сцені компанією Томпа Міклош Національного театру з Тиргу-Муреша. Раду Афрім: Це дуже гарна вистава. Вона вже має купу нагород та участі у фестивалях. Це точка максимальної видимості для угорського відділу з Тиргу Муреша. Це є для мене великою радістю, і гадаю, що для них теж. Актори, із преміями чи без них, є надзвичайними! Це надзвичайно доступна група. Якби ця команда не надихала мене так сильно, якби ці люди не були б неймовірно талановитими чи доступними, або якби вони не йшли зі мною до переможного кінця, я б не міг отримати цю нагороду. Це не настільки афрімінська вистава, як інші, тому що вона не настільки іконоборча. Переді мною була драматизація і текст, який потрібно було представити якомога ближче до його істини і його форми. Тож я не погрався з цим романом Оттіли Бортіша стільки, скільки роблю це з класиками чи іншими менш хорошими текстами.

Премія в категорії Найкраща вистава була вручена знаменитою актрисою Жаклін Біссет директору Національного театру з Клуж-Напоки Міхаю Менюціу за виставу Наш клас Тадеуша Слободжанека, в режисурі Ласло Бочарді. Міхай Менюціу: Не можна зробити найкращу виставу лише тільки дуже розумною або винахідницькою режисурою і без акторів. Не можна зробити найкращу виставу лише з хореографією чи цікавою, інноваційною сценографією. Якщо на сцені немає плоті й крові, групи, найкращих акторів, тобі не вдасться зробити найкращу виставу року. Тож для мене, як для директора театру, є важливим, що мені підтвердилося те, що я відчував, і, сподіваюся, що й інші побачать, що актори Клузького Національного театру досягли рівня продуктивності, як індивідуального, так і як група.

Все в рамках Вечора премій УНІТЕР, сенат УНІТЕР присудив премію За досконалість, премію За всю діяльність та спеціальні премії. Театрознавець Аліс Джорджеску із Сенату УНІТЕР, пояснює: Призначенням спеціальних премій саме і є виділити те, що сталося особливого за даний календарний рік. Вони варіюють від одного випуску до іншого, тому що рідко буває, щоб два роки поспіль виявилася досконалість в тій же галузі. В основному, до ваги береться спеціальне досягнення. Тому протягом багатьох років вони були надзвичайно різноманітними. Премію за досконалість не слід плутати з нагородою за всю діяльність. Йдеться про людину, яка була активною далеко за межами звичайного. У випадку Джіджі Кечуляну ми врахували досконалість його присутності в театральному пейзажі. Тому що він є рідкісним птахом, хореографом, який займається театром, але робить це дуже театральним шляхом, а не просто хореографічним. Завжди його вистави мають сильний вплив на театр, в якому він працює. Він має дар мобілізувати людей, змушувати їх перевищувати свої межі, виявляти про себе нові речі.

Для хореографа Джіджі Кечуляну, який вже багато років тому поселився у Франції, премія за досконалість, якою його нагородили на Батьківщині, є несподіваним подарунком: Я дуже радий, тому що це означає, що десь я пройшов через деякі екзамени і здав їх. Я дуже щасливий вписати в дуже формальний, дуже гарний і святковий спосіб румунський театральний простір. Це територія, якою я завжди пишався, з якої походжу, але яку залишив при певних обставинах,, і раптом я пробудився на неї, і я дуже радий. Я відчуваю себе придатним. Я не знаю, наскільки це дійсно для вічності. Це момент досконалості, а не премія досконалості. Справжнє підтвердження приходить від публіки. І мені пощастило мати її в якості союзника в багатьох обставинах.

Серед артистів, яким Сенат УНІТЕР вручив премію За всю діяльність, була й актриса Лумініца Георгіу, відома своєю головною роллю у фільмі Позиція дитини в режисурі Келіна Петер Нетцера. Стрічка отримала Золотого ведмедя на Берлінському кінофестивалі в 2013 році, а Лумініца Георгіу отримала премію Гопо Найкраща актриса і була номінована на премію Європейської кіноакадемії Найкраща європейська актриса. Лумініца Георгіу про те, як отримала новину про премію За всю діяльність: З великою радістю і невеликим здивуванням, тому що, коли тобі дають премію За всю діяльність, складається відчуття, що твоя кар’єра закінчилася. Але ні, моя театральна кар’єра тільки починається. Моя душа й надалі молода. Гадаю, що цією професію можна займатися лише тоді, коли в тебе в душі є молодість. Еквівалент надії, що настане момент, коли ти зіграєш роль ще і ще краще.

Одна із спеціальних премій Сенату УНІТЕР дісталася румунському драматургу Матею Вішнієку, який оселився у Франції, – це премія Найчастіше поставленому сучасному румунському драматургу.

Вже 15 років відколи у кінці березня, Радіо Румунія Культурал вручає премії тим, хто попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях культури. Менеджер Радіо Румунія Культурал Раду Кроїтору ствердив, що є нормально, щоб така ініціатива належала радіостанції, яка присвячена виключно культурі: “Ідея вручення премій Радіо Румунія Културал виходить з того, що це єдина національна радіостанція на FM-частотах, яка присвячує всю свою діяльність культурі та культурним подіям, які мають місце в Румунії. Враховуючи це ми вважаємо, що в кінці року, наші колеги можуть підбити підсумки та можуть сказати, що було добре, якими були досягнення в різних галузях культури у попередньому року. Радіо Румунія Културал є радіостанцією, яка висвітлює ці події. Представлені нами щодня культруні події були уважно відібрані.

Премії Радіо Румунія Культурал були вручені у дев’ятьох номінаціях: поезія, проза, кіно, театр, музика, мистецтво, освіта, наука, культурні проекти та фестивалі. Раду Кройтору ствердив: Номінації, є майже тими самими кожного року, які покривають всі галузі національної культури. Механізм нагородження простий. Наші колеги, які входять до складу конкурсної комісії роблять пропозиції для кожної окремої номінації, а журі Гали встановлює остаточний список номінантів та переможців кожної номінації. Цьогорічну Галу ми вважаємо ювілейною. Я хотів би зробити низький уклін тим, хто перед нами мав цю ідею – вручати культурні премії. Румунське товариство радіомовлення є постачальником і виробником культури.

Серед переможців були хореограф Резван Мазілу, Музей румунського селянина, композитор Дан Дедіу, скрипаль Габріель Кроїтору та письменниця Нора Юга. XXII-ий Міжнародний театральний фестиваль, який організується у місті Сібіу отримав премію в номінації “культурні проекти та фестивалі. Відзнака була вручена директору фестивалю Константину Кіріаку. Вже кілька років Радіо Румунія Културал надає три спеціальні премії. Премія Lux Mundi, що вручається особам, творіння, яких були поширенні по всьому світу – була удостоєна цього року хореографу Джіджі Кечуляну. Премію імені Йосифа Сави була вперше вручена установі – Бухарестському національному музичному університету, якому виповнилося минулого року 150 років від заснування. Премію “за видатні заслуги було вручено актору Мірчі Албулеску: “Дорогі мої, театр є одним з найкращих шансів на добро і радість. Не забувайте про це! Спасибі! . Мірча Албулеску є одним із видатних акторів румунської сцени.