Radio România Internațional

Tag: природний газ

  • Новий газопровід в Румунії

    Новий газопровід в Румунії




    Національна газотранспортна компанія Трансгаз
    підписала контракт на виконання робіт з будівництва нового газопроводу
    Тузла-Подішор з турецькою компанією Kalyon Insaat. Згідно з
    прес-релізом, переданим Бухарестській фондовій біржі, проєкт вартістю
    близько 500 мільйонів євро полягає в будівництві газопроводу протяжністю 308,3
    км, який з’єднає ресурси, що розробляються в периметрі НептунДіп в Чорному
    морі, з так званим коридором BRUA, що з’єднує чотири країни-члени ЄС: Болгарію,
    Румунію, Угорщину та Австрію.




    Генеральний директор Трансгаз Іон Стеріан заявив, що
    після газопроводів БРУА та Унгени-Кишинів між Румунією та Респ. Молдова,
    Тузла-Подишор є найважливішим проєктом газової
    інфраструктури компанії. За словами Стеріана, це стратегічний проєкт, життєво
    важливий для енергетичної безпеки і включений до переліку проєктів
    Європейського Союзу, що становлять спільний інтерес.




    Він перетне повіти Констанца, Келераш, Джурджу на півдні країни і, за словами представників Трансгаз, сприятиме забезпеченню необхідного споживання природного
    газу для економіки та населення, створенню передумов для стимулювання приватних
    інвестицій в регіоні, постачанню населених пунктів на території проєкту, а саме
    близько 185 тис. жителів і понад 500 державних установ (школи, мерії,
    диспансери, будинки культури, медичні кабінети і т.д.).




    Новий віце-прем’єр-міністр румунського уряду Маріан Някшу каже, що
    майбутній трубопровід також зможе транспортувати 15 мільярдів кубометрів
    природного газу, які надходитимуть до країни з Каспійського регіону, через
    термінали з Туреччини та Греції. Ці зв’язки, додав директор Стеріан, дозволять
    Румунії стати важливим регіональним хабом у 2027 році.




    Румунія, за словами нового міністра енергетики Себастьяна Бурдужи, є країною зі
    значними запасами природного газу, стратегічним транзитним пунктом і важливим
    регіональним гравцем, і може зробити свій внесок, завдяки діючій транспортній
    інфраструктурі, у зміцнення регіональної безпеки. Заяви політиків підтверджуються і сухою
    статистикою.




    Імпорт газу в Румунію за перші чотири місяці року скоротився на
    45,6% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – про це свідчать дані,
    централізовані Національним інститутом статистики. Внутрішній видобуток, з
    іншого боку, збільшився майже на сім відсотків у порівнянні з аналогічним
    періодом минулого року. За оцінками Національної комісії зі стратегії та
    прогнозування, у 2023 році видобуток газу збільшиться на два відсотки, а імпорт
    скоротиться на 6,2% на рік.

  • Кроки Румунії до енергетичної незалежності

    Кроки Румунії до енергетичної незалежності

    Маючи власні досить значні родовища нафти та газу, Румунія менш залежна, ніж інші країни вільного світу від російських вуглеводнів і менш вразлива до примх все більш непередбачуваної російської влади. У Чорному морі також є великі запаси природного газу, орієнтовний обсяг якого становить 200 мільярдів кубічних метрів. Найбільша кількість знаходиться в периметрі Neptun Deep, який розробляють румунська державна компанія Romgaz і австрійці з OMV Petrom.

    Країна також має відносно нову атомну електростанцію в Чернаводі (південний схід) з двома діючими реакторами та двома на стадії проектування, вітрові електростанції, а також щедру гідрографічну мережу, яка дозволяє будувати гідроелектростанції. Крім власних сильних сторін, Румунія також користується міцним партнерством з іншими державами-членами Європейського Союзу та НАТО, які так само зацікавлені в забезпеченні своєї енергетичної незалежності від Росії.

    Греція урочисто відкрила центр зберігання та транспортування природного газу, який забезпечить не лише її власні потреби, а й потреби інших країн регіону, – заявив прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс на зустрічі, в четвер, в Афінах, зі своїм румунським колегою Ніколаєм Чуке. В основному вони обговорили питання відкритого газового інтерконектора між Грецією та Болгарією, через який можна буде постачати до трьох мільярдів кубометрів газу на рік. Через цей газопровід блакитне палево, що надходить із турецької Анатолії або з Адріатичного моря, потраплятиме до Болгарії та Румунії.

    Прем’єр-міністр Чуке уточнив, що Бухарест, у свою чергу, зможе відправити його далі до своїх східних партнерів, колишніх радянських республік України та Респ. Молдови, прозахідні режими яких часто зазнавали тиск з боку російського енергетичного гіганта «Газпром». Прем’єр-міністр Греції Міцотакіс також прямо звинуватив Росію у використанні експорту вуглеводнів як геостратегічного важеля.

    Теж у четвер глава румунського уряду зустрівся з головою і генеральним директором американської компанії NuScale Джоном Хопкінсом. Білий дім оголосив 26 червня, що уряд Сполучених Штатів і компанія, що базується в Орегоні, виділять 14 мільйонів доларів на підтримку інженерних і проектних досліджень для впровадження в Румунії установки SMR (малі модульні реактори).

    Це технологія, яка ще не впроваджена в Європі, і колишня теплоелектростанція в н.п. Дойчешть, повіт Димбовіца (південь Румунії), вже була обрана місцем для розміщення першого з шести запланованих модулів. Румунія хоче стати регіональним центром виробництва та експлуатації модульних міні-реакторів, і влада обіцяє побудувати перший блок до 2030 року.

  • Видобуток природного газу в Чорному морі

    Видобуток природного газу в Чорному морі


    Перші поставки природного газу, видобутого на шельфі Чорного моря, надійшли в Національну газотранспортну систему Румунії у середу. Початок видобування газу на шельфі є важливою віхою та має місце у вирішальний момент. Журналісти Радіо Румунії повідомили, що це перший за останні 30 років проєкт з розвитку видобутку природного газу на румунському континентальному шельфі Чорного моря.



    Проєкт розвитку «Мідія» (Midia Gas Development Project) складається з пяти експлуатаційних свердловин на газових родовищах «Дойна» та «Ана» в периметрі 15 Мідія, що зєднані з берегом 126-кілометровим газопроводом, який транспортує газ до нової газоочисної установки в населеному пункті Корбу, повіті Констанца, на румунському узбережжі. Потім оброблений технологічним процесом газ буде доставлено до Національної газотранспортної системи Румунії.



    Експлуатація двох родовищ у Чорному морі розрахована на 10 років. Цього року видобуток оцінюється в півмільярда кубометрів газу. Протягом наступних трьох років видобуток досягне мільярда кубометрів газу на рік. Тільки ця операція забезпечить 10% потреби Румунії в газі. Проте проєкт має намір підготувати інші офшорні операції, що належать Румунії, та запустити серію ініціатив з розвитку зеленої енергетики.



    Експлуатація родовищ природного газу на румунському континентальному шельфі Чорного моря є стратегією румунської держави. Проте в умовах російського вторгнення в Україну цей проєкт став пріоритетом. Тепер поставки газу перетворилися на справжню геополітичну зброю, піддану шантажу з боку головного постачальника, а саме Росії. Війна в Україні висунула на перший план проблеми європейських країн, деякі з яких залежать від російського газу. Стратегія політичних та економічних санкцій, запроваджена проти Москви, часто вступає в протиріччя з потребою тих самих країн отримати поставки газу. Тому Європа терміново запустила стратегію, яка має на меті якнайшвидше замінити російські вуглеводні іншими джерелами енергії, зокрема скрапленим газом.



    Між часом, Москва вирішила призупинити поставки газу в окремі європейські країни, що лише прискорило пошук альтернативних рішень. Румунія залежить лише на 10% від поставок російського природного газу. У цьому контексті перші морські видобутки газу на континентальному шельфі Чорного моря, регіоні ЄС, є ідеальним рішенням навіть лише частини проблеми, з якою стикаються сьогоднішні демократії в контексті війни в Україні.




  • Закон про офшори набув чинності

    Закон про офшори набув чинності

    Румунія може почати видобуток чорноморського газу після того, як президент підписав закон про офшорні свердловини, який регулює такі операції. Згідно із законом, Румунія матиме пріоритет у видобутку, а прибуток буде поділено між румунською державою, у розмірі 60%, та інвесторами – 40%. Буріння першої свердловини для видобутку газу почнеться у червні за проєктом, який виконує компанія Black Sea Oil & Gas в Мідії.

    Оцінки показують, що через цю операцію щорічно буде поставлятися мільярд кубометрів блакитного палева, що покриватиме 10% потреб Румунії. З моменту прийняття закону в Палаті депутатів міністр енергетики, ліберал Вірджіл Попеску, оцінив, що нові правила забезпечують стабільність, передбачуваність і сприятливе фіскальне середовище для інвесторів, та нижчу ціну на газ для побутових споживачів.

    Законом передбачено комплекс заходів щодо стабільності режиму оподаткування та нафтових роялті, а також скасування додаткового оподаткування прибутку за ціни реалізації, за якими інвестори не отримують надприбутки. Під час дії нафтових угод щодо морських та глибоководних нафтових родовищ, власники угод мають право вільно торгувати вуглеводнями, видобутими з відповідних нафтових периметрів, за цінами та в кількості, визначених ними, на умовах чинного національного та європейського законодавства. Як виняток, Уряд за поданням Міненергетики може запроваджувати тимчасові обмеження щодо ціни та продажу необхідних для споживання побутовими споживачами та виробниками теплової енергії для населення.

    Один з директорів Ромгаз, компанії з основним державним капіталом, заявив Bloomberg, що Румунія може прискорити свій перший проєкт буріння в глибоких водах Чорного моря на тлі газової кризи в Європі. Ромгаз є партнером проєкту «Neptune Deep». Компанія, яка щойно перейняла від «ExxonMobil» свою 50% частку в проєкті «Neptun Deep», запевняє, що оператор проєкту, нафтова група OMV Petrom SA, переоцінить розвиток проєкту разом із зростанням цін на енергоносії та витрат на будівництво.

    Хоча останнє слово в якості оператора проєкту «Neptune Deep» матиме компанія Петром, партнери розглядають можливість більше покладатися на існуючу інфраструктуру в Чорному морі і розділити проект на дві або навіть три фази, аби швидше вивести газ на ринок, уточнив директор Ромгаз. «Видобуток у проєкті «Neptune Deep» не повинен розпочатися пізніше 2026 року. Це початкова оцінка з планів Exxon, але, можливо, є спосіб прискорити роботу, тому що ми знаємо, наскільки необхідний європейський газ», – додав він. Після ухвалення Закону про офшори, до кінця 2022 року Ромгаз і Петром приймуть остаточне інвестиційне рішення щодо проєкту «Neptune Deep».

  • Європа та залежність від російського газу

    Європа та залежність від російського газу

    Захід
    ввів жорсткі санкції проти Росії після
    її вторгнення в Україну, і ситуація з
    постачанням газу на Захід залишається
    невизначеною, бо
    у відповідь на ці санкції,
    Росія може будь-коли його зупинити.
    Російський газ покриває
    близько 40% потреб Європи,
    і брюссельські чиновники кажуть, що цю
    залежність потрібно ліквідувати швидше,
    ніж очікувалося. Залежність
    ЄС від російського газу має припинитися.
    Ми повинні наполягати на альтернативних
    джерелах енергії,
    заявив президент Румунії Клаус Йоганніс.

    Він
    також зазначив, що
    наша
    країна потребує інвестицій у сфері
    відновлюваних джерел
    енергії
    та в цивільному ядерному секторі.
    Румунія залежить від російського газу
    на 20% від загального споживання, і влада
    стверджує, що готується до моменту, коли
    блакитне
    палево
    більше не буде імпортуватися з Росії.
    Його ціна зросла до рекордно високого
    рівня, більш ніж на 150% порівняно з минулим
    тижнем. Експерти очікують, що цей поріг
    також буде перевищено, і зростання
    вибухне в квітні, коли всі країни почнуть
    робити запаси на наступну зиму.

    Тому
    Румунії було б добре почати швидше
    накопичувати
    газ
    в сховищах
    і водночас
    вжити заходів для збільшення внутрішнього
    виробництва, пояснює голова
    Асоціації
    розумної
    енергетики Думітру Кіселіце:
    «15 квітня, мабуть, визначить нову
    еволюцію, тому що це момент, коли всі
    починають підготовки до осінньо-зимового
    періоду накопичення мінімального обсягу
    газу для забезпечення потреб. З цієї
    точки зору треба враховувати той факт,
    що попит зросте, тобто багато хто
    намагатиметься купувати блакитне
    палево. Пробуючи це, компанії будуть
    конкурувати з компаніями, країни з
    країнами, і тоді це зростання буде
    вражаючим».

    З
    огляду на ці попередження та зростання
    ціни на природний газ, влада каже, що у
    неї є альтернативні варіанти поповнення
    запасів та диверсифікації маршрутів
    постачання. Таким чином, є альтернативні
    джерела з Азербайджану, Катару або
    скрапленого газу із США, через новий
    транспортний коридор із грецьких портів,
    через сусідню Болгарію. Крім того,
    Румунія є другим за величиною виробником
    природного газу в Європі, каже міністр
    енергетики Вірджіл Попеску: «Як я вже
    говорив, ми шукаємо шляхи диверсифікації
    маршрутів постачання та виробників
    газу, скрапленого природного газу (СПГ),
    азербайджанського газу, з інших джерел,
    американських, катарських, саудівських,
    отже ми на зв’язку і повірте, у нас не
    буде проблем з газопостачанням».

    У
    свою
    чергу,
    міністр сільського господарства Адріан
    Кесною
    запевнив, що румунам не варто хвилюватися,
    оскільки Румунія
    має
    достатньо продовольчих запасів
    для подолання
    будь-якої кризи. Останній
    зробив цю заяву у контексті, коли ціна
    на пшеницю досягла найвищого рівня за
    14 років, а кілька європейських країн
    оголосили, що обмежуватимуть експорт,
    особливо зернових, через кризу в Україні.

  • 06 вересня 2018 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле та її
    іспанський колега Педро Санчес у четвер в Мадриді підписали двосторонні угоди
    про співробітництво в сфері оборони та про співпрацю в галузі державного управління. Прем’єри двох країн привітали відмінне двостороннє економічне співробітництво, як з
    точки зору товарообігу, що становить близько 4 мільярдів євро, так і з погляду обсягу іспанських інвестицій в Румунії.     Главу румунського уряду супроводжують віце-прем’єр-міністр Паул Стенеску,
    міністр закордонних справ Теодор Мелешкану, міністр оборони Міхай Фіфор, міністр
    бізнес-середовища Штефан Опря та міністр європейських фондів Рована Плумб. Румунія та
    Іспанія мають стратегічне партнерство, підписане п’ять років тому. У цій країні проживає
    велика румунська громада, яка за деякими підрахунками налічує близько 870 тис. осіб.
    Фактично румуни складають найбільшу спільноту іноземців в Іспанії.




    СПІВПРАЦЯ – Верховна Рада сьогодні ратифікувала угоду між
    Румунією та Україною про співробітництво у сфері військових перевезень.
    Документ був підписаний 21
    квітня 2016
    року міністрами оборони двох сусідніх держав під час офіційного візиту до
    Бухареста Президента України Петра Порошенка. Угода
    визначає умови, процедури та органи, відповідальні за здійснення перевезень
    на території кожної із сторін на дорогах, залізницях, а також у територіальних
    водах, для підтримки миротворчих операцій, проведення спільних навчань та інших
    спільних заходів, в яких Румунія та Україна беруть участь. Румунія ратифікувала
    цю угоду в грудні 2017 року.




    АНТИКОРУПЦІЯ – Міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер
    сьогодні запропонував кандидатуру прокурора Прокуратури міста Констанца Адіни
    Флоря на посаду начальника Національної антикорупційної дирекції. Пропозиція
    Тудорела Тоадера буде внесена до Вищої ради магістратури для отримання згоди на
    призначення керівника антикорупційного управління, а потім має бути затверджена
    главою держави Клаусом Йоханнісом. Посада головного прокурора Національної
    антикорупційної дирекції стала вакантною після того, як Конституційний суд
    зобов’язав Президента Румунії звільнити попереднього керівника управління Лауру
    Кодруцу Кьовеші.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Омбудсмен Румунії Віктор Чорбя у четвер заявив, що розгляне заклик
    Президента Клауса Йоханніса звернутися до Конституційного суду з проханням
    перевірити чи прийнята у середу термінова постанова уряду про внесення змін до
    Державного бюджету на 2018 рік відповідає Конституції Румунії. Глава держави звернувся
    з таким проханням після того, як уряд схвалив нормативно-правовий акт про
    внесення змін до держбюджтеу без згоди Верховної ради оборони країни. З іншого
    боку, Клаус Йоханніс зазначив, що прем’єр-міністр Віоріка Денчіле проігнорувала його запрошення до діалогу з
    питань бюджетного коригування, що, на думку глави держави, створює небезпечний
    прецедент в інституційних відносинах. Замість переговорів між главою держави та
    прем’єр-міністром відбулася зустріч міністра фінансів Єуджена Теодоровіча та міністра
    юстиції Тудорела Тоадера з двома радниками Президента Румунії. Глава уряду
    пояснила своє рішення тим, що на четвер у неї був запланований офіційний візит
    до Іспанії.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Офіційний Бухарест опублікує до кінця
    листопада графік подій, пов’язаних з головуванням Румунії в Раді Європейського
    Союзу, – заявив міністр європейських справ Віктор Негреску. Він додав, що з організаторської
    та матеріально-технічної точок зору Румунія
    вже готова до проведення заходів, намічених на першу половину наступного року.
    Орієнтовний бюджет румунського головування в Раді ЄС складе від 60 до 80
    мільйонів євро, – заявив. З іншого боку Даніель Гоша, генеральний директор
    Групи з підготовки до головування. За його словами, була здійснена оцінка місцевих
    ресурсів з точки зору наявності приміщень для проведення засідань та розміщення
    членів делегацій, а також визначено порядок перевезення присутніх на заходах у
    Бухаресті та Сібіу наступного року.

    МВФ – Міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч заявив, що зустрінеться з представником МВФ у Бухаресті Алехандро Гайденбергом, який напередодні сказав, що міжнародний валютний фонд може змінити прогноз зростання ВВП Румунії. Міністр зазначив, що такі заяви повинні бути добре обґрунтованими, особливо якщо вони робляться перед широкою публікою. Алехандро Гайденберг заявив на прес-конференції, що МВФ розглядає можливість змінити прогноз економічного зростання цього року з 5,1% до 4-4,5% на тлі падіння економічної активності.

    ПРИРОДНИЙ ГАЗ – Міністр
    економіки Румунії Денуц Андрушке та його молдовський колега Кіріл Габуріч у
    четвер в Кишиневі підписали документ, що дозволить розширити газопровід, що
    зв’язує обидві держави. Йдеться про Протокол завершення процедури
    купівлі-продажу, за якою молдовська компанія переймається румунською газотранспортною компанією Трансгаз,
    що дозволить продовжити газопровід Ясси-Унгень до Кишинева. За словами румунського
    міністра економіки Бухарест продовжує виконувати свої обіцянки у відносинах з
    Республікою Молдова, яка таким чином забезпечує собі доступ до європейського
    ринку природного газу. У свою чергу, Кіріл Габуріч заявив, що завдяки цьому
    проекту Республіка Молдова зменшує свою залежність від російського газу.

  • 21 серпня 2018 року

    ПРОТЕСТ – Міністр внутрішніх справ Кармен Дан у вівторок відзвітувала перед
    членами Комітету з питань оборони Палати депутатів Румунії в зв’язку з силовим
    розгоном антиурядового мітингу представників діаспори 10 серпня. «Поліція і Жандармерія
    роблять свою роботу надалі і, коли у нас будуть дані про кількість кримінальних
    справ, про вжиті заходи, про будь-які інші аспекти виявлені у ході
    кримінального розслідування або про виявлення винних, вони будуть передані у
    ваше розпорядження негайно та без жодних затримок,» – сказала Кармен Дан. У
    неділю міністр внутрішніх справ вибачилася перед усіма тими, хто постраждав від
    насильства, незалежно від того чи йдеться про цивільних осіб або про жандармів.
    Раніше Військова прокуратура порушила кримінальне провадження за фактом
    вчинення таких злочинів як перевищення службових повноважень, зловживання
    службовим становищем та службова недбалість жандармів під час акції протесту. Прокурорами
    було зареєстровано більше 300 скарг на дії жандармів під час мирного протесту.




    ПРИРОДНИЙ ГАЗ – Державна компанія «ТРАНСГАЗ»
    планує інвестувати 360 мільйонів євро в будівництво газопроводу для
    транспортування видобутого в Чорному морі
    природного газу до експортних трубопроводів. Про це йдеться в опублікованому
    сьогодні звіті за перший семестр керівництва румунської компанії. Основною
    метою цієї інвестиції є будівництво газопроводу протяжністю 308 км, що з’єднає морські
    платформи для видобутку газу та коридор Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія. Це
    забезпечить транспортування природного газу до Болгарії та Угорщини через
    існуючі сполучення Джурджу-Русе (з Болгарією) та Недлак-Сегед (з Угорщиною),
    повідомляє ТРАНСГАЗ.




    МАРАФОН – У суботу в горах Келімань
    (Східні Карпати) відбудеться V-й Марафон «Via Maria
    Theresia». Понад 800 осіб, у тому числі сто іноземців, візьмуть участь у марафонному,
    півмарафонному та ультрамарафонному забігах, триатлоні та інших змаганнях.
    Історична дорога «Марія-Терезія», протяжністю 42 км, була побудована кілька сотень
    років тому для постачання зброї та продуктів харчування військовим прикордонних
    військ Австро-Угорської імперії. Багато часу забута, ця дорога була
    відновлена асоціацією «Тешуляса Сочіал», яка, таким чином, створила
    найдовший у Румунії тематичний маршрут та єдиний, який просуває історичну
    інформацію. Членом асоціації є Тіберіу Ушеріу, єдиний в світі спортсмен, який
    тричі поспіль – у 2016, 2017 та 2018 роках, виграв найважчий у світі зимовий
    марафон – Ultra 6633, який перетинає Полярне коло.


    ПРАЗЬКА ВЕСНА – Чехи та словаки
    відзначають 50 років від придушення реформаторського руху «Празька весна». 21
    серпня 1968 року в колишню Чехословаччину вторглися війська – кілька сотень
    тисяч солдатів і тисячі танків – соціалістичних країн Варшавського договору,
    створеного на противагу військовому альянсу НАТО. Метою вторгнення було
    зупинити реформи, розпочаті навесні 1968 року тодішнім новим лідером
    Комуністичної партії Чехословаччини Александром Дубчеком. Він очолив партію
    після економічної кризи та ініціював програму лібералізації і реформ, що
    включала, зокрема, посиленню свободи ЗМІ, запровадження системи багатопартійного
    управління країни, створення профспілок і можливість подорожувати на Захід.
    Побоюючись «ефекту доміно» у всьому соціалістичному таборі Радянський Союз вдається
    до військового вторгнення для припинення політичного експерименту Чехословаччини,
    під час якого було вбито кілька десятків людей. Румунія відмовилася відправити своїх
    солдатів до Праги. Сьогодні, в день пам’яті про придушення Празької весни,
    міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває в Братиславі для
    участі в Щорічному засіданні словацької дипломатії.

    АЧС – Ветеринарно-санітарні органи Румунії зафіксували нові спалахи африканської чуми свиней. Ситуація викликає особливе занепокоєння у великих фермах, де вже були вжиті заходи з біологічної безпеки. Фахівці намагаються обмежити поширення вірусу шляхом встановлення дезинфікуючих фільтрів. Незважаючи на поширення африканської чуми свиней, ця хвороба не є загрозою продовольчій безпеці населення.