Tag: природний заповідник

Заснований 69 років тому, у 1955 році, Національний парк Семенік – Кейле Карашулуй розташований на південному заході Румунії. Він займає площу понад 36 000 гектарів і включає природні елементи, що мають особливу флористичну, гідрологічну, геологічну та спеологічну цінність. Тут прокладено десять туристичних маршрутів і, на додаток до трьох тематичних маршрутів, нещодавно було відкрито новий тематично-пізнавальний маршрут. За словами Ніколає Іфки, директора Управління Національного парку Семенік-Кейле Карашулуй, йдеться про опис активних торф’яних боліт, унікальних в повіті, довжиною близько двох кілометрів.

Вздовж марштуру встановлено 11 інформаційних біл-бордів, де відвідувачі можуть дізнатися про фауну і флору водно-болотних угідь, а також про формування торф’яників, площі яких скорочуються в Європі: «Нам вдалося прокласти четверту тематичну стежку в польових умовах, а саме «Торфовища і торф’яники в горах Семенік ». Це відносно легка стежка, довжиною близько двох кілометрів, з перепадом рівнів 13 метрів. Ми знаходимо її в горах Семенік, вона починається навпроти Гірського рятувального центру, і на цьому відрізку довжиною близько двох кілометрів за допомогою інформаційних біл-бордів, розміщених уздовж марштуру, ми розповідаємо про торфовища в горах Семенік, абіотичні фактори, види флори, види безхребетної фауни, види хребетної фауни, торф’яно-ґрунтову породу, палеосередовище торф’яників. Крім того, ми також інформуємо про три пріоритетні біотопи: діючі торфовища, деградовані торфовища, здатні до регенерації, перехідні торфовища та торфовища, що коливаються. Тематична освітня стежка дозволяє по-новому поглянути на еволюцію рослинності протягом останніх десяти тисяч років та на середовище торфоутворення, яке дуже відрізняється від того, що ми бачимо сьогодні внаслідок негативного впливу людської діяльності протягом останнього століття».

Місця існування діючих торфовищ, деградованих торфовищ і боліт – це депресивні, вологі, з весняним і атмосферним живленням, бідні на мінеральні поживні речовини, вологі, депресивні ділянки. Домінуючим є моховий покрив. Торфовища гір Семенік складають 30 окремих ділянок на луках або в лісах на висоті від 1100 до 1400 метрів над рівнем моря. Туристи, школярі та студенти тепер мають можливість пройти тематично-пізнавальними стежками, які представляють флору і фауну Національного парку Семенік – Кейле Карашулуй. Навчальні заклади також можуть організовувати уроки біології на природоохоронній території, проводячи практичні заняття з учнями з населених пунктів, що межують з національним парком. Крім того, учні можуть спостерігати за рослинами, тваринами та екосистемами регіону і вчитися їх захищати.

Тематичні стежки доступні для відвідувачів різного віку і не потребують спеціального спорядження, а час прогулянки становить від 30 хвилин до двох годин.

Периметр національного парку включає вісім природних заповідників, які є суворо охоронюваними природоохоронними територіями, де заборонена будь-яка форма експлуатації або використання природних ресурсів, а також будь-яка форма землекористування, несумісна з метою охорони або збереження.

Можливо, Румунія не була благословенна екзотичними багатствами такими як таємничі пустелі, заморожені землі або джунглі.

Навпаки, вона має достатньо природних багатств, щоб насолоджуватися ними і які заслуговують нашої уваги, коли ми відчуваємо потребу позбавитися щоденних проблем. Бажаєте бачити джунглі? Ласкаво просимо до невеликого джунглі Європи: лісу Летя в дельті Дунаю.

Вся Дунайська дельта прекрасна, але ліс Летя, здається, зібрав всі дива природи та всі раритети Європи. Це один з небагатьох куточків нашого континенту, де ростуть ліани, що плетуться на столітніх дубах, ясенах, вільхах, липах та срібних тополях; це одне з небагатьох європейських територій, де ви все ще можете бачити диких коней та піщані дюни.

Ліс Летя, названий ще маленьким джунглі, є місцем гніздування понад 120 видів птахів. Тут ростуть приблизно 500 видів рослин. Турист може виявити всі ці дива, якщо дістанеться дельти, візьме на прокат човен та обов’язково місцевого гіда і відправиться водними каналами аж до лісу. Він буде вражений чудовими птахами, з яким зустрінеться: лебедями, пеліканами та дикими качками.

Всі вони є свідченням того, що турист дістався райського куточку планети. Перекручені до води стовбури дерев, ліани що висять посеред гілок дерев, дикий виноград, середземноморські рослини, які чудово пристосувалися до навколишнього середовища. По мірі просування човна, створюється таке враження, що човен пливе посеред хмар, турист зустрічає дюни білого піску. Для туристів тут було встановлено кілька дерев’яних лавок для відпочинку і задоволення.

Це ніби-то повернення у часі, тому що навряд чи можна повірити, що в ХХІ столітті можуть ще бути у Румунії такі райські куточки. Це краєвид з фантастичного світу. Кілька проведених годин в цьому незайманому лісі дорівнюватимуть тисячі життів. Археологи виявили у лісі Летя римські та генойскі руїни середньовіччя; свідчення показують, що від тоді ця територія була постійно заселена. Дороги зводяться до широких трав’янистих алей, по обом бокам яких зведені плетені очеретяні огорожі.

Найдавніший природний заповідник Румунії, Ліс Летя, та найпівнічніший субтропічний ліс в Європі має понад 5000 гектарів, більше половини яких оголошено особливо охоронюваною територією ще у 1938 році, коли дикі коні в дельті Дунаю привернули увагу французьких дослідників, які порівняли їх з конями Камаргу, однією з найдавніших порід коней в усьому світі, які живуть на території Франції. У лісі живуть майже 2.000 диких коней, гадюк, орлів, оленів, єнотоподібних собак, кабанів, шакалів, фазанів та багато, багато інших видів птахів і тварин. Це не одна нескінчена ділянка лісу, а, скоріше, складається з декількох лісових смуг, відомих під різними назвами: Хашмашул Маре, Шкіопул, Крушіна та Тарла Попі.

Ліс Летя розташований у селищі К.А. Росетті, у повіті Тульча, недалеко від села Летя. Невелике село з 500 мешканцями, більшість з яких – українці, розташоване на відстані 23 км від міста Суліна. Найкраще можна доїхати до лісу Летя через село з тією ж назвою або через місто Суліна, звідки можна орендувати човен. Уперше цей унікальний ліс був обгороджений у 1994 році, але паркан витримав до 2000 року.

У 2009 році влада ініціювала проект, який виходив з того, що популяція коней, яка потрапила у відповідне природне середовище може стати невід’ємною складовою біотопу і атракцією для туристів. Сьогодні екскурсії в ліс Летя проводяться тільки разом із місцевим гідом, а його територія повністю закрита огорожею.