Tag: природній газ

  • Координація для зменшення енергетичної залежності

    Координація для зменшення енергетичної залежності

    На тлі вторгнення Росії в Україну Європейський Союз поставив собі за мету скоротити імпорт російського газу на дві третини цього року, і бути зовсім незалежним від імпорту російських енергоносіїв до 2027 року. Альтернативні поставки газу та солідарність між державами-членами Європейська комісія розглядає як негайні рішення протидії припиненню поставок палива російською компанією «Газпром» до Польщі та Болгарії. Виконавчий голова ЄС Урсула фон дер Ляєн назвала рішення Москви шантажем і запевнила, що рівень зберігання газу зараз є найкращим з можливих у всьому Союзі.

    Між часом ЄС готує шостий пакет санкцій проти Москви, спрямований проти російської нафти, російських та білоруських банків, а також проти певних осіб і компаній. Все це ґрунтується на ідеї, що деякі країни ЄС можуть відмовитися від російської нафти до кінця 2022 року, але інші, особливо в південній Європі, стурбовані можливими наслідками такого заходу на ціни. Наприклад, Німеччина, один з найбільших покупців російської нафти, зараз, схоже, готова погодитися на ембарго з кінця поточного року. У відповідь на вторгнення Москви в Україну, Берлін уже оголосив про прогрес у зменшенні енергетичної залежності від Росії.

    За словами європейських дипломатів, яких цитує Reuters, такі країни, як Австрія, Угорщина, Італія та Словаччина, все ще мають певні вагання. Більше того, Будапешт устами керівника апарату прем’єр-міністра каже, що важливо, щоб ЄС не приймав санкції, які унеможливили би імпорт російської нафти чи газу. Що стосується Італії, то Азербайджан оголосив, що може подвоїти обсяги поставок природного газу на півострів, але для цього необхідно збільшити пропускну здатність Трансадріатичного газопроводу.

    Водночас країни Східної Європи об’єднуються для розробки проєктів та спільного використання ресурсів, аби протистояти домінуванню Росії на газовому ринку та зменшити залежність ЄС від російських поставок. Газопровід між кордонами Греції та Болгарії буде завершено до червня з метою надання двом країнам та їхнім сусідам доступу до нових мережевих підключень.

    Що стосується Румунії, то як президент Клаус Йоханніс, так і прем’єр-міністр Ніколає Чуке обговорили, у п’ятницю, в Бухаресті, з прем’єр-міністром сусідньої Болгарії Кирилом Петковим питання оптимізації енергетичного сполучення між двома державами. З іншого боку, у березні США оголосили, що цього року поставлять до Європи додаткову кількість скрапленого природного газу, еквівалентну 15 млрд кубометрів, з метою досягнення у часі 50 млрд кубометрів на рік. За оцінками експертів, цей обсяг, хоча й істотний, не зможе повністю замінити європейський імпорт з Росії на близько 155 млрд кубометрів природного газу на рік.

  • Знову про компенсацію цін на енергоносії

    Знову про компенсацію цін на енергоносії

    Ситуація
    в енергетичному секторі Румунії серйозна
    і, здається, не дає

    жодних ознак покращення за відсутності
    чіткого
    політичного втручання. Відбуваючись
    майже одночасно з повною
    лібералізацією енергетичного
    ринку в 2021 році, непомірне зростання
    цін на електроенергію та газ робить
    свої перші жертви.
    З одного боку, серед побутових споживачів,
    особливо незахищених верств населення,
    які з місяця в місяць отримують величезні
    та іноді абсурдні рахунки-фактури.
    З іншого боку, з проблемами стикаються
    й економічні
    споживачі, які з цієї ж причини опиняються
    в змозі обмежити діяльність і, як
    наслідок, генерувати
    велику кількість безробітних.




    Одним
    із
    найгучніших прикладів
    зараз є
    найбільший
    у Європі алюмінієвий
    завод АЛРО у
    м.Слатіна
    (південь), який уже почав закривати
    електролізний цех, що
    працює
    вже
    понад
    півстоліття. Представники
    Міненергії
    кажуть, що важелі контролю
    суб’єктами
    на
    енергетичному
    ринку належать
    Автономному управлінню регулювання
    у
    сфері енергетики
    (ANRE) або Національному
    органу
    із захисту прав споживачів.
    З іншого боку коаліційний
    уряд
    НЛП-СДП-ДСУР
    вирішив,
    постановою, проголосуваною
    потім у Парламенті,
    обмежити,
    з 1 листопада 2021 року по 31 березня 2022
    року,
    ціни та надати
    населенню компенсації.




    Однак,
    за словами профільного міністра Вірджіла
    Попеску, не всі гравці на
    ринку
    дотримуються закону:
    «Так, є постачальники, які видали
    некомпенсовані рахунки-фактури. Лише
    один великий постачальник був підготовлений
    таким чином, щоб до 15 грудня він виписував
    рахунки належним чином і як передбачено
    в законі».




    Отже,
    громадяни, які отримали невідповідні
    рахунки-фактури, не зобов’язані їх
    оплачувати, а постачальники, які їх
    надіслали, зобов’язані виправити
    їх,
    у
    противному випадку вони ризикують
    втратити ліцензії
    на експлуатацію. Крім того, прем’єр-міністр
    Ніколає Чуке
    також оголосив про заходи підтримки
    населенню:
    «З 1 квітня побутові споживачі з місячним
    споживанням до 300 кВт/год користуватимуться
    новою схемою захисту, яка включатиме
    зниження ПДВ до 5%, а також компенсацією
    за зелений сертифікат та когенераційний
    бонус за споживання. Ми також розробимо
    схему підтримки і для споживачів
    природного газу».




    Прем’єр-міністр
    повідомив, що розглядаються заходи
    підтримки для
    малих і середніх
    підприємств,
    за
    умов щоб вони зберегли місця праці.
    СДП привітала
    оголошені урядом заходи щодо захисту
    населення від підвищення цін на
    енергоносії,
    але зазначила,
    що цього
    не достатньо.
    Таким чином, соціал-демократи виступають
    за зниження ПДВ не лише на електроенергію,
    а й на природний газ, і не з 1 квітня, а з
    1 лютого. Щоб замкнути цикл, слід
    зазначити,
    що через підвищення цін на електроенергію
    та газ майже всі продукти та послуги
    подорожчали
    в
    Румунії
    приблизно на 70%,
    інфляція викликає занепокоєння
    як серед населення,
    так
    і в
    офісах Національного
    банку.
    За першу половину цього року рівень
    інфляції може перевищити
    7-8 відсотків.