Tag: природоохоронна територія

Територія лісового фонду
в повіті Марамуреш становить 290.000 га,
що означає 46% від загальної площі повіту. Однак
колись ця територія була переповнена
важкодоступними лісами, що утворювали ніби-то природну
фортецю. Місцеві мешканці знали коли і як можна вирубувати
деревину, поважаючи низку ритуалів,
які практикувались перед тим, як входити в ліс. Вважалося, що дерева, які ростуть на
сонячних схилах, мають кращу якість, саме
тому, особливо коли мова йшла про будівництво церков, будинків чи млинів, люди
обирали дерева, вирощені посеред
лісу, на ділянках, що піддаються довгому впливу сонця.
Дерева вирубували в перші два місяці року, коли
вологість повітря низька і деревина захищена від гниття.

В наші дні, вікові ліси
Марамуреша стають все рідшими. Екологи оцінюють, що Карпати Румунії мають близько
250 тис. га столітніх лісів (лише 3% від загальної площі лісів). Такий ліс
розташований у Струмбу Беюц, у горах Ціблешулуй. Тут співіснують тисячі різних
видів флори та фауни, хижих птахів, які живуть у врівноваженій
взаємозалежності. Під кронами старих дерев налічується понад 10.000 видів – від
одноклітинних організмів, грибів, рослин, комах і до великих видів, таких як
кабан, олень, козиця звичайна, вовк, рись або бурий ведмідь. Місцеві органи
влади хочуть краще використати цю територію, перетворивши її на туристичну атракцію,
як каже нам Келін Арделян, керівник проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF)
Румунія: «Столітні ліси Стримбу Беюц, площа яких досягає 3000 га – це природні
ліси. Це означає, що протягом сотень років там відбувалися лише природні
процеси, без втручання людини. У цих лісах не вирубується жодна деревина, а
також не проводиться видалення непотрібних дерев. Природні процеси тут
відбуваються так як вони відбувалися й 1000 років тому, і це найважливіше, бо
там відбувається справжня жива лабораторія. Ми можемо проводити там заходи, які
в контексті зміни клімату були б дуже актуальними, тобто наукові дослідження, які
доводять нам, якою є поведінка природних екосистем щодо цих, скажімо, порушень клімату».

Струмбу Беюц був давнім шахтарським
районом. Ще з 1315 року видобувалося золото в районі водних джерел Лепуш. Після
1989 року гірнича діяльність у цьому районі поступово скоротилася, і місцеві
жителі почали шукати кращого життя в інших місцях. Восени минулого року влада
розпочала проект зі збереження біорізноманіття та просування місцевих ресурсів
та цінностей на користь громад у горах Лепуш. Це – перехід від експлуатації
кольорових корисних копалин, багатих на золото та срібло, до розвитку туризму,
який приносив би доходів місцевій громаді в середньостроковій і довгостроковій
перспективі, – каже Келін Арделян: «Ми намагаємося перетворити ліс на золото для
місцевих громад. Ці праліси є золотими лісами Марамурощини, новим золотом регіону.
Всесвітній фонд дикої природи (WWF) Румунія розпочав планування цього місцевого
розвитку в районі Стримбу Беюц і села Пояна Ботізі, місцевості навколо
природоохоронної території. Ми провели кілька досліджень щодо екологічних
послуг, які може запропонувати охоронювана природна територія. І як не дивно, ми
виявили, що якщо ми використали би тамтешню
деревину і воду, ми отримали би близько 250 тис. євро на рік. В результаті безпосереднього
використання природних ресурсів. Натомість, якщо ми зосередимося на
використанні культурних послуг (туризмі, наукових дослідженнях, відпочинку, виховання),
ми могли б отримати десь 10 мільйонів євро на рік. Це й плануємо ми зробити. Це
планування матиме на увазі те, що в майбутньому, шляхом реалізації цього плану менеджменту,
який ми зараз розробляємо, нам вдасться створити інфраструктуру
так, щоб збільшити кількість туристів, десь, на нашу думку, до 10.000 туристів
на рік».

Туризм – одна з найдоступніших екологічних
послуг для успішної експлуатації природоохоронної території, кажуть екологічні
активісти. Вони вже розпочали заходи з просування цієї природоохоронної
території, а потім перейдуть до реалізація плану управління. Він розпочнеться з
побудови невеликої інфраструктури в охоронюваній території: тематичні доріжки,
інформаційні панелі, місця відпочинку, зони для пікніку, зони для кемпінгу),
після чого йтиметься про велику інфраструктуру (готелі, пансіонати, будинки,
музеї, туристичні центри). Для відвідування Столітніх лісів в Сримбу Беюц
туристи будуть організовані групами до 20 осіб та користуватимуться послугами
екскурсоводів по тематичним маршрутам. Келін Арделян: «Ці незаймані Столітні ліси
від Стримбу Беюц є мішаними лісами. Тут ростуть безліч старих дерев, які
досягають своєї фізіологічної межі 400-500 років, також тут ми знайдемо мертву деревину
у природному процесі розкладання, яка створює ґрунт для нових поколінь дерев. Восени
та навесні, з хроматичної точки зору, ці ліси є найвидовищнішими. Ранньою
весною бук має дуже сильний зелений колір, а восени – золотисто-жовтуватий. Ми
знаходимо тут дуже різноманітний рельєф, а тематичні стежки зроблені так, щоб
ми перетинали безліч різних ландшафтів, бо ліс зовсім не рівномірний з
візуальної точки зору».

Столітні ліси в Сримбу-Беюц та
Грожі Ціблешулуй разом з іншими столітніми
лісами та пралісами Румунії занесені до списку Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО з 2017 року. Це призведе до більш жорстких правил захисту цих
лісів. Понад чверті усіх цінних букових лісів ЮНЕСКО в
Європі знаходиться на території Румунії.

Румунія має багату і цінну природну спадщину, має найрізноманітніші біогеографічні
умови в ЄС, які зберігають унікальні екосистеми та рідкісні види фауни та флори. Вона має 30 природних і національних парків, два геопарки, кілька сотень природних заповідників і пам’ятників природи, 19 водно-болотних угідь,
що охороняються Рамсарською конвенцією, Біосферний заповідник дельти Дунаю і багато природних заповідників європейського
значення, включених до мережі «Натура 2000».

Коаліція «Натура 2000»,
наприкінці минулого року запустила проект «Віднайди Румунію», який пропонує нове
бачення сталого розвитку Румунії, шляхом збереження природи в природоохоронних
територіях. Екологи пропонують краще управляти природоохоронними територіями, сприяючи
збереженню біорізноманіття та сталому розвитку населених пунктів. Лівіу Чойняг, виконавчий директор Фонду «Коаліція Натура 2000»: «На жаль, хоча 25%
національної території Румунії призначено для захисту, цей захисний статус
часто застосовується лише на папері. Існує дефіцитне управління, яке, звичайно,
треба поліпшити, якщо ми хочемо дійсно захищеного природного середовища, якщо
ми хочемо, щоб нинішня природа проіснувала ще 30 років у тій формі, якою ми її
знаємо сьогодні. Саме тому Коаліція «Натура 2000» запустила проект, що є
результатом бачення фахівців нашої організації. Більше 20 НУО, які беруть участь
в збереженні біорізноманіття та інші НУО, які
не входять до Коаліції «Натура 2000», працювали майже два роки над документом
– стратегією, що показує нам, як має виглядати природа через 10 або 20 років.
Це довгострокова мрія, яка демонструє
наше бажання мати більше природних заповідних територій. Відсоток
природоохоронних територій має зрости від 23% сьогодні до близько 30%. Крім
того, перш за все ми хочемо, щоб усіма цими парками управляли послідовно, а основною
метою має бути захист біорізноманіття. Тобто, ступінь збереження, рівень
невтручання – спосіб дії людини в цих парках, території, в які втручається
людина мають зменшитися, а природа відновлювалася на якомога більшій площі, тобто
75% площі кожного природного парку має існувати без людського втручання. Це
означає здійснення лише туристичної або наукової діяльності.»

НУО та екологічні активісти піддали гострій критиці
скасування терміну «опікун» з чинного природоохоронного законодавства, у
результаті чого природоохоронними територіями управлятиме Національне агентство
природоохоронних територій. Опікуни упродовж часу завадили здійсненню суперечливих
проектів у захищених районах (будівництво готелів, шахт і копалень, доріг,
вирубки лісів, проекти нерухомості), оскільки для будь-якого подібного втручання
була потрібна їхня згода. Іншою проблемою природоохоронних територій є брак
коштів, необхідних для належного управління ними та досягати цілей щодо захисту
природи. Говорить Лівіу Чойняг. «Потрібне унітарне управління. Румунська держава повинна координувати
управління цими природоохоронними територіях унітарним чином. Ми наполягаємо на
створенні спеціальної лінії фінансування всіх природоохоронних територій,
оскільки на сьогодні лише парки, якими управляє Національне лісове господарство -
ROMSILVA, отримують кошти
з бюджету експлуатації деревини десь на рівні 3 мільйонів євро на рік. Усі інші
природоохоронні території, в тому числі ті, що входять до мережі «Натура 2000», не мають фінансування. Ними до осені
минулого року керували різні типи організацій, від агентств з питань охорони
навколишнього природного середовища до повітових рад, інших місцевих органів
влади, вишів та неурядових організацій. Фактично восени минулого року ми стали
свідками централізації управління цими територіями. Національне агентство природоохоронних
територій, створене два роки тому, перейняло управління всіма територіями
мережі «Натура 2000» за винятком Біосферного заповідника дельти Дунаю та
національних парків ROMSILVA. Ми стали свідками справжнього шоку з точки зору управління природоохоронними
територіями. До недавнього часу НУО та громадянське суспільство брали участь у
залученні коштів та в проведенні досліджень, моніторингу, ідентифікації видів,
збереження, патрулювання, туристичної діяльності, що допомагало місцевим
громадам. Тепер вони були усунені. Можна сказати, що в даний момент природні заповідні
території Румунії, за винятком національних парків ROMSILVA, нічийні, вони позбавлені будь-якої
охорони, будь-якої форми управління.»

Фахівці,
які ініціювали проект «Віднайди Румунію», визначили десять основних принципів
управління мережею природоохоронних територій та збереження природи в Румунії. Розповідає
Еріка Станчу, директор фонду «ПроПарк -
Фонд природоохоронних територій», який входить до коаліції «Натура 2000»: «Я б
згадала, насамперед, принцип пріоритету, тобто там, де є природоохоронні
території, їхні цілі мають бути пріоритетними перед будь-якими іншими цілями.
Саме цього вимагає закон, так має бути, тому що в районах, де є природоохоронні
території, ставлячи на перший план їхні цілі, які стосуються охорони природи та
сталого розвитку, ми дійсно зуміємо зробити ці території зразковими для нашого
суспільства. Ці моделі розвитку також сприятимуть соціальному розвитку. Іншим
дуже важливим принципом є прозорість. Система прийняття рішень в процесі
управління природоохоронними територіями в Румунії повинна бути прозорою і
повинна забезпечувати активну участь усіх зацікавлених сторін. Це веде нас до
іншого важливого принципу, а саме партисипативного (спільного) управління. Це дуже
важливий принцип, тому що на даний момент ця система партисипативного
управління природоохоронними територіями знаходиться під загрозою, через
усунення опікунів, які протягом 18 років дбали про природоохоронні території.
Принцип спільного управління означає для нас те, що всі зацікавлені сторони та
ресурси повинні мати можливість брати участь в управлінні об’єктами
природно-заповідного фонду.»

Автори
цього документа сподіваються, що проект «Віднайди Румунію» буде включений румунськими
компетентними органами до національній стратегії у цій галузі з тим, щоб забезпечити прийняття правильних рішень для збереження цієї унікальної в Європі
природної спадщини.