Tag: ПРО

На тлі зниження епідемії коронавірусу, в Румунії від 15 травня набувають чинності заходи щодо послаблення протиепідемічних обмежень

У Румунії епідемія COVID-19 зберігає свою тенденцію до
зниження, на цьому тижні рівень захворюванності становив нижче 1,5 випадків на тисячу жителів. Влада вирішила послабити протиепідемічні обмеження починаючи
від 15 травня, однак далі закликає населення вакцинуватися до досягнення цілей, встановлених для забезпечення масового імунітету. За словами глави румунської держави послаблення здійснюватимуться поетапно. Президент Клаус Йоганніс оголосив
у четвер графік, який включає кроки до 1 вересня, а наприкінці літа відбудеться переоцінка для визначення
заходів на осінь: Президент Клаус Йоганніс заявив: «15 травня буде скасовано
масковий режим на вулиці, звичайно, за кількома винятками. Він залишається
обов’язковим на ринках, ярмаркам або зупинках громадського транспорту. Друге
рішення, що набирає чинності негайно – це скасування комендантської години, в
той же час магазини повернуться до звичного графіку роботи. Також у ці вихідні
буде відновлено доступ публіки на спортивні заходи просто неба із наповненістю
25% місць, отже будуть допущені глядачі.» З 1 червня дозволятиметься проведення весілля, хрестин та святкових заходів просто неба з участю не більше 70 осіб, а в приміщеннях – максимум 50 осіб. Однак, якщо організатор заходу гарантуватиме, що всі учасники щеплені, обмеження кількості присутніх буде знято. Так само й в спортивних залах. Що стосується шкіл, то очікується, що наступними тижнями
більшість учнів повернуться до звичного формату навчання, – сказав президент.

Прем’єр-міністр Флорін Кицу пояснив чиновникам Брюсселя пріоритети Румунії,
передбачені Національним планом відновлення та стійкості

Прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу мав зустрічі на цьому тижні в Брюсселі з кількома членами Європейської
комісії, щоб пояснити пріоритети Румунії, передбачені Національним планом
відновлення та стійкості. Уряд дотримується своєї мети – забезпечити стійке
постпандемічне економічне зростання з наголосом на реформи та інвестиції, – підкреслив Флорін Кицу: «Національний план відновлення та стійкості
має дві складові. Складову реформ, які ми зобов’язалися здійснити в Плані дій
уряду, фіскально-бюджетній стратегії, та програмі конвергенції, та
зобов’язуємося здійснити й в рамках НПВС. Друга складова стосується інвестицій.
Ресурси, які отримає Румунія підуть у сектори з найвищою продуктивністю в
економіці.» «У нас було 3 основні цілі для цього візиту – пояснити та узгодити великі
реформи з Європейською комісією, встановити, що Румунія вимагатиме всіх 29
мільярдів євро, включаючи позики – тепер лише Румунія та Італія мають доступу до позик на всю суму – та визначити найдосконаліші інвестиційні
компоненти та те, що залишилось працювати над іншими. Ми досягли всіх 3 цілей», – сказав міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Крістіан Гіня, який супроводжував прем’єр-міністра до Брюсселя.

Весняний економічний прогноз для Румунії

Минулого року в
румунській економіці відбулося не таке серйозне падіння, як очікувалось, а
повернення до рівня докризової економічної діяльності відбудеться до кінця
цього року, згідно з весняним прогнозом Європейської комісії. Зазначивши, що
все ще існує певна міра невизначеності через непередбачувану еволюцію пандемії
та можливі проблеми у постачанні вакцин, європейська виконавча влада прогнозує,
що валовий внутрішній продукт Румунії в цьому році зросте на 5,1%, та на 4,9% у 2022 році. Ці позитивні сигнали надзвичайно радують
нас, але я повторюю заклик до обережності – ми повинні зберегти рекордні темпи
державних інвестицій, одночасно контролюючи бюджетні витрати, так щоб Румунія
зазнала стійкого економічного зростання, – заявив міністр фінансів Александру Назаре. За даними Комісії, бюджетний дефіцит знизиться до 8% ВВП
цього року та 7,1% ВВП наступного року, від 9,2% минулого року. Прогнози також
показують, що в цьому році інфляція зазнає незначне зростання до 2,9%, а
наступного року – зниження до 2,7%.

Системі протиракетної оборони у Девеселу -
5 років потому

У Бухаресті 5-та річниця введення в дію системи протиракетної оборони в Девеселу (на півдні Румунії) була відзначена
подією, організованою Комітетом з питань оборони Сенату Румунії. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску нагадав, що система протиракетної оборони в Девеселу є румунсько-американським внеском у колективну оборону в рамках НАТО. Водночас є надзвичайно важливим виміром у галузі безпеки та військового співробітництва між Румунією та
США в рамках Стратегічного партнерства для 21 століття між Румунією та США, – додав міністр. Богдан Ауреску
також згадав про саміт «Бухарестської дев’ятки», який пройшов в понеділок у Бухаресті під головування президентом Клаусом Йоганнісом, та в якому в режимі відеоконференцій взяв участь й президент США Джо Байден. Захід у Бухаресті також відзначив 10-ту
річницю підписання Угоди між Румунією та США про розташування елементів системи балістичної протиракетної оборони.

МЗС Румунії відстежує ситуацію в Ізраїлі та на
палестинських територіях

Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило
ракетний обстріл із сектору Газа, спрямований на цивільні райони в Ізраїлі, та глибоко шкодує про всі людські втрати за останні дні. Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску сформував робочу
групу, яка терміново зібралася для постійного моніторингу та оцінки ситуації в
Ізраїлі та на палестинських територіях, а також для визначення основних
напрямів дій з підтримки румунів у регіоні, постраждалому від конфлікт. Міністерство
закордонних справ Румунії підвищило рівень попередження щодо регіону, постраждалого від конфлікту між
Ізраїлем та палестинськими територіями, і рекомендує уникати поїздок до нього.

Президент Румунії провів
телефонну розмову з Президентом України

Пезидент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну
розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова відбулася з
ініціативи української сторони. Глави двох сусідніх держав обмінялися думками
щодо тривожної безпековою ситуацією в регіоні, а також щодо стану та перспектив
двосторонніх відносин між Румунією та Україною. Президент Румунії підтвердив
тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також її
європейських та євроатлантичних прагнень, у свою чергу президент Володимир
Зеленський подякував Румунії за незмінну позицію з цих питань. Особливу увагу
під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Клаус Йоганніс приділив
питанню забезпечення захисту прав румунської меншини в Україні, з наголосом на
праві на освіту румунською мовою, і підкреслив необхідність їх якнайшвидшого
вирішення шляхом діалогу. У зв’язку з цим президент Румунії наголосив на
важливості якнайшвидшого укладання Протоколу про двостороннє співробітництво в
галузі освіти між Румунією та Україною та якнайшвидшого відновлення роботи
Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав
осіб, які належать до національних меншин. Зі свого боку Володимир Зеленський заявив, що повністю розуміє
стурбованість румунської сторони забезпеченням реалізації прав осіб, які
належать до румунської меншини і висловив готовність до пошуку рішень, щоб
культурна та мовна самобутність румунської меншини була захищена відповідно до
міжнародних стандартів. Окремо обговорено заходи урядів обох держав, спрямовані
на боротьбу з наслідками пандемії COVID-19.Президент Румунії поінформував свого
українського візаві, що Румунія передасть Україні партію вакцини від коронавірусу. Наприкінці розмови президент України Володимир
Зеленський запросив президента Румунії Клауса Йоганніса відвідати Україну з
офіційним візитом.

Риторика Росії щодо
Бухареста стає все більш агресивною. Президент Росії Володимир Путін нещодавно зробив
гостре попередження Румунії та Польщі, які, – сказав він, – можуть стати цілями
російських ракет через розміщення на своїй території елементів системи ПРО США,
в якій Москва вбачає загрозу своїй національній безпеці.

Президент Румунії Клаус
Йоханніс назвав ці заяви неправильними по суті, додавши, що вони підтверджують
правильність підходу Румунії щодо зміцнення безпеки НАТО як легітимна реакція
на поведінку Москви в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс: «Недавні заяви з боку Російської
Федерації у зв’язку з системою протиракетної оборони є неправильними по суті,
тому що система не має абсолютно нічого спільного з Росією. Вони не можуть нас
залякати.» Він підтвердив стратегічні пріоритети закордонної та безпекової політики:
стратегічне партнерство з США і зміцнення ролі румунської держави в НАТО та ЄС.

У свою чергу Посол
США в Румунії Ханс Клемм попередив про небезпеку, яку несе Москва. Ханс Клемм: «Цілком
очевидно, що Росія веде себе агресивно. Це було продемонстровано не лише в
Україні в 2012 і 2013 роках, а й в 2008 році, якщо я правильно пам’ятаю, під
час агресії проти Грузії. Російська агресія була спрямована в основному проти країн,
що знаходяться на західному кордоні Росії або на східному кордоні НАТО, а
зосередження російських військ у Чорному морі та в Криму є дуже агресивним і
очевидним. Румунія, Болгарія і Туреччина небезпідставно стурбовані розвитком
подій на південно-східному фланзі.»

Посол США наголосив
і на важливості порту Констанца та підкреслив роль, яку має це місто в Чорноморському
басейні для безпеки НАТО і румуно-американського стратегічного партнерства.
Ханс Клемм: «Констанца є дуже важливим портом для НАТО і для нашого
стратегічного партнерства з точки зору його ролі для нашої
безпеки. Військово-морський флот Румунії має тут свою штаб-квартиру, ми
присутні на авіабазі «Міхаїл Когелнічану», у місцевості Бабадаг та інших районах
східної Румунії є чимало полігонів для навчання. Констанца має вихід до Чорного моря, а всього в 300 км від порту знаходиться Крим, де кількість російських
військ постійно росте. Отож Констанца має важливу роль для безпеки НАТО, а
також для двостороннього стратегічного партнерства.»

Румунія
залишається останнім форпостом США в безпосередній близькості від Росії, колишньої
великої імперії, яку Москва, без особливих шансів, намагається тепер оживити. Російська
пропаганда працює дуже добре, але на думку аналітиків, її не слід сприймати
всерйоз, оскільки невдоволення Москви не є недавнім, а зростає з 2004 року,
коли Румунія вступила в НАТО.

Елементи системи перехоплення ракет, що у відповідності до румунсько-американського договору, укладеного в 2011 році, були розміщені на авіабазі Девеселу (на півдні Румунії), вступили в нову, завершальну фазу впровадження – у грудні вони були оголошені технічно готовими до використання. Мова йде про пускові установки ракет-перехоплювачів типу СМ-3, які захищатимуть південний-схід Європи.

Після вступу до НАТО в 2004 році, ця система є найбільш важливим проектом оборони території і населення Румунії від конкретних загроз. Докладніше про це розповідає наш кореспондент у Вашингтоні Дойна Сайчук: Румунія стала першою країною у світі, в якій розміщений наземний ракетний комплекс перехоплення СМ-3, здатний знищувати балістичні ракети короткого та середнього радіуса дії. На базі Девеселу були розміщені 24 ракети, які захищатимуть весь південно-східний фланг НАТО від балістичних загроз. Американська система протиракетної оборони в Європі була розроблена в кілька етапів. Спершу був забезпечений захист певних ділянок південно-східної Європи шляхом розгортання системи ракет-перехоплювачів SM-3 на кораблях. Потім був створений комплекс РЛС раннього виявлення, тобто на маршовій (висхідній) ділянці польоту запушеної ракети. Друга стадія припускала розширення цієї оборонної системи на інших союзників НАТО, шляхом введення в дію рекет-перехоплювачів СМ-3 нового покоління, які б могли бути запущені з суходолу, а також створення нової РЛС. На третьому етапі, що має завершитися десь у 2018 році, протиракетний щит захищатиме всі держави-члени НАТО в Європі, шляхом розміщення нової наземної бази в центрі Європи, в Польщі, а також продовжуючи процес вдосконалення ракет СМ-3, розміщених на морі і на суші.

Посол Богдан Ауреску, головний румунський посередник у переговорах щодо угоди про розміщення елементів американської системи ПРО в Румунії, нагадав, що у вересні 2009 року президент Барак Обама оголосив про концептуальну зміну системи протиракетної оборони. Новий проект мав в основі нову концепцію протиракетної оборони, що суттєво відрізнялася від варіанту попередньої республіканської адміністрації США, відповідно передбачала інші місця розміщення елементів системи ПРО. Таким чином, замість Польщі та Чехії і протиракет шахтного базування типу Ground-Based Interceptor, була обрана Румунія і Польща та система ракет-перехоплювачів типу Standard Missile-3, в якій використовуються кінетичні перехоплювачі наземного базування, без запального, ядерного чи іншого типу заряду.

Але цікаво, чому саме Румунія була обрана для розміщення елементів американської системи протиракетної оборони? Відповідає Богдан Ауреску: Місце було обрано в Румунії, тому що, з точки зору системи протиракетної оборони, наша країна найкраще підходила і надалі підходить для ефективного захисту території, населення і сил союзників від можливо ракетного удару з-за меж євроатлантичного простору, особливо з Середнього Сходу. Рішення про розміщення цих елементів в Румунії, а не в інших можливих союзних країнах в цьому регіоні було прийнято саме з урахуванням низки географічних переваг, а також стабільності в Румунії як соціальної, так і політичної. Водночас ми вже мали дуже важливе двостороннє стратегічне партнерство.

У цей час Росія, м’яко кажучи, несхвально дивиться на будівництво протиракетного щита, який вона вважає загрозою своїй національній безпеці. Незважаючи на заяви як з Бухареста і Вашингтона, так і від НАТО, про суто оборонний характер відповідної системи ПРО, Москва неодноразово заявляла, що розгортання протиракетного щита вплине на глобальний баланс сил і створить загрозу російській безпеці, а це змусить її вжити заходи у відповідь. Говорить Богдан Ауреску: Ці заяви, що робить Російська Федерація, не нові. Перші такі заяви пролунали ще тоді, коли проект почав набувати змісту, коли ми просунулися в реалізації угоди. Але ці загрози Москви не повинні нас турбувати, тому що Румунія як член НАТО зараз, мабуть, найкраще захищена, ніж коли-небудь в новій та новітній історії. З іншого боку ми маємо гарантії, закладені в Стратегічному партнерстві зі Сполученими Штатами. Зрештою, ці побоювання, які Росія постійно озвучує, і котрі були повністю розвіяні солідними аргументами від Румунії, США і НАТО, наданими як безпосередньо, так і публічно, фактично підтверджують, що завдяки постійній американській присутності на базі Девеселу Бухарест ніколи більше не повернеться в іншу сферу впливу.

А це, – додав Богдан Ауреску, – можливо є найважливішим символічним елементом, що приносить проект розміщення системи протиракетної оборони.

Підсумки першого року президентства Клауса Йоханніса

Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу в
Парламенті підбив підсумки першого року свого перебування на чолі держави. На
його думку 2015 рік продемонстрував, що можна отримати
широку згоду на теми громадського інтересу, наводячи приклад
Державного бюджету на 2016 рік та політичної угоди про збільшення
бюджету оборонного відомства до 2% ВВП в 2017 році. Підтримку переважної
більшості політичних партій отримала й Стратегія національної оборони, до якої вперше
були включені питання, пов’язані з освітою і охороною здоров’я, збереження
національної ідентичності або охорони спадщини. Говорячи про закордонну
політику Клаус Йоханніс сказав, що в 2015 році головними цілями Бухареста
були: зміцнення партнерства з США, зміцнення стратегічного партнерства з такими
країнами, як Франція, Польща, Німеччина, Іспанія, Великобританія і Туреччина, а
також зміцнення відносин з сусідніми країнами, зокрема з Україною, Сербією і
Болгарією. Привілейовані відносини з Молдовою були і залишаться постійним
напрямом зовнішньої політики Румунії, – сказав Клаус Йоханніс.

Парламент прийняв Державний бюджет
Румунії на 2016 рік

Румунський парламент на цьому тижні прийняв
проект Державного бюджету та
бюджету соціального
забезпечення на 2016 рік. Говорячи про прогнозовані доходи бюджету – на
3,6 млрд леїв (800 млн євро) більші ніж цього року, – прем’єр-міністр Дачіан Чолош на спільному засіданні двох
палат румунського парламенту сказав, що його уряд планує спростити процес збору
податків, як прояв поваги до громадян та суб’єктів підприємницької діяльності.
Стосовно витрат, які збільшаться на приблизно 13 млрд леїв (2,9 млрд євро), він
сказав, що уряд планує скоротити марнотратство за рахунок проведення прозорих
та ефективних державних тендерів, а також шляхом реформування і скорочення
втрат держпідприємств та підвищення ефективності державного управління. У проекті Державного бюджету Румунії на 2016 рік були враховані наступні
основні показники: граничний обсяг дефіциту передбачено на максимально-дозволеному
в ЄС рівні 3% ВВП, а зростання ВВП складе 4,1%.

Події, присвячені 26-й річниці антикомуністичного перевороту

У Румунії в ці дні проходять різні події, приурочені
26-ій річниці антикомуністичної революції, а також заходи з вшанування пам’яті
більше тисячі жертв репресій в грудні 1989 року. Розпочата 16 грудня 26 років тому мешканцями Тімішоари, які виступили проти
зловживань місцевої влади, революція швидко поширилася на всю Румунію і
завершилася 22 грудня спробою втечі диктатора Ніколая Чаушеску. Більше 1000
людей загинули і майже 3400 отримали поранення з 16 по 25 грудня 1989 року.
Румунія стала єдиною колишньою комуністичною країною де зміна режиму сталася із
застосуванням насильства, а Ніколає Чаушеску з дружиною були розстріляні після
поспішного судового засідання.

Протести автоперевізників та вівчарів

Тисячі румунських автоперевізників у четвер провели акцію протесту в Бухаресті, незадоволені підвищенням цін на поліси обов’язкового автострахування. Вони також невдоволені збереженням в бюджеті на наступний рік додаткового акцизного податку на пальне запровадженого в 2014 році та надто високим рівнем ренти за авторські права, яка стягується з транспортних засобів на яких встановлені радіоприймачі. На площі перед будівлею уряду було припарковано кілька тисяч мікроавтобусів, автобусів, таксі, вантажівок та великотоннажних фур. Раніше, у вівторок, кілька тисяч чабанів провели акцію протесту перед парламентом, виступаючи проти останніх поправок до закону про мисливство, які стосуються обмеження кількості пастуших собак і можливості випасати овець з грудня по квітень. Цей закон забороняє їм пасти овець на власних землях в зимовий час і встановлює, що на рівнині пастух зможе використовувати для охорони стада лише одну собаку, а в гірській місцевості не більше трьох. У свою чергу мисливці скаржаться, що собаки чабанів вбивають зайців й оленів.

Елементи ПРО в Девеселу

На цьому тижні, елементи американської системи ПРО, розміщені на військовій
базі Девеселу (південна Румунія), були введені в дію з технічної точки зору і
готові до інтеграції в структуру НАТО. У прес-релізі МЗС Румунії зазначається,
що елементи протиракетної оборони в Девеселу є знаковим проектом для зміцнення
Стратегічного партнерства між Румунією та США, країнами, які встановили дипломатичні
відносини між собою 135 років тому. Ворожі балістичні ракети будуть
знищуватися неядерними кінетичними ракетами перехоплення, – пояснив для Радіо
Румунія Богдан Ауреску, головний румунський посередник у переговорах довкола
угоди про розгортання американської системи ПРО в Румунії. Міністр закордонних
справ Румунії Лазер Коменеску знову підкреслив, що ця система не спрямована
проти Росії, а елементи протиракетного щита використовуються строго для захисту
території Румунії і населення в умовах загрози.

Палата Депутатів прийняла антитютюновий закон

У вівторок депутати, переважною більшістю голосів, прийняли закон про заборону паління в закритих громадських приміщеннях, проект, який верхня палата парламенту – Сенат, прийняла ще у 2011 році. Відповідний нормативно-правовий акт забороняє палити в закритих громадських приміщеннях і місцях роботи, у медичних і навчальних закладах, у громадському транспорті, а також у закритих або відкритих дитячих ігрових майданчиках. Хоча власники закладів харчування бояться, що після набуття чинності цього закону втратять багатьох клієнтів, досвід інших країн з аналогічними законами демонструє, що курці не перестали ходити до клубів і барів. Крім того, відсутність диму в ресторанах, пабах, тощо уможливить встановлення димової пожежної сигналізації, яка підсилює пожежну безпеку. За останніми даними Національного інституту статистики в Румунії щоденно курить кожна п’ята особа.

Прем’єр
Дачіан Чолош на Раді Європи в Брюсселі

Криза з іммігрантами, безпека зовнішніх кордонів
ЄС, боротьба з тероризмом і вимоги Великобританії щодо реформування ЄС стали
центральними темами саміту європейських лідерів, що пройшов у четвер і п’ятницю
в Брюсселі, на якому Румунію представив прем’єр-міністр Дачіан Чолош. Бухарест підтримує заходи, спрямовані на убезпечення
зовнішніх кордонів ЄС задля посилення
внутрішньої безпеки, але наполягає водночас на збереженні свободи
пересування в межах європейського співтовариства. Європейські лідери обговорили,
так само, відносини ЄС з Російською
Федерацією, ситуацію на сході Україні та цілу низку економічних питань.

Триває обмін заявами між НАТО і Росією, доповнений реакцією Румунії з посади члена Альянсу на погрози Москви. Кремль незадоволений рішеннями союзників щодо зміцнення свого східного флангу і останнім часом реагує на це особливо гостро.

Останнім таким прикладом є заява, зроблена у четвер, начальником Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації Валерієм Герасимовим, який сказав, що «неядерні держави, на території яких розміщуються протиракетні засоби НАТО, стають об’єктами першочергових дій у відповідь Росії». Російський чиновник стверджує, що НАТО намагається створити нові джерела нестабільності поблизу кордонів Росії і все більш явною стає зацікавленість Вашингтона і його партнерів по НАТО у створенні кризових ситуацій у прикордонних з Російською Федерацією регіонах. Герасимов сказав, що для цього використовується в тому числі практика «кольорових революцій», додавши, що сценарії державних переворотів у формі «кольорових революцій» на пострадянському просторі були успішно реалізовані в Україні, Грузії та Молдові, в результаті яких до влади прийшли сили, що мають в основному прозахідну та антиросійську орієнтацію.

НАТО швидко відреагувала на заяви Москви, підкресливши, що система протиракетної оборони НАТО не розроблена і не спрямована проти Росії, а також, що НАТО захищатиме держави-члени від будь-якої загрози. Наш кореспондент у Брюсселі Черасела Редулеску передає:«Географічно і фізично системи ПРО НАТО, розміщені у Польщі та Румунії, не можуть збивати міжконтинентальні ракети Росії, заявила – прес-секретар НАТО у відповідь на заяви Москви. Оана Лунджеску пояснила, що ці системи мають обмежені можливості і розміщені занадто близько до півдня і до Росії, щоб досягти цього. НАТО заперечує інформацію про те, що союзники розмістили ядерну зброю на сході Європі. Навпаки, Росія останнім часом використовує ядерну зброю як інструмент своєї стратегії залякування. Крім цього, – заявила прес-секретар НАТО, – російські стратегічні ядерні бомбардувальники літають поблизу кордонів держав-членів НАТО. Росія пригрозила встановити ядерні бази в Криму і в Калінінградській області, – сказала Оана Лунджеску. НАТО нагадує, що є оборонним альянсом і буде захищати своїх союзників. »

У Бухаресті прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта категорично відкинув погрози і критики, що пролунали на адресу Румуні з вуст російських чиновників. Він каже, що ці погрози Бухарест не залякають і не змусять змінити свою стратегію.

Система перехоплення балістичних ракет, яка включає в себе елементи морського та наземного базування, розміщенні в Румунії та Польщі має виключно оборонний характер, і буде використана виключно в цілях самооборони, у повній відповідності до Статуту ООН і норм міжнародного права.

Ці роз’яснення надав міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, який в ході офіційного візиту до Лондона сказав, що розвиток потужностей протиракетної оборони НАТО є значним внеском у зміцнення трансатлантичних зв’язків. У цьому контексті, будь-яка погроза використати військову силу у відповідь на впровадження цього суто оборонного проекту є неприйнятною і суперечить принципу заборони застосування сили або загрози силою, що є імперативною нормою міжнародного права.

Нагадаємо, що минулої суботи в статті, опублікованій в данській газеті Юлландс-постен, Посол Росії в Данії Мйхайло Ванін зазначив, що Москва вважатиме легітимними цілями для можливої російської ядерної атаки усі країни, які приєднаються до системи ПРО НАТО, додавши, що данські військові кораблі стануть мішенями для російських ядерних ракет, якщо Данія приєднається до очолюваної США системи протиракетної оборони.

І це не єдина погроза з боку Росії. Коментуючи слова посла РФ в Данії головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав зізнався, що й Румунія потрапила під великий тиск, коли стала частиною щита НАТО. Те саме сталося й з Польщею, і тепер всі, хто ще хоче приєднатися до цього оборонного проекту будуть знаходитись під дипломатичним і політичним тиском Москви, яка вбачає в ньому пряму загрозу її національній безпеці. Ніякі гарантії з боку Північноатлантичного альянсу про те, що протиракетна система не спрямована проти Росії не змогли переконати Москву.

За словами міністра Богдана Ауреску система протиракетної оборони не порушує Договір про ядерні сили середньої дальності. Розміщення елементів ПРО в Румунії, навпаки, принесе більше стабільності, створює можливості для співпраці з третіми країнами та сприяє досягненню мети із забезпечення миру в Європі. Крім того, стратегічний румуно-американський проект розміщення на території військової бази Девеселу, що на півдні Румунії, елементів ПРО демонструє дотримання США взятого на себе зобов’язання щодо забезпечення безпеки Європи.

2015 рік є важливим: завдяки тісній румуно-американській співпраці та координації дій, військова база нарешті запрацює. На її території діятимуть високорозвинені пускові установки ракет-перехоплювачів наземного базування і радіолокаційна система раннього виявлення балістичних ракет.

Проект розміщення системи протиракетної оборони в Європі, розроблений під парасолькою НАТО, викликав жваву дискусію з моменту його оголошення, а переговори на цю тему не принесли ніякого поступу в подоланні розбіжностей між Росією і НАТО.

Москва продовжує критикувати ініціативу Вашингтона і заявляє, що цей проект є прямою загрозою своїй національній безпеці, в той час як західні країни стверджують, що ця система має виключно оборонний характер і не спрямована проти Росії.

Москва вимагає юридичних гарантій ненаправленості системи протиракетної оборони на Російську Федерацію, в той час як НАТО стверджує, що альянс вже надав відповідні запевнення. Кремль попереджає, що це може порушити стратегічний баланс сил у регіоні і підірвати міжнародну стабільність.

Тим часом, триває процес розміщення елементів системи ПРО в Європі, в тому числі в Румунії. Більше того, недавно було прийнято рішення про створення найближчим часом шістьох командних пунктів НАТО у Східній Європі, зокрема у Польщі, Румунії, Болгарії, Естонії, Латвії та Литві. Після нещодавньої зустрічі в Брюсселі міністри оборони країн НАТО також оголосили про збільшення сили швидкого реагування з 13 до 30 тисяч осіб.

Реакція Москви не примусила себе довго чекати: “Розгортання додаткових військових потенціалів уздовж наших кордонів – це не що інше, як спроба силового тиску на Росію. Це абсолютно безперспективна справа, але, в будь-якому випадку, наша відповідь буде адекватною, – заявив постійний представник Росії при НАТО Олександр Грушко.

За його словами вздовж кордонів Російської Федерації відбуваються дуже серйозні зміни військово-політичної ситуації, і це, природно, має бути враховано у військовому плануванні з тим, щоб надійно забезпечити законні інтереси безпеки Росії. Олександр Грушко стверджує, що рішення НАТО “представляють великий ризик для Росії” з точки зору прямих військових загроз, передусім у Балтійському регіоні, який може стати регіоном “військового протистояння”. Він додав, що створення центру військової підготовки в Грузії, про який повідомив Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, це крок у бік посилення напруженості і погіршення регіональної безпеки.

“Навчально-тренувальний центр в Грузії – це крок, який не можна розцінити інакше, як провокаційний. Немає ніякої необхідності для НАТО створювати якісь центри,” – заявив Грушко, за словами якого, “в регіоні Чорного моря є всі умови, щоб безпека забезпечувалася регіональними державами, тобто самими чорноморськими країнами”.

Постійний представник Росії при НАТО зазначив, що Основоположний акт про взаємні відносини, співпрацю і безпеку між Російською Федерацією і Організацією Північноатлантичного договору “залишається однією з наріжних домовленостей, яка виросла з розуміння, що безпека може бути зміцнена тільки спільно”.

Збройні сили США у пятницю офіційно взяли на себе командування військовою базою Девеселу, де будуть розміщені елементи системи ПРО НАТО в Європі. Офіцер військово-морського флоту Сполучених Штатів, капітан Вільям Гаррен, відповідальний за американський персонал бази став новим командувачем військової частини, яка підпорядковуватиметься Збройним силам Румунії.

Важливим моментом назвав церемонію, що пройшла у пятницю в Девеселу, контр-адмірал Джон Скорбі, командувач американських ВМС у регіоні Європи, Африки та Південно-Західної Азії. У прес-релізі, поширеному Посольством США в Бухаресті, Джон Скорбі наголосив на відмінних відносинах і співпрацю з румунськими партнерами, які на його думку демонструють, наскільки важливими є європейські союзники в створенні глобальної системи протиракетної оборони.

Торкаючись уваги, яку американці приділяють цьому аспекту, треба сказати, що цифри говорять самі за себе. На будівництво військової бази Девеселу, Сполучені Штати виділили з цьогорічного бюджету 80 мільйонів доларів, плюс ще 21 млн доларів вклали торік. Система протиракетної оборони, елементи якої будуть розмішені на території Румунії, має виключно оборонний характер і спрямована на раннє виявлення, відстеження і знищення балістичних ракет в польоті.

Однак аргументи неодноразово наведені як Вашингтоном, так і Бухарестом не змогли переконати Москву, яка розглядає розміщення елементів ПРО у Східній Європі як загрозу своїй безпеці. Минулого року румунська преса опублікувала інтервю “Голосу Росії” директора Інституту стратегічного планування та прогнозування Російської Федерації Александра Гусєва, який стверджував, що ще одна база НАТО в Румунії може стати загрозою для Росії, для Чорноморського флоту, для російської військово-морської бази в Севастополі, в Україні, між якою і базою в Девеселу всього 1,5 тисячі кілометрів.

«Росія не дозволить американцям перетворити Чорне море в зону ескалації напруженості. Наших сил там достатньо, щоб протистояти США», – заявив тоді російський експерт. Він пророкував конфлікт у регіоні, який, як ми побачили пізніше, розпочали не американці, а саме росіяни, котрих весь цивілізований Захід звинувачує зараз в причетності до конфлікту на сході України.

Повертаючись до Девеселу, слід сказати, що нова румунсько-американська база запрацює в повному обсязі наступного року. Це буде першим в Європі військовим обєктом, де буде розміщений протиракетний комплекс Aegis Ashore, наземний варіант радарної установки, якою з 2004 року оснащені кораблі військово-морського флоту США. База буде оснащена 24 ракетами-перехоплювачами SM-3, а також мобільною пусковою установкою THAAD для висотного заатмосферного перехоплення ракет середньої дальності, встановленою на військових вантажівках. На території бази загальною площею приблизно 175 гектарів будуть розміщені близько 200 американських солдат і техніків.