Tag: провадження

Ще з 2009 року, щойно після
президентських виборів, на яких Траян Бесеску був переобраний на другий термін,
з’явилися перші знаки запитання щодо правильності фінансування виборчої
кампанії та виборів, але вони не знайшли чіткої відповіді. До вівторка! Коли
після кількарічної судової тяганини, румунське правосуддя винесло тюремні
вироки фігурантам у справі щодо фінансування президентської кампанії колишнього
правоцентристського глави держави.

«Головними
героїнями» справи є колишня міністерка розвитку Елена Удря, людина з близького оточення
експрезидента і неформальна координаторка його президентської кампанії та Йоана
Бесеску, державний нотаріус, старша дочка Траяна Бесеску. Елена Удря отримала 8
років в’язниці, а Йоана Бесеску – 5 років, за звинуваченням у відмиванні грошей
та підбурюванні до отримання хабара. В ході розслідування прокурори
антикорупційного управління виявили ознаки зловживання владою, шахрайства та
присудження державних договорів в обмін на хабар для підтримки президентської
кампанії. Таким чином правопорушниками було отримано приблизно 1,6 мільйона
леїв (тобто понад 300 тисяч євро).

Підсудні
весь час заперечували звинувачення, а у вівторок колишня міністерка розвитку
заявила, що глибоко вражена вироком, який вона вважає несправедливим: «Я нікого
не вбила, не ґвалтувала, не втекла з
грошима додому!» – сказала Елена Удря. Вирок не є остаточним і може бути
оскаржений. Після оприлюднення мотивувальної частини рішення суду, справу
розгляне Верховний суд, який винесе остаточне рішення.

Ситуація
виглядає зовсім інакше в іншій справі, порушеній три роки тому за фактом жорстких
дій жандармів проти учасників акції протесту в Бухаресті 10 серпня 2018 року
проти тодішнього соціал-демократичного уряду. Трибунал Бухареста остаточним
рішенням відхилив клопотання прокурорів Управління по боротьбі з організованою злочинністю
і тероризмом про поновлення кримінального провадження, що було закрите раніше,
в результаті чого тодішні керівники Жандармерії не можуть бути притягнуті до
кримінальної відповідальності за те, що дехто називає, непропорційним характером дій сил втручання.

Нагадаємо,
що у червні минулого року прокурори по справі закрили відповідне провадження, як
щодо дій керівників Жандармерії, так щодо скарги про спробу державного перевороту.
Згодом новий головний прокурор управління частково скасував рішення прокурора
по справі та наказав відновити кримінальне провадження лише за фактом
зловживання службовим становищем начальниками Жандармерії. Тепер, після рішення бухарестського
трибуналу у вівторок, незадоволені представники ряду громадських організацій заявили,
що звернуться з позовом проти Румунії до ЄСПЛ.

У
Румунії триває юридична одіссея суперечливої кримінальної справи «10 серпня». Вона
була порушена за фактом невиправдано жорстких дій Жандармерії під час
масштабних акцій протесту влітку 2018 року, коли приблизно 100 000 румунів,
багато з них щойно повернулися з-закордону, зібралися на площі Вікторієй перед
будівлею уряду в Бухаресті, вимагаючи відставки кабінету міністрів на чолі з
прем’єр-міністром Віорікою Денчіле. Люди були незадоволені судовою реформою соціал-демократичної
більшості, змінами до Кримінального кодексу, а також звільненням Лаури Кодруци
Кьовеї з посади головного прокурора Національної антикорупційної дирекції.
Сотні скарг подали протестувальники до прокуратури, звинувачуючи жандармів у
надмірному насильстві та невиправданому застосуванні сльозогінного газу.

Учасники
кажуть, що демонстрація була переважно мирною, а сутички з жандармами спровокувала
незначна група осіб, яку сили правопорядку могли легко ізолювати та нейтралізувати.
Справа «10 серпня», яку розслідує Управління по боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом (DIICOT), була закрита минулого місяця. У постанові про
закриття кримінального провадження зазначається про «моральне пособництво» мирних
протестувальників на площі Вікторієй, які не віддалилися від хуліганів і своїм
ставленням навіть заохочували їх агресивну поведінку. Водночас, прокурори по
справі прийшли до висновку, що обвинувачення, висунуті у справі як жандармами,
так і лідерами Соціал-демократичної партії, у тому, що протест нібито був спробою
державного перевороту, є безпідставними.

Однак минулого тижня головний
прокурор DIICOT Джорджіана Хосу частково скасувала рішення про закриття
провадження та постановила відновити кримінальне розслідування у справі щодо колишніх
начальників Жандармерії. Вона пояснила своє рішення тим, що прокурор по справі не
переглянув докази, зібрані Військовою прокуратурою, а також не допитав повторно
підозрюваних, потерпілих та свідків. Якщо рішення головного прокурора DIICOT
буде підтверджено суддею, – пише агентство Agerpres, прокурори мають відновити кримінальне
розслідування за фактом зловживання службовим становищем, службового
підроблення, підробки документів, пособництва вчиненню злочину тощо.

Апеляційний
суд м.Бухарест у понеділок постановив, що не має повноваження розглядати
подання Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом про
відновлення розслідування у справі проти колишніх начальників Жандармерії, а розгляд
справи було перенесено до Бухарестського трибуналу, суд задовольнивши
відповідне клопотання колишніх керівників Жандармерії. Віце-прем’єр-міністр,
лібералка Ралука Туркан заявила, що 10 серпня 2018 року є «незагоєною раною румунської
демократії», додавши, що Правосуддя має прояснити
це питання. Вона наголосила, що жорстке порушення цивільних прав має бути
покаране.

Президент Клаус Йоганніс сказав минулого тижня, що «справжні винуватці»
мають бути притягнуті до відповідальності і висловив жаль з приводу того, що розслідування
«триває так довго». Минулого року тимчасово виконуючий обов’язки лідера Соціал-демократичної
партії Марчел Чолаку заявив, що підхід до подій 10 серпня був «помилковим та дещо
ризикованим» і соціал-демократи поплатилися за свою позицію, це будучи однією з
причин того, що їхній кандидат програв президентські вибори.

У листопаді минулого року президент Клаус Йоханніс
відхилив кандидатуру прокурора з Констанци Адіни Флорі, запропоновану міністром
юстиції Тудорелом Тоадером, на посаду очільника Національного антикорупційного управління. Раніше і Вища рада магістратури відхилила пропозицію міністра юстиції,
стверджуючи, що Адіна Флоря не відповідає вимогам посади, оскільки має низьку
стійкість до стресу та через її проблеми з чесністю і неупередженістю. Президент,
однак, своє рішення про відмову пояснив відсутністю документів про те, що Адіна
Флоря не співпрацювала з політичною поліцією комуністичного періоду, як того
вимагає чинне законодавство.

А після
того, як міністр Тудорел Тоадер повторно запропонував ту саму кандидатуру, президент навів
той самий аргумент законності, на підставі якого відхилив цю кандидатуру восени
минулого року. Не виключено, що новий інституційний «пінг-понг» між президентом
і міністром юстиції буде підданий аналізу Конституційного Суду Румунії, як це
сталося в середині минулого року, з пропозицією міністра про відставку Лаури
Кодруци Кьовеші з посади головного прокурора антикорупційного управління. Тоді перемогу
перемогу в конфлікті з президентом Йоханнісом одержав міністр Тоадер, оскільки
Конституційний Суд зобов’язав главу держави підписати указ про звільнення Кьовеші,
незважаючи на те, що Вища рада магістратури напередодні відхилила пропозицію
міністра.

Зі свого боку, колишня «залізна леді» румунської антикорупції
подала скаргу до Європейського суду з прав людини, стверджуючи, що була
звільнена із займаної посади з порушенням права на справедливий суд. Вона стверджує, що своїм рішенням судді Конституційного
суду позбавили її права на захист і права на оскарження рішення суду. У
відповідь міністр Тоадер сказав, що судді Конституційного Суду не судять людей, а розглядають
різні питання або правові конфлікти на предмет їх конституційності.

Колишня очільниця антикорупційного відомства зазначила, що
не хоче компенсації або поновлення на посаді, а намагається зупинити подальше
застосування відповідної процедури, яка є зловживанням відносно прокурорів
керівного складу. Ми є свідками спроб, каже Лаура Кодруца Кьовесі, – зупинити діяльність прокурорів, обмежити
їх незалежність, а також усунути з посад прокурорів, які хочуть продовжити
боротьбу з корупцією, які хочуть розслідувати провадження.

Національне антикорупційне управління, ефективність боротьби якої з корупцією у верхах була високо оцінена у всіх доповідях
Європейської Комісії, переживає не найкращий час. П’ятеро прокурорів з місцевої
структури антикорупційного управління в місті Орадя були викликані в Генеральну
прокуратуру для дачі показань в рамках розслідування справи за фактом наявності
аудіозапису їх розмови стосовно дій, спрямованих на залякування певних суддів. Відділ
з питань розслідування злочинів, скоєних
магістратами, відповідне досудове провадження минулого тижня.

Керівництво антикорупційного відомства заявило, що відмежовується
від будь-яких дій персоналу, який порушує правові норми або кодекс професійної
етики та поведінки магістратів, додавши, що зажадало від проводу антикорупційного
відомства в Ораді пояснень.

Президент Румунії
Клаус Йоханніс дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього
глави держави Йона Ілієску, екс-прем’єр-міністра Петра Романа та колишнього віце-прем’єра
Джелу Войкана Войкулеску у справі за фактом подій, що сталися під час Антикомуністичної
Революції в грудні 1989 року.

Вони можуть тепер бути заслухані прокурорами та
постати перед судом за злочини проти людяності, вчинені з 22 по 31 грудня 1989
року, коли входили до складу Ради Фронту національного порятунку, що тоді був
виконавчим та законодавчим органом влади.

Наприкінці минулого
року Генеральна прокуратура оголосила про виявлення нових доказів, які несуть у
собі інформацію, здатну пролити світло на події майже тридцятирічної давності.
За даними прокурорів наявність ознак диверсії не викликає сумнівів, вона мала
комплексний характер і проявилася на кількох планах та була головною причиною
численних смертей, тілесних ушкоджень і матеріальних збитків.

Докази свідчать про
використання різних механізмів постійної дезінформації, що мали особливо
серйозні наслідки, поширеної за допомогою суспільних радіо і телебачення, які
в комуністичні роки були під суворим контролем комуністичної влади, а також через
військові засоби комунікації, в
результаті чого на загальнонаціональному рівні розпочався відомий терористичний
психоз. Так само, кажуть прокурори, був виявлений спосіб видання низки диверсійних
військових наказів з особливо серйозними наслідками. Йон Ілієску був,
починаючи з 22 грудня 1989 року, головою Ради Національного фронту порятунку, який
фактично був органом виконавчої та законодавчої влади після арешту диктаторського
подружжя Чаушеску.

Рада Фронту
національного порятунку діяла як уряд до 27 грудня 1989 року, коли президент
Ради отримав роль глави держави, а законодавчі та виконавчі повноваження ради
були відокремлені. Петре Роман був офіційно призначений прем’єр-міністром, а Джелу
Войкан Войкулеску став віце-прем’єром нового уряду Румунії. Останній ніяк не
відреагував на рішення президента. Перші два, однак висловили обурення запитом
прокурорів та рішенням президента, особливо Петре Роман, який стверджує, що сам
міг загинути під час антикомуністичної
революції в Бухаресті. Колишній президент Йон Ілієску піддав критиці те, що він
назвав «месницьким» шоу та пошуком «цапа відбувайла». Він вважає, що результати
провадження не мають нічого спільного з розкриттям правди про грудневі події
1989 року, про які ніхто навіть тоді не мав чіткого уявлення.

За офіційними даними під
час Антикомуністичної революції в грудні 1989 року загинуло понад 1000 осіб, близько
3000 одержали поранення, при чому більшість після падіння режиму Ніколая Чуаушеску. У
Центральній та Східній Європі Румунія стала єдиною країною, в якій перехід від
комуністичної диктатури до демократії супроводжувався кровопролиттям. Давність
не застосовується у разі вчинення злочинів проти людяності, а встановлення та
притягнення до кримінальної відповідальності винних, навіть і через тридцять
років, допоможе реабілітувати румунське правосуддя.

Керівник національного антикорупційного
управління Лаура Кодруца Кьовеші, яка вважається найвпливовішою жінкою в Румунії і користується найбільшою
підтримкою правого електорату, будучи фавориткою на пост президента, має високу
репутацію і за кордоном. Нещодавно, на запрошення Верховного суду Болгарії, вона
відвідала цю країну, щоб поділитися румунським досвідом в дуже чутливій для
обох держав сфері.

У Румунії 90% справ про корупцію закінчуються обвинувальними
вироками, у Болгарії цей відсоток у 30 разів менший, – відзначив кореспондент Румунського
радіо в Софії, а це означає, що румунська стратегія може бути корисним прикладом для
болгарських сусідів.

У понеділок пані Кьовеші була запрошена до
Страсбурга на Конференцію Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). Загальною темою дискусії
було запобігання корупції серед посадовців найвищого рангу і працівників
правоохоронних органів, після того як попереднього разу увага була зосереджена
на явищі корупції серед парламентаріїв, суддів і прокурорів. Конфлікти інтересів, політика переманювання з публічної в приватну сферу колишніх членів
виконавчої або законодавчої гілок влади, декларації доходів і механізми притягнення
до відповідальності були серед тем міжнародної конференції в Страсбурзі.

Румунія має внести зміни до законодавства, що
регулює інститут недоторканності та підвищити прозорість в сфері державних
закупівель, з тим щоб підвищити ефективність боротьби з корупцією на державному
рівні, – сказала пані Кьовеші. Вона вважає, що міністри мають користуватися статусом
недоторканності лише упродовж періоду своїх повноважень, з тим, щоб після цього
можна було продовжити розслідування корупційних дій. У своєму виступі,
розміщеному на сайті GRECO і перейнятому інформаційними агентствами, головний
прокурор румунського антикорупційного управління навела приклад міністра,
підозрюваного в отриманні близько 45 тисяч євро за сприяння в укладенні
договорів ряду приватних компаній з державними органами, але справа була закрита тому що парламент не підтримав
питання про його позбавлення недоторканності.

Це була одна з невдач Національної антикорупційної
дирекції в ході масштабної антикорупційної боротьби, під час якої тільки в 2016
році було пред’явлено звинувачення більш як тисячі посадовців середньої та
вищої ланок державного управління. Серед них 3 міністри, 6 сенаторів, 11
депутатів, 47 мерів, 16 суддів або прокурорів і 21 керівник держкомпаній. Однак
не завжди результати роботи антикорупційного управління були такими вражаючими.
Рівно десять років тому, в 2006 році, незадовго до вступу країни в Європейський
Союз, до суду було скеровано обвинувальні акти за фактом корупції на високому
рівні щодо всього 360 осіб. Чотири роки по тому кількість підсудних перевищила
900 осіб, а в 2016 році сягнула 1273
особи.

Результати прокурорів антикорупційного
управління засновані, на думку експертів GRECO, на реальній незалежності судової системи,
спеціалізації прокурорів, функціональному законодавстві та консенсусі
політичного класу, який, принаймні декларативно, підтримує боротьбу з
корупцією, навіть якщо політики є головними фігурантами найгучніших кримінальних
справ.

Хоча минуло чверть століття від повалення комуністичного режиму в Румунії, сім’ї тих, хто загинув у ті хаотичні грудневі дні не знають убивців їхніх родичів. Антикомуністична революція 1989 року залишила глибокі рани в єдиній країні колишнього комуністичного блоку де свобода була оплачена кров’ю демонстрантів. Поліцейська держава, економічна політика, жорсткий режим диктатора Чаушеску є лише декілька з мотивів, які спричинили румунів повстати, вийти на вулиці і вигукувати Геть комунізм!.

У жовтні минулого року, прокурори Військової прокуратури прийняли рішення про закриття кримінальної справи після того, як роки поспіль розслідування тупцювало на місці. На їхню думку, грудневі події 1989 року призвели до загибелі 709 осіб, вогнепального поранення 1.855 осіб, поранення в інших обставинах 343 людей і затримання 924 осіб. Закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тому що тут йдеться про вбитих випадково осіб, пояснили тоді своє рішення слідчі Генеральної Прокуратури. Це рішення викликало невдоволення багатьох румунів і спонукало їх оскаржити рішення у Верховному суді.

Крім того, через затримки у справі Революція, Румунія була засуджена в ЄСПЛ. У понеділок судді Верховного суду підтвердили рішення Генерального прокурора про поновлення провадження у цій кримінальній справі. У квітні Богдан Ліку, який тоді тимчасово виконував обов’язки генерального прокурора, виніс рішення про поновлення кримінального провадження, вважаючи, що рішення про закриття кримінального провадження, винесене у жовтні 2015 року Військовою Прокуратурою, було необгрунтованим і незаконним. За його словами, військові прокурори вирішили призупинити кримінальне провадження на підставі неповного розслідування фактів, не приділяючи увагу важливим документам, які стосуються подій 1989 року, і це призвело до неправильної юридичної кваліфікації злочинів і перешкоджанню дізнання істини і всіх винуватих.

Богдан Ліку також зазначив, що метод проведення розслідування Військовою прокуратурою не доказує занепокоєння прокурорів щодо визначення ключових питань, пов’язаних з подіями періоду 17 – 30 грудня 1989 року. На його думку, військові прокурори не доклали жодних зусиль для розсекречення документів, які були використані у розробці доповіді комітету Сенату Румунії про заходи, вжиті під час Революції 1989 року, в умовах коли, цей комітет заслухав тисячі осіб і отримав документи від Міністерства оборони, МВС і Румунської служби інформації. Частина стенограм цих заслухань, проведених Комітетом, і витяги з документів, представлених державними установами, були опубліковані в багатьох книгах, що вийшли друком в останні 26 років.