Tag: прогнози

  • 7 лютого 2025 року

    7 лютого 2025 року

    МВФ – Збереження макроекономічної стабільності, стійкий темп інвестицій та продовження реформ є цілями румунського уряду на цей рік, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на зустрічі з делегацією МВФ у Бухаресті в п’ятницю. Під час консультацій він підкреслив зобов’язання уряду утримати дефіцит бюджету в межах 7% ВВП цього року і продовжити тенденцію до скорочення дефіциту в наступні роки, відповідно до Фіскального плану, узгодженого з представниками ЄС. У цьому контексті Марчел Чолаку наголосив на заходах щодо скорочення державних витрат на персонал, реструктуризації бюджетного апарату та адміністративно-територіальної реорганізації, які включені до числа пріоритетів уряду на найближчий період. Експерти МВФ також зустрілися з посадовцями Національного банку Румунії, в тому числі з його головою Мугуром Ісереску. Делегація МВФ не вимагала від Румунії радикальних фінансових заходів, підвищення податків або інших заходів жорсткої економії, запевнив міністр фінансів Танцош Барна, який зустрівся в четвер з новим головою місії МВФ в Румунії, південнокорейцем Джун Шик Кангом. Наразі Румунія не має угоди про фінансування з МВФ, але фінансова установа щорічно оцінює розвиток румунської економіки на основі консультацій, що є обов’язковим заходом нагляду для всіх країн-членів.

     

    ДАКІЙСЬКІ СКАРБИ – Контрольний орган прем’єр-міністра Румунії виявив порушення і недбалість в організації виставки в музеї Дренца в Ассені, де були викрадені дакійські скарби. Звіт, направлений до прокуратури, показує, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури вжили менш суворих заходів безпеки, ніж ті, що були встановлені для виставок у Мадриді та Римі, наприклад, відсутність постійних охоронців. Інше порушення стосується того, що виставка не мала висновку Керівної ради музею, як того вимагають чинні правила, а також того, що договір позики не був укладений у завіреній формі. Крім того, страхова вартість товарів, представлених на виставці в Нідерландах, була встановлена ​​останньою, а для деяких артефактів вона ґрунтувалася на переоцінці, проведеній 14 років тому. За даними нідерландської поліції, було отримано сотні повідомлень про крадіжку цінних румунських артефактів. Багато з них стосувалися того, де підозрюваних бачили після пограбування і з ким вони контактували. Минулого тижня поліція заарештувала трьох підозрюваних, двох чоловіків і жінку, які відмовилися сказати, де знаходяться викрадені артефакти. Усі троє підозрюваних досі перебувають під вартою. Арт-детектив Артур Бранд вважає, що існує 50% ймовірність того, що злодії вже встигли переплавити золоті артефакти – шолом і три браслети, які є предметами спадщини.

     

    ВВП – Румунія обігнала Польщу за показником валового внутрішнього продукту на душу населення, скоригованого за паритетом купівельної спроможності – згідно з дослідженням експертів Бухарестської академії економічних наук. Згідно з цитованим джерелом, Румунія також випереджає інші економіки регіону, такі як Угорщина, Хорватія та Греція, а її номінальний ВВП на душу населення, який протягом останніх п’яти років зростав у середньому на 11% на рік, перевищив 80% від середнього показника по ЄС.

     

    G7 – Міністри закордонних справ Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Ірландії, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Румунії та Швеції у спільному листі закликають країни G7 вжити подальших заходів для обмеження доходів Москви від продажу енергоносіїв. «За рахунок цих доходів Росія фінансує свою триваючу агресію в Україні в умовах, коли третина доходів Росії і дві третини її експорту пов’язані з енергоносіями», – йдеться в п’ятничній заяві румунського МЗС. За словами джерела, 12 держав «послідовно підтримують прийняття найжорсткіших обмежувальних заходів проти Росії». Таким чином, G7 заохочується використовувати верхню межу ціни на нафту, щоб вона продовжувала слугувати дієвим інструментом для обмеження потоків доходів Росії, накласти додаткові санкції на кораблі московського «флоту-примари» і причетних до цього суб’єктів, а також розглянути додаткові заходи, спрямовані на транспортування експортних товарів російського походження, додали в МЗС Румунії.

     

    ПРОГНОЗИ – Згідно з останніми макроекономічними прогнозами Європейської комісії, заробітна плата в Румунії зростатиме помірними темпами у 2025 та 2026 роках. Виконавчий орган ЄС обґрунтовує свій прогноз вже значним підвищенням мінімальної заробітної плати урядом у Бухаресті, зниженням інфляції та послабленням напруженості на ринку праці, що, як очікується, сприятиме подальшому зниженню рівня безробіття. Експерти Комісії прогнозують значне уповільнення зростання цін на енергоносії та продукти харчування. Також прогнозується, що середня інфляція продовжить знижуватися і досягне цільового діапазону Національного банку Румунії в 2,5% плюс-мінус один процентний пункт лише до кінця 2026 року.

     

    АВТО – Реєстрація нових автомобілів в Румунії минулого місяця склала майже 12 000 одиниць, що на 6 відсотків менше, ніж у січні 2024 року, повідомляє Асоціація автовиробників. Що стосується старих автомобілів, то їх кількість перевищила 27 000. Dacia все ще залишається лідером внутрішнього ринку з 4 000 проданих одиниць, за нею з великим відривом слідують Toyota і Skoda, з більш ніж 800 зареєстрованими автомобілями кожна. Минулого року виробництво автомобілів в Румунії встановило новий рекорд: понад 550 000 автомобілів, вироблених компаніями Dacia та Ford Otosan.

     

    ЗДОРОВ’Я – У Румунії відкрито понад 300 центрів для амбулаторної діагностики респіраторних застуд та грипу, список яких опублікувало Міністерство охорони здоров’я, щоб зменшити навантаження на відділення невідкладної допомоги лікарень, оскільки минулого тижня кількість випадків захворювання на грип подвоїлася. Минулого тижня в країні було зареєстровано понад 170 000 випадків респіраторних інфекцій, а 15 осіб померли від грипу, в результаті чого кількість жертв з початку епідемічного сезону зросла до 35. «Це найінтенсивніший період за останні роки з точки зору кількості захворювань», – заявив міністр охорони здоров’я Александру Рафіла. Він заявив, що не підтримує закриття шкіл і підкреслив, що учнів з респіраторними інфекціями не можна відправляти в колективи. Александру Рафіла порекомендував людям з симптомами респіраторних захворювань носити маски, уникати місць скупчення людей, а також всім зробити вакцинацію як єдиний спосіб запобігти поширенню грипу.

  • Від бюджетного дефіциту до європейської мінімальної зарплати

    Від бюджетного дефіциту до європейської мінімальної зарплати

    Міжнародний валютний фонд переглянув оцінки щодо зростання економіки Румунії в цьому році з 2,8%, як прогнозувалося в квітні, до 1,9% в останньому звіті, опублікованому світовою фінансовою установою. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% на кінець 2024 року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6%, а в 2025 році знизиться до 5,4%. Дефіцит поточного рахунку оцінюється на рівні 7,5% ВВП цього року і 7% наступного року.


    Майже одночасно з прогнозами МВФ Європейське статистичне бюро (Євростат) опублікувало дані, згідно з якими дефіцит державного бюджету в Європейському Союзі збільшився з 3,2% ВВП у 2022 році до 3,5% у 2023 році, а найвищий рівень був зафіксований минулого року в Італія (мінус 7,2%), Угорщина (мінус 6,7%) та Румунія (мінус 6,5%). У випадку Румунії, дані Євростату показують, що дефіцит державного бюджету збільшився з понад 88 млрд леїв у 2022 році до майже 105 млрд леїв минулого року (1 євро = приблизно 5 леїв).


    Це на тлі того, що державні витрати скоротилися з 40,4% валового внутрішнього продукту в 2022 році до 40,3% в минулому році, а доходи впали з 34% до 33,7%. Раніше міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило хороший рейтинг державного боргу Румунії та стабільний прогноз. Однак агентство попередило, що рейтинг Румунії може бути знижений, якщо дефіцит продовжить перевищувати прогнози і якщо збережуться інші дисбаланси, такі як висока інфляція або дефіцит поточного рахунку – різниця між високим імпортом і низьким експортом.

    Standard & Poor’s також прогнозує, що поточні передвиборчі витрати, які супроводжуються підвищенням пенсій та зарплат у державному секторі, призведуть до збільшення дефіциту бюджету Румунії до 7,3% цього року. Оскільки макроекономічна статистика мало вражає багатьох румунів, які все ще залишаються бідними і бачать, як їхня купівельна спроможність різко знизилася через галопуючу інфляцію в останні роки, політики вирішили запропонувати їм втішну міру.

    Трохи більше ніж за місяць до президентських і парламентських виборів Палата депутатів у Бухаресті прийняла, як орган, що приймає рішення, проєкт закону про адекватну мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники. Мінімальна заробітна плата брутто буде встановлена на рівні від 47 до 52 відсотків середньої заробітної плати в економіці.

  • Європейські економічні дані

    Європейські економічні дані

    Румунія закінчить 2018 рік з
    дефіцитом бюджету нижче 3%, – заявив у січні міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч, але багато аналітиків скептично
    ставились до даних,
    представлених урядом у Бухаресті.
    Їхня стриманість була виправдана тенденцією цього показника – починаючи з
    дефіциту у
    2,8% від ВВП в період липнь- вересень 2017 року, Румунія зареєструвала дефіцит на рівні 2,3% від ВВП у наступні місяці, а в третьому кварталі досягнула 3,6%.




    Таким чином, Румунія потрапила до 12
    держав-членів ЄС, які зареєстрували профіцит в третьому кварталі
    минулого року, поряд з Мальтою, Португалією, Болгарією або Люксембургом. У
    березні – квітні прийде Євростат і підтвердить, що у Румунії дефіцит бюджету
    буде нижче 3% від ВВП, – наполягав Єуджен Теодоровіч. Тепер Європейський статистичний офіс
    (Євростат) підготував попередні оцінки, які підтверджують, що Румунія вписалася у встановлені межі.




    Згідно з правилами ЄС, держава-член
    повинна утримувати бюджетний дефіцит нижче 3%, і цей рівень, зафіксований Румунією у 2018 році. Лише у одній країні-член Європейського Союзу – Кіпрі – дефіцит (розрахований за
    методологією ESA 2010, тобто система європейських рахунків) минулого року, перевищував 3% від ВВП, відповідно негативне сальдо складало 4,8% від ВВП. На противагу цьому, до кінця 2018 року Румунія була серед країн-членів ЄС з низьким
    рівнем державного боргу по відношенню до валового внутрішнього продукту
    (35%), нижчий рівень зареєстрований лише в шести країнах ЄС.




    На протилежному боці, на рівні Європейського Союзу,у 14 державах-членах рівень державного боргу становив понад 60% від ВВП у 2018 році, причому
    найвищий рівень зафіксовано у Греції, Італії, Португалії, Кіпрі, Бельгії, Франції та Іспанії. З іншого боку, за даними Євростату,
    дефіцит і державний борг в єврозоні та ЄС скоротився у 2018
    році порівняно з 2017 роком. У зоні євро державний дефіцит знизився з 1% від ВВП у 2017 році до 0%, 5% від ВВП у 2018 році, а в ЄС – з 1% до
    0,6%. Що стосується поточного року, то румунський уряд є оптимістичним. Хоча в
    осінньому економічному прогнозі Комісія прогнозувала , що дефіцит у Румунії досягне 3,4% ВВП у 2019 році,
    міністр фінансів говорить про 2,5%.

  • Стабільний економічний прогноз

    Стабільний економічний прогноз

    Рейтингове агентство Standard & Poor’s
    (S&P) підтвердило стабільний рейтинг державного боргу Румунії до ВВВ- / А-3 для довгострокового та
    короткострокового боргу в національній валюті та іноземній валюті, й прогнозує стабільну перспективу. З іншого боку, за оцінками S&P, в цьому
    році румунська економіка сповільниться до 3,5%, через зменшення зовнішнього
    попиту й приватних інвестицій. За оцінками Агентства, темпи зростання
    ВВП в минулому році зменшилися з надзвичайно високих 7% у 2017 році до 4,1%,
    коли заходи фінансового стимулювання та сприятливе зовнішнє середовище позитивно
    вплинули на бум в румунській економіці. У період з 2020 по 2022 роки S&P очікує помірне зростання до більш стійкого рівня в 3% на
    рік.




    Майбутній шлях зростання
    залежатиме від прогресу, досягнутого в результаті прийняття інституційних
    реформ, і від того, наскільки Румунії вдасться успішно збільшити свої внутрішні
    інвестиції, наприклад, внаслідок збільшення поглинання європейських фондів. З
    іншого боку, S&P спостерігає явну тенденцію еміграції
    серед молоді, освіченої робочої сили, а також загального похмурого сприйняття
    перспектив умов життя. S&P застерігає, що якщо влада не діятиме,
    щоб повернути діаспору, то Румунії не вдасться забезпечити більше економічне
    зростання та сталий спосіб управління динамікою старіння населення.



    Агентство також звертає
    увагу на збільшення фіскального тиску, який буде зберігатися при відсутності
    коригувальних заходів. Дефіцит поточного рахунку, ймовірно, зросте до близько
    5% від ВВП, вважають в S&P. Довіра до Національного банку Румунії
    залишається високою, і очікувані поправки до нових банківських податків, ймовірно, забезпечать
    ефективність політики. S&P прогнозує, що загальний державний
    дефіцит поглибиться до 3,3% та 3,5% ВВП у 2019 та 2020 роках внаслідок
    уповільнення зростання економіки та державних витрат на тлі підготовки до
    президентських виборів у 2019 році та парламентських виборів у 2020 році.
    Висновок S&P про підтримку стабільного прогнозу Румунії
    є справедливим та визнає і підтверджує поточну економічну реальність Румунії,
    зазначає міністр фінансів Єуджен Теодорович.



    За даними міністерства,
    сильні сторони Румунії, зазначені у висновку S&P – це помірний рівень
    державного боргу й зовнішнього боргу та підтримка перспектив економічного
    зростання. Також зазначається, що бюджет на 2019 рік, ухвалений урядом у
    Бухаресті нещодавно оприлюднений
    президентом Клаусом Йоханісом, базується на економічному
    зростанні на 5,5%, дефіциті 2,7% та ВВП більш ніж на понад тисячу мільярдів леїв (близько 200 млрд
    євро).





  • Тривожні цифри державного бюджету

    Тривожні цифри державного бюджету

    Загальний дефіцит бюджету Румунії досяг у
    першому півріччі
    майже 15 мільярдів леїв (близько 3,2 мільярда євро), що становить 1,61% ВВП. Він удвічі більший ніж дефіцит зафіксований у перші
    шість місяців 2017 року, але нижче рівня, прогнозованого
    урядом, у розмірі 2,21% ВВП. Ці цифри були оголошені Міністерством фінансів, яке уточнило, що за перше півріччя бюджетні надходження
    були вищими майже на 13%, але темпи зростання видатків були значно вищими,
    майже на 19%, у порівнянні з
    аналогічним періодом 2017 року. Дані Міністерства фінансів показують також, що доходи від страхових внесків зросли майже на 37%.




    Міністерство також виявило, що збір ПДВ збільшився в
    червні, будучи на 15% більшим,
    ніж у червні 2017 р., але надходження від податків на доходи та зарплати скоротилися майже на 22% на тлі зниження
    ставки оподаткування з 16% до 10%. У розділі витрат,
    найбільше зросли витрати на персонал, понад 24% у порівнянні з першою половиною 2017 р., а це через збільшення заробітної плати бюджетним працівникам. Витрати на товари
    та послуги перевищили 10%.




    Крім того, спостерігається значне зростання витрат на
    соціальну допомогу. Витрати на інвестиції, що включають також витрати на капітал,
    а також на програми розвитку, що фінансуються з внутрішніх та зовнішніх джерел,
    склали 9,1 млрд. лей, що в 1,5 рази більше, ніж у аналогічному періоді минулого
    року. Голова Фіскальної ради Іонуц Думітру попереджав місяць тому, що дефіцит
    бюджету був дуже високим протягом перших п’яти місяців поточного року, і це, в
    першу чергу, є результатом збільшення витрат, і якщо не буде вжито жодних
    заходів, дефіцит бюджету може досягти 3,5-3,6% наприкінці року.




    Згідно з середньостроковими економічними прогнозами літа
    2018 року, опублікованими в середині цього місяця
    Європейською комісією, дефіцит бюджету досягне 3,4% ВВП в 2018 році, щоб
    поглибитися до 3,8% ВВП у 2019 році. З іншого боку,
    віце-прем’єр-міністр Віорел Штефан нещодавно заявив, що дефіцит бюджету на
    2018 рік, безумовно, опуститься нижче цільового показника у розмірі 3% від ВВП
    у відповідності до договорів ЄС і що коригування структурного дефіциту для досягнення мети в середньостроковій перспективі планується
    розпочати у 2019 році.