Tag: програми

Крайня бідність, неосвіченість,
відсутність санітарної освіти, ніхто з ким поговорити про те, як діє їхнє власне тіло. Це складові нещасливого життєвого досвіду. Сьогодні ми розповімо про вагітність у надзвичайно молодому
віці, до 15 років, ми розповімо про системні недоліки та про можливі рішення. Румунія посідає перше місце в
Європейському Союзі за кількістю матерів-підлітків.

Габрієла Александреску, виконавча голова асоціації «Рятуйте
дітей» знає більше про це явище: «Чверть матерів-підлітків
у ЄС походять з Румунії. Як відомо, 23% цих матерів у віці до 19 років є
вихідцями з нашої країни. Ми посідаємо перше місце в ЄС за кількістю матерів до 15 років і друге, після Болгарії, за кількістю матерів до
19 років. У Румунії майже 10% усіх
народжених дітей – це діти народжені підлітковими-матерями. Багато з цих матерів
походять з тих місцевостей, де взагалі немає сімейного лікаря або не має
достатньої кількості сімейних лікарів. Ці дівчата лікуються самі під час вагітності, не
ходять до лікаря для запису і спостереження за вагітністю. Асоціація «Рятуйте дітей» бере активну участь у
сфері охорони здоров’я дітей в Румунії, ми сприяємо забезпеченню права на життя
за допомогою п’яти напрямків втручання. Перший напрямок стосується оснащення пологових будинків, педіатричних та новонароджених палат високоефективним
медичним обладнанням, другий – розвиток спеціалізованих мереж підтримки матерів
і дітей у сільських районах, третій – організація спеціальних курсів для команд професіоналів (особливо медичних), четвертий – розробка програм
санітарної освіти та розвиток досліджень, дебати з владою та фахівцями щодо
зміни соціальної політики та законодавства тоді, коли це необхідно. Дотепер ми працювали з понад 56.000 вагітнимипідлітками (15-річних) і помітили певні зміни. Щороку ми працюємо у 46 громадах, зі змішаними командами
спеціалістів, з медсестрами, соціальними працівниками, психологами, якім добре відомі реалії місцевості та
звертаються до конкретних реалій матерів і дітей».

Оана Мотеа, спеціаліст із охорони здоров’я представництва ЮНІСЕФ в Румунії, зазначає, що явище вагітності у дуже ранньому віці передається від покоління до покоління в одній родині: «Висновки звіту ЮНІСЕФ-Самас, опублікованого на початку року, показують, що
вагітність у матерів до 15 років можна запобігти за допомогою освітніх та сімейно-освітніх програм, адаптованих до соціально-культурного
середовища, в якому ці підлітки живуть. Це явище циклічне і повторюється в одній сім’ї, від одного покоління до
іншого, разом з економічними, соціальними та медичними проблемами. Потрібна інтегрована державна політика, спрямована на санітарну освіту, інформування громади та відповідний підхід, враховуючи стан та емоції підлітків.»

Мати-дитина чи дитина-мати? Важко сказати. Дані ЮНІСЕФ щодо
Румунії є шочуючими. Оана Мотеа пояснює: «У 2019 році
серед підлітків було зареєстровано понад 16.600 вагітностей, що на 9% менше, ніж у 2018 році. Однак у підлітків до 15
років ми спостерігаємо зростання на 11% на північному заході та північному
сході країни. Ці цифри показують масштабність проблеми та необхідність виховних дій для всіх груп підлітків, різними конкретними каналами
спілкування, різними формами подання повідомлень, адаптованими до їх потреб.»

Виконавча голова асоціації
«Рятуйте дітей» Габрієла Александреску вважає, що медичні кабінети в сільських місцевостяхта конкретні програми можуть допомогти для
вирішення цієї проблеми: «Нещодавно ми проводили дослідження серед підлітків у вразливих громадах, у партнерстві з відповідними органами Сенату Румунії, дослідження матерів-підлітків із сільських та неблагополучних
районів. Ми провели це дослідження в липні-серпні 2021 року в 46 громадах
Румунії, і, на жаль, аналіз виявляє тривожний хронічний дефіцит медичних послуг
для молодих матерів та вказує на несприятливі соціальні проблеми. Можна стверджувати, що 16 років і три
місяці – це середній вік народження першої дитини у підлітків в неблагополучних
сільських місцевостях. Тим, у кого більше однієї дитини, в середньому
виповнюється 18 і один місяць при народженні другої дитини, 19 років і 5
місяців – при народженні третьої. 40% матерів та вагітних підлітків у сільських місцевостях заявили, що ніколи не робили рекомендовані тести під час вагітності через
відсутність доступу до медичних послуг або необхідних фінансових ресурсів. 87%
не використовували і не знають жодного методу контрацепції, 72% молодих жінок і дівчат кажуть,
що живуть у надзвичайно скромних умовах, у одній кімнаті або максимум двох, з людьми іншої родини. 55% кажуть, що грошей не
вистачає навіть на найнеобхідніше, багато базуються на грошових допомогах для
дітей та багато з них ствердили, що пандемія негативно вплинула на шанси дорослих працювати на свою сім’ю. Є мами, які у віці менше 25
років вже народжують п’яту дитину. Це тривожне явище. Тому асоціації «Рятуйте дітей» необхідно активно долучитися до ліквідації цього явища на рівні
неблагополучних сільських громад, які залишилися беззахисними, без матеріальних та інформативних ресурсів. І ми повинні
продовжувати ці програми інформування, конкретного втручання, щоб сприяти доступу до соціально-медичних послуг.»

Доброю новиною є те, що асоціація «Рятуйте дітей» працює і в Республіці Молдова, тому що успішні програми, які вона розгортає, виявилися надійними. Габрієла Александреску: «Програми, які добилися успіху в Румунії, ми розгортаємо тепер і
в Республіці Молдова, де ми співпрацюємо з асоціацією «Захисту здоров’я молоді» та Центром інформування та документації з прав дитини в Кишиневі. З цього року ми матимемо цю інтегровану громадську програму на рівні 16
повітів Румунії та 15 районів Республіки Молдова. Цей демарш важливий, будучи відомо, що вагітність у
молодому віці пов’язана з підвищеним ризиком вагітності. Високий кров’яний
тиск, анемія, передчасні пологи, мала вага новонародженого, післяпологова депресія та інші, а з іншого боку, передчасне материнство приводить цих молодих матерів до ризику залишати школу, потрапити в так зване «порочне коло бідності», яке передається від
покоління до покоління. У рамках комплексних втручань у неблагополучних
сільських місцевостях місцеві спеціалісти допомагають як підліткам,так і їхнім сім’ям. Важливо
безпосередньо спілкуватися з дівчатами.»

Відповідно до Індеску політики інтеграції мігрантів Центру порівняльного вивчення міграції, у 2018 році Румунія стала країною призначення для іммігрантів. Право на
возз’єднання сім’ї або зв’язку з певними членами родини мігрантів, які вже
оселилися тут є мотивом прибуття в Румунію численних людей, вихідців з
третіх країн. Іншою причиною останнім часом є побоювання
переслідування або загального насильства, що має місце в країнах їхнього
походження. Третьою
причиною є зайнятість, враховуючи, той факт що Румунія
стикається з трудовою кризою у певних сферах. Четвертою причиною є продовження навчання, зокрема у вищих навчальних закладах. Іноземні
громадяни, які мають право
на законне проживання в Румунії, можна класифікувати на три
категорії: громадяни третіх країн, громадяни країн-членів ЄС/ЄЕП та
бенефіціари міжнародного захисту. Найважливішими країнами походження громадян
є: Республіка Молдова, Туреччина, Китай, Сирія та Ізраїль.

Між 2005 та 2017 роками частка
іммігрантів, які проживають у Румунії, зросла в 4 рази від з приблизно 0,5 % до 2% населення (близько 380.000 осіб). Бажаючим тут поселитися, допомагають певні неурядові
організації. Одна з них це ActivRandom, заснована три роки тому кількома захопленими молодими людьми, яким було
близько 25 років. Від Йосифа Продана ми дізнаємось більше даних про мігрантів: Можна зробити висновок, що в Румунії, країні ЄС проживає найменша кількість мігрантів
або біженців. Йде мова про майже 2% всього населення. Ми посідаємо останні місця в списку. Румунія не є обов’язково країною призначення для мігрантів. Однією з причин є те, що навіть економічна ситуація Румунії, в дійсності, не є дуже доброю. Інша причина подібна до ситуації румунів, які вирішили працювати в інших країнах. Вони не обрали ті країни де
нікого не знають та про які нічого не знають. Як правило, вони їдуть у країни, де мають
родичів, друзів і, автоматично, в цих країнах зростає громада відповідної діаспори. Те
саме стосується тих, хто прибуває з Близького Сходу. Якщо вони мають родичів у
Франції та Німеччині, вони скоріше оселяться там, ніж у Румунії, де не мають нікого знайомого.

Асоціація ActivRandom працює з тими мігрантами, які
вирішили залишитися тут, надаючи їм безкоштовні уроки з румунської та англійської
мов та допомагаючи їм пройти курси для здобуття румунського громадянства. Також допомагають дітям інтегруватися, через організацію майстер-класу з живопису,
спортивних заходів та відвідання театральних вистав. Деніса Колця, волонтер
асоціації, організовує курси для мігрантів для отримання румунського громадянства: Серед
курсантів є особи, які живуть в Румунії вже понад 20 років. Спочатку вони
приїхали тут вчитися, а потім залишилися та заснували свої сім’ї. А зараз
хочуть отримати румунське громадянство. На цих курсах викладаємо наступні
дисципліни – історію, конституцію, географію, культуру та цивілізацію Румунії,
а також декілька окремих дисциплін щодо вивчення Гімнів Румунії та ЄС.

Одним із бенефіціарів курсів, проведених неурядовою
організацією ActivRandom є 18-річна Фатіма Зарварі з Афганістану. Вона
приїхала до Румунії три роки тому разом з матір’ю та братом для об’єднання сім’ї, її батько будучи
політичним біженцем у Румунії. Причинами виїзду з Афганістану, очевидно, були невпевненість та страх, спричинених діями талібів. Фатіма Зарварі: Тут в Румунії дуже добре, ми спокійні, я ходжу до школи і ми раді. Спочатку
було важче. Перший місяць у Європі здався нормальним. Все було нове. Але згодом
мені стало дуже сумно, тому що ми розлучилися зі своїми родичами з Афганістану,
колегами та друзями. Нам було дуже важко. Але ми приділяли більше уваги
вивченню румунської мови і таким чином пристосувалися до нового нашого життя.

На даний момент Фатіма є ученицею 12 класу в бухарестському
ліцеї, вона вивчила румунську мову і каже, що в школі її дуже добре сприймали
колеги та вчителі. Однак вона стикалися і з неприємними ситуаціями. Фатіма
Зарварі: Найгірший випадок трапився з моєю мамою, тому що вона не вивчила
добре румунську мову і не вміє добре її розмовляти. Одного разу вона прибула
додому плачучи, бо хтось пройшов повз неї та плюнув на неї чи погано дивився на
неї. Це траплялося й зі мною кілька разів, коли я була із сім’єю у місті.
Одного разу я їздила із усією родиною на трамваї щоб добратися до Академії економічних
наук, де мені довелося говорити про біженців. Тоді я ще чекала відповіді на
прохання про притулок і зрозуміла, що громадський транспорт для нас є безкоштовним.
У мене було лише посвідчення прохача притулку. Хоча до того часу контролери
перевіряли нас, вони сказали що все нормально,
однак на цей раз контролери сказали нам, що ми повинні платити за подорож. Вони
поводилися дуже погано з нами. Примусили вийти з трамвая, викликали поліцію і
навколо нас зібралося багато людей, а деякі з них запитували нас, що ми шукаємо
тут та сказали нам, щоб ми повернутися в нашу країну. Це мене дуже стурбувало і я тоді дуже плакала.

Деніса Колця каже, що
мігранти, які відвідують вищезгадані курси, розглядають епізоди дискримінації як окремі
випадки. Однак, кілька тижнів тому небагато працівників з Шрі-Ланки, які
працюють в пекарні в селі Дітре в повіті
Харгіта (центральна Румунія) викликали протести з боку місцевого населення, які
були розлючені тим, що роботодавці вважали за краще найняти на роботу іноземців.
Справа ще не була роз’яснена, ще не відомо чи йде мова про випадок ксенофобії або
про протести проти окремих роботодавців, які відмовляються пропонувати добрі умови праці та добру плату місцевим жителям. Поки ця ситуація не буде з’ясована,
певні схильності до дискримінації іноземців неможливо не помітити. Йосіф
Продан: Ми румуни вважаємо себе дуже привітними або гостинними, але здається що
це було по відношенню до осіб. які прибували із Заходу. Ми не думали, що хтось із Сходу захоче оселитися та працювати в Румунії. В першій фазі, ми не
знаємо, як реагувати. А згодом з’являються два типи проявів: або ми їх повністю
відкидаємо, або приймаємо їх поряд з нами. Я належу до покоління, батьки якого
переїхали на заробітки за кордон, тому я їх добре розумію. Це мінімальний доказ
людяності а саме зрозуміти, що в цьому світі є люди, які пережили якісь травми і
тривалий час вони жили в страху. Мені здається неможливим, щоб хтось не міг зрозуміти цю річ та щоб не міг приймати цю людину біля себе, щоб допомогти її.

Щоб надалі допомогти мігрантам інтегруватися та місцевим
жителям зрозуміти їх, неурядова організація ActivRandom, з 2018 року, організує
фестиваль OmFest, міжкультурний захід, який висвітлює різноманітність життя іноземних
громад у Румунії.

У 2020 році Європейський Союз
відзначає 30 років територіального співробітництва як між державами-членами,
так і між ними та країнами на зовнішніх кордонах. Європейське територіальне
співробітництво, відоме на європейському рівні як Interreg, – історія успіху,
яка перетворила життя третини всього населення Союзу. Виконуючи бачення ЄС, з
1990 року програми Interreg взяли на себе місію створити культуру
транскордонного співробітництва, перетворивши виклики та відмінності між
різними регіонами на особливі можливості та ресурси, щоб розвиватись разом.

Міністерство громадських робіт,
розвитку та управління є керівним органом для 6 програм транскордонного
співробітництва (Румунія-Сербія, Румунія-Болгарія, Румунія-Угорщина,
Румунія-Україна, Румунія-Молдова, Чорноморський басейн), через які управляє
загальним бюджетом у понад 787 мільйонів євро. Реалізація цих програм сприяє
посиленню розвитку в прикордонних регіонах держав-учасниць і за її межами, але
особливо для поліпшення політико-економічних та дипломатичних відносин.
Співпраця здійснюється на всіх рівнях, між асоціаціями, приватними компаніями,
органами місцевого самоврядування, державними установами, навчальними закладами
тощо, і в усіх сферах, таких як навколишнє середовище, транспорт, туризм,
освіта, релігія тощо.

З моменту вступу
Румунії до ЄС, у 2007 році і до цього часу, 6 програм пропонували жителям цих
районів доступ до інфраструктури та послуг, можливостей навчання та освіти,
робочих місць, передачі ноу-хау, інновацій, міжкультурних обмінів через 153
завершені проекти та 314 проєктів, які впроваджуються або підготовчих проектів.У той же час Міністерство управляє, як національний
орган, ще 6 європейських програм територіального співробітництва. Роль
Національного органу – забезпечити підтримку національних інтересів на програмному
рівні, представляти програму на національному рівні та надавати постійну
підтримку національним бенефіціарам, для участі в проектах, шляхом організації
інформаційних заходів, технічних зустрічей, співфінансування від державного
бюджету.

Реалізація цих програм сприяє підтримці сталого розвитку міст,
фінансуванню проектів, пов’язаних з інноваціями, конкурентоспроможністю,
захистом навколишнього середовища та підтримкою переходу до економіки з низьким
рівнем забруднення. Проекти
охоплюють різноманітні та комплексні сфери, такі як підвищення рівня зв’язку та
розвиток належного управління у відповідних регіонах. Також, залежно від
специфіки територій, проекти спрямовані на заходи, пов’язані з капіталізацією
культурної та природної спадщини, підвищенням доступності до інфраструктури та
до послуг, пов’язаних із безпекою. Таким чином, європейське територіальне
співробітництво має безперечну додаткову цінність, створюючи мости між
європейськими громадянами, сприяючи вирішенню загальних проблем, обміну ідеями
та капіталом та заохочуючи стратегічні зусилля для досягнення спільних цілей.

30-річний
Інтеррег показав, що ми можемо успішно співпрацювати, незважаючи на кордони,
мовні, адміністративні, політичні, економічні та соціальні бар’єри, мотивовані
спільною метою та цінностями.Європейське
територіальне співробітництво ніколи не було важливішим, ніж сьогодні. Період,
який ми тепер переживаємо, ще раз показав нам необхідність залишатися разом на
рівні всіх програм Interreg, щоб продовжувати шлях до розбудови та розвитку
спільного простору стабільності, безпеки та прогресу.

MOL Румунія та Фонд партнерства
продовжують ів 2020 році програму Зелені
простори, яка фінансує екологічні проекти. Програма
призначена для неурядових організацій у партнерстві з навчальними закладами чи
державними установами міст Румунії. Можна вимагати кошти на створення та відновлення громадських парків, ігрових
майданчиків, шкільних парків, дитячих садків із залученням громад для громадського
використання.

Програма, що була започаткована у
2006 році, спрямована на зелені міські простори, але з 2009 року вона має
новий компонент:
Захищені природні території, метою якого є просування та популяризація охоронних територій Румунії. До 20 лютого
природоохоронні організації вже зареєструвались для фінансування в рамках
одного з двох компонентів програми: міських зелених зон та заповідних природних
територій. З 2018
року надається фінансування
також для проектів на тему Європейський
тиждень мобільності (який проходить у вересні), які передбачають діяльність та акції з
високим рівнем залучення громад. Ласло Потоцькі, директор Фонду партнерства
зазначив: На 2020
рік ми зберегли два компоненти і, побачивши успіх програми до цього часу, ми
збільшили загальну суму програми майже до 800 тис. леїв. Ще однією новизною є
той факт, що зросла максимальна сума, яку
можна запросити в рамках проекту, а це означає, що для проектів міських зелених
просторів можна вимагати 11 тис. леїв, а також для проектів, що
стосуються охоронних територій Румунії. максимальна сума складає
26 тис. леїв ».

Бухарест – одне з найбільш
забруднених міст, стверджують екологічні активісти, забруднення, спричинене автомобільним рухом, будівельними майданчиками, які не контролюються належним
чином,електростанціями та квартирними станціями. Ще один фактор, що сприяє збільшенню
забруднення в Бухаресті, є відсутність зелених просторів. За даними мерії столиці, в Бухаресті на даний момент є не більше 23 квадратних метрів зелених насаджень на
одного жителя, за умови, коли законодавство, як європейське, так і національне, передбачає
мінімум 26 квадратних метрів. Інші цифри, надані Рахунковою палатою показують, що у нас буде лише 9, 86 кв.м зеленої площі для
кожного бухарестського жителя. Ласло Потоцькі: «У міській зоні, починаючи з перших років нового тисячоліття, було досить
багато статей, що розповідали про недостатню кількість зелених насаджень або
про стан, в якому вони перебувають, про інтенсивну урбанізацію наших міст.Багато будується, і часто ці будівельні
роботи здійснюються на
шкоду існуючим зеленим насадженням, які тоді були недостатніми. Були також
деякі порівняння між Бухарестом та іншими столицями, і вони показали нам, що ми
дуже бідні в цьому напрямку. Тому я сказав, що варто почати з такої програми, за
допомогою якої ми
намагаємось зберегти або покращити те, що ми маємо, і створити нові простори,
де це можливо. Отже, щодо складової Міські зелені простори я можу вам сказати, що після 14 років
у нас є вражаючі цифри. Завдяки фінансованим проектам було створено та
відновлено понад 550 000 квадратних метрів зелених насаджень.
Мені здається багато, якщо говорити про невеликі проекти, які на той момент
становили 7000 леїв, а тепер вони досягли 11000 леїв. Також було посаджено понад
80 000 дерев, понад 85 000 чагарників, не кажучи про освітню сторону».

Ця програма також спрямована
на виховання молоді шляхом неформальної
екологічної діяльності, яка проводиться в дитячих садках, школах або в широкій
громаді, в якій здійснюється відповідний проект. Таким чином, крім участі в цих
проектах,учням , студентам та волонтерам також забезпечуються різні навчальні заходи, пов’язані із
захистом лісів, вод, поводженням з відходами, екосистемами, моніторингом
біорізноманіття, правилами поведінки на захищених природних територіях тощо. Ласло Потоцькі: Мені часто подобається
нагадувати, що якщо є
одна сфера, в якій
Румунія займає провідне місце в ЄС, це біорізноманіття, яке ми ще маємо. Отже, ми найкращі в цій галузі в Європі. Але, на жаль, кошти, надані румунською державою на
охорону природи чи охорону природних зон майже нульові. І тоді у нас є інші програми, що
підтримують захист біорізноманіття, і, як результат, ми можемо говорити про
сотні проектів з корисними втручаннями в різних заповідних територіях, від
національних парків до менших місцевих охоронних територій. Ось кілька прикладів: 141
табір для молодих рейнджерів, кілька днів, коли діти вчаться поводитися на
природі, що означає заповідна територія, захищені рослини, як ставитися до них. Також понад 100 тематичних маршрутів
різних типів у цих заповідних зонах влаштовано тими, хто реалізував проекти.
Загалом було проведено понад 1270 позакласних заходів з екологічної освіти за
двома компонентами».

За 14 років існування програми
«Зелені простори» було профінансовано загалом 620 проектів, в яких взяли участь
понад 235 000 людей, особливо дітей та молоді. Минулого року через велику
кількість проектів, реалізованих у межах компонента Міські зелені
простори, фінансисти
вирішили нагородити два проекти. «Квітковий годинник» від Національного коледжу імені
Петру Рареша, проект, впроваджений
в місті
П’ятра-Нямць Асоціацією батьків – Петру Рареш з П’ятра-Нямць, та проект «Гра та радість,надворі гармонія», реалізований Асоціацією Piticot в місті
Деж. В рамках цього
проекту на подвір’ї дитячого садка було висаджено сенсорну алею, лабіринт та
сад з ароматними рослинами, через засадження майже 150 квітів. Одночасно огорожа дитячого
садка була пофарбована життєрадісними кольорами, облаштовано дитячий майданчик,
відремонтовано наявні меблі надворі та посаджено понад 200 дерев та кущів.

Дунай транспортує тонни пластику
щодня, повідомляє Асоціація MaiMultVerde(більше зелені), яка запустила програму «Чисті води»
для боротьби з пластичним забрудненням ріки та Чорного моря. Це заклик до участі
в освітніх і екологічних діях, спрямованих на членів громад та
державних органів придунайських населених пунктів. Щорічно мільйони тонн відходів
потрапляють у моря і океани світу. Основними видами відходів, знайдених у
морському середовищі, є пластикові. Планета знаходиться на межі
катастрофи через пластикові відходи, попереджає ООН. Європейська Комісія також
звертає увагу на той факт, що Чорне море містить, після
Середземного, найбільшу
кількість морських відходів у ЄС, і що 90% відходів – це пластик.

Дору Мітрана, голова асоціації MaiMultVerde каже,
що Дунай буде нести набагато більшу кількість пластикових відходів, адже з’являються і непередбачені явища, такі як повені, які приносять з собою в
ріки та Дунай і,
нарешті, в море велику
кількість додаткових відходів: Останнє дослідження показує, що
щодня по Дунаю до Чорного моря транспортується близько 4,4 тонн пластмаси (1533
т / рік). Це дослідження реалізоване Віденським університетом, і, починаючи з цих цифр і додаючи до них картини, які ми бачимо з водами, які приносять велику кількість
пластику, ми подумали,
що проблема насправді набагато серйозніша. Саме так виникла ідея цього проекту, який, по-перше, хоче бути
партнерством на спільне благо для спільної проблеми, і до
якої всі ми повинні бути причетними для її вирішення. Коли я кажу про партнерство, то я маю на увазі громадян,
компанії та державні органи, адже мова йде про Дунай з чистими водами та чисті води Румунії. Ми бачили, що пластик
приходить звідусіль, і, нарешті, прибуває до Дунаю, потім у дельту Дунаю, не має значення, що ми
кидаємо пластик в Молдові чи Трансільванії або на півдні країни. Вода пов’язує всіх нас і
все, що є пластиковим, збирається Дунаєм і потрапляє в Чорне море».

Ініціатори Програми «Чисті води» будуть співпрацювати з іншими придунайськими
країнами, звідки надходять великі обсяги відходів, а також з європейськими та
світовими інституціями, такими як Міжнародна комісія з охорони Дунаю, Організація Об’єднаних Націй та навколишнє
середовище ООН. Щоб зупинити руйнування морської екосистеми, Європейський Союз
хоче повністю скасувати пластичне забруднення своїх морів до 2030 року,
оголосили європейські чиновники з нагоди святкування Європейського дня моря в
Румунії.

Йдеться про заборону використання одноразових пластмасових
виробів, а також фінансування проектів
утилізації відходів у морському середовищі, таких як електронні локаційні
мережі або дрони, що виявляють відходи в морі. Крім того, на європейському рівні мається на увазі заохочення інновацій у морській сфері
через Європейську
програму досліджень Horizon Europe після 2020 року, сприяючи регіональному та
міжнародному співробітництву. Дору Мітрана: «Цей пластик також потрапляє
у дельту Дунаю, досягаючи районів особливого
біорізноманіття, де його вживають риби, птахи, і рано чи пізно він потрапляє у
нашу тарілку. Йдеться
про великий пластик,
який все ще можна забрати, але ми також говоримо про мікропластику,
яка вже знаходиться у воді і тварині, і тут, на жаль, ми не можемо втрутитися.
Тому важливо не додавати нові пластикові кількості. Інше дослідження показує, що якщо ми не змінимо речі, то в 2050 році дуже
ймовірно, що у нас буде більше пластику у воді, ніж риби. Це дуже тривожна статистика, тому
що води містять джерело їжі, але також є потенційним джерелом рекреації та інших економічних
заходів, які можуть призвести до місцевого та національного розвитку».

Програма «Чиста вода» включає заходи
з дезінфекції берегів Дунаю,чим займуться волонтери та члени дунайських спільнот у партнерстві з місцевими
органами влади та Повітовими шкільними інспекціями, а восени відбудеться етап впровадження ідентифікованих
рішень стверджує Дору Мітрана: «Ми плануємо знайти рішення для Румунії, і тому
ми почали з очищення в дельті Дунаю, в травні. Тоді 100 волонтерів зібрали близько 5 тонн пластикових відходів з
острова Сакалін. Проект триває в 10 містах Дунаю, містах Румунії, де ми
працюємо в партнерстві з іншими місцевими НУО та Бухареста. Вони допомагають нам створити
ініціативні групи з зацікавленими людьми, які хочуть взяти участь у вирішенні цієї проблеми. Навіть 29 червня, в День Дунаю, ми
хочемо мати перші дії в цих громадах, працювати разом, спочатку для очищення берегів Дунаю, а потім визначити рішення, щоб пластик у майбутньому
більше не доходив у води.
Коли я кажу про рішення, я думаю про окреме збирання пластмас, утилізації, озеленення на Дунаї, де
відходи не залишаються на берегах, а збираються і спрямовуються на утилізацію».

Щорічно, 29 червня, відзначається
Міжнародний день Дунаю. Цього дня було підписано Конвенцію щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунаю, подія, яка відбулася 29 червня 1994 року в
Софії, Болгарія. Цього року темою, запропонованою Міжнародною комісією з
охорони ріки Дунай, є Будьте активними для безпечнішого Дунаю! (Get active for a safer
Danube!), утверджуючи солідарність між народами, які поділяють цей спільний ресурс.
Заходи, присвячені цьому дню, відбуваються у всіх 14 дунайських державах з
метою прийняття спільних заходів та стратегій для захисту європейської ріки від
різних загроз, таких як екстремальні явища (посуха або повені) або випадкового забруднення.

Нещодавно у Сучавському музеї історії, Бюро Креативна Європа в Румунії у співпраці з Бюро Креативна Європа в Україні провели захід Культурне співробітництво між Румунією та Україною. Від проектних ідеї до успішного партнерства, Місцевими партнерами виступили Музей Буковини та Сучавське Регіональне бюро транскордонної співпраці.

Серед порушених питань нагадаємо:Як культурні організації Румунії та України можуть працювати разом?Як ми можемо побудувати партнерство та успішну європейську проектну пропозицію?Які можливості фінансування пропонує програма Креативна Європа для проектів культурного співробітництва?Які проекти співпраці фінансуються через Креативну Європу та Програму транскордонного співробітництва Румунія-Україна-Республіка Молдова»?

Метою заходу було заохочення партнерських відносин між діячами культури в Румунії та Україні, які хочуть отримати доступ до фінансування програми Креативна Європа, цього року та стимулювати культурне співробітництво між країнами-учасницями, представивши приклади передового досвіду у сфері успішного транскордонного або транснаціонального партнерства. Учасники мали можливість дізнатись про фінансування проектів співпраці Креативна Європа, отримали приклади проектів, що фінансуються через цю європейську програму, та приклади передового досвіду з проектів, підтриманих іншими європейськими програмами. Вони також отримали рекомендації щодо створення успішних транскордонних або транснаціональних партнерств і мали можливість представити свої власні ідеї щодо проектів співпраці для визначення партнерів.

У заході взяли участь фахівці культурних та творчих організацій з Румунії та України. Креативна Європа 2014-2020- це програма фінансування ЄС, присвячена операторам культурного та творчого секторів. Креативна Європа має дві підпрограми – «Культура, Медіа та міжгалузевий компонент, спрямований на забезпечення банківського кредитування та співпраці у галузі культурної політики.

На сьогоднішній день за підпрограмою Культура було профінансовано на європейському рівні 321 проект співпраці, 203 проекти літературного перекладу, 26 платформних проектів та 50 мережевих проектів.

Управління фонду навколишнього середовища збільшило фінансування програми стимулювання оновлення автомобільного парку на 1.850 ваучерів для фізичних осіб. Це рішення було прийняте після того як перший раз в історії так-званої програми Таратайка всі 13 тисяч електронних ваучерів були зарезервовані фізичними особами. Цього року вищезгадана програма стартувала влітку та складається з двох компонентів: так-звана Таратайка-Класик – коли власник може здати стару автівку отримавши ваучер для придбання нового автомобіля і так-звана «Таратайка-Плюс» – нова програма, яка стимулює придбання нового електричного або гібридного транспортного засобу, без необхідності здачі старого автомобіля.

У випадку програми Таратайка- Класик номінальна вартість ваучера становить 6.500 леїв (1450 євро) з можливістю отримати два додаткові еко-бонуси. Йде мова про еко-бонус у розмірі 750 леїв (167 євро) тоді, коли особа обирає придбати автомобіль у якого викиди вуглекислого газу складають до 100 г/км та про еко-бонус у розмірі 1.500 леїв (334 євро) тоді, коли особа обирає придбати новий автомобіль, оснащений гібридною системою приводу. У випадку програми Таратайка-Плюс, румуни, які обирають придбати новий еклектично-гібридний автомобіль отримають еко-ваучер вартість якого становить 5000 леїв (1116 євро) а ті, які купуватимуть повністю електричний автомобіль отримують 20.000 леїв ( 4464 євро).

З іншого боку, фінансування для так званої програми Зелений Будинок вичерпалися у численних повітах країни лише за кілька днів після початку програми. Програма Зелений будинок фінансує установлення систем опалення з використанням поновлюваних джерел енергії, в тому числі заміни або доповнення традиційних опалювальних систем для фізичних і юридичних осіб. Її мета полягає в тому, щоб поліпшити якість повітря, води і ґрунту за рахунок зменшення забруднення навколишнього середовища в результаті спалювання деревини і твердого палива, а також скорочення витрат на енергію.

Програма користується великим інтересом з боку румунів, у численних повітах країни люди стоять у великих чергах перед агентств з питань захисту навколишнього середовища для подання необхідних документів. На програму Зелений будинок було виділено 95 млн леїв (майже 21 млн євро), з яких 13 млн євро призначені для фізичних осіб. Ті, хто бажають отримати фінансування, повинні подати документи до 24 жовтня поточного року.

За місяць до початку передвиборної кампанії
до парламентських виборів від 11 грудня, Соціал-демократична партія, яка за даними опитувань громадської думки займає перше місце в електоральних симпатіях румунів, оприлюднила свої пропозиції щодо економічної програми урядування.

Соціал-демократи пропонують
поєднання заходів ліберального характеру із соціальними ініціативами,
спрямованими на задоволення електорату. Програма Соціал-демократичної партії передбачає
скасування 100 неподаткових зборів, заходи щодо пом’якшення бюджетної політики,
а також збільшення доходів населення.

Соціал-демократи розраховують на
додаткові надходження до державного бюджету в період 2017-2020 рр. шляхом збільшення
рівня поглинання коштів від європейських фондів, а також на створення нового національного
фонду розвитку та інвестицій, через який суми, що надходять в економіку, будуть
повертатися до загального консолідованого бюджету у вигляді податків і зборів,
включно ПДВ. Соціал-демократи бажають поліпшення податкової ситуації
працівників, через зниження до нуля податку на прибуток, починаючи від 1 січня
2018 року для тих, чия заробітна плата менша або на рівні 2000 леїв (450 євро), а також для лікарів та фахівці в галузі інформаційних технологій. Для пенсіонерів, Соціал-демократична
партія пропонує скасування податку на прибуток з початку наступного року при
розмірі пенсії менше або на рівні 2000 леїв щомісячно. Водночас для всіх
пенсіонерів передбачається скасування сплати до Фонду медичного страхування.

Головний контркандидат соціал-демократів на грудневих парламентських
виборах, Націонал-ліберальна партія має намір дати новий імпульс економіці за
допомогою додаткових інвестицій в розмірі 24 мільярдів євро для наступних чотирьох
років. Стосовно податкового законодавства, ліберали мають намір поширити ставку єдиного податку на рівні 16%, яка на даний час стосується оподаткування заробітків. Таким
чином, стандартна ставка ПДВ та соціальні внески, як для роботодавця так і для
працівників, будуть всі на рівні 16%.

Нещодавно створений Союз Рятуйте
Румунію, який має шанси зайняте третє
місце на парламентських виборах, представив програму урядування для
довгострокового сталого розвитку країни на основі інвестицій, зокрема у галузі інфраструктури
та освіти, а ні на основі споживання. Згідно
з програмою Союзу Рятуйте
Румунію, національним пріоритетом є
транспорт; система охорони здоров’я
отримає додаткових коштів від державного бюджету та стане більш ефективною.

Дискусіям довкола економічних пропозицій трьох вищезгаданих партій,
перешкоджали суперечки довкола заяви президента
Румунії Клауса Йоханніса, який заявив, що після парламентських виборів, він не призначить
на посаду прем’єр-міністра особу, проти якої було порушене кримінальне слідство
або яка була засуджена. Президент не назвав нікого, але лідер соціал-демократів
Лівіу Драгня, який був засуджений до
двох років позбавлення волі умовно за махінації у справі референдуму щодо імпічмента президента Траяна
Бесеску, який пройшов влітку 2012 року, звинуватив
главу держави у перевищенні конституційних повноважень. Цей момент був неофіційним
початком передвиборної кампанії, яка обіцяє палку передвиборну агітацію.

Європейська Комісія фінансуватиме у період 2016-2020 рр. проекти на понад 100 мільярдів євро, які будуть впроваджуватися в різних містах через міські програми. З цієї суми, 15 млрд євро будуть управлятися вперше безпосередньо містами, – заявила комісар ЄС з питань регіонального розвитку Коріна Крецу: Це знак великої довіри до міст, а й велика відповідальність. Тепер ми чекаємо на проекти. Містам доведеться придумати якісні проекти, бо міста є тими, хто краще знають якими є потреби населення. 19 міст Румунії отримають гроші безпосередньо від бюджету. Уряд Румунії прийняв це рішення – це найбільша в Європі сума, що виділяється містам – а саме 25% від загального обсягу коштів, які будуть виділені у період 2016-2020 рр Румунії, йтимуть безпосередньо до бюджетів міст.

Коріна Крецу зазначила, що в наступний період, Комісія планує організувати конференції на тему міського розвитку в кількох містах Румунії, в тому числі в Бухаресті. За словами європейського посадовця, спільні проблеми призведуть до укладення партнерських відносин між європейськими містами. Коріна Крецу: Дуже важливим для є нас працювати з цими містами, надавати технічної допомоги для підготовки якісних проектів, які покращили би життя людей. Ми пережили такі досвіди, коли гроші витрачалися на неякісні проекти. Я закликаю владу Румунії втручатися в такі партнерські відносини.

Державний секретар у Міністерстві регіонального розвитку Міхаела Врабете оголосила, що Румунія вже бере участь в двох з чотирьох партнерських ініціатив – місто Тімішоара, на тему бідності у міському середовищі, і місто Констанца, на тему якості повітря. Водночас, Міхаела Врабете додала: Першочерговим нашим завданням буде розглянути мережу малих і середніх міст з точки зору робочих місць і навичок щодо місцевого економічного розвитку. Так само ми звертатимемо увагу на планування земельних угідь найбільш стійким способом, тому що вони багаті на ресурси. Звичайно, буде великим викликом для Румунії виявити – тепер я використаю технічний термін – відповідних суб’єктів. А саме установи, асоціації, організації, що діють у сфері міського розвитку. Конче необхідно для цього участь громадян. Ненавидимо ми чи ні слово волонтерство, ми повинні думати і про те що самі робимо для наших міст, тому що якщо нам подобається жити краще, то ми не можемо тільки скаржитися, але ми самі повинні зробити щось. Важливо зробити це із задоволенням.

Місцевий порядок денний є одним з пріоритетів голландського головування в ЄС. Цілі цієї програми є вдосконалення нормативно-правової бази, більш ефективне використання європейських коштів і обмін передовим досвідом серед європейських міст.