Tag: продукти харчування

Міністерство
економіки та великі мережі магазинів
Румунії створять кризовий осередок,
який негайно реагуватиме на неправдиву
інформацію в публічному просторі.

Про
це в ефірі Радіо Румунія
повідомив профільний міністр Флорін
Спетару:
ʺЯ зустрівся з
представниками
Асоціації великих
рітейлерів. Вони не хочуть вживати
заходів для обмеження певних
наших прав. Тому ми разом
із великими рітейлерами найближчими
днями підпишемо протокол про створення кризового
осередку, для
кращого поінформування та
реагування належним чином як
з боку Міністерства
економіки, так і рітейлерів
щодо таких кроків,
які неодмінно впливають
на життя кожного з нас….

З
початку російського вторгнення в Україну
фейкова
інформація, що викликає паніку, не
перестає
надходити в румунський публічний
простір. На початку березня домінувала
погоня за валютою, бо знецінення
національної валюти вважали неминучим
в соцмережах. Чого не
сталося! Послідували
згодом чутки
про те, що ціни на бензин
і дизельне паливо тривожно зростуть,
що призвело до утворення нескінченних
черг на АЗС,
яких у Румунії не було десятиліттями.
Після одної ночі
паніки ситуація заспокоїлася!

Потому
світ загорівся новиною
про те, що харчова олія зникне з прилавків
магазинів, що спорожнилися
з рекордною швидкістю. Урядовим чиновникам
неодноразово доводилося заперечувати
неправдиву інформацію та запевняти
населення у тому,
що в Румунії є достатньо запасів харчової
олії зокрема, а також
продуктів, що довго
не псуються, і продуктів
загалом. Цього тижня міністр навколишнього
середовища Танцош Борно
уточнив, що в Румунії не виявлено жодних
проблем з якістю повітря, які могли б
бути спричинені ситуацією в Україні,
де щодня відбуваються десятки бомбових
ударів.

Так
само, румунські територіальні води в
Чорному морі досліджує військовий
корабель після того, як Морське
гідрографічне управління попередило
про можливість
існування мін у
північно-західному районі.
Речник
Військово-морських сил Румунії, командувач
Корнеліу Павел:
Поки що морських мін у зоні патрулювання
не було помічено, і ніякої інформації
у цьому сенсі
від комерційних
кораблів не надходило. У разі виявлення
таких звітувань,
Військово-морські сили Румунії готові
діяти відповідними засобами
протидії.

Інформація
про існування мін була отримана від
Гідрографічного інституту ВМС Іспанії
і містила навігаційне попередження,
видане російською станцією з Новоросійську.

У перший тиждень вересня, в місті Тімішоара, був
започаткований Конкурс традиційних кулінарних рецептів
Смак як спадщина. Це перший захід в рамках проекту
У крок/
Slowing down Асоціації «Тімішоара-
європейська культурна столиця» та Асоціації CRIES – Центру
ресурсів заради етичних та солідарних ініціатив. Учасники можуть
реєструвати свої кулінарні рецепти від 6 до 30 вересня.

Міхаєла Вецан,
голова Асоціації
CRIES, розповість
нам, хто може взяти участь у конкурсі: У цьому конкурсі можуть ввійти всі пристрасні кухарі,
але які особливо зацікавлені в банатській кухні, тому що це і є темою нашого
конкурсу: старі рецепти
Банатського регіону. Учасники
можуть походити з різних куточків світу, і також можуть брати участь з різними
стравами: гарнірами, десертами, напоями, кожен за бажанням.

І тому, що організатори конкурсу шукають кулінарні рецепти з глибоким
корінням в традиціях регіону, ми запитали Міхаєлу
Вецан, як перевіряється автентичність рецептів: У нас
буде журі, яке перевірятиме зону походження кулінарного рецепту, бо учасники
повинні знати звідки походить рецепт, чи дотримуються певних принципів
готування старого рецепту, як наприклад солодкувато-солоного смаку. Відомо, що у нас, в Банаті, ми їмо печеню із вишневим або сливовим
компотом. Іншим критерієм, якого повинні
дотримуватися учасники є використання
натуральних інгредієнтів та специфічність кулінарного рецепту для конкретної етнічної громади
регіону. Бо у нас, на гастрономію вплинули
етнічні громади, що
проживають в регіоні.

Конкурс є частиною проекту, який має на меті
популяризацію традиційної місцевої кухні для споживачів, зізналася наша співрозмовниця, перш ніж ознайомити нас
із кулінарними принадами зони: Я наведу приклад
кількох банатських рецептів, які я дуже смакую: гарбузовий пиріг, томатний суп, гомбовці
зі сливами та брозбеле (дуже
старий рецепт із
ріпи). І тому, що ці
овочі не дуже вирощують в нашій країні, мало хто знає цю кулінарну страву.

Якою мірою можна вважати смак спадщиною, пояснює теж Міхаєла
Вецан: Смак і, отже, їжа, бо про їжу йдеться зараз, може багато чого розповісти про те, як жили люди в нашому
регіоні, про обміни між ними, про їхній доступ до ресурсів, про те як вони відносилися до продуктів харчування, про важливість певних днів тижня або
року. Наприклад, я
пам’ятаю, що наші бабусі
і дідусі готували тістечко тільки на неділю, отже приділяли
певне значення цьому дню. І все це пов’язано з нашою культурою, з тим як ми ставимося взагалі до життя, і ми хотіли б, щоб за
допомогою цих старих рецептів
виявити деякі аспекти пов’язані із
колишнім повсякденним життям. Так само, як всім вже стало відомо, місто Тімішоара буде у 2021 році Культурною європейською столицею. Культурні туристи, які приїздять сюди, безумовно, будуть
зацікавлені отримати справжній
досвід, в тому числі з точки зору гастрономії. Тому, ми дуже б хотіли
пристосувати до цього й пропозицію ресторанів, щоб виявити в ресторанних меню кулінарні
препарати, що використовують або переосмислюють деякі старі рецепти, що використовують місцеві інгредієнти.

10 жовтня, в День румунських продуктів харчування, будуть нагороджені три
переможці, а три кухарські
команди готуватимуть виграшні
кулінарні рецепти. Організатори впевнені, що сільське
середовище та особливо громади віддалені від міських центрів сприятимуть кулінарним
рецептам місця, бо вони є кращими зберігачами традицій. Проект У
крок, під егідою якого проводиться конкурс, спрямований на заохочення до
відповідальної моделі споживання та виробництва з боку молодих людей, дрібних
виробників, організаторів культурних заходів, ресторанів та кав’ярень,
зацікавлених у використанні місцевої продукції в їх пропозиції. Цільова
аудиторія – складна, трансгенераційна, що складається з людей, які цікавляться румунською
ідентичною спадщиною.

Країни Центральної та Східної Європи звинувачують деякі західні компанії в наданні продукції низької якості, хоча використовується та сама торгова марка, як на Заході. Новина не нова. Після проведення досліджень в минулому році Болгарія, Чехія, Хорватія, Естонія та Словаччина повідомили Європейську Комісію про подвійні стандарти якості продукції, що продається деякими компаніями на Сході, ніж на Заході. Ось чому у кінці минулого тижня Словаччина та Чехія скликали в Братиславі саміт споживачів, намагаючись боротися з нижчою якістю продуктів у нових країнах ЄС.

Умисна дискримінація споживачів продуктів харчування у Центральній та Східній Європі є неприйнятною, – заявила на зустрічі польський прем’єр-міністр Беата Шидло, тоді як прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що немає місця друга категорія споживачів у Союзі. У свою чергу прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зазначив, що економіка Європи базується на довірі між державами, і Центральна Європа особливо чутлива до проблеми подвійних стандартів через її комуністичне минуле. Великі міжнародні компанії ввели в оману споживачів у Центральній Європі, сказав Орбан.

Присутня на зустрічі в Братиславі Віра Журова, Комісар з питань юстиції, споживачів та гендерної рівності запропонувала нові способи порівняння харчових продуктів в ЄС, а лідери Вишеградської групи, до складу якої входять Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина, оцінили такий захід, але сказали, що ще багато чого потрібно зробити. Румунія також стурбована цією проблемою. Порівняльне вивчення здійснене на продуктах підозрюваних у подвійних стандартах показало відмінності у дев’яти з 29 досліджених зразків, оголошені владою влітку. На зустрічі в Братиславі також взяли участь представники Міністерства сільського господарства в Бухаресті та Національної адміністрації захисту прав споживачів.

Згідно з прес-релізом міністерства, Румунія підтримує ідею про те, що на рівні ЄС необхідно встановити чітку законодавчу базу, спеціальні методології контролю з унітарним характером та співпрацю між державами-членами та Європейською комісією з тим, щоб держави-члени могли відповісти на проблему подвійних стандартів ефективним способом. Ті, хто брав участь у зустрічі, встановили спосіб співпраці для ідентифікації продуктів, які можуть мати різні параметри якості залежно від ринку. Таким чином, румунські експерти працюватимуть з депутатами Європарламенту для регулювання галузі.

Товари, в тому числі продовольчі, куплені на
Заході, якісно кращі, ніж аналогічні вироби у Румунії. Румуни, які подорожували
і робили покупки щонайменше один раз у західних країнах переконалися в цьому
самі. До речі, серед клієнтів, навіть і випадкових, західних магазинів вже
давно мусується думка про подвійні стандарти якості продукції, в залежності від держави
призначення!

У кінці минулого тижня відповідна інформація знову
з’явилася в румунському публічному просторі, а влада повідомила, що найближчим
часом почнуться перевірки, на тлі виникнення подібних звинувачень і в інших
країнах Центральної Європи. Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина скаржаться на більш низьку якість харчових
продуктів, аналогічних тим, що продаються на Заході і звинувачують виробників у
використанні низькоякісних інгредієнтів у продуктах, призначених для бідніших
країн Європейського Союзу.

Дуже добре, що будуть проведені перевірки, – каже
голова Федерації роботодавців харчової промисловості «Romalimenta» Сорін Міня,
який нагадує, однак, що в Румунії дуже поширене словосполучення «найменша ціна»,
що не завжди може забезпечити найкращу якість. Він стверджує, однак, що в
даний момент неможливо встановити загальні стандарти на європейському рівні.

Сорін Міня: «Дуже важко сказати, що певні продукти
виготовляються спеціально для східних країн. Виробники виставляють на продаж те,
що у них замовляють. Якщо якась мережа роздрібної торгівлі замовляє продукт, що
має вписатися у певні параметри і певну ціну, виробник це і робить. Виходячи з
того, що східні країни є біднішими, ті, хто, займається продажами у східних
країнах постачають дешевші продукти. Дешевше, означає менш якісно. Інші
твердження про те, що деякі продукти харчування солодші на Заході чи на Сході
або, що деякі з них містять цукор, усе
вказано на етикетці. Якщо виробник вказує на етикетці всі інгредієнти, я не
розумію обвинувачення.»

І все-таки! Не всі продукти, придбані в Румунії
дешевші, ніж аналогічні вироби в західних країнах. Їх вартість в румунських
леях, є еквівалентом ціни в іноземній валюті – євро або доларах. Таким чином,
до завершення перевірок компетентних органів, голова Асоціації з питань захисту
прав споживачів Сорін М’єрля розповів, що можуть зробити споживачі, аби отримати більш якісні продукти: «Кожен громадянин Румунії повинен реагувати на
це роблячи скарги. Так ми матимемо казуїстику і зможемо чинити тиск на державні
органи, аби зобов’язати їх, в кінцевому рахунку, належним чином виконувати свої
обов’язки, проводити аналізи і бути на тому ж рівні з іншими державами-членами
Європейського Союзу.»

Наразі, виробники стверджують, що відмінності в
композиції зумовлені… місцевими смаками.