Троє румунських кінематографістів – продюсер Анда Йонеску,
кінооператор Бороко Біро та актриса Марина Палій – взяли участь цього року у
майстер-класі Таланти Берлінале, який відбувся на Берлінському
кінофестивалі з 1 по 5 березня 2021 р. Гостем нашої сьогоднішньої культурної
передачі є Анда Йонеску, продюсер чотирьох румунських фільмів, світова прем’єра
яких відбулася у 2020 році на міжнародних фестивалях: «Міа сумує за своєю
помстою» режисера Богдана Теодора Олтяну, «Отто Варвар» Руксандри Гіцеску, «Ми
проти нас» Андри Тарари та «Отче наш» Андрея Дескелеску.
Анда Йонеску зіткнулася з кінематографією як галуззю,
коли навчалася ще в Данії, в Орхуському університеті. Там вона заснувала Aarhus Short Film Challenge (Орхуський конкурс короткометражних фільмів) – фестиваль
короткометражних фільмів, який заохочував студентів та випускників знімати незалежні
фільми. У той же період разом із друзями, які захоплювались кіномистецтвом, створила
«FilmSense»,
асоціацію, орієнтовану на освітні програми та розробку платформи для просування
кіно. У 2016 році вона працювала з міжнародною командою над міні-серіалом SF, який
знімали в Катарі. Після цього досвіду вона працював продюсером чотирьох
фільмів, прем’єра яких відбулася в 2020 році, взявши участь у їх розробці та
фінансуванні. У розмові з нами Анда Йонеску говорила про відбір до майстер-класу «Таланти Берлінале»
та про чотири минулорічні румунські фільми, продюсером яких була вона. Майстер-клас
«Berlinale Talents», захід в рамках Берлінського
міжнародного кінофестивалю, цього року зібрав кінематографістів -початківців,
щоб запропонувати їм платформу, де вони мали змогу познайомитися з іншими
людьми та створити зв’язки, але і місце де вони насолоджувались би інтенсивними
майстер-класами із відомими гостями.
Продюсер Анда Йонеску: «Це був тиждень, в якому було
зосереджено багато інформації, нових речей, дискусій, дебатів, дуже творчий
тиждень. Цікаво провести інтенсивних 5 днів, протягом яких з ранку до вечора ви
постійно берете участь у програмах, і вам доводиться вибирати між різними
можливостями, які є у вашому розпорядженні і максимально використовувати всі
можливості. Це був цікавий досвід, особливий. Важливий досвід для всіх учасників
кіноіндустрії, але тим більше для продюсерів, для нас важливо встановити
зв’язки з іншими продюсерами, оскільки іноді бажано зняти фільм із кількома
партнерами. Ось чому ці майстер-класи та заходи дуже корисні, їм вдається
зблизити людей, вони допомагають знайти співробітників для майбутніх проєктів. Водночас,
завдяки «Талантів Берлінале», я мала доступ до зустрічей та дебатів з
режисерами та сценографами, у яких мені було чому навчитися. Це була можливість
поговорити протягом години з такими кіномитцями, як тайський режисер Апічатпонг
Веерасетакул або режисеркою документального кіно Кірстен Джонсон. Були дуже
важливі дискусії з людьми, з якими не завжди можна зв’язатись, це своєчасність розвитку
на багатьох рівнях».
Завдяки «Tangaj Production», Анда Йонеску виступила продюсером двох незалежних
фільмів, тобто без фінансування з боку Національного центру кінематографії (НЦК):
«Міа сумує за своєю помстою» Богдана Теодора Олтяну та документальний фільм «Ми
проти нас» Андри Тарара. Для кінострічки «Отто Варвар» режисерки Руксандри Гіцеску вона
була продюсером делегованим компанії «Alien Film», а для документального фільму Отче наш режисера
Андрея Дескелеску – була головним продюсером.
Анда Йонеску, про те, що спонукало її взяти участь у цих
проєктах: «Думаю що, я дуже резонувала з історіями та їх авторами. Перед тим як
почати працювати над проєктами Андри Тарари та Андрея Дескелеску я не думала,
що мене можуть цікавити особисті документальні фільми, але зрозуміла, що мене
приваблює ця сфера. Всі чотири проєкти привабили мене з самого початку, я відчула,
що вони автентичні, і думаю, що першим кроком є резонувати із тим, що тобі
пропонують. Як продюсер ти повинен бути мотивованим, дуже любити те, що робиш,
і вірити в проєкт до кінця. Я хочу робити різні проєкти і працювати якомога
більше і навчатися на цьому. Сталося так, що я познайомилася з такими людьми, з
якими змогла довести до кінця ці проєкти. Я рада, тому що мене цікавили всі ці
речі, я хотіла побачити, як працюється над документальним фільмом, я також хотіла
працювати з режисерами-початківцями, але також з досвідченими режисерами, такими
як Богдан Теодор Олтяну та Андрей Дескелеску. Тож робота над цими чотирма
фільмами була складним досвідом, вони будучи різними проєктами.»