ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ -
Реформи більше не можуть чекати. 2021 рік є важливим для майбутнього розвитку
Румунії, це рік, протягом якого мають бути закладені основи
здорового перезавантаження суспільства, – заявив у вівторок президент Клаус Йоганніс
на своїй першій у цьому році пресконференції. Він наголосив на необхідності
припинення епідемії COVID-19 та відновлення роботи всіх секторів економіки. На
думку глави держави, цього року обов’язковим є початок процесу перезавантаження
держави, зосередження уваги на доступі громадян до державних послуг та
інформації, оцифруванні та дебюрократизації на всіх рівнях. Для того, щоб мати
можливість рухатися вперед з максимальною швидкістю нам потрібно зупинити
епідемію, а масове щеплення – єдине
рішення для якнайшвидшого повернення до нормального життя, – додав Клаус Йоганніс.
Президент наголосив на важливості досягнення успіху, щоб отримати імунізацію
населення на національному рівні. Глава держави оголосив, що публічно зробить
щеплення від COVID-19 15 січня, коли розпочнеться другий етап національної
кампанії вакцинації.
КОРОНАВІРУС
– Сьогодні уряд продовжив ще на 30 днів режим надзвичайної ситуації, запроваджений
у травні, після двох місяців надзвичайного стану. Поточні обмеження залишаться
в силі, в тому числі ті, що були схвалені місяць тому, пов’язані з холодною порою
року та гірським туризмом. Гірськолижні траси залишаються відкритими, але з
уникненням скупчення людей, що є основним способом запобігання поширенню нового
коронавірусу. Тим часом 3697 нових лабораторно підтверджених випадків інфікування
SARS-CoV-2 було виявлено за останню добу у Румунії, в результаті проведення 23 тис.
тестів на національному рівні – повідомила Група стратегічної комунікації. За
цей же період 156 осіб померло, а загальна кількість смертей від коронавірусу
перевищила 16 880. 8783 людини з COVID-19 госпіталізовані у спеціалізованих лікарнях,
з них 1073 – перебувають у реанімації. З моменту спалаху пандемії в Румунії
новим коронавірусом заразилися майже 677
тис. осіб, з яких близько 90% вже одужали. Кількість румунів за кордоном,
підтверджених новим коронавірусом, досягла 7 264, а кількість смертей
залишається незмінною – 133.
ЩЕПЛЕННЯ -
Прем’єр-міністр Флорін Кицу у вівторок схвалив запит до Європейської комісії
щодо надання Румунії ще 8 мільйонів доз вакцини BioNTech/Pfizer, на додаток до
12,7 мільйонів доз, вже зарезервованих румунською владою. Прем’єр-міністр також
заявив у своєму дописі на Facebook, що, крім вакцини BioNTech/Pfizer, Румунія
уклала контракт на 3,4 мільйона доз, вироблених компанією Moderna. Теж у
вівторок координатор національної кампанії вакцинації проти нового коронавірусу
доктор Валеріу Георгіце заявив, що платформа реєстрації населення до другого
етапу вакцинації запрацює 15 січня. Він уточнив, що на цьому етапі запрацюють
750 центрів із понад 1700 пунктами вакцинації. Другий етап охопить людей віком
понад 65 років, хворих на хронічні захворювання, людей із соціальних центрів та
осіб, які працюють у ключових сферах румунської економіки. З початку
національної кампанії, 27 грудня, у Румунії було щеплено 134 000 людей.
КОРУПЦІЯ – Генеральним Прокурором Румунії внесено подання до Президента
Румунії Клауса Йоганніса для одержання згоди на притягнення до кримінальної
відповідальності ексспікера Сенату Румунії та колишнього прем’єра Келіна
Попеску Терічану за звинуваченням в одержанні хабара. Прокурори Національного
антикорупційного управління Румунії стверджують, що Келін Попеску Терічану у
2007-2008 роках, коли був прем’єр-міністром отримав він австрійської компанії
непряму неправомірну вигоду в розмірі близько 800 тис доларів, у вигляді оплати
консультаційних послуг. Взамін він зобов’язався виконати свої обов’язки, відповідно
прийняти низку постанов на користь компанії, – кажуть прокурори. У листопаді
2018 року аналогічне подання було внесено до Сенату Румунії для одержання згоди
на притягнення до кримінальної відповідальності на той час сенатора Келіна Попеску
Теречану, але в червні 2019 року члени верхньої палати парламенту більшістю
голосів відхилили подання прокурорів. Цього разу прокурори антикорупційного управління
заявляють, що були зібрані додаткові докази та з’явилися нові дані у справі.
КИЇВ – Президентка Республіки
Молдова Майя Санду та її український колега Володимир Зеленський у вівторок у Києві привітали
відновлення двосторонніх відносин на рівні глав держав та наголосили на
стратегічному значенні співпраці між двома державами. Майя Санду, сьогодні
здійснила свій перший після інавгурації офіційний візит, до сусідньої України,
на запрошення свого українського візаві. Як повідомляє Радіо Кишинів, президенти
двох сусідніх країн заявили, що створять спільну раду на рівні глав держав для
обговорення питань двостороннього порядку денного. Майя Санду та Володимир
Зеленський також наголосили на необхідності покращення економічних стосунків в
екологічній та енергетичній сферах. Переговори також були зосереджені на
будівництві сучасної автомагістралі, яка з’єднає Кишинів та Київ, включаючи
будівництво мосту через Дністер у регіоні міста Сорока. Відносини між двома
державами були холодними з 2016 по 2020 роки, коли президентом Республіки
Молдова був проросійський соціаліст Ігор Додон, якого Майя Санду перемогла на
листопадових виборах. Нагадаємо, що щойно після інавгурації Майї Санду, 29
грудня Кишинів з офіційним візитом відвідав президент Румунії Клаус Йоганніс.
За підсумками переговорів глави двох сусідніх держав прийняли Спільну
декларацію, спрямовану на зміцнення двостороннього стратегічного партнерства.
ПРОФІЦИТ – Європейський Союз зафіксував профіцит
поточного рахунку на рівні 75,6 млрд євро (2,2% ВВП) у третьому кварталі 2020
року. Відповідні дані у вівторок оприлюднило Європейське бюро статистики -
Євростат. У період з липня по вересень 2020 року 19 країн-членів ЄС зафіксували
профіцит поточного рахунку, на першому місці – Німеччина (62,9 млрд євро),
Італія (25,3 млрд євро) та Нідерланди (17 млрд євро). Вісім інших держав-членів
у третьому кварталі 2020 року зафіксували дефіцит поточного рахунку. На першому
місці була Франція (11,4 млрд євро), потім Румунія (3,9 млрд євро) та Бельгія
(2,6 млрд євро).
КОВІД – Сьогодні в одній з бухарестських лікарень, на 63 році життя, помер
румунський актор Богдан Станоєвіч. Він був госпіталізований у важкому стані після
зараження новим коронавірусом. Колишній міністр у справах румунів звідусіль у
2014 році і кандидат у президенти на виборах 2019 року, він був одним з
громадських діячів, який критикував заходи влади, спрямовані на запобігання поширенню
COVID-19.
ПРОТЕСТИ
– Профспілки працівників в галузі охорони здоров’я та соціальної допомоги, незадоволені постановою
уряду, яка передбачає замороження зарплат та пенсій цього року, сьогодні пікетували будівлю уряду та префектури в регіонах. Профспілковці оголосили, що вони пікетуватимуть
міністерства охорони здоров’я, праці,
фінансів, а також уряд та парламент Румунії під час дебатів щодо закону про Державний
бюджет Румунії на поточний рік. Вони планують написати відкритий лист
президенту, членам парламенту Румунії та Європарламенту, в якому хочуть привернути
увагу на те, що Румунія є єдиною європейською країною, яка в розпал пандемії
зменшує доходи працівників, безпосередньо задіяних до боротьби з новим
коронавірусом.
АВТОПРОМ
– Продажі нових автомобілів у Румунії зменшився на 22,6% у 2020 році порівняно з
попереднім роком, хоча кількість зареєстрованих нових авто зросла за останні
чотири місяці року, а продажі зелених автомобілів зросли на 103,5%. Про це у
вівторок повідомила Асоціація виробників та імпортерів автомобілів (APIA). У грудні було зафіксовано найбільшу
кількість нових транспортних засобів (легкових автомобілів, комерційних
автомобілів, мікроавтобусів та автобусів), зареєстрованих в Румунії в 2020 році
(відповідно 18 363 одиниці), що є четвертим місяцем поспіль зростання (+
18,5%).
ШКОЛА
– Згідно з опитуванням, проведеним World Vision Romania, більшість учнів та вчителів
підтримують відновлення очного навчання. Таким чином, 88% дітей хочуть
повернутися до школи, а 84% вчителів вважають, що школа готова знову відкрити свої
двері з дотриманням протиепідемічних норм. Більше половини дітей кажуть, що їм
потрібно швидко надолужити шкільну програму, але це має бути зроблено виважено,
уникаючи перевантаження, а третина школярів каже, що їм потрібна підтримка
вчителів та адаптація навчального змісту до часу, що залишився до завершення навчального
року. Найбільші побоювання вчителів, пов’язані з поверненням до школи,
стосуються прогалин учнів, а також великого обсягу матеріалу, що має бути надолужено.
У понеділок, після різдвяно-новорічних свят, у Румунії стартували останні три
тижні першого семестру навчального року, а навчальний процес відбувається
виключно в дистанційному режимі. Влада планує відносити очне навчання 8 лютого,
коли розпочнеться другий семестр, але це буде можливим лише якщо це дозволить рівень
зараженості, – заявив міністр освіти Сорін Кимпяну.