Tag: прокуратура

  • 3 березня 2025 року

    3 березня 2025 року

    УКРАЇНА – Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично будуть стосуватися всього східного флангу від Балтійського до Чорного моря, і що вони не можуть бути надані без підтримки Сполучених Штатів. У неділю, наприкінці неформального саміту лідерів у Лондоні, він заявив, що ця зустріч була координаційною з метою організації Європейської ради 6 березня і зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами Європейського Союзу, але хочуть мати такий підхід до вирішення війни в Україні, який принесе безпечний мир. За словами глави румунської держави, лідери, які зустрілися в Лондоні, домовилися про збереження фінансової та військової підтримки України.

     

    ВИБОРИ – Орієнтовна кількість виборчих бюлетенів, необхідних для закордонних виборчих дільниць на президентських виборах в Румунії, становить 3.600.000 для кожного туру голосування, йдеться в листі, надісланому Міністерством закордонних справ до Центрального виборчого бюро. Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, другий – 18 травня.

     

    ДЕРЖСЕКРЕТАРІ – Уряд Румунії планує цього тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також цього тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проєктів.

     

    ДОПОМОГА – Цього року Європейський Союз виділить Молдові додаткові 60 мільйонів євро на зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради Антоніо Кошта. Він зазначив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 137 мільйонів євро. Голова Європейської Ради відвідав Кишинів сьогодні, щоб відзначити трирічну річницю подачі Молдовою заявки на вступ до Європейського Союзу. Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан також перебував у Кишиневі на вихідних. Він запевнив, що Бухарест проситиме на європейському рівні більше фінансової підтримки, експертизи та проєктів для Молдови. Крім того, пан Боложан заявив, що румунський уряд продовжить обмежувати ціни на більшу частину електроенергії, яку Молдова купує в Румунії.

     

    ДЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ – Румунія і Польща стикаються з сучасними загрозами, які значною мірою походять з-за їхніх східних кордонів, де агресивна війна Росії проти України підриває міжнародний порядок, заснований на фундаментальних правилах і принципах, закріплених у Статуті ООН і міжнародному праві, заявило Міністерство закордонних справ Румунії з нагоди відзначення Дня румунсько-польської солідарності. За словами МЗС, цей день, спільно встановлений у 2023 році, є одночасно символом міцних зв’язків, які пов’язують румунський і польський народи, і важливим показником постійного інтересу і бажання двох країн зміцнювати і розвивати міцне і всеосяжне спільне Стратегічне партнерство.  Дата 3 березня була обрана, щоб відзначити річницю підписання історичного документа «Конвенція про оборонний союз між Королівством Румунія та Республікою Польща» у 1921 році.

     

    КОНСУЛЬСТВО – Посольство Румунії в Пакистані відкрило почесне консульство в Пешаварі, що охоплює північний захід азіатської країни. Цей важливий крок знаменує новий етап у зміцненні дипломатичних, економічних і культурних зв’язків між двома країнами, – йдеться в заяві, розміщеній на сторінці румунського дипломатичного представництва в Ісламабаді у Facebook. Пакистан є однією з країн, з яких до Румунії постійно приїжджають робітники, щоб заповнити дефіцит місцевої робочої сили. Пешавар є одним з найстаріших міст Південної Азії і має величезне стратегічне значення. Розташоване вздовж історичних торговельних шляхів, включаючи легендарний Шовковий шлях, місто здавна слугувало комерційним і культурним мостом між цивілізаціями. Сьогодні Пешавар продовжує відігравати життєво важливу роль у регіональній торгівлі.

     

    ПРОКУРАТУРА – Європейська прокуратура, яку очолює румунський прокурор Лаура Кодруца Кьовеші, у 2024 році опрацювала понад 6 500 скарг, що вдвічі більше, ніж у попередньому році, йдеться у звіті установи. Усі поточні розслідування становлять понад 2600 справ, а загальна сума збитків оцінюється майже в 25 млрд євро. Половина збитків пов’язана з транскордонним шахрайством з ПДВ, на другому місці – шахрайство з фондами ЄС. У звіті також зазначено, що минулого року установа заморозила активи на суму майже 1 млрд євро. Понад 70% скарг про можливі правопорушення надійшло від приватного сектору, 27% – від національних органів влади і лише 1,7% – від інституцій ЄС. Колишня голова Національного антикорупційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші закликала змінити кількість працівників Європейської прокуратури, щоб вона могла впоратися з виявленими реаліями.

     

    ХРИСТИЯНИ – Для православних християн (більшість у Румунії) і греко-католиків сьогодні починається Великий піст – семитижневий період підготовки до свята Воскресіння Господнього 20 квітня. Віруючі, які постять, утримуються від продуктів тваринного походження, таких як м’ясо, молоко, яйця, а також від розваг. Під час останнього перепису населення і житла в Румунії в 2021 році релігійну приналежність задекларували 16.397.000 осіб із загальної кількості постійного населення, 85,3% з яких є православними. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками.

     

    ПАРЛАМЕНТ – Парламентська фракція Партії молодих людей ініціювала процедуру збору підписів за відсторонення Іліє Боложана від посади голови сенату Румунії та т.в.о. президента країни. Лідер опозиційної політичної партії Анамарія Гавріле заявила, що Боложан серйозно перевищив свої повноваження і не проконсультувався з громадянами щодо рішення про збільшення витрат на оборону та рівня озброєння. Щоб розпочати процедуру відсторонення президента країни від посади, запит має підписати не менше третини від кількості парламентаріїв, тобто 117 сенаторів і депутатів. Цей крок відбувається в контексті того, що ПМЛ приєдналася до двох інших опозиційних партій, Альянсу за об’єднання румунів і SOS Румунія, оскаржуючи в Конституційному суді закон, згідно з яким румунська армія може збивати безпілотники, які порушують національний повітряний простір. Союз «Рятуйте Румунію», опозиційна партія в парламенті Румунії, вважає цю ініціативу обурливою та небезпечною. Лідер союзу Елена Ласконі звинуватила представників трьох партій у тому, що вони воюють не за Румунію, а проти неї, оскільки вони намагаються блокувати заходи, які захищають людей, які живуть біля кордону з Україною, і саботувати здатність Румунії реагувати на реальну загрозу.

  • Розслідування втручання у виборчий процес

    Розслідування втручання у виборчий процес

    Колишній ультраправий кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю після того, як прокурори допитували його протягом кількох годин у середу в Генеральній прокуратурі, куди він був доставлений з ордером. Він був звинувачений у шести кримінальних злочинах, деякі з яких вчинені повторно. Один з них є прем’єрою в Румунії – підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу, злочин, за який раніше ніхто не був притягнутий до кримінальної відповідальності.

    Серед інших звинувачень – поширення неправдивої інформації; внесення неправдивих відомостей до декларацій про майно та джерела фінансування виборчої кампанії; ініціювання або створення фашистських, расистських, ксенофобських та антисемітських організацій, а також вступ до таких груп або підтримка їх у будь-якій формі, а також публічна пропаганда культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів.

    Келін Джорджеску заперечив будь-які правопорушення, звинувативши владу в поведінці, що нагадує комуністичне минуле Румунії. У грудні минулого року Конституційний суд скасував президентські вибори, пославшись на іноземне втручання, і виборчий процес мав бути відновлений у повному обсязі. Тоді, у другому турі, суперницею Келіна Джорджеску, якому несподівано вдалося посісти перше місце серед варіантів голосування румунів, мала бути лідерка правоцентристського опозиційного Союзу “Рятуйте Румунію” Єлена Ласконі.

    Після оголошення обвинувачення екс-кандидату в президенти румунські політики підтвердили свою довіру до судової системи та її незалежності. Однак лідер СДП прем’єр-міністр Марчел Чолаку (правлячий партнер НЛП і ДСУР) підкреслив, що, враховуючи напружений передвиборчий контекст, судова влада зобов’язана представити громадськості надзвичайно вагомі докази в цьому розслідуванні.

    Лідер сувереністського Альянсу за об’єднання румунів (АОР) Джордже Сіміон заявив, що продовжує підтримувати кандидатуру Келіна Джоджеску на пост президента. Він також додав, що чекає на беззаперечні докази щодо справи, в якій Джорджеску зараз перебуває під слідством прокуратури. Лідерка Союзу “Рятуйте Румунію” Єлена Ласконі заявила, що продовжує довіряти судовій системі і вважає, що прокуратура виконує свою роботу належним чином.

    Натомість Ана Марія Гавріле, голова сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, звинуватила владу в тероризуванні прихильників Келіна Джорджеску. Нові президентські вибори відбудуться в Румунії 4 і 18 травня. Покидаючи прокуратуру, Джорджеску заявив, що неодмінно буде балотуватися на наступних виборах навесні за найвищу посаду в державі.

  • 5 грудня 2024 року

    5 грудня 2024 року

    ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських сил у новому парламенті Румунії – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу порятунку Румунії та Демократичного союзу угорців Румунії, а також фракції національних меншин у Палаті депутатів, у середу ввечері домовилися  про створення коаліції, спрямованої на забезпечення стабільного уряду та подальшу модернізацію Румунії. Підписанти беруть на себе відповідальність за уникнення міжнародної ізоляції Румунії, підтримання стабільних темпів економічного розвитку та збереження європейського курсу країни, освоєння коштів ЄС, продовження реформ в рамках національного плану відновлення та стійкості, членство в Шенгенській зоні та ОЕСР. Водночас, структура майбутнього спільного уряду буде визначена після другого туру президентських виборів, що відбудеться в неділю.

     

    ПРЕЗИДЕТСЬКІ ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії заявило в четвер, що поінформувало своїх союзників про спроби зовнішнього втручання в румунську виборчу кампанію. «Румунська влада розслідує цю спробу впливу, яка триває. Ми вживемо всіх необхідних заходів для захисту демократії, національної безпеки і суверенітету», – йдеться в заяві МЗС. Тим часом, Генеральна прокуратура відкрила провадження після аналізу документів, які були представлені на засіданні Вищої ради національної оборони щодо передвиборчої кампанії кандидата Келіна Джорджеску і, які були вчора розсекречені. Розслідування стосується виборчих правопорушень, а також правопорушень, пов’язаних з відмиванням грошей у його передвиборчій кампанії. Прокуратура також  зажадала від Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом провести окреме розслідування відповідно до своєї компетенції. У четвер до Конституційного суду надійшло чотири подання з вимогою скасувати результати першого туру президентських виборів. Але голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле заявив, що вони не можуть бути скасовані, оскільки терміни, встановлені законом, були перевищені, а Конституційний суд визнав результати першого туру виборів дійсними. У другому турі президентських виборів 8 грудня змагатимуться незалежний кандидат Келін Джорджеску, якого багато хто вважає проросійським екстремістом і проєвропейська кандидатка від Союзу за порятунок Румунії Елена Ласконі. У діаспорі голосування за нового президента розпочнеться у п’ятницю і триватиме три дні.

     

    ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Довіра аналітиків до румунської економіки впала минулого місяця на тлі останніх політичних подій. Опитування експертів прогнозує вищу інфляцію в наступному році, знецінення національної валюти, лея, та нижчі темпи економічного зростання, ніж прогнозувалося раніше. Індекс макроекономічної впевненості Асоціації CFA Румунія впав у листопаді на 13,5 пунктів до 31,4 пунктів, що є найнижчим рівнем, зафіксованим з липня 2020 року. Що стосується обмінного курсу євро до лея, 77% аналітиків асоціації, які взяли участь в опитуванні, очікують знецінення лея протягом наступних 12 місяців, тоді як решта очікують стагнації лея. Прогноз дефіциту державного бюджету на 2025 рік очікується в середньому на рівні 7,2% ВВП, економічне зростання – 1,3%, а державний борг досягне 58% ВВП.

     

    ПРОВАДЖЕННЯ – Прокурори з Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму взяли під варту 34-річного колумбійця за звинуваченням у спробі вчинення диверсійних актів на території Румунії. Слідчі стверджують, що в липні цього року чоловік розробив план знищення особливо важливих об’єктів в Румунії з метою створення загрози національній безпеці. Колумбієць, як кажуть слідчі, діяв за вказівками громадянина Росії. Прокурори також стверджують, що чоловік, який пройшов підготовку зі збору розвідувальної інформації на батьківщині, сфотографував і зняв на відео об’єкти, які він мав намір знищити, але план не був завершений через втручання поліції.

     

    ГАЗ – Прозахідний прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан у четвер оголосив про відставку керівників низки відомств, відповідальних за енергетичний сектор, через складну ситуацію, що склалася у цій галузі і нездатність вчасно закупити газ на наступний період. На прес-конференції в Кишиневі він оголосив, що особисто перебирає на себе обов’язки міністра енергетики і наступного тижня постане перед парламентом з проханням про запровадження надзвичайного стану в енергетичному секторі з 16 грудня. Цей надзвичайний стан діятиме до вирішення ситуації, пов’язаної з постачанням газу нашим громадянам, в тому числі в придністровському регіоні, – сказав Дорін Речан.

     

    ФРАНЦІЯ – У Франції уряд на чолі з Мішелем Барньє, сформований у вересні після тривалих переговорів, пішов у відставку після того, як більшість у парламенті підтримала вотум недовіри, ініційований опозицією, через закон про бюджет на наступний рік. Ультраправі та альянс лівих партій проголосували в унісон за відставку уряду. Джерела, близькі до президента Еммануеля Макрона, повідомили, що він оголосить ім’я нового прем’єр-міністра протягом доби. За словами тих же джерел, перед майбутнім прем’єром стоятимуть такі завдання як: заспокоїти фінансові ринки, показати світові, що країна йде вперед, і домогтися ухвалення парламентом державного бюджету на наступний рік. Альянс лівих партій вчора ввечері, наприкінці засідання парламенту, знову наполягав на тому, що президент повинен довірити уряд саме їм. Ультраправі, з іншого боку, попередили, що блокуватимуть будь-які дії можливого лівого уряду. Враховуючи нинішній склад Національних зборів, жоден з трьох основних політичних блоків не має абсолютної більшості, щоб одноосібно керувати країною.

     

    ГАНДБОЛ – На чемпіонаті Європи з гандболу серед жінок, що проходить в Австрії, Угорщині та Швейцарії, збірна Румунії дебютує сьогодні ввечері в основній групі проти віце-чемпіона Олімпійських ігор Франції. У другому матчі в п’ятницю румунки зіграють зі Швецією, а в третьому – в неділю ввечері – з Угорщиною. У 16-му чемпіонаті Європи з футболу серед жінок беруть участь 24 команди, що на вісім більше, ніж у попередніх чемпіонатах. Румунія брала участь у жіночому чемпіонаті Європи 14 разів, завоювавши лише бронзу в 2010 році. На чемпіонаті 2022 року Румунія посіла 12-е місце.

     

  • Зловживання в будинках для літніх людей

    Зловживання в будинках для літніх людей

    Новий
    прем’єр-міністр Румунії, лідер СДП
    Марчел Чолаку, який
    перебуває
    на посаді менше місяця, має не
    дуже
    комфортний початок
    свого мандату.
    На додаток
    до своїх поточних проблем, йому
    тепер доводиться справлятися з
    величезним судовим, медійним і політичним
    скандалом: жахливими зловживаннями в
    будинках для літніх людей поблизу
    Бухареста. Прем’єр-міністр скликав свою
    виконавчу команду на роботу в неділю,
    щоб розглянути ситуацію, що
    склалася у
    повіті Ільфов (південь), де прокуратура
    виявила організовані злочинні угруповання,
    які експлуатують і жорстоко поводяться
    з безпорадними людьми.

    Глава
    уряду доручив органам влади з контрольними
    повноваженнями провести загальнонаціональну
    перевірку державних і приватних центрів,
    які надають допомогу дітям, людям
    похилого віку та інвалідам. Він назвав
    неприпустимим той
    факт,
    щоб органи влади з контрольними
    повноваженнями перекладали провину
    один на одного. Мені не шкода
    негідників, які створили ці притулки
    жаху, і те, що це стало можливим, свідчить
    про одне: ми маємо справу з системною
    проблемою. Систему треба змінювати,
    – наголосив прем’єр-міністр.

    Його
    заява
    була зроблена
    після того, як прокурори Управління
    з розслідування злочинів організованої
    злочинності
    тероризму (прокуратура
    по боротьбі з мафією) розпочали
    розслідування щодо
    трьох
    центрів
    допомоги у н.п.
    Волунтарь
    та Афумаці
    (місто та, відповідно, комуна-супутник
    Бухареста) через нелюдське поводження,
    якому піддавалися їхні так звані
    бенефіціари. У так
    званій справі
    «Жахливі будинки
    для престарілих»
    уже затримано кількох осіб, у тому числі
    засновника бізнесу – донедавна анонімного
    Штефана Годея. За даними слідства, менш
    ніж за два роки він отримав від
    держави понад 3,7 мільйона леїв (еквівалент
    понад півмільйона євро).

    Значну
    частину
    грошей він
    витрачав
    на наркотики, повії
    і розваги,
    а з людьми похилого віку в
    центрах поводилися
    як у концтаборах: били, ображали, морили
    голодом, примушували до примусової
    праці, позбавляли мінімальних гігієнічних
    умов. За останні дні з Афумаці та Волунтарь
    бригади невідкладної
    медичної допомоги SMURD
    забрали близько сотні людей, щоб перевезти
    їх до лікарень та інших лікувальних
    центрів. Між
    часом, опозиція в Бухаресті закликає
    до відставки міністрерки
    у справах сім’ї Габріели Фіря, соратниці
    Чолаку по СДП, до якої, як стверджує
    преса, ведуть всі ниточки цього досьє.

    Чоловік
    міністерки
    у справах сім’ї, Флорентін Панделе, є
    мером міста
    Волунтарь вже
    протягом 23 років. Сестра міністерки
    керувала системою соціального захисту
    Ільфовського
    повіту, а той, кого журналісти називають
    сумнозвісним Годеєм, був водієм Габріели
    Фіря, коли вона була генеральним мером
    Бухареста з 2016 по 2020 рік.
    Ніхто не вимагає кримінальної
    відповідальності для Фіря
    у так
    званій справі
    «Жахливі будинки
    для престарілих»,
    але багато хто погоджується, що її імідж
    сильно постраждав і робить ведмежу
    послугу як уряду, так і партії. І все
    менше людей вірять, що у Габрієли
    Фіря
    все ще є шанс знову стати мером столиці,
    як вона цього
    оголосила,
    у
    перспективі
    місцевих виборів з
    наступного
    року.

  • Уряд ухвалив рішення про скасування ВРЗМ

    Уряд ухвалив рішення про скасування ВРЗМ

    Історія однієї з найбільш суперечливих структур посткомуністичної румунської судової системи наближається до епілогу. Уряд в Бухаресті схвалив, у понеділок, проєкт закону про скасування Спеціального відділу з розслідування злочинів у сфері правосуддя (SIIJ). Голова коаліційного кабінету міністрів, ліберал Ніколає Чуке нагадав, що це була мета, яку передбачала як програма урядування, так і Механізм співпраці та верифікації (MCV), за допомогою якого Брюссель здійснює моніторинг дотримання принципу верховенства права з моменту вступу Румунії до Європейського Союзу, у 2007 р.

    Розроблений Міністерством юстиції проєкт закону передбачає передачу іншим структурам справ, порушених Спеціальним відділом з розслідування злочинів у сфері правосуддя. Справи, що доопрацюються цим відділом, будуть передані в адміністративному порядку протягом 60 робочих днів з дня набрання чинності закону, Прокуратурі при Верховному суді та компетентним прокуратурам. Судді та прокурори вищого рангу, звинувачені у порушенні закону, будуть розслідуватися Прокуратурою при Верховному суді, а судді та прокурори нижчого рангу будуть розслідуватися Прокуратурами інших суддів. Посади в штатному розписі Спеціального відділу з розслідування злочинів у сфері правосуддя залишаються на штатному розписі Прокуратури при Верховному суді, але у Відділі кримінальних розслідувань та судових експертиз.

    Починаючи з дня скасування Спеціального відділу, його прокурори, в тому числі прокурори, які обіймають керівні посади, повертаються до Прокуратур, звідки вони походять.Законопроект буде направлено на розгляд Парламенту для обговорення та ухвалення. Більшість ЗМІ, а також юридичні експерти неодноразово заявляли, що цей Спеціальний відділ не боровся зі злочинами в судовій системі, а насправді був винаходом, призначеним для залякування магістратів і перешкоджання боротьбі з корупцією. Хрещеним батьком відділу був, за даними ЗМІ, колишній авторитарний лідер СДП Лівіу Драгня, який кілька років домінував у політичному житті в Бухаресті, до того як у 2019 році потрапив за ґрати за корупційні злочини.

    Нинішній керівник Європейської прокуратури (ЄПЗР) Лаура Кодруца Кьовеші, яка з неперевершеною ефективністю очолювала Національне антикорупційне управління Румунії, ствердила незадовго до того, як її відкликав з посади у червні 2018 року президент Клаус Йоганніс в результаті остаточного рішення Конституційного суду, що в ті роки найбільшим викликом для румунської судової системи було збереження незалежності суддів і прокурорів. «Були неодноразові спроби внести зміни до антикорупційного законодавства, щоб обмежити законодавчі інструменти, якими користуються антикорупційні прокурори, або декриміналізувати певні злочини. Були такі ситуації, коли парламент відмовлявся знімати імунітет із політиків, звинувачених у корупції», – зазначила тоді пані Кьовеші.

  • 1 червня 2021 року

    ПОСЛАБЛЕННЯ
    КАРАНТИНУ
    – Сьогодні у Румунії набули чинності нові послаблення карантинних обмежень, запроваджених через пандемію
    коронавірусу. Відтепер дозволяється проведення культурних, мистецьких та розважальних
    заходів просто неба за участі до 1000 осіб, в залежності від рівня зараженості у
    кожному населеному пункті. Однак у них зможуть брати участь лише особи, які пройшли
    повний курс вакцинації (1 чи 2 щеплення в залежності від препарату) проти
    короновірусу не менш ніж за 10 днів до проведення заходу або мають негативний
    результат швидкого чи ПЛР-тест на коронавірусну інфекцію, які мають довідку про
    те, що вони перехворіли коронавірусною хворобою. До 70 осіб зможуть взяти
    участь у приватних заходах, весіллях, хрестинах тощо, організованих просто неба
    і до 50 – у закритих приміщеннях. Були пом’якшені карантинні вимоги і для спортивних
    змагань. З вівторка можна проводити спортивні заходи в присутності глядачів, але не
    перевищуючи 25% від максимальної місткості, незалежно від того чи йдеться про закрите
    приміщення або про спортивну арену просто неба. Фітнес-залам та басейнам дозволено відновити
    свою діяльність з максимальною потужністю 70%. У всіх цих випадках кількість
    учасників більше не обмежується, якщо всі присутні щеплені. Також з 1 червня готелі
    на чорноморському узбережжі дозволено заповнювати на 85% від їх місткості. Послаблення
    карантину також передбачає скасування маскового режиму у закритих приміщеннях,
    в яких працюють до 5 осіб, але лише для тих, хто пройшов повний курс вакцинації.




    КОРОНАВІРУС – Кількість
    нових добових випадків коронавірусу продовжує зменшуватися. На сьогодні усі повіти перебувають
    у «зеленій» карантинній зоні епідеміологічної небезпеки з розповсюдження
    COVID-19, тобто рівень захворюваності у них складає менше одного випадку та
    тисячу жителів упродовж останніх 14 днів. У вівторок було повідомлено про 241
    новий випадок коронавірусної хвороби, після обробки понад 28 тисяч тестів. Тим
    часом триває національна кампанія щеплення населення. У середу може
    розпочатися вакцинація дітей
    віком від 12 до 15 років, після того, як Європейське агентство з лікарських
    засобів у п’ятницю дозволило щеплення проти коронавірусу препаратом від
    BioNTech/Pfizer осіб цієї вікової групи. Спеціальна електронна платформа сьогодні була оптимізована з тим, щоб дозволити їм
    зареєструватися для вакцинації через профілі батьків, опікунів чи родичів. Від
    початку кампанії масового щеплення, яка стартувала наприкінці грудня минулого
    року, у Румунії було щеплено приблизно 4,3 мільйони людей, з яких три чверті
    отримали обидві дози вакцини.

    ПРОКУРАТУРА ЄС – Європейська прокуратура на чолі з колишнім головним прокурором антикорупційного управління Румунії Лаурою Кодруцю Кьовеші 1 червня офіційно запрацювала в Люксембурзі. Діяльність європейських прокурорів буде націлена на боротьбу з шахрайством пов’язаним із бюджетом ЄС. Європейська прокуратура розслідуватиме близько 3000 справ на рік за допомогою прокурорів, які також працюватимуть у державах-членах. За підрахунками першого європейського головного прокурора, корупція, розкрадання та шахрайство у багатьох формах спричиняють бюджету ЄС щорічні збитки на близько 500 млн. євро. Річний бюджет нової установи становить майже 45 мільйонів євро. Лише п’ять держав-членів ЄС не беруть участі в роботі Прокуратури ЄС.





    ДІТИ – У
    вівторок, до Міжнародного дня захисту дітей, у Румунії були організовані
    театральні вистави, концерти, творчі майстер-класи чи екскурсії. У
    Національному музеї Котрочень, в присутності президента Клауса Йоганніса
    відбулося урочисте відкриття виставки «Фантастичне дитинство», проведеної за
    участі молодих художників із профільних навчальних закладів країни. І Палата
    депутатів відзначила Міжнародний день захисту дітей. Діти у супроводі батьків
    чи дідусів та бабусь мали можливість безкоштовно відвідувати зали, де
    відбувається парламентська діяльність, а також кабінет спікера, зал пленарних
    засідань тощо. Спеціальні театральні вистави, концерти, творчі майстерні також були
    проведені для дітей, що знаходяться у регіональних центрах розміщення шукачів
    притулку, більшість з яких прибули з Афганістану, Сомалі, Сирії чи Іраку.




    ЄСПЛ -
    Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у вівторок засудив Румунію за інциденти
    2013 року в Музеї румунського селянина, коли група екстремістів зірвала показ
    фільму «Дітки в порядку», увірвавшись у кінозал музею, скандуючи гомофобські
    гасла. Вони використовували символи легіонерів (праворадикальної організації
    міжвоєнних років) та неонацистів і погрожували смертю присутнім та
    організаторам. Згідно з ЄСПЛ, поліція не зробила нічого, щоб запобігти
    вторгненню праворадикалів та гомофобським проявам. Таким чином суд у Страсбурзі задовольнив скаргу асоціації
    ACCEPT, яка захищає інтереси лесбіянок, геїв, бісексуалів та трансгендерів
    (ЛГБТ) у Румунії та п’ятьох позивачів. ЄСПЛ постановив, що Румунія порушила
    право на недискримінацію, людську гідність та мирні зібрання ЛГБТ-спільноти.

  • Європейська прокуратура готова до старту

    Європейська прокуратура готова до старту

    Під керівництвом колишнього шеф-прокурора НАД в Румунії Лаури Кодруці Кьовеші Європейська прокуратура починає свою діяльність 1 червня. Це новий орган боротьби з шахрайством в ЄС, з офісом в Люксембурзі, який буде проводити свої розслідування та переслідування у повній незалежності від Комісії та інших установ і органів ЄС, а також від 22 держав-членів, які долучилися до цієї структури посиленого співробітництва. Це перша наднаціональна прокуратура, яка розслідує та притягує до відповідальності за злочини, що зачіпають фінансові інтереси Союзу, як наприклад, шахрайство, пов’язане з видатками та доходами; шахрайство, пов’язане з ПДВ (якщо воно стосується двох або більше держав-членів і оцінюється щонайменше у 10 млн. євро); відмивання коштів, отриманих внаслідок обману бюджету ЄС; активну та пасивну корупцію або привласнення, які зачіпають фінансові інтереси ЄС.

    Цей новий орган Союзу може також розслідувати та переслідувати участь у злочинній організації, чиєю основною метою діяльності є вчинення злочинів проти бюджету ЄС – або будь-якої іншої незаконної діяльності, яка «нерозривно пов’язана» із злочином проти бюджету ЄС. Упевнена у тому, що «немає чистих від корупції країн», глава нової Європейської прокуратури заявила в інтерв’ю іспанському агентству EFE, що вона «дуже пишається» тим, що відіграє провідну роль у історичному моменті запрацювання цієї нової європейської установи та попередила про високий ризик злочинів, пов’язаних з Європейським фондом відновлення пост-пандемії.

    Створена для розслідування злочинів, що зачіпають бюджет ЄС, нова Європейська прокуратура є «інструментом» для «захисту наших економічних інтересів», саме тому «вона повинна бути сильною, ефективною та корисною», вважає перший шеф-прокурор Європейської прокуратури. За її оцінками, корупція, розкрадання коштів та шахрайство у багатьох формах спричиняють щорічні збитки бюджету ЄС на приблизно 500 млн. євро. Ця фінансова кровотеча може посилитися на тлі пандемії, чиї економічні наслідки спричинили спільнотний блок створити, через позики, до яких має доступ Європейська Комісія, фонд відновлення, з якого держави-члени можуть отримувати гранти та позики на основі національних планів відновлення та стійкості, затверджених Комісією.

    Річний бюджет нової установи для своєї місії щодо виявлення та розслідування корупційних злочинів становить майже 45 мільйонів євро. У нас є гроші для 140 прокурорів, – сказала Лаура Кьовеші, додавши, що «також потребуються 50 фінансових експертів та аналітиків», враховуючи складність проведення розслідувань у 22 державах-членах, з 22 кримінальними кодексами та 22 різними процедурами». П’ять держав-членів ЄС, а саме Польща, Угорщина, Данія, Швеція та Ірландія, не беруть участі у політичному рішенні нової європейської прокуратури, тоді як Фінляндія та Словенія ще не призначили прокурорів.

  • Уряд вирішив розформувати спецвідділ Генпрокуратури

    Уряд вирішив розформувати спецвідділ Генпрокуратури


    Створений у 2018 році, коли при владі
    перебувала Соціал-демократична партія, Спеціальний відділ з розслідування
    злочинів, вчинених суддями та прокурорами (SIIJ), який називають Спецвідділом,
    був розформований. Протягом порівняно короткого існування цього спеціального відділу
    було чимало суперечливих моментів, а рішення уряду про його розпуск відповідає
    рекомендаціям європейських та міжнародних організацій. Його називають інструментом,
    винайденим Соціал-демократичною партією для звільнення своїх людей від
    кримінального відповідальності та, щоб «поставити на своє місце» непоступливих суддів
    та прокурорів.



    Найвідомішим провадженням Спецвідділу було
    застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд щодо Лаури Кодруци
    Кьовеші, на той час головного прокурора Національної антикорупційної дирекції, посада, на чолі якої вона здобула неабиякі
    результати – засудження та ув’язнення відомих політиків та магістратів у
    провадженнях за фактом корупції.



    Цей запобіжний захід було застосовано
    відносно Лаури Кодруци Кьовеші саме тоді, коли вона мала бути в Брюсселі для участі
    у процедурі відбору кандидатів на посаду Генерального прокурора Прокуратури ЄС,
    на яку, до речі, згодом Лаура Кодруца Кьовеші була призначена. Підписка про
    невиїзд з країни та заборона давати інтерв’ю засобам масової інформації були
    скасовані через кілька днів Верховним судом, який констатував відсутність
    підстав для відкриття кримінального провадження.



    Згідно зі звітом Генеральної
    Прокуратури про результати роботи у 2019 році, Спеціальний відділ з
    розслідування злочинів, вчинених суддями та прокурорами за весь рік спрямував
    до суду лише два обвинувальні акти з 417 проваджень, відповідно 415 – було закрито.
    Крім цього до суду не було скеровано жодної справи про корупцію.



    Результати діяльності цієї структури
    чинний міністр юстиції Стеліан Іон назвав ганебними, а її розформування – актом
    нормальності: «Правосуддя не починається і не закінчується Спеціальним відділом.
    Є багато інших проблем, але ця була включена до плану дій Уряду, яку ми зобов’язалися
    вирішити відповідно до меморандуму, що передбачає низку кроків, що потрібно здійснити
    для припинення дії Механізму контролю та співпраці Європейського Союзу (МКС). Усі
    європейські організації: Група держав проти корупції (GRECO), Венеціанська
    комісія, Європейська комісія, у звітах МКС в унісон заявили, що створення цього відділу у Румунії означає
    крок назад.»


    Від опозиційної Соціал-демократичної
    партії, колишній міністр юстиції Роберт Казанчук розкритикував цей законопроєкт.
    На його думку, це політичне втручання у діяльність судової влади, враховуючи
    те, що проти цієї ініціативи виступила Вища рада магістратури. Але Стеліан Іон нагадав,
    що та сама Вища рада магістратури рішуче виступала проти створення Спецвідділу Генпрокуратури.

    Міністр також сказав, що ситуація має повернутися до попереднього стану, а провадження
    щодо суддів та прокурорів – перейняті компетентними прокуратурами відповідно до
    компетенції. Ті, що стосуються організованої злочинності – Дирекцією з
    розслідування організованої злочинності і тероризму, корупційні справи – Національною
    антикорупційною дирекцією, а решта – прокуратурами
    при Апеляційних судах та Генеральною прокуратурою.


  • 29 січня 2021 року

    ТРАГЕДІЯ – Пожежа, що сталася у п’ятницю, на світанку, в
    головній румунській інфекційній лікарні – Інституті їм. Матея Балша в Бухаресті,
    призвела до смерті п’яти пацієнтів. Полум’я охопило кілька палат, а решта будівлі
    була закутана густим димом. 120 пацієнтів було евакуйовано та перевезено до інших лікарень. Причини пожежі поки не
    відомі, проте прокурори порушили кримінальну справу за фактом вбивства через
    необережність. Президент Клаус Йоганніс висловив співчуття сім’ям загиблих і
    сказав, що в цьому випадку висновки повинні бути зроблені швидко і знайдені
    рішення для уникнення подібних трагедій. Прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу
    заявив, що були вжиті всі заходи для швидкої стабілізації ситуації. Контрольна
    служба прем’єр-міністра вже розпочала перевірку в інфекційному інституті. Лідер опозиційної
    Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку заявив, що був шокований й обурений
    тим, що уряд не вжив жодних заходів після листопадової трагедії в Нямецькій
    повітовій лікарні швидкої допомоги, де в результаті пожежі 10 людей загинули.


    КОРОНАВІРУС
    – 2737 нових випадків інфікування SARS-CoV-2, було
    зареєстровано за минулу добу у Румунії в результаті проведення понад 31 000
    тестів на національному рівні, – повідомила у п’ятницю Група стратегічної
    комунікації. За той же період від нового коронавірусу 91 людина померла. Майже
    вісім тисяч пацієнтів з COVID-19
    госпіталізовані у медичних закладах, 996 з них – у відділеннях реанімації. З
    початку спалаху пандемії в Румунії коронавірусною інфекцією заразилося понад 723 тис. осіб, а близько
    90% вже одужали. Тим часом триває кампанія вакцинації, до цього часу було
    імунізовано понад півмільйона людей. Міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску
    заявив, що Румунія має менше доз, ніж потрібно. Він також повідомив, що у всіх центрах вакцинації будуть проведені перевірки, а у разі виявлення порушень винні понесуть
    адміністративну відповідальність. Відповідне рішення було прийняте після того,
    як багато людей було прищеплено, хоча не мали права на це на другому етапі
    кампанії щеплення населення.


    ГУМДОПОМОГА
    – Румунська делегація, яка перебувала з робочим візитом у Кишиневі у четвер обговорила з владою Республіки
    Молдова технічні та юридичні процедури, необхідні для доставки партії вакцини від
    Covid-19, яку Бухарест пообіцяв надати сусідній країні. Йдеться про близько 200
    000 доз, а також про інші ліки та захисне обладнання для догляду за пацієнтами,
    інфікованими новим коронавірусом. Рішення про надання відповідної гуманітарної допомоги було озвучене президентом Клаусом Йоганнісом
    під час офіційного візиту до Республіки Молдова наприкінці грудня минулого року.

    ПРОКУРАТУРА ЄС – Міністерство юстиції
    Румунії оголосило кандидатів на посаду європейського
    прокурора, делегованих у
    Румунії. Ними є
    Дана-Мануела Ана, Камелія-Елена
    Греку, Константін
    Ірина та Жан-Ніколає
    Ункешелу
    – усі четверо від Національного
    антикорупційного управління, Дана-Крістіна Буня – від Генеральної прокуратури та Флорін Богдан
    Мунтяну – від Прокуратури при Ясському суді. Вони будуть діяти від імені Європейської
    прокуратури в своїй
    країні і
    матимуть ті самі
    повноваження, що й національні прокурори, щодо розслідувань, порушення проваджень та передачі справи до суду.
    Європейська прокуратура буде розслідувати і представляти в суді справи за фактом шахрайства та інших злочинів, що завдають шкоди фінансовим
    інтересам Європейського Союзу. Прокуратура також може здійснювати свою
    компетенцію в разі правопорушень, що мають наслідки на рівні Євросоюзу, або якщо вони вчинені
    посадовими особами або членами установ ЄС.
    Нагадаємо,
    що главою Європейської прокуратури є румунка Лаура Кодруца Кьовеші.

  • 9 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Президент
    Клаус Йоганніс у п’ятницю заявив, що не хоче повертатися до надзвичайного стану в Румунії і, що обмежувальні заходи повинні бути введені там, де немає альтернативи. Водночас глава держави наголосив на
    необхідності дотримання превентивних норм. «Не слід панікувати, але ми маємо усвідомити, що знаходимося в надзвичайно серйозній суспільній
    ситуації і, якщо хочемо, щоб наше подальше життя було
    близьким до нормального,
    повинні дотримуватися правил», – сказав Клаус Йоганніс. 3186 нових інфікованих
    SARS-CoV-2, було зареєстровано в Румунії за останню добу, після проведення майже 30 тисяч тестів
    на національному рівні,
    – оголосила Група стратегічної комунікації. Так само було зареєстровано
    52 випадки смерті, в результаті чого загальна кількість померлих від нового коронавірусу
    перевищила 5300. Загалом з
    початку пандемії в Румунії було підтверджено майже 149 тисяч випадків інфікування новим коронавірусом, а понад 115 000 осіб одужали. 613 пацієнтів перебувають у реанімації. У Бухаресті є десятки
    спалахів епідемій, загальна кількість захворювань перевищила 21 000, а
    коефіцієнт заражень
    за останні 14 днів, є найвищим в
    країні – 2,28 на 1000 жителів.

    ОБМЕЖЕННЯ – Прем’єр-міністр Людовік
    Орбан сьогодні зустрівся з представниками сфери ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні), яка серйозно потерпає
    через епідемію
    коронавірусу, з якими обговорив заходи, вжиті кабінетом
    міністрів щодо цієї галузі.
    Власники готелів, ресторанів та кав’ярень
    кажуть, що їм потрібна додаткова
    підтримка уряду для вирішення проблем, викликаних режимом
    обмежень, запровадженим
    через коронавірус, на додаток до технічного безробіття, яке зараз отримують працівники в цій сфері.
    Після зустрічі з главою уряду представники
    ГоРеКа заявили, що
    їхні пропозиції були
    прийняті для розгляду уряду, від
    якого вони очікують конкретної відповіді на наступній
    зустріч на початку наступного тижня. У четвер уряд обговорив у першому читанні
    проєкт термінової
    постанови, яка передбачає звільнення компанії ГоРеКа від
    сплати специфічного податку до кінця цього року.




    РУМУНІЯ-США – Міністр економіки Румунії Вірджил Попеску та американський
    міністр енергетики Ден Бруйє сьогодні у Вашингтоні підписали міжурядову угоду
    про співробітництво щодо модернізації ядерного реактора та будівництва двох нових, на
    Чернаводській атомній електростанції, що на сході Румунії. У четвер міністр оборони Румунії Ніколає Чуке та
    його американський колега Марк Еспер підписали у Вашингтоні угоду про дорожню
    карту військової співпраці на наступні десять років. Документ містить загальні
    цілі та інтереси в галузі оборони, такі як модернізація цього сектору та
    безпека в Чорноморському регіоні.




    ГОЛОКОСТ – Президент
    Румунії Клаус Йоганніс сьогодні опублікував відеопослання з нагоди
    Національного дня пам’яті жертв Голокосту, віддаючи данину пам’яті всім жертвам
    та подяки живим, вцілілим у тій страшній трагедії. Глава держави також рішуче
    засудив прояви жорстокості, які назавжди понівечили історію Румунії. «Від імені
    всіх румунів я рішуче стверджую, що ми ніколи не збудемо невинних жертв і
    також зобов’язуємось не допустити повторення такої трагедії», – сказав президент
    Йоганніс у своєму посланні. Міністерство закордонних справ також вшанувало
    пам’ять жертв трагічних подій Другої світової війни та закликало до активних
    національних та міжнародних дій щодо боротьби з поширенням мови ненависті та
    антисемітизму в Інтернеті. У 40-х роках сотні тисяч євреїв Румунії були або
    депортовані в Придністров’я (на схід) пронімецьким режимом маршала Йона
    Антонеску, або відправлені у нацистські концтабори угорськими фашистами, які окупували
    частину Трансільванії (північний захід).

    ПРОКУРАТУРА ЄС – Румунія делегує загалом 15
    прокурорів до Європейської Прокуратури,
    яку очолює румунка Лаура
    Кодруца Кьовеші, на 5 більше ніж було оголошено раніше, – повідомив міністр юстиції Кетелін Предою.
    Згідно із заявою відповідного міністерства, на
    неформальній зустрічі міністрів юстиції країн-членів ЄС у форматі
    відеоконференцій Кетелін Предою «висловився зая кнайшвидший початок роботи Прокуратури ЄС». Робота цієї прокуратури, створеної для
    боротьби з незаконним привласненням європейських коштів, стикається із затримками, оскільки Брюссель
    готується виділити десятки мільярдів євро країнам, які постраждали від пандемії
    коронавірусу, з пов’язаним з цим ризиком їх нецільового використання, пише AFP. Призначена в 2019 році на чолі нової Прокуратури ЄС,
    зі штабквартирою в Люксембурзі, румунка Лаура Кодруца Кьовеші була приведена до присяги тільки в кінці вересня разом
    з 22 прокурорами з держав-членів ЄС.






    ФУТБОЛ – У п’ятницю, 9 жовтня, в Києві пройшов матч восьмої відбірної групи Євро-2021, в якому зіграли молодіжні збірні
    Румунії та України. Поєдинок завершився мінімальною перемогою українських футболістів – 1:0, завдяки голу з пенальті на 80-й хвилині. У групі лідирує збірна Данії з 19 очками, на другому місці
    – збірна Румунії, яка набрала
    16 балів. Команда України посідає третю сходинку набравши 10 очок в 7 матчах. Минулого
    року на молодіжному чемпіонаті Європи в Італії та Сан-Марино збірна Румунія дійшла
    до півфіналу. У четвер ввечері основна збірна Румунії на виїзді зазнала поразки
    1:2 від Ісландії у півфінальному матчі кваліфікації Євро-2020 і вибула з
    кваліфікаційного раунду європейської першості. У групі 1B Ліги націй Румунія є
    лідером, після того, як у вересні зіграла внічию, 1:1, вдома, з Північною
    Ірландією та перемогла Австрію з рахунком 3:2. До групи також входить Норвегія,
    з якою румуни зіграють у неділю в Осло.

  • 28 вересня 2020 року

    ВИБОРИ – Президент Клаус Йоганніс у понеділок заявив, що перемога на місцевих виборах – це перш за
    все перемога румунської демократії, але це також безпрецедентна перемога правих політичних сил. Глава держави вважає, що висока явка виборців,
    враховуючи те, що країна стикається з коронавірусною кризою,
    свідчить про те, що суспільство діє зріло і мудро. Румуни проголосували за
    новий напрямок, здоровий глузд, повагу до громадянина, демократію, – сказав президент. Він привітав Націонал-ліберальну партію та Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС за успіх на недільних виборах та закликав їх
    продовжити співпрацю з метою формування парламентської
    більшості після парламентських виборів у грудні. Попередні
    результати місцевих виборів у Румунії свідчать про те, що соціал-демократка
    Габрієла Фіря поступилася кріслом мера Бухареста незалежному кандидату Нікушору
    Дану, якого підтримують керівна Націонал-ліберальна партія та Союз «За
    порятунок Румунії»-ПЛЮС. Після підрахунку 95% бюлетенів Нікушор Дан дістав 42,78% голосів, а Габрієла Фіря -
    37,95%. Кандидати, яких підтримали Націонал-ліберальна партія та Союз «За
    порятунок Румунії» перемогли в трьох із шести секторів столиці, а кандидати від
    лівих політичних сил – в інших трьох. Понад 46% румунів з правом голосу прийшли
    на виборчі дільниці в неділю, щоб обрати 41 голову повітової ради, понад 1300
    членів повітових рад, 40 000 членів місцевих рад та близько 3200 мерів.
    Соціал-демократична партія здобула крісла 20 голів повітових рад, ліберали -
    17, а 4 дісталися Демократичному союзу угорців Румунії. СДП залишається лідером
    електоральних симпатій на сході та півдні країни, тоді як на заході найбільшу
    підтримку виборців отримали ліберали. Кандидати Союзу «За порятунок Румунії»
    здобули крісла міських голів у Тімішоарі (захід), Брашові (центр) та Бакеу
    (схід). Кандидат від Демократичного форуму німців у Румунії надалі очолюватиме
    місто Сібіу (центрі).




    КОРОНАВІРУС – За останню
    добу в Румунії було зареєстровано 1271 новий випадок зараження на SARS-CoV-2,
    повідомила Група стратегічної комунікації. Таким чином загальна кількість
    випадків коронавірусу в країні перевищує 124 тис., а понад 100 тис. людей вже
    одужали. Теж за останню добу померли 30 осіб, а загальна кількість померлих становить 4748. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 557 тяжко
    хворих.




    ПРОКУРАТУРА ЄС – У понеділок в Суді Європейського Союзу
    (CJEU) відбулася офіційна церемонія відкриття Прокуратури Європейського Союзу з
    штабквартирою в Люксембурзі. Колегія Європейської прокуратури, до складу якої
    входять головний прокурор – румунка Лаура Кодруца Кьовеші і ще 22 прокурори,
    які представляють 22 країни, урочисто пообіцяли дотримуватися зобов’язань, що
    випливають з їх повноважень. Спільною угодою від 16 жовтня 2019 року
    Європейський парламент і Рада Європейського Союзу призначили Лауру Кодруцу
    Кьовеші першим керівником Прокуратури ЄС. Рада Євросоюзу своїм рішенням від 27
    липня 2020 року призначила і перших європейських прокурорів. Прокуратура ЄС -
    це незалежний орган європейського співтовариства, відповідальний за
    розслідування справ та притягнення до відповідальності винних у злочинах, які
    завдають шкоди фінансовим інтересам ЄС (наприклад, шахрайство, корупція або
    транскордонне шахрайство з ПДВ на суму понад 10 мільйонів євро). З цією метою
    Прокуратура ЄС проводитиме розслідування та представлятиме справи в
    компетентних судах держав-членів ЄС.

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 5,18%
    ВВП за підсумком перших восьми місяців цього року, від 2,1% ВВП за аналогічний
    період минулого року. Про це у понеділок повідомило Міністерство фінансів. За даними відомства, більше
    половини дефіциту є результатом заходів щодо боротьби з кризою, спричиненою
    епідемією COVID-19. За
    офіційними підрахунками, дефіцит бюджету цього року зросте до 8,6% ВВП, п’ять
    процентних пунктів безпосередньо пов’язані з періодом кризи, яку переживає
    Румунія, пише агентство Agerpres.




    КОНФЛІКТ – Європейський
    Союз і Росія закликали до негайного припинення збройного конфлікту між
    Вірменією та Азербайджаном на тлі суперечок з приводу Нагірно-Карабахського
    регіону. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску назвав ситуацію
    «тривожною» і закликав Вірменію і Азербайджан відновити політичний діалог для
    пошуку рішень мирним шляхом. Дві країни звинувачують одна одну у відновленні
    бойових дій. Вірменія стверджує, що в неділю вранці в результаті авіаударів та
    артилерійських обстрілів цивільних позицій Азербайджаном було вбито двох людей.
    Азербайджан заперечує звинувачення і заявляє, що його сили почали контрнаступ
    проти вірменських сил, які обстріляли позиції азербайджанських військових і будинки
    мирних мешканців. Між двома кавказькими країнами точиться давній конфлікт з приводу
    Нагірного Карабаху, регіону на території Азербайджану, населеного переважно
    етнічними вірменами. Відновлення бойових дій викликало занепокоєння на Заході,
    в тому числі тому, що він може посилити нестабільність на Південному Кавказі, в
    регіоні, який служить коридором для нафто- і газопроводів до світових ринків.






    КОШТИ ЄС – Європейська Комісія
    схвалила модифікацію оперативної програми «Конкурентоспроможність» в Румунії,
    шляхом перерозподілу фінансування на суму 550 мільйонів євро з Фонду
    згуртування для пом’якшення негативних наслідків кризи, викликаної
    коронавірусом для економіки. Згідно з прес-релізом представництва ЄС у Бухаресті, 120 000 мікро,
    малих та середніх підприємств (МСП) та ініціативи з оцифрування та електронної
    освіти отримають доступ до цих коштів. Єврокомісія нагадує, що Румунія вже
    почала освоєння коштів з європейських фондів на суму 350 мільйонів євро в Сфері
    охорони здоров’я для підтримки тих, хто перебуває на передовій ліній боротьби з
    новим коронавірусом. Завдяки програмі Інвестиційна ініціатива по боротьбі
    з коронавірусом в даний час використовуються понад 900 млн. євро в рамках
    фондів політики згуртованості для подолання поточної кризи та її наслідків у
    Румунії.




    ТЕНІС – Румунські
    тенісистки Ірина Бегу (72 WTA) і Сімона Халеп (2 WTA) зіграють одна проти одної
    у другому колі турніру Ролан Гаррос після перемоги першої, у неділю, над
    швейцаркою Джил Тайхман з рахунком 6:4, 4:6, 6:3. Халеп, яка в неділю обіграла
    іспанку Сару Соррібес Тормо 6:4, 6:0, виграла всі сім прямих матчів з Бегу.
    Сімона, головна фаворитка Ролан Гаррос, в останній раз обіграла Ірину Бенгу в
    серпні, в півфіналі турніру в Празі, з рахунком – 7:6, 6:3 і потім виграла
    титул. Вісім румунок зіграють в парному розряді тенісного турніру в Ролан
    Гаррос, який стартував у неділю: Ралука Олару, Моніка Нікулеску, Ірина Бегу,
    Андрея Міту, Ірина Бара, Ана Богдан, Патричія Ціг і Сорана Кирстя. У чоловічому
    парному розряді румун Хорія Текеу і голландець Жан-Жюльєн Ройєр, які минулого
    року дійшли до чвертьфіналу, зіграють свій перший матч проти дуету Крістіан
    Гарін (Чилі) / Педро Мартінес (Іспанія).

  • Два роки від антиурядового протесту 10 серпня

    Два роки від антиурядового протесту 10 серпня




    У
    Румунії триває юридична одіссея суперечливої кримінальної справи «10 серпня». Вона
    була порушена за фактом невиправдано жорстких дій Жандармерії під час
    масштабних акцій протесту влітку 2018 року, коли приблизно 100 000 румунів,
    багато з них щойно повернулися з-закордону, зібралися на площі Вікторієй перед
    будівлею уряду в Бухаресті, вимагаючи відставки кабінету міністрів на чолі з
    прем’єр-міністром Віорікою Денчіле. Люди були незадоволені судовою реформою соціал-демократичної
    більшості, змінами до Кримінального кодексу, а також звільненням Лаури Кодруци
    Кьовеї з посади головного прокурора Національної антикорупційної дирекції.
    Сотні скарг подали протестувальники до прокуратури, звинувачуючи жандармів у
    надмірному насильстві та невиправданому застосуванні сльозогінного газу.




    Учасники
    кажуть, що демонстрація була переважно мирною, а сутички з жандармами спровокувала
    незначна група осіб, яку сили правопорядку могли легко ізолювати та нейтралізувати.
    Справа «10 серпня», яку розслідує Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом (DIICOT), була закрита минулого місяця. У постанові про
    закриття кримінального провадження зазначається про «моральне пособництво» мирних
    протестувальників на площі Вікторієй, які не віддалилися від хуліганів і своїм
    ставленням навіть заохочували їх агресивну поведінку. Водночас, прокурори по
    справі прийшли до висновку, що обвинувачення, висунуті у справі як жандармами,
    так і лідерами Соціал-демократичної партії, у тому, що протест нібито був спробою
    державного перевороту, є безпідставними.




    Однак минулого тижня головний
    прокурор DIICOT Джорджіана Хосу частково скасувала рішення про закриття
    провадження та постановила відновити кримінальне розслідування у справі щодо колишніх
    начальників Жандармерії. Вона пояснила своє рішення тим, що прокурор по справі не
    переглянув докази, зібрані Військовою прокуратурою, а також не допитав повторно
    підозрюваних, потерпілих та свідків. Якщо рішення головного прокурора DIICOT
    буде підтверджено суддею, – пише агентство Agerpres, прокурори мають відновити кримінальне
    розслідування за фактом зловживання службовим становищем, службового
    підроблення, підробки документів, пособництва вчиненню злочину тощо.




    Апеляційний
    суд м.Бухарест у понеділок постановив, що не має повноваження розглядати
    подання Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом про
    відновлення розслідування у справі проти колишніх начальників Жандармерії, а розгляд
    справи було перенесено до Бухарестського трибуналу, суд задовольнивши
    відповідне клопотання колишніх керівників Жандармерії. Віце-прем’єр-міністр,
    лібералка Ралука Туркан заявила, що 10 серпня 2018 року є «незагоєною раною румунської
    демократії», додавши, що Правосуддя має прояснити
    це питання. Вона наголосила, що жорстке порушення цивільних прав має бути
    покаране.

    Президент Клаус Йоганніс сказав минулого тижня, що «справжні винуватці»
    мають бути притягнуті до відповідальності і висловив жаль з приводу того, що розслідування
    «триває так довго». Минулого року тимчасово виконуючий обов’язки лідера Соціал-демократичної
    партії Марчел Чолаку заявив, що підхід до подій 10 серпня був «помилковим та дещо
    ризикованим» і соціал-демократи поплатилися за свою позицію, це будучи однією з
    причин того, що їхній кандидат програв президентські вибори.

  • 12 лютого 2020 року

    ОБОРОНА – Міністри оборони
    країн-членів НАТО у середу та четвер зустрічаються в
    штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі, щоб обговорити стадію модернізації
    та адаптації альянсу до викликів регіональної та міжнародної безпеки. До порядку денного дводенного засідання, на якому Румунію представляє тимчасово
    виконуючий обов’язки міністра оборони Ніколає Чуке включено й обговорення операцій союзників з наголосом на
    місіях НАТО в Іраку та Афганістані. За даними Міністерства оборони обговорюватиметься й співпраця між НАТО та Європейським Союзом для забезпечення європейської та
    трансатлантичної безпеки, а також для підтвердження союзницької єдності як
    вагомий внесок у справедливий розподіл обов’язків.




    ПРАВОСУДДЯ – У
    Бухаресті триває візит місії Європейської Комісії з оцінки прогресу в рамках Механізму
    співробітництва та перевірки правосуддя. У вівторок європейські експерти провели
    зустріч з міністром юстиції Кетеліном Предою, який представив їм проєкт закону
    про розпуск Спеціального відділу для розслідування злочинів скоєних магістратами (суддями та прокурорами) та стадію
    дискусій на цю тему. В останньому звіті щодо румунського правосуддя Європейська
    Комісія розкритикувала створення та діяльність цього відділу, який, на її думку, є інструментом політичного тиску. Команда експертів також зустрілася з
    членами комітетів з правової політики двох палат румунського парламенту, які
    презентували законодавчі проєкти у цій галузі. У жовтні 2019 року Європейська Комісія
    запропонувала продовжити дію Механізму співпраці та перевірки, вважаючи, що
    Румунія «зробила крок назад» у боротьбі з корупцією та в забезпечення незалежності
    юстиції.




    ПРОКУРАТУРА – У
    Бухаресті колегія прокурорів Вищої ради магістратури відхилила кандидатури Габрієли
    Скуті та Джорджіани Хосу, запропоновані міністром юстиції Кетеліном Предою на
    посаду Головного прокурора, відповідно керівника Управління з розслідування
    організованої злочинності та правопорушень терористичного характеру. Була
    схвалена лише кандидатура Кріна Бологи, на посаду головного прокурора
    Національного антикорупційного директорату. Позиція Вищої ради магістратури має
    консультативний характер, а остаточне рішення приймає президент Клаус Йоганніс,
    який може мотивовано відхилити запропоновані кандидатури, але лише один
    раз.

    ВЗАЄМИНИ – 12 лютого Посол України в Румунії Олександр Баньков провів зустріч з т.в.о. міністра економіки, енергетики та бізнес середовища Румунії Вірджілом-Данієлом Попеску. Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва. Зокрема, румунською стороною була підтверджена готовність щодо поглиблення співпраці в енергетичній сфері, а саме в імпорті електроенергії з України. Разом з цим, було досягнуто домовленості з румунською стороною щодо початку підготовки до проведення в 2020 році чергового засідання Румунсько-Української Спільної комісії з питань економіки, промислового, наукового та технічного співробітництва.


    ЗАКОНОДАВСТВО
    – Конституційний суд Румунії у середу прийшов до висновку, що між урядом та
    парламентом не існує конституційно-правового конфлікту з питань прийняття державного
    бюджету та бюджету соціального страхування. З конституційним поданням з цього
    питання до Конституційного суду звернулися спікери від опозиційної Соціал-демократичної
    партії Сенату та Палати депутатів після того, як ліберальний уряд прийняв відповідальність
    у парламенті за ці закони. Також у середу Конституційний Суд відхилив
    конституційне подання Омбудсмана щодо положень термінової постанови уряду про
    внесення змін до Адміністративного кодексу. Натомість судді Конституційного
    суду визнали таким, що суперечить Конституції прийняття зобов’язання уряду щодо
    внесення змін до суперечливої постанови №114/2018 року про низку
    фіскально-бюджетних заходів.


    ЛІСОВИРУБУВАННЯ
    – Європейська комісія у середу надіслала офіційному Бухаресту листа, в якому
    закликає Румунію належним чином виконувати положення Регламенту ЄС щодо
    деревини (EUTR), що забороняє підприємствам у цій сфері виробляти та продавати
    на ринку ЄС продукцію, отриману з незаконно вирубаної деревини. Цей лист
    фактично є формальним початком процедури
    виявлення порушень зобов’язань, що випливають із договорів в рамках ЄС. «Державні
    органи влади не змогли ефективно перевірити операторів та застосувати
    відповідні покарання. Непослідовність національного законодавства не дозволяє компетентним
    органам перевірити велику кількість незаконно заготовленої деревини», – стверджує
    Європейська Комісія. У листі також зазначається органи влади Румунії управляють
    лісами, в тому числі шляхом дозволу на заготівлю деревини, без попередньої оцінки
    впливу на природоохоронні території. Також у планах управління лісами є численні
    недоліки щодо доступу громадськості до інформації екологічного характеру.
    Брюссель надав Бухаресту один місяць, щоб вжити необхідних заходів для усунення
    цих недоліків.


    КСЕНОФОБІЯ
    – Міністерство закордонних справ через Посольство Румунії у Лондоні попросило роз’яснень
    від Міністерства закордонних справ Великої Британії та Лондонської поліції після
    того, як дві румунські компанії в Лондоні отримали анонімні листи з
    ксенофобськими образами, – повідомляє пресслужба зовнішньополітичного відомства.
    МЗС також закликало британську владу вжити заходів щодо запобігання та покарання
    будь-яких форм ксенофобських проявів щодо громадян Румунії, присутніх у цій
    країні. Про відповідний інцидент було також донесено до відома Представництва
    Європейської Комісії у Великобританії, враховуючи важливість, яку ЄС надає
    принципу недискримінації та захисту прав європейських громадян. Міністерство
    закордонних справ Румунії рішуче засуджує будь-які прояви ксенофобії та дискримінації
    і закликає громадян Румунії, які опиняються в таких ситуаціях або знають про
    такі ситуації, негайно повідомляти про це Посольство Румунії в Лондоні та компетентні
    органи Великої Британії для вжиття необхідних заходів. У той же час у
    Міністерстві закордонних справ підкреслюють, що цей випадок не є репрезентативним
    для ставлення британського суспільства до громадян Румунії, які живуть та
    працюють у Великобританії, причому румунська громада у Великобританії добре
    інтегрується в британське суспільство та цінується за активний внесок у
    розвиток британської економіки та суспільства.


    ГРИП
    – Кількість румунів, які втратили життя через сезонний грип, досягла 31, після
    смерті ще двох осіб, двох чоловіків віком 46 і 68 років, які не були щеплені.
    Минулого тижня в Румунії було офіційно оголошено епідемію грипу. Майже 4 тисячі
    учнів з усієї країни страждають від часткового або повного припинення навчання
    через грип. Фахівці кажуть, що зростаюча тенденція захворювань збережеться в
    найближчі тижні, оскільки багато румунів не були щеплені.

  • Кандидати на посади керівників прокуратур

    Кандидати на посади керівників прокуратур




    Головні прокуратури Румунії -
    Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне управління та Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом – тривалий час очолювали виконувачі обов’язки керівників. І це в умовах накопичення численних адміністративних та законодавчих проблем у системі правосуддя, що можуть серйозно порушити
    нормальну діяльність судової системи.




    Але ця тривала
    тимчасовість добігає кінця. Новий міністр юстиції, ліберал Кетелін Предою у
    вівторок оголосив імена кандидатів на головні прокурорські посади Румунії.
    Габріела Скутя – пройшла відбір на посаду генерального прокурора. Про неї
    міністр Предою сказав, що з усіх кандидатів вона проявила себе найкращим чином
    та має найбільший досвід. Вона продемонструвала відмінні знання, бачення, силу
    та професійну суть, а її проект був найкращим з усіх представлених, повністю
    охоплюючи як адміністративну, так і внутрішню організаційну структуру Генеральної
    прокуратури, а також міжнародно-правове співробітництво, – сказав міністр
    юстиції. Тривалість досудового розслідування фінансових правопорушень і тупикова
    ситуація в якій опинилися слідчі управління поліції, є головними недоліками,
    виявленими Габріелою Скутя.




    Кандидатом на пост
    керівника антикорупційного управління став прокурор Крін Болога, який за
    словами міністра юстиції стане гарантом енергійного продовження антикорупційної
    боротьби, з повним дотриманням процесуальних прав та гарантій. Крін Болога має
    продовжити блискучий успіх Лаури Кодруци Кьовеші, найуспішнішої з колишніх голів
    прокурорів, результати роботи якої принесли їй зовнішній престиж і просунули її
    на посаду голови новоствореної Прокуратури ЄС, незважаючи на саботаж з боку попереднього
    соціал-демократичного уряду Румунії.




    Нарешті, Кателін
    Предою оголосив кандидатуру Джорджіани Хосу на посаду голови Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Це управління займається розслідуванням транскордонних злочинів,
    що припускає налагодження внутрішньої та зовнішньої міжвідомчої співпраці, а
    Джорджіана Хосу найкраще володіє необхідними для цього здібностями, – заявив
    міністр юстиції. Її проект був всебічним та збалансованим, вона
    продемонструвала панорамне знання проблем та сфери діяльності Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, – пояснив свій вибір Кетелін
    Предою.




    Голів трьох головних
    прокуратур призначає президент за поданням міністра юстиції та за згодою Вищої
    ради магістратури. Як і більшість прокурорів, які характеризуються доброчесністю
    та компетентністю, усі три кандидати вбачають у Відділі з розслідування
    кримінальних правопорушень, вчинених суддями та прокурорами, створеного під час
    перебування при владі Соціал-демократичної партії, образою на адресу магістратів
    (суддів та прокурорів) або, ще гірше, інструментом їх залякування. Тому чинний ліберальний
    уряд розглядає питання про скасування цього суперечливого відділу.

  • Баланс 2019 року: Огляд основних подій у Румунії упродовж року

    Баланс 2019 року: Огляд основних подій у Румунії упродовж року


    Румунське головування в
    Раді ЄС

    logo-romania-presedintia-consiliului-ue-ro-2019-eu.png


    Рівно через
    12 років від вступу в ЄС у січні Румунія офіційно прийняла піврічне ротаційне
    головування у Раді Європейського Союз. Бухаресту вдалося закрити 90 кейсів та
    провести близько 2500 заходів. Незаперечним успіхом став Європейський саміт у місті
    Сібіу (у центрі) щодо майбутнього Євросоюзу, на якому була окреслена Стратегічна
    програма дій на період 2019-2024 роки. За словами тогочасного прем’єр-міністра, соціал-демократки Віоріки Денчіле,
    концепція згуртованості між громадянами, громадами, регіонами та
    країнами-членами була головним гаслом румунського головування в Раді ЄС. За її словами Бухарест також
    поставив перед собою такі завдання як: вдосконалення соціальної політики,
    сприяння гендерній рівності та боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та
    ненавистю.




    Поразка лівих на виборах Європарламенту

    alegeri-europarlamentare-fara-sursa.jpg




    За
    результатами голосування румунських виборців 26 травня до Європейського
    Парламенту потрапили депутати від шістьох політичних сила. Націонал-ліберальна
    партія, яка на той час була в опозиції, здобула найбільшу кількість голосів,
    близько 27%. Друге і третє місця поділили між собою Соціал-демократична партія,
    «перша скрипка» тодішньої керівної коаліції та правий альянс, до якого входять
    Союз «Рятуйте Румунію» та партія PLUS. По
    двоє депутатів пройшли до Європарламенту від партії «Про Румунія», Демократичного
    союзу угорців Румунії та партії «Народний рух», які набрали 5-6%. Іншим сімом політичним
    силам, які взяли участь у виборах, в тому числі Альянсу лібералів та демократів,
    на той час меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції, не вдалося здолати 5% виборчий поріг. На закордонних виборчих дільницях румунам довелось
    знову годинами чекати у нескінченних чергах, при цьому основні звинувачення у
    неналежному проведенні виборчого процесу за кордоном були спрямовані у бік
    Міністерства закордонних справ. Одночасно з виборами до Європарламенту був
    проведений і референдум з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоганнісом.
    Понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, сказали «так» продовженню боротьбі
    з корупцією.




    Кінець
    соціал-демократичної епохи

    dragnea-dna.jpg


    Наступного
    дня, 27 травня, фактичний лідер коаліції при владі, голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня був ув’язнений за
    рішенням Верховного суду, який засудив його до 3 років з половиною років
    позбавлення волі за корупцію. Він отримав цей вирок у справі про фіктивне
    працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
    дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати
    референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна Бесеску. Після ув’язнення
    Лівіу Драгні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перейняла лідерство у партії, а
    соціал-демократ Марчел Чолаку був обраний замість нього на посаду спікера Палати
    депутатів.


    Зміна уряду

    guvernul-orban-prima-sedinta-gov-ro.jpg


    Уперше за тридцять років посткомуністичної
    демократії, Румунія має «одноколірний» ліберальний уряд. 4 листопада парламент затвердив Програму дій нової
    урядової команди на чолі з лідером Націнал-ліберальної партії Людовіком Орбаном. Підрахунок голосів поклав край тривалому напруженому
    очікуванню, адже напередодні було важко
    сказати, чи зуміє Людовік Орбан набрати 233 голоси, тобто половину плюс один
    від загальної кількості сенаторів і депутатів, необхідних для затвердження
    уряду. Урешті-решт набралося 240 голосів, враховуючи, що частка лібералів у парламенті становить близько 20%. Ліберали «сіли за кермо» уряду після того як парламент підтримав
    ініціативу Націонал-ліберальної партії й оголосив недовіру
    соціал-демократичному уряду Віоріки Денчіле. Ініціатори резолюції про недовіру уряду назвали команду Віоріки Денчіле найбільш шкідливим кабінетом міністрів за останні 30 років і заявили, що після їх відставки представлять у
    парламенті відповідальну програму діяльності, спрямовану на розвиток та модернізацію країни та
    реальне процвітання кожного румуна.




    Румунки
    на важливих європейських посадах

    adina-velean-sursa-poza.jpg


    Комісаром
    ЄС з питань транспорту у новій Європейській комісії, яка розпочала роботу 1 грудня, стала
    євродепутат від Націонал-ліберальної партії Румунії-Європейської народної
    партії Адіна Велян. Серед пріоритетів та цілей, які вона поставила перед собою налічуються екологічно чистий та рівноправний транспорт. Колшиня вчителька та депутат Європарламенту
    з 2007 року, Адіна Велян (51 рік) була віцеспікером європейського законодавчого
    органу та очолювала в минулому комітети з питань навколишнього середовища та з питань
    промисловості. За даними дослідження, здійсненого у квітні групою VoteWatch
    Europe Адіна Велян посіла четверте місце у рейтингу найвпливовіших депутатів
    Європарламенту попереднього скликання. Вона є четвертим єврокомісаром від Румунії
    після Леонарда Орбана, який був відповідальним за багатомовність, Дачіана
    Чолоша на чолі сільськогосподарського відомства та Коріни Крецу, яка
    відповідала за регіональну політику Єврокомісії. Інша румунка, колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші очолила майбутню Прокуратуру ЄС,
    створену передусім для посилення боротьби з шахрайством та зловживаннями у
    використанні коштів з бюджету Європейського Союзу.




    Переобрання
    президента


    iohannis-depunere-juramant-presidency.jpg

    Чинний
    президент Клаус Йоганніс, за підтримки Націонал-ліберальної партії, здобув
    перемогу в чергових президентських перегонах. У другому турі президентських
    виборів 24 листопада він набрав понад 66% голосів, удвічі більше ніж експрем’єрка
    Віоріка Денчіле. Через два дні після найбільш розгромної поразки кандидата від соціал-демократів
    у посткомуністичній історії Румунії, остання пішла у відставку з посади лідера
    партії. На церемонії інавгурації переобраний президент Клаус Йоганніс пообіцяв,
    що й надалі буде непохитним прихильником дотримання основних прав і свобод
    громадян, найвищих цінностей, закріплених у Конституції, у дусі демократичних
    традицій румунського народу та ідеалів грудневої антикомуністичної революції
    1989 року, за які боролися і пролили кров румуни 30 років тому.




    Спорт


    fotbal-nationala-u21-sursa-fot-frf.png

    У
    червні молодіжна збірна Румунії дійшла до півфіналу чемпіонату Європи з
    футболу, проведеного в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
    Олімпійські ігри в Токіо. Після 56-річної перерви румунські футболісти знову братимуть
    участь в олімпійських змаганнях. У розіграші Європейських кубків чемпіон
    Румунії з футболу клузький CFR вийшов до 1/16
    фіналу Ліги Європи, де у лютому зустріне іспанську «Севілью». У тенісі румунка
    Сімона Халеп та канадійка румунського походження Б’янка Андреєску закінчили поточний
    рік на 4-му та 5-му місцях у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA).