Tag: промисловість

Допомога постраждалим від повені

Як і влада кількох європейських країн, румунська влада цього тижня перебувала у стані підвищеної готовності після сильних повеней, що обрушилися на східну Румунію. Після повені, яка забрала життя семи людей і зруйнувала тисячі будинків, було створено табори для постраждалих і розпочато рятувальні операції. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий осередок для надання медичної допомоги жителям повітів Галац і Васлуй, які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ і оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, військовослужбовців і техніки, щоб допомогти евакуювати людей, які опинилися в пастці їхніх затоплених будинків, і відновити інфраструктуру, зруйновану повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори місткістю в сотні місць. Румунський Червоний Хрест розпочав кампанію з надання допомоги і відправив вантажівки з продуктами харчування і водою в цей район. Уряд також виділив продукти харчування та воду і схвалив виділення з державних резервів модульних будівель, в яких могли би навчатися діти. На спеціальному засіданні в понеділок було також схвалено рішення про надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунська влада продовжує обіцяти підтримку постраждалому населенню. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 10 млрд євро допомоги з фонду згуртованості ЄС для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від повеней, в тому числі Румунії.

Засідання ВРОК у Бухаресті

У четвер в Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни. Війна в сусідній Україні, озброєння армії протягом наступних десяти років та зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова були одними з головних тем цього засідання. Члени ВРОК заявили, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, які можуть забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання для примноження військових можливостей в умовах кризи або війни. У світлі останніх подій у сусідній країні члени ВРОК обговорили додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. З іншого боку, Румунія підтвердила свою підтримку європейського шляху Респ. Молдова шляхом сприяння впровадженню необхідних реформ і державної політики.

Зустріч Б9 в Бухаресті

НАТО повинно реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір країн-членів Альянсу в контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. На зустрічі Б9 в Бухаресті міністрів оборони країн-членів Альянсу на східному фланзі НАТО румунський урядовець заявив, що ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Російської Федерації, в тому числі дезінформацією та кібератаками. Анджел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО». Також у середу в Бухаресті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот». Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.» Глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Роксана Минзату, віце-президентка Європейської Комісії

Румунія вперше отримала посаду віце-президента Європейської комісії, яку обійме депутатка Європарламенту від соціал-демократів Роксана Минзату, колишній міністр інвестицій та європейських проєктів у Бухаресті. Про це оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка у вівторок представила склад нової виконавчої влади ЄС. Роксана Минзату буде працювати в Брюсселі на посаді комісара з питань кваліфікації та освіти, зайнятості, соціальних прав та демографії. Вона заявила, що сфера, яку отримала Румунія, а саме ринок праці, має важливе значення для конкурентоспроможності ЄС. Після призначення прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що таким чином Румунія стає частиною процесу прийняття рішень в Європейському Союзі.

Національний план для великої промисловості

Правляча коаліція в Бухаресті вирішила у вівторок якнайшвидше завершити розробку схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість, металургію, сталеливарну та хімічну галузі. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, план складається з трьох основних компонентів. Це державна допомога в розмірі 500 млн євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 млн євро, друга державна допомога в розмірі 1 млрд євро протягом шести років на декарбонізацію виробничих процесів та енергоефективність і третя допомога в розмірі 1,25 млрд леїв (близько 250 млн євро) для 15 компаній, які здійснюють інвестиції у виробництво промислової сировини.

Партнерство задля запобігання торгівлі дітьми

Уряди Румунії та США підписали п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек запевнила, що Сполучені Штати підтримуватимуть Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми та покращення розслідувань. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, зі свого боку, заявив, що підписання партнерства є продовженням іншої співпраці і свідчить про рішучість влади в Бухаресті боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах. Румунія стане першою країною в Європі, яка користуватиметься фінансовою підтримкою від США на загальну суму 10 мільйонів доларів для вдосконалення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми.

З метою реіндустріалізації країни румунська виконавча влада зробила важливі кроки для завершення розробки схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість та Програми підтримки великих галузей промисловості Румунії – металургії, сталеливарної та хімічної промисловості.

«Перший компонент Плану стратегічних інвестицій в обробну промисловість передбачає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 мільйонів євро, які безпосередньо створюють сотні робочих місць і розвиваються в регіонах з ВВП на душу населення нижче середнього по країні», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Другим компонентом Промислового плану є Національна програма підтримки великої промисловості Румунії – схема державної допомоги на суму 1 млрд євро (близько 5 млрд леїв) протягом 6 років, спрямована на декарбонізацію виробничих процесів та підвищення енергоефективності. За словами прем’єр-міністра, приблизно 30 компаній металургійної та хімічної промисловості отримають підтримку в розмірі до 100 мільйонів євро на одного бенефіціара.

«Це компанії, які реалізують інвестиції з прийнятною вартістю не менше 8 мільйонів євро, які зменшують прямі викиди парникових газів на промислових об’єктах на 40% та/або зменшують споживання енергії на промислових об’єктах щонайменше на 20% по відношенню до підтримуваних видів діяльності. Фінансування схеми державної допомоги в основному здійснюється за рахунок продажу квот на викиди парникових газів для Румунії, а інвестиції повинні бути збережені протягом 5 років з дати їх завершення», – пояснив Марчел Чолаку.

Він зазначив, що третій компонент плану передбачає програму державної допомоги у розмірі 1,25 млрд. леїв для 15 компаній, які реалізують інвестиції у виробництво промислової сировини, такої як труби, профілі, прутки, алюміній або мідь.

«Ці програми підтримки відповідають заходам, запропонованим у Плані Драгі для підвищення промислової конкурентоспроможності європейської економіки. Три схеми допомоги передбачають збільшення промислового виробництва та валового внутрішнього продукту за рахунок інвестицій, зменшення дефіциту торговельного балансу, створення нових добре оплачуваних робочих місць, а також декарбонізацію виробничих процесів та підвищення енергоефективності», – додав прем’єр-міністр, зазначивши, що метою є зміцнення моделі економічного розвитку, заснованої на інвестиціях.

ЄВРО-2024 – Збірна Румунії завдала поразки Україні з рахунком 3:0 у першому матчі групи E на чемпіонаті Європи в Німеччині. Голи забили: Ніколає Станчу (30 хвилина), Резван Марін (53-тя хвилина), Деніс Дрегуш (57-ма хвилина). Також сьогодні ввечері Бельгія та Словаччина зіграють у Франкфурті в іншому матчі групи E, а Франція та Австрія зіграють в Дюссельдорфі в групі D. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Збірна Румунії також зустрінеться з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента.

ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні бере участь у неформальному засіданні Європейської Ради, на якому європейські лідери обговорюють склад майбутньої Єврокомісії після нещодавніх виборів до Європарламенту. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є фавориткою на другий термін після того, як її висунула Європейська народна партія, яка залишається головною політичною фракцією в новому Європарламенті. Глави держав та урядів ЄС ведуть переговори щодо її кандидатури і паралельно кожна країна висуває в середньому по одному комісару для певної сфери. Також ведуться переговори про розподіл сфер або портфелів комісарів для кожної країни. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі повідомляє, що іншою темою саміту є підтримка і ситуація в Україні, особливо після конференції у Швейцарії на вихідних і заяв президента Путіна про умови початку мирних переговорів. Поки що європейська реакція показує, що пропозиції Москви зовсім не відповідають принципам, які підтримують як Україна, так і демократії в Організації Об’єднаних Націй.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку розпочав дводенний офіційний візит до німецької землі Баварія з нагоди 25-річчя румунсько-баварських відносин. У вівторок він разом з прем’єр-міністром землі Маркусом Содером проведе перше спільне румунсько-баварське урядове засідання. Обговорюватимуться питання зовнішньої та європейської політики, безпеки, співробітництва у внутрішніх справах, соціальних питань та праці. «Економічний вимір є основою нашої співпраці. Серед німецьких земель Баварія є найважливішим інвестором і торговельним партнером Румунії, з обсягом торгівлі понад 8 мільярдів євро», – підкреслив Марчел Чолаку. «Ми б хотіли, щоб великі компанії, які базуються в Баварії в автомобільній, машинобудівній та аерокосмічній галузях, інвестували в Румунію», – додав глава румунського уряду. Румунська громада є найбільшою іноземною громадою в Баварії. За офіційними даними, там проживає 213 000 румунів.

ФОРМУЛА МИРУ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що що РФ може розпочати мирні переговори хоч завтра, якщо окупанти виведуть війська із законних українських територій, але додав, що Володимир Путін не бажає закінчувати війну. На пресконференції за результатами Глобального саміту миру у Швейцарії, де лідери понад 100 країн та міжнародних організацій обговорили мирні пропозиції Києва, президент Зеленський заявив, що підсумкове комюніке про засади миру може послужити основою для майбутніх мирних переговорів. «Ми передамо наступним поколінням ефективний механізм імплементації Статуту ООН і комюніке, ухвалене днями на саміті, повністю відображає наш намір і залишається відкритим для приєднання всіх, хто поважає Статут ООН», – сказав Володимир Зеленський. У саміті взяли участь 93 країни, серед яких не було Росії та Китаю. Водночас підсумковий документ підписали лише 80 країн. Серед тих, хто не підтримав документ – Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро оголосило, що має обробити ще протоколи з 3 виборчих дільниць на виборах міських голів, які відбулися 9 червня. Згідно з останніми частковими даними, Соціал-демократична партія отримала майже 35% дійсних голосів на виборах мера, за нею йде Націонал-ліберальна партія – майже 30%. Альянс за об’єднання румунів посів третє місце здобувши трохи більше 6% голосів. Водночас ЦВД має ще опрацювати протоколи ще 11 виборчих дільниць на виборів до місцевих та повітових рад. СДП та НЛП також займають перші два місця. Що стосується виборів 33 членів Європейського парламенту, яких Румунія направить до Брюсселя та Страсбурга, то не були оброблені дані лише з однієї виборчої дільниці. У цьому випадку лідирує виборчий альянс СДП-НЛП – 48,55% голосів.

ПРОМИСЛОВІСТЬ – Товарообіг у сфері промисловості Румунії за перші чотири місяці року зріс на понад 7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Про це повідомив Національний інститут статистики. Зростання відбулося в основному за рахунок промисловості засобів виробництва, де приріст обороту склав понад 13%. До цього сектору також належить виробництво зброї та боєприпасів. Найменше зросли енергетична промисловість та виробництво продуктів харчування – на 3% та 4% відповідно. За даними НІС, замовлення в обробній промисловості зросли на 3% як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, за звітний період, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Сьогодні у Франції стартувала передвиборча кампанія до дострокових парламентських виборів, які відбудуться у два тури 30 червня та 7 липня. Вибори були призначені президентом Еммануелем Макроном після того, як він розпустив Національні збори за підсумками виборів до Європарламенту, на яких ультраправі отримали приголомшливий успіх, а президентська партія була здула дуже низьку підтримку електорату, головним чином, через падіння купівельної спроможності. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія у Парижі, президент Макрон минулого тижня пояснив своє рішення про розпуск парламенту необхідністю внести ясність на французьку політичну сцену після двох років напруженості в парламенті, який блокував роботу уряду, що не має абсолютної більшості, особливо після результатів виборів до ЄП і закликав демократичні сили згуртувати ряди проти крайнощів, як лівих, так і правих. Опитування громадської думки поставили на перше місце ультраправе Національне об’єднання – 32-33% голосів, майже так само, як і на європейських виборах, за ним йдуть новий «Народний фронт» – 25% і правоцентристський президентський альянс – 19-20%.

2019 рік стане одним з найспекотніших чотирьох років, – попереджала відповідальна ООН з питань клімату Патрісія Еспіноса на конференції з боротьби з глобальним потеплінням у Катовіце, Польща. Представники з 200 країн зібрались протягом двох тижнів, намагаючись дати новий імпульс Паризькій угоді від грудня 2015 року. Оскільки, на думку експертів, наслідки зміни клімату ніколи не були настільки серйозними, і ця реальність каже нам, що ми повинні робити більше.

Відповідно до Паризької угоди, положення якої наберуть чинності в 2020 році, 184 країни погодились вжити заходів щодо зменшення забруднення, так щоб середньомісячна температура не перевищувала більше 2 градусів за Цельсієм – в ідеалі лише 1, 5 градусів за Цельсієм – рівень, зареєстрований перед Промисловою революцією. 24-й саміт ООН з питань клімату є найважливішою нарадою з питань зміни клімату після укладення Паризької угоди і має місце в умовах, коли наукові доповіді свідчать про те, що людство має в розпорядженні лише 12 років, щоб скоротити наполовину викиди парникових газів і уникнути майбутньої кліматичної катастрофи.

Нещодавно Європейська комісія представила стратегію, шляхом якої Європа може стати нейтральною з точки зору наслідків на клімат до 2050 року. Як? Інвестуючи в реалістичні технологічні рішення, підвищуючи відповідальність громадян та узгодження заходів у таких ключових сферах, як промислова політика, фінанси чи дослідження. Амбітні цілі цієї кліматичної нейтральності у сенсі скорочення до нуля викидів до 2050 року, що потребує спільних дій у стратегічних сферах.

Комісар з питань клімату та енергетики, Мігель Аріас Каньете розповідає: «Є сім спільних елементів у всіх сценаріях. По-перше, європейська енергетична система буде змушена очиститись від вуглецю. До 2050 року 80% електроенергії буде отримано від відновлюваних джерел. Разом з ядерною енергією це буде основою енергетичної системи без вуглецю в Європі. І ЄС буде істотно електрифікуватись, принаймні, подвоїть частку електроенергії до 2050 року. Буде використовуватись електроенергія для опалення, транспорту і багато чого іншого. Другий елемент – енергоефективність відіграватиме ключову роль для промисловості, а також для житла або послуг. По-третє, транспорт повинен більше сприяти очищенню. В даний час становить одну чверть викидів парникових газів, і ми маємо на увазі електрифікацію транспорту, перехід на альтернативні види палива, синтетичні, і краще управління, більш ефективне транспортної галузі.

Четвертий елемент – промисловість. Вже скорочені викиди в промисловості, але не в деяких сферах. Викиди, пов’язані з промисловими процесами, є важким питанням, і потрібні різні види палива. Комісар Каньете продовжує: По п’яте – стале використання землі. Це дуже важливо, нам потрібно використовувати більше біомаси, але також переконатись, що здатність поглинання вуглецю лісами та землею зберігається і навіть підвищується. По-шосте, інфраструктура буде мати важливе значення для спрощення інтеграції європейських енергетичних систем, оцифрування та використання низьковуглецевих видів палива. По-сьоме, уловлювання та зберігання вуглецю. Незважаючи на нинішню проблему, це потрібно для очищення промисловості від вуглецю.

Ми маємо сильний мандат від громадян , – нагадує Брюссель. Згідно з останнім спеціальним Євробарометром від листопада 2018 року 93% європейців вважають, що зміна клімату спровокована людською діяльністю, а 85% погоджуються з тим, що боротьба зі зміною клімату та більш ефективне використання енергії можуть генерувати економічне зростання та робочі місця в Європі. З 1 січня Румунія головуватиме в Раді ЄС, і під час її мандату будуть обговорюватися стратегії, які визначатимуть європейський простір в найближчі десятиліття.

З цієї позиції Румунія може збільшити роль Східної Європи, у тому числі у сфері енергетики, вважає президент Європейського інституту енергозбереження будинків та член Європейського фонду з питань клімату Юліан Попов: «Крім історії Brexit, незважаючи на те, що вона сумна, Румунія буде головувати над початком переговорів щодо стратегії 2050. Це важливий документ, оскільки ЄС нарешті переходить до зеленої економіки. Потім відбудуться переговори щодо бюджету ЄС, який має забезпечити збільшення на 25% коштів для зміни клімату та 60% для досліджень. Це нова парадигма, оскільки Європа зрозуміла, що відстає з дослідженням. Це момент, коли Європа прокидається.

І Румунія може поставити свій слід на майбутні європейські стратегії, вважає Юліан Попов.

Багато держав у регіоні висловили готовність
придбати бронетранспортні машини з колісною формулою 8х8, які вироблятимуться в
Бухаресті, – заявив в інтерв’ю Радіо Румунія міністр оборони Міхай Фіфор. Він
зазначив, що влада хоче, щоб значна частка з 2% ВВП, виділених оборонному
відомству, була спрямована на розвиток оборонної промисловості. Таким чином
Румунія може стати важливим виробником і експортером сучасної зброї в регіоні.

Міхай Фіфор: «Потрібно відновити оборонну
промисловість і, за рахунок стійких інвестицій ми дійсно можемо стати
регіональним центром виробництва зброї. Однією з основних програм оснащення Збройних
сил Румунії є та, що стосується придбання броньованих машин з колісною формулою
8×8, які вироблятимуться на Механічному заводі в Бухаресті. Багато країн
регіону зацікавлені продукцію Бухарестського механічного заводу і це вселяє оптимізм.»

Міністр оборони також розповів про дві великі програми
оснащення румунських військ. Він сказав, що перший багатоцільовий корвет
румунського виробництва буде готовий через три роки. На іншій румунській верфі можуть
бути побудовані три військові підводні човни. Міхай Фіфор: «Ця програма оснащення
підводними човнами, припускає придбання трьох підводних човнів для румунського ВМФ
і означає дуже, дуже великий крок вперед з точки зору зміцнення боєздатності Збройних
сил Румунії. Ми прагнемо виробляти ці потужності, ці підводні човни, на
румунській суднобудівній верфі, за прикладом масштабної програми будівництва чотирьох
багатоцільових корветів. У четвер на засіданні уряду ми схвалимо рішення, яке
дозволить нам запустити програму багатоцільових корветів. Перший корвет буде готовий
вже через три роки.»

Румунія, як член НАТО з 2004 року та як важлива складова східного флангу альянсу, з минулого року збільшила витрати на оборону до 2% ВВП, щоб забезпечити найвищий рівень
безпеки в цьому геостратегічному регіоні. Міхай Фіфор: «Це вже другий рік з оборонним бюджетом в 2% ВВП. Якщо 2017 рік став
експериментальним з точки зору витрат, коли ми спробували якомога ефективніше
витратити виділену суму грошей, то 2018 рік має стати роком упродовж якого
ми маємо продемонструвати свою зрілість в тому, що плануємо здійснити.»

За словами міністра 2018 рік є дуже важливим роком
і тому, що в липні відбудеться саміт НАТО, на якому Румунія винесе не розгляд
присутніх безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні.

Комуністичний режим вважав промисловість основним сектором економіки. Але систематична інвестиційна політика стала можливою тільки починаючи з другої половини 1960 років. У всіх країнах соціалістичного табору, політичні режими прагнули вкладати кошти у промисловість для збільшення виробництва та економічної ефективності. Румунія не була у цьому винятком, позики від таких міжнародних фінансових установ як МВФ будучи спрямовані на будівництво масштабних металургійних і хімічних промислових обєктів.

Максим Бергяну був головою Держкомітету стратегічного планування, установи, яка займалася питаннями економічного планування. У 2002 році він розповів редакторам Центру усної історії Румунського радіомовлення про інвестиції для розвитку промисловості у період з 1965 по 1975 рр: “У цей період був побудований і сталилеварний завод в Тирговіште, був відкритий металургійний завод у Келерашь, розвинувся металургійний комбінат в Хунедоарі, так само були побудовані декілька інших менших заводів та кілька нових доменних печей в Хунедоарі. Так само влада розглядала питання розвитку доменної печі в Решіці для будівництва залізничної колії. Значно розвинулася дротова промисловість в Кипмія Турзій, для виготовлення всіх видів проводів, кабелів, алюмінієвих, мідяних, різноманітних профілів. І ми багато з цих виробів експортували. Це були свого роду “делікатесами” сталеливарної промисловості. І одночасно розвинулася стателиварна промисловість в Оцелул Рошу, Келані і Хунедоарі, так само гігантський комбінат в Галац, який мав виробляти близько 6,8 млн тонн сталі”.

Але інвестиційна політика зустрілася з великими труднощами через занадто бюрократичну державу і відсутність досвіду. Ідеологія і система узагальненої слухняності були серйозними перешкодами на шляху ефективності та фіналізації проектів. Прикладом цьога була металіргійна платформа з Галац. Максим Бергіану: “Працюючи в Держкомітеті стратегічного планування, я зрозумів, що там діється величезна діра і одного дня зібрав разом всіх міністрів, які були повязані з Галацьким заводом, починаючи з енергії, машинобудування, будівельних матеріалів, всіх. На цьому заводі діяла свого роду система командування, туди щомісяця відправлявся заступник премєр-міністра, який разом із будівельниками, виробниками матеріалів, устаткувань, аналізували ситуацію і вирішували, що вони повинні робити в наступному місяці. Ми встановили всі цілі і строки і призначили генеральним директором в Галац товариша Кешу, заступника в Міністерстві металургії. Він мав відповідати за комбінат та дотримання всіх строків. Щоранку о 8 годині він доповідав мені по телефону, і ця ситуація продовжилася так близько вісім місяців”.

Максим Бергіану говорив про організаційні недоліки, які сильно впливали на цілеспрямування інвестицій у промисловості: “Але й ми помилилися, і ми не були так би мовити “майстрами”. Ми занадто дозволили фрагментацію інвестицій. Всі ми були жадібні якнайбільшого числа інвестицій. Це було вже узагальненим захворюванням, особливо в хімії, металургії, машинобудуванні, на що виділилося багато грошей. Найбільша частина коштів їшла на енергетику, металургію, машинобудування та хімію, майже три чверті інвестицій 65 -75 років. І хоча у нас був пятирічний план, і ми могли були почати проектування, нічого не було зроблено. Ми тільки розпорошували гроші. Коли ми підбили підсумки, зрозуміли, що це були мільярди леїв, які не виробляли нічого, імпортоване устаткування деградувалося через те, що нам не вдалося збудувати заводи. Так що тут йшлося про неефективність, особливо протягом перших пяти років у період 65-70 рр. Опісля, на наступний пятирічний план ми встановили деякі драконівські правила, більше не дозволяли почати інвестиції в галузі, якщо не були завершені заводи. Ми виділили гроші на завершення будівництва і введення в експлуатацію”.

Максим Бергіану вважає, однак, що після першої пятирічки, ті які управляли розвитком промислового сектору отримали певний досвід: “Не можна сказати, що вся румунська промисловість була нижче світової промисловості, і що французи або американці не купували від нас вироби високої технології, такі як машини з командним програмуванням, не кажучи вже про хімічні вироби. Чорна металургія була піковою. Чаушеску хотів, щоб наше виробництво чорної металургії можно було порівняти із виробництвом розвинутих країн. Однак, тільки в 71-75 роках ми почали удосконалювати наші вироби і краще використовувати потенціал за рахунок підвищення рівня якості продукції, а це дозволило збільшити ціни на експорт”.

Політика стимулювання румунської промисловості в 1965-1975 роки була амбітнім проектом. На жаль, системні недоліки, які повною мірою проявилися у 1980 роки, але й нафтова криза, яка призвела до підвищення цін на енергоносії, показали слабкості румунської промисловості, яка провалилася, особливо, після 1990 року.

Останні дані, опубліковані Європейським статистичним бюро “Євростат”, свідчать про збільшення промислового виробництва в єврозоні і у всьому Європейському Союз на 0,6% у вересні порівняно з попереднім місяцем. А Румунія є однією з країн, в яких промислове виробництво, зареєструвало найвищі темпи росту.

Точніше вона посідає 5 місце за еволюцію цього показника серед 28 країн-членів ЄС. Обсяг промислового виробництва збільшився на 2,4% в Румунії, яка поступилася лише Хорватії, Чехії, Ірландії та Угорщині.

Ці результати нас радують, але ми не повинні забувати про структурні проблеми, зокрема про залежність промисловості від зовнішніх замовлень, зазначає генеральний секретар Асоціації підприємців Румунії Крістіан Пирван: “Той факт, що Румунія ще має потенціал для зростання експорту є позитивом і радує нас, йдеться про людей, робочі місця. З іншого боку, дуже амбітні і хвалебні заяви повинні бути заспокоєні кількома елементами, які ніхто не обговорює. Одним з цих елементів є торговельний дефіцит, на тлі скорочення імпорту природного газу на 65% порівняно з минулим роком, що свідчить про те, що замість того аби виробляти більше і якісніше, ми імпортуємо. Другим елементом є те, що наш експорт зберігає ту саму, вкрай обмежену структуру. Якщо взяти, наприклад, імпорт-експорт нафтопродуктів, слід зробити більш детальний аналіз того, чому Румунії, країні, яка видобуває нафту, потрібен такий обсяг імпорту. Нарешті, в промисловому секторі, Румунія залишається в значній мірі залежною від іноземних замовлень, тому, існує вразливість, яка може в будь-який момент перетворитися на загрозу.”

Крістіан Пирван зазначає, що факт зосередження зовнішньої торгівлі Румунії на європейських країнах, що вважалося позитивом до кризи, став фактором ризику зараз, коли єврозона, здається, ще не вирішила цілий ряд структурних проблем.

З іншого боку, аналіз Bloomberg відзначає, що, аби утримати дефіцит на рівні до 3% ВВП, встановленому ЄС, румунська влада обмежила витрати, що призвело до зниження прибутковості десятирічних облігацій Румунії з 5,3% до 3,7%. Статистика показує, що в кінці жовтня державний бюджет Румунії мав профіцит, внаслідок чого були виділені додаткові кошти на будівництво дитячих садків, доріг, каналізації. Згідно Bloomberg, ці витрати можуть сприяти прискоренню відновленню румунської економіки