Tag: профспілки

  • 19 січня 2025 року

    19 січня 2025 року

    ПРОФСПІЛКИ – Румунські профспілкові діячі закликають політиків, які перебувають при владі, говорити безпосередньо з народом, оскільки соціальна напруженість є високою і порохова бочка може вибухнути будь-якої миті. З таким попередженням виступила профспілка «Картель Альфа» у своєму комюніке, сигналізуючи про те, що політичні діячі відмовилися від відкритого спілкування з румунами. Бюджетний дефіцит необхідно виправити шляхом поліпшення збирання податків, але уряд відмовляється вживати будь-яких заходів, окрім варіантів, які вже роками довели свою неефективність», – критикує Cartel Alfa.

    ЕКОНОМІКА – Світовий банк погіршив прогноз розвитку румунської економіки в цьому році, головним чином через заходи фіскальної консолідації, нещодавно оголошені урядом. У своєму останньому звіті «Глобальні економічні перспективи» Банк погіршив прогноз зростання економіки Румунії до 2,1% цього року з 3,8%, прогнозованих у червні 2024 року. Крім того, у 2026 році зростання ВВП Румунії очікується на рівні 2,6%, в порівнянні з 3,8%, прогнозованими в червні. З іншого боку, прогнозується, що зростання в Центральній Європі відновиться до 2,8% у 2025 році та 3% у 2026 році завдяки стійкому приватному попиту. Очікується, що зростання експорту в Центральній Європі залишатиметься помірним у зв’язку з повільним розвитком єврозони. Очікується, що інвестиції, особливо в Польщі та Румунії, покращаться завдяки структурним реформам та європейським фондам.

    ЗАЙНЯТІСТЬ – Майже 33.000 робочих місць оголошені роботодавцями вакантними по всій країні – повідомляє Національне агентство зайнятості Румунії. Більшість з них, понад 20.000, призначені для людей без освіти або з початковою чи середньою освітою. Ще 10.000 – для людей, які є випускниками повної середньої освіти, гімназії або професійно-технічних навчальних закладів. Трохи більше 1.900 робочих місць призначені для людей з вищою освітою: інженерів у різних сферах діяльності, програмістів, експертів, спеціалістів з фінансового обліку або ветеринарних лікарів. Роботодавці з Європейської економічної зони також пропонують вакансії через мережу EURES Romania; У Німеччині та Іспанії є 100 робочих місць, а в Австрії, Ірландії та на Мальті ще 27.

    ВИСТАВКА – Днями Румунія представлена ​​на виставці «Зелений тиждень» у Берліні, повідомляє Міністерство сільського господарства. До 26 січня на національному стенді будуть просуватися і пропонуватися для дегустації зразки румунської продукції, зареєстрованої за європейськими схемами якості або в процесі реєстрації, м’ясні вироби та сорти сиру, овочеві та фруктові консерви, хлібобулочні вироби, мед холодного віджиму та олії, сиропи, вина та міцні спиртні напої. Понад 1.400 експонентів з 60 країн світу були присутні на «Зеленому тижні 2024», який відвідало близько 300 000 відвідувачів.

    НАВЧАННЯ – Сотні британських військових машин прямують до Румунії, завантажені на пороми, щоб взяти участь у великих навчаннях НАТО – оголосив лондонський уряд. 2400 британських військовослужбовців на 730 одиницях військової техніки сформують основну бойову групу за підтримки представників п’яти інших країн НАТО, в той час як Велика Британія буде командувати сухопутним компонентом. Нові Сили реагування Альянсу прийшли на зміну Силам реагування НАТО минулого року і мають на меті швидке і ефективне реагування на будь-яку загрозу в умовах миру, кризи або конфлікту.

    МІСТ – Міністерство закордонних справ Бухареста (МЗС) інформує громадян Румунії, які перебувають у сусідній Болгарії, прямують через неї транзитом або мають намір поїхати до неї, що під час проведення робіт з капітального ремонту мосту через Дунай Джурджу – Русе дозволено рух вантажних автомобілів з максимальною шириною 2,55 метра і загальною вагою до 60 тонн. Таким чином, вантажівки (що перевищують зазначений розмір і тоннаж) не зможуть перетнути міст. Ділянка дороги, яка зараз ремонтується, розташована з болгарської сторони мосту, обмежує габарити вантажівок, які можуть перетинати через наявність залізобетонних смуг, – йдеться в прес-релізі Міністерства закордонних справ.

    ПЕРЕМИР’Я – Уряд Ізраїлю назвав імена 33 заручників, яких палестинський ісламістський рух ХАМАС має звільнити під час першого етапу перемир’я, що вступило в силу. На першому етапі в неділю були звільнені три жінки, в тому числі одна з подвійним ізраїльсько-румунським громадянством. Міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен-Гвір подав у відставку на знак протесту проти припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС, пише ізраїльська преса. Партія Бен-Гвіра, яку вважають ультраправою і ультранаціоналістичною, вийде з правлячої коаліції. Після кількох місяців тупикової ситуації у 15-місячній війні в Газі, на початку цього тижня було досягнуто домовленості про припинення вогню. Ізраїльські заручники, утримувані в Газі, будуть звільнені в обмін на 1.904 палестинських ув’язнених в ізраїльських в’язницях. Водночас ізраїльська армія має вивести свої війська з густонаселених районів сектору Газа. Близько 1200 людей загинули і понад 250 були взяті в заручники під час безпрецедентної терористичної атаки коммандос ХАМАСу 7 жовтня 2023 року на півдні Ізраїлю. Ізраїльська армія відповіла широкомасштабним наземним наступом, за яким послідували повітряні удари по позиціях ХАМАС у Секторі Гази, операція, в результаті якої, за даними палестинської влади, загинуло понад 46 000 осіб.

    ТЕНІС – Румунсько-українська пара Габріела Русе/Марта Костюк вийшла до чвертьфіналу жіночого парного розряду Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, першого тенісного турніру Великого шолома цього року, в неділю в Мельбурні, перемігши пару Ханю Го (Китай)/Александра Панова (Росія) з рахунком 7:5, 4:6, 7:6 (10/6). Русе і Костюк вже двічі виходили до півфіналу жіночого парного розряду на турнірах Великого шолома: у Мельбурні в 2023 році і на Ролан Гаррос у 2024 році. У чвертьфіналі вони зіграють з парою Су-Вей Сьє (Тайвань) та Єленою Остапенко (Латвія).

  • Протести профспілок

    Протести профспілок

    Наприкінці минулого тижня працівники
    Механічного заводу та Збройового заводу з Куджіра (центрально-західна частина
    країни) провели акцію протесту, вимагаючи збільшення зарплат. Протест продовжився на цьому тижні, коли понад 700 працівників пройшли
    вулицями міста, між двома компаніями. Вони вимагають кращих умов праці та
    підвищення заробітної плати, яка, за їхніми словами, не вистачає на оплату
    рахунків за електроенергію й тепло. Працівники стверджують, що їхня заробітна
    плата не підвищувалася останні два роки.


    «Багато роботи і мало грошей», -
    сказала працівниця, яка додала, що після понад 40 років роботи вона отримує 1.600 леїв (близько 320 євро). Учасники акції протесту вигукували такі гасла
    як: «Ми не здамося» та «Єдність». Вони стверджують,
    що продовжать акції протесту доти, доки не буде вирішено їхню головну вимогу, а
    саме підвищення зарплати на 30%. У понеділок Рада директорів Куджірського механічного заводу запропонувала працівникам
    підвищення зарплат лише на 6,5%. Представник профспілки Вірджіл Матей заявив,
    що дискусії, які відбулися дотепер з представниками керівництва заводу, та
    отримана пропозиція щодо підвищення зарплат, не задовольнили працівників.

    Куджірський механічний завод виробляє знаряддя різних калібрів, автоматичні
    та напівавтоматичні пістолети калібру 9 мм та аксесуари до них. Завод «Куджір»
    був заснований у 1799 році, під час Габсбурзької імперії, під назвою «Залізна та
    сталева фабрика». У 2004 році компанія розділилася на Куджірський механічний
    завод та Збройовий завод. Останній виробляє напівавтоматичну зброю для полювання та спортивної стрільби, зокрема для американського цивільного ринку. АКМ виробляються у
    військовому сегменті, зокрема для експорту.

    Протести провели також кілька профспілок румунської металургійної промисловості. Працівники ALRO Slatina (південь) та Alum Tulcea (південний
    схід), два підприємства з мажоритарним російським капіталом, провели акцію
    протесту перед будинком уряду. Вони вимагають обмеження ціни на природний газ
    та електроенергію до значення грудня 2020 року принаймні на один рік, а також фінансової
    допомоги компаніям, які скористалися державною допомогою й в минулому. Профспілковці стверджують, що скорочення діяльності ALRO Slatina вже
    спричинило негативні наслідки, які призвели до безробіття понад 12.000 працівників
    інших галузей промисловості. Лідер профспілки «Aluministul» (Алюмініст) Константін
    Попеску заявив, що ALRO Slatina закрила два електролізні цехи, а третій слідує бути закритий, внаслідок чого майже 500 людей залишилися без роботи. Загалом загрожує 40.000 робочим місцям різних горизонтальних галузей, – зазначив
    профспілковий лідер. Він попередив, що існує ризик закриття двох останніх цехів,
    які ще відкриті. На думку Константіна Попеску, уряд повинен сприяти придбанню ALRO
    Slatina енергії за справедливими цінами.

  • Незадоволення профспілок та роботодавців

    Незадоволення профспілок та роботодавців




    З перших днів цього року ряд професійних та соціальних категорій в
    Румунії вийшли на
    вулиці, щоб висловити невдоволення тим, як управляє нинішній правоцентристський уряд, в
    якому домінують ліберали
    з кінця
    2019 року,
    актуальними
    проблемами в
    контексті пандемії Covid-19. Румуни з усієї країни вимагають гідних зарплат,
    справедливих пенсій, якісних державних послуг, справедливого оподаткування або
    правильного застосування законодавства.


    В контексті бурхливих
    політичних дискусій щодо закону про державний
    бюджет
    на поточний рік, профспілкові лідери Федерації
    Санітас пікетували, у понеділок,
    будинок Міністерства
    фінансів. Вони вважають, що менший бюджет на охорону здоров’я в
    пандемічний рік, є не
    лише несправедливістю по
    відношенню до працівників системи, але також глибоко аморальним актом на адресу громадян Румунії.


    Члени профспілки
    стверджують, що охорона здоров’я повинна отримувати 9% ВВП, оскільки румунам
    потрібна державна система, яка може врятувати їх від SARS-CoV-2, лікувати їхні гострі та хронічні захворювання або
    забезпечити їм
    лікування у режимі швидкої допомоги.
    Один з учасників протесту пояснив, чому
    він приїхав з північного заходу країни, з Клужу, до Бухареста: «Несправедливість, яку уряд передбачає у
    зв’язку з бюджетом та інші зменшення надбавок або навіть їх заморожування для різних категорій персоналу. Це нас турбує. Тому що на початку урядування той самий уряд обіцяв, що він не чіпатиметься зарплат працівників сфери охорони здоров’я, що не буде торкатися надбавок».


    Також є велике невдоволення у секторі HoReCa (готелі, ресторани, кав’ярні).
    Роботодавці в галузі туризму вимагають від виконавчого органу виплатити їм компенсації,
    обіцяні ще минулого року, в контексті, коли сектор гостинності зафіксував
    70-відсотковий спад, і продовжувати надавати бюджетникам ваучери на відпочинок,
    які уряд вирішив скасувати цього року.




    Драгош Анастасіу, координатор Коаліції за розвиток Румунії: «Зараз промисловість
    страждає і потребує підтримки головного спів-акціонера кожної компанії, тобто
    румунської держави. З нашої точки зору неприпустимо робити тверді обіцянки, і
    не дотримуватися них».
    І останнє, але не менш важливе: до хору профспілковців,
    глибоко незадоволених економічною та соціальною політикою нинішньої виконавчої
    влади, приєднуються колеги з Національної конфедерації профспілок «Cartel
    Alfa», які до кінця цього місяця
    продовжать вуличні протести, розпочаті 14 січня. Cartel Alfa заявляє, що тягар
    жорсткої економії нестимуть виключно працівники, пенсіонери та вразливі верстви
    населення з низьким рівнем доходу.

  • Профспілки озвучили вимоги до влади

    Профспілки озвучили вимоги до влади








    Ще з перших днів цього року ряд професійних або соціальних категорій вирішили висловити своє
    невдоволення тим, як нинішній правоцентристський уряд управляє проблемами в контексті пандемії Covid-19, що серйозно дестабілізувала економіку Румунії. Зібравшись перед будівлями Адміністрації Президента, Уряду, різних міністерств, повітових префектур або навіть
    політичних партій правлячої
    коаліції, румуни з усієї країни висловлюють
    їхні
    вимоги.




    Cartel Alfa – одна з
    головних профспілок в Румунії – розпочала
    акції протесту 14 січня, і
    планує завершити їх 28 лютого. Для дотримання правил протипандемічної безпеки,
    введених Covid-19, заходи протесту
    будуть
    проведені поетапно і включатимуть,
    крім вуличних акцій протесту, листи, петиції або зустрічі з парламентарями від усіх парламентських
    партій. Основні вимоги – гідна мінімальна зарплата, справедливі пенсії, якісні
    державні послуги, розблокування колективних переговорів, справедливе
    оподаткування та правильне застосування законодавства.




    Лідер Cartel Alfa Богдан Хосу детально розповідає: Працівники бюджетного
    сектору
    незадоволені замороженням
    граничних прав та заробітної плати у
    2021 році, і тим, що уряд не планує збільшити
    до 8%, як це було передбачено, їх заробітню плату, з метою досягнення параметрів закону про оплату
    праці бюджетників.
    Пенсіонери незадоволені тим, що їх пенсії неправильно розраховані. Працівники
    приватного
    сектору невдоволені
    тим, що до цього часу для більше
    третини з них практично
    не була збільшинавалова
    зарплата за
    рахунок перерахування соціальних податків з роботодавця на працівника.




    У листі під назвою Ми всі маємо однакові
    права!, Carte Alfa нагадує правлячим
    партіям (НЛП, СРР-ПЛУС та ДСУР), що політика жорсткої економії,
    встановлена ​​чинним урядом, не була частиною зобов’язань партій, що складають правлячу
    коаліцію, перед громадянами у передвиборчій кампанії, а економічний та
    соціальний контекст та криза у сфері охорони здоров’я, які не виникли після парламентських
    виборів від 6 грудня, не зазнали змін, щоб виправдати раптову зміну ставлення
    та державних політик.




    Профспілкові лідери вважають, що Румунія, подібно всьому світу,
    переживає масштабну кризу в сфері охорони здоров’я та економіки, але кажуть, що
    існує потреба у збалансованій державній політиці, розробленій в результаті
    реальних консультацій із соціальними партнерами, для справедливого розподілу
    зусиль та витрат. За словами віце-прем’єр-міністра Дана Барни (СРР-ПЛУС), частину
    цих вимог можна вирішити в наступний період. Дан Барна написав у Facebook, що є
    також вимоги, які слід розглядати в контексті кризової економіки та бюджету, що
    повинен урахувати дефіцит на рівні 7%
    ВВП.

  • Уряд бере витрати під жорсткий контроль

    Уряд бере витрати під жорсткий контроль


    Передбачувана багатьма оглядачами, бухгалтерська строгість нового
    прем’єр-міністра, колишнього міністра фінансів, ліберала Флоріна Кицу, підтверджується
    заходами, схваленими менш ніж за тиждень після його призначення. Кабінет
    міністрів у середу прийняв термінову постанову, яка передбачає замороження в
    наступному році зарплат державних службовців на нинішньому рівні. Бонуси, компенсації,
    преміальні та надбавки також будуть заморожені на рівні грудня. Рішення
    стосується працівників центральних та місцевих органів державної влади, в тому
    числі чільних державних посадовців.

    Постанова також передбачає, що виплата так
    званих спеціальних пенсій для мерів, що не дотримується принципу внесків, відкладається
    ще на рік. Уряд прийняв ці рішення, щоб втримати витрати під жорстким контролем
    і збільшити інвестиції, пояснив прем’єр-міністр Кицу. Він поставив мету не
    перевищувати у 2021 році поріг бюджетного дефіциту в 7% ВВП, а прийнята термінова
    постанова дозволить заощадити держбюджету майже 18 мільярдів леїв (еквівалент
    понад трьох з половиною мільярдів євро). Нормативно-правовий акт також
    передбачає заходи з підтримки компаній у галузі ГoРeКa та продовжує виплату
    технічне безробіття та підтримку
    роботодавців шляхом повернення їм 41,5% від валової зарплати працівників з
    метою збереження їхніх робочих місць.


    Іншою терміновою
    постановою уряд продовжив на три місяці період, протягом якого позичальники,
    які потерпають від наслідків пандемії COVID-19, можуть звертатися до банку з
    проханням відстрочити погашення кредиту на дев’ять місяців.




    Голова
    Національної ради опозиційної Соціал-демократичної партії Васіле Динку заявляє,
    що команда Кицу здійснює «асоціальне» управління країни. Він каже, що всі
    запевнення, які нинішні урядові партії дали румунам під час передвиборчої
    кампанії, згідно з якими населення не потерпатиме додатково від цієї кризі,
    були лише пустими словами. Незалежно від політичних ігор, профспілки працівників
    у галузі охорони здоров’я заявили уряду, що замороження заробітної плати впливає
    саме на працівників, які перебувають на передовій боротьби з пандемією.




    Працівники
    Міністерства внутрішніх справ також незадоволені замороженням їхніх доходів, а представники профспілки вже надіслали
    письмовий протест міністру Лучану Боде. Судові секретарі, в свою чергу,
    оголосили протести як перед будівлею Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті,
    так і перед багатьма префектурами в регіонах.




    Роздратування
    в суспільстві посилюється нещодавньою заявою Постійного виборчого органу про
    те, що політичні партії вимагатимуть відшкодування витрат, здійснених на
    цьогорічних парламентських виборах, у розмірі близько 167 мільйонів леїв (понад
    30 мільйонів євро), що перевищує майже учетверо витрати на парламентських
    виборів 2016 року. На
    виборах що пройшли цього місяці у Румунії третина електорату не прийшла на
    виборчі дільниці. За опитуванням лише 9% румунів довіряють політичним партіям,
    що робить легітимність партій все більш сумнівною.

  • Протести транспортників

    Протести транспортників

    Румунські перевізники протестують. Впродовж двох днів, в середу та четвер,
    вони виказують своє невдоволення на центральній площі Бухаресту біля будівлі
    уряду. Їхня незадоволеність зрозуміла: на порядку денному заблоковані дві довгоочікувані та обіцяні урядом термінові постанови щодо пасажирських
    перевезень. У середу, на площі перед урядом зібралися члени румунської
    Федерації автоперевізників FORT, які мали претензії щодо правил курсування
    мікроавтобусів та автобусів на повітовому та національному рівнях.


    Наразі чинні контракти з перевізниками втрачають чинність в червні, а для
    участі в наступних тендерах компанії повинні мати нові мікроавтобуси та
    автобуси. Перевізники вимагають звільнити їх від цього зобов’язання. Мета їх
    протесту була досягнута: уряд пообіцяв, що необхідні законодавчі зміни будуть
    впроваджені найближчим часом, можливо, навіть на наступному тижні. Втім, інша
    велика конфедерація місцевих профспілок, що об’єднує румунських авторизованих
    перевізників COTAR, не відмовилася від протесту та повідомила, що
    продовжуватиме й наступного дня – в четвер.


    До того ж конфедерація COTAR об’єднує й водіїв таксі, які вимагають, щоб із
    законів, які регулюють їхню діяльність, було вилучене формулювання повторно, відповідно до якого,
    згідно з чинним законодавством, забороняється санкціонувати водіїв, які
    використовують додатки на мобільних телефонах, коли транспортують людей за
    плату, не маючи при цьому ліцензії. Таке формулювання дозволяє компаніям повіту
    Ільфов, до якого належить й Бухарест, працювати в столиці без дозволу Генеральної
    мерії.


    Також згадуються й компанії Uber та Taxify, які являються серйозними
    конкурентами для класичних таксі-фірм, чиї водії неодноразово опинялися під
    шквалом критики з боку клієнтів щодо умов перевезення або за те, що вимагали
    плату за проїзд в незаконний спосіб. Попри те, що вони з цього приводу
    оправдовувалися, через протести виник серйозний дискомфорт як у Бухаресті, так
    і на національних дорогах.


    Учасники протесту також попередили, що якщо проблеми не будуть вирішені,
    авторизовані автоперевізники організують великий мітинг на наступному тижні.
    Також невдоволені й профспілки щодо діяльності метро. Вони повідомили, що
    приходитимуть до будівлі Міністерства транспорту впродовж двох днів – в четвер
    і в п’ятницю, на годину. Зокрема, вони звинувачують владу в байдужості до
    питань безпеки на деяких прокладках шляхів метро.


    Профспілки нагадали про інцидент, що стався на початку цього року в депо,
    коли два порожні вагони зіскочили з рейок і пояснили, що з 80 потягів компанії Метрорекс,
    таке може відбутися у 13 випадках. Міністр транспорту Резван Кук переконаний в
    тому, що поїзди метро не мають проблем й, по суті, протести пов’язані з комерційними
    інтересами. Досі діяльністю метро опікується профспілка Metrorex й вони мають
    проходити через прозору процедуру тендерів.

  • Від реформи правосуддя до накладення арешту на майно

    Від реформи правосуддя до накладення арешту на майно








    Соціал-демократична партія, головна сила чинної правлячої
    більшості в Румунії, будь-якою
    ціною намагається обговорити
    в парламенті, в терміновому порядку три важливі
    законопроекти: Про статус
    суддів і прокурорів, Про Вищу раду правосуддя та Про судоустрій.

    Серед тих, хто стверджує, що на сьогодні немає
    ніяких підстав для такого поспіху і яких дуже
    багато, налічується й головний
    прокурор Національного
    антикорупційного директорату
    Лаура Кодруца Кьовеші, яка скаржиться на відсутність
    прозорості у процесі розробки нових
    законів про внесення змін в систему
    правосуддя.

    Лаура Кодруца Кьовеші: Жоден румунський суддя чи прокурор не заперечує
    наявність певних проблем, які мають бути усунені в цих трьох законах:
    проблеми пов’язані з кар’єрою суддів і прокурорів, з просуванням по кар’єрі, інші проблеми. Але всі судді та прокурори піддали гострій критиці спосіб в
    який у парламенті намагаються прийняти ці зміни, в умовах повної відсутності
    прозорості, без будь-яких обговорень. Спостерігається спроба збільшити вплив
    Міністра юстиції на діяльність прокурорів, що серйозно вплине на незалежність прокурорів
    і не тільки, тобто опосередковано – на незалежність суддів.




    Рішення про прискорення процесу внесення змін до
    законів, що регулюють сферу правосуддя було прийнято минулого тижня на
    неформальній зустрічі лідерів СДП, за підсумками якої була
    прийнята резолюція проти так званої незаконної
    паралельної держави, яка, на
    думку соціал-демократів, намагається обезголовити законну політичну владу
    країни. Однією з жертв цієї паралельної держави, на думку окремих політиків правлячої більшості, є лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня.

    У вівторок національне
    антикорупційне управління наклало арешт на всі його активи та рахунки, з метою
    відшкодування шкоди в розмірі понад 27 мільйонів євро у кримінальному провадженні за фактами створення організованої злочинної
    групи та зловживання службовим
    становищем з метою привласнення коштів з європейських фондів, виділених на ремонт доріг повітового значення, коли Драгня був головою Телеорманської повітової ради.




    Вважаючи себе жертвою брудної політичної кампанії Лівіу Драгня
    днями заявив: Я був мішенню для нападів кожного разу, коли
    Соціал-демократична партія намагалася зробити щось важливе для Румунії. Тепер
    мене використовують, щоб перешкодити внесенню змін до системи правосуддя. Хто?
    Люди, які ховаються.





    Лідери правлячої коаліції борються з примарою
    паралельної держави, яку самі винайшли. Вони, у дійсності, живуть в
    паралельній реальності! – стверджують ті, хто заперечує дії
    Соціал-демократичної партії та її партнера по коаліції – Альянсу лібералів і
    демократів. А їх кількість зросте, оскільки Національний профспілковий блок
    вирішив приєднатися до акцій громадянського суспільства.

    Лідер
    профспілковців Думітру Костін заявив:
    Виконавче бюро конфедерації прийняло рішення приєднатися до протестів
    громадянського суспільства проти суперечливих змін у сфері правосуддя. Таким
    чином, відтепер Національний профспілковий блок візьме участь у всіх акція
    протесту, організованих структурами громадянського суспільства в Бухаресті та
    інших містах Румунії, тому що справедливе вирішення проблем правосуддя буде
    корисним для всіх громадян Румунії.

    Національний профспілковий блок вже
    оголосив про проведення масштабних протестів 12 грудня в Бухаресті.

  • Громадське обговорення зарплат у державному секторі

    Громадське обговорення зарплат у державному секторі


    Міністерство
    праці у вівторок винесло на громадське обговорення проект Термінового
    розпорядження «Про оплату праці працівників бюджетних установ Румунії». Основні
    зміни стосуються повної реструктуризації системи оплати праці в сфері охорони
    здоров’я й освіти та запровадження системи преміальних доплат на основі ефективності
    роботи працівників цих двох сфер починаючи з 1 січня 2017 року.


    Проект
    нормативно-правового акту передбачає,
    так само, усунення різниці у зарплатах осіб,
    які займають однакові посади в тій самій установі шляхом підвищення заробітку
    до максимального рівня для всіх груп споріднених професій. Прем’єр-міністр Дачіан
    Чолош заявив, що проект спрямований на усунення ряду несправедливих критеріїв у
    системі, з наголосом на сфері охорони здоров’я, але не всіх, тому що уряд
    змушений вписатися в чинні бюджетні обмеження.


    За словами
    міністра праці Драгоша Пислару у результаті впровадження цих положень більше 1,2 мільйони людей отримають більшу заробітну плату і, звичайно, нікому не буде
    знижено зарплатню. Драгош Пислару: «Ми підрахували, цифра за цифрою, що нові
    зарплати, наприклад в системі охорони здоров’я, будуть більшими ніж максимальна
    зарплата на сьогодні. А інший тип корекції стосується вирівнювання всіх зарплат
    в тій самій установі до максимального окладу зараз. Таким чином немає жодних підозр щодо можливого зниження якоїсь зарплатні.»



    У відповідь,
    президент Національного профспілкового блоку Думітру Костін стверджує, що
    тільки 400 тисяч працівників державного сектора отримають підвищені заробітні
    плати, а решта 800 тисяч ні. Проект про оплату праці осіб, оплачуваних з державних
    фондів викликав невдоволення профспілок, особливо в галузі освіти, які стверджують,
    що він вирішує тільки проблеми в сфері охорони здоров’я і центральних органів
    виконавчої влади.


    Антон Хадер,
    президент Федерації профспілок освіти «Alma Mater»: «Ми маємо справу із залатуванням. Що
    стосується освіти, то тут латки навіть не пришиваються на потрібному місці і не
    покривають навіть соту частину того, що нам потрібно в системі.»



    Профспілки працівників
    в органах місцевого
    самоврядування погрожують страйком і збираються бойкотувати
    місцеві вибори. Помпіліу Буздуга, віце-президент Національної федерації
    профспілок місцевої адміністрації: «Не є нормальним, коли сім міністерств
    отримують 70% підвищення заробітної плати, а органи місцевого самоврядування не
    отримують жодного підвищення.»



    Державному бюджету нові зміни в системі оплати праці
    бюджетників обійдеться в майже 2,3 млрд леїв, з яких 1,2 мільярда леїв буде
    виділено для усунення нерівності, і 1,022 млрд леїв – для проведення реформи в
    сфері охорони здоров’я.

  • 24 -30 квітня 2016 року

    24 -30 квітня 2016 року

    Місцеві вибори в Румунії

    У Румунії, до 1 травня можуть бути оскаржені кандидатури для місцевих виборів від 5 червня. Термін, за яким політичні партії, виборчі союзи, організації національних меншин і незалежні кандидати могли подати свої кандидатури для місцевих виборів сплив у вівторок. Виборча кампанія розпочнеться 6 травня і завершиться 4 червня, за день до виборів. Візьмуть участь у місцевих виборах відомі політичні партії як СДП, НЛП ДСУР, Альянс лібералів і демократів, Національний союз за прогрес Румунії, Партія Народний рух, і багато новостворених партій, враховуючи, що, відповідно до законодавства про партії, з 2015 року партія може бути створена 3 осіб. Це вже втретє у післяреволюційний період, коли технократичний уряд організує вибори в Румунії, після урядів очолених Теодором Столожаном в період 1991-1992 та Мугуром Ісереску, в період 1999-2000 рр.

    У Міністерстві праці мали місце переговори з профспілками

    У Міністерстві праці мали місце на цьому тижні переговори з профспілками на тему нового термінового розпорядження про заробітну плату в бюджетній сфері. Новий міністр праці Драгош Пислару заявив, що працюється над декількома версіями документа, чий основний принцип полягає в усуненні дисбалансів в цій системі. Представники основних профспілок вимагали, щоб всі зарплати в державному секторі були підвищенні, не лише найнижчі, як планує уряд та попередили, що, в іншому випадку, вони будуть організовувати акції протесту. Нове термінове розпорядження про заробітну плату в державному секторі може буде розроблене спільно з соціальними партнерами, до 15 травня, сказав міністр праці Драгош Пислару. Проект буде протягом двох тижнів винесений на всенародне обговорення, після чого може бути прийнятий Урядом, 1 червня. Це крайній термін, за шість місяців до проведення парламентських виборів в Румунії, до коли, згідно закону може бути прийняте термінове розпорядження.

    Августін Лазер став новим Головним прокурором Румунії

    Президент Румунії Клаус Йоханніс підписав указ про призначення Аугустіна Лазера на посаду Генерального прокурора Румунії. Схвалена раніше Вищою радою суддів та прокурорів пропозиція була направлена Президенту Румунії міністром юстиції Ралукою Пруне. Серед пріоритетів Аугустіна Лазера налічуються: боротьба зі злочинністю, з корупцією, збільшення досліджень щодо відмивання грошей та усунення від сплати податків, але ті, що стосуються злочинів проти людяності та справа про антикомуністичну Революцію від 1989 року.

    Прокуратура направила до суду справу Колектив

    Через півроку від пожежі, Генеральна Прокуратура Румунії направила до суду обвинувачення проти шістьох осіб, в тому числі проти трьох власників клубу. Прокурори Генеральної прокуратури Румунії звинувачують їх у скоєнні кількох злочинів: вбивство через необережність, нанесення тілесних ушкоджень і порушення правил безпеки на робочому місці. У справі прокурори вимагають притягнути до кримінальної відповідальності і трьох представників компанії з організації піротехнічного шоу, зокрема власницю, директора і працівника, який встановив піротехніку в клубі. У ході розслідування було виявлено, що під час напередодні проведеного ремонту в клубі не використовувалися вогнестійкі матеріали, а вогнегасники були прострочені. За даними прокуратури температура горіння сягнула 900 градусів за Цельсієм! 64 людини загинули і понад 100 отримали поранення в результаті трагедії від 30 жовтня.

    Два американські літаки прибули до Румунії

    Найсучасніші винищувачі в світі, які вважаються непереможними в повітряному бою, вперше прибули до Південно-Східної Європи, на румунську авіабазу Міхаїл Когелнічану в регіоні Чорного Моря в рамках операції «Atlantic Resolve». Ця операція була ініційована США після виникнення конфлікту в Україні в 2014 році, з метою захисту держав східного флангу НАТО. Йде мова про два літаки F-22 «Raptor», багатоцільові винищувачі п’ятого покоління виробництва США, невидимі для радарів, швидкість яких вдвічі перевищує швидкість звуку. Вартість одного винищувача F-22 оцінюється у майже 143 мільйони доларів, а дальність польоту 3000 км, здатний для боротьби з винищувачами супротивника, а також здатний здійснювати наземні атаки, розвідку і радіоелектронну боротьбу. Перебуваючи з візитом в Бухаресті, де зустрівся з Президентом Клаусом Йоханніса та міністром оборони Міхнею Мотоком, заступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу оцінив активну роль Румунії в рамках НАТО, відмітивши сильну участь румунських збройних сил в зусиллях щодо запобігання та боротьби з ризиками та викликами безпеки. Того ж дня, коли прибули до Румунії два американські винищувачі F-22, Президент США Барак Обама, у Гановері (Німеччині), наголосив, що держави-члени НАТО мають підтримати своїх «союзників на першій лінії фронту», а саме: Румунію, Польщу, а також країни Балтії», які найбільш схильні на загрозу з боку Росії.

  • Відставка міністра праці

    Відставка міністра праці








    Ана Костя написала заяву про відставку з посади міністра праці, а
    прем’єр-міністр Дачіан Чолош її підписав. Таке рішення вона прийняла на тлі
    невдоволення профспілок державного сектора текстом проекту постанови про
    заробітну плату в бюджетній сфері, в результаті чого Ана Костя відкликала свою
    підтримку документа.

    Лідери профспілок стверджують, що цей нормативно-правовий
    акт призведе до збільшення розриву між державними службовцями з високими та низькими доходами. Згідно із
    законопроектом, зарплата вчителів мала б зменшитися, в той час як підвищення
    заробітної плати в сфері охорони здоров’я було б вкрай незначним, – кажуть
    представники профспілок.




    Голова Національного профспілкового блоку Думітру Костін заявив, що Ана Костя могла б багато чого зробити в
    міністерстві праці, але їй не дали. Думітру Костін: Ми сподівалися, що вона зробить
    багато гарних справ на посаді міністра праці. Однак констатували, що
    мало-помалу в неї забрали деякі повноваження, які були дуже важливими, як
    наприклад розробка цього законопроекту про оплату праці в державному
    секторі. Я дізнався, що майже два місяці тому, ця відповідальність була
    перекладена на Генеральний секретаріат Уряду. З іншого боку, коли я зажадав від
    пані міністра відкликати цей проект, вона сказала, що подасть у відставку, якщо
    проект не буде відкликаний. Для мене більш ніж очевидно, що не вона є розробником
    цього проекту і, що вона була змушена його прийняти. Урешті-решт вона поступила
    правильно подавши у відставку – могла б зробити багато добрих справ, але їй не
    дали.





    Колишній міністр праці, заступник голови Соціал-демократичної партії Рована
    Плумб зазначила, що відставка Ани Кості лише відкладає врегулювання дисбалансів
    у системі оплати праці в державному секторі. З іншого боку співголова
    Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу вважає природним рішення міністра про відставку, тому що своїми діями
    вона завдала шкоди іміджу уряду. Тим часом, прем’єр-міністр Дачіан Чолош
    заявив, що уряд продовжить наступного тижня переговори зі своїми соціальними
    партнерами довкола оплати праці в державному секторі для знайдення прийнятного
    для них рішення, але яке б було здійсненним з бюджетного та правового поглядів.




    Речник кабінету міністрів Дан Сучу заявив, що переговори про збільшення
    заробітної плати в державному секторі, повинні враховувати наявні фінансові
    ресурси. Цей уряд успадкував бюджет на 2016 рік, розроблений колишнім кабінетом міністрів. У відповідному бюджеті
    не передбачено ніяких додаткових ресурсів, які б дозволили підвищення
    заробітної плати. Якщо досягнемо домовленості з профспілками, ми спробуємо знайти
    додаткові джерела. Після повторного аналізу структури бюджету, побачимо чи є в
    нас додаткові джерела для фінансування внесення будь-яких змін до бюджету.





    У прес-релізі міністерства праці Румунії, поширеному в четвер зазначається,
    що в дійсності було розроблено щонайменше десять варіантів закону про оплату
    праці в державному секторі. Але через брак коштів, був обраний варіант його
    прийняття в терміновому порядку, що мало б спростити втілення в життя положень
    нового нормативно-правового акту.

  • Профспілки в часи комунізму

    Профспілки в часи комунізму




    Комуністична партія
    Румунії, спираючись на пряму підтримку Червоної Армії, захопила владу через ряд
    інститутів і механізмів. Одним з цих механізмів був профспілковий рух. До
    війни, профспілки були справжніми об’єднаннями, що представляли інтереси
    працівників у відносинах з роботодавцями. Звичайно румунські профспілки були
    сформовані людьми з соціалістичними симпатіями, як було скрізь в Європі, але це
    не впливало на їхнє справжнє призначення.




    Після 1945 року все змінилося, відповідно
    змінилася суть і роль профспілок. Ленін вважав профспілки, «приводним
    ременем» політики партії, а їх основна роль полягала в доведені рішень партії до «народних мас». Простіше кажучи, профспілка перекладала для простих
    людей, які були політично необізнаними, те, чого від них чекає єдина партія.
    Профспілки опинилися під повним контролем партії, яка надала ім всі переваги
    для працівників, що можна було контролювати. Про взаємозв’язок партії з
    профспілками були численні жарти, які відображали справжній стан справ. Один з
    них, наприклад, звучав так «Профспілка як бабуся, вона говорить, вона чує». Другий жарт був більш гострим: «Партійні
    товариші їдять і не платять, в той час як профспілкові товариші, платять і не
    їдять.»

    Влад Нісіпяну був партійним діячем і працював у профспілковому русі. В
    інтерв’ю Центру усної історії Румунського радіо, записаному в 1999 році, він
    розповів про відносини між партією і профспілками. «На початку, партія була
    чисельно невеликою, і якщо
    працівник не був під контролем партії, він був під
    контролем профспілок. Кожен член мав платити внески і отримував профспілкові
    завдання. У певних повітах у великих
    місцевостях профспілки мали більший вплив
    аніж партія. Голова спілки був членом Політбюро, голова міської філії партії
    був членом міськради, голова парторганізацїі фабрики був членом керівництва
    фабрики. Таким чином, все було взаємозв’язаним. Не будь-хто міг очолити
    профспілки. Деякі профспілки мали й повноваження, надані їм партією, наприклад, приймали рішення кому виділяти квартиру. Іноді партія не могла
    звільнити працівника з роботи, якщо з цим не були згодні профспілки.
    Вони направляли на курси підвищення кваліфікації, надавали фінансову допомогу,
    путівки в санаторій тощо. Від
    профспілок залежали просування по роботі, розмір преміальних, тощо.. тобто профспілки були
    справжньою силою.»




    Обов’язкове членство в професійних спілках
    означало, з одного боку, управління масами робітників, але й доходи від
    членських зборів. З часом, румунські профспілки отримали вражаючу інфраструктуру.
    Розповідає Влад Нісіпяну. «Профспілки мали величезні гроші, оскільки членські
    внески становили 1 або 2% від зарплати і було 6-7 млн ​​членів профспілок по
    всій країні, можете собі уявити, які це були гроші! Було неможливо все
    витратити. Тоді профспілки жили дуже добре. Мені було вигідно бути членом
    профспілки, тому що таким чином не був надто партійно заангажованим. Я був
    членом відділу міжнародних відносин профспілок і мені це дуже подобалось. Я
    розмовляв з поляками, чехами, болгарами, всі ми говорили російською мовою, якою
    я добре володів. Я кілька разів був у Москві, входив до складу делегації до
    Болгарії, до Варшави, їхав у Чехію, тобто у всі країни соціалістичного табору.
    У 1963 році мене відрядили й в Корею. У профспілках можна було займатися журналістською
    діяльністю, зокрема в газеті «Труд». Профспілковий рух було величезною силою,
    але він використовувався в партійних цілях.»




    Румунські профспілки проводили й з’їзди, на які
    запрошували комуністичних активістів з інших країн, в тому числі із Заходу.
    Влад Нісіпяну пригадав один випадок з молодою комуністкою із Чилі. «Ми
    запрошували на з’їзди учасників з інших країн, в тому числі із
    західноєвропейських капіталістичних країн. Пам’ятаю, як одного разу на з’їзд
    прийшла красива дівчина, журналістка та профспілкова активістка з
    латиноамериканської країни – Чилі. Там вона не могла сказати, що летить в
    комуністичну країну і подала на візу до Іспанії або Франції. Звідти вона
    прилетіла до нас. Але сталося так, що на наступний день її ім’я з’явилося в
    газеті. Я спробував зняти текст з друку, щоб не згадувати її ім’я, але
    з’явилися фотографії. Потім була ще одна проблема. В аеропорту на гостей чекали
    наші працівники, вітали їх і забирали всіх до готелю. Вони побачили, що дівчині
    в паспорт поклали румунський штамп. Що робити жінці з цим паспортом? Вдома її
    могли заарештувати за те, що вона самовільно полетіла в комуністичну країну?
    Вона була приємною, симпатичною людиною, мені стало її шкода і вирішив
    допомогти їй вийти з цієї ситуації. Я порадив їй, після того як літак перетне
    океан, викинути паспорт в туалет і заплатити штраф у розмірі 5 доларів. Так
    вона могла позбутися румунського штампа в паспорті, відповідно уникнути проблем
    у себе вдома.»




    Румунські профспілки діяли при комунізмі як всі
    інші структури в державі і суспільстві. Хоча профспілки мали численні важелі
    впливу, який вони здійснювали відносно слухняно у відносинах з партійним
    керівництвом та в умовах повного контролю над працівниками всіх рівнів,
    переважна більшість румунів усвідомлювала, що вони є інструментом режиму, а не
    об’єднанням, яке б дійсно захищало інтереси працівників.