Tag: процентна ставка

  • Підвищення процентної ставки монетарної політики

    Підвищення процентної ставки монетарної політики




    У вівторок
    Національний банк Румунії прийняв кілька важливих рішень. Перше стосується
    підвищення процентної ставки за грошово-кредитною політикою до 6,75% річних із
    6,25%. Румунський Нацбанк також збільшив процентну ставку щодо кредитування, а
    таксамо процентну ставку за депозитами. Центробанк
    також ухвалив рішення зберегти жорсткий контроль над ліквідністю на грошовому
    ринку та зберегти поточні рівні обов’язкових мінімальних резервних ставок за
    зобов’язаннями кредитних установ у леях та в
    іноземній валюті.




    На початку цього року ключова процентна
    ставка була на рівні 2% річних. Її підвищення пояснюється тим, що електроенергія і продукти
    харчування, що продовжують дорожчати, підняли інфляцію у вересні майже до 16%, що вище прогнозованого рівня, йдеться в повідомленні Центробанку. Очікується, що інфляція продовжить
    зростати до кінця цього року, потім передбачається, що вона увійде на траєкторю
    поступового зниження. Лише у першому півріччі 2024 року вона опуститься нижче 10%, прогнозують експерти
    Національного банку Румунії.




    Центробанк підвищив процентну ставку
    монетарної політики на 0,5 процентного пункту, враховуючи зростання інфляції та
    регіональний контекст, вважає економічний аналітик Костянтин Рудніцький: Думаю, що було враховано і ситуацію в Центральній та
    Східній Європі. Багато центральних банків у сусідніх державах вже підвищили
    процентну ставку більше, ніж у Румунії, і, звичайно, якщо процентна ставка вища
    то й та національна валюта є привабливішою. Йдеться про Польщу, Угорщину і,
    звичайно ж, не можна нехтувати і глобальним контекстом. Зрозуміло, що неможливо
    залишатися осторонь цієї гри, коли процентні ставки зростають у всьому світі,
    від США до єврозони, тож Національний банк Румунії також приєднується до цієї
    тенденції, і, очевидно, це нормально.


    З іншого боку,
    на думку Рудніцького, є й хороша новина, а саме те, що нове
    підвищення ключової процентної ставки не матиме серйозних ефектів щодо
    процентних ставок на міжбанківському ринку, які вже перевищують рівень,
    оголошений НБР. Костянтин Рудніцький вважає, що
    нинішня тенденція підвищення процентних ставок спрямована проти людей або
    компаній, які мають кредити або хочуть взяти позику. Еволюція інфляції позначена високою
    невизначеністю, пов’язаною зі схемами обмеження цін та
    компенсації цін на енергоносії та паливо, ескалацією війни в Україні та
    пов’язаними з цим все суворішими санкціями.




    До рівняння
    інфляції також входить, за словами представників Національного банку, рівень
    освоєння європейських фондів, особливо з Національного плану відновлення та
    стійкості, і фіскальна політика, на тлі процедури надмірного дефіциту та
    загальної тенденції до зростання вартості фінансування. У своїх оцінках
    Центральний банк підтверджує зростання, значно вище ніж очікувалося, економічної
    діяльності в Румунії у другому кварталі цього року, але вказує на
    квазістагнацію в останні два квартали 2022 року.

  • НБР про інфляцію

    НБР про інфляцію

    Національний банк Румунії вирішив підвищити процентну ставку монетарної політики на один процентний пункт до 4,75%, бажаючи зберегти твердий контроль над ліквідністю на грошовому ринку та щоб зберегти поточний рівень мінімальних обов’язкових резервів за зобов’язаннями в леях і у валюті кредитних установ. Аналітики не очікували цього кроку центрального банку, деякі бачили менший ріст ключових процентних ставок, оскільки на початку року вони були нижче 2%.

    Голова Мугур Ісереску пообіцяв, що НБР використовуватиме всі доступні інструменти для збереження ліквідності під контролем. Він пояснив, що інфляція продовжуватиме зростати до середини цього кварталу, хоча й меншими темпами. Це перевищує травневі прогнози фахівців, в основному через зростання цін більше ніж очікувалося.

    Мугур Ісереску: «Вирішальними для такого погіршення прогнозу інфляції є більш висока динаміка, на яку очікують у найближчі місяці, цін на паливо, природний газ та електроенергію, навіть у контексті застосування схем підтримки та прояву базових ефектів, а також підвищення цін на оброблені харчові продукти, в основному під впливом більш сильного зростання котирувань сирої нафти, енергоносіїв і агропродовольчих товарів на тлі війни в Україні та санкцій введених проти Росії. Додаткові інфляційні ефекти очікуються в сегменті регульованих цін, у тому числі внаслідок подорожчання квитків на залізничні перевезення, а також у сегменті тютюнових виробів через підвищення специфічного акцизу».

    За цих умов НБР підвищив ключові процентні ставки, намагаючись стримати зростання цін. Мугур Ісереску пояснив, що в поточному контексті центральні банки повинні знайти рівновагу між боротьбою з інфляцією та ризиком ведення економік у стан рецесії. На його думку, життєво важливо, щоб ресурси, представлені європейськими фондами, що доступні Румунії, були би максимально використані, в тому числі ті, що зумовлені впровадженням реформ.

    Довідкова процентна ставка є дуже важливою, оскільки її широко використовують приватні особи, компанії, банки та інші організації в усій економічній системі. Наприклад, банки використовують їх при кредитуванні клієнтів, фізичних осіб або компаній. Вартість кредиту зростає, якщо базова процентна ставка підвищується, і зменшується, якщо вона знижується. У Румунії ключова процентна ставка зросла, і це сильний удар для тих, хто має кредити в леях.

    Таким чином, в результаті рішення НБР постраждають всі ті, хто взяв позику під змінний відсоток. Але є й рішення. Фахівці рекомендують їм рефінансувати позики та обирати кредити з фіксованою відсотковою ставкою. З іншого боку, рівень інфляції в травні досяг 14,5%, і аналітики попереджають, що наступний період буде для румунів сумним через підвищення цін на продукти та послуги.

  • Рекордне зростання румунської економіки

    Рекордне зростання румунської економіки








    За перші три місяці цього року економіка Румунії зросла
    на 5%, відповідно до попередніх оцінок, опублікованих в четвер Національним
    інститутом статистики. На відміну від останніх трьох місяців минулого року,
    теперішнє зростання становить 1,3%. Євростат, європейське бюро статистики
    підтверджує позитивну еволюцію. Інститут говорить про зростання економіки
    Румунії в період із січня по березень 2019 року на 5,1%. Румунію випереджає
    лише Угорщина, 5,2%, а за нею слідує Польща – з показником в 4,6%.


    Згідно з програмою розвитку на 2019-2022, опублікованою Міністерством
    фінансів, в поточному році очікується економічне зростання на рівні 5,5%,
    внаслідок зростання внутрішнього попиту та зниження експорту. Тиждень тому
    Європейська Комісія переглянула свою оцінку щодо темпів зростання румунської
    економіки, зменшивши її до 3,3% враховуючи, що у січні європейські чиновники
    прогнозували зростання ВВП на рівні 3,8%. Крім того, на початку квітня
    Міжнародний валютний фонд переглянув у бік зниження темпи зростання економіки з
    3,4% до 3,1%, у 2019 році.


    У свою чергу, Європейський банк реконструкції та розвитку
    8 травня оприлюднив оцінку, що румунська економіка в цьому році продемонструє
    зростання на рівні 3,2%, всупереч прогнозу в листопаді, коли очікувалося
    зростання на рівні 3,6%. З іншого боку, голова Національного банку Румунії
    Мугур Ісереску повідомив, що в березні рівень інфляції зріс до 3,5%, що вище
    ніж очікувалося й цей показник продовжує рости. Він пояснив, що серед факторів,
    що викликають зростання інфляції в Румунії, є подорожчання цін на овочі,
    фрукти, паливо та тютюн, а також підвищення зарплат й податку для
    телекомунікаційних компаній внаслідок прийняття спірної Постанови №114.


    Керівник Нацбанку Румунії також згадав і про
    щоквартальний критерій для споживчого кредитування, який має на меті зменшити
    ставки, що сплачують румуни. Індекс замінює ставку на міжбанківському рівні, в
    якій включена формула для розрахунку процентних ставок за кредитами, наданими в
    румунських леях й показник, встановлений відповідно до залучених позикових
    ставок. Мугур Ісареску: «Невизначеність та ризики, пов’язані з прогнозом
    інфляції, пов’язані з впливом набору фіскальних та бюджетних заходів поточного
    року, у тому числі тих, що розповсюджуються на банківські активи і новий індекс
    ставки кредитування та механізм трансмісії грошово-кредитної політики. Значна
    невизначеність та ризики пов’язані з проведенням податкової й дохідної політик
    та умов на ринку праці. Залишається також занепокоєння щодо дефіциту поточного
    рахунку».

    Голова Національного банку Румунії також зазначив, що тенденція на
    банківському ринку в країні здебільшого полягає в наданні кредитів у леях з
    фіксованою процентною ставкою.