Radio România Internațional

Tag: процентні ставки

  • Квартальний звіт про інфляцію

    Квартальний звіт про інфляцію


    У
    травні 2022 року, Національний банк Румунії
    прогнозував
    інфляцію на
    рівні 12,5%
    вкінці
    цього року та 6,7% на кінець наступного
    року, а
    через три місяці оцінки вказували
    на зростання цього
    показника до
    13,9% на кінець року та 7,5% на кінець 2023
    року. Зараз центральний банк знову
    прогнозує
    цифри у
    бік зростання,
    підвищивши прогноз інфляції до 16,3% на
    кінець цього року та до 11,2% на кінець
    майбутнього року, оцінивши
    що лише
    у вересні 2024 року інфляція знизиться
    приблизно до 4%.

    Темпи
    зростання цін сповільнилися
    від місяця до місяця, кажуть спеціалісти
    НБР,
    але надалі
    будуть
    значні різниці
    порівняно з аналогічними періодами
    минулого року, а зниження інфляції
    відбуватиметься по
    мірі зменшення тиску
    факторів, які зумовили зростання цін.
    Відповідно до квартального звіту про
    інфляцію, опублікованого в понеділок
    НБР,
    цей сценарій позначений багатьма
    ризиками, найважливішими з яких є
    наслідки війни в Україні або зміни цін
    на сировину та товари, особливо на
    енергоносії та продовольство.

    Голова НБР Мугур Ісереску: «Щодо наслідків війни
    в Україні ми прийняли
    позицію, скажімо, трохи позитивну, не
    оптимістичну. Ці
    наслідки будуть
    поступово поглинуті,
    масового погіршення ми не вбачаємо.
    Щодо цін на сировину, то у нас є дані,
    які свідчать про певну стабілізацію
    котирувань. Ми вбачаємо поступове зникнення
    паузи блокування глобальних ланцюжків доданої вартості,
    щодо
    епідеміологічної
    ситуації – у нас немає даних, які підтверджували
    би зростання
    інфекцій COVID, а
    комбінація макроекономічних
    політик є позитивною. Ми наразі добре
    працюємо
    з
    урядом і вбачаємо
    продовження нормалізації монетарної
    політики».

    Мугур
    Ісереску також уточнив, що підвищення
    ключових процентних ставок НБР було на
    рівні
    підвищення процентних ставок центральних
    банків регіону. Процентні ставки в
    Румунії не дуже високі порівняно з
    іншими країнами, лей є однією з
    найстабільніших валют у регіоні, пояснив
    керівник НБР, тому що якби й
    знецінення
    національної валюти спричинило
    інфляційний тиск, то
    ситуація
    зростання цін мала б бути
    набагато складнішою, як
    це сталося у випадку з Угорщиною.
    У Румунії процентні
    ставки зросли поступово,
    НБР бажаючи надати
    час тим, хто має кредити в леях, аби
    звикнути до нових рівнів процентних
    ставок і до
    того
    факту, що період негативних або дуже
    низьких процентних
    ставок минув, також сказав Мугур Ісереску.

    Водночас
    він висловив упевненість, що
    наступного року економіка Румунії
    зафіксує лише уповільнення зростання,
    а не технічну рецесію – зниження
    валового внутрішнього продукту протягом
    двох кварталів поспіль, але цей
    розвиток подій залежить,
    головним чином, від здатності
    уряду залучити
    європейські кошти.

  • Подорожчання кредитів та пального під увагою влади

    Подорожчання кредитів та пального під увагою влади



    Вперше
    за останні дев’ять років тримісячний
    індекс ROBOR перевищив 5%-ий поріг і хвилює
    румунів,
    які змушені переказувати
    щомісячні
    платежі
    за споживчими кредитами зі змінними
    процентними ставками. Зростання значне
    – рік тому цей показник становив 1,59%, а
    на початку січня поточного
    року зріс до 3,01%.
    Індекс ROBOR за півроку також становить
    понад 5 відсотків, відповідно до нього
    встановлюються ставки за кредитами на
    нерухомість. Зберігаючи
    тенденцією до зростання він зараз утричі
    вищий, ніж рік тому, коли становив 1,68%,
    тоді як 3 січня поточного
    року
    був розрахований на рівні 3,14%.




    На
    еволюцію цих
    двох
    індексів, що відображають
    рівень кредитування комерційних банків
    один одному, впливають декілька факторів,
    наприклад монетарна політика Національного
    банку, інфляція та фіскальна політика.
    А за оцінками аналітиків, індекс ROBOR
    продовжить зростати разом з інфляцією.
    Намагаючись знизити його
    рівень, НБР з початку року неодноразово
    підвищив
    процентну ставку монетарної політики,
    яка є основою для розрахунку процентних
    ставок за кредитами комерційних банків.






    Ситуація
    складна для тих, хто має заборгованості,
    і рішенням для людей з кредитами,
    залежними від ROBOR, може стати рефінансування,
    рекомендують фахівці,
    які кажуть, що знайдуться банки, які
    пропонували
    би
    кредити з фіксованою процентною ставкою
    менше 5%.




    Про
    підвищення цін йдеться
    і у випадку зпальним,ціна
    якого подорожчала на тлівійни
    в сусідній Україні. Рада з конкуренції
    все ще розслідує раптове підвищення
    цін 9 березня, коли почалася паніка після
    того, як на АЗС на північному заході
    країни за літр пального румуни
    повинні були вийняти з кишені 11
    леїв (близько 2 євро). На АЗС по всій
    країні швидко утворилися черги, люди
    боялися, що наступного дня ціни можуть
    зрости, а запаси пального вичерпатимуться.






    Беручи
    участь
    на слуханнях у Парламенті
    щодо діяльності Ради з конкуренції,
    головацієї
    установи
    Богдан Кіріцою
    уточнив, що керована
    ним установа продовжує
    моніторинг на
    ринку палева: В регіоні є нестабільність,
    але окрім цієї нестабільності, з якою
    ми повинні змиритися, тому що це природно
    і нема чого робити, є також некоректна
    поведінка деяких економічних агентів,
    за якими ми стежимо та санкціонуємо. В
    середньому наші розслідування тривають
    2 роки. Ми не даємо тисячі леїв штрафів,
    ми даємо десятки і сотні мільйонів євро
    штрафів.






    9
    березня Уряд
    оголосив, що розпорядився провести
    ретельну перевірку АЗС і запевнив, що
    не допустить спекуляцій. Зараз уряд
    готується змінити законодавчу базу для
    боротьби зі спекуляцією та недобросовісною
    конкуренцією, розробивши механізм
    блокування невиправданого підвищення
    цін.

  • Історичний мінімум національної валюти

    Історичний мінімум національної валюти




    Національна валюта, лей,
    продовжує девальвацію по відношенню до єдиної європейської валюти. Після декількох
    послідовних підйомів, європейська валюта вибухнула і досягла історичного рекорду, це
    будучи вперше коли,
    за обмінним курсом НБР, вона перевищила поріг 4,7 лей. Аналітики, однак, стверджують, що це миттєва
    ситуація. У понеділок європейська грошова
    одиниця досягла 4,7081 леїв, що на 0,23% більше, ніж
    у п’ятницю. І вартість долара зросла на 0,45% в порівнянні з минулим тижнем. Лей також знецінився і по відношенню до швейцарського франка.




    Представники
    Центрального банку стверджують, що коливання є незначними і що немає ознак
    дестабілізації валютного ринку. Радник з питань стратегії НБР Адріан Васілеску
    зазначив, що еволюція є більш психологічною і що знецінення лея по відношенню до
    євро є нижче одного баня. Він підкреслив, що втручання Центрального банку може відбутися
    тільки, якщо знецінення національної валюти перевищить 4-5 відсотків. Ці зміни від
    сьогодні на завтра не можуть виражати економічну еволюцію. Це більше стосується
    зв’язку між попитом і пропозицією та еволюцією імпорту, за словами Адріана Васілеску : «Імпортери привезли товари на Різдво та Новий рік, магазини були
    переповнені, населення масово купувало іноземні промислові товари, а зараз
    імпортери обмінюють леї на іноземну валюту, щоб виплачувати рахунки-фактури»




    Крім довгострокових
    економічних причин, які призводять до підвищення курсу
    національної валюти, попереджає Адріан Васілеску, на валютний ринок також
    впливають і політичні заяви. Однак
    він вважає, що інвестори не приймають емоційних рішень і, найімовірніше, не розглядатимуть Румунію як країну з високим ризиком. А фінансові
    аналітики вважають, що теперішні коливання на валютному
    ринку низькі і немає причин для занепокоєння. Корнеліу Кожокару: «Подорожчання євро по
    відношенню до лея зазнає еволюцію в дуже маленьких кроках. Ситуація ця не
    викликає занепокоєння і може змінитися з дня на день. Причини відомі, йдеться
    про більшу потребу євро на ринку, на тлі обмеженої пропозиції. Попит є більшим,
    оскільки, ми стикаємося із дефіцитом торгового балансу, відповідно, ми
    імпортуємо набагато більше, ніж експортуємо, тому ми отримуємо набагато менше,
    ніж виплачуємо, і тому іноземна валюта користується попитом».



    Економісти
    вважають, що курс, ближчий до реалій румунської економіки, складе 4,75 лей за
    один євро, а знецінення лея триватиме і в наступному періоді. І ROBOR -
    основний індекс, відповідно до якого обчислюються змінні процентні ставки за
    кредитами в національній валюті – знову піднявся і наближається до трьох
    відсотків.

  • Економічний розвиток та кредитування

    Економічний розвиток та кредитування


    Економіка
    Румунії зафіксує аванс у розмірі 3,5% у 2019 році і
    3,1% у 2020 році, а це означає на один
    відсоток менше ніж прогнозувалося у червні
    2018 року, згідно з даними нещодавно опублікованого Світовим
    банком піврічного звіту Global
    Economic Prospects. Міжнародна фінансова установа оцінює,
    що в Європі та Центральній Азії, економіка уповільнилася до 3,1% у 2018 році, з
    4% у 2017 році, в результаті зниження
    економічної діяльності в Туреччині у другій половині минулого
    року. Без урахування Туреччини, регіональне економічне зростання
    залишається незмінним на рівні 2,9% у 2018 році, оскільки уповільнення
    економічної діяльності у таких країнах, як Болгарія та Румунія,
    компенсується прискоренням діяльності на сході
    регіону, який у минулому році скористався
    підвищенням цін на нафту, свідчить
    Всесвітній банк.




    Зростання світової економіки
    сповільниться до 2,9% у 2019 році, порівняно з 3% у 2018 році та 3,1% у 2017 році, а
    глобальне зростання торгівлі сповільниться до 3,6% цього року, з 3,8% у 2018 році і 5,4%
    у 2017 році. І це позначиться на промисловості в усьому світі, оцінює
    міжнародна фінансова установа. За даними Всесвітнього банку, посилюється ризик на адресу світової
    економіки, що погіршує перспективи на тлі посуворішання фінансових
    умов, посилення торговельної напруженості і потрясінь на фінансових ринках в деяких країнах,
    що розвиваються. На початку 2018 року, світова економіка перебувала
    у повній формі, однак втратила імпульс протягом року, і в майбутньому цей аванс може
    сповільнитися, – застерегла генеральний директор компанії Кристаліна
    Георгієва. Водночас спори між Сполученими Штатами та
    Китаєм будуть відчуватися в усьому світі і це може, також, збільшити
    нестабільність на фінансових ринках, що вплине на економіки країн, що
    розвиваються. Розрахунки показують, що експансія найбільшої в світі економіки -
    США – може уповільнитися до 2,5% цього року, від 2,9% у 2018 році, у той час як
    Китай зареєструє у 2019 році зростання на 6,2%, після 6,5% у 2018 році.Для зони
    євро прогнозується аванс на 1,6% цього року, порівняно з
    1,9% минулого року, вказується у звіті.


    Що стосується Румунії,
    міжнародна фінансова установа прогнозує зростання ВВП на 4,1% за 2018 рік, на один процентний пункт менше червневого
    прогнозу. Експансія зменшиться у 2021 році, коли економіка зафіксує аванс на
    2,8%. Румунія все ще має залежну економіку, дефіцитний торговельний баланс, а румуни витрачають 48% своїх доходів на харчові продукти, показують
    централізовані дані. Гість Радіо Румунія, університетський професор
    Мірча Кошя, проаналізував ситуацію зовнішньої торгівлі: «Ми спеціалізувалися на
    галузі, яка виробляє переважно устаткування, запчастини для автопромисловості, і
    взагалі на автомобільній промисловості. Румунія стала основним виробником запчастин,
    всього, що означає автовиробництво, тобто промисловості, яка нижче технічного
    прогресу, у той час як деякі розробляють продукт, малюють його, ми виробляємо
    його на заводах, де працівники працюють над його створенням.Це також не погано, ми маємо де працювати. Румунський
    експорт, на даний момент, залежить від промислового експорту на 50-70% до ряду
    розвинених країн, як правило, трьох, Німеччини, Франції та Італії, куди ми
    експортуємо запасні частини для автомобілів, двигуни, всякого роду продукти.
    Якщо автомобільний ринок зазнає краху на Заході, і цей момент не за горами, з
    оглядом на те, що відбувається зараз з точки зору рухів у Франції, Німеччині, а
    також в результаті торговельної війни пана Трампа, тоді не буде ніяких замовлень
    на автомобілі і ми нічого подібного не експортуватимемо.Що ще експортуємо
    ми зараз? Експортуємо ще різного
    типу промислові продукти, деякі у галузі
    комп’ютерної технології, але більше 60% цієї продукції імпортується.
    Ми маємо економіку, яка залежить від центрів розвитку
    інших країнах, як правило, країн ЄС.»


    З іншого
    боку, цього року фахівці очікують на збільшення банківських
    процентних ставок, після тривалого періоду, коли, намагаючись боротися з
    наслідками фінансової кризи, центральні банки зберегли їх на надзвичайно
    низькому рівні. На думку фінансового оглядача
    Ауреліана Докії, найімовірніше, наслідки цього
    будуть відчуватися і в Румунії: «Я
    думаю, що перспективи на 2019 рік достатньо хороші, очевидно, вони пов’язані з тим
    як розвинеться румунська економіка. Дуже багато економістів та міжнародних
    установ вважають, що темп зростання сповільниться, включно у Румунії, навіть
    якщо він надалі буде набагато вищим, ніж в інших європейських країнах і
    особливо в країнах єврозони. А це означає, що темпи зростання в банківській
    системі та кредити, що надаватимуться банківською системою, можуть зазнати
    помірне зростання».


    Ауреліан Докія
    вважає, що заходи, які вживаються Національним
    банком Румунії для обмеження кредитування фізичних осіб, що
    діють з 1 січня поточного року, вплинуть
    лише на невелику категорію людей і не матимуть
    негативні наслідки на розвиток банківського
    кредитування.