Tag: проєкти

  • Переваги членства Румунії в ЄС

    Переваги членства Румунії в ЄС

    У січні, через 17 років після вступу Румунії до Європейського Союзу, опитування INSCOP показало, що 9 з 10 румунів виступають проти ідеї виходу Румунії з ЄС, порівняно з близько 72% у січні 2022 року. Під назвою «Румунія між національним та європейським в епоху дезінформації. Економічний патріотизм, цінності та змови», проведене на замовлення організації Funky Citizens, опитування також показало, що рейтинг довіри до Європейського Союзу становить 67% порівняно з 56% у січні 2022 року.

    Це було перше опитування після шокового скасування президентських виборів у грудні. Ніби у відповідь на численні нападки на інституції ЄС, міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош написав у Facebook: «У той час, коли екстремістські голоси намагаються мінімізувати переваги нашого членства в Європейському Союзі, давайте не будемо забувати, що розвиток – це не питання наївної гордості, а прагматизму. Румунія не виросла з нічого, вона не трансформувалася за одну ніч, і вона точно не розвивалася, відмовляючись від можливостей».

    З моменту вступу до ЄС Румунія отримала понад 100 мільярдів євро з європейських фондів у валовій вартості. Це рушійна сила, яка докорінно змінила структуру нашої економіки, підкреслив міністр. За його словами, Румунія більше не є економічною периферією, а країною, яка стрімко наздоганяє і обігнала Польщу, Угорщину, Хорватію та Грецію за рівнем ВВП на душу населення, ключовим показником рівня життя.

    «Цифра говорить багато про що, сума реалізованих інвестицій приблизно дорівнює вартості ВВП на момент вступу. Якщо ми несвідомі, ми звинувачуємо європейський блок, але те, що ми знаходимося в найкращому моменті розвитку нашої країни, пов’язано з нашим членством в європейському співтоваристві і НАТО», – додав міністр Болош. Він уточнив, що європейські кошти, отримані нашою країною, вкладені в інфраструктуру, де за останні два десятиліття було побудовано майже 900 км автомагістралей та швидкісних доріг.

    Водночас понад два мільйони румунів були підключені до каналізаційної мережі. За словами міністра європейських інвестицій та проєктів, понад 100 000 компаній отримали гранти на розвиток, тисячі шкіл і лікарень були відремонтовані, обладнані або розширені, створені стабільні робочі місця та залучені нові інвестиції. Це стимулювало економіку, і річний темп приватних інвестицій в економіку потроївся у 2024 році порівняно з моментом вступу, з приблизно 100 мільярдів леїв (20 мільярдів євро) до понад 350 мільярдів леїв (70 мільярдів євро), – уточнив Марчел Болош.

    Він стверджує, що без європейських грошей Румунія застрягла б у нескінченному циклі відсталості, залежачи лише від недостатнього національного бюджету для стратегічних інвестицій. «Є лише одна реальність: ЄС був і залишається нашим партнером у розвитку. Належачи до європейського блоку, Румунія обрала прогрес», – завершив свій пост міністр європейських інвестицій та проєктів.

  • Найцікавіші життєві історії, представлені ВСРР у 2021 році

    Найцікавіші життєві історії, представлені ВСРР у 2021 році

    Сьогодні представимо вам найцікавіші життєві історії, яких ми виявили протягом 2021 року. Ми представили освітню програму харчування «Смакуй уважно. Насолоджуйся моментом», започатковану після виявлення тенденції, визначені у всьому світі про те, що все більше молодих людей віддають перевагу перекусам замість ситних страв або уникають їх, з іншого боку, будучи занепокоєні контролем пропорцій.

    Флорентіна Балош, посол «Смакуй уважно. Насолоджуйся моментом», – сказала нам: «Смакуй уважно. Насолоджуйся моментом» – це про обережне харчування і про те, як ми можемо зосередитися на сьогоденні, щоб ми дійсно відчули смак страви та насолоджувались нею, адже закуски – це частина повсякденного життя. Це проєкт Асоціації «Стовідсоткові румунські продукти», започаткований у партнерстві з Національним управлінням із захисту прав споживачів та 5 бухарестськими ліцеями. Дослідження показали, що молоді люди віддають перевагу закускам замість послідовних страв, і тоді такі запитання як Що ми їмо?, Чому ми їмо? і Як ми їмо? чомусь залишаються без відповіді, тому що ми харчуємося хаотично, ми не знаємо, що ми їмо, чимало разів, тому що ми не всі розуміємо інформацію, що міститься на упаковках, якщо ми не задокументували себе. А основою проєкту є інформування та виховання.»

    Інший проєкт, здійснений з великою душею, привів нас до комуни Августін, що в повіті Брашов, на півдні Бараольтової низовини. Комуна з 1.900 жителями, багато з яких дуже бідні та наполовину етнічні роми, де двоє вчителів заклали основи проєкту: Edubuzz або навчальний автобус. Наталія Гінгіне та Адріан Секал – учителі, які створили благодійний проєкт Edubuzz, для якого сама тенісистка Сімона Халеп подарувала свій день народження.

    Адріан Секал розповів нам про Edubuzz: «Це своєрідне місце для позашкільного навчання. Ми подумали, що це повинно бути приміщення поза школою та якомога ближче до дітей, так щоб вони мали можливість залишатися після школи. Є багато дітей, які не навчаються у школі або які більше не відвідують уроки. Це громада, де покидання школи та прогули досить високі, а також де чимало дітей не йдуть до школи. І тому ми подумали надати їм можливість продовжувати навчання та вчитися, бо, можливо, деякі з них досі не вчились у школі.»

    Наталія Гінгіне додала: «Ідея виникла з потреби проводити з дітьми більше часу, ніж ми проводимо в школі, і запропонувати їм більше спільних занять. Після того, як ми так би мовити створили автобус і знайшли це приміщення, автобус став не лише місцем для дітей, які навчаються у школі, але й для дітей, які з різних причин не ходять до школи. Це позашкільний навчальний заклад, однак він став й справжньою школою для окремих дітей.»

    Регінський завод HORA, найбільший виробник дерев’яних музичних інструментів у Європі, відзначив у 2021 році своє 70-річчя. Незважаючи на те, що пандемія коронавірусу внесла змін що стосується замовлень на музичні інструменти, заводу вдалося випустити на ринок три нові вироби, доводячи, що пристрасть підтримує молоде дихання. Дорін Ман, технічний директор заводу зазначив: «Наш завод розробив три основні виробничі лінії: гітарну лінію. Іншою є лінія смичкових інструментів: скрипки, альти, віолончелі, контрабаси та, інші смичкові інструменти, такі як псалтиріон. Ця лінія виробляє широкий асортимент смичкових інструментів ізширокого асортименту порід деревини, з різною структурою, кольорами та якістю. Ми маємо різні якості для всіх інструментів, починаючи від початківців до професіоналів. Третя лінія була створена з метою збільшення різноманітності в контексті міжнародного ринку. Це виробнича лінія етноінструментів. Таким чином ми розробили ще три вироби, такі як кайон, ударний інструмент, потім віолінофон (скрипка Штроха), яка є характерною для Бігорського регіону (захід Румунії), і вдосконалили електрогітари. Ми випустили на ринок два типи сольних електрогітар.»

    Інша цікава історія стосується журналістки та письменниці Яннеке Вос де Гроот, родом з Нідерландів, яка оселилася в нашій країні 15 років тому разом зі своїм чоловіком. Вони захоплюються ісландськими конями та живуть у румунському селі Оарба де Муреш, що належить до міста Єрнут, та їм сповнилось бажання жити ближче до природи і навіть розвивати сільський туризм у цьому регіоні. Яннеке Вос де Гроот написала шість книг про Румунію, зокрема про зону, де вона зі своїм чоловіком оселились. Таким чином спонукає більше туристів відвідувати нашу країну. Коли тристи відвідують їх, вона веде їх скрізь: «Зазвичай я їду з ними до Брашова, до Клужу – прекрасних міст, але тоді, коли я запитую їх, що їм найбільше сподобалось, вони завжди відповідають, що в селі Оарба де Муреш, де можна бачити як працюють та живуть люди. Зазвичай місцеві жінки готують для туристів овочевий суп, але й інші румунські традиційні страви, а це створює дуже гарну атмосферу. Навіть Палац Парламенту не є таким популярним, як обід в Оарба де Муреш!»

    Це кілька історій, вибраних із задоволенням, щоб прикрасити ваш день! Цього року ми обіцяємо також
    представити цікаві історії!

  • Майстерні без кордонів

    Майстерні без кордонів

    Громадянське суспільство ЄС відіграває активну роль у досягненні кліматичної нейтральності, якої ЄС
    прагне досягти до 2050 року в рамках Європейського зеленого пакту. Щоб
    заохотити ініціативу в цій сфері, Європейський економічний і соціальний комітет
    (ЄЕСК) заснував премію «За кліматичні дії», щоб підкреслити важливість
    розгляду кліматичних політик всіма сторонами суспільства.

    Комітет сподівається, що через цю премію може надихнути людей стати
    частиною рішення та заохотити їх змінити системи, норми та поведінку, які призвели
    нас до межі кліматичної кризи. Вже 12-ий раз поспіль ця премія присуджується приватним особам та
    неприбутковим організаціям за «відмінний успіх громадських ініціатив».
    Щороку обирається інша тема, яка охоплює важливу сферу діяльності Європейського
    економічного і соціального комітету. Румунська неурядова організація «Майстерні
    без кордонів» отримала третю премію. Вона спрямована на сприяння справедливому
    переходу до низьковуглецевої та стійкої до змін клімату економіки.

    Директор неурядової організації «Майстерні без кордонів» Дам’єн Т’єрі подає
    деталі: «Організація «Майстерні без кордонів» записалася в червні 2021 року для
    отримання премії Європейського економічного і соціального комітету «За
    кліматичні дії», якою нагороджені найбільш активні організації у сфері боротьби
    зі зміною клімату. «Майстерні без кордонів»- це соціальне підприємство, ми маємо осідки у
    Бухаресті та повіті Димбовіца, ми допомогаємо вразливим людям, які знаходяться
    далеко від ринку праці. Ці люди, які є дуже вразливими, працюють в рамках асоціації
    «Майстерні без кордонів» максимум 24 місяці, ми навчаємо їх працювати, а
    потім допомагаємо їм знайти місце на ринку праці. У нас три майстерні. Перша, яка була створена
    у 2008 році, називається Educlick (Едуклік), ми є авторизованими збирачами електричних
    та електронних відходів. Ми є єдиною організацією такого роду в Румунії, яка
    має дозвіл від Міністерства навколишнього середовища, відновлювати ці відходи,
    тобто дати їм друге життя. Ми обрали ремонт комп’ютерів, вони краще підходять
    для ремонту, наші працівники їх ремонтують, і потім ми даруємо їх сільським
    школам, школам, які на даний момент не мають жодного комп’ютера. За останні 13
    років ми подарували понад 22.000 комп’ютерів, тобто ми оснастили оновленими
    комп’ютерами понад 10% шкіл Румунії. У нас є 15 робочих місць у майстерні ремонту комп’ютерів Educlick, а в рамках «Майстерні без кордонів» ми допомогли
    загалом понад 300 особам.»

    Директор неурядової організації «Майстерні
    без кордонів» Дам’єн Т’єрі розповідає, які інші майстерні працюють: «Інша
    майстерня – це Remash (Ремаш), майстерня пошиття одягу, в якій ми використувуємо
    старі рекламні банери. Вони виготовлені з армованого ПВХ, який дуже шкідливий
    для навколишнього середовища. Ці банери спалюють або скидають на сміття і це дуже
    шкодить природі. Ми перетворюємо їх на різні вироби, процес називається
    Upcycling (апсайклінг), ми перетворюємо відходи в красивий вироб, який можна купити на нашому
    сайті, для різних заходів. Третя майтерня – це соціальна ферма під назвою Bionco
    (Біонко), розташована в місцевості Чокенарь, у повіті Димбовіца. Тут маленьке
    містечко, де циганська громада становить 80% від загального населення і ми
    працевлаштовуємо людей цієї ​​громади. Ми виробляємо 80 видів екологічно
    сертифікованих овочів та доставляємо їх споживачам в Бухаресті.»

    Директор Дам’єн Т’єрі з великим ентузіазмом отримав звістку про нагороду: «Зрозуміло, це велике визнання для нас – отримати нагороду на європейському рівні від Європейського
    економічного і соціального комітету, особливо в галузі боротьби зі зміною клімату.
    Це саме те, що ми робимо щодня протягом останніх 13 років, і ми будемо
    продовжувати нашу працю ще більше.»

    Оголошення переможця та рейтингу інших чотирьох кваліфікованих команд у
    фіналі відбулося на церемонії 9 грудня під час пленарного засідання Європейського
    економічного і соціального комітету в Брюсселі. Загальна вартість премії становить
    50.000 євро, яка буде розділена між п’ятьма переможцями. Інші чотири кваліфіковані організації були в алфавітному порядку: Associació Catalana Enginyeria Sense
    Fronteres, Естонський екологічний рух/Естонський природний фонд/Естонський
    центр правової допомоги з питань навколишнього середовища, Grootouders voor het
    Klimaat (Дідусь проти кліматичних змін) та Prostorož – неприбуткове офіс, яке
    мобілізувало жителів Любляни через проект Hot Spots (Гарячі точки).
    Переможець, який зайняв перше місце, отримав приз у розмірі 14.000 євро, а
    наступні чотири номінанти отримали по 9.000 євро.

  • Продюсер Анда Йонеску в програмі  Берлінського кінофестивалю

    Продюсер Анда Йонеску в програмі  Берлінського кінофестивалю


    Троє румунських кінематографістів – продюсер Анда Йонеску,
    кінооператор Бороко Біро та актриса Марина Палій – взяли участь цього року у
    майстер-класі Таланти Берлінале, який відбувся на Берлінському
    кінофестивалі з 1 по 5 березня 2021 р. Гостем нашої сьогоднішньої культурної
    передачі є Анда Йонеску, продюсер чотирьох румунських фільмів, світова прем’єра
    яких відбулася у 2020 році на міжнародних фестивалях: «Міа сумує за своєю
    помстою» режисера Богдана Теодора Олтяну, «Отто Варвар» Руксандри Гіцеску, «Ми
    проти нас» Андри Тарари та «Отче наш» Андрея Дескелеску.


    Анда Йонеску зіткнулася з кінематографією як галуззю,
    коли навчалася ще в Данії, в Орхуському університеті. Там вона заснувала Aarhus Short Film Challenge (Орхуський конкурс короткометражних фільмів) – фестиваль
    короткометражних фільмів, який заохочував студентів та випускників знімати незалежні
    фільми. У той же період разом із друзями, які захоплювались кіномистецтвом, створила
    «FilmSense»,
    асоціацію, орієнтовану на освітні програми та розробку платформи для просування
    кіно. У 2016 році вона працювала з міжнародною командою над міні-серіалом SF, який
    знімали в Катарі. Після цього досвіду вона працював продюсером чотирьох
    фільмів, прем’єра яких відбулася в 2020 році, взявши участь у їх розробці та
    фінансуванні. У розмові з нами Анда Йонеску говорила про відбір до майстер-класу «Таланти Берлінале»
    та про чотири минулорічні румунські фільми, продюсером яких була вона. Майстер-клас
    «Berlinale Talents», захід в рамках Берлінського
    міжнародного кінофестивалю, цього року зібрав кінематографістів -початківців,
    щоб запропонувати їм платформу, де вони мали змогу познайомитися з іншими
    людьми та створити зв’язки, але і місце де вони насолоджувались би інтенсивними
    майстер-класами із відомими гостями.




    Продюсер Анда Йонеску: «Це був тиждень, в якому було
    зосереджено багато інформації, нових речей, дискусій, дебатів, дуже творчий
    тиждень. Цікаво провести інтенсивних 5 днів, протягом яких з ранку до вечора ви
    постійно берете участь у програмах, і вам доводиться вибирати між різними
    можливостями, які є у вашому розпорядженні і максимально використовувати всі
    можливості. Це був цікавий досвід, особливий. Важливий досвід для всіх учасників
    кіноіндустрії, але тим більше для продюсерів, для нас важливо встановити
    зв’язки з іншими продюсерами, оскільки іноді бажано зняти фільм із кількома
    партнерами. Ось чому ці майстер-класи та заходи дуже корисні, їм вдається
    зблизити людей, вони допомагають знайти співробітників для майбутніх проєктів. Водночас,
    завдяки «Талантів Берлінале», я мала доступ до зустрічей та дебатів з
    режисерами та сценографами, у яких мені було чому навчитися. Це була можливість
    поговорити протягом години з такими кіномитцями, як тайський режисер Апічатпонг
    Веерасетакул або режисеркою документального кіно Кірстен Джонсон. Були дуже
    важливі дискусії з людьми, з якими не завжди можна зв’язатись, це своєчасність розвитку
    на багатьох рівнях».



    Завдяки «Tangaj Production», Анда Йонеску виступила продюсером двох незалежних
    фільмів, тобто без фінансування з боку Національного центру кінематографії (НЦК):
    «Міа сумує за своєю помстою» Богдана Теодора Олтяну та документальний фільм «Ми
    проти нас» Андри Тарара. Для кінострічки «Отто Варвар» режисерки Руксандри Гіцеску вона
    була продюсером делегованим компанії «Alien Film», а для документального фільму Отче наш режисера
    Андрея Дескелеску – була головним продюсером.




    Анда Йонеску, про те, що спонукало її взяти участь у цих
    проєктах: «Думаю що, я дуже резонувала з історіями та їх авторами. Перед тим як
    почати працювати над проєктами Андри Тарари та Андрея Дескелеску я не думала,
    що мене можуть цікавити особисті документальні фільми, але зрозуміла, що мене
    приваблює ця сфера. Всі чотири проєкти привабили мене з самого початку, я відчула,
    що вони автентичні, і думаю, що першим кроком є ​​резонувати із тим, що тобі
    пропонують. Як продюсер ти повинен бути мотивованим, дуже любити те, що робиш,
    і вірити в проєкт до кінця. Я хочу робити різні проєкти і працювати якомога
    більше і навчатися на цьому. Сталося так, що я познайомилася з такими людьми, з
    якими змогла довести до кінця ці проєкти. Я рада, тому що мене цікавили всі ці
    речі, я хотіла побачити, як працюється над документальним фільмом, я також хотіла
    працювати з режисерами-початківцями, але також з досвідченими режисерами, такими
    як Богдан Теодор Олтяну та Андрей Дескелеску. Тож робота над цими чотирма
    фільмами була складним досвідом, вони будучи різними проєктами.»

  • Вихідні у Національному музеї сучасного мистецтва

    Вихідні у Національному музеї сучасного мистецтва

    Національний музей сучасного мистецтва в Бухаресті не перестає дивувати. Окрім нетрадиційних виставок, окремі з яких викликали палкі дискусії, та відновлених колекцій кожні півроку, а також величезних інсталяцій, які вражають саме при вході, враховуючи нинішню пандемічну ситуацію Національний музей сучасного мистецтва розробив різні проєкти з метою наближення дітей до музею. Таким чином з’явилися проєкти: «Сучасне мистецтво від планктону до міжгалактичного польоту», йде мова про серію майстер-класів, які допомагають дітям зрозуміти колекції Національного музею сучасного мистецтва під назвою «Побачивши історію. 1947-2007», а також «Ніч у музеї» це майстер-класи для дітей, «Мистецтво шляхом спілкування», проєкт, який об’єднує дітей та людей похилого віку, сприяючи спілкуванню між поколіннями, а також проєкт читання, про який ми сьогодні розповімо більш детально. Проєкт під назвою «Вихідні в Національному музеї сучасного мистецтва в режимі онлайн: Вечори читання для дітей» пропонує щотижня дітям читання однієї книги з бібліотеки, викликаючи у них інтерес до читання, мистецтва та, водночас, до діалогу.

    Астрід Богдан, бібліотекарка Національного музею сучасного мистецтва розповіла про історію цього проєкту: «Наприкінці минулого року я разом зі своїми колегами розробили проєкт «Вечори читання в Національному музеї сучасного мистецтва». Практично, щоп’ятниці, з 19.00, діти та дорослі збираємось, читаємо книги з нашої бібліотеки, музейної бібліотеки. Поступово ми намагаємося презентувати між цими сесіями читання, графічні роботи ілюстраторів книг, а також музичні записи, щоб читання текстів супроводжувалося кольорами та звуками. У наших майстер-класах можуть брати участь особи різного віку. Перевага майстер-класів у режимі онлайн полягає в тому, що у нас постійно є учасників як з країни, так і з-закордону.»

    Проєкт підтримує як румунських, так іноземних авторів книг, додала наша співрозмовниця: «Ми присвячуємо певні вечори читанням книг на такі теми як одужання дітей з аутизмом чи з іншими проблемами розвитку, або про дітей зі винятковими здібностями. Ми розпочали цей проєкт в грудні під назвою «Десь у трамваї» і продовжили його під назвою «Інтровест», який зібрав багато читачів. У цей період ми намагаємось залучати авторів, щоб кожної п’ятниці ввечері певний автор читав свої твори.»

    Ми запитали Астрід Богдан чи на вечорах читання збирається багато учасників. Ось, що вона відповіла: «Є вечори та вечори. Вечори, в яких бере участь 30 осіб, та вечори, в яких є набагато більше, одного разу було майже 70 учасників. Ми намагаємось організовувати цю подію кожного тижня. Ми вирішили проводити вечори за участю 25 осіб, а якщо є більше бажаючих, ми організовуємо ще один вечір читання.»

    Учасники цих вечорів читання відправляють нам підбадьорюючі відгуки, які поряд зі зростаючою кількістю учасників дають нам поштовхом на розвиток цього проєкту, і ми пропонуємо нові цікаві книги. Астрід Богдан уточнила, що після того як люди дізналися про бібліотеку Національного музею сучасного мистецтва, яка працює з понеділка до п’ятниці, вона має все більшу кількість відвідувачів: «Мені довелося читати їм в бібліотеці, а це викликало бажання організувати вечір читання й на терасі музею, однак, коли це буде можливо. Але ми далі будемо читати в онлайн, оскільки є багато осіб, які воліють бути з нами зі свого рідного міста, і я маю на увазі не лише міста Румунії, а й іншиі міста із-за кордону. Ми віримо, що будь-яка молода людина може досягти свободи вибору за допомогою читання та мистецтва, більше того може здобувати певні автентичні навички.»

  • Багато транскордонних проєктів впроваджуються, незважаючи на коронавірусну  пандемію

    Багато транскордонних проєктів впроваджуються, незважаючи на коронавірусну пандемію

    Деякі компанії в повіті Тульча, які реалізують європейські проекти, продовжують інвестиції, незважаючи на надзвичайну ситуацію,
    спричинену пандемією коронавірусу, але інші заблоковані, хоча вони завершили
    майже 50% етапів європейського проекту. Кетелін Балабан, голова Асоціації рибалок Головіца розгортає проект, що фінансується Національною програмою
    сільського розвитку, «Ринок бджільницьких продуктів у Журіловці», метою якого є розвиток місцевого ринку меду та
    дозвіл на запуск автоматизованої лінії з розливу продукції в банки.«Для мене це дуже складна ситуація,
    тому що ринок збуту мого товару вже не існує. Ресторани, пансіонати та бари були закриті, і
    ми залишились без
    доходів. Ми втілили половину проекту, і я збирався взяти позику. Багато місцевих
    виробників знаходяться в подібній ситуації
    , – сказав Кетелін Балабан, агентству AGERPRES.


    Зі свого боку, президент Асоціації сталого розвитку
    дельти Дунаю Октав’ян Моток
    зазначив, що проект Використання культурної ідентичності та спільної
    історії для розвитку туризму в прикордонному регіоні Нижній Дунай, що фінансується
    європейськими коштами, є на ранній стадії та отримав підтримку для продовження
    від Міністерства громадських робіт, через Регіональне бюро з питань
    транскордонного співробітництва в Сучаві.«Міністерство громадських робіт
    запитало нас через Сучавське бюро регіонального співробітництва, чи хочемо ми призупинити проект,
    але на цьому етапі ми можемо проводити діяльність в офісах та онлайн засідання керівного комітету проекту.
    Залежно від розвитку пандемії, можна переглянути це рішення , – заявив президент Асоціації. Октав’ян Моток, і також сказав, що ще одним інструментом, який пропонували в цей період
    компаніям, які впроваджують проекти через Сучавське бюро регіонального співробітництва є електронний підпис. Замість особистих
    підписів на кожній сторінці та печаток у випадку українських партнерів, у нас, згідно із законом,
    це зобов’язання використовувати печатки скасовано, ми можемо використовувати лише
    електронний підпис на кожному документі, що значно спрощує речі, та який, ми
    сподіваємось, залишиться чинним і після пандемії
    , – заявив президент Aсоціації сталого розвитку Дунаю.


    Вплив пандемії коронавірусу на проекти, що
    фінансуються Євросоюзом, також визнав президент Тульчанської повітової
    ради Хорія Теодореску, установа, яка впроваджує кілька проектів з європейськими
    коштами, включаючи будівництво мосту через Дунай між Тульчею та Бреїлою. Можливо, є певні
    розширення термінів щодо реалізації деяких проектів, оскільки є компанії, які
    вже не можуть працювати. Є матеріали, які вже неможливо доставити через
    обмеження, накладені чинною ситуацією. Є матеріали, які були імпортовані з
    Німеччини та Китаю і вже не доходять до Румунії
    , – сказав Теодореску.


    Агентство з фінансування сільських
    інвестицій, орган, що займається проектами в рамках Національної
    програми сільського розвитку оголосило днями, що бенефіціари безвідплатних європейських фондів,
    які стикаються з надзвичайними ситуаціями, спричиненими пандемією коронавірусу,
    можуть реорганізовувати, реструктуризувати або відкладати свою діяльність. Бюджет проекту, реалізований Aсоціацією
    сталого розвитку дельти Дунаю складає понад 500 000 євро, а його загальною метою є покращення відносин
    між етнічними громадами у
    Румунії та Україні, і впроваджується у партнерстві з молодіжною організацією «Нове покоління» в Ізмаїлі, упродовж наступних 18-ох місяців, який також включає організацію двох фестивалів у Кілія
    Веке, Румунія та Кілія Нова, Україна. В окрузі Тульча в даний час діє єдиний фінансовий
    механізм в Румунії, який пропонує європейські кошти місцевим громадам на основі
    проектів, які відповідають стратегії сталого розвитку Дельти Дунаю. Загальна
    вартість безвідплатних коштів становить 1,1 млрд євро плюс загальнодержавний внесок,
    а сума надходить з усіх операційних програм та з державного бюджету.


    До кінця минулого року було укладено 1021
    проект загальною вартістю 910 169 168 євро. Загальна кількість поданих проектів
    склала 1 544, а загальне необхідне фінансування становило 1,4 мільярда євро,
    згідно з даними, оприлюдненими Асоціацією міжгромадського розвитку для фінансового механізму
    Територіально-інтегровані інвестиції дельти Дунаю.

  • Європейська територіальна співпраця

    Європейська територіальна співпраця

    У 2020 році Європейський Союз
    відзначає 30 років територіального співробітництва як між державами-членами,
    так і між ними та країнами на зовнішніх кордонах. Європейське територіальне
    співробітництво, відоме на європейському рівні як Interreg, – історія успіху,
    яка перетворила життя третини всього населення Союзу. Виконуючи бачення ЄС, з
    1990 року програми Interreg взяли на себе місію створити культуру
    транскордонного співробітництва, перетворивши виклики та відмінності між
    різними регіонами на особливі можливості та ресурси, щоб розвиватись разом.


    Міністерство громадських робіт,
    розвитку та управління є керівним органом для 6 програм транскордонного
    співробітництва (Румунія-Сербія, Румунія-Болгарія, Румунія-Угорщина,
    Румунія-Україна, Румунія-Молдова, Чорноморський басейн), через які управляє
    загальним бюджетом у понад 787 мільйонів євро. Реалізація цих програм сприяє
    посиленню розвитку в прикордонних регіонах держав-учасниць і за її межами, але
    особливо для поліпшення політико-економічних та дипломатичних відносин.
    Співпраця здійснюється на всіх рівнях, між асоціаціями, приватними компаніями,
    органами місцевого самоврядування, державними установами, навчальними закладами
    тощо, і в усіх сферах, таких як навколишнє середовище, транспорт, туризм,
    освіта, релігія тощо.


    З моменту вступу
    Румунії до ЄС, у 2007 році і до цього часу, 6 програм пропонували жителям цих
    районів доступ до інфраструктури та послуг, можливостей навчання та освіти,
    робочих місць, передачі ноу-хау, інновацій, міжкультурних обмінів через 153
    завершені проекти та 314 проєктів, які впроваджуються або підготовчих проектів.У той же час Міністерство управляє, як національний
    орган, ще 6 європейських програм територіального співробітництва. Роль
    Національного органу – забезпечити підтримку національних інтересів на програмному
    рівні, представляти програму на національному рівні та надавати постійну
    підтримку національним бенефіціарам, для участі в проектах, шляхом організації
    інформаційних заходів, технічних зустрічей, співфінансування від державного
    бюджету.

    Реалізація цих програм сприяє підтримці сталого розвитку міст,
    фінансуванню проектів, пов’язаних з інноваціями, конкурентоспроможністю,
    захистом навколишнього середовища та підтримкою переходу до економіки з низьким
    рівнем забруднення. Проекти
    охоплюють різноманітні та комплексні сфери, такі як підвищення рівня зв’язку та
    розвиток належного управління у відповідних регіонах. Також, залежно від
    специфіки територій, проекти спрямовані на заходи, пов’язані з капіталізацією
    культурної та природної спадщини, підвищенням доступності до інфраструктури та
    до послуг, пов’язаних із безпекою. Таким чином, європейське територіальне
    співробітництво має безперечну додаткову цінність, створюючи мости між
    європейськими громадянами, сприяючи вирішенню загальних проблем, обміну ідеями
    та капіталом та заохочуючи стратегічні зусилля для досягнення спільних цілей.


    30-річний
    Інтеррег показав, що ми можемо успішно співпрацювати, незважаючи на кордони,
    мовні, адміністративні, політичні, економічні та соціальні бар’єри, мотивовані
    спільною метою та цінностями.Європейське
    територіальне співробітництво ніколи не було важливішим, ніж сьогодні. Період,
    який ми тепер переживаємо, ще раз показав нам необхідність залишатися разом на
    рівні всіх програм Interreg, щоб продовжувати шлях до розбудови та розвитку
    спільного простору стабільності, безпеки та прогресу.

  • Чистіше і дружніше  місто,адаптоване періоду після пандемії

    Чистіше і дружніше місто,адаптоване періоду після пандемії

    Як ми будемо співживати з новим коронавірусом у найближчі місяці і як
    зміниться наше відношення до навколишнього середовища, щоб не заразити нас та
    наших близьких? Ці питання, які стали актуальними, особливо у великих та
    забруднених містах, таких як Бухарест, зазнали численних структурних проблем.
    Наприклад, перед пандемією транспортні засоби громадського транспорту були перевантажені,
    що, очевидно, полегшило зараження будь-якими бактеріями чи вірусами.
    Також забруднення є проблемою, яка посилилася в останні роки, нещодавно Суд
    Європейського Союзу засудив Румунію за недотримання зобов’язань щодо якості
    повітря в Бухаресті. А із захворюваністю на COVID 19 став ще краще
    усвідомлювати наступне: низька якість повітря у поєднанні з поганими умовами
    життя підвищує вразливість організму до будь-якого типу мікробів. Отже, щоб
    краще захистити себе від хвороб у майбутньому, нам потрібно змінити спосіб життя.
    Приємний факт полягає в тому, що багато неурядових організацій залучаються до
    запропонованих рішень, щоб зробити міське життя максимально приємним і менш
    небезпечним для здоров’я.




    Частина пропозицій належить громадській ініціативі BAZA, до складу якої входять
    архітектори та містобудівники. Під назвою «Місто, спільний простір. Пост-COVID
    низка правил, маніфест організації BAZA хоче, перш за все, бути приводом для
    майбутнього стійкого діалогу між місцевою адміністрацією та громадянами, – каже
    архітектор Марія Дуда: «Вулиця як загальний простір повинна бути
    перетвореною, пристосованою і включати або мати більше функцій, ніж громадський
    простір досі. Ми також включили рекомендацію відкрити сади громадських
    закладів, які будуть використовуватися як загальні зелені простори, скасувати
    огорожу, відкрити шкільні двори, щоб спортивними майданчиками користались вся громада чи весь мікрорайон. Ми
    також рекомендували розширення пішохідного простору на дорозі або так звану
    пішохідну вулицю. Ми рекомендуємо полегшення громадського транспорту та надання
    таксі або послугами типу UBER можливості спільного користування автомобілем. Ми
    пропонуємо безпечну ходьбу або використання велосипеда на більші відстані, а
    також пристосовуємо вулиці для пересування людей з вадами руху. Третій набір
    рекомендацій стосується безпеки на відкритому просторі, і тут ми посилаємось на
    датчики контролю якості повітря та можливості чистоти в громадському просторі,
    встановлюючи крани, громадські туалети, підключені до каналізаційних та
    електричних мереж.»




    Напевно, проблема безпечного переміщення з одного місця в інше у великому і
    багатолюдному місті є найбільш тернистою, і пропозиції уникати громадського
    транспорту є досконалюючими та регулюються лише шляхом діалогу, наголошує
    архітектор Александру Белені, член
    спільноти BAZА: «У
    Бухаресті всі ми знаємо, що громадський транспорт створює великі проблеми,
    особливо на певних маршрутах, де рух
    транспортних засобів був дуже низьким. Крім того, перевантажені автобуси,
    трамваї, тролейбуси та метро. Тому дуже важко уявити, як будь-яка форма
    соціального дистанціювання може бути застосована в цих умовах. Очевидно, ми
    також боїмося, що надмірне користування особистим автомобілем спричинить удар
    для громадськості та пішохідного простору, оскільки кожен використовуватиме
    його як ідеальне рішення. Очевидно, що це рішення не є стійким у довгостроковій
    перспективі. Я б, однак, робив різницю між особистим автомобілем та таксі чи
    спільним використанням автомобілів.»


    Щоб уникнути забруднення, спричиненого автомобілями, а також привернути громадян
    до міста, у якому вони живуть, столична мерія вперше прийняла проект неурядової
    організації: заборонити рух автомобілів на деяких артеріях у центрі міста у
    вихідні та їх відкриття виключно для пішоходів та велосипедистів. Марія
    Дуда: «Організації ARCEN вдалося
    відкрити шлях за допомогою проекту, який здивував багатьох людей. Вони
    запропонували перетворення для пішоходів малих вулиць навколо парку Іоаніда, і
    цей проект був перейнятий мерією та поширений і в інших зонах без консультацій з громадськістю
    чи жодної документації. Однак ми вважаємо, що цей перший крок, навіть якщо він
    є важливим для жителів цих районів, є необхідним шляхом знайти способи
    адаптації та подальшої оптимізації, щоб стати опорою для обговорення всього
    громадянського суспільства, з місцевими громадами та адміністрацією.»




    Незалежно від вжитих заходів вони повинні постійно адаптуватися, відповідно до обміну думками, який нарешті
    має бути встановлений між громадянами та адміністрацією, додає Александру Белені.
    Парадоксально, але пандемія також може мати користь, одна з яких – це відкриття
    ефективного діалогу між владою та мешканцями. Окрім маніфесту членів спільноти
    BAZA, ще один список пропозицій сформулювала громада батьків «Зростання
    Румунії», інша громадська організація, яка прагне дивитися на пандемію COVID 19
    оптимістично, дізнаємось від активістки Дани Остачіє: «Ми бачили цей період і
    як можливість виправити деякі речі, навіть вимушені обставинами. Я почала з
    написання статті, в якій зібрала якомога більше пропозицій від громади батьків
    «Зростаюча Румунія», але також взяла із прикладів, запропонованих іншими
    країнами. З цього плану адаптації міста до пандемії коронавірусу ми спробували
    розпочати дискусію. Ця стаття була написана і для нас, як для громадян, яким
    потрібно стати більш відповідальними та трохи змінити наші звички, які ми маємо
    у громадському ппросторі, а також для влади як відправна точка або як посібник
    з належної практики.»




    Ось що містить посібник Grow Up Romania: необмежений доступ дітей на траву,
    в парки та на зелені простори в околицях, встановлення кранів з милом або забезпечення
    їх у існуючих громадських туалетах, щоб полегшити часте миття рук, заборонити
    споживання їжі в парку, щоб уникнути дотику до обличчя забрудненими руками, а
    також постійне очищення алей та вуличних меблів відповідними речовинами, які не
    шкодять рослинам, тваринам чи людям. Наскільки сприйнятливою буде влада до цих
    пропозицій та наскільки готові наші співгромадяни поважати їх, залишається
    побачити, але Дана Остачіє оптимістка: «Ми сподіваємось, що громадянський тиск
    діятиме і в майбутньому. Багато людей зрозуміли, що багато наших пропозицій
    могли бути реалізовані до пандемії, будучи нормальними в європейській столиці.
    Наша ідея закріпилась, оскільки світ відчуває потребу у змінах. Начебто ми не
    можемо повернутися до звичайного життя так, ніби нічого не сталося. Це потребує
    спільних зусиль як громадян, так і адміністрації.»



  • Міста побратими Сеїнь та Калуш впроваджують транскордонний проект

    Міста побратими Сеїнь та Калуш впроваджують транскордонний проект

    Нещодавно українська делегація з міста Калуш
    (Івано-Франківська область) прибула до міста Сеїнь, Марамреський повіт, Північна Румунія, в рамках спільного проекту, який реалізовується двома містами-побратимами. Проект
    називається: Реконструкція
    Будинку Бай в місті Сеїнь та Концертного залу в Калуші, щоб
    створити Мультикультурні центри», а його впровадження розпочалось у
    жовтні минулого року.


    Українських
    гостей тепло зустріли на Мараморощині, і вони взяли участь у низці цікавих
    заходів. У рамках першого міжкультурного етапу
    проекту пройшли «Уроки
    гастрономії». У заході взяли участь, серед інших, заступник Калуського
    міського голови Любов Максимович, начальник управління культури,
    національностей та релігій Калуської міської ради Любов Джуган,менеджери
    проекту обох сторін, мер міста Сеїнь, Віоріка Тулбури.


    Гості ознайомилися з частиною
    марамуреської традиційної кухні, взявши участь з панями, членами Асоціації реформатських
    жінок «Васс Суссанна» у
    населеному пункті Апеле Віі (Живі води) та командою проекту міста Сеїнь, а також з колегами з мерії в
    підготовці традиційних страв. Також відвідали парафію та реформатську церкву у Апеле Вії. З цієї
    нагоди були поглиблені знання з приготування мічів-фаршировані
    ковбаски з свинини, голубців,
    гуляшу, локшини, а випити
    запропонували сеїнську
    горінку, тобто горілку».
    «Члени делегації
    міста-побратима, як і представники
    сеїнської проєктної команди були старанними, уважними, зацікавленими учнями та дуже задоволеними представленими традиційними стравами, – сказала міський
    голова Сеїнь, Габріела Тулбуре.


    Розпочатий проект підтверджує відданість двох
    громад культурі свого
    краю.Проект, який впроваджують два міста побратими, Сеїнь
    та Калуш, спрямований на врятування від занепаду двох історичних будівель – Будинку
    Бай, відповідно,Калуського Концертного залу. Дві будівлі, є історичними пам’ятками національного
    інтересу, в стані деградації, а завдяки їх реконструкції вони перетворяться на мультикультурні центри з новими зв’язками між двома населеними пунктами
    та регіонами.


    Проект на суму 1,037 081,41 євро
    співфінансується ЄС із 933 373,42 євро в рамках програми «Huskroua 2014-2020», Європейського інструменту сусідства. Українська
    сторона отримає майже 300 тисяч євро. Окрім реконструкції двох будівель, загальною метою
    проекту є поглиблення існуючих відносин між двома громадами, сприяння туризму
    та транскордонному співробітництву у різних сферах.Враховуючи любов до фольклору та традицій, спільну турботу про збереження історичної та
    культурної спадщини, проект також передбачає обмін культурним досвідом, різноманітні
    курси з гастрономії,
    танців, традицій та проведення фестивалю тощо.


    У зв’язку з
    проектом, відбулася офіційна зустріч міських голів міста
    Калуш Ігоря Матвійчука та румунського міста Сеїнь Габріели
    Флоріки Тулбуре за участі двох делегацій.
    Було обговорено подальшу співпрацю, напрямки діяльності щодо
    виконання поставлених грантових умов, шляхи реалізації проекту «Реконструкція Будинку Бай в Сеїні та
    Концертного Залу в м. Калуш та перетворення їх на Мультикультурні Центри».




    У 2007 році місто Сеїнь (Марамуреський повіт) побраталось з
    українським Калушем (Івано-Франківська область). Відтоді розпочалась співпраця
    між двома містами. Вже в 2009 році в рамках транскордонного проекту, за європейські кошти було відкрито румунсько-український
    бізнес-центр
    у місті Сеїнь задля зміцнення економічних взаємин між
    Румунією та Україною, відповідно між Марамуреським повітом та
    Івано-Франківською областю.



  • Транскордонні проєкти Сату-Маре-Виноградів

    Транскордонні проєкти Сату-Маре-Виноградів

    Делегація у
    складі керівників Повітової ради Сату Маре та кількох мерів повіту, відвідала
    минулого тижня кілька населених пунктів
    Закарпатської області, щоб розробити деякі спільні проекти, які можуть отримати
    фінансування за допомогою програми транскордонного співробітництва,
    повідомляється у прес-релізі Сатумарської повітової ради.




    Згідно з
    цитованим джерелом, візит делегації на чолі з Президентом Сатумарської
    повітової ради Патакі Чаба відбувається
    в результаті запрошення керівництва Віноградівської районної ради, Закарпаття. Делегація
    Виноградівської районної ради перебували з візитом у Сату-Маре, 30 грудня, минулого
    року. Нові можливості транскордонних проектів в рамках програми
    ENI-HUSROUA 2014-2020 роки були обговорені під час зустрічі. Завдяки задіянню
    сатумарських населених пунктів Лазурі,
    Тарна-Маре, Сентеу та Ардуд, райони Закарпаття
    та повіт Сату-Маре мають намір розвивати співпрацю в галузі охорони здоров’я,
    культури та надзвичайних ситуацій. Протягом двох днів візиту керівники повіту,
    відповідно, чотири мери, провели зустріч з Віталієм Любкою, президентом Виноградівської
    районної ради, Закарпатської області,та з лідерами сіл-партнерів регіону, і обговорили деталі співпраці », -
    йдеться у прес-релізі.




    Таким чином,
    будуть подані спільні проекти у сфері охорони здоров’я, надзвичайних ситуацій,
    а також туризму та культури. Відповідно до того, що було обговорено населені
    пункти Тарна- Маре, Сентеу та Виноградів подадуть спільні проекти у сфері розвитку системи охорони здоров’я, а населені
    пункти Лазурі та Вилок, відповідно, Ардуд та Велятино, Хустського району – у
    галузі охорони культурних цінностей. В рамках проектів ENI-HUSROUA 2014-2020
    рр. будуть створені культурні центри в населених пунктах Лазурі та Вилоку, а в Тарна-Маре, Сентеу та Виноградові буде
    покращена інфраструктура санітарної системи. Керівники Повітової ради Сату-Маре також відвідали Велятино,
    де відбулась зустрічі з головою районної
    ради, відповідно, сілголовою Велятина Жанною Микитюк» ,- зазначається в
    прес-релізі.






    Транскордонна співпраця між Румунією та
    Україною поглиблюється з року в рік. У цьому контексті значно активізувалася і
    співпраця між повітом Сату-Маре та Закарпатською областю. Сторони успішно
    співпрацюють у економічній, торговельній, туристичній, гуманітарній та
    культурній сферах. Впроваджуються спільні транскордонні проекти за
    рахунок коштів Європейського Союзу. Багато планів зокрема щодо співробітництва
    у галузі культури, освіти та інфраструктури.