Tag: пріоритет

Розпад коаліції

Лівий уряд Румунії стає все слабшим. Менший партнер
Соціал-демократичної партії (СДП) по урядовій коаліції – Альянс лібералів і
демократів (АЛДЕ), вирішив припинити партнерство з соціал-демократами, перейти
в опозицію та утворити політичний союз з партією Про Румунія, утвореної з колишніх соціал-демократів-дисидентів на чолі
з екс-прем’єром Віктором Понтою. Троє міністрів-ліберал-демократів у
коаліційному уряді подали у відставку: Граціела Гаврілеску – з посади міністра
навколишнього середовища, Віорел Іліє покинув крісло міністра з питань відносин
з парламентом, а Антон Антон пішов з
посади міністра енергетики. Лідер альянсу Келін Попеску-Терічану також заявив,
що складає з себе повноваження голови Сенату (верхньої палати парламенту). Нещодавно
призначений міністр закордонних справ Рамона Менеску, яка посіла цей пост за
квотою АЛДЕ, залишиться на посаді попри вимогу Терічану піти у відставку.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що СДП залишається при владі і
продовжить впровадження програми дій уряду, завдяки якій перемогла на
парламентських виборах у 2016 році, додавши, що міністри СДП тимчасово
виконуватимуть обов’язки голів трьох вищезгаданих відомств. Непримиренний
противник лівої Соціал-демократичної партії, президент Клаус Йоханніс у середу
заявив, що нинішній уряд на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле втратив
більшість і має знову звернутися по вотум довіри до парламенту. Він додав, що
відхиляє усі пропозиції прем’єр-міністра щодо кандидатур на вакантні посади
міністрів. Те, що ЗМІ називають новою війною між палацами, посилюється з наближенням листопадових президентських виборів, на яких балотуються як чинний
глава держави, підтримуваний опозиційною Націонал-ліберальною партією, так і
прем’єр-міністр, лідер керівної СДП.

Бюджетні «дірки»

Дефіцит зведеного бюджету Румунії, тобто сукупності всіх
бюджетів, що входять до складу бюджетної системи Румунії, за підсумками
січня-липня 2019 року становив 18 мільярдів леїв, тобто майже чотири мільярди
євро. Таким чином дефіцит сягнув 1,76% Валового Внутрішнього Продукту і є на
52% більшим, ніж упродовж аналогічного періоду минулого року, враховуючи, що
витрати на персонал зросли на 21,5%. Згідно з даними, опублікованими на
веб-сайті Міністерства фінансів, витрати на інвестиції склали 15 млрд. леїв, що
на 4,9 млрд леїв більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Головні вектори румунської дипломатії

Приєднання до Шенгенської зони та входження до єврозони,
коли всі умови будуть виконані, залишаються важливими пріоритетами Румунії, -
заявив президент Клаус Йоханніс на зустрічі з румунськими дипломатами, які
зібралися у Бухаресті на Щорічну нараду керівників закордонних дипломатичних
установ Румунії. Глава держави сказав, що тепер слід скористатися капіталом
довіри, здобутим офіційним Бухарестом за час головування в Раді ЄС упродовж
першої половини цього року. Стратегічне партнерство зі США, – додав він, -
стало міцнішим, а також більш змістовним та сталим після двох його візитів до
Білого дому, у 2017 році, відповідно, у серпні цього року. Клаус Йоханніс
зазначив, що відносини з сусідньою Республікою Молдова є головним пріоритетом
Румунії, закликаючи румунських дипломатів продовжувати вживати заходів для
отримання максимальної користі від дій ЄС у Кишиневі. Глава держави також показав,
що відносини з Францією упродовж останніх років вийшли на якісно новий рівень,
а у стосунках з Німеччиною спостерігається динамічність, що підтримується
міцними економічними, соціальними та людськими зв’язками. У той же час глава
держави сказав, що після Брекзиту важливо буде оновити та поглибити стратегічне
партнерство з Великою Британією.

Новий світовий рекорд у Бухаресті

Комплекс міських фонтанів, розташованих на площі Унірій в
центрі Бухареста, був офіційно визнаний TheWorldRecordAcademy «Найдовшим синхронізованим
хореографічним фонтаном у світі». Міжнародне визнання Академією світових
рекордів відбулося через рік після запуску шоу водних фонтанів з вогнями та
музикою «Симфонія води», яке відбувається на вихідні у центрі столиці. До тепер
було проведено 70 шоу «Симфонія води», за якими спостерігали майже 220 тис.
туристів та мешканців Бухареста.cortina –

Румуни на континентальних спортивних змаганнях

Жіноча збірна Румунії вийшла в 1/8 чемпіонату Європи з
волейболу, що проходить у Будапешті, Угорщині. Після двох перемог над збірними
Угорщини та Естонії з однаковим рахунком 3:1 і чотирьох поразок: з рахунком 1:3
Хорватії та 0:3 командам Голландії й Азербайджану румунки посіли четверте
місце в групі С, яке дає право на вихід у наступний етап змагань. Кращий
результат на чемпіонаті Європи з волейболу румунки здобули у 1963 році, коли
завоювали бронзові медалі. Тим часом чинний чемпіон Румунії з футболу, клузький «CFR» з
рахунком 0:1 поступився на виїзді празькій Славії у другому матчі плей-офф
кваліфікації Ліги чемпіонів. Після поразки з тим же рахунком вдома тиждень
тому, румунський клуб продовжить боротьбу в кваліфікації Ліги Європи. І
віце-чемпіон Румунії з футболу, столичний FCSB (колишня Стяуа «Бухарест»)
програв матч-відповідь в рамках раунду плей-офф Ліги Європи і покинув розіграш
другого за значимістю євротурніру. У матчі на виїзді проти португальської
Віторії «Гімарайнш» столична команда не зуміла «розпечатати» ворота суперника і
пропустила один гол. Перша зустріч у Бухаресті завершилася нульової нічиєю.

Затверджений тиждень тому, Кабінет технократів на чолі з прем’єр-міністром Дачіаном Чолошом є найбільш нетиповим урядом посткомуністичної Румунії. Теодор Столожан в 1991 році, і Мугур Ісереску в 1999 році, обидва незалежні економісти, перебрали на один рік, керівництво урядів, в яких більшість міністрів були партійними. Чолош, натомість, розподілив портфелі людям, взагалі політично незалежним, які вже доказали свої уміння в приватному секторі, громадянському суспільстві та європейських установах.

Цей уряд управлятиме поточними справами країни упродовж одного року, до парламентських виборів, що пройдуть восени 2016 року, під час якого політичний клас повністю дискредитований, і який розглядається корумпованим і некомпетентним, повинен відновити довіру румунів. На Радіо Румунія, де він дав своє перше інтерв’ю після затвердження, новий прем’єр заявив, що уряд має намір прийняти швидко проект бюджету на 2016 рік, щоб відправити його парламенту в першій половині грудня.

Про підвищення на 10% заробітної плати бюджетників, прийняте законодавчим органом, Чолош сказав, що спочатку буде вивчати цифри, залишені колишнім урядом, щоб побачити наскільки реальним є таке підвищення. Нові міністри розглянуть залишені у стадії реалізації проекти колишнього уряду на чолі з соціал-демократом Віктором Понта, і вирішать, котрі можуть бути інтегровані в бюджет на наступний рік. Нова програма уряду передбачає швидкий пошук рішень для зміцнення довіри у румунську економіку.

Заступник прем’єра Костін Борк пояснює: Це припускає виявлення можливостей для реіндустріалізації, беручи до уваги нову інтерпретацію концепції у загальному європейському контексті. Ми зацікавлені, перш за все, підтримати румунський капітал та просувати румунські продукти, що є для нас стратегічним завданням. Румунський людський капітал є основним ресурсом для нас, і ми хочемо розвивати людські ресурси як у плані кваліфікованого персоналу, так і в плані креативних індустрій та ІТ.

Колишній єврокомісар із сільського господарства Чолош оголосив після зустрічі в Бухаресті з румунським єврокомісаром з регіонального розвитку Коріною Крецу про розблокування Регіональної оперативної програми на період 2007 – 2013, яка була заблокована після перевірки Комісії. В інтерв’ю Радіо Румунія, прем’єр-міністр заявив, що швидкість поглинання Румунією європейських коштів складає майже 60%, і, якщо все добре, швидкість освоєння досягне 70 відсотків.

На щорічній зустрічі в Бухаресті, румунські дипломати проаналізували протягом чотирьох днів порядок денний закордонної політики, економічну ситуацію та виклики на адресу безпеки Румунії, країни, розташованої на межі європейського та євроатлантичного простору. У закордонному плані, абсолютним пріоритетом дипломатії в Бухаресті є просування Республіки Молдова, вважає прем’єр-міністр Віктор Понта. Після майже чверті століття від проголошення своєї незалежності від СРСР, ця країна прямує європейським шляхом, але повинна справлятися із деякими внутрішніми та геостратегічними викликами.

Кишинів стикається з величезними економічними проблемами і кризою ідентичності, деякі громадяни цієї країни бажаючи надалі обєднання з Румунією, в той час як інші воліли б скоріше союз із Росією. У 2014 році, Республіка Молдова підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом і отримала для своїх громадян безвізовий режим з країнами ЄС. Крім того, Кишинів повинен справитися із викликами в регіональному контексті, через конфлікт в сусідній Україні. Її головним союзником є Румунія, поряд з якою вона розвиває важливі економічні та культурні проекти. У цьому контексті прем’єр-міністр звернувся із закликом до дипломатів: Молдова потребує нашої підтримки, у тому числі дипломатичної, і я хочу закликати вас, щоб коли у вас є можливість, боротися за інтереси Республіки Молдова, так як ви боретеся за інтереси Румунії. На мій погляд, це законне і правильне ставлення, і зараз, більше ніж в інші періоди історії, Молдова потребує нашої підтримки.

Румунія як держава-член НАТО та Європейського Союзу зіткнулася з багатьма проблемами з геостратегічної точки зору у ширшому сусідстві, підкреслив, з іншого боку, глава румунської дипломатії Богдан Ауреску: Ми не можемо проігнорувати той факт, що поблизу двох організацій, до яких ми належимо, утворилася справжня смуга нестабільності, з багатьма гарячими точками, від агресії Російської Федерації в Україні та зміни балансу в Чорноморському регіоні після окупації Криму на сході, до зростаючої загрози тероризму, проблеми нелегальної міграції, різних криз і державної нестабільності на півдні. А Румунія, яка є східним кордоном і перебуває в безпосередній близькості з південним сусідством, в розширеному Чорноморському регіоні, зобов’язана надати суттєву допомогу в зусиллях щодо забезпечення стабільності, демократії та процвітання.

Тема імміграції була, також, домінуючим пунктом дискусій, враховуючи, що Європа шукає спільної відповіді на кризу біженців, а Бухарест залишається причетним до цього зусилля. Румунія підтверджує свою солідарність з іншими державами-членами Європейського Союзу в управлінні кризи іммігрантів, але відкидає обов’язкові квоти, виступаючи на користь добровільних квот на мігрантів. Жодна країна ЄС не може бути зобов’язана робити те, що вона не може зробити, сказав президент Клаус Йоханніс: Є й інші форми, якими країни, що відмовляються від цих обов’язкових квот, можуть показати свою солідарність. Румунія не є ксенофобською країною, ані сепаратистською. Ми хочемо допомогти у вирішенні цього питання. Як ми це робимо, залишається встановити. Ми, якщо приймемо іммігрантів, то це не означатиме лише їх забезпечення житлом цієї зими, а потім побачимо. Ні, якщо ми погодимося їх прийняти, ми відповідатимемо за їх подальшу долю. Цим людям треба забезпечити доступ до освіти, вони мають вивчити румунську мову, діти повинні йти до школи, ми маємо їх інтегрувати в суспільство.

Президент Йоханніс закликав румунських дипломатів, акредитованих за кордоном, брати активнішу участь у просуванні економічних інтересів Бухареста і виступив знову за вступ Румунії до Шенгенської зони, зону, яку Президент вважає на даний момент недіючою: Вступ до Шенгенської зони буде надалі, звичайно, метою наступного періоду. Попри виконання належних умов, ми повинні підкреслити, що включення Румунії до цього простору сприятиме зміцненню безпеки кордонів ЄС.

Дипломати також обговорили і те, як Румунія може залучити іноземні інвестиції і стати більш привабливою з туристичного погляду. Міхай Дарабан, голова Торгово-промислової палати Румунії, де відбувся діалогу з економічних питань Річної зустрічі представників румунської дипломатії, підкреслив, що пріоритетом економічної дипломатії Румунії має стати утвердження румунського капіталу в Європейському Союзі. Настав час, щоб Бухарест суттєво відродив, однак, економічні відносини з іншими країнами, поза простором ЄС. Це не означає, – підкреслив він – применшування значення європейського сегменту, тільки що конче потребується узгоджених зусиль з використання потенціалу, який пропонують інші зони, Румунія використовуючи, однак, включно якість члена ЄС.