Tag: птахи

Перед впаданням у Чорне море
Дунай, друга за довжиною річка Європи, утворює одну з найкрасивіших дельт у
світі. Дельта Дунаю, оголошена біосферним заповідником у 1990 році, є одним з
найважливіших туристичних напрямків Румунії. Біосферний заповідник дельти
Дунаю, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, включає комплекс лагун Разім-Сіное і
займає площу 580 тисяч гектарів. Унікальним місцем у дельті Дунаю є Гура
Портіцей, колишній шлях сполучення між морем і озерами дельти.

Виявлений
у 1736 році, Гура Портіцей – це справжній райський куточок, який спочатку був
рибальським селом. У 1970-х роках Гура Портіцей було закрито, щоб зменшити
солоність озер, які комуністична влада хотіла перетворити на величезні рибні
ставки. Навіть після закриття сполучення озера Головиця з Чорним морем, Гура
Портіцей залишався привабливим місцем для тих, хто бажає відпочити в тихому
місці. З 1998 року тут розпочалися роботи з улаштування, щоб забезпечити житлом
туристів, які хочуть відпочити подалі від натовпу.

Біля ресторану, розташованого на вузькій піщаній смузі,
яка відокремлює морську воду від опрісненої води озера Головиця, також у 70-х роках було облаштовано кемпінг з хатинками,
побудованими на стовпах. З тих пір комфорт, пропонований туристам, збільшився,
а Гура Портіцей залишився одним з
найвіддаленіших туристичних напрямків на румунському чорноморському узбережжі.
Чому віддаленим? Тому що до нього можна дістатися лише човном через озеро
Головиця. Без залізниці та
автостоянок, Гура Портіцей здається загубленим у часі. Туристичне село Гура
Портіцей розташоване на 100-метровій піщаній смузі, менш ніж за півгодини їзди на човні з населених пунктів Журиловка, Сарікьой або Лунка в повіті Тулча.

Коли
турист досягне місця призначення, він відкриє для себе один з найкрасивіших
пляжів нашої країни. З дрібним золотистим піском і надзвичайно чистою водою,
пляж досить дикий і тихий. На ньому є лише кілька місць з очеретяними
парасольками, під якими можна сховатися від сонячних променів, за словами
Габріеля Діцу, менеджера курорту Гура Портіцей: Повільними темпами ми
виросли з рибальського села і тепер маємо 92 місця для поселення туристів, з
рестораном, терасами, пляжами, шезлонгами, навіть басейном, і все ж ми
намагаємося поважати природне середовище таким чином, щоб це не заважало
природі.

Сюди
турист може оселетися у власному наметі, але якщо йому потрібне місце для поселення в ГураПортіцей, то знайде лише кілька
хостелів і котеджів, пофарбованих у біло-блакитний колір. У туристичних
комплексах є тенісні та волейбольні корти, більярдні столи, столи настільного тенісу, басейн та ігровий майданчик для дітей, а також організовуються спеціальні заходи для рибалок та
мисливців. Хоча пляж на цьому острові має довжину близько 4 кілометри, він не є повністю громадським. Значна
його частина суворо охороняється природою, і туристів сюди не пускають.
Захоплююча і дуже рідкісна річ, яку можна зробити в Румунії в Гура Портіцей -
поплавати з дельфінами. Тиша і дикість пляжу не заважає дельфінам підпливати до
берега на відстань кількох метрів, тому багато туристів наважуються зайти в
море, коли бачать їх, щоб отримати незабутню пригоду.

З Гура Портіцей турист може ознайомлюватись із зоною пішки, піщаною смугою між озерами та Чорним морем, а також на човні.
Габріель Діцу: З Гура Портіцей, якщо вони
пересуватимуться лише човном, то можуть дістатися дельти в напрямку н.п.
Дунавец, і там вони перетнуть озеро Разім, потім увійдуть в мережу каналів,
проходячи повз всілякі більш-менш відомі місцевості, такі як Дранов, Холбіна.
Можливо, для знавців це означає більше, для необізнаних скажу, що це територія
з каналами, фауною, флорою, характерною для дельти. Якщо говорити про суходіл,
то, наприклад, можна відвідати фортецю Аргамум, яка є найдавнішим поселенням на
румунській території, або не менш давню фортецю Єнісала, яка досі дуже добре
зберігає свої стіни. Вважається, що Візантійська імперія, а пізніше Генуезька
республіка побудували і утримували цю фортецю, з якої відкривається чудовий вид
на озеро Разім. Насправді в давнину вона була оглядовим пунктом для
спостереження за рухом кораблів на Чорному морі.

Туристи мають можливість спостерігати за дикими тваринами, але особливо птахами дельти Дунаю. Зараз
багато з них вже відкочували в теплі країни. Коли
температура падає, дельту Дунаю починають відвідувати птахи з арктичної зони.
Одні залишаються лише ненадовго, щоб трохи
відпочити перед тим, як продовжити подорож у теплі краї, а інші залишаються тут
на всю зиму, і це справжнє видовище можуть побачити ті, хто прибуває цими днями в дельту Дунаю.

До впадання в Чорне море, Дунай, друга за довжиною ріка в Європі, створює одну з найкрасивіших дельт у світі. До неї Дунай перетинає 10 країн, з-поміж яких Румунію, а також чотири столиці. Оголошена біосферним заповідником у 1990 році, дельта Дунаю є одним з найважливіших туристичних напрямків у Румунії. Біосферний заповідник дельти Дунаю, атракція зі світової спадщини ЮНЕСКО, що викликає інтерес у любителів природи, також включає озерний комплекс Разім-Сіноє і займає площу 580 тисяч гектарів. В нижній течії Дунай розгалужується на три основні гирла: Кілійське, Сулінське і Георгіївське, що створюють велику, прорізану густою сіткою водотоків та озер, дельту. Найпівнічніший рукав Кілія має довжину 120 км і через нього впадає в Чорне море майже 60% вод Дунаю.

Найпівденніший рукав – Георгіївський (завдовжки майже 70 кілометрів), придатний лише для річкової навігації. Згідно з дослідженнями Європейської Комісії з питань Дунаю, посередній рукав Дунаю, Суліна (довжиною 64 км), придатний для судноплавства морських суден, а це призвело до поглиблення річкового русла між 1862 та 1902 рр. Інтенсифікація морського судноплавства на Дунаї призвела до зростання економічної ролі міста Суліна, розташованого при впаданні Дунаю в Чорне море, найсхіднішого міста Європейського Союзу. Між 1870 і 1938 роками Суліна пережило найбільш процвітаючий період, будучи назване «малою Венецією Сходу», будучи космополітним містом із 7 консульствами та 22 етнічними громадами. Свідченнями цього минулого є церкви та надгробки на старому кладовищі міста, старий маяк та палац Європейської комісії з питань Дунаю.

Більшість туристів відвідує дельту Дунаю влітку, і через карантинні обмеження та фізичне дистанціювання за перші вісім місяців поточного року сюди загостило понад 110 тисяч туристів, переважна більшість румунів. Якби не обмеження, спричинені COVID-19, прибуло б більше іноземних туристів. Дельта Дунаю приваблює не тільки влітку, але й восени. Голова Асоціації туристичних призначень дунайської дельти Кетелін Цибуляк вважає, що дельту Дунаю варто відвідати в будь-яку пору року: «Дельта прекрасна в будь-яку пору року, як влітку, так і навесні або раннюї осені. Взагалі всі шукають ці періоди, але дельта залишається такою ж гарною і в холодну погоду, у жовтні, листопаді чи взимку. Осінній період – рай для рибалок, починаючи від змагань зі спортивної риболовлі, закінчуючи любительською риболовлею. З іншого боку, любителі фотографії можуть спокійно проводити час в дельті, без високого тиску від напливу туристів. Це два види діяльності, якими можна займатися в цей період, не кажучи вже про відвідування дельти, екскурсії по каналах, які взимку фантастичні. Іржавий колір, зміна кольорів природи особливі. А взимку ви також можете займатися риболовлею або, чому б ні?, кататися на ковзанках по замерзлих каналах дельти».

Рослинність в осінніх кольорах, просторі озера, де-не-де птах, що піднімається з води, риба, яка стрибає з води, щоб пірнути назад у глибину, специфічний запах калюж, що проникає одяг, ніжне сонце або дрібний дощ – це ландшафти та атмосфера, які пропонує дунайська дельта. І якщо ви прибуваєте на якесь свято чи фестиваль, можна милуватися традиційними костюмами місцевих народних ансамблів.

Це традиційна пісня у виконанні жіночого ансамблю Джуравель з н.п. Журіловка, комуни, де проживає більшість росіян-ліпованів. Кетелін Цібуляк: «Традиції, багатокультурність повинні бути частиною дельта-туристичного продукту. Зрештою, якщо ми думаємо про те, що означає туризм у дельті, ми маємо на увазі біорізноманіття, природу, традиції, місцеву гастрономію, мультикультуралізм, усі ці елементи складають форму відвідування дельти».

У Журіловці, в південній частині дельти Дунаю, ви можете набути неповторного досвіду, під час якого ви зможете милуватися як дельтою Дунаю, так і Чорним морем. Вам необхідно лише перетнути озеро Головіца, на човні і висадитися біля Гури Портіцей, смуги піску, яка відокремлює морську воду від опрісненої води озера. Тут ми познайомилися з Лауренціу Нікулаєм, адміністратором туристичного комплексу, де всі будинки в біло-блакитних тонах із солом’яним дахом дотримуються традиційної архітектури: Будучи спочатку рибальським селом, Гура Портіцей або Портіца, як його називають у наші дні, відоме як один з найбільш тихих пляжів та туристичних призначень на румунському узбережжі. Доступ здійснюється на човні з Журіловки або на швидкісних човнах. Пройшовши відстань, приблизно за 20 хвилин ви досягнете унікального місця в Європі. Назва Гура Портіцей можна пояснити тим, що це було місцем сполучення між лиманом Головіца та Чорним морем, що було закрито в 1970 році і, що перетворило озеро Головіца на закрите озеро із знесоленою водою. Ми знаходимося на піщаному клаптику землі, що розділяє ці два світи. Дачне селище – це ідеальне місце, де можна милуватися флорою і фауною дельти Дунаю, де ми організовуємо екскурсії, а прибережна зона, Чорноморський регіон – є ще незайманою територією. Ми намагаємось зберегти всі цінні валентності дельти. Протягом літнього сезону виступають місцеві народні ансамблі. Ми також намагаємося зберегти все те, що означає місцева гастрономія, все те, що означають місцеві ремесла та автентичний фольклор. Восени можна також відвідати визначні атракції. Взимку дещо важче це зробити, тому що нам доводиться перетинати озеро Головіца, і бувають такі зими, коли озеро замерзає.»

Відстань між озером і морем становить від 40 до 60 метрів, і під час штормів на Чорному морі, морська вода перетинає смугу піску, досягаючи озера. Відпочинок в дельті Дунаю буде неповним для туристів, які не скуштують традиційних страв, більшість із яких рибних. Незалежно від пори року, дельта Дунаю є підхідним місцем для тих, хто шукає відпочинку, для спортивних рибалок, а також для тих, хто прибуває сюди аби спостерігати за природою та птахами. У цей період, до дунайської дельти прилітають птахи з Арктики, деякі з них відпочивають тут лише один-два дні, інші залишаються всю зиму аж до весни.

Однією з найбільших загроз для диких видів птахів є зіткнення з лініями електропередач, що призводить до їх ураження струмом і загибелі. Саме тому Управлінння біосферного заповідника дельти Дунаю спільно з електророзподільною компанією E-Distribuţie Dobrogea, яка діє на східній частині Румунії, та у партнерстві з бенефіціарами із семи європейських країн розгортають проєкт LIFE Danube Free Sky, метою якого є захист 12 видів пріоритетних птахів у Європейському Союзі, та, в тому числі, збереження біорізноманіття вздовж ріки Дунай. Координований Raptor Protection зі Словаччини та фінансований через Європейську програму LIFE, проєкт триває п’ять років і буде реалізований партнерами зі Словаччини, Німеччини, Австрії, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії та Румунії та є продовженням попереднього проєкту New Free Sky, (Нове вільне небо), реалізованого мережею дунайських природоохоронюваних територій, Danube Park.

Габрієла Крецу від Управління біосферного заповідника дельти Дунаю подає деталі про цей проєкт: «Проєкт є прикладом транснаціональної співпраці вздовж ріки Дунай. Цей проєкт реалізується Управлінням біосферного заповідника дельти Дунаю спільно з E-Distribuţie Dobrogea в Румунії та у партнерстві з бенефіціарами з інших європейських країн. Проєкт фінансується через програму LIFE, інструмент Європейського Союзу з охорони природи. Проєкт буде розгортатися протягом 5 років. Ми хочемо захистити 12 пріоритетних видів птахів у Європейському Союзі, в тому числі зберегти біорізноманіття та екосистеми вздовж ріки Дунаю».

У рамках цього проєкту Управління біосферного заповідника дельти Дунаю буде проводити моніторинг потенційно небезпечних зон для птахів. Габрієла Крецу: «Ми розробимо схему моніторингу повітряних ліній електропередачі, які ми інвентаризували під час попередніх партнерських проєктів, і таким чином визначимо сектори потенційно
небезпечних ліній для пріоритетних видів птахів. Ми також прикріпемо передавачі до 6 молодих кучерявих пеліканів, щоб визначити, які стовпи небезпечні, та які з них знаходяться в зоні гніздування та годівлі пріоритетних видів птахів. Конкретні заходи щодо ізоляції 100 стовпів від ураження електричним струмом на мережі середньої напруги та маркування пристроями проти зіткнень на мережі середньої напруги у 30 км та високої напруги у 5 км буде здійснювати компанія-партнер E-Distribuţie Dobrogea. Йде мова про спеціальні маркування. У ході попереднього проєкту ми проводили маркування на відрізку 2,5 км і помітили ефективність цих пристроїв. Було проведено моніторинг перед та після маркування, і, таким чином, спостерігалося зниження смертності видів птахів».

Смерть птахів, спричинена ураженням електричним струмом була задокументована для понад 380 видів птахів. Ураження струмом має місце особливо під час міграційного періоду, але також у місцях гніздування та годівлі птахів, на траверсах, перетнутих лініями електропередач. Крім ізоляції стовпів від ураження електричним струмом птахів, цей проєкт включатиме встановлення сотень гніздових ящиків для птаха, характерного дельті Дунаю – сиворакши (Coracias garrulus – лат.), який зазвичай гніздиться в дуплах дерев, що відсутні, особливо в сільськогосподарських зонах в Пардіні та Кілії Веке в дельті Дунаю.

Румунія має багату авіфауну. Тисячі птахів знаходять тут
умови для зупинки, гніздування та годівлі. Із загальної кількості видів,
відомих по всій Румунії, близько 100 – осілі та 150 перелітні, а також зимуючі,
які перетинають Румунію та, іноді, заблуклі види.

У Румунії існує 5 місць зосередження хижих перелітних
птахів (Добруджа, верхня і нижня течії річки Муреш, долина річки Прут, долина
річки Тур). Мігруючі птахи, які оминають Карпати і Чорне море, перелітають
через Добруджу, що вважається справжнім раєм для цих птахів. Гори Мечінулуй – є
одним з найкращих місць для міграції в Європі з точки зору кількості видів.
Щорічно мігрують близько 10 тисяч хижих птахів і близько 20000 білих лелек.
Прутська заплава є іншим водно-болотним угіддям особливого значення з точки
зору авіфауни як для Румунії, так і для інших країн Південно-Східної Європи.
Упродовж долини річки Прут пролягають важливі маршрути міграції птахів: деякі з
них тимчасово зупиняються тут, інші годуються, треті гніздяться.

Розповідає Овідіу Буфніле експерт Румунського
орнітологічного товариства: «Ми маємо близько 400 осілих видів птахів (горобці,
синиці) та види птахів, які тепер, навесні, покинули Румунію після зимівлі
(більшість гусей, зимові лебеді). Але є й птахи, які щойно повернулися або перебувають
на шляху до Румунії. Перша перелітна птаха, яку ми вже помітили в цьому році є
чорний лелека. Він зупинився десь
поблизу міста Одорхею Секуєск. Потім був перший білий лелека, що був помічений
над Бухарестом 7 березня. 8 березня мої колеги помітили перші справжні ознаки
весни. Вони спостерігали за одудом поблизу міста Калараш, і теж там побачили
великі зграї лелек, які транзитують Румунію та близько 200 журавлів, які
зупинилися підгодуватися в Добруджі, недалеко від міста Хістрії. Але
найважливішою ознакою є перша зграя косарів, птахів характерних для
водно-болотних угідь, що були помічені не в дельті Дунаю, а на сході, недалеко
від Ясс. Одне за одним стали прибувати всі відомі нам види птахів, але
найбільша міграційна хвиля була помітна в Румунії в період, коли ми мали явище
«крижаного дощу», який застав зненацька багатьох птахів. Наприклад, лелек, які
були змушені перервати політ, щоб позбутися льоду та відпочити, але й набагато слабших комахоїдних птахів,
які важче переносять суворі умови зими, яка прийшла у березні. Ці птахи були
помічені в усіх регіонах країни, особливо на півдні. Деякі з них не встояли
перед холодом, інші продовжили політ на північ. Міграція закінчиться, коли ми
побачимо останніх «вісників весни». Я маю на увазі зозуль та бджолоїдок, дуже
барвистих птахів, які прибудуть на початку травня або наприкінці квітня.»

Науковці вже багато часу намагаються з’ясувати як птахи
орієнтуються під час польоту. Хоча є безліч теорій та
думок, загальноприйнятою є думка, що спосіб орієнтації відрізняється в залежності від виду птахів. Було доказано, що більшість птахів знаходять дорогу, орієнтуючись на Сонце та
зірки. Є й види, які успадковують здатність знаходити напрямок, куди мають
літати для зимівлі (наприклад, зозулі). В інших випадках молоді птахи стежать
за своїми батьками (наприклад, білий лелека). У всіх випадках, після першої
міграції, в їх пам’яті утворюється карта, яку вони використовують при
наступних перельотах.

З огляду на зменшення чисельності популяції багатьох
видів перелітних і осілих диких птахів в Європі, Європейський Союз запровадив
політику, спрямовану на приборкання цього явища і вжиття заходів захисту та
управління середовищем проживання птахів. Директива ЄС «Птахи» стала першим
нормативно-правовим актом охорони природи, що грає важливу роль в захисті від
зникнення найбільш уразливих видів птахів в Європі, таких як косар,
орлан-білохвіст та іспанський могильник. У нас фермери отримують субсидії, якщо
долучаються до заходів щодо захисту певних видів птахів, як наприклад підорлик
малий. У Румунії ми маємо понад 2300 пар цих птахів, що складає 10% світової
популяції та 22% – європейської. Це тому, що природа Румунії все ще багата, а
сільське господарство у багатьох місцях практикується екологічно чистим
способом. Говорить Овідіу Буфніле: «Є декілька заходів із захисту агродовкілля.
Ці заходи, які запропонували і ми, і наші партнери, запропонували, мають на
меті допомогти як фермерам, так і фауні Румунії. Я маю на увазі підорлика
малого, якому потрібно багато харчових ресурсів в місцях, де він гніздиться.
Коли фермер висловлює бажання приєднатися до цієї програми, він зобов’язується
дотримуватися певних правил і допомагати видам, за що отримує гроші.»

Інший проект захисту агродовкілля стосується захисту червоноволої казарки, виду, що знаходяться під загрозою зникнення та захищається на рівні всього Європейського Союзу. Ця птаха входить до списку видів під загрозою зникнення, що тимчасово живуть на континенті та охороняються на міжнародному рівні Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. У Румунію вона прилітає наприкінці жовтня і залишається лише до березня. «Червоновола казарка, після того як прилітає в Румунії шукає зерна кукурудзи на полі, після чого з’являється пшениця або ріпак. Цей проект проваджується й надалі, а румунські фермери, які беруть у ньому участь отримують десятки мільйонів євро. Однак проект призначений лише для тих, хто знаходиться в районах існування червоноволої казарки, тобто в Берегані та Добруджі.»

Румунське орнітологічне
товариство проводить багато проектів з охорони птахів та боротьби з
браконьєрством на співочі птахи. «Румунія розкриває крила» – це проект, за
допомогою якого орнітологи та волонтери щодня встановлюють у парках Бухареста
та інших десяти великих міст країни, нові штучні гнізда. Інший проект
стосується охорони виду, що знаходиться під загрозою вимирання в Європі:
балабана. Щоб забезпечити умови гніздування цього виду, на стовпах
високовольтних ліній електропередач на півдні країни були встановлені нові
штучні гнізда. В даний час популяція балабана в Європі налічує близько 450 пар,
половина з яких знаходяться в Угорщині та Словаччині.

У Румунії налічуються більше 400 видів птахів. Деякі ведуть осілий спосіб життя, інші приходять гніздитися, а інші зимувати, також є види птахів, які перетинають нашу країну під час осінньо-весняної міграції. Більше 80% цих птахів живуть у дельті Дунаю, багато з них це міграційні птахи. Все ж таки, упродовж часу деякі птахи зникли з авіафауни Румунії. Наприклад, орел-бородач (gypaetus barbatus)) водився тисячі років у Карпатах. Дрохва (Otis tarda) найбільш масивний літаючий птах у світі водилась у Кимпія Береганулуй або добруджанському регіоні. Однак, мисливці втрутилася в біотопи цих птахів через те, що їхня кількість різко скоротилась, а деякі навіть зникли, залишаючись лише у книгах по спеціальності.

Навіть і так, Румунія ще багата на авіафауну, стверджує Овідіу Буфніле, відповідальний з питань звязку Румунського орнітологічного товариства: ”На відміну від інших країн, Румунія багата на фауну птахів. Я думаю, що найвідомішим видом є журавель сірий (Grus grus). Певний період журавлі сірі обходили Румунію, але цього року ми можемо сказати, що Румунія знову стала важливим маршрутом для цього птаха. В цьому періоді, у Добруджу прилетіли кілька груп журавлів сірих, які відпочивають і годуються тут, щоб зуміли потім долетіти до місця призначення, до Швеції, північної Європи. Але є у нас й птахи, яких західні країни починають втрачати, наприклад, горобе́ць ха́тній (рasser domesticus). У Лондоні, в даний час є лише три місця, де можна бачити цей вид птахів, оскільки ритм в якому розвинулося це місце призвело до зникнення горобців. Організуються навіть екскурсії по місту з гідами, для тих, які бажають бачити ці птахи. Якщо ми говоримо про емблематичні птахи для Румунії, то є у нас є беркут (Aquila chrysaetos) зображений на гербі Румунії. Це один з найбільших денних хижих птахів родини яструбових в Європі, який може ловити від полівок і щурів до лисиць і молодих оленів та вовків. І тому, що наступає весна, незабаром до нас прилетять бджолоїдки звичайні (Merops apiaster), дуже барвисті птахи із зеленим, червоним, жовтим або синім забарвленням.”

Зникнення зон годування і відпочинку для мігруючих видів птахів та полювання можуть привести до зниження або навіть зникнення деяких популяцій, іноді навіть мігруючих видів птахів повсюди у світі. Два місяці тому, Палата Депутатів прийняла проект закону щодо внесення змін до закону “Про полювання”. Але ці зміни не задовольняють орнітологів, тому що дозволяється полювання на приватних земельних ділянках без згоди власника, а період полювання на деяких видів птахів збільшується строком до трьох місяців: “Ми констатували, що новий законопроект “Про полювання” пропонує збільшення полювання на пяти видів птах, серед яких дикий гусак, який прилітає до Румунії в зимовий період. На рівні ЄС передбачений певний період полювання. Якщо цей період перевищено, то вже вступаємо в шлюбний період, коли починають формуватися пари і тому заборонено полювання на цих птахів на європейському рівні. Треба їх залишити в спокої. Але якщо ми полюємо їх, ми ризикуємо нові санкції з боку Європейської комісії, як це сталося в 2010 році.”

Орнітологи скаржаться і на великі квоти полювання встановлені законом ”Про полювання”, які долають авіафауну Румунії: ”Я наведу як приклад гуменник (Anser fabalis), водоплавний птах, один з видів гусей. У Румунії налічується майже 100 екземплярів, а квота на полювання для цього виду становить 27 тисяч екземплярів. Це означає, що цей вид використовується як парасолька, тому що коли закінчується влітку період гусячого полювання або інших видів гусей, продовжується полювання на гуменника. Таким чином, мисливці можуть полювати будь-які види гусей і сказати, що вони полювали гуменника. І це завдає великих шкод. Ми ризикуємо залишитися і без цього виду птахів. Якщо у нас ще лише 100 екземплярів гуменника, можна здати собі справи, що станеться, якщо збільшується період полювання. Цей вид птахів зникне в Румунії.”

У весняні місяці в Румунії, зупиняються та відпочивають співочі птахи. Дрізд співочий (Turdus philomelos) прилітає на початку березня і співає, особливо в сутінках. З південної Африки прилітає соловї, який гніздиться у гаях та лісах. Жа́йворонок (Alaudidae) є найменшою птахою, на яку можна полювати в Румунії. Він співає на світанку у полях. Співочі птахи також страждають від нового закону, враховуючи той факт, що полювання дозволено на жайворонки, Румунія будучи однією з останніх країн в ЄС, яка дозволяє цього, – стверджує Овідіу Буфніле: “На жаль, останнім часом ми бачили, що наполягається на мисливському туризмі. Навяні компанії, які обіцяють мисливцям, що ставлять їм все у розпорядженні у цьому сенсі. Коли йде мова про птахи, є два види полювання, практиковані італійськими і ліванськими туристами. Дуже розповсюдженим є полювання на гусака та качку у зимовий період у ставках вздовж Дунаю, а на жайворонків полювання ведеться восени. Румуни не дуже ловлять жайворонків, але для італійців цей птах є справжнім делікатесом. Італійські мисливці полюють майже всі співочі птахи. Вони не є уважними уникати їх, коли ходять полювати на жайворонків. Має місце справжня страта в авіафауні Румунії, оскільки зникають співочі птахи.”

Закон “Про полювання” був відправлений до Парламенту на новий розгляд, після того як 16 неурядових організацій, в тому числі Румунське орнітологічне товариство, надіслали спільний лист Президенту Румунії Клаусу Йоханнісу, в якому вимагали, щоб Президент не підписав цей закон.

Нові види тварин були включені до переліку Боннської конвенції. Таке рішення було прийняте нещодавно на міжнародній конференції в Кіто представниками 120 країн, що підписали Боннську конвенцію про збереження наземних і морських мігруючих видів тварин. Після шести днів переговорів, 31 новий вид мігруючих риб, птахів і ссавців були включені до Додатку І до Конвенції. Зокрема до списку охоронюваних диких тварин був занесений білий ведмідь, деякі види газелей, китів, акул, дрохву. На жаль, африканський лев не був включений до цього списку через відсутність повної інформації про країни, де він водиться.

Білий ведмідь живе виключно в Арктиці, на північному узбережжі Сибіру, Аляски, Гренландії, Канаді (де мешкає найбільша популяція білих ведмедів) та іноді зустрічається в Скандинавії. На сьогодні не відома точна кількість білих ведмедів, але експерти вважають, що в даний час можна говорити приблизно про 20.000-25.000 одиниць. Велику загрозу для життя білих полярних ведмедів створює нерозумна діяльність людини. Усе більш агресивне забруднення Арктики привело до потрапляння небезпечних забруднюючих речовин і пестицидів в організм цих ссавців. Накопичення цих шкідливих речовин ослаблює імунну систему і призводить до народження все більшої кількості ведмедів з генетичними дефектами. Іншою небезпекою є розливи нафти, оскільки білий полярний ведмідь, який випадково потрапив у нафтову пляму приречений до смерті, тому що від нафти волосяний покрив на тілі тварини втрачає свої ізоляційні властивості.

Але найсерйознішою загрозою популяції білих ведмедів вчені називають глобальне потепління в результаті промислової діяльності. Результати глобального потепління найбільш помітні на полюсах, в результаті надмірного танення морського льоду. Іншою проблемою, спричиненою глобальним потеплінням, є генетичне скорочення біловедмежого населення та збільшення популяції бурих ведмедів. З огляду на те, що останні роки були більш теплими і тенденція потепління зберігається, бурі ведмеді розширюють на північ середовище свого проживання, частіше зустрічаються з білими ведмедями й оскільки вони генетично схожі, почали схрещуватися і давати гібриди. Гібрид білого та бурого ведмедя, як правило зустрічається в Канаді і на Алясці.

І дрохва була включена до списку охоронюваних видів. Це була найбільша птаха на рівнинах Європи, яка зникла через індустріалізацію сільського господарства та полювання. У нашій країні вона водиться у Берегані, Молдові, Західній низовині або в степах Добруджі. Востаннє її бачили на початку 80-х років в районі Келерашь. Тоді ж орнітологи офіційно визнали дрохву зниклою в Румунії через надмірне полювання.

Боннська конвенція, підписана в 1979 році під егідою Програми ООН з охорони навколишнього середовища та в силі з 1983 року, має на меті збереження наземних і морських мігруючих видів тварин, також птахів повсюди на шляху їх міграції. Наступна планова конференція Боннської конвенції відбудеться в 2017 році на Філіппінах.