Tag: путівка

Дорогі друзі, ми запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч. Цей конкурс, присвячений відомому скульптору Константину Бринкушу й одному з його найуспішніших учнів Константіну Антоновічу (1911-2002 рр.), який зробив блискучу кар’єру в Європі і США.

З усіх скульпторів, які працювали з Бринкушем, він став єдиним, хто отримав рекомендаційного листа від видатного скульптора. К.Антоновіч закінчив Ясський факультет образотворчого мистецтва (1939 р.), три роки навчався у Віденській академії витончених мистецтв, а потім ще два роки – в Тіролі. У 1947 році він прибув до Парижа, де зустрівся з Бринкушем, з яким працював чотири роки. З 1953 року він переїхав у Нью-Йорк. Центральною темою творчості К.Антоновіча була сова.

Слухайте передачі ВСРР, читайте матеріали, розміщені на веб-сторінці та на наших профілях в мережах Facebook або Twitter, і ви зможете легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання і виграти приз. Конкурс триває до 15 січня 2016 року (дата пошти).

Головний приз конкурсу – семиденна путівка з повним пансіоном для двох слухачів ВСРР з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж, місце звідки вирушив у світ Константін Бринкуш.

Конкурс проводиться за підтримки Повітового культурного центру ім. Константіна Бринкуша в місті Тиргу Жіу та низки місцевих партнерів.

Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на квитки до Румунії та назад і оформлення візи (у разі необхідності).

Запитання:

– Назвіть центральну тему творчості Константіна Антоновіча?
– Що, з-поміж усіх учнів, лише Антоновіч отримав від К.Бринкуша?
– Який період часу і де саме працював скульптор Константін Антоновіч разом зі своїм наставником?
– Які відомі роботи Бринкуша входять до архітектурного комплексу Шлях Героїв у місті Тиргу-Жіу?

Просимо написати, що спонукало вас взяти участь у конкурсі і, особливо, чим вас приваблюють наші передачі та веб-сайт ВСРР. Переможці будуть оголошені щойно після завершення конкурсу.

Бажаємо успіху!

Дорогі друзі, запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами Ткацький човник баби Руци, що проводиться нами спільно з радіостанцією Антена Сателор. Напевно, багато хто з вас бачив романтичну комедію французького кінорежисера Жана-П’єра Жене Амелі і запам’ятав садового гнома, який подорожує по всьому світу, посилаючи додому фотографії з екзотичних куточків нашої Планети.

За цим прикладом у Фегерашському краї, в центральній Румунії, започатковано простий та геніальний проект Ткацький човник баби Руци, який утверджує по світу тутешнє село Миндра. Предмет побутового призначення місцевої звичайної селянки – баби Руци, якої вже немає серед нас, ткацький човник (деталь у ткацькому верстаті з намотаною на шпульку пряжею для прокладання утокової нитки), вже кілька років мандрує по світу за допомогою пересічних людей, але й зірок, які фотографують його у різних містах світу на тлі визначних пам’яток. Баба Руце мріяла, щоб цей її старий дерев’яний предмет, з яким вона ткала усе своє життя, відправився, замість неї, в подорож по світу.

Ми подумали запросити вас до участі у трохи незвичайному конкурсі, за допомогою якого запрошуємо вас відвідати місце звідки ткацький човник рушив у навколосвітню подорож, зокрема село Миндра, Фегерашського регіону, а також Мерджінімя Сібіулуй.

10 років
тому, літня жінка із села Миндра, Брашовського повіту, покинула цей світ. Усе своє життя вона працювала на ткацькому верстаті. Крім приданого, зшитого для нащадків, вона залишила дітям, онукам і правнукам свій ткацький човник. Своє рішення вона пояснила наступним чином: Перевантаженій турботами і труднощами бабусі не вдалося побачити світ за межами Фегерашу, тому вона залишає своїм дітям і онукам у спадок своє нездійсненне бажання побачити світ. На знак поваги до
передсмертного бажання Баби Руци, її
нащадки вирішили нести із собою цей човник по всій країні та світу, аби сповнити неписаний заповіт жінки.

Перший крок
у цьому сенсі зробила її онука, актриса Аліна Заре, яка вирішила, що човник не повинен залишитися на місці
ані на мить, і від тоді люди різного віку та фаху несуть його із собою скрізь по світу. До сьогоднішнього дня ткацький човник пройшов близько мільйона кілометрів. Побував він в радянському ГУЛАГ-у, в Австралії, на Афонській горі, в Алба-Юлії (місті, де було проголошено возз’єднання всіх територій, населених в основному румунами, 1 грудня 1918 року), подорожував у футлярі скрипки Страдиваріус, на якій у Пекіні виступав відомий румунський скрипаль Александру Томеску, досяг човник і полюсів та Екватора. Скрізь, він була носієм послання миру та солідарності. Головною
умовою подорожі було
просування Румунії, зокрема румунського сільського життя, а це відбувалося або в
посольствах Румунії, або в рамках специфічних культурних заходів.

Отож слухайте передачі ВСРР, читайте наші матеріали на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook і Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не пізніше 15 липня 2015 року.

У конкурсі розігруються два головні призи – дві восьмиденні путівки на двох з повним пансіоном у період 1-8 вересня 2015 року у пансіонатах Фегерашського регіону (Симбета де Сус) у Брашовському повіті та Мерджінімя Сібіулуй в повіті Сібу. Одна путівка на двох буде для слухачів ВСРР, а друга для слухачів радіостанції Антена Сателор. Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на дорогу до Румунії і назад та на оформлення візи.

Головним спонсором конкурсу виступає Т.О.В. Скоріло Туризм.

Запитання:

– Звідки рушив унікальний проект Ткацький човник баби Руце?

– Скільки кілометрів пройшов човник?

– Які регіони Румунії відвідають переможці цього конкурсу?

– Назвіть 5 держав чи місць де побував ткацький човник.

Всю необхідну інформацію ви можете знайти на сайті проекту, http://suveicachicd10.blogspot.ro/ та на сторінці у мережі Facebook, навіть якщо вони румунською мовою.

Просимо написати, що спонукало вас до участі в цьому конкурсі, і чому ви слухаєте передачі ВСРР. Чекаємо ваших листів до 15 липня 2015 року. Переможці будуть оголошені щойно після завершення конкурсу.