Tag: П’ятра-Нямц

У північно-східній частині Румунії, в долині ріки Бістріца, в одній з
найкрасивіших долин Карпат, розташоване місто П’ятра Нямц, перша документальна
згадка про якого датується 31 липня 1431 року. Ця місцевість згадується в
документах господаря Молдови Александра Доброго. Численні історичні та
релігійні пам’ятки, гарні краєвиди, ландшафти горбисто-гірського типу ваблять
до себе безліч туристів. Завдяки архітектурній красі будівель, рельєфу і
об’єктам, що включені до туристичної мережі, місто називають ще Перлиною
Молдови. В центрі міста розташований Господарський двір, з історичними
пам’ятниками, що датуються 1468 роком. Тут височіє дзвіниця, яку ще
називають Вежою Штефана Великого, збудована 1400 року, заввишки 20
метрів, поряд з якою є багато музеїв, з-поміж яких Музей культури часів
енеоліту, в якому можна побачити найбільшу колекцію мистецтва неоліту в
Південно-Східній Європі з більш ніж 800 артефактами, специфічними культурі
Трипілля-Кукутень (3.600-2.600 до нашої ери). Ці предмети були
знайдені в прикарпатських районах, на території сучасних повітів Бузеу та Нямц.

Чахлеу є однією з найважливіших туристичних атракцій не лише повіту Нямц, а й всього
північного сходу Румунії. Середня частина гори покрита снігами, вершина ж
завжди вільна від снігів. Найвищі піки Чахлеу – гори Тоака та Околашул Маре
(понад 1900 метрів). Цей масив у Румунії називають другою святою горою після
Афонської. Згідно легендам тут знаходився будинок Замолкса, що вважається
далеким предком румунського народу. Тут є багато скитів та монастирів, які
любителі гірських прогулянок можуть в будь-який час відвідати, звісно
спеціальними маршрутами, що позначені вказівниками.

Перша документальна згадка про Господарський двір в П’ятра-Нямц з’являється
в документі, виданому в 1491 році, коли князь Молдови Швефан Великий подарував
монастирю Тазлеу три села. В цьому Господарському дворі правили молдовські
князі до XVII
століття. Господарські будівлі не збереглися до наших днів, тільки частина підвалів, там де працює Музей
Господарського двору. На колишньому фундаменті Господарського двору був
побудований у 1893 році, Ліцей імені Петра
Рареша. До архітектурного комплексу належать інші три музеї – Музей
мистецтв, Музей етнографії та Музей культури часів енеоліту, але найважливішими
туристичними визначними пам’ятками з часів Штефана Великого є церква Св.
Іоанна Хрестителя і Вежа Штефана Великого. Церква була побудована між 1497-1498
рр., її довжина становить близько 26 метрів, ширина 8 метрів і висота 11
метрів. Однак, те що відрізняє це святилище від інших монастирів, побудованих
Штефаном Великим, – це відсутність настінного розпису зовні. Навіть і так,
церква є справжньою архітектурною перлиною, що складається з ретельно
виготовлених кам’яних блоків, якими можна насолоджуватися в дуже хорошому стані
навіть через більш ніж 520 років.

З-поміж церков, збудованих Штефаном
Великим, церква в П’ятра Нямц відрізняється особливою внутрішньою структурою,
формою і вишуканим стилем, характерним для молдовського стилю будівництва тієї
епохи. Ноту оригінальності цій будові надає вхід в святилище через кам’яний
готичний портал, декорований скульптурами – таке оформлення рідше зустрічається
в церквах, побудованих Штефаном Великим. Зовнішній вигляд церкви відрізняється
декоративно від інших його подібних будівель. Він складений з фасадних сліпих
арок і ніш з каменю і цегли, з керамічними глазурованими дисками і кам’яними
елементами в готичному стилі. Інтер’єр церкви зазнав кілька змін, тому важко
сказати, чи була вона розписана під час життя її засновника. Хоча інтер’єр був
спочатку розділений на притвор, неф і вівтар, потреба в більшому просторі
привела до його зміни: з’явився великий отвір в стіні, що завершується
масштабною поперечної аркою.

У церкві зберігаються значні церковні коштовності,
такі як кришталеві люстри з Богемії, ікони, срібний філігранний хрест XIX
століття, срібна чаша XIX століття; а також низка старовинних книг: рукописний
диптих дияка Афанасія 1792 року, Святе Євангеліє (з Нямецького монастиря, 1821
р.), Святе Євангеліє із Сібіу 1854 року, Блажська біблія (1795 р.),тощо. Важливим
документом, що зберігається в церкві Святого Іоанна Хрестителя є Тетраєвангеліє,
написане в 1502 році ченцем Спиридоном, в якому є примітка, що рукопис був
створений на замовлення Штефана Великого для «церкви з храмом Святого Іоанна
при господарському дворі в П’ятра Нямц». Цей рукопис є справжнім витвором
мистецтва завдяки багатому орнаменту і мініатюр, які прикрашають текст. Під час
розкопок навколо церкви були виявлені гробниці, глазуровані цеглини, фрагменти
кераміки, срібні монети і металеві предмети. Багатство і якість археологічних
матеріалів доводить, що цей господарський двір і церква користувалися особливою
увагою з боку воєводи Штефана Великого.

У безпосередній близькості від церкви знаходиться дзвіниця або Вежа Штефана
Великого, побудована, згідно з надписом, рік потому, в 1499 році. Вона
виконувала функцію сторожової вежі, тому місце її розташування було ретельно обрано:
з неї відкривався вид на всю долину ріки Бістріца, і вартові могли спостерігати
за всіма дорогами на схід, які вели до Нямецької фортеці і Роману, і на південь
в напрямку зони Бакеу. Вежа має восьмикутну форму і була побудована з кам’яних
блоків, обмежених рядами цегли.

Цей історичний пам’ятник має щось особливе. Ззовні,
контраст між суворістю кам’яних стін, жвавістю фарб цегляних поясів і
керамічних глазурованих дисків, з нішами, в певній симетрії, створює ефект
різнобарв’я. Кути башти здійснені з полірованого каміння, первісна її висота будучи
19 метрів. Вежа Штефана Великого не виконувала тільки функцію дзвіниці, але
використовувалася в якості притулку і захисту. Згодом вежа була реставрована. В
середині XIX
століття над дзвонами було побудовано приміщення призначене для пожежних, роль
яких полягала у нагляді над містом. Теж упродовж часу, мешканці міста придбали
з Відня великий баштовий годинник, який діяв до 1900 року. Теперішній годинник був
встановлений в 1920 році і функціонував з перервами до 2006 року, однак від
тоді з ним не було ніяких проблем. На даний момент, Башта Штефана Великого
працює як музей. На першому поверсі є приміщення, де виставляються різноманітні
книги, а також місце, де відвідувачі можуть придбати квитки для відвідування
башти. З першого поверху сходами туристи піднімаються до приміщення дзвіниці,
де розташовані чотири дзвони різних розмірів: найбільший датується XVII століттям, має унікальний звук, інший – з XIX століття, а
останні два – з 1975 року. Звідси, з висоти, можна милуватися всім
Господарським комплексом.

Сьогодні ми запрошуємо вас до одного з найдавніших поселень
північно-східної Румунії – міста П’ятра-Нямц. Перша документальна згадка про це
місто відноситься до 1387 року. В останні роки тут активно розивиавається міський
туризм, а головною принадою «Перлини Молдови [ред. історичної
румунської провінції]», як його ще називають, є Старий центр, де знаходиться
Господарський двір, Вежа Штефана Великого та Церква Св. Івана Хрестителя.

Нашим гідом сьогодні є представник Бюро туристичного утвердження та
проведення заходів мерії міста П’ятра-Нямц Влад Тудор. «П’ятра-Нямц є ідеальним
місцем для любителів природи, історії та культури. Воно розвинулося навколо Господарського
двору, що знаходиться в старому центрі сучасного міста поряд з церквою Святого
Іоанна Хрестителя та вежею-дзвіницею, пам’ятками архітектури, побудованими
румунським господарем Штефаном Великим у 1499 році. Місто, знаходиться в
оточенні гір, тут проводяться гірські походи, а взимку можна займатися лижним
спортом. Взимку, під час свят, місто прикрашене різнокольоровими гірляндами, у старому центрі проводиться Різдвяний ярмарок. А для любителів спорту тут є
ідеальні умови для катання на лижах. У теплий період року П’ятра-Нямц пропонує
різні варіанти відпочинку, починаючи від гірських походів і завершуючи екстремальними
видами спорту. У нас є декілька маршрутів для любителів швидкісного спуску на
гірських велосипедах. У місті П’ятра-Нямц є великий спортивний комплекс, розташований
в мальовничій місцевості біля підніжжя гори Чернегура на березі річки Бістріца, з басейнами та спортивними майданчиками.»

Музей історії та археології є частиною музейного комплексу П’ятра-Нямц. Тут можна
побачити спеціальні виставки. Наприклад, до 2 листопада можна побачити
тимчасову виставку «Штефан Великий – від історії до вічності», присвячену правителю Молдови. Влад Тудор розповідає: «Музей історії був
створений в 1934 році священиком Константіном Метасе і представляє еволюцію людських поселень в
районі Нямц починаючи з верхнього палеоліту до сучасної епохи. З-поміж цінних
експонатів, які
можна побачити тут слід згадати Собор (зібрання) Богинь, Хора з Фрумушіки, різні предмети із золота і срібла, а
особливе місце в місті П’ятра-Нямц займає Музей
Кукутень.»

Музей Кукутень є унікальним у світі, зокрема тим, що він є одночасно музеєм
археології, історії та мистецтва і присвячений виключно найбільшій європейській
доісторичній цивілізації Трипілля-Кукутень. У цьому музеї ви побачите
найбільшу в світі колекцію мистецтва культури Кукутень та найбільшу колекцію
доісторичного мистецтва в Східній Європі. Тут ви ознайомитеся з цивілізацією,
зокрема з артефактами надзвичайної якості та кількості, каже Константін Преотяса,
науковий дослідник і куратор Музею мистецтва часів енеоліту Кукутень, який
розповів, що в П’ятра-Нямц знаходяться близько 70% предметів культурної
спадщини Кукутень, знайдених на території сучасної Румунії та значна частина артефактів
цієї культури. Коротше: 15 століть існування відображені в одному музеї.

Константін Преотяса: «У
музеї ми поділили виставку на дві основні частини культури Кукутень.
На першому поверсі ми зібрали шедеври кукутеньского декоративного мистецтва,
відповідно мальовану кераміку, а на другому поверсі можна побачити шедеври
образотворчого мистецтва, антропоморфні та зооморфні образи. Що стосується кукутенського
мистецтва, можна чітко розрізнити два періоди еволюції: перший між 5000 та 4000
роками до н.е., а другий між 4000 та 3500 роками до н.е. Говорячи про декоративно-прикладне
мистецтво треба сказати, що тут є шедеври першого періоду мистецького розвитку.
Тобто це менш громіздкий посуд, багато тонких ваз, прикрашених як заглибленим
орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок, так і дво- або трикольоровим
розписом. Трихромія або кукутенський триколор, як ми його називаємо, це поєднання
білого, червоного і чорного кольорів, а коли розпис є біхромним, йдеться про дві
кольорові комбінації: білий з чорним або білий з червоним. Спочатку розписи
робилися на посудинах, після їх випалення, так званий «сирий» розпис, який гірше
зберігся, з часом стерся, але пізніше, завдяки вдосконаленню технології, вони наносили
розпис перед випалюванням і закріплювали його в процесі випалу.»

Місто П’ятра-Нямц просуває свій туристичний продукт протягом року в
рамках цілої низки заходів, під час яких, звичайно, можна замовити відпочинок в
цьому районі. Розповідає Влад Тудор. «Щороку, наприкінці травня відбувається Фестиваль
народного мистецтва «Lada cu Zestre (Скриня з приданим)», де народні майстри з усієї Румунії представляють предмети
зроблені власноруч. Кожен бажаючий може поговорити з народними майстрами, відкрити для себе
таємниці виготовлення цих предметів. Майже кожен місяць в місті П’ятра-Нямц відбувається
велика подія, починаючи з квітня, коли ми проводимо спеціальний захід, присвячену
історії міста і його околиць. Він називається Святом Господарського двору і
проводиться приблизно 20 квітня, дату першої документальної згадки про наше
місто. У травні ми проводимо подію, присвячену найдавнішому людському поселенню
в історичній провінції Молдові – Дакійський фестиваль Петродава. Любителів
екстремальних видів спорту чекаємо на Фестивалі «Tare ca piatra (Міцний як
камінь», а в грудні ми організовуємо Різдвяний ярмарок.»

У місті П’ятра-Нямц та його околицях є численні готелі або пансіонати, які
цілком по кишені всім.

30-й Театральний фестиваль у місті П’ятра Нямц, організований з 20 вересня по 1
жовтня, відбувся в рік, коли місцевий Молодіжний театр святкує 60 років свого існування. Це перший у Румунії театральний фестиваль, організований, за межами столиці і перший фестиваль, присвячений дітям та молодим людям. Отож, це справді особливий сезон фестивалю.

Цього року фестиваль має тему «Архіви неБезпеки». І хоча назва трохи іронічна, її суть досить серйозна і робить посилання як на історію фестивалю, такі на його сучасність. Режисер і драматург Джаніна Кербунаріу, директор театру і куратор фестивалю пояснює: «З огляду на те, що це ювілейний, 30-ий фестиваль, ми знову побували в архівах, до речі дуже щедрих, Молодіжного театру. І виявили дуже цікаві речі. Ми глибше дослідили деякі теми, ставши на деякий час архівістами.
З іншого боку, театральна вистава, прив’язана до реалій, в яких ми живемо є своєрідним архівним моментом. Ми живемо в дуже цікавий і зовсім непростий час… Тому фестиваль, який об’єднав творців та їх вистави, а
також інші заходи – круглі столи, семінари, став своєрідним архівом. Ми вирішили зосередити свою увагу на темі, дослідженій багатьма запрошеними нами артистами, а саме на нашому бажанні, сьогодні, архівувати свої страхи, свої
амбіції, прагнення, неспроможність. Ми робимо це всіма засобами спілкування.»

«На тлі проведення фестивалів у
багатьох румунських містах, що мають театр, і не тільки в Румунії, відчувається
потреба, – каже Джаніна Кербунаріу, – уявити себе в ситуації, коли мусимо зрозуміти,
в якому напрямку далі рухатись та знайти своє дуже чітке місце у цьому
контексті». «Я думаю, ми все ще знаходимося в період визначення того, що
означає фестиваль. І гадаю, що це скоріше гарна річ, оскільки цей фестиваль упродовж
часу постійно переосмислювався, при цьому зберігаючи певні напрямки. Цікаво, що
в первісних напрямках, таких як: оригінальність, сучасна драматургія, молоді
творці, створення молодої аудиторії, які є наріжним каменем фестивалю, куратори
завжди приносили нові речі, кожного разу змінювали концепцію фестивалю. А цього
року фестиваль має кілька нових розділів, як наприклад розділ «Молоді творці». Головною
умовою участі був вік: режисер або автор вистави мав бути віком до 30 років. Ми
хотіли підтримати митців на початку
кар’єри.»

Ліджия Чорней вивчала режисерську
справу і монтаж у Національному університеті театру та кінематографії, а в 2017
році вона представила на Каннському кінофестивалі короткометражний фільм
«Старомодна». На Театральний фестиваль у П’ятра Нямц вона прийшла з виставою «Без
дозволу на зліт» за мотивами твору Джорджа Бранта, що була поставлена
бухарестською культурною асоціацією «DOCTOR’S STUDIO». Вистава, в якій головну роль виконує талановита актриса Ісабела Нямцу, є
дебютним проектом Ліджиї на сцені. Головним героєм вистави є жінка-пілот бомбардувальника,
яка стає матір’ю та дружиною, але, коли вона повертається з відпустки по
догляду за дитиною і хоче знову літати, система звільняє її в запас
та відправляє управляти дронами в пустелі.

Говорить Ліджия Чорней: «Я вже маю три
або чотири короткометражні фільми, в яких розповідаю про сильних жінок. Мій
останній документальний фільм розповідає про Роксану Тудосе, чемпіонку світу зі
стрільби з пневматичної зброї. Практично у моїх короткометражних фільмах
йдеться про жіночність у світі військової жорсткості.» З оригінального тексту
Ліджия Чорней зберегла лише теми, які їй здалися цікавими для румунської
публіки. «Тема сім’ї, тема роботи, яка не є звичайною, що нас і приваблює, бо йдеться
про жінку-пілота літака F16, про зв’язок між роботою та будинком…»

Цьогорічний Театральний фестиваль в
місті П’ятра Нямц мав й національний розділ, в якому взяли участь театральні
діячі різного віку, а наголос був поставлений на зв’язку з реальністю, з важливими
темами румунського суспільства та сучасного суспільства в цілому. Важливим
критерієм вибору було те, щоб вистави пропонували теми діалогу.

Ініційований на початку 90-х років,
міжнародний розділ був відновлений менеджером і куратором Джаніною Кербунаріу. Були
запрошені вистави «Червона шапочка», режисера Джоеля Поммерата, «Антоніо та
Беатрікс», спільна продукція Театральної компанії м. Брага, Театру Цирко і Молодіжного
театру та «У процесі роботи» Джаніни Карбунаріу, поставлена на сцені Емілія Романья
Театро Фондазіоне. Вистава, поставлена в результаті інтенсивної роботи,
досліджує умови праці в Європі, тема яка вже багато років непокоїть Джаніну
Кербунаріу.

Джаніна Кербунаріу: «Відбуваються певні речі, починаючи
з трудових контрактів, укладених на все більш короткі строки, що роблять
уразливими працівників. З іншого боку, є багато речей, пов’язаних з новими
умовами в суспільстві. Усе важче відокремити робочий час від вільного часу.
Коли закриємо двері офісу, ми не є вільними. Дзвонить телефон, надходять електронні
листи… Ми опитали близько сотні людей у ​​місті Модена та навколо міста, осіб
у віці від 25 до 35-40 років, які працювали або шукали роботу, які страйкували,
людей, які емігрували до Італії, з відомими «баданте (доглядальницями)»… Ця
тема є європейською, тому що зміни на ринку праці спричинені глобальними механізмами, що відбиваються на певному регіоні, але вона відноситься до цих змін,
іноді драматичних з точки зору стабільності або навіть безпеки умов праці,
способу роботи людей у ​​робочий час.»

Театральний фестиваль у місті П’ятра Нямц був задуманий як момент розмірковування про театр і як простір для зустрічей, – каже Джаніна Кербунаріу генеральний директор Молодіжного театру. «Як куратор фестивалю я намагаюся привернути увагу до того,
що фестиваль – це не просто відбір вистав. Фестиваль є зустріччю між театральними діячами та публікою, між акторами, є протистоянням театральних практик… Крім відбору, фестиваль є момент розмірковування про театр та про світ, в якому ми живемо.
Є моментом соціалізації, обміну думками і навіть моментом, коли ми можемо почувати себе разом,почувати себе добре разом, і як гільдія, і як глядачі.»

Молодіжний театр міста П’ятра-Нямц, на сцені якого на початку своєї кар’єри
виступала більшість великих румунських артистів, в цьому році святкує 50-річчя
отримання нинішньої назви. Усі ці роки він підтримував та утверджував молодих акторів,
в тому числі за допомогою спеціального фестивалю. ХXІХ-й фестиваль, під
керівництвом нового директора театру Джаніни Кербунаріу, сприяв ще більшому
зближенню як з молодими акторами, так і з громадою. Фестивалю передував ювілейний
момент, який розпочався відкриттям фотовиставки «Актори й глядачі МТ», як результат
однойменного проекту.

46 світлин було зроблено під час зустрічей між акторами Молодіжного театру та мешканцями міста, фотографії, що супроводжуються коротким коментарем – враженнями мешканців міста. Розповідає Джаніна Кербунаріу: «Ми мали проект «Актори й глядачі МT», в рамках якого записали 46 розмов з глядачами різного віку, з різним рівнем знань, з різних галузей. І не лише глядачів, а й імовірних глядачів. Ми розмовляли з людьми, які ніколи не були в театрі. І, гадаю, що це найважливіше і найцікавіше – спробувати привабити цю потенційну аудиторію, яка не була в театрі. І не тому, що їм не подобається театр, а через брак часу або невідповідне просування. Розмови також допомогли створити цей ювілейний момент. Ми провели фотовиставку, спробували зробити проект видимим поза фойє театру на банерах «Актори й глядачі».»

Фотографії, розміщені на стінах театрального фойє, були зроблені Міхаєлою
Жіпа, художнім секретарем театру, яка зібрала разом з акторами враження й думки
мешканців міста про театр та про їх зв’язок з театром. Міхаєла Жіпа. «Дехто сказав
нам, що театр має особливу роль у вихованні, що люди віднаходять себе в театрі, що в
театрі людина може бути сама собою. Театр як церква, коли збираєшся до нього готуєшся
як всередині, так і зовні. Одна пані сказала нам, що її улюбленим актором є
Богдан Талашман. Він дав їй автограф і написав на фотографії речення, що потім
стало її девізом по життю. Усі люди, з якими ми спілкувалися, сказали щось особливе,
зворушливе. Це був урок для всіх нас. Це зближення, мабуть, змінило сприйняття
як акторів театру, так і містян, мистецтва, акторів та ролі театру.»

Представлені на ювілейному заході та в програмі фестивалю, думки та
враження про Молодіжний театр в місті П’ятра-Нямц є розповідями видатних
акторів, які працювали тут, а також думками мешканців міста. Це люди, які були
сучасниками театру, а також молоді люди, в житті яких Молодіжний театр посів
особливе місце. Говорить Джаніна
Кербунаріу. «У липні ми запустили проект «Архів аудиторії», в якому
глядачам було запропоновано надіслати листа з розповіддю про свій особистий
досвід з Молодіжним театром. Листи були основою ювілейного сценарію. Ювілейний
захід був двигуном цього проекту, а в майбутньому ми плануємо зібрати якомога
більше матеріалів в афективному архіві, але з іншими ставками для аудиторії.»

Цьогорічний театральний фестиваль у П’ятра Нямц включає й розділ для
старшокласників, а журі створене з сімох учнів ліцею присудило премію «За
популярність» найкращій виставі в цьому розділі. «Головною ціллю є не власне
премія, а той факт, що молоді люди йдуть в театр, розповідають своїм
однокласникам про театр, обговорюють вистави, вчаться одне від одного що таке
вистава, беруть участь у дискусіях з глядачами», – зазначивла Джаніна
Кербунаріу.

Серед сімох молодих людей, обраних на базі відправленого ними мотиваційного
листа, був і Френсіс Габріель Лоля, учень 10 класу Національного коледжу
інформатики. Він розповів, як вирішив надіслати листа та про свої очікування
від театру: «Я брав участь у конкурсі «Чай, поезія й театр» та виграв приз -
зустріч з актором Молодіжного театру Віктором Джуреску. Ми багато говорили,
порушили різні теми, як наприклад надія на молодь, акторство. Ця зустріч надихнула мене і спонукала викласти на папері свої думки в
тому числі про театр. Я надіслав свого мотиваційного листа і був приємно
вражений тим, що мене обрали з 200
кандидатів. Я був здивований показаними виставами, які порушили захоплюючі
теми, змусили до обмірковування. Як випливає й з назви Молодіжного театру
потрібно більше вистав для залучення молоді.»

Кетеліна Белелеу є однією з молодих актрис Молодіжного театру, яка взяла
участь у проектах зближення спільноти і театру: «Я була на ткацькій фабриці і
зустрілася з дуже симпатичними людьми, взяти участь в екскурсії фабрикою,
порозмовляти з працівниками. Дехто з них був у нашому театрі, інші ні. Ми говорили
про те, чому вони не були в театрі… Це був чудовий ранок для нас і для них,
після чого я зустріла декого з них на відкритті виставки «Актори й глядачі МТ»
і мені було дуже приємно. Думаю, що нам слід більше спілкуватися. Останнім
часом клімат тут дуже привітний і глядачі зблизилися з акторами. Багато вистав
з цього сезону на вихідні пройшли з аншлагом. Це означає, що ми мабуть все
робимо правильно. Останнім часом було чимало гарних ініціатив.»

Джаніна Кербунаріу переконана, що театр не для еліти, театр для всіх. «Я хочу, щоб мешканці міста П’ятра-Нямц приходили в театр. Я хочу, щоб цей театр був театром спільноти в якій діє і, щоб спільнота відчувала те, що театр їй належить. Я хочу, щоб люди нас критикували, вступали в діалог з акторами. Хочу, щоб ми були як одне ціле.»