Tag: підлітки

Якщо
пандемія залишила в цілому негативний
психологічний відбиток
на дорослих, то на дітей, чия психіка ще
більш чутлива, вона не мала сприятливого
впливу. Ще два роки тому експерти з
питань освіти, психологи та батьки
звернули увагу на зміни, які чекають на
учнів,
переважно через ізоляцію. І поступово
з’явилися дослідження, які підтверджують
цей факт.

Останнє
– опитування, проведене організацією
Рятуйте дітей.
Якими є
його висновки, дізнаємося від
соціолога Чіпріана
Гредінару: Всю ситуацію
потрібно розглядати в ширшому контексті.
Справді, ці два роки вивели з ритму дітей
і, власне, не тільки дітей. Ми бачимо, що
значна частина з них, майже половина,
почуваються самотніми, ізольованими,
напруженими. Але вони так почуваються,
тому що протягом цього часу були
ізольовані від друзів. Їх змусили
ознайомитися із новою системою навчання,
яку вони ніколи раніше не пробували.
Вони отримували менше інформації та
знань, а доступ до системи освіти був
обмежений. Тому що, не забудьмо, багато
дітей, ймовірно, у цей період взагалі
не мали доступу або мали обмежений
доступ до навчання. І все це призводить
до результатів, які свідчать про те, що майже половина
дітей стверджує, що не готова до іспитів.
Діти 8-го та 12-го класів, тобто випускники
середньої освіти та повної середньої
освіти кажуть нам, що вони дуже напружені,
що не впевнені на їх знання щодо майбутніх
іспитів і, звісно, результати підтверджують
ситуацію, яку прогнозували експерти у
сфері освіти.

У
свою чергу діти ніби об’єктивно оцінюють
себе. Лише третина восьмикласників
кажуть, що вони готові до наступних
національних іспитів. 31% учнів
кажуть, що вони відстають у школі, а
майже кожна друга дитина каже, що домашні
завдання важчі, ніж у попередні роки.
Тому потреба у допомозі, яку відчувають
вони, більша,
ніж у минулому. 51% дітей вважають, що
цього навчального року вони потребували
більше допомоги від
викладачів, 13% допомоги
за посередництвом репетиторських
уроків, 9% з
боку сім’ї. Восьмикласники
значно вищою мірою стверджують, що вони
відчували потребу користуватися
репетиторськими уроками
порівняно зі своїми однолітками з
інших класів.
Оскільки вони усвідомлюють, що відстають
від своїх колег, учні
справедливо відчувають розчарування.
І це не єдине їх негативне
відчуття. Згідно з дослідженням
організації Рятуйте
дітей, старшокласники
описують себе як сумні або втомлені.
Проте учні 8-го класу також набагато
більшою мірою характеризують себе як
стресовані,
налякані та втомлені. І це самосприйняття
можна поширити на сім’ю, вважає соціолог Чіпріан
Гредінару: І батьки, не тільки діти. І
батьків вирвали з ритму буднів. І для
них це був напружений період.
І їхня робота змінилася, їхня взаємодія
змінилася. А це
ідеальний рецепт для
стресу в сім’ї, для
різних проблем у сім’ї, які точно не
можуть оминути молодших
членів.

Які
причини цих почуттів? Відповідає теж
Чіпріан Гредінару: Відсутність
взаємодії та ізоляція
є основними причинами, чому діти
почуваються так. Уявіть собі, що за ці
2 роки змінився не лише метод навчання
дитини, а зміналися й
інші аспекти їх дитинства. Подумайте,
що зникли канікули,
такими якими ми
їх знали. Зникли
щоденні спілкування з
друзями, бо все відбувається
в онлайновому форматі.
Дійсно, раніше
діти проводили також багато часу в Інтернеті,
і цифри інших досліджень дуже нас
хвилювали. Тепер час,
проведений в Інтернеті, просто
вибухнув, як
з перевагами, але особливо з недоліками.
Тож усе це – відсутність взаємодії,
ізоляція,
тривале перебування вдома, відсутність
канікул, відсутність більшості звичайних
дитячих занять – ведуть
до стресу, смутку тощо.
Більше того, ми бачимо, що деякі діти
страждають більше, ніж інші. Наприклад,
підлітки більшою мірою кажуть, що вони
сумні порівняно з меншими
за віком дітьми, дівчата
порівняно з хлопцями
тощо.

Дослідження
було проведено в березні на репрезентативній
вибірці з близько 1900 дітми віком від 9
до 18 років, розподілених порівну між
циклами доуніверситетської освіти.

Сьогодні ми розповімо про підлітків, які пишуть театр. Під поштовхом конкурсу п’єс в одному акті, вони почали писати і вони зазнали успіху. Конкурс Драматургії «Нова драма», присвячений підліткам віком від 14 до 18 років, організований Бухарестським
театром «Ексельсіор, в
цьому році, шостий раз. Підліткам пропонується написати
п’єсу в одному акті та надіслати її на адресу театру разом із мотиваційним листом.
Написані тексти будуть, як і кожного року, судити театральні професіонали (драматурги, режисери
та театральні
критики). Після відбору, шість п’єс потрапляють до завершальної фази
проекту, а текст-переможець перетворюється на виставу, поставлену на
сцені в наступному
сезоні, і стає частиною репертуару театру
Ексельсіор.

Як виникла ідея організації цього конкурсу? Ми дізналась від Єлени Патап, літературного секретаря
Театру Ексельсіор, координатора проекту НОВА ДРАМА, конкурс з драматургії для підлітків: Ідея виникла з того, що
наш театр єдиний у Бухаресті та навіть у країні, який звертається до дуже
особливої аудиторії, тобто підлітків. А потім ми намагалися робити вистави для
підлітків і кілька проектів, пов’язаних з театром. У нас є конкурс з драматургії для підлітків, ми проводимо театральний фестиваль TEENFEst, для
підлітків, у нас також є театральна лабораторія для підлітків, яка називається Рельєф».

Тексти, внесені до конкурсу,
оцінюються, і шість
проходять до фіналу. Автори відібраних п’єс користуються майстернею з драматичної
творчості, яку підтримує
відомий драматург, виставами читання на основі шести відібраних п’єс, з професійними режисерами та акторами, після чого журі
визначає твір-переможець. Протягом останніх шести років Конкурс
нової драми викликав неабияку зацікавленість у підлітків, у першому випуску записано, наприклад, 99 творів із 45 населених
пунктів. Кількість
творів, що надійшли на конкурс, різниться з року в рік, але, безумовно, багато
авторів, що потрапили до фіналу залишаються, щоб навчатися у цій галузі, як розповіла Єлена Патап, координатор проекту: «Дійсно, ті, хто брав участь у
конкурсі, і особливо тим, котрим були відібрані п’єси, тобто шість п’єс з другого етапу конкурсу – це підлітки, які
зацікавлені театром, виступають у
виставах, пишуть п’єси, працюють режисерами, діють у різних середніх шкільних театральних колективах. Переважна більшість фіналістів продовжать кар’єру в театрі. Це Богдан Капша, який був другим
переможцем і тепер є студентом акторської майстерності в місті Тиргу Муреш, Віктор Морозов, який вчиться в престижному університеті Франції, в Греноблі, і Александру Горге, який виграв конкурс
у 2018 році, вивчає режисуру на Театральному факультеті в місті Клуж, і має стипендію в Лондоні.
Минулорічний
переможець – Кармен Теа Дрегоряну з виставою Теорія плоскої землі.
П’єса ще не була поставлена ​​в театрі, це відбудеться ​​наприкінці сезону, у травні-червні,
тому що так запланована. З іншого боку, у нас є п’єса, яка грається, і яка перемогла у 2018 році Хлопчик з рожевими
шкарпетками, Александру Горге, який в момент написання п’єси був підлітком з міста Ботошань, а тепер навчається театральному менеджменту в
Лондоні.

Теї Дрегоряну, автор п’єси «Теорія
плоскої землі», 18 років, навчається у 12 класі та розповіла, як вона потрапила брати участь у конкурсі: «Моя вчителька румунської мови сказала мені про конкурс. Торік я брала участь у конкурсі короткої прози і
сказала: чому б ні? Ідея
п’єси виникла з того, що я завжди, коли
пишу, хочу допомогти людям через те, що
пишу, тож цього разу я подумала, що можу написати п’єсу для дітей та
батьків.

І так ми дізналися про що йдеться у п’єсі: «Група дітей є друзями, і вони знаходяться
на морі,потрапляють на покинутий корабель, і там вони зазнають безліч пригод. А деякі з них навіть усвідомлюють,
що неправильно зрозуміли те, як висловлювали свою любов батьки».

Це досвід, який мають не так багато людей, тобто робота з п’єсами та підготовка їх до
сцени, як сказала нам Теа Драгореану: «Я вважаю , що такий досвід дуже корисний, Мені було дуже приємно також співпрацювати
з паном Пека (Пека Стефан, драматург, народився
13.08.1982 р., вчився драматургії в Нью-Йоркському університеті), який багато нам
допоміг, і мені
подобалося зустрічатися з дітьми,які мають абсолютно таку ж мрію, як і я. Ми читали наші твори, ми виправляли їх, нам
допомагали, і ми
допомагали одне
одному. Це як мрія, що сповнюється. Я дванадцятикласник, тому не буду брати участь дуже часто у постановці п’єси, але я зроблю все, щоб допомогти. Я
хочу стати кінорежисером. На мене вплинула перша перемога на конкурсі прози, коли я думала, що було б чудово робити фільми на
основі того, що я пишу. Ось звідки і виникла ідея».

Єлена Патап, літературна секретарка
театру «Ексельсіор», координатор проекту «НОВА ДРАМА», Конкурс Драматургії для підлітків, оголосила запрошення, сподіваючись, що
цьогорічна участь у конкурсі буде такою ж захоплюючою, як і в попередні роки: «Я запрошую
всіх підлітків, які люблять театр, написати
п’єсу, незважаючи робили вони це раніше, читали багато п’єс, бачили багато вистав у театрі чи по телебаченню. Важливо дати волю уяві і робити це з радістю. Ми з
радістю чекаємо на
результати їх роботи!

Починаючи від 2013 року, представництво ЮНІСЕФ в
Румунії фокусується на підлітків, на чиї проблеми та
ідентичність, вважається, що громадські та освітні політики не звертають достатньої уваги. У випадку юнаків та дівчат, ризики розвитку небезпечної
поведінки є високими. Однак мало хто задумався над їх психологічним профілем і
над їх очікуваннями.

Згідно зі статистичними даними від 2013 року, 42%
підлітків вживали алкогольні напої хоча б один раз у житті, 23% палили хоча б один раз протягом життя,
10% підлітків старше 16 років пробували наркотики хоча б один раз, а 15%
опитаних підлітків заявили, що вони уже мають досвід статевого життя. Соціальні
умови та психологічні перетворення, які призводять підлітків до такої
поведінки, були предметом іншого дослідження, проведеного ЮНІСЕФ.

Представник Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у Румунії
Сенді Бланше представить докладно результати цього дослідження: Мозок
підлітків ще не є повністю розвинений.
Підлітки ще мають великий потенціал навчатися чомусь новому. Ось чому,
коли мова йде про підлітків, ми говоримо про другий шанс: якщо є речі, яких
вони не вивчили в дитинстві, вони можуть навчитись в підлітковому віці. Все ж
таки, мозок підлітків неповністю розвинений, окремі зони мозку, які
відповідають за логічне мислення та самодисципліну неповністю зрілі, так що вони не можуть прийняти рішення як дорослі.

Таким чином, хоча розум підлітків здатний
інтелектуальних досягнень дорослого, самоконтроль ще не сформований в повній
мірі. А родичі та вчителі повинні звертати уваги на спосіб, в якому їх мозок
розвивається. Психолог Університету Бабеш-Бояй Данієла Думулеску стверджує: На
відміну від дорослих, у підлітків ще не є повністю сформовані структури мозку,
відповідальні за самоконтроль. Тому вони є більш імпульсивними, більш схильними
до ризику та менш раціональними. Це специфічна поведінка для підлітків. Крім
того, вони більш чутливі до емоцій та хочуть, щоб все мало місце відразу. Отже,
тому вони схильні випробовувати нові речі. Дорослі повинні враховувати цей
нахил та пробувати направити підлітка випробувати нові речі в безпечному
середовищі. Підліток розуміє, що має негативну поведінку, але ще не має
розвинені ті структури мозку, які дозволяють йому уникати такої поведінки.

Крім схильності до новизни та гострих відчуттів, на підлітків
дуже впливає група друзів. Усередині цієї міні-громади, вони розвивають так
звані соціальні норми та переконання у зв’язку з споживанням алкоголю, палінням, вживанням наркотиків та сексуального життя. Соціолог
Фіделіе Каламбай подає деталі: Підлітки знають, що ці практики є
небезпечними, непотрібними і можуть вплинути на соціальний імідж підлітка або
людини в цілому. Але хоча більшість з них поділяють цю думку, вони стверджують
що йде мова про окремі відтінки. Наприклад, посмакувати алкоголь прийнятно.
Отож вони роблять різницю між смакуванням та вживанням алкогольних напоїв. Крім
того, враховуючи, що паління і вживання алкоголю це звички дуже поширені в
суспільстві, підлітки вважають їх допустимими відхиленнями. Окремі
поведінки, вони вважаються негативними, але можуть на їх думку бути
допущеними, тому що вони впливають на власний імідж, але не настільки, щоб бути
виключені з суспільства.

Подібне відношення до групи друзів та до
суспільства в цілому – яке розглядається через призму групи – стосується і початку статевого життя або споживання наркотиків. Соціолог
Фіделіе Каламбай: Ми дізналися, що підлітки, яких ми досліджували переконанні, що більшість підлітків палять, п’ють алкоголь і
займаються сексом. Тому, вони кажуть, що якщо всі роблять ці речі, у них немає
підстав не робити цього. У дійсності, паління, алкоголь і раннє статеве життя
зустрічаються рідше, ніж думають ті, хто відповів на опитування. Також ми
констатували, що мала кількість опитаних вважає, що їхні друзі споживають
наркотики. Ми вважаємо, що однією з причин цього є те, що вживання наркотиків є
злочином. Більшість опитаних не визнають, що вони вживали наркотики. Також ми
констатували, що їм мало відомо про наркотики.

Для ЮНІСЕФ, як для інших
аналогічних організацій, важливо, щоб суспільство та установи розуміли
психологічний механізм підлітків, щоб пробувати запобігти небезпечній поведінці.
У цьому сенсі, ЮНІСЕФ має намір застосувати нові заходи в п’яти містах:
Бухарест, Ясси, Констанца, Бакеу і Клуж. Йде мова про центри для підлітків,
заснованих разом з місцевою владою, призначені особливо для молодих людей з
малозабезпечених зон. Тут вони можуть отримати психологічні послуги,
розв’язання кризових втручань, консультації з питань виховання, професійної
орієнтації та професійної підготовки та соціально-психологічної оцінки. Крім
того, на сайті www.adolescenteen.ro можуть знайте необхідні інформації, та
можуть скористатися онлайн групою підтримки.

Враховуючи, що кожна 10 дитина є народжена неповнолітньою матірю віком від 15 до 19 років, Румунія займає перші місця в ЄС стосовно кількості народжень, зареєстрованих в цьому віці. Крім цієї проблеми, все більше зростають проблеми з ожирінням, покиненням школи, споживанням алкогольних напоїв в ранньому віці. Через ці причини, в Бухаресті нещодавно був відкритий ще один Ресурсний центр для вразливих підлітків, де вони можуть отримати пораду та підтримку. Тут організуються групові заняття, на яких підлітки мають можливість обговорювати з експертами важливі теми, такі як відносини та здоровя. Центр стане мостом між підлітками, особливо тими вразливими та громадою або їхніми сімями. Для підтримки цих молодих людей, ЮНІСЕФ у партнерстві з Міністерством молоді та спорту, Мерією четвертого сектора міста Бухарест та Асоціацією по боротьбі з алкоголізмом і наркоманією запустили водночас з відкриттям цього центру програму “Можливості для підлітків”, яка розгортатиметься упродовж трьох років в пяти містах: Бухаресті, Клужі, Яссах, Констанці та Бакеві.

Присутній на відкритті Ресурсного центру для підлітків, Представник Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у Румунії Сенді Бланше підкреслила, що в Румунії майже 1,7 млн. підлітків стикаються з тими самими проблемами, як і підлітки зі всього світу: “Останні дослідження в галузі неврології показують, що юність – це важливий етап для розвитку людського мозку. Підлітки схильні до ризику, тому що їх мозок ще не розвинутий повністю. Прийняті рішення в підлітковому віці сильно впливають пізніше на їх спосіб життя, тому є дуже важливим робити здорові вибори на даному етапі життя. Минулого року майже 17 тисяч дівчат-підлітків у віці до 19 років були вагітними. Крім цього, ожиріння, споживання алкогольних напоїв, паління та споживання наркотиків все більше зростають серед юнаків. У міських районах, вживання так званих етноботанічних речовин загрожує здоровю й навіть життю сотень підлітків і молодих людей, у тому числі існує ризик зараження ВІЛ-ом. Згідно з недавнім дослідженням, проведеним ЮНІСЕФ, 19% підлітків віком від 15 до 18 років минулого року не ходили до школи те, що зменшує їхні шанси знайти добре оплачену роботу.“

Програма присвячена підліткам з обмеженими можливостями щодо особистого розвитку, які проживають у неблагополучних районах четвертого сектору міста Бухарест розгортається в ключовий момент для проведення молодіжної політики в Румунії, сказав Крістіан Космін держсекретар у Міністерстві молоді та спорту: “Ми раді, що нещодавно була прийнята урядом Румунії Національна молодіжна стратегія для 2015-2020 роки. Ця стратегія стосується й підлітків, які є вразливим сегментом населення, підданим численним спокусам. У Румунії проживають понад 6 мільйонів молодих людей віком від 15 до 34 років, з яких 1,7 млн. підлітків. Ця стратегія була прийнята спеціально для підтримки участі молодих людей в активному житті, в економічному, соціальному та культурному життю, надаючи їм рівні можливості. Важливим для реалізації Національної стратегії у справах молоді може бути створення місцевих стратегій для молодих осіб. Ми не хочемо зупинятися на досягнутих успіхах. Ми працюємо над національними планами дій в інтересах молоді, але ми хочемо мати більш оперативну стратегію. Наприклад, у місті Тімішоара вже була прийнята муніципальна стратегія відносно молоді. Я дуже бажав би, щоб існувала така стратегія й на рівні міста Бухарест і навіть на рівні четвертого сектору столиці для цих підлітків.”

Очікується, що в перший рік після застосування програми “Можливості для підлітків” будуть поінформовані більше 1.500 молодих людей та інші 200 матимуть можливість отримувати підтримку в рамках Ресурсного центру, створеного в четвертому секторі Бухареста. Загалом, акціями пілотного проекту користуватимуться близько 10.000 підлітків, тому що, як стверджує й Богдан Глодяну, виконавчий директор Асоціації по боротьбі з алкоголізмом і наркоманією, молоді особи повинні бути інформовані про ризики, яким вони піддаються. До цих пір, вищезгадана асоціація вже надала послуги з інформації та підтримки для близько 3.000 осіб, як у початкових і середніх школах, так й в соціальних мережах інформування. Результати будуть аналізовані у ресурсних центрах для юнаків, включно в Бухаресті: “У середньому, підлітки починають споживати алкогольні напої, наркотики або палити у віці 13 років. 76% дівчат та 75% хлопців у віці 17 років вже пробували принаймні два з цих виробів. Якщо 60% підлітків починають пити з цікавості, через рік з половиною, вони стають постійними споживачами й звідси виникають чимало проблем. Деякі з них покидають школу, входять до різних сумнівних кіл друзів, а родина багато разів вже не може допомогти їм. Міжнародні дослідження показують, що 9% молодих людей віком від 15 до 29 років щороку помирають внаслідок споживання алкогольних напоїв. Румунія посідає 8 місце серед 188 країн за кількістю споживаного алкоголю на душу населення. Крім того, теж в нашій країні більше 40% підлітків вживають алкогольні напої хоча б один раз у житті, а в середньому, за місяць споживають близько три літри алкоголю.”

Команди фахівців Ресурсного центру відвідуватимуть школи та коледжі, де шукатимуть молодих людей з проблемами. Також будуть укладені партнерства з установами та неурядовими організаціями, які найбільше ознайомлені з ситуацією підлітків та орієнтуватимуть їх до вищезгаданого центру. Інший інструмент, доступний для інформування підлітків є сайт www.adolescenteen.ro, де вони зможуть говорити з фахівцями на різні теми та можуть отримувати інформації про особистий розвиток.