У середу, 28 лютого, у Бухаресті за підтримки румунської філії провідної швейцарської організації «Terre des hommes» (Земля людей), що опікується питаннями допомоги дітям, відбулася презентація румуномовних допоміжних підручників та робочих зошитів для українських дітей та підлітків, котрі, тікаючи від війни, знайшли прихисток у Румунії.
Оскільки «Terre des hommes» з самого початку війни в Україні надає різноманітну підтримку українським дітям та їхнім родинам, фонд також вирішив допомогти їм у вивченні незнайомої мови, тому сприяв створенню семи двомовних підручників та робочих зошитів. Аби допомогти з вимовою вони містять і транслітерацію текстів румунською мовою кириличними літерами. «Підручники та зошити можуть бути використані для індивідуального навчання, для вивчення румунської мови без вчителя, а також у класі вчителями, які володіють обома мовами», – заявила Родіка Новак, старший офіцер з питань захисту Фонду «Terre des hommes» у Румунії та координаторка проєкту зі створення цих освітніх ресурсів.
Родіка Новак: «Для створення підручників ми наполягали на тому, щоб знайти авторів, які мають досвід викладання румунської мови українським дітям та учням. Підручники були протестовані їхніми авторами в класі, майже урок за уроком і вправа за вправою, і вони розставляють пріоритети понять, які є дуже корисними для вивчення іноземної мови, але без включення великої кількості граматики. Ми співпрацювали з двома україномовними вчительками – Анжелікою Стус та Марічкою Чубарою, а вони, в свою чергу, консультувалися з українськими та румунськими вчителями початкових класів, у випадку підручників для дітей до 12 років, а також з викладачами Філологічного факультету Бухарестського університету, у випадку підручників для підлітків. Тож ми впевнені, що співпрацювали з експертами, які запевнили нас у тому, що наші підручники мають високу якість і справді можуть використовуватися вчителями, особливо українськими, на уроках.»
За даними Міністерства освіти Румунії, в румунській освітній системі зареєстровано близько 34 000 українських дітей. Майже 22 000 з них мають статус «слухача», що надає право відвідувати заклади освіти і користуватися допомогою шкільних консультантів і вчителів. Таким чином, українські діти проводять багато годин у класах з румунською мовою викладання, не маючи можливості вільно спілкуватися зі своїми однолітками чи вчителями. «Підручники та робочі зошити допомагають їм, але вони також можуть стати у пригоді в повсякденному житті дітей-біженців – на дитячому майданчику, на вулиці, в автобусі, у магазині», – наголосила Родіка Новак. «Численні дослідження показують, що українські діти неохоче беруть участь у заняттях як слухачі, оскільки вони не розуміють румунської мови, а румунські вчителі докладають дуже мало зусиль, щоб інтегрувати їх у навчальний процес. Українські діти також паралельно відвідують українську систему освіти. Вони перевантажені, оскільки ходять також до румунських шкіл і навчаються дистанційно в українських школах і це наштовхнуло нас на ідею створення двомовних підручників. Стратегія Міністерства освіти полягала в тому, щоб навчати румунської мови іноземців, які не є носіями мови, і ми побачили, що існує велика потреба у двомовних матеріалах, які також допомогли б навчатися без вчителя.»
«Кількість уроків, які відвідують українські учні значно перевищує звичайну. Крім того, їм доводиться вчити незнайому іноземну мову. Тому ми намагаємося бути поруч з ними», – каже Родіка Новак, старший офіцер з питань захисту організації «Terre des hommes – Румунія» та координаторка проєкту зі створення цих освітніх ресурсів. «Шкільні інспекторати організовують курси румунської мови з румунськими вчителями, без мови-посередника. Але вчителі пройшли обмежену підготовку з викладання румунської мови як іноземної. Фонд «Terre de hommes» вирішив доповнити існуючі ресурси для вивчення румунської мови в Румунії підручниками та робочими зошитами, які є двомовними і можуть бути використані для індивідуального вивчення румунської мови без вчителя. Вони можуть бути дуже корисними, оскільки містять транслітерацію румунських текстів кириличними літерами, щоб допомогти з вимовою. Ми вважаємо, що це дуже інноваційні та практичні інструменти, які можна використовувати як з вчителем, так і без нього.» «Ми хочемо, щоб процес навчання був привабливим і прогресував дуже швидко, щоби діти могли засвоїти румунську мову і якнайшвидше стати учнями в системі освіти», – додала координаторка проєкту.
Для складання підручників Фонд «Terre des hommes – Румунія» співпрацював з авторками Анжелікою Стус та Марічкою Чубарою, які протягом останніх двох років набули досвіду викладання румунської мови українським дітям та студентам. Підручники були протестовані авторами в класах і надають пріоритет поняттям, які є дуже корисними для вивчення іноземної мови, не включаючи занадто багато граматики. Вони також містять вільні місця для практики письма, а також малюнки та інтерактивні завдання, які заохочують до гри та полегшують навчання. Вчителька та авторка румунсько-українських підручників Ажеліка Стус розповіла про початок роботи над проєктом. «Коли я приїхала в Румунію, чула більше російської мови, ніж української. Мене це бентежило і я була приємно здивована, коли дізналася, що є організація, яка пропонує написати румунсько-український підручник. Коли подала свій проєкт, мені була цікава й думка дітей. Я з ними поговорила і питаю: Діти скажіть, будь ласка, а якби ми написали підручник вивчення румунської мови румунською та українською, як ви на це дивитесь? Діти на той час не розуміли і казали, що було б добре російською. Тоді я їм пояснила: Дивіться, ось таке стається у нас в країні, нам потрібно і тут просувати українську мову. І вони тоді згодились зі мною, тому що я їм пояснила, в чому суть і чому повинна бути українська, точніше румунська та українська. Тож діти мене підтримали, сказали, що так, Ви праві, що так було б дуже добре і чудово. І я бачу дітей, з якими на той час спілкувалася, це було рік тому, і зараз, ну це зовсім інші діти, і вони уже знають, чого хочуть. Бачу все більше батьків, які просять, щоб був вчитель, який спілкується українською.»
Анжеліка Стус розповіла, що є однією з сотень тисяч українок, які були змушені поспіхом тікати з України на початку повномасштабного вторгнення Росії. Володіючи як українською, так і румунською мовою, вона вирішила допомагати українським дітям продовжувати навчання та знайомитися з румунським суспільством. «У Румунії, коли я переїхала з іншої країни, була в пошуках роботи, шукала роботу, тому що розуміла що ця підтримка, допомога для українців, не буде постійною. І знайшла роботу, стала медіатором в школі «Єнекіце Векереску», пропрацювала там медіатором рік, допомагала інтегруватися українським дітям в румунських школах, постійно допомагала з перекладами на уроках. Паралельно влаштувалася вчителькою румунської мови для українців, але переважно з дітьми якраз такого віку, від п’яти до дванадцяти років. Спочатку влаштувалася на роботу в приватній школі, звідти перейшла в хаб. У хабі вчаться двісті дітей, деякі з них вчаться в румунських класах у румунській школі, а після обіду вони вчаться в хабі, там де повністю вчителі українські, де уроки відбуваються за українською програмою. Румунську мову я розумію як носій румунської, але хотіла зрозуміти, як румунську мову бачать діти. Так, завдяки своїм дітям, які не спілкуються румунською, не знають її, і завдяки моїм учням, я змогла побачити румунську мову їхніми очима. І кожен раз, коли виникали якісь ідеї, це завдячувалося урокам, що я проводила з ними, тому що завжди старалася і досі стараюся проводити уроки таким чином, щоб дітям було цікаво і щоб вони дійсно полюбили румунському. Коли вивчали алфавіт, так само, я вибирала слова, завжди шукала назву предметів, тварин, які схожі з українськими назвами в українському алфавіті. І коли я їх питала: Скажіть мені, будь ласка, які слова ви знаєте на літеру «є», вони всі мені говорили «єнот». В українському алфавіті є слово «єнот» під літерою «є», тож я вирішила вписати в румунському алфавіті під літерою «e» те саме слово «enot». Я шукала слова, які схожі з румунськими, щоб діти не так лякалися, аби їм не було страшно починати чи більше вивчати румунську мову. І тому зараз я бачу, що коли діти працюють по моїх підручниках, вони настільки раді тому що завдяки підручникам вони бачать дуже багато слів схожих з українськими. Той же «автобус», румунською «autobuz» торт – tort, орхідея – orhidee і дуже багато інших слів, які звучать так само як в українській і діти дуже раді.»
Серед найбільших викликів, з якими українці, особливо діти, стикалися через вимушену міграцію, особливе місце займали складнощі спілкування з однолітками. Незнання мови країни, куди вони переїхали, було додатковим фактором стресу. Але, як розповідає Анжеліка Стус, діти, особливо молодшого віку, часто вміють спілкуватися одне з одним не знаючи мови. «Мені дуже приємно, тому що я працювала у двох школах паралельно. Тобто я також працювала в школі «Уругвай», як волонтер, просто допомагала школі, так само з українськими дітьми. І тому, що була присутня на уроках і в школі «Уругвай», і в школі «Єнекіце Векереску», побачила, що діти почали трошки більше спілкуватися з румунами. І якщо ви подивитися на мої підручники, у першій частині там є малюнки моїх учнів. Мені було цікаво зрозуміти як вони себе бачать в колі румунів. Настільки це було цікаво, тому що там є такі прапорці над головами – тут румун, а тут українець. Одна дитина мені там пояснювала: Румун багато говорить до мене, я ж не розумію, не знаю як йому це пояснити, а він такий задумливий, дивлюся на нього і не знаю, що йому відповісти… Але сам факт того, що уже йде спілкування між українцями і румунами це великий плюс. І дійсно вони вже спілкуються, граються. У нульовому класі, в якому я працювала чотири місяці перекладачем для українців, були вісім дітей українців з двадцяти всього, тобто там були діти і румуни, і українці. Вони вже потрошки і граються, і спілкуються з румунами, так, вони не дуже можуть говорити, але вони уже потрошки починають розуміти один одного.»
Підручники та зошити були створені Фондом «Terre des hommes» у Румунії за підтримки Агентства ООН у справах біженців, організації Swiss Solidarity, а також УВКБ ООН, представник якого в Румунії Пабло Запата заявив. «По-перше, ця подія – справді результат важкої праці «Terre des hommes», це надзвичайно віддані своїй справі люди, з великим досвідом у сфері освіти. А ми допомагаємо через наше партнерство з «Terre des hommes», також співпрацюємо з іншими десятьма організаціями по всій Румунії. Це дійсно ті відсутні ланки, яких нам бракує у реагуванні на потреби біженців. Звичайно, ми визначили мовний бар’єр як найпоширенішу перешкоду для доступу до прав і послуг. Зазвичай можна було б припустити, що мовний бар’єр не так сильно впливає на дітей, або що ми забуваємо про дітей по дорозі. Але дуже важливо мати такі підручники, щоб діти з України могли перейти до румунських класів. А це нелегкий процес. Я думаю, що для нас один з уроків, які ми винесли з цієї надзвичайної ситуації, полягає в тому, що національні системи, не тільки в Румунії, але і в усій Європі, повинні бути краще підготовлені і більш стійкі до таких викликів. Так, наприклад, в Румунії ми ще недостатньо розвинули викладання румунської як другої мови, і я думаю, що ці підручники йдуть в цьому напрямку, що дуже важливо. Ми більше звикли до викладання англійської як другої мови або німецької як другої мови у школах, які пропонують ці предмети. Але румунська як друга мова залишається не менш важливою. І для українських дітей дуже важливо перейти з онлайн-класів та освітніх хабів в освітню систему Румунії.»
Комплект із семи підручників та робочих зошитів Фонд «Terre des hommes» роздасть серед румунських та українських неурядових організацій та громад, які пропонують курси румунської мови для дітей та підлітків. Підручники також доступні в електронному форматі на сайті Фонду за посиланням https://tdh.ro/en/romanian-language-handbooks-ukrainian-teenagers-and-children.
З початку війни у лютому 2022 року Фонд «Terre des hommes – Румунія» всіляко реагував на нагальні потреби дітей, молоді та матерів, які прибували до Румунії, незалежно від того, чи йшлося про захист, психічне здоров’я, психосоціальну підтримку або індивідуальну персоналізовану допомогу. Соціальна допомога надавалася українським сім’ям як самостійно, так і в партнерстві з центрами для біженців та іншими неурядовими організаціями. Було створено дружній простір для ігор та навчання дітей, надано емоційну підтримку дітям та їхнім батькам, організовано курси румунської та англійської мов, а також надано переселенцям можливість бути почутими та брати участь у житті громади. Завдяки своїм проєктам Фонд допоміг понад 22 000 дітей та дорослих у Бухаресті, Брашові, Констанці, Сучаві та Бая-Маре. У Бухаресті та Брашові були створені центри інновацій та стійкості – освітні хаби, куди щотижня приходять десятки українських дітей, які беруть участь у різноманітних майстер-класах, що поєднують технології з неформальною освітою. Подібний центр також відкрився в Констанці, яким керує партнер фонду Центр громадянських ресурсів.
