Tag: підсумки

2020 рік ознаменувався як для Румунії, так і для України
непередбачуваними обставинами пандемії нового коронавірусу, що сколихнула увесь
світ та радикально змінила наше повсякденне життя. У двосторонньому плані
румунсько-українських відносин вона дещо загальмувала торговельні зв’язки, але
не завадила посиленню співпраці в інших сферах, як наприклад військова.

Загублені в перекладі

2020-й рік почався з несподіваного скандалу. Промова
президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня соборності викликала
шквал обурення в румунському суспільстві. Особливо гостро на слова українського
президента відреагували користувачі соцмереж та ЗМІ. 23 січня чимало румунських
публікацій вийшли із заголовками про те, що Володимир Зеленський звинуватив
Румунію в окупації Північної Буковини у 1918 році. Румунська сторона
відреагувала на це швидко, але досить спокійно. Більшість провідних румунських
експертів зійшлися на думці, що не варто занадто гостро реагувати на слова
українського президента, оскільки промова Зеленського була орієнтована на
внутрішню аудиторію, а основний її меседж – необхідність національної єдності у
непростий для України час. Зважену реакцію продемонструвало й МЗС Румунії.
Державний секретар румунського зовнішньополітичного відомства Дан Некулеєску
провів зустріч з послом України в Румунії, якого попросив роз’яснити посилання
на Румунію у публічному виступі Президента України, висловивши своє здивування
та наголосивши на необхідності правильного розуміння історії. Того ж дня Посол
України в Румунії Олександр Баньков на своїй сторінці у Facebook пояснив, що
йдеться про неточний переклад слів президента України. «Дійсно, мова йде про
офіційний переклад, але він є лише перекладом і не змінює оригінальний текст.
Ті, хто хоче, можуть просто перевірити оригінальне відео», – зазначив Баньков,
підкресливши, що на сайті ОПУ слово, «occupied» замінили словом «taken».

Військова співпраця

На щастя цей неприємний епізод не зіпсував відносини між
Бухарестом і Києвом, які продовжили співпрацю в військово-технічній сфері. У
2020 році сторони активно працювали над розширенням можливостей для військового
співробітництва. Це питання було обговорене під час зустрічі міністрів оборони
двох країн в кулуарах Мюнхенській конференції з безпеки. Під час розмови було
підкреслено значний прогрес, досягнутий в рамках румунсько-українського
співробітництва в галузі оборони, а також сприятливі перспективи його розвитку
з наголосом на підвищенні рівня сумісності шляхом спільної участі у
двосторонніх та багатонаціональних військових навчаннях. А на початку вересня у
Бухаресті в кулуарах
«Чорноморсько-Балканського безпекового форуму», міністри оборони Румунії
та України, Ніколає Чуке та Андрій Таран підписали Угоду між Урядом Румунії та
Кабінетом Міністрів України про співробітництво у військово-технічній сфері,
перший подібний документ, підписаний Україною з країною-членом НАТО. Документ
визначає правову базу військово-технічного співробітництва між двома країнами,
спрощує процедуру здійснення державних закупівель у відповідній сфері, а також
дозволяє розширити партнерство між Україною та Румунією, спрямовану на
зміцнення безпеки у регіоні Чорного моря. Зокрема угода сприятиме зміцненню
двостороннього співробітництва шляхом створення необхідної законодавчої бази
для установ та суб’єктів підприємницької діяльності двох країн для розробки
спільних проєктів у таких сферах, як придбання, ремонт та модернізація
озброєння та військової техніки, дослідження та розробки у військово-технічній
галузі, обміну інформацією та досвідом у галузі стандартизації, кодифікації та
контролю якості військової техніки.

Візит Дмитра Кулеби до Бухареста

Теж у першій половині вересня Румунію з робочим візитом
відвідав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Під час свого
дводенного перебування в Бухаресті глава українського зовнішньополітичного
відомства зустрівся з представниками української громади в Румунії, провів
переговори з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску, виступив як
почесний гість на щорічній нараді румунських дипломатів, а також зустрівся з
прем’єр-міністром Румунії Людовіком Орбаном та з членами комітетів з питань
зовнішньої політики двох палат румунського парламенту. На спільній
прес-конференції глав зовнішньополітичних відомств, Богдан Ауреску заявив, що
сторони провели дуже змістовні та всебічні дискусії щодо двостороннього порядку
денного, з наголосом на шляхах вирішення існуючих проблем, серед яких
пріоритетним є забезпечення прав осіб, які належать до румунської меншини в
Україні. Міністри також обговорили подальші кроки для розвитку
політико-дипломатичного діалогу, діалогу в різних сферах для кращого
використання потенціалу двох країн. Зі свого боку Дмитро Кулеба нагадав, що це
був перший візит міністра закордонних справ України до Румунії з 2017 року,
додавши, що Україна та Румунія більше ніколи не повинні дозволяти, щоб у
відносинах між ними були такі паузи. Він сказав, що Київ зацікавлений у
відновленні всіх контактів: і по лінії парламенту, і по лінії
прем’єр-міністрів, і між президентами. Дмитро Кулеба наголосив, що
добросусідські відносини – це про пошук спільного замість пошуку розбіжностей і
висловив радість з приводу того, що в Бухаресті він відчув саме готовність
шукати спільне і вирішувати питання, щодо яких сторони мають розбіжності.

Поромна переправа через Дунай «Ісакча-Орлівка»

У серпні на румунсько-українському кордоні нарешті
запрацювала поромна переправа через Дунай «Ісакча-Орлівка». Ідею поромного сполучення
через Дунай в районі румунської Ісакчі та української Орлівки почали обговорювати
ще в 1998 році. Принципові домовленості щодо проєкту були укладені в 2006 році,
а будівництво розпочалося в 2015-му. Відкриття переправи кілька разів
відкладалося, а перші тестові рейси були виконані восени 2019-го року. Згідно з
попередніми домовленостями на цій лінії, відкритій на ділянці де відстань між
берегами річки складає 900 м, наразі постійно працюють 2 пороми – один
румунського оператора, а інший – українського, що дозволяє оформляти
відправлення поромів щопівгодини. За рішенням сторін, через пункт пропуску
наразі можуть прямувати лише вантажівки. Щодня поромна переправа Ісакча-Орлівка
здатна перевозити в кожному напрямку до 500 одиниць транспорту, з якого близько
150 вантажного і 350 легкового, а також до 1000 пасажирів. Відкриття пункту
пропуску Ісакча-Орлівка та регулярного пасажирського сполучення між Тулчею та
Ізмаїлом налічується серед проєктів, які вже багато років обговорюються
сторонами Єврорегіону «Нижній Дунай», структури транскордонного
співробітництва, до якої входять: Одеська область України, Галацкій,
Тулчанський і Бреїлській повіти Румунії та Кагульський і Кантемірський райони
Республіки Молдова.

Транскордонна співпраця

24 листопада відбулося п’яте засідання
Спільного моніторингового комітету Спільної оперативної програми
Румунія-Україна 2014-2020. Зустріч відбулася в режимі відеоконференції за
участі представників двох держав-партнерів. Таким чином, станом на листопад укладено
контракти на 46 проєктів типу SOFT (проєкти, що не включають інфраструктурну
складову або мають інфраструктурну складову на суму до 1 млн. євро), загальною
вартістю понад 15 млн. євро. Після завершення процесу оцінки, було
відібрано для фінансування через цю програму 12 проєктів типу HARD (з
інфраструктурною складовою на суму більше 1 млн. євро на кожен проєкт) вартістю
понад 17 млн. євро. Зараз вони перебувають на стадії попереднього укладання
договору. Учасники зустрічі також обговорили прогрес,
досягнутий у реалізації чотирьох основних інфраструктурних проєктів, що
фінансуються програмою, загальна вартість яких становить приблизно 21 млн.
євро. Вони знаходяться на просунутих стадіях впровадження, а реальний прогрес
робіт уже очевидний. До тепер у рамках Програми Румунія-Україна здійснено
платежі на суму 16 мільйонів євро.

Другий Румунсько-Український громадянський форум

Й останньою найбільш значущою подією 2020 року в контексті двосторонніх відносин став ІІ-ий Румунсько-Український громадянський форум, який через пандемію коронавірусу, був проведений у грудні режимі відеоконференції. Організаторами заходу виступили Асоціація експертів з питань світової безпеки та глобальних питань Румунії, громадянська організація «Українська призма» та Група стратегічних та безпекових студій України. Протягом п’яти днів румунські та українські експерти, до яких долучилися й представники ряду молдовських громадянських організацій, політики та дипломати, обмінялися думками та досвідом, а також продовжили діалог на експертному рівні, започаткований минулого року, спрямований на вироблення спільного підходу до різних питань та сприяння досягненню цілей, що відповідають інтересам сусідніх країн. Учасники обговорили такі теми як: Нові виклики в регіоні на тлі змін безпекового середовища та пандемії коронавірусу; Пріоритети регіональної співпраці між Україною та Румунією; Перспективи співпраці у трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова та Україна-Румунія – перспективи економічного співробітництва. Останній день форуму був присвячений аналізу виконання рекомендацій Румунсько-Українського форуму 2019 року та обговоренню дорожньої карти на майбутнє. За підсумками дискусій учасники окреслили напрямки співпраці, де сторони можуть досягти прогресу в цьому році: це питання безпекового діалогу і безпеки Чорного моря, в тому числі приєднання Румунії до платформи деокупації анексованого Росією Криму, розвиток і посилення економічних зав’язків, питання національних меншин, а також протоколи співпраці в сфері освіти.

Третій, за практично останні півтора року, уряд коаліції
Соціал-демократичної партії і Альянсу лібералів і демократів підбив підсумки перших шести місяців свого урядування. Якщо
попереднім кабінетам міністрів, очолюваних почергово Соріном Гріндяну і Міхаєм Тудосе, довелося скласти чемодани до того, як кожен з них провів близько півроку в
Палаці Вікторія, то нинішній уряд, під керівництвом Віоріки Денчіле, підводить підсумки своїх успіхів та йде далі.

Більш високі надходження до державного бюджету, зростання інвестицій і
краще освоєння фінансових коштів ЄС – ось деякі з
досягнень нинішньої виконавчої влади, що були представлені
прем’єр-міністром Денчіле, яка нагадала, серед іншого, і
про заходи щодо стимулювання ринку праці та програми підтримки
фермерів. Віоріка Денчіле уточнила, що протягом перших шести місяців цього року до
бюджету надійшло на 15 млрд. леїв (3,2 млрд. євро) більше, ніж за аналогічний період минулого року: «Це означає щомісячне зростання на 2,5 млрд. леїв або 530 млн. євро. Ці додаткові гроші були використані для підтримки зростання
доходів населення і збільшення державних інвестицій.»

Подвоєння зарплат медичного персоналу і
зростання на 25% зарплат викладачів були включені до розділу соціальні заходи, якого глава кабінету міністрів доповнила інформацією про пенсії: «Одним з найбільш важливих соціальних заходів
стало збільшення пенсійного
пункту з 1 липня 2018 року,
від 1.000 леїв до 1.100 леїв, тобто на 10%, як це було передбачено в програмі урядування. Наступного року пенсійний пункт збільшиться на 15% і складе 1.265
леїв, а мінімальна гарантована пенсія зросте від 520 леїв до 640 леїв, тобто це буде зростання на 23%.»

Уряд затвердив 13 великих
стратегічних інвестиційних проектів, з яких чотири належать транспортній інфраструктурі. Передбачається також запуск проектів
державно-приватного партнерства в галузі охорони здоров’я. І не в останнє, за ці шість місяців було завершено будівництво 192 км ліній
електропередач, що дозволило взаємопідключення з
сусідніми країнами – Угорщиною і Сербією.

На підтвердження їхньої ролі парламентських
опонентів, ліберали, устами їх лідера Людовіка Орбана, розкритикували діяльність уряду,
стверджуючи, що нинішньому кабінету міністрів вдалося зупинити економічне
зростання, що спостерігалося в останні роки. Людовік Орбан стверджує, що крім цього, заходи, прийняті урядом
Соціал-демократичної партії і Альянсу лібералів і демократів, привели до
зниження купівельної спроможності румунів: «Уряду Денчіле вдалося завдати шкоди купівельній спроможності румунів, знижуючи купівельну спроможність і пенсіонерів і працівників, за перші
шість місяців року. Я, на місці Віоріки Денчіле, подав би у відставку. Звичайно, прем’єру
Денчіле не дозволяють робити все, що вона хоче, її насильно тримають у Палаці Вікторія, однак всім ясно,
що вона не має нічого спільного з посадою прем’єр-міністра.»

Своєю заявою, Людовік Орбан нагадав про
неодноразові вимоги з боку Президента
Клауса Йоханніса до Віоріка
Денчіле подати у відставку з посади прем’єра-міністра, тому
що вона не відповідає вимогам такої високої посади. Це політичний жест, відреагувала
прем’єр-міністр, яка висловила
своє задоволення даними, що
містяться в звіті за перші шість місяців діяльності.

Єврокомісія
стурбована можливістю зростання дефіциту бюджету Румунії

Європейська
комісія попередила Румунію про небезпеку найбільшого в цьому році зростання
бюджетного дефіциту в Європейському Союзі – до 3,6% ВВП, і це
після того, як в минулому році Румунія мала найбільше серед країн ЄС економічне
зростання. Голова
Представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анжела Крістя на презентації
звіту про стан економіки Румунії заявила, що в документі відзначено ряд
парадоксів. «З одного боку, ми констатуємо скорочення бідності в Румунії, а з
іншого – зростання соціальної нерівності, гадаю, найбільше зростання нерівності
доходів в Європейському Союзі. Слід сказати, що ця тенденція почалася ще в 2012
році й спостерігається не лише в Румунії, а й в інших державах-членах ЄС та
віддзеркалює глобальні наслідки кризи, ускладнені наслідками глобалізації.»
Румунії потрібна здорова економічна політика, спрямована на посилення
зареєстрованого в останні роки економічного зростання, в умовах зростання ризиків для поточної податково-бюдженої політики, – заявили у четвер і представники Міжнародного Валютного Фонду на
зустрічі з президентом Клаусом Йоханнісом. Вони наголосили на необхідності
переміщення уваги румунської влади від стимулювання споживання на підтримку
інвестицій і виробництва. Відчувається й потреба підвищення ефективності
освоєння коштів з європейських фондів, – зазначили експерти МВФ.

Проблема освоєння коштів з фондів ЄС

Термінові заходи, які мають бути вжиті румунською владою
для прискорення освоєння коштів з фондів ЄС стали центральною темою зустрічі в
Бухаресті прем’єр-міністра Соріна Гріндяну з комісаром ЄС з питань регіональної
політики Коріною Крецу. Зустрріч відбулась щойно після попередження останньої
про те, що минула вже половина фінансового циклу 2014-2020 років, а рівень освоєння
коштів, виділених на цей період дорівнює нулю. За словами пані Крецу 2017 рік
стане для Румунії ключовим для вирішення цієї проблеми. Водночас Коріна
Крецу повідомила, що попередній фінансовий цикл 2007-2014 років закритий з
коефіцієнтом освоєння більш ніж 90% коштів, виділених Бухаресту – з 19
мільярдів були використані 17, гроші, які були вкладені в румунську економіку
і це можна побачити в кожному селі, в кожному повіті. У свою чергу,
прем’єр-міністр Сорін Гріндяну висловив готовність розблокувати деякі сфери, що
дозволить освоїти європейські кошти, стверджуючи, що європейські фонди є
двигуном економічного зростання Румунії.

Румунсько-українська військова співпраця

Начальник Генерального штабу Збройних Сил Румунії, генерал
Ніколає-Йонел Чуке у четвер здійснив робочий візит до Чернівців, на запрошення його
українського колеги, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних
Сил України, генерала Віктора Муженка. У ході зустрічі були обговорені різні аспекти
нинішнього стану співпраці між збройними силами двох країн, спільні проекти в рамках
міжнародного військового співробітництва, а також безпека в Чорноморському регіоні та на південному сході Європи. Так само було обговорене питання участі в спільних
навчаннях як в двосторонньому, так багатонаціональному форматах. Ніколає-Йонел Чуке
та Віктор Муженко підписали План двостороннього співробітництва (Дорожньої карти)
між збройними силами України та Румунії на 2017-2018 рр.

МВС Румунії підбили підсумки роботи у 2016 році

У Румунії злочинність значно скоротилася за останні п’ять
років, було сказано у середу на засіданні з підбиття підсумків роботи МВС у
2016 році. Зокрема зменшилася кількість тяжких кримінальних правопорушень,
випадків насильства в сім’ї, грабежів і крадіжок. Не менш важливим є те, що
минулий рік став четвертим поспіль, упродовж якого кількість загиблих в
результаті дорожньо-транспортних пригод не перевищила 2000 осіб. Іншим значним
досягненням було виявлення та конфіскація наприкінці червня 2,663 кг кокаїну.
Так само, відповідно до підсумків роботи у 2016 році, Міністерство внутрішніх
справ приділило особливу увагу попередженню і боротьбі з фінансово-економічною
злочинністю та корупцією. Таким чином було ліквідовано понад 200 організованих
злочинних угруповань. Докладніше про це розповіла міністр внутрішніх справ
Кармен Дан: «Дії, що були вжиті в напрямку попередження і боротьби з
ухиленням від сплати податків, корупцією і контрабандою були зосереджені на
поверненні заподіяної шкоди, що сприяло збільшенню доходів до державного
бюджету. Робота структур міністерства з боротьби з фінансово-економічною злочинністю призвела до виявлення близько
32 тис. злочинів і накладення арешту на майже 4 мільярди леїв.» Активність МВС,
– сказала пані Кармен Дан, – однак ускладнена через проблему нестачі персоналу.

Румунські жінки – рабині в Італії

Уряд прийняв рішення направити в Італію спеціальну
делегацію в контексті поширення в ЗМІ інформації про можливі випадки
експлуатації румунських громадян, які працюють на фермах в Сицилії. Міністр у
справах діаспори Андрея Пастирнак провела переговори з представниками місцевої
влади та низкою експертів, за підсумками яких Румунія та Італія домовилися
створити Центр підтримки і допомоги жертвам торгівлі людьми, а також створення
постійних мобільних груп з надання допомоги, консультації та медичних послуг.
Як випливає з репортажу, опублікованого минулої неділі британським тижневиком
The Observer, близько 7500 жінок, більшість із Румунії живуть і працюють в
умовах рабства на фермах на півдні Італії. Вони є жертвами численних
зловживань, в тому числі сексуального насильства, і все це відбувається в
умовах майже повної безкарності.

Про кампанію по боротьбі з корупцією у Румунії казали, що вона затьмарює вже відому операцію Чисті руки, якою в 90-х роках, італійські прокурори очистили гнилу частину італійського політичного класу. Завдяки НАД, ініціатора цієї кампанії, 2015 був роком прем’єр в румунській судовій системі. Розслідування, а потім порушення кримінальної справи проти чинного прем’єр-міністра соціал-демократа Віктора Понти, а також попередні арешти судді Конституційного суду Тоні Гребле та незалежного мера Бухареста Соріна Опреску, є найбільш гучними діями цієї установи.

Теж в минулому році, було схвалено запит про дозвіл на арешт і тимчасово затримано чинного міністра фінансів Даріуса Вилкова, були затримані три з шести мерів столичних районів, були пред’явлені звинувачення 20-ом теперішнім або колишнім членам Парламенту, 14 мерам повітових центрів, дев’ятьом головам повітових рад і одному префекту. Представники лівих чи правих партій, при владі чи в опозиції, з Бухареста або з провінції, протагоністи випадків корупції покривають весь політичний спектр і всю карту країни. Відповідно до прес-релізу Національної антикорупційної дирекції, число остаточних засуджень зберігається на рівні 90%, що демонструє якість доказів, на яких будуються кримінальні справи, а також професіоналізм антикорупційних прокурорів.

Голова НАД Лаура Кодруца Кьовеші також повідомила, що в результаті остаточних винесених судовими інстанціями минулого року вироків, держава має повернути собі майже 200 мільйонів євро. Вона знову наполягала на важливості виконання судових рішень, в тому числі відшкодування збитків. Лаура Кодруца Кьовеші: Судова система докладає величезних зусиль для розслідування і винесення вироків у справах про корупцію, використовуючи суспільні фінансові ресурси. Потім, деякі засуджені не відбувають повною мірою свої покарання, призначені судами. Деякі умовно звільнені без повернення відшкодування. Такі ситуації призводять до поступової втрати державної влади і серйозної втрати довіри населення до установ.

Присутній на підсумковій нараді НАД, президент Клаус Йоганніс зазначив, що боротьба з корупцією повинна продовжуватися з максимальною швидкістю. Він піддав критиці ставлення Парламенту щодо тих народних обранців, у яких є судові проблеми, і застеріг, що імунітет не повинен бути перешкодою на шляху правосуддя. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош оцінив, що для повернення довіри громадян до державних установ, потребується спільне зусилля парламент-уряд-судова система. Дуже присутній в публічних дебатах, відразу ж після його акредитації, новий посол США в Бухаресті Ханс Клем привітав Румунію за успіхи в боротьбі з корупцією, яку вважає отрутою для будь-якої демократії.

Підбиваючи підсумки перших сто днів свого мандату, Президент Клаус Йоханніс висловив своє найбільше незадоволення у зв’язку із способом в якому Парламент розглядає запити Дирекції по боротьбі з корупцією. До цього додається й той факт, що обіцянки про впровадження нових більш прозорих та простих процедур про задоволення запитів не були виконані. А це може вплинути, на його думку, включно на вступ Румунії до Шенгенської зони, який був запланований у березені 2011 року, але до цих пір не відбувся. Клаус Йоханніс: “Кожен епізод, коли діяльність системи судочинства заблокована в Парламенті є кроком назад у відновленні довіри громадськості та є джерелом втрати легітимності, а наслідки долають момент голосування. Про політиків, підозрюваних у корупції та втечі від правосуддя, я хочу підкреслити, що існує випробування яке, якщо не пройдеш, ніщо і ніхто не зможе тобі допомогти. Цей тест відноситься особистої доброчесності, якого не можна підробити. Її не можна імітувати. У політиці, якщо робиш великі помилки, ти змушений піти у відставку.”

Але це рідко стається в румунській політиці, де, однак, Дирекція по боротьбі з корупцією наполегливо працює, додаючи нові та нові імена на довгому списку політиків або держслужбовців, які звинувачуються у корупції. Проблеми виникають тоді, коли політичні діячі захищають своїх колег, не задовольняючи запити Дирекції по боротьбі з корупцією про надання згоди на затримання та арешт окремого парламентарія, як це сталося недавно у випадку сенатора, соціал-демократа, колишнього міністра транспорту Дана Шови або сенатора Варужана Возганіана колишнього міністра економіки. Хто не вивчає уроки історії, той повторює минуле ,і не зможе будувати інше майбутнє, – ствердив глава румунської держави. Він привернув увагу на те, що зміна політичного класу і ментальностей є тривалим процесом. Але цей процес, який кілька місяців тому здавався неможливим, сьогодні він вже розпочався.

Стійкість до зміни є першою ознакою того, що цей процес розгортається. Клаус Йоханніс: “Румунія – країна добре виконаної роботи” є можливою, країна яка знає, чого хоче і яка може, що хоче. Це є оздоровчим проектом для країни, яка вимагає просту умову для того, щоб діяла: щоб кожен працював з великою відповідальністю. Я сказав, що буду президентом посередником та об’єднувачим. Після років безперервного конфлікту, мені вдалося переконати представників політичних партій, державних установ, громадського суспільства сісти за стіл переговорів на різні теми. Одним з результатів було підписання угоди про збільшення оборонного бюджету.”

Клаус Йоханніс нагадав і про зовнішні візити, яких здійснив у якості президента, оцінюючи, що упродовж цих 100 днів, Румунія знову здобуває повагу та довіри у великих столицях Європи та світу.