У вересні Румунія та Україна продовжили зусилля щодо співпраці у військовій сфері, спрямованої на посилення обороноздатності української держави. У перші дні місяця уряд, парламент та президент Румунії продемонстрували небачену раніше оперативність і буквально за тиждень схвали закон, що дозволяє безоплатну передачу Україні системи протиповітряної оборони «Patriot», а згодом після чергової телефонної розмови міністри оборони двох країн Агел Тилвер та Рустем Умєров повідомили, що українські військові пілоти вже розпочали підготовку на винищувачах F-16 у Румунії, що допоможе збільшити кількість цих літаків у складі Повітряних сил України. Під час телефонної розмови, міністри оборони Ангел Тилвер та Рустем Умєров обговорили зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема протидію російським ракетам та дронам. Очільник українського міноборони повідомив, що домовився зі своїм румунським колегою продовжувати співпрацю, додавши, що планує свій візит до Румунії.
У Румунії буде створено центр з підготовки українських морпіхів
Згідно із публікацією Monitorul Apararii, завдяки співпраці між Румнуією та Україною, із залученням західних союзників або партнерів, у короткостроковій перспективі намічуються зміни співвідношення сил у Чорному морі. США розгортають контингент військовослужбовців спецпідрозділу морських котиків (U.S. Navy SEAL) у Румунії, де між часом буде створено навчальний центр для українських морських піхотинців під керівництвом Великої Британії, а Швеція навчатиме українських військових у Мангалії користуватися штурмовими кораблями. У Кимпіа-Турзій буде побудовано логістичний хаб, також для України.
Як повідомляє агентство Agerpres у рамках підготовки порядку денного засідання Спільних постійних бюро румунського парламенту, в середу, 18 вересня, президент Румунії Клаус Йоганніс направив лист, в якому поінформував обидві палати парламенту про схвалення рішення про проведення тренувань і навчань з американським партнером, в тому числі попереднє розміщення на території Румунії на період до двох років військово-морського контингенту США з проведення спеціальних операцій.
«Присутність американського контингенту сприятиме зміцненню позиції Румунії у стратегічному партнерстві зі США і дозволить гармонізувати процедури підготовки та визначити конкретні шляхи співпраці щодо оперативної сумісності структур сил спеціальних операцій Збройних сил Румунії та Сполучених Штатів Америки», – йдеться у листі Клауса Йоганніса.
Глава держави також запропонував румунському парламенту створити в країні навчальний центр для підготовки українських морських піхотинців. Велика Британія разом з Норвегією взяли на себе роль координаторів Коаліції з підтримки морських сил і засобів ВМС України. Президент, серед іншого, стверджує, що останні події у війні, яку Російська Федерація розв’язала проти України, підкреслили необхідність посилення та диверсифікації підготовки українських збройних сил. «За підсумками проведеного аналізу було зроблено висновок, що Румунія має можливість зробити свій внесок у Коаліцію морських сил шляхом розміщення на своїй національній території морського навчального центру, а також шляхом підтримки підготовки українських морських піхотинців, в рамках існуючих можливостей», – написав глава держави.
Створити відповідний центр було погоджено в межах Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» задля посилення українських морських спроможностей.
Президент Клаус Йоганніс також повідомив Парламент про схвалення ним транзиту територією Румунії 35 шведських військовослужбовців, які навчатимуть українських військовослужбовців у Румунії користуватися десантно-штурмовими катерами, подарованими Швецією Україні. Шведським військовим надається доступ до авіабази «Міхаїл Когелнічану» та військового порту Мангалія. Румунська сторона надає необхідну логістичну підтримку для підготовки українських військовослужбовців (транспорт, харчування, проживання, паливо), – також йдеться в листі.
Водночас президент Йоганніс запропонував парламенту схвалити участь ЗСР у Місії НАТО з координації широкого спектра допомоги Україні в довгостроковій перспективі – NSATU, починаючи вже з 2024 року, шляхом надання необхідної інфраструктури та обладнання для розміщення та експлуатації Хабу матеріально-технічного забезпечення у Румунії на території 71-ої авіабази «Кимпія Турзій» та штату до 100 військовослужбовців.
За крок від Стратегічного партнерства
Нинішня стадія та перспектива розвитку двосторонніх відносин, а також необхідність посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій в європейському та євроатлантичному просторі, були обговорені й міністрами закордонних справ Румунії та України 18 вересня в Бухаресті під час першого закордонного візиту Андрія Сибіги на посаді глави українського зовнішньополітичного відомства.
Міністри провели предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній Російською Федерацією війні, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період. Вони також обговорили негативні наслідки агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією, для безпеки Чорноморського регіону, включаючи Молдову.
Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підтвердила політичну і практичну підтримку Румунією незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Вона знову рішуче засудила війну, розв’язану Російською Федерацією, яка є атакою на міжнародний порядок, заснований на правилах. У цьому контексті вона висловила повну підтримку Румунії Формулі миру Володимира Зеленського як єдиного формату забезпечення справедливого і тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до Статуту ООН та міжнародного права.
Глави МЗС двох країн домовилися прискорити процес імплементації рішень, прийнятих за підсумками візиту Володимира Зеленського до Бухареста (10 жовтня 2023 року) та першого спільного засідання урядів Румунії та України у Києві, 18 жовтня 2023 року, з метою започаткування процесу підвищення рівня двосторонніх відносин до Стратегічного партнерства.
Підбиваючи підсумки свого першого регіонального турне, в тому числі візиту до Бухареста, глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що сусіди важливі для України стратегічно, в контексті інтеграції України до ЄС і НАТО.
«У Бухаресті та Братиславі інтеграція в ЄС і НАТО була ключовою темою. Впевнений, що можемо розраховувати на підтримку, – зазначив він, додавши, – є і домовленості, які відчує ворог, і які стануть публічними згодом. Є підтвердження нових пакетів допомоги. Є підтримка українських ініціатив, зокрема конкретних фінансових внесків у Grain From Ukraine.»
Цей візит був не лише про цілком відчутні та конкретні речі. Домовилися про можливість спільного прикордонного контролю з Румунією, щоб спростити процедури. Домовилися розширити консульську присутність та відкрити нові генконсульства в Румунії. Домовилися про проведення спільного засідання урядів України та Румунії, з перспективою розширення формату до тристороннього за участі Молдови, – написав Андрій Сибіга у своєму Facebook.
Зміцнення оборонних можливостей України
Тема подальшої оборонної співпраці між Румунією та Україною була порушена і під час робочої зустрічі Посла України в Румунії Ігоря Прокопчука з Державним секретарем Міністерства національної оборони Румунії Сімоною Кожокару. Ігор Прокопчук висловив вдячність румунській стороні за продовження надання практичної допомоги для зміцнення оборонних можливостей України та подолання наслідків триваючої військової агресії рф проти України. Він також відзначив дієву підтримку реалізації стратегічного курсу української держави на вступ до НАТО.
Своєю чергою, Сімона Кожокару запевнила у незмінності твердої підтримки України та налаштованості румунської сторони на подальшу активну взаємодію у форматі Ukraine Defense Contact Group.
Ігор Прокопчук привітав співрозмовницю з нагородженням її орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за особистий внесок у розвиток українсько-румунських відносин та з нагоди Дня незалежності України, відповідно до Указу Президента України № 576/2024 від 23.08.2024 року.
Налагодження оборонно-промислової співпраці
Тим часом Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України NAUDI домовляється щодо виробництва вибухівки, дронів та бронетехніки на території Румунії. Про це публікації Defense Romania розповів директор Румунської асоціації роботодавців виробників військової техніки PATROMIL Віорел Маноле. За його словами, між Patromil та українською асоціацією тривають переговори щодо будівництва кількох заводів на території Румунії. «Ми ведемо переговори про створення заводу з виробництва безпілотників у Текуч, для чого використовуватимемо кошти з європейських фондів, а також кошти з Румунії та України». Він уточнив, що в Текуч будуватимуться безпілотники подвійного призначення, їх можна буде використовувати у цивільних цілях, зокрема у сільському господарстві, а також у військових цілях або для захисту кордонів. Таким чином у найближчі роки румунсько-українська співпраця в оборонній промисловості буде важливим фактором зростання, – додав Віорел Маноле.
Також, за його словами, ще однією сферою співпраці з українськими компаніями може стати виробництво броньованих машин із колісною формулою 4х4, але «вишенькою на торті», як зазначає Віорел Маноле, має стати будівництво заводу з виробництва тротилу в Румунії. «Український тротиловий завод знаходиться на окупованій Росією території, а попит на тротил на українському ринку, і не тільки – величезний. Ми також у великій скруті з цим, оскільки (ред. – завод у місті) Фегераш припинив свою роботу», – пояснив директор Patromil. Йдеться, зокрема про Фегераський пороховий завод, який зупинив виробництво вибухових речовин з 2004 року. Оборот заводу за минули рік склав менше 2 млн євро, наразі він фактично не працює. На жаль аналогічна ситуація спостерігається і на інших великих державних підприємствах.
Проте Міністерство економіки Румунії вже розпочало процедуру виділення 118 мільйонів леїв для експропріації частини земельних ділянок, необхідних для розширення периметру нового порохового заводу в місті Вікторія Брашовського повіту. Пороховий завод займатиме площу 370 гектарів (уп’ятеро більше, ніж нинішній) і має бути готовий через два з половиною роки. Румунія побудує сучасний пороховий завод у межах проєкту, розробленого спільно з Європейською комісією та компанією Rheinmetall.
За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку вартість інвестицій становить 400 млн євро. Глава уряду зазначив, що Румунія вже володіє потужностями з виробництва артилерійських боєприпасів стандарту НАТО, однак їх наразі недостатньо. Європейська комісія схвалила виділення 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва військових порохів у Румунії.
