Tag: пільги

Основним занепокоєнням уряду, після
здоров’я населення, на сьогодні є перезапуск економіки та уникнення тривалої
рецесії, як це сталося в 2008 році, – заявив міністр фінансів Румунії. У дописі
в соціальній мережі Флорін Кицу презентував економічні заходи, спрямовані на
протидію негативним наслідкам пандемії. «Ми віддаємо перевагу тимчасовим
позикам для державного бюджету та підтримки ділового середовища, аби
забезпечити необхідну фінансову ліквідність та підтримати підприємницьку діяльність,
– зазначив міністр, нагадуючи, що на сьогодні всі держави світу підтримують
свої національні економіки, розуміючи, що настає період перевизначення бізнесу
та перепозиціонування транснаціональних корпорацій у всьому світі.

Цифри показують, що пакет
підтримки економіки Румунії до кінця року перевищить 7% Валового Внутрішнього Продукту.
Тільки за перші дев’ять місяців 2020 року в економіку було влито 34 млрд. леїв
(близько 7 млрд. євро), тобто 3,2% ВВП. Найбільша допомога була надана у
вигляді цілої низки фіскальних заходів, еквівалентних майже 3 мільярдам євро. Загальна
сума податкових пільг за сплату податку на прибуток склала 250 мільйонів леїв
(близько 52 мільйонів євро), а сума відшкодування ПДВ була більшою ніж минулого
року. Майже сім мільярдів леїв (близько 1,5 мільярда євро) пішли на інвестиції
– найбільша сума за останні десять років, – каже Флорін Кицу.

Витрати,
безпосередньо пов’язані з COVID-19, є дуже великими, – нагадує міністр, – і до
них додаються гарантійні програми на суму майже 3% ВВП – гроші, які надходять в
економіку через банківську фінансову систему та гарантуються державою. Мова йде про масштабну програму
стимулювання, яка зупинила економічний спад у 2020 році, завдяки якій Румунії
вдасться уникнути технічної рецесії цього року, а також гарантує сильне
економічне зростання в 2021 році, – додав міністр, згідно з яким заходи будуть
продовжені. Зараз, серед іншого, держава розглядає можливість відстрочення на
12 місяців сплати податків без гарантій для компаній, які не сплатили податкові
зобов’язання після введення надзвичайного стану, 16 березня, в результаті
пандемічної ситуації.

Відповідно до проєкту розпорядження, підготовленого
Міністерством фінансів, кожна компанія матиме власний графік погашення.
Документ Міністерства фінансів передбачає, що боржники не повинні мати
непогашених фіскальних зобов’язань до введення надзвичайного стану, а компанії,
які після відповідного запиту отримують відстрочення, будуть зобов’язані вчасно
сплачувати всі подальші податки та збори. Важливою умовою для отримання відстрочення
є те, щоб компанія не перебувала у ліквідаційній процедурі через стан
неплатоспроможності.

Лівоцентристський уряд Румунії прийняв рішення скасувати консульський збір за реєстрацію народження дітей румунів, які мешкають за кордоном, якщо документи подаються протягом шести місяців з дня народження дитини. Будуть безкоштовними і проїзні документи для румунських неповнолітніх дітей у віці до шести років.

Відповідне рішення є добрим, але недостатнім, заявляє із опозиції заступник голови комітету з питань відносин з румунськими громадами за кордоном Палати депутатів, ліберал Мірча Долха. Він вимагає зниження всіх консульських зборів і нагадав, що уряд згадав про проблеми, з якими стикаються румуни за кордоном тільки після того, як парламентарій Ауреліан Міхай оголосив голодовку.

Мірча Долха закликав премєр-міністра Віктора Понта і до міністра з питань закордонних румунів Богдана Станоєвіча виконати свої передвиборні обіцянки стосовно скорочення консульських зборів. Їх розмір надто великий для фінансових можливостей більшості румунських громадян, що працюють за кордоном, сказав депутат від Націонал-ліберальної партії. Він також наголосив на «відчайдушних зусиллях» кандидата в президенти Віктора Понти здобути голоси румунів, які проживають за кордоном і, які на кожних виборах голосували переважно за кандидатів від правих політичних сил.

Мірча Долха вважає, що таке ставлення не може приховати відсутність належної уваги до проблем румунської діаспори або небажання нинішньої влади впровадити дистанційне голосування, а також неналежну підготовку закордонних виборчих дільниць. Мірча Долха підкреслив, з іншого боку, постійні зусилля християн-ліберальної опозиції щодо допомоги румунам, які проживають за кордоном.

Ні влада, ні опозиція в Бухаресті не можуть встояти перед спокусою накопичити виборчий капітал за рахунок голосів діаспори. Ще одним заходом, який на думку опозиції має виборчий відтінок є рішення, прийняте теж у вівторок, розширити програму «Перше помешкання» і для румунів, які живуть і працюють на законних підставах за кордоном. Уряд повідомив, що включення закордонних румунів до програм «Перше помешкання» і «Перший автомобіль» має заохотити молодих людей повернутися на батьківщину. Що стосується житла, відповідне рішення має також стимулювати не лише придбання вже існуючих помешкань, а й будівництво нових, що може пожвавити будівельний сектор, який досі не отямився від кризи.