Tag: пісня

  • Музичний маніфест проти насильства щодо жінок

    Музичний маніфест проти насильства щодо жінок

    21 листопада українська інді-поп співачка та учасниця проєкту Ukrainian MusicLab TANKATAKA презентувала нову пісню, яка стала головним синглом її дебютного альбому «Анестезія». Композиція під назвою «Страта» присвячена жіночій силі та приурочена до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, який відзначають 25 листопада.

    «Століттями жінок пригнічували, намагалися позбавити голосу, обличчя, прав і свобод», йдеться в описі до треку «Страта».«Ця пісня про важливість сестринства, про взаємну підтримку, про те, що свободу дуже легко втратити, якщо перестати за неї боротися», – каже співачка.

    TANKATAKA розповіла, що пісня «Страта» з’явилася з вірша, який вона написала під впливом трагічних подій, які відбувалися в Ірані восени 2022 року. Тоді 22-річну іранську курдянку Магсу Аміні затримала так звана поліція моралі за порушення суперечливого закону про хіджаб. Через три дні дівчина померла в ув’язненні. За словами очевидців причиною смерті, ймовірно, стали численні побої поліцейськими кийками. Хоча чиновники Ірану спростовували цю інформацію, смерть Магсу Аміні стала поштовхом для масових протестів проти насилля та порушення прав іранських жінок, а слова «Жінка, Життя, Свобода»  ̶  головним гаслом руху.

    Співачка TANKATAKA сказала, що все це її дуже вразило. «Цією піснею я хочу також підкреслити важливість боротьби, підкреслити те, що жінки страждають від патріархату. Жінки страждають в плані утиску прав, а також, звичайно, фізично. Нам потрібно разом підтримувати одна одну, тому що ніхто не розуміє жінку краще, ніж інша жінка. Це дуже символічно для мене, що ця пісня виходить саме напередодні Дня боротьби проти насильства над жінками».

    Незважаючи на те, що ми живемо в 21 столітті, жінки у всьому світі продовжують зазнавати різних форм насилля: фізичного, психологічного, економічного, сексуального. Найчастіше, боротьба з цим – це рух колу. Після умовного «примирення» з кривдником, він у більшості випадках повертається до насильства знову. До того ж масштаби можуть бути більш небезпечними. І не кожна жінка здатна розірвати це коло. TANKATAKA каже, що кожній жінці важливо усвідомити ̶ про проблему не треба мовчати! Жертвам варто звернутися за допомогою до поліції та інших компетентних органів.

    Кривдник неодмінно має бути покараний. «Тому цим треком я хочу наголосити про важливість не здаватися в цій боротьбі, не думати, що в нас зараз вже є всі права і свободи, і можна розслабитися, і нічого для цього не робити. Ні, світ дуже великий, світ дуже різний, і це тільки невеликий відсоток країн, в яких є щось подібне на рівність, але насправді в більшості країн це взагалі не так. І подекуди тільки погіршується ситуація»,  ̶  розповіла вона.

    Окрім композиції «Страта» до альбому «Анестезія» ввійшло ще 7 пісень. Три з них вже були представлені цьогоріч. Зокрема, минулого місяця на сцені бухарестського клубу Control пролунали пісні: «Тече вода», яка присвячена трагедії на Каховській ГЕС, пісня «Потвори», про особистий біль та переживання співачки за останні роки, і пісня «Анестезія», присвячена пам’яті жертв трагедії в Дніпрі, яка сталася в січні 2023 року. Співачка TANKATAKA каже, що кожна пісня, що увійшла до альбому, написана з початку повномасштабної війни.

    «Якби це парадоксально не звучало в контексті пісень, які ввійшли в альбом, і в контексті того, наскільки вони емоційно не прості, напевно так, це такий собі темний альбом зі світлом в кінці»,  ̶  розповіла співачка.

    Із треком «Страта» вийшли ще чотири нові пісні, які ви можете прослухати на Spotify, YouTube Music та всіх інших стримінгових платформах. «Ці композиції об’єднують історії людей, які прагнуть знайти рівновагу в ці непрості часи», ̶  каже співачка.
    «В інших піснях мова йде від людей, які саме проживають ці складні події, і про їх почуття, що вони відчувають. Там і про депресію, і про неприйняття себе, і про відчуття розгубленості від того, що відбувається навколо».

    А якщо ви ще не встигли прослухати пісні з нового альбому TANKATAKA, рекомендуємо хутчіше зробити це. Хто знає, можливо саме вони стануть для вас тією самою «анестезією», яка допоможе справитися з важкими внутрішніми переживаннями та гнітючими думками.

     

     

  • Дойна сьогодні

    Дойна сьогодні

    Другий фестиваль «Туга за дойною», організований асоціацією «Frui Vita», відбувся поблизу «Саду з ліками», що є частиною Ботанічного саду ім. Димітрія Бриндзи у Бухаресті. Це був насичений день для любителів природи та національної культури. А все тому, що головна визначна пам’ятка, «Дойна», лірична, вокальна або інструментальна  мелодія, характерна для румунського народу, з 2009 року внесена ЮНЕСКО до Списку нематеріальної культурної спадщини людства.

    Еусебіу Богдан, віце-президент Frui Vita, розповів про цей унікальний проєкт: «Ідея спочатку належала моїй дружині Йоані, яка є президенткою асоціації. Ми обидва є членами-засновниками і любимо культуру і все румунське. Минулого року ми вирушили в дорогу з ідеєю просування Дойни, яка з 2009 року є нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО. Ми дослідили, що відбувається в Румунії та зрозуміли, що румуни загалом люблять спадщину ЮНЕСКО, але ще більше вони люблять її, коли перебувають за межами країни. Вони відвідують все, що пов’язано з ЮНЕСКО, але вони не насолоджуються тим, що Румунія може запропонувати з точки зору спадщини ЮНЕСКО, навіть якщо ми говоримо про матеріальні чи нематеріальні речі. Ми вирушили в дорогу, в основному, з метою просування Дойни і, якщо минулого року ми хотіли розмістити деяку інформацію в цифровому посібнику, щоб кожен міг побачити її в будь-який час, то цього року ми вирішили піти трохи далі, щоб залучити більше різних учасників. Ми переклали цей цифровий матеріал на англійську мову, щоби легше поширювати за кордоном те, що популяризуємо.»

    Традиційно через дойну виконавець виражає свою любов до природи, радість чи смуток, самотність чи обурення. Еусебіу Богдан, віце-президент Frui Vita, розповів нам, що цьогорічний фестиваль приніс багато новинок: «Ми вважаємо, що дойна найкраще звучить просто неба, тому що саме так її завжди співали, і в порівнянні з минулим роком, коли організували захід в Саду Монтеору, цього року ми вибрали Ботанічний сад, відкритий простір, набагато більший простір, завдяки чому змогли урізноманітнити заходи, запросили різних учасників, від дітей віком 3 – 5 років до осіб похилого віку, щоб наше послання досягло якомога більшої кількості людей. Ми почали з різного роду майстер-класів, чи то ремесел, чи то ігор для дітей. І тут я говорю про швейну майстерню, гончарну майстерню, потім майстерню, яка називалася «Театр Лабіринт», дещо незвичану, своєрідну подорож учасників із зав’язаними очима, де вони використовували всі інші органи чуття, окрім зору, під час проходження незвичайного маршруту. А потім, у співпраці з Дитячою комічною оперою, був майстер-клас для найменших, де вони малювали румунські мотиви та знайомилися з традиціями. Це була частина заходу. Потім у нас була виставка картин, яку ми організували з учасниками віком від 14 до 25 років. Темою була «Дойна». Вони виставляли свої картини на полотні або папері. У нас навіть був один учасник, який зробив картини на дереві. Це була виставка просто неба, яка завершилася конкурсом.»

    Картини, представлені на виставці, ілюстрували різні способи розуміння ідеї дойни молодими людьми, переважно мешканцями міст. Наприклад, на одній з картин був зображений молодий чоловік у народному костюмі, який грає на флейті перед комплексом сірих багатопоіверхівок, що символічно виражає ідею звільнення, яке дойна може принести в життя міського жителя. Від нашого співрозмовника ми дізналися, що три картини отримали призи, а деякі навіть були продані. А оскільки це дойна, то не обійшлося без музики. Кульмінацією заходу став концерт Марії Касандри Гауші та Соріна Романеску, які утворюють дует під назвою Nod, а потім Аргату (музикант, який зосереджує свій репертуар на молодому поколінні, який також міксує народні пісні). Тож ми запитали Еусебіу Богдана, чи є дойна засобом лікування душі: «Безумовно, так, як каже Марія Касандра Гауші, Дойна відчувається, і це для тих, у кого є душа, щоб її слухати! І так, це, безумовно, засіб! Я хотів би надіслати тисячі подяк усім учасникам, усім партнерам, усім, хто допоміг нам у цьому проєкті. Ми сподіваємося побачити всіх і наступного року на третьому фестивалі!»

     

  • 17 серпня 2019 року

    ВІЗИТ ДО США – Президент Румунії Клаус
    Йоханніс 19-20 серпня на запрошення президента США Дональда Трампа здійснить
    офіційний візит у Вашингтон. Лідери двох країн зустрінуться 20 серпня та
    обговорять подальше зміцнення та розширення Стратегічного партнерства між
    Румунією та США у всіх його вимірах. З цієї нагоди глава румунської держави
    підкреслить, що Румунія залишається потужним стратегічним партнером та
    відповідальним і надійним союзником США, а одним з пріоритетів зовнішньої
    політики Румунії є зміцнення трансатлантичних відносин та безпека
    євроатлантичного простору. Клаус Йоханніс заявив, що хотів би обговорити з
    Дональдом Трампом кількість американських військовослужбовців у Румунії,
    уточнивши, що його країна готова прийняти більше американських військових. Під
    час зустрічі буде розглянуто й питання лібералізації США візового режиму для громадян
    Румунії. З іншого боку, як повідомляє Білий дім американський президент буде
    радий відзначити разом зі своїм румунським колегою 30-ту річницю падіння комунізму
    в Румунії та 15 років набуття Румунією членства в НАТО. Клаус Йоханніс та Дональд Трамп
    зустрілися у Білому домі і в 2017 році. Вони обговорили перспективу поглиблення
    та розширення Стратегічного партнерства між Румунією та США на всіх рівнях.






    МУЗИКА – З 16 серпня протягом одного місяця
    румуни мають вибрати шість пісень, що представлятимуть Румунію у першій «Книзі
    пісень Європейського Союзу». До тепер свої улюблені пісні вже вибрали 65 тис
    європейців з 26 держав. Про це повідомляє на своєму веб-сайті ініціатор заходу
    – організація «Книга пісень ЄС». Проект був розроблений цією некомерційною
    організацією без будь-якого політичного чи фінансового зв’язку з Євросоюзом.
    Перша збірка «Книга пісень ЄС» вийде до Дня Європи 9 травня 2020 року.


    САМОБУТНІСТЬ – Сьогодні завершив роботу
    XVII-ий Літній університет, який щорічно проходить у селищі Ізвору Мурешулуй Харгітського повіту, що в
    центрі Румунії. У цьому році темою заходу була «Румунія та румуни звідусіль,
    через рік від Сторіччя Великого Возз’єднання». Учасники обговорили такі питання
    як «Збереження самобутності румунів в Україні та Республіці Молдова на тлі геополітичних
    подій в регіоні та румунський національний інтерес», «Політика парламентських
    партій та державних інститутів щодо румунів звідусіль та румунів, які мешкають у
    поліетнічних та поліконфесійних регіонах Румунії». У роботах брали участь курсанти
    з Румунії, Республіки Молдова, України, Угорщини, Сербії, Болгарії та країн з
    чисельною румунською діаспорою, викладачі провідних румунських та іноземних
    вищих навчальних закладів, представники громадянського суспільства та ЗМІ.






    BRUA -
    Газопровід BRUA, який забезпечить транспортування каспійського та
    чорноморського газу у Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію буде введений в
    експлуатацію лише у грудні 2020 року, з однорічним запізненням. Ця інформація
    міститься у фінансовому звіті за перше півріччя румунської компанії «Трансгаз».
    Причинами затримки є складнощі з виконанням тендерних процедур, доопрацювання
    та вдосконалення законодавчої бази, виявлення археологічних пам’яток та
    несприятливі погодні умови, що проявлялися протягом тривалих періодів часу, а
    також продовження переговорів з окремими власниками або користувачами земель зазначили
    в компанії. Минулого місяця Міністерство економіки Румунії повідомило, що газопровід
    BRUA побудований наполовину, а три компресорні станції готові на 80-90%. Обсяг
    інвестиційних витрат на першому етапі здійснення проекту BRUA становить майже
    500 мільйонів євро. ЄС надав грант у розмірі 179 мільйонів євро. Румунія через
    Міністерство економіки володіє майже 60% акцій кампанії «Трансгаз», а решта
    торгується на фондовій біржі.




    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії та лідер
    Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле заявила, що на початку наступного
    тижня направить на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандідатури на посади
    міністра освіти, міністра внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних
    питань, в умовах, коли строк тимчасового виконання обов’язків керівників відповідних
    відомств іншими міністрами закінчився 15 серпня. Віоріка Денчіле також сказала,
    що спершу відповідні кандидатури будуть погоджені
    на засіданні членів Національного виконавчого комітету керівної СДП.