Tag: Рада безпеки ООН

Після голосування на виборах до Європарламенту та
референдуму з питань правосуддя, цей тиждень буде повним для членів Парламенту
Румунії. У вівторок, міністр закордонних справ Теодор Мелешкану буде запрошений
опозиційними Націонал-ліберальною партією (НЛП) і Союзом «Рятуйте Румунію» (СРР) до
Палати депутатів на «Час уряду», а Сенат піддасть обговоренню просту пропозицію
опозиції про вотум недовіри тому ж міністру закордонних справ. Основна тема
політичних дебат – голосування румунами закордоном на виборах від 26 травня.
Депутати НЛП, СРР і Партії «Народний рух» (ПНР) вимагають відставки міністра
закордонних справ за слабке управління голосуванням.

З іншого боку, керівництво Парламенту зустрінеться
на цьому тижні, щоб прийняти рішення про створення комісії з виборчого кодексу,
узгодженої в ході засідання урядової коаліції. Лідер АЛДЕ Келін Попеску-Терічану
пояснює, що члени комітету повинні розробити законопроект, який дозволив би всім
громадянам користуватися правом голосу. Келін Попеску-Терічану: «Ми запросимо на дебати Постійний виборчий орган, який наскільки я бачив,
вже окреслив деякі рішення, а саме те, що ми запропонували, пролонговане
дострокове голосування, інтернет-голосування або голосування поштою. Ми звернемося
до Міністерства закордонних справ і Міністерства внутрішніх справ з проханням
знайти найкраще рішення, щоб уникнути цих агломерацій у майбутньому».

Нагадуємо, що під час виборів у Європарламенті та
референдуму з питань правосуддя від 26 травня, тисячі румунів з-за кордону не змогли
проголосувати через погану організацію виборів, незважаючи на майже подвоєння
кількості виборчих дільниць для діаспори. У доповіді Міністерства закордонних
справ на запит прем’єр-міністра Віоріки Денчіле, Міністерство закордонних справ
не вважає себе відповідальним за цю ситуацію і звинувачує президента Клауса Йоханніса
у тому, що він вимагав проведення референдуму з питань правосуддя саме у
день виборів до Європарламенту, а також так званих виборчих туристів.

Опозиція також закидає міністру Теодора Мелешкану й
те, що Румунії не вдалося, в п’ятницю, стати непостійним членом Ради Безпеки
ООН. Так само, теж опозиція намагається
зібрати голоси, необхідні для успіху резолюції про вотум недовіри уряду, який віддалив
би уряд СДП-АЛДЕ від урядування. Сенатор НЛП Аліна Горгіу каже, що інші
опозиційні партії запевнили в тому, що вони підтримають резолюцію про вотум
недовіри. Аліна Горгіу: «Я вітаю готовність усіх тих членів Парламенту Румунії,
які своїм голосом бажають звільнити уряд шляхом резолюції про вотум недовіри і
запевнити тих, хто на чолі з пані Денчіле упираються залишитися при владі, що
ця упертість перетворює їх на нерелевантну партію на політичній сцені.»

У свою
чергу, опозиційна партія ПРО Румунія (на чолі з колишнім прем’єр-міністром соціал-демократом
Віктором Понтою) вже оголосила про те, що вона голосуватиме за резолюцію про
вотум недовіри, хоча не підписала її.

Румунія подала у 2016 році свою кандидатуру на місце непостійного члена Ради Безпеки Організації
Об’єднаних Націй на 2020-2021 роки, виділеного Східній групі, до якої вона належить. З моменту свого вступу в ООН у 1955 році, Румунія чотири рази займала місце
непостійного члена Ради Безпеки ООН: у 1962, 1976-1977, 1990-1991 і 2004-2005
роках. Нинішня кампанії з просування кандидатури Румунії на новий мандат непостійного члена Ради Безпеки ООН проходить під гаслом Румунія: тривала прихильність до
Миру, Справедливості і Розвитку.

У інтерв’ю Радіо
Румунія, постійний представник
Румунії при ООН,
посол Йон Жінга пояснив: Ми були в Раді Безпеки чотири рази, а в Економічній та Соціальній Раді (ЕКОСОР) вісім разів. На даний момент, ми є членами ЕКОСОР на 2017-2018 роки. Ми були двічі членами Ради з прав людини. Ми очолювали низку
комісій та комітетів ООН, окремі
з яких дуже важливі. Ми
є гравцем.
Зрозуміло, що ми не є великим гравцем, але ми є гравцем середнього розміру, якому, відважуюся
стверджувати, завдяки силі, майстерності та інтелігенції румунської дипломатії, вдалося
досить багато разів протягом цих років, на міжнародній арені,
подолати за допомогою наших ідей
та
наших проектів, статус, що випливає
з географічного розміру або економічної сили. Йдеться про людський внесок.

Вибори для цього мандату відбудуться у червні 2019 року під
час Генеральної Асамблеї ООН. Відповідно
до положень Статуту
ООН, щоб отримати мандат необхідна
підтримка дві третини держав-членів, вираженої в таємному голосуванні. Генеральна
асамблея складається з 193 членів ООН та є форумом для багатостороннього
обговорення всього спектру міжнародних питань, передбачених у Статуті. На місце непостійного члена у Раді безпеці ООН Румунія змагається
з Естонією.

На підтримку, яких країн може покладатися Бухарест, скаже
посол Іон Жінга: Ми повинні отримати підтримку дві
третини голосів країн-членів
ООН, а це означає 129
країн. А щоб переконати 129 країн або більше голосувати за твою країну, потрібні
сильні аргументи та силу переконання, тому що голос віддається у певній мірі на основі взаємних
домовленостей, але в основному, віддається
на основі того, що країна в
змозі зробити, на основі того, що вона
стверджує, що може зробити та на основі її візитної картки, яка б доказала те, що
насправді в минулому в інших випадках, зробила те що вона обіцяла. І є ще одна деталь, голосування є таємним.
І тоді коли голосування є таємним, цитуючи одного шановного посла великої країни, яка є постійним членом Ради Безпеки, особа думає: «Лише я та Бог знаємо кому віддаю мій голос.» Отож, нам дійсно потрібна переконлива сила
для того, щоб ті люди, посли, які таємно голосують, віддавали голос твоїй країні, незважаючи на окремі домовленості.

З 1 січня 2019 року Румунія
головуватиме в
Раді ЄС протягом шести місяців. Як це може вплинути на кандидатуру Румунії на непостійне членство в Раді
Безпеки ООН, – скаже посол
Іон Жінга: Я думаю, що
головування Румунії в Раді ЄС може відігравати позитивну
роль у кампанії для Ради
Безпеки. Я не маю жодного сумніву, що це буде успішним головуванням. Президент Румунії, пан Клаус Йоханніс говорив, як у 2017 році, так і в 2018 році в Генеральній асамблеї ООН, про кандидатуру Румунії на
посаду непостійного члена у Раді Безпеки. Це повідомлення політичної
підтримки на найвищому рівні, яке практично
узаконює всі зусилля, які ми докладаємо для просування кандидатури. Водночас, міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану провів у вересні майже 40 двосторонніх зустрічей з метою просування кандидатури. Ми намагаємося використовувати певну
традицію в певних просторах.
Наприклад, ми в даний момент головує у Комісії з
миробудівництва. Це вперше коли Румунія
є членом та головує в цій комісії. Як голова цієї комісії, я здійснив дві поїздки
до Африки,
разом з командою ООН, де відвідав п’ять-шість країн. Організуються різні наради. Ми, наприклад зуміли поставити на порядок денний Комісії з миробудівництва, шляхом спільної
наради з
Економічною та соціальною комісією,
дебати про те, що новою загрозою безпеці є негативні зміни клімату. Ця тема до тепер не була на порядку
денному, але вона є надзвичайно важливою, практично суттєвою для окремих країн.

Я не хочу бути більш
оптимістичним ніж годиться, оскільки можна виграти або програти, – ствердив Іон Жінга, але, додає посол, важливим є добре виконувати свою роботу, вірити в те, що робиш, бути
впевненим, що те, що ти робиш є на користь твоєї країни,
і якщо виграєш, то виграє
Румунія, а тривалість цього акту, а саме нової присутності Румунії в Раді
безпеки ООН безсумнівно, матиме наслідки упродовж 10 років.