Tag: ракета

  • 25 грудня 2024 року

    25 грудня 2024 року

    РІЗДВО – Для православних християн нового обряду, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні – Різдво Христове, свято народження Ісуса Христа, одне з найбільших у християнстві. Різдво Христове – це свято, яке засноване на біблійній розповіді євангелістів Матвія і Луки. Понад 2 000 років тому Діва Марія та її наречений Йосиф вирушили з Назарету до Вифлеєму, щоб взяти участь у переписі, проведеному за наказом римського імператора Августа. Марія завагітніла після чудесного об’явлення ангела Гавриїла, який сповістив, що вона народить Месію. У Вифлеємі вони зупинилися в печері, яка використовувалася як притулок для тварин. Там Марія народила Ісуса Христа, Спасителя світу. Три мудреці, орієнтуючись на зірку, прийшли зі Сходу до місця народження Христа і принесли Немовляті дари, усвідомлюючи, що народився Цар. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У вівторок ввечері Папа Франциск провів у Ватикані спеціальну церемонію з нагоди початку Ювілейного 2025 року. Він відкрив Святі Двері базиліки Святого Петра, які зазвичай залишаються замкненими. Тема Ювілею, який відзначається раз на 25 років – «Паломники надії».

     

    БЕЗПЕКА – У Румунії на різдвяні свята майже 23 тис працівників Міністерства внутрішніх справ забезпечують правовпорядок. Серед них – поліцейські, жандарми, пожежники, рятувальники та прикордонники. Вони працюватимуть над запобіганням протиправним діям і втручатимуться у разі потреби. Особлива увага приділяється туристичним курортам, розважальним закладам та місцям масового скупчення людей, а також культовим спорудам, де проходять різдвяні богослужіння. Співробітники дорожньої поліції також знаходяться на дорогах і вулицях міст, щоб підвищити безпеку дорожнього руху, організовуючи заходи, спрямовані на запобігання серйозним аваріям, одночасно покращуючи транспортний потік.

     

    УРЯД – Приведення до присяги нового уряду в Бухаресті стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Він додав, що відсоткові ставки за зовнішніми кредитами Румунії вже почали знижуватися. Одним із пріоритетів нового уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є основною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на новій терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка включатиме багато непопулярних заходів, що їх уряд має запровадити для скорочення дефіциту.

     

    БІРЖА – Румуни інвестували 2,6 млрд леїв (близько 520 млн євро) в останній випуск державних облігацій Fidelis, як в євро, так і в леях. Вони збільшили до 16,4 млрд леїв (3,2 млрд євро) суму, залучену Міністерством фінансів через ринок капіталу в 2024 році. Це річний рекорд з моменту відновлення таких випусків на Бухарестській фондовій біржі. Інвестувати у державні цінні папери Fidelis могли фізичні особи-резиденти та нерезиденти віком від 18 років, а отримані кошти не підлягають оподаткуванню.

     

    РЕВОЛЮЦІЯ – 35  років тому, після скороченого судового процесу, проведеного військовим трибуналом, диктаторське подружжя Ніколає та Елена Чаушеску були страчені 25 грудня 1989 року у військовій частині в Тирговіште (південь). Вони були схоплені незабаром після втечі з будівлі Центрального комітету КПР в Бухаресті на гелікоптері 22 грудня. Офіційними звинуваченнями були геноцид і підрив національної економіки. Судовий процес тривав менше години і закінчився смертним вироком. Насильство, зафіксоване під час антикомуністичної революції в Румунії, пішло на спад. Три дні після втечі диктатора до його страти були найкривавішими під час революції. Румунія була єдиною східноєвропейською країною, яка здійснила перехід від тоталітаризму до демократії з кровопролиттям, після того, як 16 грудня спалахнуло повстання в Тімішоарі (захід) звідки згодом поширилося на Бухарест та інші міста. Загалом, понад 1 000 людей загинули і близько 3 тис. отримали поранення.

     

    МАЙЯ САНДУ – Румунія та Республіка Молдова (більшість населення якої є румуномовним) продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, – заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої країни Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги як президент Республіки Молдова. У своїй промові вона підкреслила, що європейська інтеграція та реформа системи правосуддя залишаються головними цілями її другого терміну. Майя Санду також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням всіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова досягла успіху в захисті своєї демократії перед обличчям зовнішніх загроз. За її словами, незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдова зуміла зберегти мир і просунутися європейським шляхом. Майя Санду є першою жінкою на цій посаді і першим президентом, обраним прямим голосуванням, який виграв два терміни поспіль.

     

    РАКЕТА – Міністерство національної оборони заявляє, що факт перетину повітряного простору Румунії російською ракетою не підтверджено. Ця заява була зроблена після повідомлень про те, що сьогодні російська ракета перетнула румунський повітряний простір. Румунія була поінформована українською стороною про те, що сьогодні вранці ракета збройних сил Російської Федерації, яка була збита в Чернівецькій області (Україна), пролетіла через повітряний простір Республіки Молдова і, протягом приблизно двох хвилин, також перетнула повітряний простір Румунії, в північній частині, поблизу міста Дарабани. Компетентні військові структури продовжать розслідування цієї ситуації з метою з’ясування всіх обставин. Крім того, сили і засоби, задіяні до виконання бойової служби Повітряної поліції – під національним командуванням і командуванням НАТО – залишаються на постійному чергуванні для захисту національного повітряного простору і повітряного простору країн-членів Альянсу, – додали в міноборони.

     

    АВІАКАТАСТРОФА – Літак авіакомпанії «Азербайджанські авіалінії» розбився сьогодні поблизу Актау на південному заході Казахстану, коли він готувався здійснити аварійну посадку після несправності системи управління. Літак, на борту якого перебували 67 пасажирів і п’ять членів екіпажу, вилетів зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, але несприятливі погодні умови змусили його змінити курс на аеропорт Актау. За даними казахстанських авіаційних пошуково-рятувальних служб, на даний момент відомо про 25 осіб, які вижили. Наразі жодної детальної інформації про причини авіакатастрофи не надано.

  • НАТО зміцнює свою систему реагування у Східній Європі

    НАТО зміцнює свою систему реагування у Східній Європі






    Перші американські ракетні артилерійські
    системи підвищеної мобільності – HIMARS, якими будуть оснащенні Збройні сили Румунії
    у минулі вихідні прибули у румунський чорноморський порт Констанца. Два роки тому офіційний
    Бухарест придбав від американської компанії Lockheed Martin, за приблизно 1,5
    мільярда доларів, три ракетні системи HIMARS,
    озброєних ракетами великої дальності класу «земля-земля».


    Перший ракетний комплекс має запрацювати вже цього року. Кожна система
    має 18 пускових установок. Румунія замовила три різні типи керованих ракет, які
    можуть вражати надводні або наземні цілі на відстані до 300 км. Системи
    включають боєприпаси, елементи управління, датчики, матеріально-технічне
    забезпечення, технічне обслуговування, криптографічне та спеціальне обладнання,
    а також послуги з навчання персоналу на всіх необхідних рівнях.




    Оскільки становлять важливу частину
    наземної артилерійської системи, багаторазові системи запуску ракет будуть
    працювати самостійно або будуть інтегровані в інші системи для виконання
    завдань. Вони можуть бути використані для виконання зобов’язань Румунії в
    рамках Альянсу та регіональних ініціатив.


    Випробування для укладення акту приймання-передачі
    ракетної системи відбудуться найближчим часом. Перша система поступить на
    озброєння 81-го тактичного оперативного
    ракетного батальйону імені майора Георге
    Шонцу, дислокованого у місті Фокшань, котрий стане першим підрозділом
    Сухопутних військ Румунії, оснащеним сучасною американською ракетною
    артилерійською системою.




    Міністерство національної оборони Румунії
    наполягає на необхідності оснащення частин, підпорядкованих командуванню
    Сухопутних військ Збройних Сил Румунії, високоефективними зразками озброєння з
    підвищеними можливостями, що можуть бути використані як в умовах класичної
    війни, так – нетрадиційної війни, враховуючи різноманітність місій, в яких ЗСР мають
    брати участь як на території Румунії, так і особливо за її межами. Міноборони
    Румунії повідомляє, що американські реактивні системи ракетного залпового вогню
    на колісному шасі здатна забезпечити бойову підтримку як під час участі Збройних
    сил у військових діях, так і в процесі навчання.




    Минулого тижня на спільному засіданні
    Сенату та Палати депутатів Парламенту Румунії президент Клаус Йоганніс представив
    потужності та озброєння Міністерства національної оборони та Міністерства
    внутрішніх справ, які цього року візьмуть участь у місіях за межами території
    країни та інформацію про дислокацію, у разі необхідності, в Румунії сил швидкого реагування
    Північноатлантичного альянсу. Таким чином у 2021 році ЗСР візьмуть участь в
    місіях та операціях за межами кордонів румунської держави під керівництвом
    НАТО, ЄС, ООН, ОБСЄ, а також у рамках міжнародної коаліції проти ІДІЛ/ДАЕШ відповідно
    до взятих на себе зобов’язань.

  • Реакція на події в Ірані

    Реакція на події в Ірані




    Міністерство закордонних справ Румунії заявляє, що
    пильно стежить за ситуацією на Середньому Сході, після того, як минулого тижня
    Іран визнав, що збив український пасажирський літак щойно після зльоту з тегеранського
    аеропорту. Згідно із заявою румунського зовнішньополітичного відомства це
    включає моніторинг дотримання положень Віденської конвенції, яка регулює
    дипломатичні відносини та право на мирні зібрання у публічному просторі.




    Сотні студентів зібралися у суботу в Тегерані у
    відповідь на заклик віддати шану 176 жертвам збитого українського лайнера
    Boeing 737, що були переважно громадянами Ірану або канадцями іранського
    походження. Офіційний Тегеран визнав, що літак ненавмисно збила іранська
    ракета, оскільки його прийняли за ворожий об’єкт. Іранська військово-політична структура
    «Корпус вартових ісламської революції» (КВІР) взяла на себе повну
    відповідальність за за катастрофу літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії
    України» (МАУ), що виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ.






    Президент Ірану Хасан Роухані заявив, що «через
    прикру людську помилку запуск ракет спричинив жахливу катастрофу українського
    літака та загибель 176 невинних людей. Триває розслідування для з’ясування
    обставин цієї великої трагедії і непрощенної помилки. Ісламська
    Республіка Іран глибоко шкодує про цю катастрофічну помилку. Мої думки і
    молитви присвячені усім сім’ям, які перебувають у траурі. Я висловлюю щирі
    співчуття»
    , – написав президент Хасан Роухані у своєму Twitter.




    У відповідь його український колега Володимир
    Зеленський заявив, що Київ очікує від Ірану «запевнень у готовності до повного й
    відкритого розслідування, притягнення винних до відповідальності, повернення
    тіл загиблих, виплат компенсацій та офіційних вибачень по дипломатичних каналах»
    .
    Зі свого боку, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо зазначив, що його країна
    продовжить співпрацю з партнерами по всьому світу для забезпечення повного і
    ретельного розслідування, додавши, що уряд Канади розраховує на повне
    співробітництво з боку іранської влади.




    Тим часом у п’ятницю Верховний представник Європейського
    Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель скликав
    позачергове засідання міністрів закордонних справ країн ЄС, у тому числі
    Румунії Богдана Ауреску. На зустрічі, присвяченій ситуації на Середньому Сході,
    глава румунської дипломатії підтримав активну участь Євросоюзу у зниженні напруженості
    та заохоченні діалогу в регіоні. Богдан Ауреску висловив повну підтримку
    Румунії в посиленні ролі НАТО на Середньому Сході та в боротьбі з тероризмом. Бухарест,
    – сказав він, – наполягає на взаємодоповнювальних діях Європейського Союзу та
    Північноатлантичного альянсу.

  • Космічні проекти за румунською участю

    Космічні проекти за румунською участю

    На зустрічі у Люксембурзі, яка відбулась на початку цього місяця, представники країн-учасниць Європейського космічного агентства (ЄКА), досягли “історичної згоди” про створення нової ракети-носія Ariane-6. Йде мова про космічний апарат більш конкурентоспроможний, ніж попередні моделі, який буде запущений в 2020 році. Його місія це запуск наукових супутників та космічних зондів, виведення на орбіту супутників звязку та супутників для телебачення. Проект коштуватиме 4 млдр. Євро з урахуванням побудови нового стартового комплексу на космодромі Куру в Французькій Ґвіані та розробки меншої за розміром ракети Vega-C



    Європейський союз має передбачений глобальний бюджет для своїх космічних запусків у восьми мільярдів євро дня наступних десять років. Метою є впоратися з більш жорсткою конкуренцією на міжнародному ринку запусків супутників. На даний час, американська приватна компанія SpaceX запускає супутники за допомогою ракети-носія Falcon 9 за ціни між 49 і 68 млн. євро, а Китаї та Індія будуть серйозними конкурентами в наступному десятилітті. Китайський космічний апарат “Чаньє-3” із місяцеходом “Юйту” (“Нефритовий заєць”) успішно посадився на поверхню Місяця, а Індії вдалося вивести космічний зонд “Мангальян” на орбіту Марса за кошти в 10 разів менші, ніж кошти для космічного апарату Maven Національної аерокосмічної адміністрації (НАСА), який вийшов на орбіту Марса.



    За словами генерального директора Європейського космічного агентства (ЄКА),Жан-Жака Дорди це “великий успіх” досягнутий після декількох місяців переговорів в рамках ЄКА, особливо між Францією і Німеччиною, які будуть основними платниками у реалізації цього проекту. Париж бере на себе 52%, а Німеччина 22% витрат необхідних для створення ракети-носія Ariane-6.



    Введена в експлуатацію 1996 року, ракета-носія Ariane-5 нинішнього покоління зуміла захопити 50% ринку запусків супутників, успішно здійснивши 62 місії. Ракети-носія Ariane 6 включатиме декілька технологій, розроблених європейськими партнерами, головною метою будучи створення модульної ракети, яка б могла бути налаштована відповідно до потреб кожної місії. Серед цих партнерів є Румунія, яка уклала в 1992 році першу угоду з Європейським космічним агентством, а від січня 2011 року є членом ЄКА – міжнародної організації з осідком у Парижі як і інші 20 країн – Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Швейцарія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Норвегія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія та Швеція.



    Крім участі в проекті Ariane-6, на нещодавній зустрічі в Люксембурзі, Румунія приєдналася до європейських партнерів у фінансуванні Міжнародної космічної станції, таким чином Бухарест став співвласником станції, поряд з іншими 11 європейськими країнами, а також міжнародними партнерами – США, Канада, Росія та Японія. За словами міністра-делегата з питань наукових досліджень Міхні Костою, залучення Румунії до цієї програми є шансом для румунської космічної промисловості. Колишній румунський космонавт Думітру Прунаріу, нині член Ради директорів Румунського космічного агентства пояснив для Радіо Румунія значення цієї участі: “Переваги полягають в тому, що ми зможемо робити власні експерименти, які можуть бути використані на європейському рівні й можуть принести не лише наукові прибутки, а і важливі фінансові прибутки для Румунії. Крім того, той факт, що ми присутні там, ми входимо до іншого клубу де приймаються рішення про те, що відбуватиметься з Міжнародною космічною станцією в більш віддаленому майбутньому. Це дає можливість робити пропозиції та використовувати для Румунії частину міжнародної космічної станції.”



    Участь Румунії у цих програмах є доказом того, що румунський потенціал в галузі досліджень та інновацій починає мати конкретні результати та що інвестиції в цій галузі є законними і виправданими” – стверджують румунські експерти. За словами голови Румунського космічного агентства Маріуса Іоана Пісо, Міжнародна космічна станція буде відмінною лабораторією для тестування технології для низькоорбітальних космічних апаратів, але і для проведення місії пояснення процесів еволюції Сонячної системи. Які подальші проекти Європейського космічного агентства (ЄКА) за румунською участю розповість Маріус Іоан: “Будуть кілька місій, як наприклад Proba-3, яка передбачає створення в космосі телескопа довжиною 144 метри, який буде використовуватися для виявлення потенційно небезпечних обєктів, що надходять від Сонця. “




    Румунія може стати великим гравцем на ринку комерційних наносупутників, які мають все більш важливу ролі для космічних і наземних проектів. Перший космічний експеримент за румунською участю був здійснений в 1972 році в рамках програми Інтеркосмос, а в 1981 році, 14 травня, Румунія направила першого румунського космонавта в космосі Думітру Прунаріу, вона будучи 11 країною у світі, які вдалося досягти цієї мети.