4 жовтня спливає термін до якого в національне
законодавство держав-членів мають бути включені положення директиви
Європейського союзу, що передбачають розширену конфіскацію майна тих, хто придбав
його незаконним шляхом.
У Румунії терміновість перейняття відповідної директиви
збіглася з палкими дискусіями в суспільстві про наслідки боротьби з корупцією. Уже
багато часу засоби масової інформації, громадянське суспільство та експерти
попереджають, що обвинувачення, затримання і засудження корумпованих високопоставлених
посадовців мають «платонічний» результат у разі неповернення заподіяної шкоди.
Міністр юстиції в чинному технократичному уряді Ралука
Пруне, в інтерв’ю Радіо Румунія, оголосила, що вже був розроблений
відповідний законопроект, який найближчим часом буде внесений на розгляд парламенту.
Вона не виключає можливості прийняття термінової постанови, але висловила упевненість
в тому, що депутати і сенатори розглянуть цей нормативно-правовий акт в
терміновому порядку і не буде необхідності в такій постанові. Чинне
законодавство, додала пані міністр, вже має у Кримінальному кодексі положення
про розширену конфіскацію. На жаль, це положення «не дуже широко
використовується в чинних провадженнях, а ми цим проектом переймаємо директиву
в повному обсязі».
Станом на сьогодні рівень засудження осіб, обвинувачених в корупції становить
90%, що, відповідно до Національної антикорупційної дирекції підтверджує якість
доказової бази у кримінальних справах і професіоналізм прокурорів. З іншого
боку глава антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші підкреслила, що
тільки відповідно до остаточних рішень судів в минулому році держава має
повернути майже 200 мільйонів євро, наполягаючи на важливості виконання судових
рішень, в тому числі щодо відшкодування збитків. «Деякі ув’язнені не відбувають
повністю призначене судом покарання. Дехто звільняється умовно-достроково, інші
вдаються до різних адміністративних хитрощів. Такі ситуації призводять до
поступової втрати авторитету держави і падіння довіри до державних установ», -
попередила Лаура Кодруца Кьовеші.
У даний час, каже міністр юстиції Ралука Пруне «потужним стримувальним
фактором вчинення економічних злочинів є конфіскація здобутих злочинним шляхом активів,
а не позбавлення волі, тому що загалом в Румунії і по всьому світу покарання за
економічні злочини є менш суворими ніж за інші злочини». Вона зазначила, що
втілення в національне законодавство положень європейської директиви може
вирішити і проблему переповненості вітчизняної пенітенціарної системи.
Улітку цього року в’язні протестували проти умов утримання і перенаселення
в’язниць. У свою чергу працівники пенітенціарної служби скаржаться на перенавантаженість
роботою та на малі заробітки і відмовляються працювати в додаткові зміни, що
може привести до блокування діяльності в тюрмах через брак персоналу.
Національна адміністрація пенітенціарних установ має 15 тисяч робочих місць, з
яких тільки 12 тис зайняті і це при необхідних 20 тисяч.