ВІДСТАВКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс подав у відставку сьогодні, за день до того, як румунський парламент у Бухаресті має розглянути на пленарному засіданні подання опозиційних партій про його імпічмент. Йоганніс оголосив, що його відставка набуде чинності 12 лютого, і сказав, що прийняв це рішення, щоб уберегти Румунію від кризи, яка була б викликана референдумом про його відставку. Йоганніс сказав, що референдум розділив би суспільство. Крім того, ззовні ніхто з партнерів країни не зрозумів би, чому Румунія звільняє свого президента, тим більше, що процедура виборів президента вже розпочалася, пояснив Йоганніс. Другий термін його повноважень сплив 21 грудня 2024 року, але був продовжений Конституційним судом, коли перший тур президентських виборів у листопаді був анульований. Відповідно до закону, обов’язки президента країни перебере на себе голова Сенату, який тимчасово виконуватиме обов’язки президента до обрання нового президента на конституційних виборах. Наразі Сенат Румунії очолює лідер НЛП Іліє Боложан. Тимчасовий виконувач обов’язків президента Румунії може видавати закони, звертатися до Конституційного суду з проханням про їх перегляд, призначати і звільняти міністрів, а також виконувати функцію головнокомандувача збройних сил. Він не може розпускати парламент, ініціювати референдуми або призначати іншого прем’єр-міністра.
РЕАКЦІЇ НА ВІДСТАВКУ – Опозиційні партії в бухарестському парламенті, які ініціювали процедуру відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса, привітали його рішення піти у відставку. Дан Тенасе, депутат від Альянсу за об’єднання румунів, заявив, що Клаус Йоганніс незаконно обіймав найвищу посаду в державі і що румуни більше не хочуть його. Також від опозиції лідерка Союзу «Рятуйте Румунію» Елена Ласконі заявила, що відставка Клауса Йоганніса не дає відповіді на питання про скасування минулорічних президентських виборів, і що все ще потрібні фундаментальні зміни у відносинах між громадянами та державними інституціями. Від імені правлячої коаліції мер міста Клуж-Напока (північний захід) Еміль Бок заявив, що відставка була кращою, ніж тимчасове відсторонення, яке ускладнило б ситуацію як всередині країни, так і авторитет Румунії за кордоном. Зі свого боку, мер міста Крайова (південний захід) від СДП Ольгуца Васілеску підкреслила, що коаліція вважає за краще, щоб на президентських виборах переміг колишній лідер НЛП Крін Антонеску. Вона сказала, що відставка Клауса Йоганніса була мудрим рішенням, яке дозволило уникнути запуску процесу призупинення повноважень і організації референдуму.
ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав у понеділок укази про оприлюднення Закону про Державний бюджет на 2025 рік та Закону про Державний бюджет соціального забезпечення. Вони були схвалені минулого тижня на спільному пленарному засіданні парламенту. Бюджет побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. Міністр фінансів Танцош Барна заявив на спільному пленарному засіданні парламенту, що державний бюджет на 2025 рік є «тверезим» і базується на розумному зростанні доходів, «без перебільшень». Він зазначив, що Закон про державний бюджет соціального забезпечення передбачає «насамперед пенсійні виплати».
МВФ – Делегація Міжнародного валютного фонду завершила переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Це була не оціночна, а лише інформаційна місія, і прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав експертам МВФ зобов’язання виконавчої влади утримувати бюджетний дефіцит у межах 7% ВВП та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на рівні, встановленому урядом – 7% – до кінця 2025 року. Однак оцінки Фонду є більш оптимістичними як з точки зору економічного зростання – 3,3%, порівняно з 2,5%, розрахованими владою в Бухаресті, – так і з точки зору інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче встановленого урядом цільового показника в 4,4%. Зі свого боку, представники Світового банку привітали план реформ уряду та увагу, яку він приділяє інвестиціям, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером.
БОЙКОТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що має бути прийняте законодавство, яке гарантуватиме, що всі товари в універмагах матимуть однакову торгову націнку. В онлайн-пості він показав, які румунські продукти він купував за день до бойкоту супермаркетів, оголошеного сьогодні прихильниками колишнього кандидата в президенти Келіна Джорджеску. 800 000 румунів працюють у більш ніж 4 500 універмагах країни, які сплачують 13% державних доходів у вигляді податків. Більше того, за даними Міністерства сільського господарства, 70% товарів у румунських магазинах – румунського виробництва. Раніше цього місяця покупці в кількох балканських країнах приєдналися до масштабного бойкоту супермаркетів на тлі зростання цін на продукти харчування. Протести, що почалися в Хорватії, поширилися на Боснію, Чорногорію та Сербію.
НАСИЛЬСТВО – П’ятеро людей були доставлені на допит після 15 обшуків, які румунська поліція провела сьогодні в повітах Ільфов, Прахова, Бузеу і Арджеш у справі про конфлікт в Урзічень, недалеко від столиці Бухареста, в якому загинули двоє людей. Після серії рейдів у Брашовському повіті (в центрі країни) сьогодні були знайдені ще дев’ять осіб, які мають бути допитані. Міністр внутрішніх справ Кеталін Предою звернув увагу на необхідність залучення кількох державних структур до боротьби з організованою злочинністю та ліквідації кланів злочинного світу. За його словами, хоча за останні роки були ліквідовані сотні організованих злочинних угруповань, вони відроджуються, і на вирішення цієї проблеми можуть піти роки. Наприкінці минулого тижня двоє людей загинули і п’ятеро були поранені в результаті перестрілки за участю понад 25 осіб, членів двох сімей з Урзічень і Прахова. Мотивом, схоже, стали стосунки між двома молодими людьми.
