Tag: регіональна співпраця

Марамуреська повітова рада та Верховинська районна державна
адміністрація, Івано-франківська
область, підтримують необхідність відкриття сезонного пункту пропуску у Марамуреських горах через румунсько-український державний кордон
в районі сіл Поеніле-де Суб-Мунте (Поляни під горою) та Зелене -заявив нещодавно
агентству Аджерпрес віце-президент Марамуреської повітової ради Дору Динкуш.

Ми хочемо мати
сезонний, протягом літа, пункт перетину кордону у Марамуреських горах. Наш
спільний проект отримав фінансування у рамках
транскордонних проектів для підготовки техніко-економічного
обґрунтування. Нещодавно, під час обговорень з офіційними особами Верховинського району, ми
зрозуміли, що цей стратегічний проект дуже необхідний. Важливо, щоб його підтримали обидві сторони – Румунія та
Україна. Відкриття пункту пропуску, навіть сезонного, сприятиме
економіко-соціальному розвитку району, трьох сіл, розташованих у долині
річки Рускова – Репедя (Кривий), Рускова
та Поєніле де суб Мунте(Поляни під горою). Я вважаю , що відкриття гірського
прикордонного пункту перетину
абсолютно необхідне як для румунських, так і для українських населених
пунктів , – сказав Дору Динкуш.

За словами, для відкриття сезонного прикордонного пункту
Поєніле де суб Мунте(Поляни під горою)-Зелене, Верховинський район буде необхідна
підтримка центральної влади, а саме
Міністерств закордонних справ Румунії та
України. «Наш проект підтримується
Верховинським районом, а також
Марамуреською повітовою радою, але для відкриття прикордонного пункту
необхідно залучити Міністерства закордонних справ двох держав. Я переконаний,
що найближчим часом цей прикордонний пункт пропуску запрацює , – сказав
Дору Динкуш. Він додав, що під’їзну дорогу до майбутнього прикордонного пункту
можна зробити по давній лісовій дорозі,
та по давній військовій дорозі,
побудованій під час Першої світової війни, дорогу, яку можна відновити для відкриття майбутнього пункту
пропуску.

«Разом з мерами та представниками місцевих громад долини річки Рускова ми піднялися на гору
Копілаш, на кордоні Румунії з Україною. Там ми зустрілися з представниками Верховинського району і зробили ще один
крок в напрямок реалізації сезонного
пункту пропуску, лише в літній період. Це передбачає відновлення стратегічної
дороги часів Австро-Угорської імперії, яка зв’язувала села
Поляни під горою та Зелене. Було проведено техніко-економічне обґрунтування, і тепер ми
створили дорожню карту для підтримки цього стратегічного проекту. Ми
усвідомлюємо, що такий проект стосується не лише волі місцевих органів влади. Я
дякую людям, які підтримують мене у
цьому демарші: Штефану Онча, міському голові
села Поляни під горою, Івану
Мікулайчуку, міському голові Кривого,
повітовому раднику Миколі Мішулику та Василю Поповичу, президенту Фундації Гуцулів Румінії. Я також дякую українським
друзям, представникам районної, обласної
та державної влади, особливо Івану Шкіндюку, голові Верховинської районної
ради»-сказав віце-президент Марамуреської повітової ради Дору Динкуш.

Нагадаємо, що у Марамуреському повіті працює пункт пропуску Сігету-Мармацієї
-Солотвино.

Нещодавно у місті Бая-Маре, Марамуреський
повіт, північна Румунія , Румунська поліція провела зустріч з відкриття
конференції SAGA – Проекту регіонального співробітництва щодо попередження та боротьби з транскордонною злочинністю
в прикордонному регіоні між Румунією та Україною.

Основна мета проекту, що фінансується
в рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна 2014-2020, – посилити регіональну
співпрацю щодо попередження та протидії транскордонній злочинності на кордоні з Україною.
Передбачається створення ІТ-платформи для забезпечення обміну даними та
інформацією, що підтримується сучасними засобами. Буде проведено реконструкцію
відділень поліції на прикордонних територіях, здійснено
закупівлю сучасного обладнання і розроблено навчальну
програму для поліцейських Румунії та
України.

Зустріч відкрила заступник
генерального інспектора Румунської поліції, квестор поліції Кармен Камелія Цуйку, яка наголосила на важливості
покращення обміну передовою практикою між правоохоронними органами Румунії та
України у спільних зусиллях щодо безпечного клімату в регіоні.До кінця періоду реалізації (29
червня 2022 р.) Проект має на меті сприяти значному підвищенню безпеки східного
кордону Європейського Союзу.

Серед бенефіціарів проекту,
керівником якого є Генеральна інспекція румунської поліції, є повітові Інспекції поліції Марамуреш, Ботошань, Сучава та Сату Маре, Генеральна
інспекція прикордонної поліції Румунії, Територіальна інспекція прикордонної
поліції Сігету-
Мармацієї та Головне управління національної поліції в Івано-Франківській
області.

Бюджет проекту становить 5,2 млн. євро, з яких 3,2 млн. євро
європейські грантові
кошти.Бюджет Спільної операційної програми
Румунія-Україна 2014-2020 рр. становить 60 млн. євро, європейський внесок, та 6
млн. євро внесок бенефіціарів.

У кінці червня 2019 р.
румунські і українські органи влади завершили процедуру підписання договорів на
фінансування чотирьох великих інфраструктурних проектів в рамках Спільної
операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020», із загальною вартістю 21,1 млн.
євро, з яких 17,3 млн. євро європейських фондів. Ця сума складає 30% бюджету
програми.

Крім вищезгаданого, трьома великими
інфраструктурними проектами, які отримали фінансування по Спільній операційній
програмі, є:

.Проект «Чиста річка – Дунай». Загальний бюджет: 4,3
млн. євро (3,8 млн. євро європейських фондів). Мета проекту – реконструкція
каналізаційних систем прикордонного регіону, задля попередження надзвичайних
ситуацій антропогенного характеру.

.Проект «Зростання рівня безпеки населення через
менеджмент надзвичайних ситуацій» (BRIDGE). Загальна вартість проекту – 7,4
млн. євро, з яких 6,6 млн. євро складають європейські фонди. Проект передбачає
підготовку спеціалістів в галузі надзвичайних ситуацій, а також забезпечення
необхідної інфраструктури.

Проект «Транскордонна
інфраструктура охорони здоров’я». Загальний бюджет – 4,2 млн. євро (3,7 млн.
євро з європейських фондів). Проект передбачає інвестиції у відділення різних
лікарень, включених у проект, а саме реконструкцію і забезпечення обладнанням
відділень стерилізації і ортопедії Повітової лікарні Тульча (Румунія),
реконструкцію будівлі Міської лікарні Мечін (Румунія), реконструкцію і
забезпечення обладнанням відділення хірургії Басейнової дунайської лікарні (м.
Ізмаїл), реконструкцію і забезпечення обладнанням дитячого відділення
Ізмаїльської міської лікарні.

Дорога до нового пункту пропуску Тарна Маре –Хижа(Закарпатська
область) буде ремонтована за допомогою транскордонного
проекту. Про це повідомила
Повітова рада Сату-Маре. Влада двох країн
хоче, щоб після відновлення дорожньої інфраструктури пункт пропуску став
постійним.

29 серпня в
штаб-квартирі Повітової ради Сату-Маре було підписано грантовий
договір у рамках Програма
транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020 для проекту Розвиток та модернізація
інфраструктури доступу до пункту пропуску румунсько-українського кордону Тарна Маре – ХижаDevelopment
and modernization of the access infrastructure to the Romanian-Ukrainian border
crossing point from Tarna Mare – Hyzha Також було
підписано фінансову угоду між Спільним технічним секретаріатом програми
Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна та Асоціацією міжспільнотного розвитку
округу Сату-Маре де базується відділення Спільного технічного секретаріату.

Транскордонний проект
буде реалізовуватися в рамках партнерства, утвореного Територіальною
адміністративною одиницею села Тарна Маре,
як лідер проекту, повітом Сату-Маре та селом Хижа(Закарпатська область), як партнери проекту.Основна мета проекту -
модернізація під’їздної дорожньої
інфраструктури до пункту пропуску румунсько-українського кордону
Тарна Маре-Хижа шляхом ремонту 1.696 км дороги в селі Тарна- Маре та 1.163 км дороги в селі
Хижа. На заході підписання двох
контрактів були присутні представники Управляючого органу програми Транскордонного співробітництва Угорщина – Словаччина -
Румунія – Україна 2014-2020, Повітової Ради Сату-Маре, сіл Тарна-Маре та Хижа.

«Ми готуємо цю дорожню інфраструктуру, яка переважно
знаходиться в селах Тарна-Маре та Хижа, яку щодня використовуватимуть мешканці двох населених пунктів, і в
майбутньому ми сподіваємось обслуговуватиме включно пункт перетину кордону між
двома державами, який наразі не працює. Після завершення цього проекту ми
вживатимемо заходів щодо відновлення пункту пропуску кордону між Тарна-Маре та
Хижою», – сказав Патакі Чаба, президент Повітової ради Сату-Маре.

Ми продовжуємо боротися за
інтереси прикордонних регіонів країн, що беруть участь у цих програмах, і
намагаємось освоїти якомога більше грошей на їх розвиток. З осені ми розпочнемо
розробку стратегії на наступний період, 2021 – 2027 рр. Ми сподіваємось, що
правила будуть спрощені в майбутньому, щоб ми були більш оперативними, а
терміни затвердження цих проектів будуть коротшими, – заявив під час зустрічі
в Сату-Маре, Сакач Арон, директор Спільного секретаріату Програми HUSKROUA.

Проект також
включає низку семінарів та конференцій як для сприяння інвестицій, так і для
підтримки співпраці між двома країнами, відповідно місцевими органами самоурядування двох областей.Загальна вартість проекту
становить 1,071,738,44 євро. Термін реалізації проекту – 36 місяців. У 2014 році між селами
Тарна-Маре і Хижа підписано Протокол про співпрацю.

Регіональна співпраця між Румунією та Україною розпочалась давно і з
року в рік посилюється. Доказом цього є тісні партнерські стосунки між
румунськими та українськими прикордонними регіонами, як наприклад, Сучава-
Чернівці, Ясси- Вінниця, Марамуреш -Івано-Фраківськ,
Галаць-Одеса, Тульча-Ізмаїл та Сату
Маре – Закарпатя.

Через спільні заходи ми можемо стати прикладом миру, стабільності та процвітання – це головний месидж, переданий у вівторок на зустрічі високого рівня між Румунією, Болгарією, Грецією та Сербією. Саміт відбувся у Варні, Болгарія, де румунський прем’єр Міхай Тудосе, болгарський Бойко Борисов та грецький Алексіс Ціпрас разом з президентом Сербії Александром Вучичем обговорили двостороннє та регіональне співробітництво. За словами глави уряду у Софії, чотири країни сформують групу, яка буде координуватись, і чий голос буде набагато краще чути на європейському рівні. Президент Сербії вірить, у свою чергу, що ці чотири країни можуть багато спільного зробити для добробуту своїх громадян.

І прем’єр-міністр Греції вважає, що ця група може відігравати ключову роль у стабільності та миру всього Балканського регіону. І глава румунського уряду каже, що Румунія, Греція, Болгарія та Сербія мають дуже прагматичне партнерство, і до майбутньої зустріч,і яка відбудеться в Белграді, хочуть досягти конкретних цілей. Міхай Тудосе: Існує потреба в координації, оскільки ми говоримо про спільні інфраструктурні проекти. Але у нас також є національні проекти, а координація між національними проектами також є дуже важливою для створення мережі, як б дозволила проводити невеликі економічні обміни, які фактично становлять щоденну основу громад, що живуть на кордоні.

До чотиристоронньої зустрічі прем’єр-міністри Румунії та Болгарії взяли участь у відкритті нового пункту перетину на румунсько-болгарському кордоні – Ліпніца-Кайнарджа. Пункт перетину кордону відповідає критеріям Шенгенської зони, зоні вільного руху, до якої обидві країни сподіваються приєднатися максимум через рік, в умовах, коли вони надають Євросоюзу один із самих безпечних кордонів. Відкриття пункту перетину Ліпніца-Кайнарджа стало прелюдією до двосторонніх переговорів між Міхаєм Тудосе та Бойком Борисовим, у ході яких створено постійний робочий механізм, який передбачає проведення двосторонніх щомісячних зустрічей. Переговори між двома прем’єрами були спрямовані на проекти взаємоз’єднання в економічній, енергетичній та транспортній сферах, з тим щоб економіка обидвох держав ставала конкурентоспроможною в Європейському Союзі.

Підписано контракт про енергетичну допомогу в режимі реального часу, використовуючи наявні резерви, без того, щоб Румунія або Болгарія ставили під загрозу свої національні енергетичні системи. Положення документа буде введено в дію лише у надзвичайних ситуаціях. Міхай Тудосе:Кожна з двох країн може бути захисною мережею для іншої в разі необхідності, енергетичного краху в одній із країн. Це дуже важливий документ, і багато чого говорить про те, як ми бачимо співпрацю у цій галузі.

Також дві країни хочуть побудувати новий міст через Дунай та високошвидкісну дорогу, яка б зв’язувала Софію з Бухарестом.

Сучавська повітова рада і Чернівецька обласна рада, на спільному засіданні у Сучаві, домовились спільно просувати 12 транскордонних проектів на 8 мільйонів євро. Спільна нарада, третя двох рад, відбулася у п’ятницю 21 жовтня в Адміністративному палаці в Сучаві, за участю членів крайових парламентів. Засідання проходило під головуванням Голови Сучавської повітової ради Георге Флутура і Голови Чернівецької обласної ради Івана Мунтяна. У засіданні взяли участь і префект Сучавського повіту Костянтин Гарасім та губернатор Чернівецької області Олександр Фищук.

Після зустрічі, дві ради одноголосно проголосували резолюцію, шляхом якої вони зобов’язались підтримати просування багатьох європейських проектів в рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна, що передбачає інвестиції в транспортну інфраструктуру, відкриття контрольно-пропускних пунктів і транскордонних проектів в таких галузях, як освіта, надзвичайні ситуації, охорона здоров’я, просування культурної спадщини та розвиток бізнесу.

Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур підкреслив, що дві ради направлять урядам Румунії та України спільний лист про необхідність нового відкриття пунктів пропуску Вікову-де-Сус – Красноїльськ, Клімеуць – Біла Криниця, Ульма – Руська та Ізвоареле Сучевей – Шепіт, на прохання жителів прикордонних територій.

У той же час, ми вважаємо, що модернізація аеропорту імені Штефана Великого у Сучаві і Міжнародного аеропорту Чернівці матиме позитивний вплив на розвиток і спільне економічне співробітництво прикордонних регіонів Румунії та України,- сказав Флутур. Він додав, що для розвитку повітряного транспорту запропонував співпрацю між відповідними структурами двох регіонів для відкриття рейсів Чернівці – Сучава і Сучава – Чернівці.

Також у ході цього засідання було вирішено підтримати два проекти в галузі освіти: Полісенсорна терапія і стимуляція для учнів з обмеженими можливостями здоров’я» та «Удосконалення професійної освіти в галузі сільського господарства в прикордонному регіоні Сучава-Чернівці, в той час як для розвитку бізнесу радники та депутати запропонували організувати спільні заходи і обмін досвідом для перейняття кращих практик, які лежать в основі створення та функціонування Сучавського бізнес-центру.

У сфері охорони здоров’я утвердженні три спільних проекти: Медичний центр епілептичної хірургії у Сучавській повітовій лікарні ,Поліпшення якості надання першої медичної допомоги в Буковині» та «Підвищення якості неінвазивних медичних послуг, які будуть запропоновані Чернівецькою обласною лікарнею.

Також запропоновані два проекти у сфері надзвичайних ситуацій в прикордонній зоні: Створення і використання єдиної системи інформування та оповіщення населення в разі неминучої або виникнення надзвичайної ситуації та Підвищення безпеки і захисту населення Чернівецького регіону та Сучавського повіту проти радіаційного впливу і хімічного зараження.

І, нарешті, для збереження і просування спільної спадщини, два регіони втілять проект спрямований на розвиток туризму в транскордонній сучавсько – чернівецькій зоні, проект про відродження старовинних ремесел, а інший під назвою Музеї мистецтва для громади. Крім того, для розвитку туризму в двох регіонах також прийнято рішення про створення Міжнародного фестивалю традиційної культури Маланка в Буковині», в рамках партнерства між населеними пунктами Красноїльск, Вешкеуць, Вікову-де-Сус і Кемпулунг-Молдовенеск.

Також Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур запропонував відновлення співпраці в рамках Єврорегіону Верхній Прут.

21 жовтня, у залі імені «Штефана Великого Cучавського Адміністративного палацу пройде спільне засідання радників Сучавської повітової ради і депутатів Чернівецькій обласної ради. Організація зустрічі була встановлена після переговорів голови Повітової ради Георге Флутура з головою Чернівецької обласної ради Іваном Мунтяном, що відбулись в кінці вересня.

У ході робочої зустрічі, що була проведена у серпні на пункті пропуску Серет-Порубне, були встановлені теми для обговорення, що будуть включені до порядку денного спільного засідання, що пройде 21 жовтня цього року, а саме: розвиток транспортної інфраструктури, співпраця між повітом Сучава і Чернівецькою областю у сфері освіти, розвитку медичних послуг і бізнес-середовища в прикордонному регіоні, співпраця в сфері надзвичайних ситуацій, збереження і просування культурної спадщини в прикордонній зоні, у сфері децентралізації з огляду на те, що Чернівецька область знаходиться в процесі адміністративної реформи та розвитку співпраці у рамках Єврорегіону Верхній Прут.

Сторони також розглянули низку проектних пропозицій, що відповідають основним пріоритетам спільної операційної програми транскордонного співробітництва «Румунія-Україна», а також обмінялися думками щодо механізму пошуку партнерів для реалізації цих проектів по обидва боки кордону.

Георге Флутур сказав, що ця зустріч є надзвичайно важливою з точки зору зміцнення відносин між Сучавським повітом і Чернівецькою областю. Традиція і добросусідські відносини упродовж часу з нашими українськими друзями і партнерами, встановлені в рамках двосторонніх румунсько-українських договорів, як і в рамках Єврорегіону <Верхній Прут> слід адаптувати до нових вимог транскордонного співробітництва рекомендованих Європейським Союзом, – сказав Г. Флутур.

Він нагадав, що в рамках Програми добросусідства Румунія-Україна 2004-2006, Сучавська повітова рада отримала фінансування для восьми прикордонних проектів, які були реалізовані в партнерстві з Чернівецькою обласною державною адміністрацією у сфері дорожньої інфраструктури, туризму, культури та обміну досвідом між державними адміністраціями двох регіонів.

Що стосується Спільної операційної програми Румунія – Україна – Молдова 2007-2013, Сучавська повітова рада реалізувала сім проектів, чотири в якості лідера і три в якості партнера, які зокрема були спрямовані на модернізацію повітових і прикордонних доріг, культурну спадщину, розвиток прикордонного туризму, медичну співпрацю та обмін досвідом в різних галузях.

Перше спільне засідання крайових парламентів Сучавського повіту та Чернівецької області пройшло у Чернівецькому академічному обласному музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської, 15 вересня 2008 року.

У рамках демаршів здійснених Повітовою радою Сату Маре в напрямок поглиблення прикордонного співробітництва, нещодавно делегація на чолі з головою Повітової ради Сату-Маре Адріаном Штефом здійснила візит до Виноградівського району, Закарпатської області. У складі Сатумарської делегації також були директор Повітового центру збереження та сприяння культурі Сату Маре Фелічіан Поп, заступник директора Повітової бібліотеки Роберт Ласло та Люба Горват представник Повітового музею та голова СУР, філія Сату-Маре.

Метою зустрічі двох делегацій було налагодження співпраці між Виноградівщиною та Сатумарським повітом у сфері залучення інвестицій, освіти, охорони здоров’я, охорони навколишнього природного середовища та культури.

Почався візит із зустрічі сатумарської делегації на чолі з Адріаном Штефом з головами Виноградівської райдержадміністрації Михайлом Русанюком та районної ради Віталієм Любка, і продовжився в рамках круглого столу за участі представників підприємств району, сільських голів сіл Черна, Хижа, Новоселиця, громадськості та ЗМІ.

Ми визначили чотири головні напрямки подальшої співпраці з нашими румунськими партнерами, – розповів голова Виноградівської РДА Михайло Русанюк. Увагу буде зосереджено, передусім, на розробленні спільних грантових проектів, цікавих для обох сторін, будівництві прикордонного контрольно-пропускного пункту Хижа – Тарна Маре, залучення інвестицій у підприємства Виноградівщини, а також пожвавлення діяльності в галузі культурного обміну, традицій і спорту.

Я радий, що наші колеги з України проявляють реальний інтерес для транскордонної співпраці. Я вважаю, що шляхом прагматичної співпраці ми можемо досягти багатьох цілей, що пов’язують нас. У нас є спільне минуле і ми можемо мати спільне майбутнє – зазначив голова Сатумарської повітової ради Адріан Штеф.

Регіональна співпраця між Румунією та Україною розпочалась давно і з року в рік посилюється. Доказом цього є тісні партнерські стосунки між румунськими та українськими прикордонними регіонами, як наприклад, Сучава- Чернівці, Ясси- Вінниця, Марамуреш Івано-Фраківськ, Галаць-Одеса та Сату Маре – Закарпатська область.

У майбутньому місто Ботошань впроваджуватиме спільні з Р. Молдова та Україною транскордонні проекти. Представники місцевих органів самоурядування з Ботошань, Р. Молдова та України оформили рамки співпраці для залучення європейського фінансування. Таким чином, нещодавно в приміщенні Ботшанської мерії були підписані угоди про співпрацю між містом Ботошань та районними радами Ришкані, Дрокія та Сорока з Р. Молдова та Глибоцькою, Герцаївською та Новоселецькою районними радами Чернівецької області.

Ці документи ляжуть в основу проектів прикордонного співробітництва в різних галузях. У зустрічі взяли участь і голови сільрад, що входять до складу Ботошанської приміської зони та префект Ботошанського повіту Костіке Макалець. Через транскордонну співпрацю представники трьох країн намагаються залучити європейські кошти і посилити співпрацю у всіх сферах між трьома адміністративно-територіальними одиницями.

Нашою великою перевагою є той факт, що повіт Ботошань розташований на північному сході Румунії, на кордоні з Україною та Р. Молдова. Ми легко можемо зустрічатись і співпрацювати. Ми багато можемо навчитись одні в одних, і посилити нашу співпрацю в різних галузях, від економіки до спорту– зазначив префект повіту Костіке Макалець.

У свою чергу, мер міста Ботошань Овідіу Портарюк заявив, що захід, який відбувся в Ботошань є дуже важливим у стосунках між трьома громадами: Уперше у приміщенні Ботошанської мерїї, за тим самим столом зійшлися представник 15 -ох адміністративно-територіальних одиниць трьох країн. Наші стосунки почались давно. Мерія міста Ботошань завершила цього місяця впровадження з районом Синжерий з Р. Молдова та Одеським обласним агентством реконструкції та розвитку транскордонного проекту, Розвиток сільськогосподарського сектору шляхом створення прикордонної сільськогосподарської мережі. Головною метою проекту було створення сприятливих умов для розвитку бізнесвідносин між сільськогоспвиробниками з Одеської області, повіту Синжерей та повіту Ботошань. Сподіваємось, що захід проведений у Ботошань буде солідною основою для плідної майбутньої співпраці між місцевими органами влади трьох країн– зазначив мер Овідіу Портарюк.

Також з цієї нагоди було організовано семінар на тему «Академічне партнерство – органи місцевого самоурядування у розвитку транскордонних проектів».

27 листопада, у Івано Франківську з ініціативи Івано-Франківської облдержадміністрації та безпосередньої підтримки Генерального консула Румунії в Чернівцях Елеонори Молдован відбувся українсько-румунський Форум з питань транскордонного співробітництва. У його роботі взяли участь генеральний консул Румунії в Чернівцях Елеонора Молдован, перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Сергій Басараб, представники Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей, Марамуреського, Сучавського та Ботошанського повітів Румунії, місцеві органи влади, громадські та неурядові організації, експерти.

Тематикою форуму було залучення фінансових ресурсів для регіонального розвитку на основі програм транскордонного співробітництва України і Румунії. Відкриваючи форум, перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Сергій Басараб зазначив важливість проведення таких зустрічей, які сприяють взаємовигідній співпраці між нашими прикордонними регіонами, розширенню зв’язків у сфері бізнесу, культури та туризму.

Головною метою заходу була презентація місцевим органам влади, державним установам і неурядовим організаціям основних пріоритетів у просуванні проектів, які згодом, у майбутньому, будуть подані для фінансування в рамках спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020. Таким чином, був зроблений перший крок на шляху до ознайомлення всіх учасників з операційною програмою прикордонного співробітництва Румунія-Україна. Це був інформаційний захід, щоб потім учасники були готові просувати і реалізовувати проекти в рамках цієї програми. Щоб люди знали, що саме буде фінансуватись в майбутньому- зазначила начальник відділу міжнародного співробітництва Івано-Франківської ОДА Наталія Горішна

В основному, на українсько-румунському форумі з питань транскордонного співробітництва йшлося про розширення і диверсифікацію існуючих проектів, налагодження нових проектів, розвиток залізничної інфраструктури та відновлення залізничного сполучення між Україною та Румунією, побудування мосту через Тису і проектів з розвитку туризму і культурної співпраці. На форумі було розглянуто і питання співпраці українських та румунських рятувальників у сфері ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Делегація Марамуреського повіту на чолі з префектом Антоном Рогіаном взяла участь у неділю, 18 жовтня, цього року, у заході День добросусідства Румунії та України, що пройшов в селі Біла Церква на Закарпатті. Спільно організувати цей захід запропонував губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль, після здійсненого візиту у вересні на Мараморощину та зустрічі з префектом повіту. Захід спрямований на зміцнення співпраці та зв’язків між Марамуреським повітом та Закарпатською областю, а День добросусідства, проводитиметься щороку.

Виступаючи перед присутніми на заході у селі Біла Церква голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль сказав: Кажуть, що родичів та сусідів дає Бог, а друзів вибираєш сам. На пощастило. Закарпаття і Марамуреш родичі, друзі і добрі сусіди. Закарпатська ОДА вітає всіх українців та румунів зі святом добросусідства, і бажає багатих і щасливих літ, добробуту і радощів. Дякую!

У свою чергу префект Марамуреського повіту Антон Рогіан підкреслив:Я вважаю, що дуже важливо, що ми тут на цьому заході. Хочу передати вам дружній і братерський привіт. Щоб всі ви були здоровими! Дай Боже, щоб спокій і мир огорнув наші народи. Бажаю вам здоров’я, процвітання та довголіття.

Голова Рахівської райдержадміністрації Павло Басараба зазначив, що наші народи мають багато спільного: Як ми українці, так і румуни маємо багато спільного в культурі та історії. Ділить нас одна Тиса, яка тут недалеко біля нас. Я бажаю, щоб сьогоднішній день був початком того, що ми будемо розбудовувати мости, все більше й більше об’єднувати наші народи.

У заході взяла участь і Генеральний консул Румунії в Чернівцях Елеонора Молдован, яка вважає, що це дуже важливий сигнал для розвитку двосторонньої співпраці:Я рада, що ми зустрілись сьогодні тут, щоб дати сигнал місцевій владі, людям, установам, організаціям та журналістам, які присутні тут як з Румунії, так і України, що румунський та український народи є сусідами і повинні співпрацювати. Упродовж історії ми спільно жили, маємо спільні проекти для наших регіонів, а наш сьогоднішній захід є новим мостом добросусідства.

За підтримку і розвиток співпраці між Марамуреським повітом та Закарпатською областю, префект повіту Антон Рогіан вручив почесну грамоту губернатору Геннадію Москалю. У ході цього заходу була підписана Програма спільних дій» між Закарпатською обласною державною адміністрацією та Установою Префекта Марамуреського повіту на 2016 рік, яка передбачає між іншим проведення турніру з фехтування, міжнародних дебатів у вигляді круглих столів на тему «Розвиток румунсько-українського гуманітарного співробітництва в прикордонній зоні, Фестивалю Мерцишор або зустрічі румунсько- українських бізнесменів.

У заході також взяли участь мери і віце-мери з населених пунктів Окна-Шугатаг, Ваду- Ізей, Ремети, Бирсана, Петрова та Леордина, які зустрілись із їхніми українськими колегами населених пунктів Грушево, Тячів, Хуст, Топчино, Хижа, Нова Сулиця і Виноградів, і домовились про підписання в майбутньому Протоколів про співпрацю.

Префекту Марамуреського повіту дуже сподобалась організація українською стороною цього заходу. Антон Рогіан подякував Геннадію Москалю за ініціативу провести це дійство, але й за те, що вони мали можливість краще пізнати один одного і стати друзями. Обіцянки про підтримку спільних проектів були оголошені з обидвох сторін, заради розвитку і підтримки співпраці між двома регіонами. Будівництво мосту через Тису, який з’єднуватиме румунське м. Сігет та закарпатське с. Біла Церква на Рахівщині, залишається в центрі уваги двох посадовців, яке буде розпочате у 2016 року. Будівництво мосту включене до спільної програми дій, підписаної двома чиновниками.

Свято відбулося після 13-річної перерви, востаннє його проводили в м.Сігету-Мармацієй в 2002 році. Нагадаємо, що тоді, як і тепер, ініціатором Дня добросусідства Румунії та України, був голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Сатумарський повітовий музей у партнерстві з Ужгородським національним університетом впроваджували у період січень 2014 – вересень 2015 року транскордонний проект «Інтерактивна інституційна співпраця. Історія, традиції і культура без кордонів», Ґрант фінансовано Європейським інструментом сусідства та партнерства в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013. Асоційованими партнерами виступили Союз українців Румунії-Сатумарська філія та Івано-франківський краєзнавчий музей.

Мета проекту- посилити та поглибити співпрацю між Закарпатською областю та Сатумарським і Марумуреським повітами Румунії, зблизити населення сусідніх країн, поглибивши історичні та культурні зв’язки.

Директор Повітового музею Сату-Маре, менеджер проекту Даніела Балу зазначила, що: Заходи проведені в рамках проекту мали важливу роль у музейній роботі. Вони є водночас продовженням і поглибленням нашої спільної з українськими партнерами діяльності, що розпочалась 1992 року, і стала прикладом транскордонного співробітництва, спрямованого на просування спільних історичних, культурних і туристичних цінностей повіту Сату-Маре та Закарпатської області.

З української сторони безпосередньо цим проектом керував доктор історичних наук УжНУ Іван Іванович Вовканич. Оксана Свєженцева – начальник відділу міжнародних зв’язків та ґрантової роботи УжНУ зазначила, що: Дуже потрібні такі проекти, адже треба поширювати ідеї збереження того, що ми маємо, ці надбання наших народів, які передаються з покоління в покоління. Якщо говорити про основну таку мету проекту то це у першу чергу зібрати, проаналізувати, вивчити, що нас об’єднує і зберегти все для того, щоб була можливість передавати інформацію молоді, щоб молодь мала можливість вивчити все і продовжувати реалізовувати нашу спільну історію, традиції та культуру.

У ході реалізації проекту були проведені наукові конференції, симпозіуми, інформаційні семінари присвячені румунсько-українським традиціям та відносинам. Також проведено семінар-конференцію в УжНУ під назвою Залучення молоді до міжнародної співпраці, до вивчення і поширення транскордонних цінностей. Проведені польові дослідження в селах румунських повітів Сату-Маре, Марамуреш та на Закарпатті. Були видані історико-культурні довідники для всіх місцевостей, що досліджувались і DVD-диски румунською, українською та англійською мовами.

Повітовий музей Сату-Маре представив в кінці вересня у Генеральному консульстві Румунії в Чернівцях та Івано-Франківському краєзнавчому музеї виставку Разом без кордонів». Відбулась також презентація книг: Мукачівська греко-католицька єпархія. Документи том. III, Румунсько-українські відносини. Історія і сучасність, Транскордонна нематеріальна спадщина. Традиції та ритуали, Традиційне ремесло – сучасне ремесло, Збірник про народних умільців з прикордонного регіону, а також історико-культурні довідники для трьох населених пунктів з Румунії та трьох із України.

Прикордонні регіони Румунії та України містять багатонаціональну культурну спадщину з великим потенціалом для подальшого вивчення.

23-24 вересня у м. Івано-Франківську відбулася підсумкова конференція проекту Просування інвестиційних можливостей і співпраці між малими та середніми підприємствами через розвиток транскордонних зв’язків у Карпатському регіоні.

У роботі конференції взяли участь партнери проекту, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств малого та середнього бізнесу, фондів підтримки підприємництва і бізнес-центрів Івано-Франківської області та повіту Марамуреш (Румунія). Метою конференції було підведення підсумків впровадження проекту.

Під час конференції заступник голови Ради Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини, керівник проекту, Марія Ковалів представила отримані результати, які в основному були досягнуті, що передбачались проектом: Серед основних результатів проекту це, по-перше, оцінка інвестиційного потенціалу малого та середнього бізнесу в регіоні шляхом проведення аналітичного дослідження та соціологічного опитування для ефективного прикордонного інвестування і створення сприятливого інвестиційного клімату в Карпатському регіоні. По-друге, це підвищення рівня навичок та знань місцевих державних службовців малого та середнього бізнесу через навчальні програми. По-третє, це створення спільного інформаційного простору та більше позитивного іміджу Карпатського Єврорегіону на регіональному та міжнародному ринках шляхом підготовки, видання та поширення посібника з кращих практик, залучення інвестицій, промоційної брошури про інвестиційну привабливість регіону. Карту інвестиційного потенціалу Карпатського регіону, каталогу інвестиційних пропозицій в регіоні та довідника інвестора, а також підвищення конкурентоспроможності інвестиційної та інноваційної діяльності Карпатського регіону через організацію та проведення міжнародного інвестиційного форму, який відбувся в червні цього року.

За словами керівника проекту Марії Ковалів, під час конференції представники Центру розвитку малого і середнього бізнесу Марамуреського повіту, які є партнерами проекту, а саме Раду Біг, виконавчий директор Центру та Маргарета Кипильнян, координатор проекту доповіли про впровадження проекту в Румунії та його особливості.

Учасники конференції обговорили важливість впровадження проекту в цільовому регіоні і відмітили, що результати проекту надали нові можливості для налагодження та розвитку співробітництва між малими та середніми підприємствами Івано-Франківської області та повіту Марамуреш. Висловили свою готовність для участі у подальшій співпраці.Впровадження проекту сприяло створенню сприятливого середовища для подальшого впровадження спільних українсько-румунських проектів, програм та заходів- зазначила Марія Ковалів.

Проект реалізується з 1 січня 2014 року по 30 жовтня 2015 року Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини у партнерстві з Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія) i департаментом з міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської обласної державної адміністрації у рамках Програми Прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Україна Румунія-2007-2013.

З 28 по 31 серпня 2015 року в Чернівецькій області з робочим візитом перебувала делегація румунських сенаторів на чолі з головою Комітету з питань румунів зарубіжжя Марчелом Бужором.

У суботу румунські парламентарії мали зустріч з представниками Чернівецької обласної державної адміністрації, зокрема з головою Чернівецької ОДА Олександром Фіщуком, головою Чернівецької обласної ради Михайлом Гайничеру та мером Чернівців Олексієм Каспруком.

Сторони обговорили цілу низку важливих питань, зокрема стан проекту відновлення будинку Арона Пумнула, стадію процесу децентралізації влади в Україні, що передбачає, у тому числі добровільне об’єднання територіальних громад, а також можливість повернення деяким вулицям у Чернівцях їх історичних назв з іменами видатних румунських діячів.

Так само румунські й українські офіційні особи розглянули інвестиційні можливості Чернівецької області та перспективу розвитку міського транспорту, зокрема було досягнуто попередньої домовленості про безоплатну передачу Чернівцям тролейбусів, які наразі експлуатують у Бухаресті. Водночас була підкреслена необхідність відкриття нових маршрутів перевезення пасажирів для забезпечення сполучення Чернівців з Яссами, Бухарестом і Тімішоарою.

Після зустрічі в Чернівецькій облдержадміністрації румунська делегація відвідала монастир Бенчени, а потім побувала на місцевому пункті пропуску через румунсько-український кордон Д’яківці-Раковец, який зараз тимчасово закритий. Тут румунські парламентарі були зустрінуті групою українських депутатів, серед яких Максим Бурбак та Григорій Тиміш, з якими були обговорені різні питання двосторонньої співпраці.

У другій половині дня румунська делегація відвідала Герцаївську районну бібліотеку ім. Георгія Асаки, зустрілися з мером міста та мерами і директорами шкіл румунських місцевостей району. Сенатори подарували бібліотеці кілька сотень книг та два комп’ютери румунським школам у Великій Буді та Радгоспівцях.

У будинку культури міста Герци члени румунської делегації обговорили з директорами шкіл та мерами румунських місцевостей важливість забезпечення навчальних закладів книгами румунською мовою та необхідність відкриття у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Педагогічного факультету з румунською мовою викладання. Таким чином румунська молодь матиме можливість продовжити свою освіту рідною мовою і не буде змушена поступати у ВНЗ з українською мовою викладання, втрачаючи таким чином румунську культуру і цінності.

Потім румунські сенатори відвідали редакцію румуномовної газети Герцаївського району Gazeta de Herta, де в розмові з головним редактором публікації Василем Бику було наголошено на необхідності модернізації приміщення редакції, а також створення сучасної друкарні, де можна було б друкувати публікації для етнічних румунів в регіоні (підручники, книги і журнали румунською мовою).

У неділю сенатори відвідали Сторожинецький район. Вони взяли участь у богослужінні, що відбулось у Церкві Святого Георгія Сторожинецього району і подарували кілька сотень книг та компютер недільній школі румунською та українською мовами викладання, що запрацює цієї осені у Сторожинці. Потім члени румунської делегації прибули до Сторожинецької районної державної адміністрації де їх зустріли голова Районної державної адміністрації Ярослав Бартош та голова Районної ради Катерина Грицуляк.

У ході зустрічі румунські та українські парламентарії виступили з короткими промовами, а румунська сторона поновила підтримку на користь суверенітету і територіальної цілісності України. Водночас сенатор Марчел Бужор ствердив, що “Румунія строго засудила анексію Криму Росією, і вважає, що це суперечить нормам міжнародного права. Румунія була першою державою членом ЄС, котра ратифікувала Угоди про Асоціацію України, Р. Молдова та Грузії з ЄС.

У понеділок 31 серпня члени румунської делегації були присутні на святкуванні Дня румунської мови у Чернівцях.