Radio România Internațional

Tag: резолюція про вотум недовіри

  • Резолюція про вотум недовіри

    Резолюція про вотум недовіри




    233 голоси
    за необхідні для відставки ліберального уряду в Бухаресті, якому в
    останній день позачергової сесії Парламенту була
    винесена резолюція про вотум недовіри. Ініціаторами резолюції є опозиційна
    Соціал-демократична партія, яка втратила владу в кінці минулого року, але
    залишається надалі найбільшою партією в Парламенті. Вони стверджують, що можуть
    скласти кількість голосів для повалення
    уряду, якому закидають нездатність утримати під контролем пандемію, зруйнування
    національної економіки і різке зниження рівня життя населення.

    Натомість,
    Соціал-демократична партія пропонує урядову програму, засновану на цілком
    реалістичних цілях. Перший заступник голови СДП Сорін Гріндяну: «Основні три
    пріоритети СДП – це охорона здоров’я, освіта і економіка. Ми розробили цю
    урядову програму, щоб охопити чотири життєво важливих аспекти – професійне
    управління санітарною кризою, початок навчального року у безпечних умовах,
    реальне відновлення економіки і збільшення доходів румунських громадян ».


    У свою чергу,
    представники Націонал-ліберальної партії звинувачують своїх опонентів у
    безвідповідальності і спробі використати кризу пандемії в цілях, пов’язаних із
    виборами. Ліберали оскаржили цей демарш соціал-демократів у Конституційному
    Суді, який оголосив, що очікує до 1 вересня думки про можливий правовий
    конфлікт між Урядом і Парламентом. Між часом, політичні розрахунки здійснюють
    до останнього моменту, а переговори можна описати як дуже напружені.
    Прем’єр-міністр Людовик Орбан: «Як вам відомо, переговори ведуться із закритими
    дверима. Побачимо результатів. Я назвав би це не резолюцією про вотум недовіри,
    а «отрутою», за допомогою якої СДП намагається знову отруїти країну».


    На думку
    експертів, маневр соціал-демократів – які швидко отримали підтримку партії ПРО
    Румунія та Альянсу лібералів та демократів, має на меті покращення іміджу СДП напередодні
    намічених на 27-е вересня місцевих виборів, а також парламентських виборів, що
    мають пройти наприкінці року, вважають оглядачі. І це в умовах,
    коли після парламентських виборів 2016-го року основна опозиційна партія
    втратила більше половини підтримки румунського електорату.

    Повалення уряду
    Орбана не дорівнює переходу влади в руки соціал-демократів. Особливо якщо
    врахувати, що президент Клаус Йоханніс неодноразово стверджував, що він не
    призначить прем’єр-міністра соціал-демократа, навіть якщо ця партія, за допомогою
    малих партій, утворять більшість. Можливий варіант тимчасового управління
    лібералів означало б, однак, істотне скорочення повноважень, що не дозволяє їм
    видавати термінові постанови, до чого, наприклад, навіть в умовах уряду
    меншості, лібералам не раз доводилося вдаватися в останні місяці. Опозиційні
    Союз Рятуйте Румунію і Партія Народний Рух оголосили, що вони проголосують
    проти цієї резолюції про вотум недовіри, у той час як Демократичний союз
    угорців Румунії ще не вирішив якими будуть його наміри.

  • 16 – 22 серпня 2020 року

    16 – 22 серпня 2020 року

    Продовжено надзвичайну ситуацію



    Надзвичайна ситуація триває в
    Румунії вже четвертий місяць поспіль, після того як Уряд вирішив продовжити її
    ще на 30 днів через збільшення кількості захворювань новим коронавірусом.
    Ніяких нових обмежень не було встановлено для запобігання поширенню інфікувань.
    Натомість було продовжено графік терас, які зможуть працювати до півночі, і економічні
    оператори, які управляють цими приміщеннями, повинні не допускати більше
    клієнтів, ніж кількість місць, і обмежити фізичну взаємодію між ними. Носіння
    захисної маски все ще є обов’язковою у багатолюдних відкритих громадських
    просторах, таких як ринки, ярмарки, станції громадського транспорту, набережні,
    паломницькі місця або громадські урочистості.На цьому тижні щодня було
    зафіксовано понад тисячу нових випадків зараження новим коронавірусом. Міністр
    охорони здоров’я Нелу Тетару вважає, що в наступний період кількість інфекцій
    стабілізується і навіть зменшиться. Все залежить від того, як люди зрозуміють
    дотримуватися правил гігієни, дистанціювання і носити маску, – вважає Нелу
    Тетару.


    Підготовка до нового навчального року


    У Румунії навчальний рік
    планується розпочати 14 вересня. На цьому тижні уряд в Бухаресті прийняв низку
    нормативних актів, необхідних для початку у кращих умовах нового навчального
    року.Заходи щодо початку навчання здійснюватимуться в
    школах, залежно від епідеміологічної ситуації на рівні кожного населеного
    пункту, згідно з проєктом постанови, опублікованим Міністерством охорони
    здоров’я. Про цю ситуацію Шкільні інспекції та Комітети з питань надзвичайних
    ситуацій будуть повідомлені управліннями охорони здоров’я до 7 вересня. Таким
    чином, залежно від загальної кількості нових випадків зараження за останні 14
    днів, повідомлених на тисячу жителів, буде вирішено, як проходитиме навчальний
    процес, у школі чи в онлайн. Коли три підтверджені випадки захворювання на
    COVID-19 трапляються в різних класах однієї школи, курси призупиняються
    протягом 14 днів, починаючи з дати дебюту останнього випадку. У навчальних
    залах буде забезпечено фізичне дистанціювання в один метр між учнями або
    встановлення прозорих перегородок на партах учнів. Учні та вчителі носитимуть
    захисні маски, як під час занять, так і під час перерв, коли вони знаходяться у
    школах. Проєкт також передбачає, що учнів прийматимуть до шкіл лише у тому
    випадку, якщо батьки підпишуть декларацію про власну відповідальність щодо
    стану здоров’я дітей. Батьки вважають, що навчання в школі набагато краще, ніж онлайнове навчання,
    але вони стурбовані тим, як буде забезпечено фізичне дистанціювання. Фахівці застерігають,
    що не можна виключити можливість передачі захворювання у навчальних закладах.


    Поетапне підвищення дитячих допомог – відхилено



    Палата депутатів у Бухаресті
    відхилила як орган, що приймає остаточні рішення, урядову термінову постанову
    про поетапне підвищення дитячої грошової допомоги. Таким чином, закон, який
    зобов’язує виконавчу владу подвоїти ці грошові допомоги дітям, залишається в
    силі, як це передбачено нормативним актом, прийнятим Парламентом минулого року,
    і законопроект, проголосований у Палаті депутатів, буде відправлений на
    підписання до Президента. Грошова допомога повинна була збільшитися з 1 березня
    цього року з 150 до 300 леїв, відповідно з 300 до 600 леїв для дітей з
    обмеженими можливостями, але уряд затягнув дату впровадження, навівши як
    аргумент відсутність грошей.Міністр фінансів Флорін Кицу
    зазначив, що закон про подвоєння допомог у 2020 році є неконституційним,
    оскільки він був проголосований Парламентом за відсутності джерела
    фінансування. «Навіть в тій ситуації, в якій ми опинилися зараз, коли ми
    переживаємо глобальну економічну кризу, в ситуації, коли економіка була
    зупинена протягом двох місяців, щоб захистити здоров’я румунів, коли доходи до
    бюджету зменшилися, ми знайшли ресурсів для збільшення допомоги на 20%», -
    додав Флорін Кицу.З протилежного табору, соціал-демократи відкинули
    звинувачення і закликали уряд знайти гроші, необхідні для збільшення допомог.
    Парламентарії Союзу Рятуйте Румунію утрималися під час голосування, а Партія
    Народний рух і Демократичний союз угорців Румунії проголосували за подвоєння
    допомог, закликавши уряд не заощаджувати за рахунок 3,6 мільйонів дітей.


    Резолюція про вотум недовіри уряду Орбан



    Основна
    опозиційна партія Румунії, Соціал-демократична партія, подала на початку цього
    тижня до Парламенту
    нову резолюцію про вотум недовіри проти ліберальної виконавчої влади на чолі з
    Людовиком Орбаном. Кабінет Орбана був
    уже відправлений у відставку на початку цього року шляхом того ж інструменту
    парламентської демократії, але на тлі кризи у сфері охорони здоров’я та в ім’я
    збереження політичної стабільності, він отримав новий мандат, однак не без
    підтримки з боку опозиції.На цей раз, соціал-демократи закидають ліберальному
    уряду, якого вважають найслабішим за останні 30 років, неадекватне управління
    епідемією COVID-19, і вжиті заходи по відновленню економіки.З іншого боку,
    прем’єр-міністр Людовик Орбан відкидає звинувачення, вважає дії
    Соціал-демократичної партії безвідповідальними. Соціал демократів підтримують у
    їхньому демарші ПРО Румунія та АЛДЕ.
    Партія Народний Рух і Альянс «Союз Рятуйте Румунію» і «Партія свободи, єдності
    і солідарності» піддають критиці рішення соціал-демократів і не збираються
    підтримати його, а Демократичний союз угорців
    Румунії не вирішив ще, як буде голосувати.

  • Резолюцію про вотум недовіри зачитано в Парламенті

    Резолюцію про вотум недовіри зачитано в Парламенті




    Поточний
    рік в Румунії є роком місцевих і законодавчих виборів, і криза, породжена коронавірусною
    пандемією, відкрила широкий фронт, поле, що сприяє
    політичним битвам. Лише за кілька днів до конгресу для обрання свого нового
    керівництва,СДП, найважливіша парламентська партія, висунула резолюцію про вотум недовіри ліберальному кабміну на чолі з Людовиком Орбаном.
    Документ було прочитано в Парламенті,у четвер. Соціал-демократи критикують уряд НЛП за те, як він управляв медичною кризою, викликаною новим коронавірусом, і
    стверджують, що для боротьби з епідемією не було придбано достатньо медичного
    обладнання.


    СДП вважає, що ліберали повністю втратили
    з-під контролю пандемію, зруйнували економіку, і наслідком цього було б зниження рівня життя населення. Та ще гірше,
    виконавча влада корумпована, кажуть
    соціал-демократи, які на підтвердження цього звинувачення наводять
    як приклад звіт Рахункової
    палати та розслідування НАД щодо державних закупівель. У документі, представленому в парламенті
    сенатором Лучаном Ромашкану, кабміну на чолі з Людовиком Орбаном підписанти
    дорікають відсутність
    конкретних економічних заходів та позики, які були зроблені
    за цей період. Лучан Ромашкану: Лише за дев’ять місяців урядування міністр державних фінансів позичив
    понад 105 мільярдів леїв, що в чотири рази більше, ніж під час урядування СДП. Зі
    швидкістю позичення на 1000 євро в секунду, частка державної заборгованості вибухнула
    до 40% ВВП у травні 2020 року.


    Прем’єр-міністр
    Людовик Орбан спростував звинувачення і назвав своїх політичних опонентів
    безвідповідальними. Людовик Орбан: Це велика брехня з початку до кінця. Ідея висунути
    резолюцію про вотум недовіри в теперішній ситуації Румунії доводить
    безвідповідальність, тотальне нехтування фундаментальним інтересом Румунії. Як
    залишити країну без уряду, коли ми боремося з пандемією, коли ми боремося з
    економічною кризою і маємо реалізувати план заходів щодо відновлення економіки,
    коли ми маємо готуватися до навчального року?


    Для ухвалення, за резолюцію про вотум
    недовіри потрібні також голоси інших парламентарів,
    ніж тих з боку СДП. Про
    Румунія обіцяє проголосувати за
    резолюцію. ДСУР ще не вирішив, як позиціонуватиметься. На
    сьогодні поруч з урядом стоять Союз «Рятуйте Румунію»
    та Партія «Народний рух». Подання
    на розгляд Парламенту резолюції про вотум недовіри під час позачергової сесії – це прем’єра протягом понад
    3 десятиліть посткомуністичного парламентаризму. Тому, НЛП вважає цей демарш як таким що суперечить основному закону і звернулася до Конституційного Суду із запитом прийняти
    рішення з цього питання. На думку СДП,
    підхід НЛП безпідставний.

  • Резолюція про вотум недовіри проти уряду Орбан

    Резолюція про вотум недовіри проти уряду Орбан








    Соціал-демократична партія, головна опозиційна партія Румунії, зробила нарешті, те що вже давно погрожувала
    зробити: подала, на початку цього тижня, в Парламент, чергову резолюцію про вотум недовіри проти виконавчого органу меншості на чолі з Людовиком Орбаном, під назвою «Уряд націонал-лібералів – від пандемії до загального панді-хабарництва». Кабінет
    Орбана був уже відправлений у відставку на початку цього року шляхом того ж інструменту парламентської
    демократії, але на тлі кризи у сфері охорони здоров’я та в ім’я збереження політичної
    стабільності, він отримав новий мандат, однак не без підтримки з боку опозиції. На цей раз,
    соціал-демократи закидають
    ліберальному уряду, якого вважають найслабішим за останні 30
    років, неадекватне управління епідемією COVID-19, і вжиті заходи по відновленню
    економіки.

    Уряд Орбана кинув країну в економічну кризу, яку вони не можуть контролювати, і настав час відправити його у
    відставку – заявив тимчасово виконуючий обов’язки голови Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку: «Уряд, що грабує свій народ, повинен покинути
    нас. Уряд, що штовхає Румунію
    у економічну катастрофу, повинен піти. Уряд, який дружить з злочинним
    світом, але обтяжує румунів штрафами, повинен піти. Уряд, який не дотримується чинних законів і не збільшує надбавки, зарплати і пенсії, повинен покинути нас. Цю резолюцію підтримує майже мільйон
    румунів, які хочуть, щоб їх права були дотримані. Ось чому тут, в Парламенті,
    ми зупинимо грабіж і некомпетентність
    Націонал-ліберальної партії».




    З іншого боку, прем’єр-міністр Людовик
    Орбан відкидає звинувачення, вважає дії Соціал-демократичної партії
    безвідповідальними і заявив, що Націонал-ліберальна партія розглядає можливість
    звернутися до Конституційного суду, тому що резолюція про вотум недовіри не
    може бути ініційована під час парламентських канікул. Людовік Орбан: «Це
    політична авантюра, яка не переслідує ніяких цілей для Румунії і яка ризикує
    підірвати країну в надзвичайно важкий момент, коли країна потребує повноправного
    уряду».






    Резолюція про вотум недовіри буде зачитана у четвер на пленарному засіданні
    Парламенту, у той час як дебати і голосування пройдуть пізніше. Для прийняття резолюції необхідно 233 голоси.
    Соціал-демократів підтримують партії ПРО Румунія і Альянс лібералів і
    демократів (АЛДЕ), які проголосують «за» відставку
    нинішнього уряду. Партія Народний Рух і Альянс «Союз Рятуйте Румунію» і «Партія свободи, єдності і
    солідарності» піддають
    критиці рішення
    соціал-демократів і не збираються підтримати його.
    Демократичний Союз Угорців Румунії не вирішив ще, як буде голосувати.
    Протистояння політичних партій особливо запекле у зв’язку з тим, що в цьому році в Румунії пройдуть місцеві і парламентські вибори. Таким чином,
    головні протагоністи на політичній сцені звинувачують один одного
    в тому, що тримаються за владу зубами та, відповідно, бажають захопити владу, щоб максимізувати свої
    шанси на виборах.

  • 18 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У
    Румунії, 1014 нових випадків зараження коронавірусом були повідомлені у
    вівторок Групою зі стратегічних комунікацій. В результаті,
    загальна кількість випадків зараження перевищує тепер 72 тисячі 200. З початку пандемії, більш 33.100
    пацієнтів були оголошені вилікуваними. Кількість смертей в останню добу
    становить 45, а їх загальне число досягло 3.074. Найбільше число випадків
    зараження коронавірусом було зафіксовано в Бухаресті, Сучаві, Арджеші і
    Брашові. Прем’єр-міністр Людовик Орбан повідомив, що буде збільшено кількість ліжко-місць
    у відділенні інтенсивної терапії Інституту інфекційних захворювань імені Матея
    Балша в Бухаресті. Він додав, що в Брашові (центр), Клуж-Напоці
    (північний-захід) і Яссах (північний-схід) буде також підвищена
    кількість ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії та, що у Румунії наразі понад 1000 ліжко-місць у відділеннях
    інтенсивної терапії, обладнаних апаратами штучної вентиляції легень для надання
    допомоги пацієнтам у важкому стані.




    ЗАСІДАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс обговорив, у
    вівторок, з членами уряду питання розробки Національного плану з відновлення та
    стійкості, призначеного для залучення європейських коштів, необхідних для
    відновлення економіки. Після зустрічі він заявив, що уряд веде постійний діалог
    з Європейською Комісією, щоб усі запропоновані проєкти нарешті би реалізувалися.
    Наразі зусилля уряду зосереджені на інфраструктурі, наголосив глава держави,
    особливо на автомобільних та залізничних шляхах. Автобани є дуже важливими на
    цій фазі, і в цій галузі я можу сказати, що ми дуже розвинені, уточнив Йоханніс.
    Він також оголосив, що зміни до
    державного бюджету передбачають значні кошти для фермерів, постраждалих від
    посухи.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    Резолюція про вотум недовіри, висунута в понеділок опозиційною
    Соціал-демократичною партією проти ліберального уряду, на чолі з Людовиком
    Орбаном, буде зачитана в четвер на спільному засіданні двох палат румунського
    парламенту, встановили об’єднані Постійні бюро. День обговорення і голосування резолюції
    буде встановлено згодом. По суті, ініціатори резолюції, під назвою «Уряд
    Націонал-ліберальної партії, від пандемії до загального панді-хабарництва»
    критикують спосіб управління урядом коронавірусною епідемією і вжиті ним заходи
    по відновленню економіки. Прем’єр-міністр Людовік Орбан вважає демарш
    соціал-демократів безвідповідальним і каже, що Націонал-ліберальна партія
    розглядає можливість звернення до Конституційного суду, оскільки резолюція про
    вотум недовіри не може бути ініційована під час парламентських канікул.




    ВИБОРИ – Сьогодні,
    в Румунії останній день висунення кандидатур для місцевих виборів, що пройдуть
    27 вересня. Передвиборча кампанія розпочнеться 28 серпня і завершиться 26
    вересня. У Бухаресті, чинний мер Габрієла Фіря від Соціал-демократичної партії
    висунула свою кандидатуру на новий мандат. Серед її контркандидатів числяться
    Нікушор Дан – єдиний кандидат правих сил, підтриманий Націонал-ліберальною
    партією та Альянсом Союзу Рятуйте Румунію і Партії свободи, єдності і солідарності,
    колишній прем’єр-міністр і лідер Альянсу лібералів і демократів Келін Попеску
    Терічану, колишній президент і мер Бухареста Траян Бесеску від Партії народний
    рух.




    РІШЕННЯ – Конституційний
    суд Румунії розгляне 15 вересня запити президента Клауса Йоханніса до Закону «Про
    деякі заходи щодо організації виборів до Сенату та Палати депутатів після
    закінчення мандату обраного Парламенту у 2016 році». У понеділок, президент
    Румунії Клаус Йоханніс оскаржив у Конституційному суді закон, згідно з яким
    парламент визначає дату проведення загальних виборів, а не уряд, як це було за
    останні 30 років. Нормативний акт, ініційований опозицією СДП, АЛДЕ та ДСУР,
    був прийнятий 27 липня обома палатами парламенту. Глава держави стверджує, що
    документ порушує конституційні положення, оскільки змінює компетенцію
    встановлення дати виборів лише за кілька місяців до виборів. Він, серед іншого,
    звертає увагу на те, що в контексті пандемії COVID-19, якщо з різних причин
    законодавча влада не ухвалить своєчасно закон, що визначає дату виборів,
    створюються передумови для того, щоб сенатори та депутати продовжили їх мандати
    нормативним актом, який вони самі приймають.




    СТАТИСТИКА – Найнижчі
    ціни на м’ясо в Європейському союзі в 2019 році були зафіксовані в Румунії – на
    37,3% менше середньої ЄС, вказують дані, опубліковані у вівторок Статистичною службою
    Європейського союзу – Євростат. Іншими державами з низькими цінами на м’ясо були
    Польща, Болгарія і Литва. Найвищі ціни на м’ясо в ЄС в 2019 році були зафіксовані
    в Австрії, Люксембурзі, Франції та Нідерландах.

  • Реакції після взяття урядом відповідальності в Парламенті

    Реакції після взяття урядом відповідальності в Парламенті




    Обмежений
    часом та особливо крихкою ситуацією в Парламенті, ліберальної уряд меншості взяв
    на себе відповідальність у Парламенті щодо проектів законів, спрямованих на відкладення
    підвищення стажу для вступу до магістратури, заходи у галузі шкільного
    транспорту та бюджетних меж на наступний рік. Наразі це найздоровіше рішення
    прийняття законів, пояснила заступник спікера Сенату Аліна Горгіу. За її
    словами, уряд на чолі з Людовиком Орбаном, має величезну ставку, а саме швидко
    вивести Румунію з тяжкої ситуації. У той час як ПНР вважає цей підхід
    справедливим та законним, ДСУР попереджає, що така процедура у випадку закону
    про державний бюджет на 2020 рік викликає серйозні проблеми, а АЛДЕ висловив сподівання, що чинна виконавча
    влада більше не вдасться до такого рішення.


    СРР
    також стверджує, що закон про державний бюджет повинен бути прийнятий у Парламенті,
    а не шляхом взяття на себе відповідальності. Про Румунія каже, що взяття на
    себе відповідальності щодо трьох проектів є спробою перевірити парламентську більшість.
    Прем’єр-міністр Орбан скористався своєю присутністю у парламенті та
    обговоренням бюджету, щоб звернути увагу на надзвичайно складну ситуацію країни
    з фінансової точки зору. Він виступив із закликом до стриманості і сказав, що
    бюджет на наступний рік не витримає додаткових витрат. Людовик Орбан: Державний
    бюджет Румунії на 2020 рік не витримає жодної додаткової витрати. Будь-які
    додаткові витрати, які є результатом прийняття деяких законів, призведуть до
    збільшення дефіциту або до неможливості зробити життєво важливі витрати для
    економічного розвитку Румунії.


    У
    2020 році, уряд розраховує на дефіцит
    бюджету у розмірі 3,6% ВВП, а у 2021 рік – 3,34% ВВП. Взяття на себе
    відповідальності несе ризик ініціювання резолюції про вотум недовіри чинному
    уряду. Т.в.о. лідера СДП, спікер Палати депутатів Марчел Чолаку заявив, однак, що
    соціал-демократи не мають на увазі такий підхід. Але два закони, за які уряд
    взяв відповідальність, не зможуть набути чинності, тому що СДП оголосила, що
    оскаржить в Конституційному суді проект закону щодо відкладення підвищення
    стажу для вступу у магістратуру та ініціативу щодо шкільного транспорту. Марчел
    Чолаку: Соціал-демократична партія вирішила подати скаргу до Конституційного
    суду, оскільки на мій погляд взяття відповідальності за закон, який обговорюється
    в Парламенті є правовим конфліктом.


    Прем’єр-міністр
    Людовик Орбан заявив, що взяття відповідальності у галузі правосуддя було необхідним
    для належного функціонування судової системи. Щодо другого проекту, оскарженого
    СДП, прем’єр-міністр зазначив, що необхідно було скасувати нормативний акт,
    який негативно впливав на перевезення вразливих категорій населення, в тому
    числі дітей, які більше не користуються безкоштовним перевезенням з дому до
    школи і назад.

  • Бюджетний дефіцит у центрі уваги виконавчої влади

    Бюджетний дефіцит у центрі уваги виконавчої влади








    Ліберальний
    уряд, після того як прибув до влади після звільнення уряду соціал-демократів у
    Парламенті, визначив численні «діри» в державному бюджеті Румунії:
    коротше кажучи, занадто високі витрати – кажуть
    представники ліберального уряду, – і надто малі доходи. Таким
    чином, під час внесення ним останніх змін до державного бюджету, було визначено
    дефіцит бюджету на 2019 рік у розмірі 4,4%, що значно перевищує 3 відсотки, домовлені
    з Європейським Союзом. Ця новина здивувала всіх румунів, лише з різних точок
    зору! Прихильники НЛП отримали додатковий аргумент для того щоб піддати критиці
    урядування СДП та привітати НЛП з усуненням від влади соціал-демократів шляхом резолюції
    про вотум недовіри, забезпечивши переобраному президенту країни Клаусу Йоханнісу
    «власний уряд», з яким би він міг працювати.




    Натомість,
    прихильники соціал-демократів висловили
    здивування тим, як колишньому уряду СДП вдалося
    роки поспіль утримувати дефіцит бюджету нижче 3% на тлі
    сильного економічного зростання в ЄС, у той час як тепер,
    їхні політичні опоненти не можуть цього зробити і звалюють всю
    провину на плечі лівих. Ліберальний уряд каже, що
    намагається знайти рішення для зменшення бюджетних витрат. Сам прем’єр-міністр
    Людовик Орбан оголосив, що хоче обмежити зарплати державних
    чиновників так, щоб вони не зростали по мірі збільшення
    мінімальної заробітної плати, це на тлі того, що насправді багато категорій
    працівників ніколи не користувалися такими індексаціями.




    Уряд
    також має на увазі оптимізацію організаційних структур міністерств після
    переходу від 27 до 16 міністерств. Не в останнє, теж для скорочення
    видатків, які підвищили бюджетний дефіцит цього року до 4,4% ВВП, Міністерство
    праці готує нормативний акт, який заборонятиме отримувати одночасно пенсію і
    зарплату від державної установи. Подібний захід був запроваджений в Румунії в
    2009 році, в умовах глобальної економічної кризи, теж правим урядом.

    У
    відповідь виконуючий обов’язки лідера СДП Марчел Чолаку звинуватив лібералів у
    недемократичному та неконституційному поводженні, після того як останні оголосили,
    що візьмуть на себе відповідальність у Парламенті за надзвичайно важливі
    законопроекти, включно за проект державного бюджету. Більше того, на його
    думку, прем’єр-міністр Людовик Орбан та очолений ним уряд не мають урядової
    програми, і тому управляють хаотично і безвідповідально, із наслідками, які, на
    жаль, відчують усі румуни. Натомість, хоча наразі це не є її пріоритетним
    завданням, СДП не виключає варіант ініціювання в Парламенті резолюції про вотум
    недовіри чинному уряду меншості до кінця
    року.

  • 3 жовтня 2019 року

    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    У Парламенті Румунії був прочитаний, у четвер, текст резолюції про вотум
    недовіри, поданої опозицією проти уряду меншості СДП. Документ під назвою
    Щоб відновити Румунію, уряд Денчіле повинен бути терміново
    звільнений!, буде обговорений і проголосований наступного четверга, 10
    жовтня. У резолюції, кабмін очолений Віорікою Денчіле вважається урядом
    пропущених шансів, оскільки, хоча країна пережила сприятливий економічний
    період, зі значними темпами зростання, уряд не розпочав жоден великий проект
    інфраструктури. Довіра до румунської економіки знижується, насамперед через те,
    що економічне законодавство змінюється майже щотижня, звинувачують підписанти резолюції.
    Прем’єр-міністр та лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле стверджує,
    що опозиція не має необхідної кількості голосів, щоб повалити уряд. Резолюцію підписали
    237 парламентарів з усього політичного спектру. Для звільнення виконавчої влади
    потрібно 233 голоси. Нагадаємо, наприкінці серпня АЛДЕ покинув урядову коаліцію
    з СДП.

    ІНВЕСТИЦІЇ -
    Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) втричі збільшить свою підтримку для румунських
    компаній – з 500 мільйонів євро до 1,38 мільярда євро. Про це заявив, у четвер,
    віце-президент ЄІБ Ендрю Макдауелл у Бухаресті. Він взяв участь у підписанні
    нових контрактів та модифікацій діючих угод з румунськими фінансовими
    посередниками, завдяки яким обсяг фінансування збільшується. За його словами,
    ініціатива МСП поєднує структурні фонди з іншими ресурсами ЄС та ЄІБ з метою надання
    кредитів для 5000 румунських малих та середніх підприємств у кращих умовах,
    сприяючи створенню необхідних робочих місць у приватному секторі. За останній
    рік це вже добре спрацювало, тому ми зараз збільшуємо обсяг ініціативи, -
    сказав Ендрю Макдауелл. Присутній на заході міністр фінансів Єуджен Теодоровіч
    заявив, що від цієї ініціативи скористалися понад 2.000 румунських малих і
    середніх підприємств, на які вже виділено 500 мільйонів євро.

    ГРОШОВО-КРЕДИТНА
    ПОЛІТИКА     – Правління Національного банку Румунії вирішило, у четвер, зберегти процентну
    ставку грошово-кредитної політики на рівні 2,5% на рік і поточний рівень
    мінімальних резервних ставок, що застосовуються до зобов’язань у леях та іноземній
    валюті кредитних установ. Керівництво центрального банку також
    вирішило зберегти процентну ставку для депозитного фонду на рівні 1,5% на рік,
    а процентну ставку, пов’язану з кредитним об’єктом, на рівні 3,5%. Нагадаємо,
    процентна ставка за грошово-кредитною політикою зберігається на рівні 2,5% з
    травня минулого року.




    КОНФЕРЕНЦІЯ – Аудиторія
    державних служб засобів масової інформації потребує незалежних, неупереджених
    та достовірних новин складених професіоналами, заявив у четвер в Бухаресті
    генеральний секретар Азіатсько-Тихоокеанської радіомовної спілки (АБУ) Джавад
    Моттагі. Він взяв участь у п’ятій конференції «Медіа-2020» на тему «Перетинання
    кордонів у цифровому світі», організованій Радіо Румунія у партнерстві з АБУ. Захід
    пройшов у Бухаресті та об’єднав понад 40 представників найважливіших
    громадських медіа-організацій Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
    Дебати були присвячені майбутньому державних засобів масової інформації в епоху
    цифрових технологій, стратегіям захисту авторських прав і боротьбі з явищем
    фальшивих новин. Адаптація радіо до нового цифрового контексту, технологія 5G,
    просування культурного розмаїття і колективної пам’яті між Сходом і Заходом з
    використанням нових цифрових технологій також є на порядку денному конференції.
    На початку конференції Радіо Румунія і Радіо Бі-бі-сі підписали двосторонню
    угоду з метою розвитку творчого партнерства між двома установами. Ця угода
    слідує за двома іншими, підписаними з французьким та італійським суспільними
    радіо і є важливою складовою стратегії співпраці Румунського радіо з
    найпрестижнішими медіа-установами в Європі.




    ФЕСТИВАЛЬ – Міжнародний
    фестиваль мистецтв Європалія, почесним гостем якого є Румунія,
    продовжився в Брюсселі, після того як, у середу, відкрився для широкої публіки.
    У вівторок відбулося офіційне відкриття, в якому взяли участь король Бельгії
    Філіп, королева Матільда і глава Румунської держави Клаус Йоганніс. Вони
    відвідали виставку «Бринкуш. Сублімація форми» у культурному центрі Бозар,
    організовану Румунським інститутом культури. Це найбільша виставка, присвячена
    румунському скульптору, організована в останні кілька десятиліть і головна
    подія фестивалю. Протягом наступних чотирьох місяців фестиваль Європалія
    включить численні заходи, які будуть організовані в Бельгії, а також в
    Нідерландах, Німеччині, Люксембурзі та Великобританії. Буде проведено більше
    250 проектів образотворчого мистецтва, музики, театру, кіно, літератури тощо.




    МОЛДОВА – ЄС готовий збільшити фінансову підтримку та допомогу для Республіки Молдова, умовою для цього будучи продовження та поглиблення реформ і виконання взятих на себе зобов’язань цією країною, заявила, в четвер, у Кишиневі Високий представник Європейського союзу з питань закордонних справ та політики безпеки Федеріка Могеріні, повідомило Кишинівське радіо. Європейський чиновник заявила, що її візит до Кишинева є сигналом підтримки новому уряду Республіки Молдова та ініційованим ним реформ. У переговорах з прем’єр-міністром Маєю Санду, Могеріні обговорила питання реформи правосуддя, забезпечення незалежності державних інституцій. Це – перший візит Федеріки Могеріні до Кишинева за останні 5 років.

  • Про протест від 10 серпня, у Парламенті Румунії

    Про протест від 10 серпня, у Парламенті Румунії




    Насильство
    під час антиурядового протесту 10 серпня в Бухаресті та ситуація у
    сфері системи правосуддя та
    верховенства права в Румунії будуть
    обговорені в
    Європейському парламенті на початку жовтня. І тому, що ці серйозні інциденти стали темою дебатів в Європі, вони не могли були
    не озвученими в Бухарестському
    законодавчому органі. У вівторок,у Палаті депутатів була обговорена проста резолюція, подана опозиційною НЛП, про вотум недовіри
    міністру внутрішніх справ Кармен Дан.




    Під назвою «Булави СДП по обличчю румунської демократії резолюція обвинувачує міністра Кармен Дан в координації репресивних дій проти тих, хто брав участь у
    антиурядовому протесті, організованому діаспорою і позначеному
    зіткненнями між учасниками та силами правопорядку і придушеними, нарешті, насильницьким втручанням жандармів. Тоді
    постраждали сотні людей з обох таборів, і більше сотні тисяч мирних учасників мітингу вдихали
    сльозоточивий газ. У парламенті, міністр знову підтвердила свою
    переконаність в тому, що втручання жандармів було законним і запевнила, що вині у вчиненні
    насильства будуть відповідати перед законом.




    Протест, за
    словами міністра, не був взятий на себе жодною громадською організацією, навіть якщо вони підтримували та
    пропагували його. Кармен Дан: 10 серпня не відбувся мирний мітинг. Всі ми могли бачити спробу учасників мітингу увійти у
    будівлю уряду, їх агресію на
    адресу правоохоронних органів та акти вандалізму. Ймовірні індивідуальні надмірні реакції жандармів будуть, безумовно, покарані відповідно до закону.





    З іншого боку, ліберали стверджують, що вся
    відповідальність за те, як жандармерія втрутилася проти мирних людей, в тому
    числі жінок і дітей, належить міністру внутрішніх справ, а шкоду іміджу держави
    в Європі важко оцінити. Заступник лідера НЛП Ралука Туркан порівнює серпневі
    події з тими, що відбулися майже три десятки років тому, коли, на заклик колишнього
    комуністичного президента Іона Ілієску, шахтарі з Долини річки Жіу (південний-захід)
    відправилися до Бухареста аби придушити протести проти тодішньої Влади, і вони
    залишили за собою мертвих, поранених і травмовану столицю. Ралука Туркан: Ви
    не можете переконати. Тому що, 10 серпня, пані міністр, ви координували найгіршу
    форму придушення громадянських прав після шахтарських походів 90-х років, і за це ви повинні поплатитися!




    Голоси, що підтримують Владу, наполягають на
    тому, що Парламент не повинен замінювати установи, уповноважені розслідувати події
    від 10 серпня, такі як Військова прокуратура, де й ведеться розслідування. ЗМІ,
    утім, спостерігають, що після 10 серпня у середині СДП посилилася напруженість
    між мером Бухареста Габрієлою Фіря та лідером партії Лівіу Драгня, який
    вважається захисником міністра Дан. І що, саме в році, коли ми святкуємо
    Століття Великого об’єднання, румунське суспільство в цілому є більш
    роз’єднаним, ніж 100 років тому.

  • Повалення уряду Гріндяну

    Повалення уряду Гріндяну

    У Бухаресті шукають прем’єр-міністра, після того як, у середу, коаліція у складі СДП – АЛДЕ відставила, шляхом резолюції про вотум недовіри, власний уряд, що було прем’єрою в Парламенті Румунії.

    Єдиними членами урядової команди, які протиставилися цьому демаршу, були прем’єр-міністр Сорін Гріндяну, генеральний секретар Виконавчого органу Віктор Понта і міністр зв’язку Августін Жіану. Решти партій вважали за краще не брати участь у цій суперечці всередині СДП, в той час як група депутатів з боку національних меншин, які завжди голосують подібно правлячим партіям, залишила на розсуд кожного члена цей вибір.

    Нарешті, проголосували за резолюцію 241 парламентарій, на 8 більше ніж передбачає закон. Соціал-демократ з понад 20-річною давністю, Сорін Гріндяну став небажаним за менш ніж шість місяців після призначення на пост прем’єр-міністра, лідер СДП, Лівіу Драгня, стверджуючи, що цим відстороненням він хоче видалити уряд, який не дотримався термінів програми урядування і передвиборчих обіцянок – обіцянки, які в грудні 2016 року принесли соціал-демократів до влади. Таким чином, після проведення оцінки, СДП відкликала політичну підтримку Соріну Гріндяну заявивши, що він не запровадив необхідні економічні реформи, звинувачення відкинуте прем’єр-міністром, який, відмовившись покинути свій пост, спонукав партію використати варіант резолюції про вотум недовіри.

    Після оприлюднення результату голосування цієї резолюції в Парламенті, виступаючи на користь забезпечення єдності в СДП, Сорін Гріндяну заявив, що продовжить свою діяльність до тих пір, доки законодавчий орган схвалить новий уряд: Дуже важливо для нас є розірвати цей затор і передати інвесторам і світовим канцеляріям послання, що Румунія залишається стабільною і передбачуваною країною.

    Лівіу Драгня вважає, що партія зміцнилася після політичних заходів правлячих партій. Він уточнив, що в ході консультацій з главою держави, Клаусом Йоханнісом, що відбудуться у понеділок, він запропонує в якості прем’єра-міністра людину, здатну довести до кінця програму урядування: Румунія повертається до нормальної ситуації і у відповідності до конституційних положень. Це був політичний захід, розпочатий СДП і АЛДЕ. Ми не хочемо ризикувати, щоб амбітна програма уряду була поставлена під сумнів.

    Лідер АЛДЕ Келін Попеску Терічану заявив, що результат голосування резолюції про вотум недовіри показує, що у Парламенті існує функціональна парламентська більшість.

    Ліберали не брали участь у голосуванні резолюції і підкреслили, що всі звинувачення проти Соріна Гріндяну є дійсними для обох партій правлячої коаліції, які, як стверджують ліберали, нездатні управляти в сучасному європейському стилі. Новий лідер НЛП Людовік Орбан: В понеділок ми проведемо засідання Національного Політбюро разом з парламентськими групами для визначення стратегії Націонал-ліберальної партії. Тільки тоді, коли всі соціал-демократи будуть відправлені додому, все повернеться в нормальне русло в Румунії.

    Ту ж думку поділяє лідер Партії Народний рух Траян Бесеску: Соціал-демократична партія разом з АЛДЕ виявилися непридатними для урядування. Тому, шлях, який вони повинні обрати, це шлях опозиції.

    Ані парламентарії ДСУР, ані ті з Союзу Рятуйте Румунію так само не голосували за резолюцію про вотум недовіри проти уряду Гріндяну.

  • Резолюція про вотум недовіри уряду

    Резолюція про вотум недовіри уряду

    Парламент прийняв резолюцію про вотум недовіри, внесену правлячою коаліцією у складі СДП – АЛДЕ проти власного уряду, на чолі з дисидентом соціал-демократом Соріном Гріндяну, що було прем’єрою в історії посткомуністичної Румунії. Він та інші два заколотники виконавчого органу були звинувачені у незрілості і політичній безвідповідальності, бо вони зрозуміли урядувати від власного імені, хоча їм була відкликана політична підтримка. Резолюція про вотум недовіри було єдиним конституційним рішенням правлячої коаліції, у складі СДП + АЛДЕ, в умовах коли, залишившись без підтримки і без переважної більшості міністрів, потім виключений з партії, Сорін Гріндяну відмовився піти у відставку.

    На свій захист, останній заявив, у Парламенті, що не розуміє чому СДП побажала скинути власний виконавчий орган у сприятливий момент урядування, як це було показано в економічній статистиці, і попередив, що прийняття резолюції про вотум недовіри дорівнює виходу цієї партії від урядування, оскільки все залежатиме від президента Клауса Йоханніса. У відповідь на це, лідер СДП Лівіу Драгня сказав, що уряд і прем’єр-міністр не працювали як слід, і що голосування резолюції про вотум недовіри означає продовження урядування коаліції у складі СДП+АЛДЕ, за що висловилися румуни під час парламентських виборів, у грудні минулого року. Нагадаємо, скандал в коаліції почав від оцінки діяльності кабміну Гріндяну, зробленої через шість місяців після призначення.

    Оцінка показала, що існують серйозні недоліки в реалізації програми урядування. Сорін Гріндяну відкинув як необгрунтованими оцінку і оцінювача – колишнього міністра фінансів, розслідуваного за серйозні корупційні злочини. Гріндяну і його бунтарство проти Лівіу Драгні є політичною несподіванкою літа. На перший погляд, вірний солдат партії та її чинного лідера, Сорін Гріндяну показав ту мужність, на яку ніхто не сподівався. Він піддав критиці авторитарний стиль Драгні і вимагав його відставки, як попередню умову для його власної відставки з поста глави уряду. Деякі спостерігачі вважають, що реальною причиною висадки Гріндяну є затримка законів кримінального законодавства, пом’якшення яких послужило би Драгні у справі, в якій він звинувачений у підбурюванні до зловживання службового становища.

    Бунт Гріндяну і реакція керівництва партії на це, резолюція про вотум недовіри проти власного уряду, не можуть залишитися без наслідків у СДП. Її вірному електорату, але й новим прихильникам, які дозволили їй перемогти у парламентських виборах у грудні, буде цікаво дізнатися, що трапилося із силою і згуртованістю партії всього за шість місяців, протягом яких єдиними, які піддали критиці заходи кабінету міністрів та правлячої коаліції, у відсутності сильної парламентської опозиції, були Адміністрація Президента і громадянське суспільство під час вуличних протестів. Для Румунії, голосування резолюції про вотум недовіри має бути першим кроком на шляху до вирішення політичної кризи. Президент Йоханніс запевнив, що, незважаючи на це, Румунія є стабільною країною, тому що має дуже хорошу економічну ситуацію і розглядається як надійний партнер.

  • Політична криза у Бухаресті

    Політична криза у Бухаресті

    Менш ніж за півроку від призначення, коаліція СДП – АЛД відкликала, у середу ввечері, політичну підтримку власному уряду на чолі з Соріном Гріндяну. Проголосоване керівними органами обох правлячих партій рішення супроводжувалося відставками найбільшої частини членів команди виконавчого органу.

    Лідери коаліції, соціал-демократ Лівіу Драгня та ліберал-демократ Келін Попеску Терічану заявили, що рішення стало необхідним, оскільки Уряд не виконав ані половину пунктів програми урядування, за допомогою якої 11 грудня 2016 року, СДП здобула перемогу на парламентських виборах з майже 45% голосів.

    Деякі міністри не досягли обіцяних результатів, є ще багато чого недопрацьовано, а коаліція хоче дотримуватися строків виконання урядової програми, сказав Драгня: СДП готова, разом з колегами з АЛД, сформувати новий уряд, який повинен буде дотримуватися набагато краще структурованого плану, що міститиме дії та заходи, необхідні для надолуження спізнень. Якщо продовжимо урядування із Соріном Гріндяну на або ні на посаді прем’єр-міністра, ризикуємо, протягом трьох місяців, перетворити програму урядування на документ, який практично не буде можливо реалізувати.

    У свою чергу, голова АЛД, колишній прем’єр-міністр в період між 2004 і 2008 роками, Келін Попеску Терічану каже, що керівником уряду повинна бути сильна рука, яка координувала би членами кабінету міністрів для досягнення взятих на себе зобов’язань: Уряд і прем’єр-міністр без політичної підтримки не може працювати. Як правило, прем’єр-міністр, в таких умовах, йде у відставку. Уряд не може працювати і тому що міністри оголосили про свої відставки і, звичайно ж, ми чекаємо на аналогічний жест з боку прем’єр-міністра.

    Хоча був загнаний у кут, без політичної підтримки і без міністрів в урядовій команді, прем’єру вдалося, все таки, залишити своїх колишніх політичних покровителів у офсайді. Сорін Гріндяну оголосив категорично, що не збирається йте у відставку. Він зазначив, що оцінка діяльності очоленого ним кабінету у Виконкомі СДП не відповідає дійсності. І уточнив, що відмовиться від посади тільки тоді, коли президент Клаус Йоханніс призначить, після консультацій з партіями, іншого прем’єра теж від СДП. Сорін Гріндяну: Я не подам у відставку! І скажу вам чому! Я повинен поводитися відповідально по відношенню до Румунії та партії, до якої належу. Це уряд Румунії, а не уряд виконкому СДП. На мій погляд, ми повинні відчувати відповідальність за це! Я відчуваю!

    Гріндяну додав, що він був підданий критиці за невиконання заходів, які не можуть бути досягнуті протягом перших шести місяців урядування, але протягом всього терміну. Крім того, прем’єр-міністр зазначив, що ані він, ані члени уряду не ознайомилися зі змістом оціночного звіту. Звіт, стверджують оглядачі, був розроблений вірною людиною Лівіу Драгня, колишнім міністром фінансів Даріусом Вилковим, який просидів в ув’язненні протягом більше двох місяців в одній з трьох корупційних справ порушених проти нього НАД. Незліченними є, так само, спекуляції в засобах масової інформації про братовбивчу війну в середині СДП.

    Крім можливих сценаріїв, залишається ясним, що якщо прем’єр-міністр вперто відмовляється піти у відставку, Драгня не зможе інакше позбутися від нього, ніж ініціюючи резолюцію про вотум недовіри у парламенті. Чим СДП запатентує прем’єру в румунській політиці і підтвердить оцінки аналітиків, які кажуть, що велика партія, яка домінує самотньо на політичній сцені, не була в змозі управляти перемогою, здобутою на виборах, дробиться під вагою своїх власних відсотків.