Tag: резолюція

  • ООН вимагає виведення російської армії з Республіки Молдова

    ООН вимагає виведення російської армії з Республіки Молдова

    Як прогнозували аналітики, Генеральна Асамблея ООН прийняла проект резолюцію, запропоновану Республікою Молдова, яка закликає до виведення російських військ з сепаратистського регіону Придністров’я. Співавторами проекту виступили 10 країн, включаючи Румунію та Україну, сусіди Республіки Молдова, три балтійські держави, які півстоліття перебували під радянською окупацією, а також важливі члени Європейського Союзу та НАТО, такі як Великобританія чи Польща.

    Постійний захисник незалежності та цілісності сусідньої держави Бухарест привітав прийняття цієї резолюції за, яку проголосували 64 держави, 15 виступили проти та 83 утрималися. Сполучені Штати, Німеччина, Франція, Канада, Туреччина чи Японія є державами, які проголосували за виведення росіян. Проти проголосували лояльні союзники Москви, такі як Вірменія чи Білорусь, або диктаторські режими Північної Кореї, Сирії та Куби. Російська Федерація також проголосувала проти, а придністровський сепаратистський режим і проросійський президент у Кишиневі Ігор Додон не приховують роздратування щодо її прийняття.

    Від імені прозахідного уряду Республіки Молдова, колишнього прем’єр-міністра та глави дипломатії, нинішній заступник прем’єр-міністра Юріє Лянке вважає, що прийняття резолюції є політичним успіхом: Ми всі розуміємо, що резолюція, проголосована Генеральною Асамблеєю, має символічний характер, але символізм у відносинах між країнами означає дуже багато. Навіть якщо ми не очікуємо після цього деяких негайних рухів у цій зоні та початку виведення боєприпасів і тих, хто охороняє ці боєприпаси, але це є дуже важливою метою ».

    Придністров’я вийшло де-факто з-під контролю центральної влади в 1992 році після збройного конфлікту, що призвів до загибелі сотень людей і вирішений разом з втручанням московських військ на стороні сепаратистів. Незалежна менш ніж рік, Молдова не мала тоді своєї армії, тому вона послала проти російських бронетранспортерів контингенти поліцейських і загони добровольців. З односторонньо проголошеною незалежністю і невизнане навіть Москвою, Придністров’я часто вважають злочинним притулком біля воріт Європи, плацдармом торгівлі людей, зброї і наркотиків. У 1999 році на саміті ОБСЄ в Стамбулі, Росія, на чолі з тодішнім президентом Борисом Єльцином зобов’язався вивести свої війська і зброю. Але, через п’ять років цей процес був остаточно зупинений і сьогодні молдовська влада вважає, що у Придністров’ї, як і раніше, незаконно перебувають між 1500 і 1700 російських військовослужбовців і близько 20 000 тонн боєприпасів.

  • Результат резолюції про вотум недовіри уряду

    Результат резолюції про вотум недовіри уряду

    Уряд
    соціал-демократа Віктора Понти, який користується підтримкою лівоцентристського
    альянсу, створеного з Соціал-демократичної партії, Національного союзу За
    прогрес Румунії та Консервативної партії, а також нещодавно створеної
    Ліберал-реформістської партії спікера Сенату Келіна Попеску Терічану, зумів
    встояти резолюції про вотум недовіри, винесена опозиційною Націонал-ліберальною
    партією.






    За резолюцію
    проголосувало 194 депутати та сенатори, але для відставки уряду очоленого
    Віктором Понтою необхідно було 278 голосів. Ліберальні парламентські групи
    налічують лише 173 обранці, з цієї причини ще напередодні голосування, самі
    ініціатори резолюції не довіряли своєму шансу. Хоча безпартійні парламентарії,
    парламентарії від Партії народний рух, прихильники колишнього президента Траяна
    Бесеску, або ті, хто покинув Соціал-демократичну партію на чолі з колишнім
    лідером Мірчею Джеоане та парламентарії, які залишилися від популістської
    Партії народу Дана Дяконеску проголосували разом з Націонал-ліберальною
    партією, не було достатньо для усунення
    уряду Понти, враховуючи і той факт, що не всі представники Демократичного союзу
    угорців Румунії, друга за розміром опозиційна сила, не підтримали ліберальний
    підхід.




    На думку
    оглядачів, у політичному плані, резолюція про вотум недовіри уряду залишається
    лише вправою іміджу, хоча висунуті теми є дуже важливими. У резолюції про вотум
    недовіри, уряд соціал-демократа Віктора Понти був звинувачений у зловживанні
    владою і порушенні права голосу громадян Румунії, які проживають за кордоном,
    на президентських виборах від листопада минулого року, коли тисячі громадян
    Румунії були змушені стояти в довжелезних чергах, щоб проголосувати в кількох
    європейських містах, а багато з них так і не змогли проголосувати, через погану
    організацію виборів. Виконавча влада також була звинувачена у тому, що не
    прийняла закон про голосування поштою, яким можна було запобігти подібні
    ситуації.






    У документі
    зазначалося, що Віктор Понта намагався
    стати президентом, навмисно заважаючи багатьом членам румунської діаспорі
    скористатися своїм правом голосу, а тепер відмовляється проводити часткові
    вибори у багатьох повітах, містах і селах, які з різних причин залишилися без
    адміністративного керівництва, обраного на місцевих виборах у 2012 році.




    Це третя
    резолюція про вотум недовіри винесена проти уряду Віктора Понти, який почав
    свою діяльність в травні 2012 року, яка зазнала поразки. Таким чином прем’єр–міністр виграв битву, але
    коментують оглядачі, не знати чи він виграє війну. У засобах масової
    інформації, громадській думці та канцеляріях закордоном, імідж Віктора Понти серйозно постраждав внаслідок політичних та корупційних скандалів довкола своїх
    близьких людей, або довкола самого прем’єр-міністра. У четвер, румунський
    міністр транспорту соціал-демократ Іон Рус повинен був подати у відставку,
    після образливих висловлювань по телебаченню на адресу румунів, що працюють за
    кордоном.





    З іншого боку, тиждень
    тому винесення резолюції про вотум недовіри було затьмарене оголошенням
    Національної антикорупційної дирекції, що розпочала кримінальне провадження
    проти Віктора Понти, обвинуваченого у підробці приватних документів, співучасті
    в умисному ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей – злочини, які мали
    місце кілька років тому, коли він був адвокатом, а також за фактом можливого
    конфлікту інтересів після того як він став главою уряду. Таким чином, він став
    першим в посткомуністичній Румунії чинним прем’єр-міністром проти якого було
    порушене кримінальне провадження, факт який, спекулюють ЗМІ, може вплинути на
    лояльність партнерів по коаліції.